ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/4125/19
УХВАЛА
03 січня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого-судді Черпіцької Л.Т. та суддів Бараненка І.І., Глущенко Я.Б., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 червня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдагрохім Україна" до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, -
В С Т А Н О В И В :
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 червня 2019 року адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДФС у м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю.
Ухвалою судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2019 року апеляційну скаргу було залишено без руху через її невідповідність вимогам ст.ст. 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апелянту надано строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Відповідно до штемпеля про вручення поштового відправлення, ухвалу судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2019 року про залишення апеляційної скарги без руху апелянт отримав 12 грудня 2019 року.
20.12.2019 року, відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду Вх. №46446, скаржником подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду.
Надаючи оцінку викладеним у клопотанні доводам, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, копію оскаржуваного рішення суду першої інстанції апелянт отримав 02 липня 2019 року (зворотній бік а.с. 106).
Відповідно до дати на штемпелі вхідної кореспонденції суду першої інстанції первину апеляційну скаргу апелянтом було подано до суду першої інстанції 25 липня 2019 року, яку було повернуто ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2019 року з підстав не надання скаржником належного документу, що підтверджує повноваження представника, яким подано та підписано апеляційну скаргу.
Відповідно до дати на штемпелі вхідної кореспонденції суду першої інстанції повторну апеляційну скаргу апелянтом було подано до суду першої інстанції 29 листопада 2019 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Посилання скаржника на гарантоване чинним законодавством право останнього на апеляційне оскарження судового рішення суд вважає помилковим у контексті спірних правовідносин з огляду на наступне.
Європейський суд з прав людини у пунктах 46, 47 рішення від 29.01.2016 року у справі Устименко проти України зазначив, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатись перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.
При цьому, судом також враховуються висновки Європейського Суду з прав людини, викладені в рішенні по справі Лелас проти Хорватії , відповідно до яких держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.
У справі Рисовський проти України Європейський Суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу належного урядування , який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.
Таким чином, виходячи з принципу належного урядування , державні органи загалом, і орган доходів і зборів зокрема, зобов`язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.
З урахуванням наведеного суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для можливості визнання поважними причин пропуску Головним управлінням Державної податкової служби у Київській області строку на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 15 березня 2019 року. Інших доводів поважності причин пропуску строку апелянтом не зазначено.
У контексті наведеного суд вважає за необхідне зауважити, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс на інші проти Великобританії , справа Девеер проти Бельгії ).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Таким чином, зважаючи на викладене та з огляду на відхилення доводів апелянта щодо поважності причин пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, суд приходить до висновку про необхідність відмови у відкритті апеляційного провадження.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 299 КАС України питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 52, 241, 243, 248, 256, 295, 296, 298, 299, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В :
У задоволенні клопотання Головного управління ДФС у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 червня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдагрохім Україна" до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і може бути оскаржена протягом тридцяти днів безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач Л.Т. Черпіцька
Судді: І.І. Бараненко
Я.Б. Глущенко
Суд | Шостий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 03.01.2020 |
Оприлюднено | 08.01.2020 |
Номер документу | 86773828 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Черпіцька Людмила Тимофіївна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Черпіцька Людмила Тимофіївна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Черпіцька Людмила Тимофіївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні