Ухвала

від 26.12.2019 по справі 752/8254/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 11-cc/824/6943/2019 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2019 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу власника майна ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 04 листопада 2019 року,

за участю:

прокурора ОСОБА_7 ,

представника власника майна ОСОБА_8 ,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 04.11.2019 року задоволено клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_7 про арешт майна та накладено арешт на нерухоме майно, а саме об`єкти житлової нерухомості (квартири) АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , що на праві власності належать ОСОБА_6 із забороною власнику квартир АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 ОСОБА_6 та будь-яким іншим особам вчиняти будь- які дії спрямовані на проведення будівельних/ремонтних робіт на вказаному об`єкті та забороноюОСББ «Антоновича 41» та будь- яким іншим особам вчиняти будь-які дії спрямовані на проведення будівельних/ремонтних робіт у будинку за адресою: АДРЕСА_3 у тому числі на горищному просторі вказаного будинку.

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, власник майна ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 04.11.2019 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання прокурора відмовити в повному обсязі.

Щодо пропущення строків на апеляційне оскарження, власник майна зазначає, що розгляд клопотання прокурора безпідставно відбувався без повідомлення її або її представника, про існування оскаржуваної ухвали останній стало відомо лише 04.12.2019 року від адвоката.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, власник майна вказує на незаконність та необґрунтованість оскаржуваної ухвали, зокрема з тих підстав, що слідчим суддею не було враховано відсутність правової підстави для арешту майна, відомостей про визначення вищевказаного майна доказом у кримінальному провадженні та відношення самої ОСОБА_6 до вчиненого кримінального правопорушення.

Апелянт стверджує, арешт у вказаному кримінальному провадженні на вказане нерухоме майно, яке належить їй на праві власності всупереч кримінальному процесуальному закону вже було накладено раніше ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва.

Прокурором у клопотанні не наведено достатніх даних на підтвердження необхідності накладення арешту на майно власника, посилання на докази, які містяться у матеріалах провадження є формальними та необґрунтованими. На думку ОСОБА_6 , будівельні роботи, які проводилися, є узаконеними, здійснювалися на підставі відповідних правочинів, не потребують додаткових дозвільних документів та не можуть призвести до зміни властивостей об`єкта нерухомості.

Крім того, при постановленні оскаржуваної ухвали слідчим суддею не було враховано наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для власника майна та співрозмірність такого обмеження права власності потребам досудового розслідування, оскільки сама ОСОБА_6 не є підозрюваною у даному кримінальному провадженні та, за її словами, не має жодного відношення до вчиненого кримінального правопорушення.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власника майна, який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення. Згідно частини 3 зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

З матеріалів, наданих до суду апеляційної інстанції, вбачається, що клопотання про арешт майна було розглянуто слідчим суддею без повідомлення та участі власника майна або його представника, а про існування оскаржуваної ухвали власнику майна стало відомо лише 04.12.2019 року. Апеляційну скаргу було подано останньою 09.12.2019 року, тобто вона є такою, що подана в межах передбаченого законом строку, у зв`язку з чим, він поновленню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів, наданих до суду апеляційної інстанції, в провадженні слідчого відділу Голосіївського УП ГУ Національної поліції у місті Києві перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного 02.04.2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019101010000098, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.356та ч. 1 ст.358, ч. 1 ст.382 КК Україниза фактом самовільного в супереч установленого законом порядку, отримання у приватну власність, перепланування та переобладнання приміщень горища будинку за адресою: АДРЕСА_3 .

Так, органом досудового розслідування зазначено, що згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно 19.02.2018 року на праві приватної власності за ОСОБА_6 зареєстровано 8 квартир, а саме: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 .

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 07.05.2019 року надано дозвіл на проведення обшуку житла чи іншого володіння особи за адресою: АДРЕСА_6 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , 14д , 14е, 14є.

За результатами проведення обшуку 16.05.2019 року, зазначено, що квартири АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , розташовані на горищному приміщенні, вхід до яких веде з четвертого поверху вказаного будинку.

Далі, орган досудового розслідування зазначає наступне: на час проведення обшуку у вказаному приміщенні, а саме на горищі будинку, знаходилися бетонні блоки, пластикові труби, дерев`яні балки, залишки цегли та шиферу, інструменти та будівельне сміття. Також, на горищному приміщенні були зафіксовані недобудовані конструкції, перегородки, які вказують на проведення робіт по влаштуванню квартир та встановлено залишки старої покрівлі, дерев`яні конструкції, які підтримують дах будинку. Підлога засипана керамзитом. В рамках проведення досудового розслідування, на підставі ухвали Голосіївського районного суду від 13.08.2019 року про тимчасовий доступ до речей та документів, у Департаменті державної реєстрації Київської міської державної адміністрації вилучено документи, на підставі яких здійснено реєстрацію права власності за ОСОБА_6 на квартири АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_7 .

За результатами опрацювання органом досудового розслідування отриманих документів, зазначено, що реєстрація права власності на вище вказані квартири проведена на підставі висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна, загальною площею 501,3 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_3 , який виготовлений ФОП ОСОБА_9 .

Крім того, на кожну з вищевказаних квартир, ФОП ОСОБА_9 14.02.2018 року виготовлено технічні паспорти, які містять план та технічну характеристику квартир.

Так, в технічній характеристиці зазначена загальна площа квартир, висота приміщень, кількість житлових та допоміжних кімнат (кухні, вбиральні, коридори тощо).

Однак, під час проведення вищевказаного обшуку на горищному приміщенні будинку АДРЕСА_3 , де нібито розташовані зареєстровані квартири АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 є, будь яких ознак (міжкімнатних стін, перегородок, підведення комунікації тощо) наявності квартир чи навіть їх планування не встановлено.

Далі орган досудового розслідування зазначає, що за інформацією Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) Департаментом замовнику будівництва - ОСББ «Антоновича 41» зареєстроване повідомлення про початок виконання будівельних робіт «Капітальний ремонт даху на вул. Антоновича (колишня вул. Горького), 41 у Голосіївському районі міста Києва» за № КВ061182971427 від 24.10.2018 року.

Як зазначено органом досудового розслідування, на даний час, відповідно до наказу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва № 172 від 07.08.2019 року скасовано право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до з незначними наслідками (СС1) «Капітальний ремонт даху житлового будинку АДРЕСА_3 » від 24.10.2018 року №КВ 061182971427, замовником якого є ОСББ «Антоновича 41».

Крім того, у зв`язку із виявленими недостовірними даними, внесеними до повідомлення про початок будівельних робіт від 11.08.2017 року № КВ №061172230147 та декларації про готовність до експлуатації об`єкта «Реконструкція квартири АДРЕСА_2 » від 01.02.2018 року № КВ 141180320473, Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва наказом від 26.03.2018 року №71 скасував реєстрацію вказаних вище повідомлення та декларації.

Однак, на даний час за адресою: АДРЕСА_3 , не зважаючи на скасування всіх дозвільних документів, продовжують проводитися будівельні роботи.

Крім того, наразі, процесуальним керівником у кримінальному провадженні з метою встановлення відповідності розроблених проектних документацій вимогам нормативно-правовим актам у галузі будівництва та встановлення існування станом на 02.04.2019 року в натурі об`єктів нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_3 , а саме квартир АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 є, що згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно 19.02.2018 року на праві приватної власності зареєстровані за ОСОБА_6 , винесено постанову про проведення будівельно-технічної експертизи, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Так, як зазначено у клопотанні прокурора, подальше проведення будь яких будівельних/ремонтних робіт без дозвільних документів може нести загрозу життю та здоров`ю мешканців житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 , а вчинення будь яких будівельних/ремонтних робіт призведе до зміни властивостейоб`єкта експертизи, що в подальшому може вплинути на об`єктивність та достовірність результатів дослідження.

31.10.2019 року прокурор Київської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_7 звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва з клопотанням про арешт майна.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 04.11.2019 року задоволено клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_7 про арешт майна та накладено арешт на нерухоме майно, а саме об`єкти житлової нерухомості (квартири) АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , що на праві власності належать ОСОБА_6 із забороною власнику квартир АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 ОСОБА_6 та будь-яким іншим особам вчиняти будь- які дії спрямовані на проведення будівельних/ремонтних робіт на вказаному об`єкті та забороноюОСББ «Антоновича 41» та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії спрямовані на проведення будівельних/ремонтних робіт у будинку за адресою: АДРЕСА_3 у тому числі на горищному просторі вказаного будинку.

Задовольняючи клопотання прокурора, внесене в межах кримінального провадження, про накладення арешту на вищевказане майно, слідчий суддя, як вбачається з журналу судового засідання, дослідив матеріали, додані до клопотання, прийшов до висновку, що існують достатні підстави для накладення арешту на нерухоме майно, оскільки надані до суду матеріали свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби власника майна виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, а тому клопотання прокурора підлягає задоволенню як обґрунтоване.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст.94,132,173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого або прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Однак, зазначених вимог закону ані прокурор, ані слідчий суддя не дотрималися.

Так, відповідно доч. 2ст. 170 КПК Україниарешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Як вбачається з матеріалів провадження, прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_7 , звертаючись до суду із клопотанням про арешт майна зазначив, що метою накладення арешту на майно є забезпечення збереження речових доказів.

Згідно положеньст. 98 КПК Україниречовими доказами єматеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до вимог ч. 10ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Виходячи з положень наведених норм права, майно, яке, на переконання органу досудового розслідування, має одну або декілька ознак наведених вст. 98 КПК Україниможе набути статусу речового доказу за рішенням слідчого або прокурора.

Відповідно до положень ч. 3ст. 110 КПК України, рішення слідчого, прокурора приймаються у формі постанови.

Аналізуючи наведені вимоги закону, колегія суддів переконана, що висновок органу досудового розслідування щодо відповідності майна тим чи іншим ознакамст. 98 КПК Україниможе бути зроблений лише в тексті постанови, яка має відповідати вимогам ч. 5ст. 110 КПК України, зокрема містити мотиви прийнятого рішення.

Проте, серед матеріалів провадження, наданих до суду апеляційної інстанції така постанова відсутня.

Відсутність постанови про визнання майна речовим доказом, як окремого процесуального документа, який фіксує висновок прокурора про набуття майном статусу речового доказу та мотиви з яких він дійшов такої думки, позбавляє слідчого суддю можливості провести аналіз та зробити висновок про відповідність цього майна положеннямст. 98 КПК Українита наявність чи відсутність підстав для арешту майна саме з метою його збереження як речового доказу, оскільки слідчий суддя не наділений правом самостійного визначення підстав, передбаченихст. 98 КПК Українита має здійснювати контроль правильності прийнятого прокурором рішення.

Наведені прокурором у клопотанні про арешт майна підстави, у зв`язку з якими майно відповідає критеріям визначенимст. 98 КПК України, не може бути визнано достатнім для висновку, що це майно є речовим доказом, оскільки, згідно положеньст. 171 КПК України, наведені прокурором у клопотанні обставини мають бути доведені доказами, доданими до клопотання, тоді як само клопотання не є доказом будь-яких обставин.

Таким чином, слідчий, прокурор, який вважає за потрібне звернутись до слідчого судді з клопотанням про арешт майна з метою забезпечити збереження його як речового доказу, першочергово мав би визнати майно, на яке він просить накласти арешт, речовим доказом у кримінальному провадженні шляхом винесення про це постанови, в якій зазначити підстави для визнання майна речовим доказом, з огляду на положенняст. 98 КПК України, проте таких дій вчинено не було, з огляду на відсутність у доданих до клопотання матеріалах постанови про визнання майна речовим доказом.

Розглядаючи клопотання органу досудового розслідування, слідчий суддя на відсутність постанови про визнання майна речовим доказом уваги не звернув.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в розумінні вимогст. 132 КПК України прокурор не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які він послався у клопотанні про арешт майна, а слідчий суддя, у відповідності дост. 94 КПК України, належним чином не оцінив ці докази з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття рішення.

На підставі вищевикладених обставин, які свідчать про однобічність і необ`єктивність судового розгляду, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання прокурора як такого, що внесено до суду з порушенням вимогКПК Українита за недоведеності необхідності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власників, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу власника майна ОСОБА_6 , задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 04 листопада 2019 року, якою задоволено клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_7 про арешт майна та накладено арешт на нерухоме майно, а саме об`єкти житлової нерухомості (квартири) АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , що на праві власності належать ОСОБА_6 із забороною власнику квартир АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 ОСОБА_6 та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії спрямовані на проведення будівельних/ремонтних робіт на вказаному об`єкті та забороною ОСББ «Антоновича 41» та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії спрямовані на проведення будівельних/ремонтних робіт у будинку за адресою: АДРЕСА_3 у тому числі на горищному просторі вказаного будинку, скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_7 про арешт нерухомого майна, а саме об`єкти житлової нерухомості (квартири) АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , що на праві власності належать ОСОБА_6 із забороною власнику квартир АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 ОСОБА_6 та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії спрямовані на проведення будівельних/ремонтних робіт на вказаному об`єкті та забороною ОСББ «Антоновича 41» та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії спрямовані на проведення будівельних/ремонтних робіт у будинку за адресою: АДРЕСА_3 у тому числі на горищному просторі вказаного будинку, відмовити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3