Ухвала

від 02.01.2020 по справі 640/5607/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/5607/19

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

02 січня 2020 року м. Київ

Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Файдюк В.В., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби в місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 серпня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГК РЕСУРС-ПАРТНЕР" до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби в місті Києві про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 серпня 2019 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ГК РЕСУРС-ПАРТНЕР" до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби в місті Києві про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії - задоволено.

На вказане рішення суду відповідач - Головне управління Державної фіскальної служби в місті Києві - подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати.

Перевіривши апеляційну скаргу, вважаю, що вона не може бути прийнята до провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки подана після закінчення строків апеляційного оскарження.

Частиною 1 статті 295 КАС України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, апеляційна скарга на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 серпня 2019 року подається відповідачем до апеляційного адміністративного суду повторно, після повернення її апелянту у зв`язку з несплатою судового збору. Вперше скарга була подана 20 вересня 2019 року до Шостого апеляційного адміністративного суду апеляційна скарга та повернута відповідачу-2 15 листопада 2019 року через не усунення недоліків.

Вдруге апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 серпня 2019 року подано 16 грудня 2019 року.

Таким чином апелянтом був пропущений строк апеляційного оскарження, визначений в статті 295 КАС України.

Разом з апеляційною скаргою представником відповідача подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення. Дане клопотання обґрунтоване тим, що на момент подання апеляційної скарги вперше відповідач був позбавлений можливості сплатити судовий збір. Зазначено, що відповідачем постійно вживалися заходи із реалізації свого права на апеляційне оскарження, а саме: первинну скаргу було подано у строки, визначені законодавством.

Проте, суд звертає увагу відповідача, що вчасна первинна подача апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у адміністративній справі 819/1224/15-а.

Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким кожна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий, лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Водночас, суд звертає увагу, що поважними визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Такими обставинами є ті, що унеможливлюють вчасне звернення до суду з апеляційною скаргою.

Крім того, суд не вбачає поважних підстав для задоволення клопотання та поновлення пропущеного строку на оскарження рішення і з огляду на відсутність у податкового органу коштів, призначених для сплати судового збору, оскільки невиконання через це вимог закону і суду своїх процесуальних обов`язків не може слугувати виправданням пропуску строку апеляційного оскарження судового рішення.

Також, суд звертає увагу, що державні органи є рівними перед законом і судом, поряд з іншими учасниками справи, та зобов`язані діяти вчасно та в належний спосіб, в тому числі при оскаржені судових рішень в апеляційному порядку, та не можуть зловживати наданими їм процесуальними правами.

Дослідивши клопотання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження, суд вважає, що воно є безпідставним та необґрунтованим, а тому не підлягає задоволенню.

Крім того, відповідно до п. 1 ч. 5 статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Законом України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду,- у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 статті 4 Закону України Про судовий збір (у редакції чинній на момент подання апеляційної скарги), ставка судового збору за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду дорівнює 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги. Відповідно до норм статті 4 Закону України Про судовий збір ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою складала 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ставки судового збору обраховуються, виходячи із прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 1921,00 грн., який встановлений станом на 01 січня 2019 року.

З огляду на викладене, апелянту необхідно надати оригінал документу на підтвердження сплати судового збору у розмірі 2881, 00 грн. (1921, 00 грн. * 150%). Реквізити для сплати судового збору з 01 січня 2020 року: отримувач - УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/22030101; код отримувача (ЄДРПОУ) - 38004897; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку (МФО) - 899998; номер рахунка - UA658999980000034312206081055; код класифікації доходів бюджету - 22030101.

Разом з апеляційною скаргою апелянт подав клопотання про звільнення від сплати судового збору, зазначаючи про необхідність врахування судом майнового стану сторони.

Згідно статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Як зазначено в Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 23 січня 2015 року Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України Про судовий збір , як зазначає у своїх рішеннях Вищий адміністративний суд України, обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати (ухвали Вищого адміністративного суду України від 20 січня 2014 року № 36722122, від 15 квітня 2014 року № 38331796, від 29 липня 2014 року № 39942890).

Аналіз такого врегулювання та судової практики дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас, якщо ці бюджетні установи діють як суб`єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Крім того, звільнення окремих суб`єктів владних повноважень від сплати судового збору не відповідає п. 2 ч. 3 статті 129 Конституції України, згідно з яким основними засадами судочинства є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, що відображено також у ч. 1 статті 8 КАС України, оскільки таке звільнення може розцінюватися, як надання окремим учасникам судового процесу процесуальних переваг перед іншими. Саме з цим законодавець пов`язує закріплення на законодавчому рівні обов`язку сплати судового збору для суб`єктів владних повноважень та виключення їх з переліку осіб, які звільнені від сплати судового збору.

Отже, для забезпечення рівності учасників судового процесу суд відмовляє в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

З наведеного вбачається, що апелянтом не дотримано вимог Закону України Про судовий збір .

Згідно ч. 2 статті 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 КАС України, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу, тому суддя, встановивши, що апеляційну скаргу подано без додержання вимог, встановлених КАС України, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, у якій зазначаються недоліки апеляційної скарги, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Оскільки, вищевказані обставини перешкоджають прийняттю апеляційної скарги до провадження суду апеляційної інстанції, у відповідності із статтею 298 КАС України апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, а апелянту надається строк для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 169, 296, 298, 325, 328 КАС України,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби в місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 серпня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГК РЕСУРС-ПАРТНЕР" до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби в місті Києві про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху та надати апелянту строк в розмірі десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для зазначення підстав поновлення пропущеного строку та надання доказів сплати судового збору.

У разі невиконання вимог ухвали суду у зазначений вище строк у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя Файдюк В.В.