Постанова

від 09.01.2020 по справі 904/3706/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.01.2020 м.Дніпро Справа №904/3706/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач),

суддів Широбокової Л.П., Кузнецової І.Л.,

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.10.2019 (повний текст складений 04.10.2019, суддя Манько Г.В.) у справі №904/3706/19

за позовом: Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі", м.Дніпро

до відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Капустяне", м. Дніпро

про стягнення 23 765 грн. 02 коп.,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2019 року Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Капустяне" (надалі - ОСББ "Капустяне") на свою користь 23 765 грн. 02 коп. вартості недоврахованої електроенергії.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 01.10.2019 у справі №904/3706/19 у задоволенні позову відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що на момент проведення перевірки, 02.09.2016, межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності за технічний стан і обслуговування електричних мереж по житловому будинку за номером 250Д, розташованому за адресою: вул. Мінусинська, м. Дніпро, не була визначена.

Місцевий господарський суд дійшов до висновку, що наявні у справі докази доводять, що на час перевірки, 02.09.2016, житловий будинок за номером 250Д, розташований за адресою: вул. Мінусинська, м. Дніпро, не перебував на балансі або в управлінні ОСББ "Капустяне", тому останнє не є відповідальним за порушення, зафіксоване актом порушень №102966 від 02.09.2016.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" подало апеляційну скаргу, в якій просить Центральний апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.10.2019 у справі №904/3706/19 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги; розгляд апеляційної скарги здійснювати за участю представників сторін.

Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевим господарським судом допущені порушення норм матеріального і процесуального права, а саме: не застосовано положення пп. 7 п. 2.1., п. 2.9. Методики визначення обсягу та вартості електроенергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затвердженої Постановою НКРЕ № 562 від 04.05.2006 року (надалі - Методика), положення ст.ст. 12, 13, 18, 22 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", положення ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", положення ст. 27 Закону України "Про електроенергетику", які підлягають обов`язковому застосуванню у спірному випадку.

Апелянт зазначає, що підставою для застосування Методики є випадки, які зазначенні у п 2.1. Методики, зокрема, у підпункті 7 цього пункту - підключення до електричної мережі, що не є власністю електропостачальника, електроустановок, струмоприймачів або електропроводки, тому відсутність між сторонами визначеної межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності за технічний стан і обслуговування електричних мереж не є підставою для звільнення порушника Закону України "Про електроенергетику" та ПКЕЕ від оплати вартості недоврахованої електроенергії.

Апелянт звертає увагу на те, що самовільне підключення було здійснено до внутрішньобудинкових мереж житлового будинку з електрощитової у підвальному приміщенні під`їзду у місці загального користування житлового будинку, у якому знаходиться ОСББ "Капустяне", та використовувалося для задоволення потреб в освітленні сходинкових клітин саме членів ОСББ "Капустяне", а не якоїсь іншої особи.

Під час здійснення перевірки та складання спірного акту про порушення був присутній голова правління ОСББ "Капустяне", який і надав доступ (відімкнув) приміщення електрощитової. Отже, на думку апелянта, у дійсності ОСББ "Капустяне" відповідало за експлуатацію житлових будинків, тому висновок господарського суду, що ОСББ "Капустяне" не повинно відповідати, оскільки, будинок на момент складення спірного акту про порушення не перебував на балансі, в управлінні ОСББ "Капустяне" є таким, що не відповідає дійсності.

Апелянт зазначає, що законні права та інтереси його підприємства порушені, адже фактично відбувається безоплатне та необліковане споживання електроенергії, тобто її розкрадання, а Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електричні мережі" не може захистити свої порушені права та інтереси, оскільки суд першої інстанції дійшов висновку, що ОСББ "Капустяне" не є балансоутримувачем об`єкту, на якому було здійснено порушення, незважаючи, що відповідно до норм Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", ОСББ "Капустяне" є законним володільцем та управителем житлових будинків, у яких воно зареєстроване.

Апелянт вважає, що суд не звернув уваги, що відповідач є користувачем та управителем вказаного житлового будинку на законних підставах. ОСББ здійснювало фактичну діяльність по управлінню житловими будинками (здійснювало листування з різними установами, організаціями та підприємствами щодо утримання будинків та отримання комунальних послуг (незважаючи на відсутність документів про передачу цих будинків на баланс ОСББ "Капустяне"), керівник ОСББ отримував заробітну плату за свою роботу. На думку скаржника, суд також не звернув увагу на ту обставину, що саме ОСББ "Капустяне" отримувало матеріальні блага від самовільного підключення до внутрішньобудинкових електромереж.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.11.2019 (колегія суддів: головуючий Орєшкіна Е.В. (доповідач), судді: Широбокова Л.П., Кузнецова І.Л.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.10.2019 у справі №904/3706/19, розгляд скарги призначений у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, в порядку письмового провадження.

11.11.2019 від ОСББ "Капустяне" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, рішення місцевого господарського суду залишити без змін. Зазначає, що він не є споживачем електричної енергії, вказує, що актом про порушення споживання електричної енергії не зафіксовано (зазначено лише про підключення з метою безоблікового споживання).

Відповідач звертає увагу, що не набував жодного майна, в тому числі й електричну енергію (що виключає застосування статті 121 Цивільного кодексу України), оскільки факт споживання не доведений позивачем в належними та допустимими доказами; оскільки доказів передачі майна (будинку по вул. Мінусинська, 250 Д) з комунальної власності у власність або на баланс відповідача не існує, тому відповідач не є ані власником, ані балансодержателем, ані управителем цього будинку.

25.11.2019 від Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу, в якому апелянт не погоджується із доводами відповідача та наполягає на задоволенні апеляційної скарги.

Апелянт наголошує на правильності застосування Методики, із зазначенням того, що виявлений факт самовільного підключення до електромережі (викрадення електричної енергії) у електрощитовій, яка знаходиться у замкненому приміщенні, ключі від якого знаходяться у голови ОСББ "Капустяне". Освітлення клітин використовується для комфорту та зручності членів ОСББ "Капустяне", що спростовує доводи відповідача про відсутність привласнення майна (електричної енергії).

03.12.2019 від ОСББ "Капустяне" надійшли заперечення на відповідь на відзив на апеляційну скаргу, в яких відповідач не погоджується із доводами апелянта та вважає їх помилковими.

Відповідач зазначає помилковими доводи позивача про те, що оскільки ОСББ створено відповідно до Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", то вказана особа має відповідати за порушення (самовільне підключення), оскільки відповідачу не передавався ані у власність, ані в управління житловий будинок. Також відповідач вважає неправильним проведені позивачем розрахунки недорахованої електричної енергії.

Відповідно до частини 1 статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи (частина 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України)

Враховуючи, що ціна позову у даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, апелянтом не наведено конкретних обставин справи, які перешкоджали б розгляду апеляційної скарги, апеляційний господарський суд здійснює перегляд оскаржуваного рішення суду першої інстанції без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Апеляційний господарський суд, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши правильність висновків місцевого господарського суду, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Як встановлено господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 02.09.2016 представниками Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго", яке змінило назву на Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" у житловому будинку за адресою: м. Дніпро, вул. Мінусинська 250 Д було виявлено порушення Правил користування електричною енергією.

В процесі перевірки було виявлено порушення ст.ст. 26, 27 Закону України "Про електроенергетику", п.п. 1.3, 5.1, 6.40, 10.2 ПКЕЕ, чинних на момент виникнення спірних відносин, а саме: самовільне підключення електроустановок до електричної мережі, що не належить енергопостачальній організації з метою безоблікового споживання електричної енергії. Самовільне підключення виконано алюмінієвим проводом АПВ 2x4 мм в електрощитовій у підвалі житлового будинку з квартирного електростояка. Самовільне підключення використовувалося для освітлення сходових клітин трьох під`їздів цього будинку.

На підставі виявленого порушення був складений акт про порушення №102966 від 02.09.2016. Денисенко М. М. (голова правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Капустяне") акт про порушення ПКЕЕ не підписав, що підтверджується підписами трьох представників постачальника електроенергії, які приймали участь у складанні цього акту.

Також був складений акт про усунення порушення Правил користування електричною енергією від 26.09.2016, в якому зазначено, що виконано відключення освітлення сходових клітин житлового будинку. Акт про усунення порушення вищевказаним представником відповідача було підписано.

В акті про порушення № 102966 від 02.09.2016 зазначений зміст виявленого правопорушення з посиланням на відповідні статті Закону України "Про електроенергетику" та пункти Правил користування електричною енергією, а також відомості, які необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії.

ОСББ "Капустяне" було повідомлено про дату і місце проведення засідання комісії ДМЕМ з розгляду актів порушень, про що свідчить копія листа Енергопостачальника від 25.04.2017, вих. № 1056/6074. Зазначений лист 28.04.2017 року був отриманий ОСОБА_1 , про що свідчить відповідний запис та підпис ОСОБА_1 на копії цього листа.

10.05.2017 року на адресу ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" надійшов лист від ОСББ "Капустяне", підписаний ОСОБА_1, у якому він просив перенести засідання комісії на 17.05.2017.

Засідання комісії по розгляду акту про порушення ПКЕЕ № 102966 від 02.09.2016 на прохання ОСББ відбулося 17.05.2017. На засіданні був присутній ОСОБА_1 , який відмовився від підпису протоколу №5-20 від 17.05.2017. У цьому протоколі зазначено, що копію протоколу, розрахунку по акту та рахунок на оплату отримав представник споживача.

На вищевказаному засіданні комісії постачальника електричної енергії по розгляду акту про порушення № 102975 від 02.09.2016 було прийнято рішення про нарахування кількості недоврахованої електроенергії у відповідності з пунктом 2.9 за формулою 2.7. Методики.

При розрахунку обсягу та вартості недоврахованої електроенергії були використані наступні вихідні дані: сила струму 28 А (допустимий тривалий струм алюмінієвого проводу 4 мм ), час роботи струмоприймачів протягом доби 12 год., добові витрати електричної енергії 66,528 кВт*год., період нарахувань з 02.09.2015 (за 1 рік до дня виявлення порушення) по 26.09.2016 (день усунення порушення). Сума нарахувань склала 23 765,02 грн.

Листом від 07.06.2017 № 1472/6074 позивач повідомив відповідача про необхідність сплатити рахунки по актах про порушення ПКЕЕ. Разом з цим листом на адресу ОСББ "Капустяне" повторно були направлені протокол засідання комісії, розрахунок по акту та рахунок на оплату нарахувань по акту, що підтверджується копією реєстру поштової кореспонденції та касовим чеком від 08.06.2017.

Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" посилається на неоплату ОСББ "Капустяне" рахунку на оплату недорахованої електричної енергії згідно з актом про порушення ПКЕЕ №102966 від 02.09.2016 за самовільне підключення електроустановок до електричної мережі, що не належить енергопостачальній організації з метою безоблікового споживання електричної енергії, проти чого заперечує ОСББ "Капустяне", що і є причиною виникнення спору.

Предметом спору є стягнення вартості недовраховано електричної енергії у сумі 23 765,02 грн. за самовільне підключення електроустановок до електричної мережі, що не належить енергопостачальній організації з метою безоблікового споживання електричної енергії.

Правовідносини у сфері електроенергетики (станом на момент виникнення спірних відносин) регулювались Законом України "Про електроенергетику", Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ України від 31.07.1996 № 28, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 05.08.1996 за № 417/1442 (чинними на час проведення перевірки та нарахування вартості недорахованої електричної енергії), (надалі - Правила), Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою НКРЕ України від 04.05.2006 № 562, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за № 782/12656 (чинними на час проведення перевірки та нарахування вартості недорахованої електричної енергії), (надалі - Методика).

За змістом ст. 1 Закону України "Про електроенергетику" споживачі енергії - це суб`єкти господарської діяльності та фізичні особи, що використовують енергію для власних потреб на підставі договору про її продаж та купівлю.

Пунктом 1.2 Правил також визначено споживача електричної енергії як особу, що використовує її для забезпечення потреб власних електроустановок на підставі договору.

Разом з тим термін "споживач електричної енергії" необхідно застосовувати в дещо ширшому значенні, зокрема як такий, що поширюється і на осіб, які використовують електричну енергію без укладення договору на електропостачання, що вбачається зі змісту положень підпункту 1 пункту 10.2 Правил (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду України від 16.05.2011 у справі № 15/147/10).

Отже, для визначення обсягу та обрахування вартості електричної енергії, яку особа споживала за відсутності укладеного договору про постачання електричної енергії, застосовуються положення Правил та Методики (чинних на час проведення перевірки та нарахування вартості недорахованої електричної енергії).

Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається (ч. 2 ст. 275 Господарського кодексу України).

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником; споживач енергії зобов`язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії; безпечну експлуатацію енергетичних установок споживача та їх належний технічний стан забезпечує сам споживач; споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про електроенергетику" правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, порушення вимог нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, нормативних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж; крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку; порушення правил користування енергією; інші правопорушення, передбачені законом.

Згідно з п. 1.2 Правил недоврахована електрична енергія - це обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом, але не врахований розрахунковими засобами обліку або врахований неправильно.

У пункті 1.3 Правил установлено, що постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Згідно з п. 5.1 Правил договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов`язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

Підпунктом 1 пункту 10.2 Правил встановлено, що споживач електричної енергії зобов`язаний користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів).

Отже, за змістом наведених вище норм користуватися електричною енергією допускається виключно на підставі договору.

Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постанові Верховного Суду від 10.05.2018 у справі № 906/857/16.

Згідно з п. 6.40 Правил у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006р. № 562 (надалі - Методика).

За п. 6.41. Правил у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, які необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації). Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

Пункт 6.42. Правил передбачає, що на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Комісія з розгляду актів порушень створюється постачальником електричної енергії (електропередавальною організацією) і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників постачальника електричної енергії. Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків. Споживач має право оскаржити рішення комісії в суді. У разі звернення до суду впродовж 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу останній має право не оплачувати виставлені рахунки до вирішення спірних питань у судовому порядку. Постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) під час вручення протоколу споживачу зобов`язаний ознайомити споживача з його правом щодо можливості оскарження рішення комісії.

Згідно з п.6.43. Правил споживач має оплатити розрахункові документи за недовраховану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.

Відповідно до підпункту 7 пункту 2.1 Методики вона застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення такого порушення ПКЕЕ як підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, електроустановок, струмоприймачів або електропроводки поза розрахунковими приладами обліку електричної енергії без порушення схеми обліку.

Згідно з пунктом 2.9 Методики у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпункті 7 пункту 2.1 цієї Методики, розрахунковий добовий обсяг споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення (W доб.с.п., кВт·год), розраховується за формулою (2.7) Методики. Кількість днів у періоді, за який здійснюється перерахунок, визначається за формулою (2.6) Методики.

Договір про постачання електричної енергії між сторонами не укладався, що підтверджується поясненнями обох сторін.

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Частиною 1 статті 225 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд зазначив, що на момент проведення перевірки, 02.09.2016, межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності за технічний стан і обслуговування електричних мереж по житловому будинку за номером 250Д, розташованому за адресою: вул. Мінусинська, м. Дніпро, не була визначена.

При цьому місцевий господарський суд послався на рішення Дніпропетровської обласної ради №644-22/У від 18.12.2009 про приймання-передачі майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області, в якому вирішено: передати майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області житлові будинки, розташовані за адресами: вул. Мінусинська, 250д м.Дніпропетровськ, у оперативне управління ОСББ "Капустяне".

У листі Дніпропетровських міських електричних мереж від 03.10.2016 №2799/6071 на ім`я голови правління ОСББ "Капустяное" зазначено, що у відповідь на звернення №2465/6071 від 23.08.2016 щодо мереж обслуговування житлових будинків по вул. Мінусінська 250Б, 250В, 250Г, 250Д, 250Ж, 250К, що належать до ОСББ "Капустяное", повідомлено наступне: "Межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін визначаються на підставні договору про постачання електричної енергії, у відповідності з розділом 2 ПКЕЕ та фіксуються в акті розмежування балансової належності електроустановок і експлуатаційної відповідальності сторін. Оскільки між ОСББ "Капустяное" та ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" відсутні договірні відносини, визначити межу балансової належності та експлуатаційної відповідальності за технічний стан і обслуговування електричних мереж, наразі неможливо. Для укладання договору про постачання електричної енергії, необхідно звернутись до Дніпропетровського міського центру обслуговування, к, 107, вул. Князя Ярослава Мудрого, 40".

У листі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, Запорізькій та Кіровоградській областях від 11.04.2019 №11-09-02466 на ім`я ОСББ "Капустяне" зазначено: "Розглянувши Ваш лист стосовно наявності або відсутності в Єдиному реєстрі об`єктів державної власності нерухомого майна, а саме: будинків, розташованих за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Мінусинська, 250Б, 250Г, 250Д, 250К(Е), 250Ж, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях повідомляє, що згідно листа ФДМУ від 28.03.2019 № 10-15-6160 за даними ІППС "Етап-Майно", щодо майна, зокрема багатоквартирних будинків за місцезнаходженням: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Мінусинська, 250Б, 250Г, 250Д, 250К(Е), 250Ж, яке в процесі приватизації не увійшло до статутного капіталу та перебувало на балансі Приватного підприємства „Чумаки" (код за ЄДРПОУ 00847736), реалізовано прийняті управлінські рішення (передано у комунальну власність).

Листом від 02.09.2019 №12539 Комунальне підприємство "Дніпровське міське бюро технологічної інвентаризації" звернулося до Дніпропетровської обласної ради, в якому зазначило, що на запит вих. № 2598/0/2-19 від 21.08.2019 (вх. КП "ДМБТГ ДМР № 2650 від 29.08.2019), Комунальне підприємство "Дніпровське міське бюро технічної інвентаризації" Дніпровської міської ради повідомляє, що станом на 31.12.2012 з інвентаризаційних справах за адресами: Житловий будинок літ. Д-2 по вул. Мінусинська, буд. 250 Д зареєстрований за Обласною радою (радгосп "Дніпро") на підставі рішення виконкому Дніпропетровської районної ради народних депутатів № 189 від 30.05.1978, про що було видане реєстраційне посвідчення 27.09.1997 та зроблено запис в обліковій книзі № 5ЖЮ за реєстровим № 176-46.

Дніпропетровською обласною радою на адресу відповідача направлено лист від 21.08.2019 № вих-2599/0/2-19, в якому зазначено, що розглянувши Ваше звернення від 05.07.2019, повідомляє: "Рішення Дніпропетровської обласної ради від 18.12.2009 №644-22/V „Про приймання-передачу майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області" не виконане. З метою вирішення питання, хто є балансоутримувачем житлових будинків за номерами 250Б, 250Г, 250Д, 250К, 250Ж, розташованих за адресою: вул.Мінусинська, м. Дніпро, направлено відповідний запит до КП "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради.

Дослідивши вищезазначені докази, місцевий господарський суд дійшов до висновку, що відсутні підстави стверджувати, що на час перевірки, 02.09.2016, житловий будинок за номером 250Д, розташований за адресою: вул. Мінусинська, м. Дніпро, перебував на балансі або в управлінні ОСББ "Капустяне", тому останнє не є відповідальним за порушення, зафіксоване актом порушень №102966 від 02.09.2016.

Між тим, апеляційний господарський суд не погоджується із такими висновками місцевого господарського суду.

Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" виключено статтю 11 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", якою були врегульовані питання утримання житлового будинку на балансі.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку).

У зв`язку з тим, що ст. 11 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", яка передбачала утримання багатоквартирного будинку на балансі ОСББ станом на час виникнення спірних відносин (2016 -2017 роки) та теперішній час виключено із Закону, та з урахуванням того, що Закон України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" та чинна редакція Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" не передбачає необхідності прийняття багатоквартирного будинку на баланс ОСББ, відповідно до ст. 9 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" прийняття співвласниками багатоквартирного будинку рішення щодо передання управителю усіх або частини функцій з управління багатоквартирним будинком або всіх функцій - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку є достатньою правовою підставою для здійснення ОСББ функцій управителя будинку.

Отже, Закон усуває необхідність передачі житлового комплексу на баланс ОСББ для виконання останнім функцій з управління багатоквартирним будинком.

За рішенням загальних зборів функції з управління багатоквартирним будинком можуть бути передані (всі або частково) управителю або асоціації. Об`єднання самостійно визначає порядок управління багатоквартирним будинком та може змінити його у порядку, встановленому цим Законом та статутом об`єднання.

Статтею 22 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" встановлено, що для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, об`єднання за рішенням загальних зборів має право: задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення; визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори; виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг.

Самостійне забезпечення об`єднанням утримання і експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у багатоквартирному будинку може здійснюватися безпосередньо співвласниками, а також шляхом залучення об`єднанням фізичних та юридичних осіб на підставі укладених договорів.

Договори з управителем укладаються об`єднанням відповідно до закону.

Будь-яких договорів щодо управління житловим будинком з іншою особою відповідачем не укладено (відповідних доказів суду не подано), тому апеляційний господарський суд погоджується із доводами апелянта про те, що ОСББ створюється саме з метою управління будинком та саме відповідач є управителем спірного житлового будинку і особою, яка відповідальна за порушення ПКЕЕ, що було виявлене у електрощитовій житлового будинку по вул. Мінусинська 250Д.

Таким чином, доводи відповідача про те, що оскільки під час перевірки 02.09.2016 житловий будинок за номером 250Д, розташований за адресою: вул. Мінусинська, м. Дніпро, не перебував на балансі відповідача, що виключає відповідальність за порушення правил користування електричною енергією, спростовуються вищезазначеним.

Відповідно до статті 27 Закону України "Про електроенергетику" правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, порушення вимог нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, нормативних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж; крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку; порушення правил користування енергією; інші правопорушення, передбачені законом.

Враховуючи викладене апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що матеріалами справи підтверджено порушення відповідачем ПКЕЕ внаслідок виявленого самовільного підключення, що зафіксовано в акті про порушення №102966 від 02.09.2016.

Враховуючи характер виявленого порушення (підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, електроустановок, струмоприймачів або електропроводки поза розрахунковими приладами обліку електричної енергії без порушення схеми обліку) правомірним для застосування є п. 2.9. Методики та нарахування за формулою 2.7. Методики, по якій сумарна кількість днів у періоді - не більше сумарної кількості днів за дванадцять календарних місяців, що передували дню виявлення порушення до дня усунення самовільного підключення, спростовуються доводи відповідача про неправильність визначення періоду нарахування недорахованої електричної енергії.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2)недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (частина 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд погоджується із доводами апелянта, наведеними в обґрунтування апеляційної скарги.

Таким чином, апеляційний господарський суд вбачає підстави, передбачені статтею 277 Господарського процесуального кодексу України, для скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.10.2019 у справі №904/3706/19 та, відповідно, задоволення апеляційної скарги з прийняттям нового рішення про задоволення позову.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та подання апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 129, ст. 277, ст. 282, ст. 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.10.2019 у справі №904/3706/19 задовольнити.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.10.2019 у справі №904/3706/19 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позовні вимоги Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Капустяне" про стягнення 23 765,02 грн. задовольнити.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Капустяне" на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" вартість недорахованої електричної енергії у сумі 23 765,02 грн., витрати по сплаті судового збору за подання позову у сумі 1 921,00 грн., витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 2 881,50 грн., про що видати наказ.

Видачу наказу відповідно до статті 327 Господарського процесуального кодексу України на виконання цієї постанови доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, зазначених у пункті 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя Л.П. Широбокова

Суддя І.Л. Кузнецова