Рішення
від 26.12.2019 по справі 910/17470/18
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.12.2019Справа № 910/17470/18 За позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Хрещатик в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Славкіної М.А.

До 1. Товариства з обмеженою відповідальністю Будконструкція

2. Товариства з обмеженою відповідальністю ЮФС

3. Товариства з обмеженою відповідальністю Регіонінвест

4. Товариства з обмеженою відповідальністю Центр технічної інвентаризації

5. Товариства з обмеженою відповідальністю Сіті Ван Девелопмент

6. Товариства з обмеженою відповідальністю Київський архітектурно-проектний альянс

7. Товариства з обмеженою відповідальністю Хрещатикбудінвест

8. Товариства з обмеженою відповідальністю Сервіс-Технобуд

9. Товариства з обмеженою відповідальністю Хрещатик Інвестбуд

10. Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами ЮДП ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ

11.Товариства з обмеженою відповідальністю Юкрейніан Лігал Ассістанс

12. Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія з управління та житлової експлуатації Новосервіс

13. Приватного акціонерного товариства Агрофірма Троянда

14. Приватного акціонерного товариства Київський мотоциклетний завод

За участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

про визнання недійсними договорів та стягнення шкоди

Господарський суд міста Києва у складі судді Спичака О.М.

за участю секретаря судового засідання

Смігунов В.В.

Представники сторін:

від позивача: Белінський В.А.

від відповідача 1: Рубчук Я.І.

від відповідача 2: не з`явився

від відповідача 3: не з`явився

від відповідача 4: не з`явився

від відповідача 5: не з`явився

від відповідача 6: не з`явився

від відповідача 7: не з`явився

від відповідача 8: не з`явився

від відповідача 9: не з`явився

від відповідача 10: не з`явився

від відповідача 11: не з`явився

від відповідача 12: не з`явився

від відповідача 13: Нуралін М.В.

від відповідача 14: : не з`явився

від третьої особи: Ярошенко А.С.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Хрещатик" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Хрещатик" Славкіної Марини Анатоліївни звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будконструкція",Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮФС", Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіонінвест", Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр технічної інвентаризації", Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті Ван Девелопмент", Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський архітектурно-проектний альянс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Хрещатикбудінвест", Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Технобуд",Товариства з обмеженою відповідальністю "Хрещатик Інвестбуд", Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ЮДП ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ", Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкрейніан Лігал Ассістанс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління та житлової експлуатації "Новосервіс", Приватного акціонерного товариства "Агрофірма "Троянда", Приватного акціонерного товариства "Київський мотоциклетний завод" про визнання недійсними:

- договору фінансової допомоги №01/04/16-1 від 01.04.2016, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮФС" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будконструкція";

- договору про надання фінансової допомоги на зворотній основі №01/04/1-16 від 01.04.2016, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю " Регіонінвест " та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будконструкція";

- договору про надання безвідсоткової фінансової допомоги на зворотній основі №01/04/5-16 від 01.04.2016, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Центр технічної інвентаризації" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будконструкція";

- договору про перерахування безвідсоткової фінансової допомоги на зворотній основі №01/04/3-16 від 01.04.2016, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сіті Ван Девелопмент" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будконструкція";

- договору про надання фінансової допомоги на зворотній основі №01/04-16 від 01.04.2016, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Київський архітектурно-проектний альянс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будконструкція";

- договору про надання безвідсоткової фінансової допомоги на зворотній основі №01/04/4-16 від 01.04.2016, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Хрещатикбудінвест" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будконструкція";

- договору про перерахування безвідсоткової фінансової допомоги на зворотній основі №01/04/02-16 від 01.04.2016р, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Технобуд" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будконструкція";

- договору про надання безвідсоткової фінансової допомоги на зворотній основі №31/03-16 від 31.03.2016, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Хрещатик Інвестбуд" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будконструкція";

- договору позики П-01/1/04 від 01.04.16, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю КУА "ЮДП ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будконструкція";

- договору позики № П-18/12 від 18.12.2015, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю КУА "ЮДП ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будконструкція";

- договору про надання фінансової допомоги на зворотній основі № 31/03/1-16 від 31.03.16, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю КУА "ЮДП ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будконструкція";

- договору про надання безвідсоткової фінансової допомоги на зворотній основі №01/04/16-3 від 04.04.16, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю " Юкрейніан Лігал Ассістанс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будконструкція";

- договору про надання фінансової допомоги № 14/3-1 від 04.04.2016, укладеного між Приватним акціонерним товариством "Агрофірма "Троянда" та Товариством з обмеженою відповідальністю ''Будконструкція'';

- договору про надання безвідсоткової фінансової допомоги на зворотній основі № 01/04/16-2 від 04.04.2016, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "КУЖЕ "НОВОСЕРВІС" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будконструкція";

- договору про надання поворотої фінансової допомоги № 01/04/8-16 від 01.04.2016 року, укладеного між ПрАТ "Київський мотоциклетний завод" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будконструкція";

- договору позики №П-01/5/16 від 01.04.2016, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю КУА "ЮДП ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будконструкція";

- договору позики №04/04/16-4 від 01.04.2016р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю КУА "ЮДП ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будконструкція";

- стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіонінвест", Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр технічної інвентаризації", Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті Ван Девелопмент", Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВСЬКИЙ АРХІТЕКТУРНО- ПРОЕКТНИЙ АЛЬЯНС", Товариства з обмеженою відповідальністю "Хрещатикбудінвест", Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Технобуд", Товариства з обмеженою відповідальністю "Хрещатик Інвестбуд", Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкрейніан Лігал Ассістанс", Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮФС", Приватного акціонерного товариства Агрофірма "Троянда", ТОВ "КУЖЕ "НОВОСЕРВІС", Приватного акціонерного товариства "Київський мотоциклетний завод", Товариства з обмеженою відповідальністю КУА "ЮДП ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ" та Товариства з обмеженою відповідальністю В "Будконструкція солідарно на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" частину суми майнової шкоди в розмірі 885 000 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що оскаржувані договори є фіктивними та такими, що не відповідають інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, оскільки були укладені з метою отримання відповідачами 2-14 грошових коштів, розміщених на рахунках позивача, поза чергою, визначеною Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", для виконання зобов`язань відповідача-1 перед позивачем, що в свою чергу порушує права вкладників та кредиторів позивача. За твердженнями позивача, такими протиправними діями відповідачів останньому завдані збитки у розмірі 179 517 463,87 грн. Зазначені обставини і послугували підставою для звернення позивача до суду із розглядуваним позовом.

Ухвалою від 21.01.2019р. відкрито провадження у справі; постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 11.02.2019р.

Відповідач 1 у відзиві проти задоволення позовних вимог надав заперечення, посилаючись на те, що позивачем не доведено обставин порушення прав та законних інтересів Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Хрещатик в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Славкіної М.А. внаслідок укладання оспорюваних правочинів. Одночасно, відповідачем 1 наголошено на тому, що спірні договори ніяким чином не порушують інтересів держави, суспільства та публічного порядку. Відповідачем 1 також вказано на відсутність ознак фіктивності при укладанні договорів фінансової допомоги, оскільки останні мали своєю метою саме отримання Товариством з обмеженою відповідальністю Будконструкція грошових коштів та їх використання з метою погашення заборгованості перед банком.

11.02.2019р. судом було відкладено підготовче засідання на 12.03.2019р.

Відповідач 12 у відзиві від 27.02.2019р. проти задоволення позовних вимог також надав заперечення посилаючись на відсутність підстав для визнання договорів фінансової допомоги недійсними та доказовій необґрунтованості позову в частині стягнення шкоди.

12.03.2019р. судом було відкладено розгляд справи на 25.03.2019р.

25.03.2019р. судом було продовжено строк підготовчого провадження на 30 календарних днів та відкладено підготовче засідання на 10.04.2019р.

10.04.2019р. судом було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.05.2019р.

13.05.2019р. до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Будконструкція про залишення позову без розгляду, з огляду на підписання позовної заяви не уповноваженим представником Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Хрещатик .

Ухвалою від 15.05.2019р. залишено позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Хрещатик в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Славкіної М.А. до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будконструкція",Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮФС", Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіонінвест", Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр технічної інвентаризації", Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті Ван Девелопмент", Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський архітектурно-проектний альянс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Хрещатикбудінвест", Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Технобуд",Товариства з обмеженою відповідальністю "Хрещатик Інвестбуд", Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ЮДП ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ", Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкрейніан Лігал Ассістанс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління та житлової експлуатації "Новосервіс", Приватного акціонерного товариства "Агрофірма "Троянда", Приватного акціонерного товариства "Київський мотоциклетний завод" про визнання недійсними договорів та стягнення шкоди, без розгляду.

Постановою від 02.09.2019р. Північного апеляційного господарського суду ухвалу від 15.05.2019р. Господарського суду міста Києва залишено без змін.

Постановою від 31.10.2019р. Верховного Суду ухвалу від 15.05.2019р. Господарського суду міста Києва та постанову від 02.09.2019р. Північного апеляційного господарського суду скасовано, справу направлено на розгляд до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою від 13.11.2019р. судом було призначено розгляд справи на 04.12.2019р.

04.12.2019р. судом було відкладено розгляд справи по суті на 26.12.2019р.

Представником позивача у судовому засіданні 26.12.2019р. було надано усні пояснення по суті спору, відповідно до змісту яких позовні вимоги підтримано в повному обсязі.

Представником відповідача 1 проти задоволення позовних вимог було надано заперечення.

Представник відповідача 2 у судовому засіданні 26.12.2019р. надав пояснення по суті спору, згідно яких проти задоволення позову заперечував.

Представником відповідача 13 проти задоволення позовних вимог також було надано заперечення.

Третьою особою було надано усні пояснення по справі.

Представники відповідачів 3-11, 12, 14 відзивів на позов не подали, у судове засідання

26.12.2019р., як і попереднє засідання суду так і не з`явились, проте, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими повідомленнями про вручення вказаним учасниками судового процесу ухвали від 04.12.2019р. про повідомлення.

Наразі, з огляду на неявку вказаних учасників судового процесу суд зазначає наступне.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті (ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України).

Зі змісту п.1 ч.3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу за відсутності учасника справи, якого було належним чином повідомлено про судове засідання, та яким не було повідомлено про причини неявки.

Згідно ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України Про міжнародне приватне право , Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За приписами ст.9 Конституції України, статті 19 Закону України Про міжнародні договори України і статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами документів, ратифікованих законами України.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950р., Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо визнання обов`язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.

Водночас ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.

У рішенні 15-рп/2004 від 02.11.2004р. Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст.69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м`якого покарання) визначено, що справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом і засобах, що обираються для їх досягнення.

Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється не тільки на сферу виконання зобов`язань, а і на сферу користування правами, тобто, такі засади здійснення судочинства виступають своєрідною межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав).

Одночасно, застосовуючи відповідно до ч.1 ст.11 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі Смірнова проти України ).

Отже, за висновками суду, неявка відповідачів 3-11, 12, 14 не перешкоджає розгляду спору у судовому засіданні 26.12.2019р.

Представником відповідача 1 було надано усні пояснення по суті справи, згідно змісту яких проти задоволення позову надано заперечення.

В судовому засіданні 26.12.2019р. на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників позивача, відповідачів 1, 2 14 та третьої особи, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

25.11.2013р. між Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Хрещатик" та Товариством з обмеженою відповідальністю Будконструкція було укладено кредитний договір №47-47/1-13, відповідно до умов якого банком надано позичальнику в порядку передбаченому договором кредит в формі кредитної лінії в сумі 160000000,00 грн., терміном повернення 24.11.2016р. (з урахуванням додаткових договорів).

Пунктом 3.1 кредитного договору №47-47/1-13 від 25.11.2013р. передбачено, що виконання зобов`язань позичальника за цим договором забезпечується: іпотекою цілісного майнового комплексу загальною площею 10 896,9 кв.м та земельної ділянки площею 1,9312 га, що знаходиться за адресою: м.Київ, вул.Івана Мазепи, 1 й належить Товариству з обмеженою відповідальністю Центр-Інвест-Ресурс ; іпотекою земельних ділянок, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю МДМ-Проміндустрія , та знаходяться за адресою: Київська область, Броварський район, с.Требухівська сільська рада, площею 12 га; іпотекою земельних ділянок, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю Експо-Термінал-Плюс , та знаходяться за адресою: Київська область, Броварський район, Требухівська сільська рада, площею 20 га.

Як свідчать матеріали справи, 18.12.2015р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами ЮДП ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ (позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Будконструкція (позичальник) було укладено договір №П-18/12 позики, за умовами якого позикодавець надає позичальнику грошову позику у розмірі 34 000 000 грн. Остаточною датою повернення позики визначено 17.12.2016р. У п.6.1 вказано, що цей договір породжує права та обов`язки сторін з моменту його підписання сторонами, набирає чинності з дати надання позичальником суми позики (або її частини) і діє до повного виконання сторонами зобов`язань по ньому. Договір №П-18/12 від 18.12.2015р. підписано керівниками позикодавця та позичальника, а також скріплено печатками суб`єктів господарювання.

31.03.2016р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами ЮДП ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ (сторона 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю Будконструкція (сторона 2) було укладено договір №31/03/1-16 про надання безвідсоткової фінансової допомоги на зворотній основі, за умовами якого сторона 1 надає стороні 2 безвідсоткову фінансову допомогу на зворотній основі у розмірі 198561,05 грн. Остаточною датою повернення допомоги визначено 30.03.2017р. У п.7.1 вказано, що цей договір розпочинає свою дію з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін. Договір №31/03/1-16 від 31.03.2016р. підписано керівниками сторони 1 та сторони 2, а також скріплено печатками суб`єктів господарювання.

31.03.2016р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Хрещатик Інвестбуд (сторона 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю Будконструкція (сторона 2) було укладено договір №31/03-16 про надання безвідсоткової фінансової допомоги на зворотній основі, за умовами якого сторона 1 надає стороні 2 безвідсоткову фінансову допомогу на зворотній основі у розмірі 546 573,03 грн. Остаточною датою повернення допомоги визначено 30.03.2017р. У п.7.1 вказано, що цей договір розпочинає свою дію з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін. Договір №31/03-16 6 від 31.03.2016р. підписано керівниками сторони 1 та сторони 2, а також скріплено печатками суб`єктів господарювання.

01.04.2016р. між Товариством з обмеженою відповідальністю ЮФС (сторона 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю Будконструкція (сторона 2) було укладено договір №01/04/16-1 про надання безвідсоткової фінансової допомоги на зворотній основі, за умовами якого сторона 1 надає стороні 2 безвідсоткову фінансову допомогу на зворотній основі у розмірі 1 590 753,84 грн. Остаточною датою повернення допомоги визначено 31.03.2017р. У п.7.1 вказано, що цей договір розпочинає свою дію з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін. Договір №01/04/16- 1 від 01.04.2016р. підписано керівниками сторони 1 та сторони 2, а також скріплено печатками суб`єктів господарювання.

01.04.2016р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Регіонінвест (сторона 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю Будконструкція (сторона 2) було укладено договір №01/04/1-16 про надання безвідсоткової фінансової допомоги на зворотній основі, за умовами якого сторона 1 надає стороні 2 безвідсоткову фінансову допомогу на зворотній основі у розмірі 191 894,48 грн. Остаточною датою повернення допомоги визначено 31.03.2017р. У п.7.1 вказано, що цей договір розпочинає свою дію з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін. Договір №01/04/1-16 від 01.04.2016р. підписано керівниками сторони 1 та сторони 2, а також скріплено печатками суб`єктів господарювання.

01.04.2016р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Центр технічної інвентаризації (сторона 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю Будконструкція (сторона 2) було укладено договір №01/04/5-16 про надання безвідсоткової фінансової допомоги на зворотній основі, за умовами якого сторона 1 надає стороні 2 безвідсоткову фінансову допомогу на зворотній основі у розмірі 148 003 грн. Остаточною датою повернення допомоги визначено 31.03.2017р. У п.7.1 вказано, що цей договір розпочинає свою дію з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін. Договір №01/04/5-16 від 01.04.2016р. підписано керівниками сторони 1 та сторони 2, а також скріплено печатками суб`єктів господарювання.

01.04.2016р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Сіті Ван Девелопмент (сторона 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю Будконструкція (сторона 2) було укладено договір №01/04/3-16 про надання безвідсоткової фінансової допомоги на зворотній основі, за умовами якого сторона 1 надає стороні 2 безвідсоткову фінансову допомогу на зворотній основі у розмірі 158 005,14 грн. Остаточною датою повернення допомоги визначено 31.03.2017р. У п.7.1 вказано, що цей договір розпочинає свою дію з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін. Договір №01/04/3-16 від 01.04.2016р. підписано керівниками сторони 1 та сторони 2, а також скріплено печатками суб`єктів господарювання.

01.04.2016р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Київський архітектурно-проектний альянс (сторона 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю Будконструкція (сторона 2) було укладено договір №01/04-16 про надання безвідсоткової фінансової допомоги на зворотній основі, за умовами якого сторона 1 надає стороні 2 безвідсоткову фінансову допомогу на зворотній основі у розмірі 296 583,78 грн. Остаточною датою повернення позики визначено 31.03.2017р. У п.7.1 вказано, що цей договір розпочинає свою дію з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін. Договір №01/04-16 від 01.04.2016р. підписано керівниками сторони 1 та сторони 2, а також скріплено печатками суб`єктів господарювання.

01.04.2016р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Хрещатикбудівест (сторона 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю Будконструкція (сторона 2) було укладено договір №01/04/4-16 про надання безвідсоткової фінансової допомоги на зворотній основі, за умовами якого сторона 1 надає стороні 2 безвідсоткову фінансову допомогу на зворотній основі у розмірі 997 891,85 грн. Остаточною датою повернення допомоги визначено 31.03.2017р. У п.7.1 вказаного, що цей договір розпочинає свою дію з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін. Договір №01/04/4-16 від 01.04.2016р. підписано керівниками сторони 1 та сторони 2, а також скріплено печатками суб`єктів господарювання.

01.04.2016р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Сервіс-Технобуд (сторона 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю Будконструкція (сторона 2) було укладено договір №01/04/2-16 про надання безвідсоткової фінансової допомоги на зворотній основі, за умовами якого сторона 1 надає стороні 2 безвідсоткову фінансову допомогу на зворотній основі у розмірі 25 025 158,94 грн. Остаточною датою повернення допомоги визначено 31.03.2017р. У п.7.1 вказано, що цей договір розпочинає свою дію з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін. Договір №01/04/2-16 від 01.04.2016р. підписано керівниками сторони 1 та сторони 2, а також скріплено печатками суб`єктів господарювання.

01.04.2016р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами ЮДП ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ (позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Будконструкція (позичальник) було укладено договір №П-01/1/14 позики, за умовами якого позикодавець надає позичальнику грошову позику у розмірі 54 235 814,15 грн. Остаточною датою повернення допомоги визначено 31.03.2017р. У п.6.1 вказано, що цей договір породжує права та обов`язки сторін з моменту його підписання сторонами, набирає чинності з дати надання позичальником суми позики (або її частини) і діє до повного виконання сторонами зобов`язань по ньому. Договір №П-01/1/14 від 01.04.2016р. підписано керівниками позикодавця та позичальника, а також скріплено печатками суб`єктів господарювання.

Одночасно, 01.04.2016р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами ЮДП ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ , що діє від свого імені та за рахунок активів ПЗНВІФ Міський Квартал (позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Будконструкція (позичальник) також було укладено договір №П-01/5/16 позики, за умовами якого позикодавець надає позичальнику грошову позику у розмірі 613 329 грн. Остаточною датою повернення допомоги визначено 31.03.2017р. У п.6.1 вказано, що цей договір породжує права та обов`язки сторін з моменту його підписання сторонами, набирає чинності з дати надання позичальником суми позики (або її частини) і діє до повного виконання сторонами зобов`язань по ньому. Договір №П-01/5/16 від 01.04.2016р. підписано керівниками позикодавця та позичальника, а також скріплено печатками суб`єктів господарювання.

01.04.2016р. між Приватним акціонерним товариством Київський Мотоциклетний Завод (сторона 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю Будконструкція (сторона 2) було укладено договір №01/04/8-16 про надання безвідсоткової фінансової допомоги на зворотній основі, за умовами якого сторона 1 надає стороні 2 безвідсоткову фінансову допомогу на зворотній основі у розмірі 7 401 000 грн. Остаточною датою повернення допомоги визначено 31.03.2017р. У п.7.1 вказано, що цей договір розпочинає свою дію з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін. Договір №01/04/8-16 від 01.04.2016р. підписано керівниками сторони 1 та сторони 2, а також скріплено печатками суб`єктів господарювання.

04.04.2016р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами ЮДП ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ , що діє від свого імені та за рахунок активів ПЗНВІФ Міський Квартал (сторона 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю Будконструкція (сторона 2) було укладено договір №04/04/16-4 про надання безвідсоткової фінансової допомоги на зворотній основі, за умовами якого сторона 1 надає стороні 2 безвідсоткову фінансову допомогу на зворотній основі у розмірі 25 025 158,944 478 840 грн. Остаточною датою повернення допомоги визначено 03.04.2017р. У п.7.1 вказаного, що цей договір розпочинає свою дію з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін. Договір №04/04/16-4 від 01.04.2016р. підписано керівниками сторони 1 та сторони 2, а також скріплено печатками суб`єктів господарювання.

Як свідчать матеріали справи, у провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебувала справа №826/20170/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Будконструкція до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "КБ "ХРЕЩАТИК" Костенка Ігоря Іванович про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.

Постановою від 09.10.2017р. Окружного адміністративного суду міста Києва, яку залишено без змін ухвалою від 04.12.2017р. Київського апеляційного господарського суду, позовні вимоги задоволено частково: визнано протиправним та скасовано наказ №194/10 від 03.06.2016 Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві "Комерційний банк "ХРЕЩАТИК" Костенка Ігоря Івановича, яким затверджено протокол від 03.06.2014 № 17 засідання комісії з перевірки правочинів (інших договорів) за кредитними операціями в частині визнання нікчемними: правочину з переказу коштів в якості фінансової допомоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮФС", згідно договору фінансової допомоги №01/04/16-1 від 01.04.2016 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будконструкція" у сумі 1 570 342,48 грн.; правочину з переказу коштів в якості фінансової допомоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіонінвест", згідно договору надання фінансової допомоги на зворотній основі №01/04/1-16 від 01.04.2016 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будконструкція" у сумі 191 894,48 грн.; правочину з переказу коштів в якості фінансової допомоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр технічної інвентаризації", згідно договору надання безвідсоткової фінансової допомоги на зворотній основі №01/04/5-16 від 01.04.2016 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будконструкція" у сумі 148 003,00 грн.; правочину з переказу коштів в якості фінансової допомоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті Ван Девелопмент", згідно договору фінансової допомоги на зворотній основі №01/04/3-16 від 01.04.2016 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будконструкція" у сумі 158 005,14 грн.; правочину з переказу коштів в якості фінансової допомоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський Архітектурний проектний альянс", згідно договору надання фінансової допомоги на зворотній основі №01/04-16 від 01.04.2016 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будконструкція у сумі 296 583,78 грн.; правочину з переказу коштів в якості фінансової допомоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Хрещатикбудінвест", згідно договору перераховуються кошти по наданню безвідсоткової фінансової допомоги на зворотній основі №01/04/4-16 від 01.04.2016 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будконструкція у сумі 997 891,85 грн.; правочину з переказу коштів в якості фінансової допомоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Технобуд", згідно договору безвідсоткової фінансової допомоги на зворотній основі №01/04/02- 16 від 01.04.2016 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будконструкція у сумі 25 025 158,94 грн.; правочину з переказу коштів в якості фінансової допомоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Хрещатик Інвестбуд", згідно договору надання безвідсоткової фінансової допомоги на зворотній основі №31/03-16 від 31.03.2016 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будконструкція у сумі 546 573,03 грн.; правочину переказу коштів в якості позики Товариства з обмеженою відповідальністю КУА "ЮДП ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ" (ПЗНВІФ "Міський квартал"), згідно договору позики П-01/1/04 від 01.04.2016 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будконструкція у сумі 47 043 073,62 грн.; правочину переказу коштів в якості позики Товариства з обмеженою відповідальністю КУА "ЮДП ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ" (ПЗНВІФ "Міський квартал"), згідно договору позики П-18/12 від 18.12.2015 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будконструкція у сумі 25 765 000,00 грн.; правочину з переказу коштів в якості фінансової допомоги Товариства з обмеженою відповідальністю КУА "ЮДП ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ", згідно договору фінансової допомоги на зворотній основі 31/03/1- 16 від 31.03.2016 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будконструкція, у сумі 198 561,05 грн.; правочину з переказу коштів в якості фінансової допомоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкрейніан Лігал Ассістанс", згідно договору безвідсоткової фінансової допомоги на зворотній основі №01/04/16-3 від 04.04.2016, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будконструкція , у сумі 22 000,00 грн.; правочину з переказу коштів в якості фінансової допомоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮФС", згідно договору фінансової допомоги №01 /04/16-1 від 01.04.2016 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будконструкція у сумі 20 411,36 грн.; правочину з переказу коштів в якості фінансової допомоги Приватного акціонерного товариства "Агрофірма "Троянда, згідно договору про надавання фінансової допомоги №14/3-1 від 04.04.2016 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будконструкція, у сумі 62 712 000,00 грн.;правочину переказу коштів в якості фінансової допомоги Товариства з обмеженою відповідальністю "КУЖЕ "НОВОСЕРВІС", згідно договору безвідсоткової фінансової допомоги на зворотній основі № 01/04/16-2 від 04.04.2016 до Товариства з обмеженою відповідальністю Будконструкція , у сумі 124 000,00 грн.; правочину з переказу коштів в якості фінансової допомоги Приватного акціонерного товариства "Київський мотоциклетний завод", згідно договору поворотної фінансової допомоги № 01/04/8- 16 від 01.04.2016 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будконструкція у сумі 2 413 055,61 грн.; правочину переказу коштів в якості позики Товариства з обмеженою відповідальністю КУА "ЮДП ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ" (ПЗНВІФ "Міський квартал"), згідно договору позики №П-01/5/16 від 01.04.2016 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будконструкція у сумі 613 329,00 грн.; правочину з переказу коштів в якості позики Товариства з обмеженою відповідальністю КУА "ЮДП ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ" (ПЗНВІФ "Міський квартал"), згідно договору позики №П-01/1/04 від 01.04.2016 до Товариства з обмеженою відповідальністю у сумі 6 891 327,58 грн.; правочину переказу коштів в якості позики Товариства з обмеженою відповідальністю КУА "ЮДП ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ" (ПЗНВІФ "Міський квартал"), згідно договору позики №П-01/1/04 від 01.04.2016 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будконструкція у сумі 140 312,95 грн.; правочину переказу коштів в якості позики Товариства з обмеженою відповідальністю КУА "ЮДП ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ" (ПЗНВІФ "Міський квартал"), згідно договору позики №П-01/1/04 від 01.04.2016 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будконструкція у сумі 161 100,00 грн.; правочину переказу коштів в якості фінансової допомоги Товариства з обмеженою відповідальністю КУА "ЮДП ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ", згідно договору надання безвідсоткової фінансової допомоги №04/04/16-4 від 04.04.2016 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будконструкція у сумі 4 478 840,00 грн.; правочину щодо погашення заборгованості Товариством з обмеженою відповідальністю "Будконструкція", здійсненого банком 04.04.2016 за кредитним договором №47-47/1-13 від 25.11.2013 в частині перерахування коштів в сумі 179 517 463,87 грн.; зобов`язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "ХРЕЩАТИК" Костенка Ігоря Івановича відновити становище, яке існувало до прийняття наказу № 194/10 від 03.06.2016 Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "КБ "Хрещатик" Костенка Ігоря Івановича, яким затверджено протокол від 03.06.2016 № 17 засідання комісії з перевірки правочинів (інших договорів) за кредитними операціями; розподілено судові витрати.

У судовому рішенні по справі №826/20170/16 також встановлено, що між Приватним акціонерним товариством Агрофірма Троянда та Товариством з обмеженою відповідальністю "БУДКОНСТРУКЦІЯ" було укладено договір про надання фінансової допомоги №14/3-1 від 04.04.2016, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "БУДКОНСТРУКЦІЯ" отримало кошти у сумі 62 712 000,00 грн., які були перераховані на його поточний рахунок з рахунку Приватного акціонерного товариства "Агрофірма "Троянда", що відкритий в Публічному акціонерному товаристві Комерційний банк Хрещатик .

Також встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "КУЖЕ "НОВОСЕРВІС" та Товариством з обмеженою відповідальністю "БУДКОНСТРУКЦІЯ" було укладено договір безвідсоткової фінансової допомоги на зворотній основі №01/04/16-2 від 04.04.16, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "БУДКОНСТРУКЦІЯ" отримало кошти у сумі 124 000,00 грн., які були перераховані на його поточний рахунок з рахунку Товариством з обмеженою відповідальністю "Юкрейніан Лігал Ассістанс" "КУЖЕ "НОВОСЕРВІС", що відкритий в Публічному акціонерному товаристві Комерційний банк Хрещатик .

Судом адміністративної юрисдикції було встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юкрейніан Лігал Ассістанс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "БУДКОНСТРУКЦІЯ" було укладено договір безвідсоткової фінансової допомоги на зворотній основі № 01/04/16-3 від 04.04.2016р., відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "БУДКОНСТРУКЦІЯ" отримало кошти у сумі 22000 грн., які були перераховані на його поточний рахунок з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкрейніан Лігал Ассістанс", який відкритий в Публічному акціонерному товаристві Комерційний банк Хрещатик .

Наразі, за твердженнями позивача, вказані вище договори позики та поворотної фінансової допомоги підлягають визнанню недійсними у відповідності до приписів статей 203, 228, 234 Цивільного кодексу України, оскільки порушують інтереси держави, суспільства, публічний порядок та є фіктивними. Зокрема, позивачем наголошено, що внаслідок укладання оспорюваних договорів не здійснювалось дійсне надходження грошових коштів, оскільки фактично перерахування здійснювались в межах одного банку. Порушення прав та законних інтересів Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Хрещатик обґрунтовано тим, що за рахунок грошових коштів, які з урахування договору фінансової допомоги було обліковано на рахунку відповідача 1, останнім було перераховано в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №47-47/1-13 від 25.11.2013р., проте, фактично додаткових коштів до банку не надходило, а було здійснено коригування структури банківського балансу шляхом зміни обліку грошових коштів. Позивачем вказано, що з огляду на наведене до ліквідаційної маси банку, за рахунок якої задовольняються вимоги вкладників банку у відповідності до Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , було не доотримано грошові кошти в сумі 179 517 463,87 грн. З огляду на викладені обставини, позивач і звернувся до суду з позовом про визнання укладених між відповідачами договорів недійсними та стягнення солідарно шкоди.

Згідно ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч.2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Захист цивільних прав та інтересів судом здійснюється у спосіб встановлений законом або договором.

Перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів визначається ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України. Аналогічні положення містить ст.20 Господарського кодексу України.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст.204 Цивільного кодексу України).

Захист цивільних прав та інтересів судом здійснюється у спосіб встановлений законом або договором.

Перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів визначається ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, до яких, зокрема, відноситься визнання правочину недійсним. Аналогічні положення містить ст.20 Господарського кодексу України.

За приписом ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Пунктом 2.1. Постанови №11 від 29.05.2013р. Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними визначено, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.

Відповідно до статей 215 та 216 Цивільного кодексу України суди розглядають справи за позовами: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України).

Частинами 1, 2 ст.228 Цивільного кодексу України унормовано, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином (ч.1 ст.234 Цивільного кодексу України).

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

За таких обставин, приймаючи до уваги положення Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, позивачем при зверненні до суду з вимогами про визнання договорів недійсними повинно бути доведено наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угод недійсними.

Як вказувалось вище, обґрунтовуючи поданий позов позивач посилався на те, що договори позики та поворотної фінансової допомоги, укладені між відповідачами, підлягають визнанню недійсними у відповідності до приписів статей 203, 228, 234 Цивільного кодексу України, оскільки порушують інтереси держави, суспільства, публічний порядок та є фіктивними. Зокрема, позивачем наголошено, що внаслідок укладання оспорюваних договорів не здійснювалось дійсне надходження грошових коштів, оскільки фактично перерахування здійснювались в межах одного банку. Порушення прав та законних інтересів Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Хрещатик обґрунтовано тим, що грошові кошти, які на підставі договорів фінансової допомоги було обліковано на рахунку відповідача 1, останнім було перераховано в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №47-47/1-13 від 25.11.2013р., проте, фактично додаткових коштів до банку не надходило, а було здійснено коригування структури банківського балансу шляхом зміни обліку грошових коштів. Позивачем вказано, що з огляду на наведене до ліквідаційної маси банку, за рахунок якої задовольняються вимоги вкладників банку у відповідності до Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , було не доотримано грошові кошти в сумі 179 517 463,87 грн. З огляду на викладені обставини, позивач і звернувся до суду з позовом про визнання укладених між відповідачами договорів недійсними та стягнення солідарно шкоди.

Відповідач 1 у відзиві проти задоволення позовних вимог надав заперечення, посилаючись на те, що позивачем не доведено обставин порушення прав та законних інтересів Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Хрещатик в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Славкіної М.А. внаслідок укладання оспорюваних правочинів. Одночасно, відповідачем 1 наголошено на тому, що спірні договори ніяким чином не порушують інтересів держави та суспільства, публічного порядку. Відповідачем 1 також вказано на відсутність ознак фіктивності при укладанні договорів фінансової допомоги, оскільки останні мали своєю метою саме отримання Товариством з обмеженою відповідальністю Будконструкція грошових коштів та їх використання з метою погашення заборгованості перед банком.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх -обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті від обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову. При цьому, суд виходить з наступного.

Як вказувалось вище, ч.1 ст. 234 Цивільного кодексу України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Фіктивний правочин є недійсним незалежно від мети його укладення, оскільки сторони не мають на увазі настання правових наслідків, що породжуються відповідним правочином. Таким може бути визнаний будь-який правочин, в тому числі нотаріально посвідчений. Якщо сторонами не вчинено ніяких дій на виконання фіктивного правочину, господарський суд приймає рішення лише про визнання фіктивного правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків. У разі коли на виконання правочину було передано якесь майно, такий правочин не може розцінюватися як фіктивний. Саме лише невчинення сторонами тих чи інших дій на виконання правочину не означає його фіктивності. Визнання фіктивного правочину недійсним потребує встановлення господарським судом умислу його сторін. З урахуванням того, що фіктивний правочин не спрямований на набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків, він не створює цивільно-правових наслідків незалежно від того, чи він був визнаний судом недійсним. У розгляді відповідних справ суд має враховувати, що ознака фіктивності має бути притаманна діям усіх сторін правочину. Якщо хоча б одна з них намагалася досягти правового результату, то даний правочин не може визнаватися фіктивним. Позивач, який вимагає визнання правочину недійсним, повинен довести, що всі учасники правочину не мали наміру створити правові наслідки на момент його вчинення. Вказану правову позицію викладено у постанові від 11.04.2019р. Верховного Суду по справі № 910/3834/18.

Суд зазначає, що згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Руїс-Матеос проти Іспанії від 23 червня 1993 р.).

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.

До того ж, суд зазначає, що однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до ст.2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом

Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні справедливого балансу між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.33 Рішення віл 27.10.1993р. Європейського суду з прав людини у справі Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів ).

У п.26 рішення від 15.05.2008р. Європейського суду з прав людини у справі Надточій проти України суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Проте, всупереч викладеного вище, позивачем не доведено, що всі учасники оспорюваних договорів позики та фінансової допомоги не мали наміру створити правові наслідки на момент вчинення спірних правочинів, та відповідно не довів їх фіктивність.

Водночас, судом враховано, наявні в матеріалах справи докази виконання відповідачами оспорюваних договорів, зокрема, наступне.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості (ч.1 ст.1046 Цивільного кодексу України).

З системного аналізу визнання договору позики полягає, що вказаний правочин опосередковує відносини передання позикодавцем грошових коштів у власність позичальника, а також обов`язок останнього повернути такі кошти у визначений правочином термін.

Тобто, метою укладання даного договору є саме отримання позичальником відповідної суми грошових активів.

Як було встановлено вище, у провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебувала справа №826/20170/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Будконструкція до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "КБ "ХРЕЩАТИК" Костенка Ігоря Іванович про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.

Наразі, суд зазначає, що частиною 2 ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів передбачено, що обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Законодавчі вимоги щодо застосування преюдиції у господарському процесі передбачені ч. 4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 23.05.2018р. по справі №910/9823/17.

Не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.

Суд зазначає, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової визначеності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.

Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (рішення Європейського суду з прав людини у справах Христов проти України , no. 24465/04, від 19.02.2009р., Пономарьов проти України , no. 3236/03, від 03.04.2008р.).

Даний принцип тісно пов`язаний з приписами ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили

Отже, виходячи з вищевикладеного, судове рішення по справі №826/20170/16, яке набрало законної сили, має преюдиціальне значення, а встановлені ним обставини повторного доведення не потребують.

У постанові від 09.10.2017р. Окружного адміністративного суду міста Києва по справі №826/20170/16, яку залишено без змін ухвалою від 04.12.2017р. Київського апеляційного господарського суду, встановлено, що на виконання договорів позики та фінансової допомоги, які є предметом спору у справі, було здійснено: переказ коштів в якості фінансової допомоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮФС", згідно договору фінансової допомоги №01/04/16-1 від 01.04.2016р. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будконструкція" у сумі 1 570 342,48 грн.; переказ коштів в якості фінансової допомоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіонінвест", згідно договору надання фінансової допомоги на зворотній основі №01/04/1-16 від 01.04.2016, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будконструкція" у сумі 191 894,48 грн.; переказ коштів в якості фінансової допомоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр технічної інвентаризації", згідно договору надання безвідсоткової фінансової допомоги на зворотній основі №01/04/5-16 від 01.04.2016, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будконструкція" у сумі 148 003,00 грн.; переказ коштів в якості фінансової допомоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті Ван Девелопмент", згідно договору фінансової допомоги на зворотній основі №01/04/3-16 від 01.04.2016, на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Будконструкція" у сумі 158 005,14 грн.; переказ коштів в якості фінансової допомоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський Архітектурний проектний альянс", згідно договору надання фінансової допомоги на зворотній основі №01/04-16 від 01.04.2016р., на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Будконструкція у сумі 296 583,78 грн.; переказ коштів в якості фінансової допомоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Хрещатикбудінвест", згідно договору перераховуються кошти по наданню безвідсоткової фінансової допомоги на зворотній основі №01/04/4-16 від 01.04.2016, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будконструкція у сумі 997 891,85 грн.; переказ коштів в якості фінансової допомоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Технобуд" згідно договору безвідсоткової фінансової допомоги на зворотній основі №01/04/02- 16 від 01.04.2016р, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будконструкція у сумі 25 025 158,94 грн.; переказ коштів в якості фінансової допомоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Хрещатик Інвестбуд" згідно договору надання безвідсоткової фінансової допомоги на зворотній основі №31/03-16 від 31.03.2016р., на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Будконструкція у сумі 546 573,03 грн.; переказ коштів в якості позики Товариства з обмеженою відповідальністю КУА "ЮДП ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ" (ПЗНВІФ "Міський квартал") згідно договору позики П-01/1/04 від 01.04.2016р., на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будконструкція у сумі 47 043 073,62 грн.; переказ коштів в якості позики Товариства з обмеженою відповідальністю КУА "ЮДП ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ" (ПЗНВІФ "Міський квартал") згідно договору позики П-18/12 від 18.12.2015р., на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Будконструкція у сумі 25 765 000,00 грн.; переказ коштів в якості фінансової допомоги Товариства з обмеженою відповідальністю КУА "ЮДП ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ" згідно договору фінансової допомоги на зворотній основі 31/03/1- 16 від 31.03.2016р., на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будконструкція в сумі 198 561,05 грн.; переказ коштів в якості фінансової допомоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкрейніан Лігал Ассістанс" згідно договору безвідсоткової фінансової допомоги на зворотній основі №01/04/16-3 від 04.04.2016, користь Товариства з обмеженою відповідальністю Будконструкція , у сумі 22 000,00 грн.; переказ коштів в якості фінансової допомоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮФС", згідно договору фінансової допомоги №01 /04/16-1 від 01.04.2016, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будконструкція у сумі 20 411,36 грн.; переказу коштів в якості фінансової допомоги Приватного акціонерного товариства "Агрофірма "Троянда, згідно договору про надавання фінансової допомоги №14/3-1 від 04.04.2016р. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будконструкція, у сумі 62 712 000,00 грн.;переказ коштів в якості фінансової допомоги Товариства з обмеженою відповідальністю "КУЖЕ "НОВОСЕРВІС" згідно договору безвідсоткової фінансової допомоги на зворотній основі № 01/04/16-2 від 04.04.2016, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Будконструкція у сумі 124 000,00 грн.; переказ коштів в якості фінансової допомоги Приватного акціонерного товариства "Київський мотоциклетний завод", згідно договору поворотної фінансової допомоги № 01/04/8- 16 від 01.04.2016 року на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будконструкція в сумі 2 413 055,61 грн.; переказ коштів в якості позики Товариства з обмеженою відповідальністю КУА "ЮДП ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ" (ПЗНВІФ "Міський квартал") згідно договору позики №П-01/5/16 від 01.04.2016 на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Будконструкція у сумі 613 329,00 грн.; переказ коштів в якості позики Товариства з обмеженою відповідальністю КУА "ЮДП ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ" (ПЗНВІФ "Міський квартал") згідно договору позики №П-01/1/04 від 01.04.2016 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будконструкція у сумі 6 891 327,58 грн.; переказ коштів в якості позики Товариства з обмеженою відповідальністю КУА "ЮДП ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ" (ПЗНВІФ "Міський квартал") згідно договору позики №П-01/1/04 від 01.04.2016р, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будконструкція у сумі 140 312,95 грн.; переказ коштів в якості позики Товариства з обмеженою відповідальністю КУА "ЮДП ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ" (ПЗНВІФ "Міський квартал"), згідно договору позики №П-01/1/04 від 01.04.2016р. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будконструкція в сумі 161 100,00 грн.; переказ коштів в якості фінансової допомоги ТОВ КУА "ЮДП ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ", згідно договору надання безвідсоткової фінансової допомоги №04/04/16-4 від 04.04.2016р. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будконструкція у сумі 4 478 840,00 грн.

Таким чином, за висновками суду, наявність встановлених у судовому рішенні обставин вчинення сторонами (відповідачами) дій на виконання договорів фінансової допомоги та позики, виключають наявність підстав вважати такі правочини фіктивними у розмінні ст.234 Цивільного кодексу України.

При цьому, вчинення відповідних грошових переказів в межах одного банку ніяким чином не впливає на обставини виконання договорів, як доказів наявності волі настання певних правових наслідків.

Одночасно, з приводу посилання позивача на приписи ст.228 Цивільного кодексу України суд зазначає наступне.

Судом вище зазначалось, що ч.ч.1, 2 ст.228 Цивільного кодексу України унормовано, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Виділяючи правочин, що порушує публічний порядок, як окремий вид нікчемних правочинів, Цивільний кодекс України виходить зі змісту самої протиправної дії та небезпеки її для інтересів держави і суспільства загалом, а також значимості порушених інтересів внаслідок вчинення такого правочину. При цьому категорія публічного порядку застосовується не до будь-яких правовідносин у державі, а лише щодо суттєвих основ правопорядку.

Тобто, публічним порядком є публічно-правові відносини, які мають імперативний характер і визначають основи суспільного ладу держави, а стаття 228 Цивільного кодексу України визначає перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об`єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об`єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об`єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не вважаються такими, що порушують публічний порядок.

З наведеного слідує, що при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України потрібно враховувати вину, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути, зокрема, вирок суду, постановлений у кримінальній справі щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Вказану правову позицію висловлено у постанові від 05.12.2019р. Верховного Суду по справі №922/668/19.

Проте, всупереч обов`язку з доказування позивачем не представлено суду належних та допустимих доказів наявності підстав вважати укладені між відповідачами договори позики та фінансової допомоги такими, що суперечать інтересам держави та порушують публічний порядок.

Крім того, суд акцентує увагу, що позивачем взагалі ніяким чином не обґрунтовано вини, яка б виражалась у намірі сторін оспорюваних правочинів порушити публічний порядок.

Одночасно, в контексті означеного судом також надано оцінку посилання позивача на те, що внаслідок вчинення спірних договорів, відповідачем 1 було перераховано з рахунків в межах одного банку грошові кошти в рахунок погашення боргу за кредитним договором, проте, фактично Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Хрещатик" нових грошових коштів не отримано, а було здійснено коригування структури банківського балансу шляхом зміни обліку грошових коштів. Суд зазначає наступне.

Постановою Правління Національного банку України №234 від 05.04.2016р. "Про віднесення ПАТ "КБ "ХРЕЩАТИК" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 05.04.2016 № 463 "Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "КБ "ХРЕЩАТИК" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".

У постанові від 09.10.2017р. Окружного адміністративного суду міста Києва по справі №826/20170/16 також встановлено, що 04.04.2016р. Товариством з обмеженою відповідальністю було здійснено перерахування грошових коштів в сумі заборгованості ТОВ "Будконструкція", здійснений банком 04.04.2016 за кредитним договором №47-47/1-13 від 25.11.2013 в частині перерахування коштів в сумі 179 517 463,87 грн. містить передбачені чинним законодавством ознаки нікчемності правочинів.". в рахунок погашення заборгованості перед Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Хрещатик" за договором №47-47/1-13 від 25.11.2013р.

Тобто, з наведеного полягає, що перерахування за оспорюваними договорами було вчинено до моменту введення тимчасової адміністрації у позивача.

Наразі, за висновками суду, спірні правочини ніяким чином не порушують прав та законних інтересів вкладників, що мають право на виплати у відповідності до Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , оскільки договори позики та фінансової допомоги мали наслідком отримання відповідачем 1 грошових коштів, за рахунок яких останній здійснив погашення заборгованості перед банком.

При цьому, суд зауважує, що фактично у даному випадку позивачем оспорюється правомірність господарських відносин між відповідачами, в яких банк здійснював розрахункові банківські операції з перерахування коштів, а отже, перебування такого банку у процедурі виведення з ринку ніяким чином не може достеменно підтверджувати обставини наявності у відповідачів дійсного наміру на порушення процедури задоволення вимог кредиторів банку, що визначена Законом України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .

Посилання позивача в якості обґрунтування позову на обмеження, які було введено постановою правління Національного банку України №231/БТ від 04.04.2016 "Про віднесення ПАТ "КБ "ХРЕЩАТИК" до категорії проблемних", суд до уваги також не приймає як юридично неспроможні, оскільки вказана постанова є банківською таємницею, а тому її наявність не може свідчити про доведеність факту обізнаності посадових осіб банку, та відповідачів про віднесення позивача до категорії проблемних на час вчинення спірних правочинів, а відтак, свідчити про порушення ними обмежень, встановлених даною постановою.

Наявність постанови №565 від 04.04.2016р. правління Національного банку України Про затвердження переліку пов`язаних із банком осіб станом на 01 квітня 2016р. , згідно до вказаного переліку віднесено, в тому числі і відповідача 1, також не спростовує безпідставності посилань позивача на порушення внаслідок укладання відповідачами оспорюваних договорів обмежень, які було введено постановою правління Національного банку України №231/БТ від 04.04.2016р.

Крім того, суд вважає за необхідне зауважити, що твердження позивача про те, що останнім не було отримано зовні (шляхом надходження грошових коштів з банківського рахунку, відкритого в іншому банку) грошових коштів в якості погашення заборгованості за договором №47-47/1-13 від 25.11.2013р., взагалі ніяким чином не вказує на невідповідність укладених між відповідачами договорів позики та фінансової допомоги вимогам чинного на момент їх укладання законодавства, оскільки фактично погашення заборгованості було вчинено відповідачем 1 з власного рахунку у порядку розпорядження власними грошовими коштами. Тобто, за висновками суду, введення у банку, який здійснює розрахункові операції між учасниками господарських правовідносин, тимчасової адміністрації, у даному випадку ніяким чином не може впливати на правовідносини відповідачів за договорами позики та фінансової допомоги, а також не нівелює права відповідача 1 на погашення заборгованості за кредитним договором.

Одночасно, твердження позивача про те, що прийняття виконання від позичальника фактично було надано переваги відповідачу 1, які прямо не встановлені для нього законодавством чи внутрішніми документами Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Хрещатик , суд також до уваги не приймає в якості обґрунтування позовних вимог, оскільки предметом спору є саме договори позики та фінансової допомоги, які укладено відповідачами, а не правочин з перерахування грошових коштів в якості погашення боргу за договором №47-47/1-13 від 25.11.2013р.

Отже, виходячи з всього вищевикладеного у сукупності, господарський суд дійшов висновку щодо залишення без задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Хрещатик в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Славкіної М.А. до до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будконструкція",Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮФС", Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіонінвест", Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр технічної інвентаризації", Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті Ван Девелопмент", Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський архітектурно-проектний альянс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Хрещатикбудінвест", Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Технобуд",Товариства з обмеженою відповідальністю "Хрещатик Інвестбуд", Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ЮДП ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ", Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкрейніан Лігал Ассістанс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління та житлової експлуатації "Новосервіс", Приватного акціонерного товариства "Агрофірма "Троянда", Приватного акціонерного товариства "Київський мотоциклетний завод" в частині вимог про визнання недійсними договорів.

Щодо позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіонінвест", Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр технічної інвентаризації", Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті Ван Девелопмент", Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВСЬКИЙ АРХІТЕКТУРНО- ПРОЕКТНИЙ АЛЬЯНС", Товариства з обмеженою відповідальністю "Хрещатикбудінвест", Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Технобуд", Товариства з обмеженою відповідальністю "Хрещатик Інвестбуд", Товариства з обмеженою відповідальністю " Юкрейніан Лігал Ассістанс", Т Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮФС", Приватного акціонерного товариства "Агрофірма "Троянда", ТОВ "КУЖЕ "НОВОСЕРВІС", Приватного акціонерного товариства "Київський мотоциклетний завод", Товариства з обмеженою відповідальністю КУА "ЮДП ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Будконструкція солідарно на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" частини суми майнової шкоди в розмірі 885 000 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Таким чином, з урахуванням вимог вказаної статті, відшкодування збитків є видом господарських санкцій, під якими розуміються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування котрих для нього настають несприятливі економічні наслідки. Одночасно, для учасника господарських відносин, який потерпів від правопорушення, відшкодування збитків є способом захисту його прав та законних інтересів.

За приписом ст.22 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування збитків, які їй було завдано в результаті порушення її цивільного права.

Збитками є:

- втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

- доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Одночасно, відповідно до ст.225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною;

- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною;

- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відшкодування збитків є наслідком порушення зобов`язання. За таких обставин, можливість використовувати відшкодування збитків як засіб захисту порушених прав виникає у юридичних осіб із самого факту невиконання обов`язку, порушення цивільних прав.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної майнової шкоди передбачені у ст. 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, а також шкода, завдана її майну, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Шкода - це зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом. Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Причинний зв`язок як елемент цивільного правопорушення виражає зв`язок протиправної поведінки і шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода - наслідком.

Отже, при зверненні до суду з позовом про стягнення шкоди солідарно з відповідачів, позивачем повинно бути доведено, зокрема, протиправність поведінки відповідачів; наявність заподіяної діями вказаних учасників судового процесу шкоди; причинний зв`язок між ними та вину.

Судом неодноразово наголошувалось, що згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Проте, всупереч наведеного вище, з урахуванням обставин, які було встановлено судом при наданні оцінки укладених між сторонами договорів, суд дійшов висновку щодо не доведення позивачем обставин заподіяння Публічному акціонерному товариству Комерційний банк Хрещатик діями (спільними діями) відповідачів шкоди у зв`яленому до стягнення розмірі, внаслідок чого позов в цій частині також підлягає залишенню без задоволення.

Надаючи оцінку іншим доводам сторін судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п.3 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі Руїс Торіха проти Іспанії ). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі Проніна проти України , в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини Серявін та інші проти України (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того,

вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі Гірвісаарі проти Фінляндії (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від

27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019 Верховного Суду по справах №910/13407/17 та №915/370/16.

З огляду на вищевикладене, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані та безпідставні.

Згідно приписів ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір залишається за позивачем.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Відмовити в задоволенні позовних вимог.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст.241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно ч.1 ст.256 та п.п.17.5 пункту 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст складено та підписано 08.01.2020р.

Суддя Спичак О.М.


Суд	Господарський суд міста Києва
Дата ухвалення рішення	26.12.2019
Оприлюднено	09.01.2020
Номер документу	86777210
Судочинство	Господарське

Спичак О.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 26.12.2019 по справі 910/17470/18ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Судовий реєстр по справі —910/17470/18

Рішення від 26.12.2019

Рішення
від 26.12.2019 по справі 910/17470/18
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА