Постанова

від 18.12.2019 по справі 636/2051/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2019 року

м. Харків

Справа №636/2051/18

Провадження № 22-ц/818/4829/19

Категорія: відшкодування шкоди

Харківський апеляційний суд у складі:

головуючого - Кіся П.В.,

суддів: - Хорошевського О.М., Яцини В.Б.,

за участю секретаря - Пузікової Ю.С.,

учасники справи:

позивач: Відділ охорони здоров`я Чугуївської районної державної адміністрації Харківської області

відповідач: ОСОБА_1

третя особа: Чугуївське управління Державної казначейської служби України у Харківській області

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на заочне рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 22 травня 2019 року у складі судді Оболєнської С.А.,

встановив:

21 травня 2015 року адвокат Клубань М.В., діючи у якості представника позивача - відділу охорони здоров`я Чугуївської районної державної адміністрації Харківської області (далі - ВОЗ Чугуївської РДА) звернулася з позовом до ОСОБА_1 , в якому просила стягнути з нього 387227,31 грн. на користь ВОЗ Чугуївської РДА у рахунок відшкодування майнової шкоди, яка була спричинена його батьком - ОСОБА_2 (роки життя ІНФОРМАЦІЯ_2 - ІНФОРМАЦІЯ_1) за наслідками вчинення ним кримінального правопорушення (злочину).

Обгрунтовуючи вказані вимоги, представник позивача посилалася на те, що постановою Чугуївського міського суду Харківської області від 04.09.2017 провадження у кримінальній справі № 2036/1-324/11 відносно ОСОБА_2 , яка була порушена за ч. 5 ст. 191 КК України, подальшим провадженням закрита на підставі п. 8 ст. 6 КПК України у зв`язку зі смертю підсудного ОСОБА_2. У ході досудового розслідування та судового слідства підсудному ОСОБА_2 інкриміновано вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. В основу його обвинувачення покладалось, зокрема, факт заволодіння та розпорядження коштами ВОЗ Чугуївської РДА Харківської області на загальну суму 387 227,31 грн.

Розрахунок суми збитку, наведений у постанові Чугуївського міського суду Харківської області від 04.09.2017 року, не оспорюється. Родичами, спадкоємцями чи іншими зацікавленими особами не було ініційовано питання про доведення судового розгляду по кримінальній справі до кінця з метою реабілітації померлого ОСОБА_2 , а тому його вина у скоєнні кримінального правопорушення є доведеною.

Також представник позивача вказувала на те, що згідно матеріалів кримінальної справи збитки позивачу були спричинені суб`єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ( далі СПДФЮ) ОСОБА_2 , однак його статус як СПДФЮ припинений, оскільки ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зазначає, що так як ОСОБА_2 одноособово обвинувачувався у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, та безпосередньо він привласнив грошові кошти, перераховані на його рахунки протягом 2007-2008 років на загальну суму 387 227,31 грн., а також у зв`язку з тим, що у співучасті з іншими особами він не перебував, грошові кошти використав одноособово, то саме до нього в особі його правонаступника (спадкоємця) ОСОБА_1 та за рахунок спадкового майна позивачем пред`явлена вимога.

Також представник позивача вказувала, що про факт пред`явлення обвинувачення ОСОБА_2 та перебування його в статусі підсудного за таким обвинуваченням, спадкоємець ОСОБА_1 достеменно знав, так само як і про спричинені ним збитки, а також і про існування постанови Чугуївського міського суду Харківської області від 04.09.2017 року.

Відповідач ОСОБА_1 не повідомив ВОЗ Чугуївської РДА, як кредитора спадкодавця, про смерть ОСОБА_2 , прийняв спадщину після померлого ОСОБА_2 , а відтак має відповідати за майнову шкоду заподіяну позивачу його батьком.

Представник позивача стверджувала, що про факт смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивач довідався лише наприкінці грудня 2017 року з отриманої від суду копії ухвали від 12.12.2017 про відкриття провадження у справі № 636/4405/17 та копії позовної заяви з додатками.

Відповідач ОСОБА_1 не задовільнив письмову вимогу про відшкодування суми майнової шкоди, яка була спричинена ОСОБА_2 за наслідками вчинення ним кримінального правопорушення.

Також вказує на те, що позивачем була направлена заява кредитора до Чугуївської державної нотаріальної контори Харківської області, в якій позивачем заявлено свої вимоги як кредитора ОСОБА_2 через завдання ним майнової шкоди.

Посилаючись на вказані обставини, на положення ст.ст.15,16, 22, 1166, 1216, 1218, 1219, 1223, 1231, 1281, 1282 ЦК України, а також на роз`яснення пункту 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 31.03.1989 року Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна , просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Заочним рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 22 травня 2019 року позов задоволено. Суд вирішив стягнути з ОСОБА_1 суму 387 227 (грн. 31 коп. у рахунок відшкодування майнової шкоди, спричиненої ОСОБА_2 (роки життя: ІНФОРМАЦІЯ_2-ІНФОРМАЦІЯ_1) за наслідками вчинення ним кримінального правопорушення (злочину). Також судом вирішено стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 5808 гривень 41 копійка.

Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 15 липня 2019 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати заочне рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 22.05.2019, вважаючи його незаконним, необґрунтованим, постановленим при неповно і без всебічного з`ясування обставин, та постановити нове судове рішення, яким відмовити у позові.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, ОСОБА_1 вказував на те, що справа розглянута судом без його участі, про судове засідання він належним чином не був повідомлений, що судом допущено низку порушень норма процесуального права, що висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.

ОСОБА_1 зазначає, що при вирішенні позову судом не врахована та обставина, що в провадженні Чугуївського міського суду Харківської області на розгляді перебуває інша цивільна справа до іншої особи, з тими самими вимогами від того ж позивача, як на доказ цього факту посилається на постанову Харківського апеляційного суду, провадження № 22-ц/818/4052/19).

Стверджує, що судом першої інстанції помилково зроблено висновок про його обізнаність із пред`явленим його батькові обвинувачення, перебування його в статусі підсудного, а також про те, що він, як спадкоємець, начебто, достеменно знав про спричинені батьком збитки позивачу, а також про існування постанови Чугуївського міського суду Харківської області від 04.09.2017.

Крім того, вказував апелянт, не відповідають дійсності і доводи позивача та відповідні висновки суду в частині визначення вартості житла, яке він отримав у спадок після смерті батька, та суми до стягнення.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 вказував на необхідність дотримання прав людини, зокрема сторони спору на представлення її позиції та праві на справедливий судовий розгляд (пункти 41 і 60 Доповіді Верховенство права , схваленої Венеційською Комісією на 86-му пленарному засіданні (м.Венеція, 25-26 березня 2011 року), як одного з елементів верховенства права.

Вважає, що судом не забезпечено засади змагальності та засади рівності сторін, яка полягає в тому, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу та докази в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента (рішення Європейського суду з прав людини у справі Домбаго Бегеер Б.В. проти Нідерландів від 27 жовтня 1993 року, заява №14448/88, параграф 33).

У відзиві на апеляційну скаргу ВОЗ Чугуївської РДА Харківської області частково погодився з доводами апеляційної скарги в тій частині, що Чугуївським міським судом Харківської області також розглядається справа № 636/4405/17 за позовом ВОЗ Чугуєвської РДА до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , третя особа: Чугуївське управління Державної казначейської служби України у Харківській області, про стягнення відшкодування, завданої злочином, у розмірі 387227,31 грн., але не вважає, що цей факт впливає на відповідні правовідносини, що в суді першої інстанції це не було досліджено.

У відповіді на відзив ОСОБА_1 зазначає, що позивач прямо не заперечує проти апеляційної скарги, натомість підтверджує доводи та факти, які викладені у апеляційній скарзі.

Просив апеляційний суд врахувати при прийнятті нового рішення той факт, що пози вач підтверджує в своєму відзиві на апеляційну скаргу наявність іншої цивільної справи, в якій він є також відповідачем, а також вказував, що суд першої інстанції не дослідив та не надав належну оцінку дока зам, на які посилався позивач.

Тим самим суд припустився грубого пору шення норм процесуального права, що стало наслідком порушення ст. 6 Конвенції прав людини та основоположних свобод затвердженою Радою Європи 04.11.1950 року, яка чітко зазначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справиупродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, який вирішить спір що до йогоправ та обов`язків цивільного характеру.

Відповідач в поданих апеляційному суду запереченнях на відзив ОСОБА_1 просив справу розглянути за відсутністю його представника, а судове рішення постановити у відповідності із законом.

Зважуючи на викладене та на положення ст.ст.371, 372 ЦПК України апеляційний суд приходить до висновку про наявність передбачених законом підстав для розгляду і вирішення справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 за відсутністю вказаних осіб.

Згідно ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.(ч.1)

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.(ч.2)

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.(ч.3)

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.(ч.4).

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується належними та допустимими доказами і не оспорюється ніким з учасників, що:

-ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Чугуєві Харківської області у віці 67 років помер ОСОБА_2 , який постійно мешкав за адресою АДРЕСА_1 (т.1 а.с.61);

- 04 вересня 2017 року постановою Чугуївського міського суду Харківської області припинено подальше провадження у кримінальній справі №2036/1-324/11 по обвинуваченню у скоєнні злочину, передбаченого частиною 5 статті 191 КК України, ОСОБА_2 , за пунктом 8 статті 6 та за ст.262 КПК України (в редакції на час постановлення вказаного судового рішення) у зв`язку зі смертю підсудного (т.1 а.с.5-9);

- 11 червня 2018 року відповідачу ОСОБА_1 нотаріусом видано свідоцтво про спадщину, яка складається з права власності на 34/200 частки квартири АДРЕСА_1 після смерті батька ОСОБА_2 (т.1 а.с. 82,90);

-у травні 2018 року адвокат Клубань М. В. , діючи на підставі договору від 03.01.2018 з відділом охорони здоров`я Чугуївської РДА про надання правової допомоги, звернулася з листами - вимогою про відшкодування майнової шкоди в розмірі 387227 грн. заподіяної гр-ном ОСОБА_2 внаслідок скоєння злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України до: 1) ОСОБА_1 (спадкоємця), 2) до Чугуївської державної нотаріальної контори; 3) до суду з позовом (т.1 а.с.1-28, 64-77)

Постановляючи 22 травня 2019 року заочне рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведено обставини, які мають значення для справи і на які він посилався як на підставу своїх вимог.

Проте з таким рішення колегія суддів погодитися не може у зв`язку з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, а також порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Відповідно до положень статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення не відповідає.

При здійсненні правосуддя у цивільних справах суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом (ст. 4 ЦПК).

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ для захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст. 2 ЦПК).

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина перша статті 15 ЦК України).

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди та відшкодування моральної (немайнової) шкоди (стаття 16 ЦК України).

Звертаючись до суду з позовом представник ВОЗ Чугуївської РДА, посилалася на те, що внаслідок протиправних дій СПДФЮ ОСОБА_2 позивачу було завдано збитки на суму 387227 грн.31 коп., які просив відшкодувати на підставі статей 22, 1166, 1216, 1218, 1231, 1281,1282 ЦК України шляхом стягнення вказаної суми з відповідача ОСОБА_1 , як спадкоємця після смерті ОСОБА_2 , на користь ВОЗ Чугуївської РДА Харківської області.

Колегія суддів погоджується як з доводами представника позивача так і з висновками суду першої інстанції в частині визначення норм матеріального права, за якими повинні вирішуватися спірні правовідносини.

Дійсно, за загальними правилами, передбаченими статтями 1166, 1167 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, та моральна шкода відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Вказані статті регулюють загальні підстави для відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов`язань.

Юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення, елементами якого є: шкода, протиправна поведінка, причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою, вина. Відсутність хоча б одного з цих же елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Згідно ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належать спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

На підтвердження доводів позовної заяви представник ВОЗ Чугуївської РДА на постанову Чугуївського міського суду Харківської області від 04.09.2017 про закриття кримінального провадження у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 , обвинуваченого у скоєнні злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, вважаючи цю постанову безумовним доказом вини ОСОБА_2 в заподіянні шкоди позивачу в зазначеному позовній заяві розмірі, та на матеріали спадкової справи, вважаючи доведеним факт прийняття відповідачем ОСОБА_1 спадщини, а відтак і його відповідальності за майнову шкоду, заподіяну спадкодавцем ОСОБА_2 .

Колегія суддів погоджується з доводами позивача і висновком суду в тій частині, що до складу спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 , входять не тільки усі права, які йому належали за життя, але й обов`язки, що належали спадкодавцеві і не припинилися внаслідок його смерті.

Також колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 в тій частині, що він не знав про наявність кримінального провадження відносно його батька, який обвинувачувався у скоєнні злочину, передбаченого частиною 5 ст.191 КК України. Ці його доводи спростовуються копіями матеріалів спадкової справи, в тому числі його заяви від 11.06.2018р. нотаріусу, в якій він посилається на смерть батька, а також спростовуються копіями надісланої йому адвокатом Клубань М.В. у травні 2018 року письмової вимоги про відшкодування ВОЗ Чугуївської РДА майнової шкоди, заподіяної його батьком ОСОБА_2 , кримінальна справа відносно якого закрита за п.8 ст.6 КПК України, тобто з нереабілітуючих його підстав.

Однак за півтори роки з того часу, ОСОБА_1 , достеменно знаючи про це так і не оскаржив в апеляційному порядку постанову Чугуївського міського суду від 04.09.2017 року.

Разом з тим, поза увагою суду першої інстанції залишалася та обставина, що позивачем не надано належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження доводів про обсяг заподіяної йому шкоди та про обсяг (вартість) майна, яке отримав відповідач ОСОБА_1 у спадщину.

Так, в наданій представником позивача копії постанови Чугуївського міського суду Харківської області від 04.09.2017 року відсутнє викладення обставин та доказів на їх підтвердження, про спосіб протиправного заволодіння ОСОБА_2 належних саме позивачу (тобто -ВОЗ Чугуївської РДА) грошовими коштами у сумі 387227 грн.31 коп.

Натомість зазначено, що СПДФО ОСОБА_2 , на протязі 2007-2010р.р., не маючи ліцензії на здійснення господарської діяльності по наданню послуг з охорони об`єктів державної власності, використовуючи працю найманих робітників, які також не мали відповідної кваліфікації, незаконно укладав з ВОЗ Чугуївської РДА договори з охорони об`єктів Чугуївської ЦРЛ і отримав на вказані цілі шляхом службового підроблення та зловживаючи службовим становищем бюджетних коштів на загальну суму 892666 грн.

Крім вказаної копії постанови із суперечливим викладенням обставин та суми грошових коштів, якими заволодів СПДФО ОСОБА_2 , позивачем інших доказів на підтвердження доводів щодо ціни позову - не надано.

Разом з тим, з наданих сторонами копій судових рішень та письмових пояснень представників позивача вбачається, що 25.02.2011 року Чугуївським міжрайонним прокурором Харківської області були порушені кримінальні справи №51100113 та №51100114 за ознаками злочинів, передбачених ст.ст.364, 366 КК України за фактами зловживання службовим становищем та службовим підробленням посадовими особами відділу охорони здоров`я Чугуївської РДА під час закупівлі за бюджетні кошти послуг з охорони об`єктів Чугуївської центральної районної лікарні в 2007 році та в 2008 році ( відповідно). 23.05.2011 року обидві справи об`єднано в одне провадження за №№51100113 в межах якого СПФО ОСОБА_2 також обвинувачений у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст.191, 366, 202 КК України незаконному заволодінні грошовими коштами ВОЗ Чугуївської РДА, в тому числі і в незаконному заволодінні грошовими коштами ВОЗ Чугуївської РДА . (після низки реформ у кримінальному судочинстві та запровадженням нових дефініцій - обліковується як кримінальне провадження №2036/1-324/11).

В межах вказаної кримінальної справи обвинувачувалися:

-ОСОБА_2 ( СПДФЛ ) за ч.5 ст.191, ч.2 ст.366, ч.1 ст.202 КК України;

-ОСОБА_9 (головний лікар) за ч.2 ст.367 КК України;

-ОСОБА_10 (заступник головного лікаря) за ч.2 ст.367 КК України;

-ОСОБА_4 за ч.2 ст.366 та ч.2 ст.367 КК України

Постановами органу досудового слідства кримінальне провадження відносно ОСОБА_9 і ОСОБА_10 закриті 03.02.2012 року із застосуванням акту амністії, а відносно ОСОБА_4 закрито 04.02.2012 року у зв`язку із передачею на поруки трудовому колективу.

Що стосується ОСОБА_2 , то кримінальна справа відносно нього більше п`яти років знаходилася без остаточного вирішення, чотири рази постановлені судом вироки скасовувалися судом апеляційної інстанції з направленням на новий розгляд до Чугуївського міського суду у зв`язку з неповнотою з`ясування судом фактичних обставин справи, ролі і участі кожного із причетних до злочину осіб.

В постанові Чугуївського міського суду Харківської області від 09 березня 2017 року про направлення справи по обвинуваченню ОСОБА_2 за ч.5 ст.191 КК України прокурору Чугуївської місцевої прокуратури для проведення додаткового розслідування також відображено суттєву неповноту з`ясування фактичних обставин скоєння злочинів, в тому числі і з метою встановлення організатора, виконавця та посібників злочину, з`ясування обставин укладення договорів між СПДФО ОСОБА_2 та Чугуївської ЦРЛ, встановлення обставин виконання договорів, виготовлення актів виконаних робіт, а також встановлення осіб причетних до прийняття розпоряджень про перерахунок державних коштів, зважуючи на відсутність тендерних закупівель послуг охорони та систематичне затвердження посадовими особами ВОЗ Чугуївської РДА та відділу державного казначейства відповідних рішень про перерахунок з бюджету грошових коштів у якості оплати послуг СПДФО ОСОБА_2 . (ЄДРСР, справа №2036/1-324/11, провадження №1/636/9/17).

Вказана постанова скасована 08.06.2017 апеляційним судом з посиланням як на підставу на не з`ясування судом першої інстанції думки прокурора, однак вказані в постанові суду від 08.06.2017 року неповнота встановлення органом досудового слідства та судом першої інстанції обставин на яких ґрунтувалося обвинувачення, залишилося.

За таких обставин висновок суду першої інстанції в заочному рішенні від 22.05.2019 року про доведеність позивачем факту заподіяння йому майнової шкоди злочинними діями ОСОБА_2 в розмірі 387227,31 грн. ґрунтується на припущеннях та на доводах представника позивача, достовірність яких не забезпечена належними, допустимими та достовірними доказами.

Зважуючи на викладене, а також на зміст постанов у кримінальному провадженні у справі №2036/1-324/11 про заволодіння СПДФО ОСОБА_2 , який не був розпорядником бюджетних коштів, грошовими коштами ВОЗ Чугуївської РДА шляхом укладення договорів на здійснення послуг охорони особою, яка не мала відповідної ліцензії, не можна вважати доведеним факт заподіяння ОСОБА_2 майнової шкоди ВОЗ Чугуївської РДА у розмірі 387227,31 грн.

Такий висновок колегії суддів узгоджується з правовою позицією викладеною в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.03.2019 року у справі № 308/6023/15-ц в тій частині, що зобов`язання із відшкодування шкоди, як правило, може мати місце лише за відсутності договірних правовідносин.

Також не доведено позивачем і відповідність заявлених позовних вимог тому обсягу майнової відповідальності ОСОБА_1 , яку він зобов`язаний нести у відповідності до вимог ст.1282 ЦК України в межах вартості спадкового майна.

Так, згідно частини 1 статті 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Судом встановлено, а учасниками не оспорюється та обставина, що до спадщини, на яке відповідачу ОСОБА_1 державним нотаріусом Чугуївської державної нотаріальної контори 11.06.2018 року видано свідоцтво про право на спадщину за законом входить лише 34/200 частки квартири АДРЕСА_1 . (т.1 а.с.90).

Отже, саме позивач, з огляду на вимоги частини 3 статті 12, частини 2 статті 43 та статті 81 ЦПК України, зобов`язаний довести шляхом подання суду належних, допустимих та достатніх доказів той факт, що вартість отриманої відповідачем ОСОБА_1 спадщини становить не менше зазначеної у позові суми заподіяної йому спадкодавцем майнової шкоди, тобто - 387227,31 грн.

Таких доказів позивачем та його представником не надано.

Надана представником позивача адвокатом Клубань М.В. Інформаційна довідка директора ТОВ Харківський технічний центр оцінки Експертус Семененко Е.П. від 14.09.2018 року про можливу середню ринкову ціну квартири загальною площею 76,3 м.кв. в мікрорайоні Авіатор у м.Чугуїв Харківської області згідно інтернет сайтів становить 1200000 грн. не є належним доказом, оскільки з цієї довідки вбачається, що вона складена на підставі припущень її автора, без урахування фактичного стану, типу будівлі, року побудови, місця розташування, поверху, матеріалу стін та перекритій, за відсутністю безпосереднього огляду та дослідження вказаного об`єкту.

Згідно наданих нотаріусом матеріалів спадкової справи вартість всієї квартири загальною площею 76,3 м.кв., житловою площею 50,2 м.кв., яка складається з трьох кімнат, одна з яких належала відповідачу та спадкодавцю, та місць загального користування на час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1 року становить - 60967 грн. (т.1 а.с.85, 87).

Інших належних доказів, які б надавали можливість визначити вартість спадкового майна, матеріали справи не містять, а суд не має повноважень збирати самостійно з власної ініціативи докази про обставини, які повинна доводи сторона.

Крім того, поза увагою суду першої інстанції залишилась і та обставина, що вимоги про задоволення вимог кредитора заявлені зі значним пропуском встановленого законом строку, а позивачем та його представником не надано доказів, які б свідчили про існування непереборних перешкод у дотриманні ним цих строків.

Так, ОСОБА_2 , який обвинувачувався у заволодінні державними коштами, які призначалися для потреб ВОЗ Чугуївської РДА, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а з позивач пред`явив вимогу до ОСОБА_1 та повідомив нотаріуса про наявність вимог до спадкоємців боржника і одночасно звернувся до суду з позовом - лише у травні 2018 року, тобто через рік і 5 місяців після смерті ОСОБА_2 .

Згідно ст.1281 ЦК України спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги.(ч.1)

Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. (ч.2)

Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. (ч.3).

Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Постанова Чугуївського міського суду Харківської області від 04.09.2017 року про закриття кримінального провадження у справі № 2036/1-324/11 у зв`язку зі смертю обвинуваченого ОСОБА_2 , а також інші надані позивачем докази не містить даних, які б свідчили, що ОСОБА_1 приймав участь у розгляді справи та вказаної постанови, що його у передбаченому законом порядку суд повідомив про право заперечувати проти закриття провадження і вимагати продовження розгляду з метою реабілітації батька, або даних про отримання ним копії постанови суду від 04.09.2017 року.

Отже, матеріали справи не містять даних про ухилення ОСОБА_1 від виконання зобов`язання, передбаченого частино. 1 статті 1281 ЦК України.

Натомість ВОЗ Чугуївської РДА, який приймав участь у розгляді кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_2 і, за умови сумлінного здійснення цивільних прав та виконання цивільних процесуальних обов`язків, міг своєчасно дізнатися про смерть обвинуваченого і заявити у встановлені ч.ч.2,3 ст.1281 ЦК України строки відповідні вимоги, цими правами та обов`язками з метою захисту свого майнового інтересу не скористався.

За таких обставин апеляційний суд, відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.374, п.п.2-4 ч.1, ч.2 ст.376 ЦПК України задовольняє апеляційну скаргу та постановляє нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Судові витрати колегія суддів розподіляє відповідно до вимог ст.141 та п.п. в п. 4 ч. 1 ст. 382 ЦПК України,

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.2 ч.1 ст.374, п.п.2,4 ст.376, ст.ст.381, 382-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Заочне рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 22 травня 2019 року скасувати і ухвалити нове.

Відмовити у задоволені позову Відділу охорони здоров`я Чугуївської районної державної адміністрації Харківської області до ОСОБА_1 , третя особа: Чугуївське управління Державної казначейської служби України у Харківській області, про відшкодування майнової шкоди.

Судові витрати по оплаті судового збору, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, компенсувати за рахунок держави, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у розмірі 8712 (вісім тисяч сімсот дванадцять) грн. 60 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 27 грудня 2019 року.

Головуючий: П.В. Кісь

Судді : О.М. Хорошевський

В.Б. Яцина