ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"26" грудня 2019 р. Cправа № 902/775/19
Господарський суд Вінницької області у складі:
головуючого судді Лабунської Т.І.,
за участю: секретаря судового засідання Матущак О.В.,
представників позивача - Кудельський А.А., Максименюк Д.В. (керівник), Щербакова О.С.,
відповідача 2 - Грищук О.І.,
представників відповідачів 1 і 2 - Білоцький В.В., Коваль М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Парфум Бар Україна" (код ЄДРПОУ 39597976, вул. Академіка Янгеля, 4, м. Вінниця, 21007)
до: Фізичної особи - підприємця Грищук Олексія Івановича (ідентиф. № НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )
про заборону використовувати знаки для товарів і послуг
В С Т А Н О В И В :
11.09.2019 року до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява № б/н від 04.09.2019 року ТОВ "Парфумерно - виробнича компанія "Авалон +", м. Вінниця до ТОВ "Парфум Бар Україна", м. Вінниця; фізичної особи - підприємця Грищука О.І., м. Вінниця про заборону використовувати знаки для товарів і послуг.
В прохальній частині позовної заяви позивач просить суд заборонити ТОВ "Парфум Бар Україна" та ФОП Грищук О.І. використовувати у своїй господарській діяльності знаки для товарів і послуг за свідоцтвами України № НОМЕР_2 від 25.06.2018 року та № НОМЕР_3 від 10.04.2019 року та/або позначення, схожі з указаними знаками, стосовно наведених у свідоцтвах № НОМЕР_2 від 25.06.2018 року та № НОМЕР_3 від 10.04.2019 року товарів 3 класу МКТП, а також товарів, споріднених з наведеними у таких свідоцтвах, зокрема, шляхом: заборони нанесення будь-якого з названих знаків на будь-який товар, для якого знаки зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов`язану з ним, етикетку, чи інший прикріплений до товару предмет; заборони зберігання такого товару із зазначеним нанесенням будь-якого або обох знаків із метою пропонування для продажу; заборони пропонування такого товару з нанесеним знаком для продажу; заборони продажу такого товару з нанесеним знаком; заборони імпорту (ввезення) та експорту (вивезення) такого товару з нанесеним знаком; заборони застосування будь-якого з названих знаків у діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет; вилучення з цивільного обігу на території України та знищення упаковок товарів та рекламних матеріалів (вивіски, візитні картки, бланки, буклети, маркування торгових точок) відповідачів із нанесеними на них знаками за свідоцтвами України № НОМЕР_2 від 25.06.2018 року та № НОМЕР_3 від 10.04.2019 року, які пропонуються до продажу, продаються, рекламуються відповідачами, в тому числі, в мережі Інтернет.
Позовні вимоги позивач мотивує тим, що ТОВ "Парфумерно - виробнича компанія "Авалон +" є власником низки знаків для товарів та послуг, з яких зокрема знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № НОМЕР_2 від 25.06.2018 року (заявка № m 2016 26118 від 24.11.2016 року) та знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № НОМЕР_3 від 10.04.2019 року (заявка № m 2017 14165 від 27.06.2017 року).
Проте, за твердженням позивача відповідачі порушуючи права ТОВ "Парфумерно - виробнича компанія "Авалон +", як власника вказаних об"єктів права інтелектуальної власності без належних правових підстав здійснюють виробництво і продаж парфумерної продукції під названими знаками, зокрема, розміщують їх на упаковках реалізованої продукції, вивісках, у рекламі, на візитних картках, під час проведення презентацій продукції, тощо.
Як зазначає позивач у позовній заяві, зазначені дії відповідачів свідчать про неправомірне використання ними вищезазначених знаків для товарів і послуг, що стало підставою для звернення ТОВ "Парфумерно - виробнича компанія "Авалон +" з відповідним позовом до суду для захисту своїх прав і інтересів та припинення незаконних дій з боку ТОВ "Парфум Бар Україна" та ФОП Грищук О.І. щодо порушення прав інтелектуальної власності суб"єкта господарювання.
Ухвалою суду від 16.09.2019 року за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 902/775/19, визначено, що спір підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 02.10.2019 року.
08.10.2019 року до суду надійшов від відповідача 1 відзив № б/н від б/д (вх.№ 02.1-34/8147/19 від 08.10.2019 року) на позовну заяву, в якому останній звернувся до суду з проханням відмовити у задоволенні позову ТОВ "Парфумерно - виробнича компанія "Авалон +" у повному обсязі, у зв"язку з тим, що під час подання позовної заяви позивачем не було надано жодного доказу на підтвердження факту використання ТОВ "Парфум Бар Україна" та ФОП Грищук О.І. знаків 1 і 2 стосовно товарів 3 класу МКТБ або суміжних товарів та/або послуг та факту порушення прав інтелектуальної власності позивача.
В свою чергу, 16.10.2019 року позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій ТОВ "Парфумерно - виробнича компанія "Авалон +" зазначило про те, що у відзиві відповідачем 1 не надано суду жодних доказів, які б спростовували факт використання ним у власній господарській діяльності знаків за свідоцтвами України № НОМЕР_2 від 25.06.2018 року та № НОМЕР_3 від 10.04.2019 року без дозволу їхнього власника.
28.10.2019 року та 29.10.2019 року через засоби поштового зв"язку до суду надійшли від відповідачів 1 і 2 заперечення № б/н від б/д (вх.№ 02.1-34/8784/19 від 28.10.2019 року) та № б/н від б/д (вх.№ 02.1-34/8846/19 від 29.10.2019 року) щодо відповіді на відзив, в яких ТОВ "Парфум Бар Україна" та ФОП Грищук О.І. зазначили, що не погоджуються з жодними твердженнями позивача, викладеними у позовній заяві та відповіді на відзив, вважають їх незаконними та такими, що суперечать чинному законодавству України та дійсним обставинам справи. При цьому, у запереченнях вказали, що додані позивачем до позовної заяви речові докази, а саме копія візитної картки з указаними на ній адресами місць здійснення відповідачами роздрібного продажу парфумерної продукції під знаком позивача, копія товарного чеку відповідача 2 від 17.07.2019 року, копія етикетки продукції відповідача 1 та паперова копія електронного запрошення на презентацію не є належними та достовірними доказами на підтвердження заявлених позивачем позовних вимог та не свідчать про наявність факту порушення відповідачами 1 і 2 будь - яких прав позивача.
Ухвалами суду від 02.10.2019 року, 16.10.2019 року, 05.11.2019 року підготовче засідання з підстав, передбачених законодавством неодноразово відкладалося, востаннє на 14.11.2019 року.
14.11.2019 року підготовче засідання з поважних причин не відбулося.
За таких обставин, суд ухвалою від 19.11.2019 року призначив наступне підготовче засідання на 04.12.2019 року.
Ухвалою суду від 04.12.2019 року підготовче засідання відкладено на 16.12.2019 року.
Ухвалою суду від 16.12.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу для судового розгляду по суті на 26.12.2019 року.
26.12.2019 року на початку судового засідання з розгляду справи по суті головуючий на виконання вимог ст. 207 ГПК України з"ясував чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.
Представник відповідачів 1 і 2 подав клопотання № б/н від 26.12.2019 року про долучення до матеріалів справи письмових доказів, а саме договору оренди № БМ - 468 від 07.08.2014 року. Подання даного клопотання представник відповідачів 1 і 2 обгрунтував тим, що у зв"язку з поданням позивачем 16.12.2019 року до суду додаткових письмових доказів, виникла необхідність у поданні й відповідного доказу - договору оренди № БМ - 468 від 07.08.2014 року.
Представник позивача заперечив проти задоволення даного клопотання.
Суд, з метою забезпечення реалізації в судовому процесі принципу змагальності сторін дійшов висновку про задоволення клопотання представника відповідачів 1 і 2 та долучення до матеріалів справи наданого ним доказу.
Разом з тим, в судовому засіданні представник відповідача 2 клопотав про огляд речового доказу - сертифікату, виданого 09.06.2016 року ФОП Грищуку О.І. про те, що він є ексклюзивним партнером компанії "PERFUMS BAR" у м. Вінниці, м. Києві, м. Хмельницькому.
Суд, оглянувши відповідний доказ повернув його відповідачу 2.
Окрім того, в ході проведення судового засідання представник відповідача 2 клопотав про намір подати заяву свідка від ФОП Грищука О.І..
Відповідно до ч. 4 ст. 88 ГПК України заява свідка має бути подана до суду у строк, встановлений для подання доказів.
Суд, зважаючи на те, що строк встановлений судом для подання доказів та строк підготовчого провадження вже закінчився, в тому рахунку беручи до уваги заперечення представника позивача щодо подання будь - яких письмових доказів, а також з урахуванням того, що ФОП Грищук О.І. є відповідачем у справі і не позбавлений права надати усі необхідні пояснення без наділення його статусом свідка дійшов висновку про необгрунтованість відповідного наміру представника відповідача 2.
Водночас в судовому засіданні представники відповідачів 1 і 2, посилаючись на ч.ч. 2. 4 ст. 80 ГПК України заперечили проти того, що позивач протягом усього підготовчого провадження подавав до суду письмові докази.
Так, 04.12.2019 р. до суду подано клопотання позивача про долучення доказів до матеріалів справи: адвокатський запит від 08.11.2019 р. на адресу адміністрації ТЦ Вишенька", адвокатьский запит від 08.11.2019 р. на адресу ТОВ "Торговий квартал", копія відповіді за вих. № 970 від 19.11.2019 р., копія відповіді за вих. № 11/19 від 19.11.2019 р. 16.12.2019 р. до суду подано клопотання позивача про долучення доказів до матеріалів справи: адвокатський запит на адресу ТОВ "БМУ-3", копія відповіді на адвокатський запит від 11.12.2019 р., копія постанови Київського апеляційного суду від 27.11.2019 р.
Відповідно до ч. 2 ст. 80 ГПК України, позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. В ході дослідження поданих додатково вищезазначених письмових доказів судом встановлено, що всі вони не були подані у строк встановлений законом з об"єктивних причин: адвокатські запити та відповіді на них датовані 08.11.2019 р. та 19.11.2019 р. і 11.112.2019 р. відповідно, постанова Київського апеляційного суду - 27.11.2019 р. Позовна заява подана до суду 11.09.2019 р.
Згідно ч. 10 ст. 80 ГПК України докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено цим Кодексом, можуть бути подані через канцелярію суду або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи.
При застосуванні норм права неприпустимим є порушення основних принципів, ідей права.
Відтак, в судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд про їх задоволення.
В свою чергу, представники відповідачів 1 і 2 проти задоволення позовних вимог заперечили, підтримавши позицію, викладену у відзиві на позовну заяву та запереченнях щодо відповіді на відзив.
Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті встановив наступне.
ТОВ "Парфумерно - виробнича компанія "Авалон +" є виробником парфумованої продукції, яку реалізує через власну мережу торгових точок із продажу розливної парфумерії.
Відповідно до свідоцтва України на знак для товарів і послуг № НОМЕР_2 від 25.06.2018 року (а.с. 23 - 25) попереднім власником знаку за вказаним свідоцтвом була фізична особа ОСОБА_1 , з якою 27.06.2018 року ТОВ "Парфумерно - виробнича компанія "Авалон +" укладено ліцензійний договір на використання об"єктів права інтелектуальної власності: торговельних марок (знаків для товарів і послуг) та промислового зразка (а.с. 36-39).
Предметом даного договору згідно п. 2.1. є право на використання Ліцензіатом, тобто ТОВ "Парфумерно - виробнича компанія "Авалон +" на умовах договору комплексу знаків для товарів і послуг та промислового зразка, майнові права, які належать Ліцензіару - ОСОБА_1.
В даному пункті договору передбачено, що копії свідоцтв України на знаки для товарів та послуг, а також патенту на промисловий зразок є невід"ємними додатками до договору. Перелік об"єктів, права на які передаються за договором, розміщений в додатку № 1 та додатку № 2 до договору.
З додатку № 1 до договору вбачається, що знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № НОМЕР_2 від 25.06.2018 року ввійшов до переліку об"єктів, права на які передаються за договором. Тобто, за умовами даного договору ТОВ "Парфумерно - виробнича компанія "Авалон +", як Ліцензіат набув права використовувати відповідний знак у власній господарській діяльності.
18.09.2018 року між фізичною особою ОСОБА_1 (правовласник) та ТОВ "Парфумерно - виробнича компанія "Авалон +" (правонаступник) укладено договір про передачу права власності на знак для товарів та послуг № НОМЕР_2 (а.с. 40 - 41).
Згідно п.1.1. вказаного договору правовласник передає, а правонаступник приймає у власність всі права, які випливають зі свідоцтва України на знак для товарів і послуг № НОМЕР_2 від 25.06.2018 року (заявка № m 201626118, дата подання заявки: 24.11.2016 року, дата публікації: 25.06.2018 року, номер офіційного бюлетеня: Бюл. № 12) для всього переліку товарів 3-го класу МКТП, зазначених в свідоцтві.
25.01.2019 року між сторонами даного договору підписано Акт приймання - передачі за договором від 18.09.2018 року про передачу права власності на знак для товарів та послуг № НОМЕР_2 (а.с. 42). Підписанням цього Акту сторони підтвердили, що ними спільно виконано всі взяті на себе за договором про передачу (відчуження) права власності на знак для товарів та послуг за свідоцтвом України № НОМЕР_2 від 25.06.2018 року зобов`язання.
Відповідно до рішення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 03.12.2018 року (а.с. 44), Мінекономрозвитку розглянувши заяву правонаступника власника свідоцтва ТОВ "Парфумерно - виробнича компанія "Авалон +" прийняло рішення опублікувати в офіційному бюлетені "Промислова власність" та внести до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відомості про передачу права власності на знак, відповідно до яких право власності на знак для товарів класу 3, на які зареєстровано знак, свідоцтво України № НОМЕР_2 передається власником свідоцтва ОСОБА_1 - ТОВ "Парфумерно - виробнича компанія "Авалон +".
05.02.2019 року між фізичною особою ОСОБА_1 (заявник) та ТОВ "Парфумерно - виробнича компанія "Авалон +" (правонаступник) укладено договір про передачу права на отримання свідоцтва на знак для товарів та послуг за заявкою № m 2017 14165 (а.с. 45).
Згідно п.1.1. даного договору заявник передає, а правонаступник приймає у власність всі права, які випливають із заявки на знак для товарів і послуг № m 2017 14165, дата подання заявки 27.06.2017 року для всіх товарів 3 класу, вказаних у заявці.
15.02.2019 року між фізичною особою ОСОБА_1 та ТОВ "Парфумерно - виробнича компанія "Авалон +" обопільно підписано Акт приймання - передачі до договору про передачу права на отримання свідоцтва на знак для товарів та послуг за заявкою № m 2017 14165 (а.с. 46).
Підписанням цього Акту сторони підтвердили, що ними спільно виконано всі взяті на себе за договором про передачу права на отримання свідоцтва на знак для товарів і послуг за заявкою № m 2017 14165 зобов`язання.
Разом з тим, відповідно до свідоцтва України на знак для товарів і послуг № НОМЕР_3 від 10.04.2019 року (а.с. 26 - 28) ТОВ "Парфумерно - виробнича компанія "Авалон +" є власником знаку за вказаним свідоцтвом.
Тобто, з встановлених вище обставин слідує, що позивач є власником низки знаків для товарів та послуг, серед яких зокрема:
- знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № НОМЕР_2 від 25.06.2018 року (заявка № m 2016 26118 від 24,11.2016р.), зареєстрований для товарів 3 класу МКТП. Зображення знака:
PERFUMS BAR
- знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № НОМЕР_3 від 10.04.2019 року (заявка № m 2017 14165 від 27.06.2017р.), зареєстрований для товарів 3 класу МКТП. Зображення знака - (а.с. 8).
До позовних матеріалів позивачем, з - поміж іншого, на підтвердження використання в своїй господарській діяльності вказаних вище знаків для товарів і послуг додано договори купівлі - продажу, укладені між ТОВ "Парфумерно - виробнича компанія "Авалон +" та іншими суб"єктами господарювання, а також платіжні, розрахункові документи.
Водночас, з пояснень позивача, позовної заяви та письмових доказів наданих ним для долучення до матеріалів справи, суд з"ясував, що знаки для товарів і послуг за свідоцтвами України № НОМЕР_2 від 25.06.2018 року та № НОМЕР_3 від 10.04.2019 року, зареєстровані для товарів 3 класу МКТП використовують в своїй господарській діяльності ТОВ "Парфум Бар Україна" та ФОП Грищук О.І..
Вказані обставини, суд встановив з пояснень представників відповідачів 1 і 2, які не заперечили проти факту використання вказаних знаків відповідачем 1 та відповідачем 2; а також з копії візитної картки з указаними на ній адресами місць здійснення відповідачами роздрібного продажу парфумерної продукції під знаком позивача, копії товарного чеку відповідача 2 від 17.07.2019 року, копії етикетки продукції відповідача 1 та паперової копії електронного запрошення на презентацію для співробітників і партнерів компанії PERFUMS BAR, письмових листів - попереджень щодо порушень прав інтелектуальної власності, адресованих позивачем торгівельним майданчикам, розташованих у м. Вінниці та з якими відповідачі уклали договори оренди з метою реалізації продукції під торговельною маркою "PERFUMS BAR" за свідоцтвом № НОМЕР_2 від 25.06.2018 року.
Крім того, з пояснень позивача та письмової інформації з Бази даних "Укрпатенту "Заявки на знаки для товарів і послуг, прийняті до розгляду" щодо заявки № m 2019 06905 від 26.03.2019 року (а.с. 95) суд встановив, що на розгляді в Укрпатенті перебуває заявка на знак для товарів і послуг № m 2019 06905 від 26.03.2019 року, подана ТОВ "ПАРФУМ БАР Україна", якою заявник просить зареєструвати кольорове словесне позначення "ТНЕ BEST FRAGRANCE COLLECTION OF THE WORLD" для наступних товарів 3 класу МКТП: нелікувальна косметика та нелікувальні парфумерно-косметичні препарати; нелікувальні зубні порошки і пасти; парфумерні вироби, ефірні олії; вибілювальні препарати та інші речовини для прання; чистильні, полірувальні, очищальні та абразивні препарати.
Як вбачається з матеріалів справи, 17.07.2019 року позивачем подано до ДП "Український інститут інтелектуальної власності" заперечення проти заявки № m 2019 06905 від 26.03.2019 року на знак для товарів та послуг "ТНЕ BEST FRAGRANCE COLLECTION OF THE WORLD". В прохальній частині даного заперечення ТОВ "Парфумерно - виробнича компанія "Авалон +" просить ДП "Український інститут інтелектуальної власності" взяти інформацію наведену у запереченнях до уваги під час кваліфікаційної експертизи заявки на знак для товарів та послуг № m 2019 06905 та на підставі абз. 2 ч. 3 ст. 6 ЗУ "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" відмовити ТОВ "Парфум Бар Україна" в реєстрації знаку для товарів та послуг "ТНЕ BEST FRAGRANCE COLLECTION OF THE WORLD" за заявкою № m 2019 06905 від 26.03.2019 року повністю.
Суд, встановивши наведені обставини дійшов наступних правих висновків.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 418 ЦК України право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об`єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом.
Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтеле ктуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об`єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом.
До об`єктів права інтелектуальної власності належить знак для товарів і послуг (торгівельна марка).
Майновими правами інтелектуальної власності є: право на використання об`єкта права інтелектуальної власності; виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності; виключне право перешкоджати неправомірному використанню об`єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом (ч. 1 ст. 424 ЦК України).
В ч. 1 ст. 15 Угоди про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності зазначено, що будь-який знак або сполучення знаків, що дають змогу відрізнити товари або послуги одного підприємства від товарів або послуг іншого підприємства, мають здатність утворювати торговий знак. Такі знаки, зокрема слова, що включають імена осіб, літери, цифри, фігуральні елементи та сполучення кольорів, а також будь - яке сполучення таких ознак, мають право бути зареєстрованими як торгові знаки.
Частиною 1 ст. 492 ЦК України передбачено, що торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів.
Майновими правами інтелектуальної власності на торговельну марку є: право на використання торговельної марки; виключне право дозволяти використання торговельної марки; виключне право перешкоджати неправомірному використанню торговельної марки, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом (ч. 1 ст. 495 ЦК України).
Згідно з абз. 4 ст. 1 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" (далі по тексту - Закон № 3689-ХІІ), знак - позначення, за яким товари і послуги од них осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону № 3689-ХІІ, об`єктом знака може бути будь-яке поз начення або будь-яка комбінація позначень. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, у тому числі власні імена, літери, цифри, зображувальні елементи, кольори та комбінації кольорів, а також будь-яка комбінація таких позначень.
В силу ч. 2 ст. 495 ЦК України, майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку належать володільцю відповідного свідоцтва.
Згідно з ч. 3 ст. 5 Закону № 3689-ХІІ, право власності на знак засвідчується свідоцтвом. Свідоцтво надає його власнику право використовувати знак та інші права, визначені цим Законом (ч. 2 ст. 16 Закону № 3689-ХІІ).
Використанням знака визнається: нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов`язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення); застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстровано; застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет (ч. 4 ст. 16 Закону № 3689-ХІІ).
Використання об`єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності.
Умови надання дозволу (видачі ліцензії) на використання об`єкта права інтелектуальної власності можуть бути визначені ліцензійним договором, який укладається з додержанням вимог цього Кодексу та іншого закону (ч.ч. 3. 4 ст. 426 ЦК України).
Власник свідоцтва має право дати будь-якій особі дозвіл (видати ліцензію) на використання знака на підставі ліцензійного договору (ч. 8 ст. 16 Закону № 3689-ХІІ).
Свідоцтво надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати без його згоди, якщо інше не передбачено цим Законом: зареєстрований знак стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг; зареєстрований знак стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги.
Згідно з ч. 1 ст. 16 Угоди про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності, власник зареєстрованого товарного знаку повинен мати виключне право за вадити всім третім сторонам, які не мають згоду власника, використовувати в процесі торгівлі ідентичні або схожі знаки для товарів або послуг, які є ідентичними або схожими, на ті, стосовно яких реєструється торговий знак, якщо в результаті такого використання є ймовірність сплутати товари або послуги.
Знак визнається використаним, якщо його застосовано у формі зареєстрованого знака, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованого знака лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмітності знака (ч. 4 ст. 16 Закону № 3689-ХІІ).
Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону № 3689-ХІІ, будь-яке посягання на права власника свідоцтва, передбачені статтею 16 цього Закону, в тому числі вчинення без згоди власника свідоцтва дій, що потребують його згоди, та готування до вчинення таких дій, вважається порушенням прав власника свідоцтва, що тягне за собою відпові дальність згідно з чинним законодавством України. Порушенням прав власника свідоцтва вважається також використання без його згоди в доменних іменах знаків та позначень, вказаних у пункті 5 статті 16 цього Закону.
Частиною 1 ст. 432 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права інтелектуальної власності відповідно до статті 16 цього Кодексу.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та ін тересів може бути припинення дії, яка порушує право.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 21 Закону № 3689-ХІІ, захист прав на знак здійснюється у судовому та іншому встановленому законом порядку. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у зв`язку з застосуванням цього Закону. Суди відповідно до їх компетенції розв`язують, зокрема, спори про порушення прав власника свідоцтва.
Судом встановлено, що предметом спору за вказаними позовними вимогами є право на використання у господарській діяльності знаків для товарів і послуг за свідоцтвами України № НОМЕР_2 від 25.06.2018 року (заявка № m 2016 26118 від 24,11.2016р.) та № НОМЕР_3 від 10.04.2019 року (заявка № m 2017 14165 від 27.06.2017р.), зареєстрованих для товарів 3 класу МКТП.
З аналізу вищенаведених правих приписів вбачається, що використання знаку для товарів і послуг може здійснюватися на підставі права власності безпосередньо власником за наявності у нього відповідного свідоцтва, а також на підставі ліцензії (дозволу) наданою власником (особою, яка має виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності) будь-якій особі на підставі ліцензійного договору.
Як встановлено судом та підтверджується наявними у матеріалах справи доказами законним власником знаків для товарів і послуг за свідоцтвами України № НОМЕР_2 від 25.06.2018 року (заявка № m 2016 26118 від 24,11.2016р.) та № НОМЕР_3 від 10.04.2019 року (заявка № m 2017 14165 від 27.06.2017р.), зареєстрованих для товарів 3 класу МКТП. є саме позивач - ТОВ "Парфумерно - виробнича компанія "Авалон +", яке набуло правомочностей відносно відповідних знаків у встановленому Законом порядку та на даний час здійснює їх використання у своїй господарській діяльності на підставі свідоцтва України № НОМЕР_3 від 10.04.2019 року; ліцензійного договору від 27.06.2018 року; договору від 18.09.2018 року про передачу права власності на знак для товарів та послуг № НОМЕР_2; договору від 05.02.2019 року про передачу права на отримання свідоцтва на знак для товарів та послуг за заявкою № m 2017 14165.
Натомість, судом з"ясовано, що вказані вище знаки для товарів і послуг за свідоцтвами України № НОМЕР_2 від 25.06.2018 року (заявка № m 2016 26118 від 24,11.2016р.) та №256913 від 10.04.2019 року (заявка № m 2017 14165 від 27.06.2017р.), зареєстрованих для товарів 3 класу МКТП, які належать на праві власності позивачу без достатніх правових підстав використовуються відповідачами 1 і 2 у їх господарській діяльності. Зокрема, останні незважаючи на відсутність відповідного свідоцтва, яким би підтверджувалося право власності на знаки для товарів і послуг, а також ліцензійного договору щодо надання дозволу (видачі ліцензії) на використання об`єкта права інтелектуальної власності, укладеного з позивачем здійснюють виробництво і продаж парфумерної продукції під названими знаками, розміщують їх на упаковках реалізованої продукції, вивісках, у рекламі, на візитних картках, під час проведення презентацій продукції тощо.
Разом з тим, факт використання знаків для товарів і послуг за свідоцтвами України № НОМЕР_2 від 25.06.2018 року (заявка № m 2016 26118 від 24,11.2016р.) та №256913 від 10.04.2019 року (заявка № m 2017 14165 від 27.06.2017р.) у своїй господарській діяльності не заперечується самими відповідачами 1 і 2, які в своїх поясненнях суду зазначили, що використання вказаних знаків відповідачем 1 здійснюється з січня 2015 року, відповідачем 2 з липня 2016 року по грудень 2018 року.
Окрім того, незаконність використання відповідачами 1 і 2 відповідних знаків для товарів і послуг підтверджується й наданими позивачем письмовими доказами, з - поміж яких копія візитної картки з указаними на ній адресами місць здійснення відповідачами роздрібного продажу парфумерної продукції під знаком позивача, копія товарного чеку відповідача 2 від 17.07.2019 року, копія етикетки продукції відповідача 1 та паперової копії електронного запрошення на презентацію для співробітників і партнерів компанії PERFUMS BAR, письмові листи - попередження щодо порушень прав інтелектуальної власності, адресованих позивачем торгівельним майданчикам, розташованих у м. Вінниці та з якими відповідачі уклали договори оренди з метою реалізації продукції під торговельною маркою "PERFUMS BAR" за свідоцтвом №243813 від 25.06.2018 року.
Суд, детально дослідивши зазначені докази в своїй сукупності встановив, що останні є належними та достатніми, а також в повній мірі підтверджують неправомірність дій з боку відповідачів.
Принагідно, суд за наявними у справі письмовими доказами детально дослідивши графічне зображення, словесні позначення, смислове значення знаків для товарів і послуг за свідоцтвами України № НОМЕР_2 від 25.06.2018 року (заявка № m 2016 26118 від 24,11.2016р.) та №256913 від 10.04.2019 року (заявка № m 2017 14165 від 27.06.2017р.), зареєстрованих для товарів 3 класу МКТП, що належать на праві власності позивачу та тими знаками, які використовуються відповідачами 1 і 2, зокрема щодо якого заявка перебуває на розгляді в Укрпатенті за № m 2019 06905 від 26.03.2019 року (знак для товарів та послуг "ТНЕ BEST FRAGRANCE COLLECTION OF THE WORLD") встановив їх високу ступінь схожості, ідентичності.
Встановлені ознаки за результатом проведеного судом порівняння свідчать про те, що вказані знаки є схожими настільки, що їх можна сплутати, а також як наслідок можуть вводити в оману споживача, який буде вважати, що товар на якому використовуються відповідні знаки належить певному виробнику, а насправді це не відповідатиме дійсності.
Відтак, з наведеного слідує, що використання відповідачами 1 і 2 вищезазначених знаків для товарів і послуг є прямим порушенням прав позивача, як власника на об"єкти права інтелектуальної власності, які як вбачається з належних та достатніх доказів оформлені останнім у відповідності до вимог Закону та у зв"язку з їх незаконним порушенням підлягають захисту.
Відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до ст. 41 Конституції України та п. 2 ч.1 ст. 3, ст.321 ЦК України ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених Конституцією та законом.
В спростування заявлених позовних вимог, відповідачі 1 і 2 посилаються на норми ст. 500 ЦК України, в якій йдеться про те, що будь-яка особа, яка до дати подання заявки на торговельну марку або, якщо було заявлено пріоритет, до дати пріоритету заявки в інтересах своєї діяльності добросовісно використала торговельну марку в Україні або здійснила значну і серйозну підготовку для такого використання, має право на безоплатне продовження такого використання або використання, яке передбачалося зазначеною підготовкою (право попереднього користувача).
Суд, критично відносить до посилання відповідачів 1 і 2 на вказану норму, оскільки вирішуючи вказаний спір між сторонами завданням суду є не дослідження питання добросовісності чи недобросовісності використання відповідачами об"єкту права інтелектуальної власності, а встановлення на підставі долучених сторонами до матеріалів справи доказів правомірності (неправомірності) його використання, наявність (відсутність) правовстановлюючих документів на використання, порушень прав законного власника і як наслідок заборона чи не заборона подальшого використання.
Таким чином, твердження та доводи відповідачів 1 і 2 про не обгрунтованість заявлених позовних вимог спростовуються вищевикладеними обставинами.
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Як визначає ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст.ст. 74, 78, 86 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Процесуальним законом не передбачено солідарного стягнення судових витрат. Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати на судовий збір підлягають віднесенню на відповідачів в рівних частках пропорційно задоволених позовних вимог.
Оскільки, при подачі позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1921,00 грн, позовні вимоги до ТОВ "Парфум Бар Україна" та ФОП Грищук О.І. задоволено у повному обсязі, то судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідачів 1 та 2 в рівних частках з кожного по 960,50 грн (1921,00/2).
Керуючись ст.ст. 2, 3, 7, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 20,ч. 1 ст. 24, 33, 41, 42, 45, 47, 60, 61, 73,74, 76-79, 80, 86, 91, 93, ч. 1 ст. 95, 129, 210, 232, 233, 236-238, 240-242, 255, 256, 326, 327 ГПК України, суд -
У Х В А Л И В :
1. Позов задовольнити.
2. Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Парфум Бар Україна" (код ЄДРПОУ 39597976, вул. Академіка Янгеля, 4, м. Вінниця, 21007) та фізичній особі - підприємцю Грищуку Олексію Івановичу (ідентиф. № НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) використовувати у своїй господарській діяльності знаки для товарів і послуг за свідоцтвами України № НОМЕР_2 від 25.06.2018 року та № НОМЕР_3 від 10.04.2019 року та/або позначення, схожі з указаними знаками, стосовно наведених у свідоцтвах № НОМЕР_2 від 25.06.2018 року та № НОМЕР_3 від 10.04.2019 року товарів 3 класу МКТП, а також товарів, споріднених з наведеними у таких свідоцтвах, зокрема, шляхом: заборони нанесення будь-якого з названих знаків на будь-який товар, для якого знаки зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов`язану з ним, етикетку, чи інший прикріплений до товару предмет; заборони зберігання такого товару із зазначеним нанесенням будь-якого або обох знаків із метою пропонування для продажу; заборони пропонування такого товару з нанесеним знаком для продажу; заборони продажу такого товару з нанесеним знаком; заборони імпорту (ввезення) та експорту (вивезення) такого товару з нанесеним знаком; заборони застосування будь-якого з названих знаків у діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет; вилучення з цивільного обігу на території України та знищення упаковок товарів та рекламних матеріалів (вивіски, візитні картки, бланки, буклети, маркування торгових точок) ТОВ "Парфум Бар Україна" (код ЄДРПОУ 39597976) та ФОП Грищука О.І. (ідентиф. № НОМЕР_1 ) із нанесеними на них знаками за свідоцтвами України №243813 від 25.06.2018 року та № НОМЕР_3 від 10.04.2019 року, які пропонуються до продажу, продаються, рекламу ються відповідачами, в тому числі, в мережі Інтернет.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Парфум Бар Україна" (код ЄДРПОУ 39597976, вул. Академіка Янгеля, 4, м. Вінниця, 21007) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Парфумерно - виробнича компанія "Авалон +" (код ЄДРПОУ 41815479, вул. Чернігівська, 1-А, м. Вінниця, 21017) 960,50 грн - судових витрат зі сплати судового збору.
4. Стягнути з фізичної особи - підприємця Грищука Олексія Івановича (ідентиф. № НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Парфумерно - виробнича компанія "Авалон +" (код ЄДРПОУ 41815479, вул. Чернігівська, 1-А, м. Вінниця, 21017) 960,50 грн - судових витрат зі сплати судового збору.
5. Видати накази після набранням судовим рішенням законної сили.
6. Згідно з приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
7. Згідно з положеннями ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
8. Повне рішення складено - 08 січня 2020 р.
9. Копію рішення суду надіслати згідно переліку рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Суддя Лабунська Т.І.
віддрук.прим.:
1 - до справи
2 - позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Парфумерно - виробнича компанія "Авалон +" (вул. Чернігівська, 1-А, м. Вінниця, 21017)
3 - відповідач 1- Товариство з обмеженою відповідальністю "Парфум Бар Україна" (вул. Академіка Янгеля, 4, м. Вінниця, 21007)
4 - відповідач 2 - Фізична особа - підприємець Грищук Олексій Іванович ( АДРЕСА_1
Суд | Господарський суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 26.12.2019 |
Оприлюднено | 09.01.2020 |
Номер документу | 86776682 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Вінницької області
Лабунська Т.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні