Постанова

від 16.12.2019 по справі 160/2276/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

16 грудня 2019 року м. Дніпросправа № 160/2276/19

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),

суддів: Прокопчук Т.С., Кругового О.О.,

за участю секретаря судового засідання Іотової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Трейдінг Дніпро" на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 травня 2019 р. в адміністративній справі №160/2276/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Трейдінг Дніпро" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвест Трейдінг Дніпро" звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0004381408, прийняте Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області 15.02.2019.

В обґрунтування позову позивач вказував на безпідставне нарахування спірним податковим повідомленням-рішенням грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, що знаходиться у власності юридичної особи, період з 2015 по 2018 роки включно, оскільки нежитлове приміщення за адресою м. Дніпро вул. Виконкомівська 11 належить позивачу на підставі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.2018 по справі №904/1041/18, що набрало законної сили 24.07.2018. Право власності на дане нерухоме майно було зареєстроване за позивачем 20.08.2018, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру прав власності на нерухоме майно від 01.11.2018 року. Увесь період донарахування податкового зобов`язання власником нерухомого майна було Товариство з обмеженою відповідальністю Консалт-Про .

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 травня 2019 р., ухваленим за результатами розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, позовні вимоги задоволено частково. Суд визнав протиправним та скасував спірне податкове повідомлення-рішення в частині збільшення ТОВ "Інвест Трейдінг Дніпро" суми грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за період 2015 року в розмірі 5054,70 грн., з яких: за податковими зобов`язаннями - 4043,76 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 1010,94 грн. У задоволенні решти позову суд відмовив.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвест Трейдінг Дніпро" звернулось з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушенням вимог матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржене рішення в частині відмови у задоволенні позову та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Апеляційна скарга обґрунтована доводами, викладеними позивачем у позовній заяві. Скаржник також зазначає, що грошове зобов`язання спірним податковим повідомленням-рішенням визначено без врахування приписів статті 102 Податкового кодексу України.

У відзиві на апеляційну скаргу Головне управління ДФС у Дніпропетровській області просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржене рішення суду першої інстанції без змін, як законне та обґрунтоване, вказуючи на те, що позивач за договором купівлі-продажу від 20.03.2015 передав право власності на нерухоме майно ТОВ Біларт . Однак цей договір визнано недійсним з моменту його вчинення рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 23.11.2016 у справі № 904/8866/16. Зазначена обставина свідчить про те, що позивач з 20.03.2015 вважається власником нерухомого майна і з 01.01.2015 зобов`язаний подавати декларації і сплачувати податок на нерухоме майно, відмінний від земельної ділянки.

У судовому засідання представник скаржника підтримав вимоги та доводи апеляційної скарги, представник відповідача просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини:

В період з 14.01.2019 по 18.01.2019 посадовими особами ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Інвест Трейдінг Дніпро" з питань дотримання законодавства щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.08.2013 по 14.01.2019, за результатами якої 25.01.2019 складено акт №3269/04-36-14-08/38836420. На підставі акту перевірки ГУ ДФС у Дніпропетровській області 15.02.2019 винесене податкове повідомлення-рішення №0004381408, яким ТОВ "Інвест Трейдінг Дніпро" збільшено суму грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в розмірі 73953,00 грн., з яких: за податковими зобов`язаннями - 59162,40 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) -14790,60 грн.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність спірного податкового повідомлення-рішення в частині нарахування податкового зобов`язання за 2015 рік і застосованих штрафних фінансових санкцій. В частині нарахування податкового зобов`язання за 2016, 2017 та 2018 роки і застосованих штрафних фінансових санкцій на вказані роки суд визнав правомірним.

Судом першої інстанції правильно визначений характер спірних правовідносин, які регулюються податковим кодексом України (ПК України).

Здійснивши аналіз приписів статей 10, 12 ПК України, пункту 4 Прикінцевих положень Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи , суд першої інстанції, на думку колегії суддів, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для нарахування позивачу податкового зобов`язання за 2015 рік.

Як вбачається зі змісту спірного податкового повідомлення-рішення, підставою для його прийняття слугували встановлені під час податкової перевірки порушення п. 266.1, п.п.266.2.1, 266.3.3, 266.4.2. ст. 266 ПК України.

Відповідно до пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості. Згідно з п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПК України об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка. Підпунктом 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України передбачено, що база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності. Відповідно до пп. 266.3.3 п. 266.3 ст. 266 ПК України база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи з загальної площі кожного окремого об`єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об`єкт.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 15.01.2019, ТОВ "Інвест Трейдінг Дніпро" є власником нежитлової нерухомості загальною площею 664,0 кв.м. за адресою: м.Дніпро, вул. Виконкомівська, 11 . Дата державної реєстрації - 20.08.2013; підстава права власності - дублікат свідоцтва про право власності, серія та номер 35145689, виданий 19.03.2015, видавник - Реєстраційна служба Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області; підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав і обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 5779395 від 11.09.2013 року. Також, згідно деталізованої інформації про право власності, право власності на нежитлову нерухомість загальною площею 664,0 кв.м. за адресою: м. Дніпро, вул. Виконкомівська, 11 - 20.03.2015 зареєстровано на ТОВ "Біларт" (код ЄДРПОУ 33855648) на підставі договору купівлі - продажу від 20.03.2015 № 679; 10.09.2018 право власності скасовано відповідно до рішення Господарського суду в Дніпропетровській області (справа №904/8866/16 від 23.11.2016). Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.2018 у справі №904/1041/18 було розірвано договір, укладений 09 серпня 2013 р. між ОСОБА_1 та ТОВ "Консалт-Про" про відступлення шляхом купівлі-продажу частки у розмірі 50% в Статутному капіталі ТОВ "Інвест Трейдінг Дніпро", та застосовані наслідки розірвання договору - визнання ОСОБА_1 власником 100% Статутного капіталу ТОВ "Інвест Трейдінг Дніпро". При цьому, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 23.11.2016 у справі №904/8866/16 визнано недійсним договір купівлі-продажу від 20.03.2015, за умовами якого ТОВ Інвест Трейдінг Дніпро передало у власність, а ТОВ Біларт , прийняло у власність нерухоме майно - будівлі та споруди, які розташовані за адресою: місто Дніпропетровськ, вул. Виконкомівська, будинок, 11 , які складаються з адміністративної будівлі літ. А-2 загальною площею 664,0 кв.м., в тому числі під літ. А-2 підвал, літ. А1-2 прибудова, літ. а, аІІ, аІІІ приямки, літ. аІ, а- ганки, літ. Б-1 - гараж, загальною площею 33,3 кв.м., літ. В, Г, Д навіси (тимчас.), І, ІІ мостіння.

Зважаючи на приписи частини 1 статті 236 Цивільного кодексу України , відповідно до якого правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення, правильним є висновок суду першої інстанції про наявність підстав для нарахування позивачу податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016, 2017, 2018 роки на суму 55118,64 грн.

Разом з тим, колегія суддів вважає помилковим застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за порушення статті 266 ПК України, зважаючи на наступні обставини стави.

Пунктом 123.1 статті 123 ПК України передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до п.п. 14.1.265 п. 14.1 ст. 14 ПК України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податковими правопорушеннями, як визначено у п. 109.1 ст. 109 ПК України є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Колегія суддів вважає, що позивач не повинен нести відповідальність у вигляді сплати штрафних (фінансових) санкцій, оскільки станом на 2016, 2017 і до 20.08.2018 власником нерухомого майна був інший суб`єкт господарювання. Обов`язок сплатити податок на нерухоме майно виник у позивача після набрання законної сили судовим рішенням, яким визнано недійним договір купівлі-продажу, та внесення відповідних даних до Єдиного державного реєстру прав на нерухоме майно. Тобто, позивачем з 2016 по 2018 роки не допущено протиправної бездіяльності, яка полягає у несплаті податку у розмірах та строки, визначені ПК України. Відсутність правопорушення виключає можливість застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне тлумачення норм матеріального права, що призвели до ухвалення незаконного рішення, є підставою для його скасування, як це передбачено статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України, та прийняття нового рішення у справі.

Керуючись статтями 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Трейдінг Дніпро" - задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 травня 2019 р. в адміністративній справі №160/2276/19 - скасувати та ухвалити нове рішення.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Трейдінг Дніпро" - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 004381408 прийняте Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області 15 лютого 2019 р., в частині збільшення суми грошового зобов`язання у розмірі 4043,76 грн. та застосованих штрафних (фінансових) санкцій на суму 14790,60 грн.

У задоволені решти позову - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 16 грудня 2019 р. і касаційному оскарженню не підлягає, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя А.В. Шлай

суддя Т.С. Прокопчук

суддя О.О. Круговий