ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
27 грудня 2019 року м. Ужгород№ 260/1222/19 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді - Калинич Я.М.
при секретарі судового засідання - Попович М.М.
за участю:
представника позивача: Ландовська М.В.,
представника відповідачів: Токар М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Хустецька Долина" до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправними дій, скасування рішень та зобов`язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю Хустецька Долина (далі - позивач, ТОВ Хустецька Долина ), через представника - адвоката Фекийшгазі Крістіана Степановича - звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України, в якому просить суд: 1. Визнати протиправним та скасувати Рішення №1153912/41456518 Державної фіскальної служби України від 03.05.2019 року щодо відмови у реєстрації податкової накладної №1 від 18.02.2019 року товариства з обмеженою відповідальністю Хустецька Долина . 2. Зобов`язати Державну фіскальну службу України внести до єдиного державного реєстру податкових накладних відомості щодо реєстрації податкової накладної №1 від 18.02.2019 року товариства з обмеженою відповідальністю Хустецька Долина датою фактичного отримання її Державною фіскальною службою України.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що рішенням комісії ДФС України №1153912/41456518 від 03.05.2019 року відмовлено у реєстрації податкової накладної №1 від 18.02.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних поданої товариством з обмеженою відповідальністю Хустецька Долина .
Позивач вважає вказане рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, з огляду на що, звернувся до суду з даним адміністративним позовом. Крім того, з метою відновлення порушених прав та інтересів, просив зобов`язати ДФС України вчинити дії для реєстрації вказаної податкової накладної.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2019 року відкрито провадження у даній справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 04 жовтня 2019 року залучено до участі у справі Головне управління ДФС у Закарпатській області в якості співвідповідача.
19 жовтня 2019 року до суду надійшов відзив ГУ ДФС у Закарпатській області та ДФС України на адміністративний позов, в яких заперечували щодо задоволення позовних вимог. Вказали, що ДФС України при прийняті рішення, діяло на підставі та в спосіб передбачений законодавством, а тому просили суд в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
25 жовтня 2019 представником позивача подано до суду відповідь на відзив, відповідно якої вказав, що на його думку у відзиві відповідач не спростовував аргументи та твердження позивача по суті спору.
Ухвалою суду від 25 жовтня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, просила задовольнити адміністративний позов.
Представник відповідачів заперечувала щодо задоволення позовних вимог, посилаючись на обставини викладені у письмовому відзиві на адміністративний позов та просила відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні фактичні обставини.
Товариство з обмеженою відповідальністю Хустецька Долина подало до Державної фіскальної служби України для реєстрації податкову накладну № 1 від 18.02.2019 року, на загальну суму (з урахуванням ПДВ) - 595 551 грн., відповідно до якої продавцем, платником ПДВ був позивач, а покупцем - ПП Наша Курочка , ЄДРПОУ: 40187225.
Комісія Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийняла Рішення № 1153912/41456518 від 03.05.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
18.02.2019 року позивачем було подано податкову накладну № 1 для реєстрації. На що, 01.03.2019 року було одержано Квитанцію про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН за номером № 9036015977 про зупинення реєстрації. Реєстрація ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризикованості платника податку . Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Після зупинення реєстрації податкової накладної, позивачем, через програму M.E.Doc., у відповідності до пп. 4 п.13 та п. 16 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 117, було подано Повідомлення (форма J1312603) про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено. При наданні пояснень, позивач подав копії документів, а саме: Копію договору купівлі-продажу №16/17 від 19.09.2017 р. з додатками МПП Пролісок - ТОВ Хустецька Долина ; Копію платіжного доручення №1 від 19.09.2017 р. МПП Пролісок - ТОВ Хустецька Долина ; Копію товарно-транспортної накладної №365/9/17 від 22.09.2017 р. ФОП Безелюк ТОВ Хустецька Долина ; Копію Накладної № 3/11/17 від 13.11.2017 р. МПП Пролісок - ТОВ Хустецька Долина ; Копію податкової накладної №3 від 19.09.2017 p.; Копію розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №1 від 13.11.2017 р. до податкової накладної №3 від 19.09.2017 p.; Копію договору купівлі-продажу №1-02/19 з додатками ТОВ Хустецька Долина ПП Наша Курочка ; Копію видаткової накладної № 1 від 19.03.2019 p.; Копію товарно-транспортної накладної № 1 від 19.03.2019 p.; Копію платіжного доручення №401 від 04.02.2019 ТОВ Хустецька Долина - ПП Наша Курочка ; Копію платіжного доручення №413 від 18.02.2019 ТОВ Хустецька Долина - ПП Наша Курочка .
Однак, комісія Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийняла Рішення № 1153912/41456518 від 03.05.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підставою відмови вказано: ненадання платником податку копій документів: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти з додатками до них; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити). В додатковій інформації до Рішення вказано, що: не надано договору, акту приймання-передачі транспортних послуг за вересень 2017 року та розрахункових документів по відносинах з ФОП ОСОБА_1 , зазначеним у ТТН перевізником обладнання (ТТН від 22.09.2017 № 365/9/17, доставка з м. Ковель, Волинської області, до м. Хуст, Закарпатської області), не надано ТТН на переміщення обладнання з м. Хуст до с. Нижнє Селище, Хустського району Закарпатської області. Не надано документів для підтвердження фактів тривалого зберігання обладнання, яке придбало у МПП Пролісок та реалізовано до ТОВ Наша Курочка .
Вищезазначені обставини слугували підставою для звернення позивача до суду з цим адміністративним позовом.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.
Згідно з вимогами статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п. 201.1 цієї статті та/або п. 192.1 ст. 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до п. 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Помилки в реквізитах, визначених п. 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Відповідно до вимог п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21 лютого 2018 року № 117, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.
Згідно з вимогами п. 4 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 177), у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак, визначених у пункті 3 цього Порядку, такі податкова накладна/розрахунок коригування не підлягають моніторингу та підлягають реєстрації в Реєстрі.
Як вбачається з п. 5 Порядку № 177, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.
Згідно з вимогами п. п. 6 та 7 Порядку № 177 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Отже, підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність:
1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку;
2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.
Згідно з вимогами п. 10 Порядку № 117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.
Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.
Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.
ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.
На виконання п. 10 Порядку № 117 Державна фіскальна служба України 21 березня 2018 року наказом № 144 затвердила Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків (далі - Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків).
Порядком формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків передбачено, що усі платники податків, що подають на реєстрацію податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Реєстр), перевіряються ДФС на відповідність критеріям ризиковості, які затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України (далі - Критерії).
Керівники комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія), забезпечують розгляд питань на засіданні Комісії щодо внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків згідно з п. 1.6 Критеріїв.
Засідання Комісії щодо розгляду питань про внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків проводиться згідно з порядком, передбаченим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , та оформлюється протоколом.
Як випливає із матеріалів справи, реєстрація податкової накладної № 1 від 18.02.2019 року була зупинена через те, що ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку .
Відповідно до п.п.1.6. п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку (Лист Державної фіскальної служби України №959/99-99-07-18 від 21.03.2018), платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс); наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.
Відповідно до п.п. 2.1 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку (Лист Державної фіскальної служби України №959/99-99-07-18 від 21.03.2018), податкові накладні/розрахунки коригування, складені платниками податку, перевіряються на відповідність ознакам ризиковості здійснення операцій: обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яку(ий) подано на реєстрацію в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 відсотків загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД та послуг з кодами згідно з ДКПП, перелік яких визначено ДФС відповідно до додатка, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється).
Згідно з п. 7 Порядку з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою КМ України №117 від 21.02.2018 (далі - Порядок №117) у разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Крім того, відповідно до п.1 3 зазначеного Порядку №117 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Проте, зі змісту квитанції вбачається, що відповідачем не дотримано вимоги п. 13 зазначеного Порядку №117 та не вказано: розрахованих показників критерію, якому на думку відповідача відповідає позивач та конкретної пропозиції щодо переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН. Лише запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію.
Також, положеннями п. 7 Порядку №117 чітко визначено умови зупинення реєстрації ПН/РК, це: відповідність критеріям (а не критерію) ризиковості здійснення операції, крім ПН/РК, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку. Тобто повинна мати місце сукупність ризикових умов; ступені ризиків мають бути достатніми для зупинення реєстрації.
Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що зупинення реєстрації податкової накладної № 1 від 18.02.2019 року не відповідає умовам критерію п.п.1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку, оскільки в квитанції міститься лише загальне посилання на п.п. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку, без зазначення конкретних обставин, за наявності яких можна віднести обсяг постачання до переліку ризикових.
Відповідно до пункту 14 Порядку №117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе:
- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
Суд зауважує, що вказаний перелік документів є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.
З матеріалів справи вбачається, що після зупинення реєстрації податкових накладних, позивачем надано відповідні пояснення. При наданні пояснень, позивач подав копії документів, а саме: Копію договору купівлі-продажу №16/17 від 19.09.2017 р. з додатками МПП Пролісок - ТОВ Хустецька Долина ; Копію платіжного доручення №1 від 19.09.2017 р. МПП Пролісок - ТОВ Хустецька Долина ; Копію товарно-транспортної накладної №365/9/17 від 22.09.2017 р. ФОП Безелюк ТОВ Хустецька Долина ; Копію Накладної № 3/11/17 від 13.11.2017 р. МПП Пролісок - ТОВ Хустецька Долина ; Копію податкової накладної №3 від 19.09.2017 p.; Копію розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №1 від 13.11.2017 р. до податкової накладної №3 від 19.09.2017 p.; Копію договору купівлі-продажу №1-02/19 з додатками ТОВ Хустецька Долина ПП Наша Курочка ; Копію видаткової накладної № 1 від 19.03.2019 p.; Копію товарно-транспортної накладної № 1 від 19.03.2019 p.; Копію платіжного доручення №401 від 04.02.2019 ТОВ Хустецька Долина - ПП Наша Курочка ; Копію платіжного доручення №413 від 18.02.2019 ТОВ Хустецька Долина - ПП Наша Курочка .
Пунктом 15 Порядку № 117 визначено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).
Пунктом 16 Порядку № 117 визначено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Згідно з вимогами п.п. 18-20 Порядку № 117 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.
Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).
Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Відповідно до вимог п. 21 Порядку № 117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.
Як слідує з п.22 Порядку № 117, рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.
Відповідно до пункту 23 Порядку №117, таке рішення приймається комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку.
З матеріалів справи вбачається, що в спірному рішенні комісії № 1153912/41456518 від 03.05.2019 року про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 18.02.2019 року, в якості підстави для відмови в реєстрації податкової накладної зазначено про ненадання платником податку копій документів: - договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; - первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити). В додатковій інформації до Рішення вказано, що: не надано договору, акту приймання-передачі транспортних послуг за вересень 2017 року та розрахункових документів по відносинах з ФОП ОСОБА_1 , зазначеним у ТТН перевізником обладнання (ТТН від 22.09.2017 № 365/9/17, доставка з м. Ковель, Волинської області, до м. Хуст, Закарпатської області), не надано ТТН на переміщення обладнання з м. Хуст до с. Нижнє Селище, Хустського району Закарпатської області. Не надано документів для підтвердження фактів тривалого зберігання обладнання, яке придбало у МПП Пролісок та реалізовано до ТОВ Наша Курочка . .
Форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначена Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 117 (додаток 2 до вказаного Порядку).
Суд повторно наголошує на тому, що п. 21 Порядку визначає виключно три підстави для відмови в реєстрації податкової накладної. Згідно встановлених судом обставин, подання пояснень після зупинення реєстрації податкових накладних відповідачем не заперечується.
Застосування підпункту 4 пункту 13 цього Порядку, в даному випадку є також некоректним, оскільки в квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних відповідачем чітко не визначено перелік яких саме документів необхідно надати платнику податків для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної.
На переконання суду, мотиви наведені в оскаржуваному рішенні не свідчать про наявність підстав, в розумінні пункту 21 Порядку, для прийняття такого рішення.
Суд також зазначає, що факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції Суд визначив, що …адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління .
В даному випадку, під час розгляду справи відповідачі, як суб`єкти владних повноважень, не надали суду доказів, які спростовували б твердження позивача, та не навели обґрунтованих мотивів прийняття рішення №1153912/41456518 від 03.05.2019 року про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 18.02.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.
В той же час, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та контрагентом, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, суд дійшов висновку, що останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації вказаної податкової накладної.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість та необхідність задоволення позовних вимог позивача про визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДФС у Закарпатській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №1153912/41456518 від 03.05.2019 року, про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 18.02.2019 року.
Що ж до позовної вимоги в частині зобов`язання Державної фіскальної служби України зареєструвати податкову накладну № 1 від 18.02.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог п. 201.1, 201.10 ст. 201 ПК України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.
У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.
Так, пунктом 28 Порядку №117, окрім іншого, визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
При цьому, згідно з нормами п.п. 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Отже, реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДФС України.
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи і не спростовано відповідачами, надані позивачем документи підтверджували реальність здійснення господарських операцій по поданій податковій накладній. Документи складені з дотриманням вимог законодавства і були достатніми для реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.
Відповідно ч. 3 ст. 245 КАС України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання Державної фіскальної служби України вчинити необхідні дії з метою відновлення прав та інтересів позивача за захистом яких він звернувся, шляхом реєстрації вищевказаної податкової накладної.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Разом з тим, відповідачі як суб`єкти владних повноважень, не надали суду доказів на підтвердження правомірності рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
В И Р І Ш И В:
1. Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Хустецька Долина" до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправними дій, скасування рішень та зобов`язання вчинити дії - задовольнити повністю .
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Закарпатській області від 03 травня 2019 року № 1153912/41456518 щодо відмови у реєстрації податкової накладної від 18 лютого 2019 року № 1 товариства з обмеженою відповідальністю "Хустецька Долина".
3. Зобов`язати Державну фіскальну службу України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 39292197) внести до єдиного реєстру податкових накладних відомості щодо реєстрації податкової накладної №1 від 18 лютого 2019 року товариства з обмеженою відповідальністю "Хустецька долина" датою фактичного отримання її Державною фіскальною службою України.
4. Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Хустецька долина" (90440, Закарпатська область, Хустський район, с. Нижнє Селище, вул. Центральна, буд. 121, код ЄДРПОУ 41456518) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, 52, код ЄДРПОУ 39393632) сплачений судовий збір у розмірі 3842,00 (три тисячі вісімсот сорок дві) грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 08 січня 2020 року.
СуддяЯ. М. Калинич
Суд | Закарпатський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 27.12.2019 |
Оприлюднено | 09.01.2020 |
Номер документу | 86792142 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Глушко Ігор Володимирович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Глушко Ігор Володимирович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Глушко Ігор Володимирович
Адміністративне
Закарпатський окружний адміністративний суд
Калинич Я.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні