Ухвала

від 06.12.2019 по справі 761/38984/19

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/38984/19

Провадження № 2-з/761/804/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2019 року Шевченківський районний суд м. києва в складі

головуючого судді Юзькової О.Л.,

при секретарі Пірак М.В.,

розглянувши заяву представника позивача про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу.

Вілд представника позивача надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту в межах суми коштів у розмірі 703 907,76 грн. на частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХНОЛАЙФ , код ЄДРПОУ 39662311, частка 100%, розмір внеску до статутного фонду 100 000,00 грн., які належать відповідачу ОСОБА_2 . Представник позивача зазначає, що вид забезпечення, який просить застосувати ОСОБА_1 не порушує прав інших осіб та одночасно дозволяє зберегти майнові права сторін в існуючому стані до вирішення судового спору між ними. Позивач намагався домовитись з відповідачем щодо можливості повернення боргу без звернення до суду. Проте, позичальник на контакт не йде, повертати борг наміру не має. Більш того повідомив про те, що на нього не зареєстровано ніякого нерухомого майна, і він не боїться стягнення у судовому порядку оскільки вважає, що нічого з нього стягнути не вдасться. У зв`язку із такими обставинами та для забезпечення можливості виконання судового рішення і є необхідність у застосуванні заходів забезпечення позову. .

Так, відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, за положеннями ч. 2 ст. 149 ЦПК України.

У відповідності до ч. 1, ч. 2 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Згідно з п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову № 9 від 22 грудня 2006 року забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. А п. 4 даної постанови визначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Зважаючи на вищенаведене, вирішення питання про забезпечення позову має відбуватись з урахуванням доводів заявника співрозмірності виду забезпечення позову заявленим позовним вимогам та рівноцінності заходів забезпечення їх змісту, а отже не обмежуватись посиланням лише на загальні норми процесуального права, досліджувати підстави для вжиття заходів для забезпечення позову..

Також уваги потребують і докази, які свідчать про можливе настання наслідків, передбачених ч. 2 ст. 149 ЦПК України.

Таким чином, у вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Як вбачається із матеріалів справи, предметом спору є стягнення з відповідача суми боргу за договором позики разом із штрафними санкціями, передбаченими. 2 ст. 625 ЦК України у розмірі 703 907 грн. 76 коп.

Заявник зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову є необхідним для забезпечення можливості виконати можливе рішення суду.

Разом з тим, заявником, на переконання суду, не доведено, що накладення арешту на частку у статутному капіталі не призведе до порушення прав інших осіб.

У зв`язку з чим, суд не знаходить підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Зважаючи на викладене та керуючись ст.ст. 149, 151, 153, 259-261, 353 ЦПК України, суддя -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до вказаного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень ЦПК України.

Суддя: