Постанова

від 09.01.2020 по справі 904/1719/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.01.2020 м.Дніпро Справа № 904/1719/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач),

суддів Широбокової Л.П., Кузнецової І.Л.,

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна компанія "Альянсремтрактор" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.09.2019 (повний текст складений 18.09.2019, суддя Панна С.П.) у справі №904/1719/19

за позовом: Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця", м. Дніпро

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна компанія "Альянсремтрактор", м. Нікополь, Дніпропетровська область

про стягнення 163 870 грн. 20 коп.,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2019 року Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна компанія "Альянсремтрактор" на свою користь 163 870 грн. 20 коп. неустойки.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.09.2019 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 05.12.2019) у справі №904/1719/19 позов задоволено: з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна компанія "Альянсремтрактор" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії Регіональної філії "Придніпровська залізниця" стягнуто 163 870,20 грн. штрафу та 2 458,05 грн. судового збору.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором № ПР/П-181346/НЮ від 12.12.2018 в частині надання послуг з ремонту козлового крану КПБ-10М №258.

Як зазначено у рішенні місцевого господарського суду, відповідачем не виконано жодної з послуг, зазначених у переліку послуг з ремонту козлових кранів. При цьому місцевий господарський суд дійшов до висновку, що вказані в переліку роботи можливо виконати на території замовника. Також місцевим господарським судом зазначено, що умови договору не містять пунктів щодо вивезення матеріалів та ТМЦ, а також залучення до ремонту інших осіб.

Місцевим господарським судом відхилені посилання відповідача на наявність форс-мажорних обставин, на підтвердження яких надано копію Комплексного науково-практичного висновку України, датованого від 12.02.2019 №335/21-10.2, із зазначенням того, що відповідно до ст. 14 Закону України "Про торгово-промислові палати України" на підтвердження таких обставин видається сертифікат.

Також місцевим господарським судом відхилені послання відповідача на висловлювання Ради бізнес-омбудсмена на його звернення, з посиланням на те, що вони мають суто рекомендований характер.

Місцевий господарський суд дійшов до висновку про обґрунтованість заявленої неустойки, розрахованої відповідно до умов договору та чинного законодавства.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна компанія "Альянсремтрактор" подало апеляційну скаргу, в якій просить Центральний апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.09.2019 у справі №904/1719/19 повністю; судові витрати по справі покласти на позивача.

Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевий господарський суд дійшов до помилкового висновку про те, що ремонті роботи можливо було виконати на території замовника, з посиланням на те, що в тендерному оголошенні зазначено про необхідність наявності у виконавця матеріально-технічної бази, тому передбачалось виконання робіт на території виконавця (його матеріально-технічній базі).

Апелянт не погоджується із висновком місцевого господарського суду, що всі роботи можливо було виконати на території замовника, з посиланням на те, що в обсяг ремонту (пункт 4.3 договору) входить, зокрема, транспортування до місяця ремонту та місця установки, тобто договором передбачено виконання робіт поза межами бази замовника.

Апелянт звертає увагу, що місцевим господарським судом не надано оцінку листу відповідача №3477 про надання дозволу та вивезення матеріалів та ТМЦ з метою належного виконання ремонту. Апелянт вважає безпідставною відмову у призначенні судової експертизи, оскільки саме висновок експерта підтвердив (спростував) би наявність вини відповідача у невиконанні зобов`язань з ремонту.

Апелянт не погоджується із відхиленням місцевим господарським судом Комплексного науково-практичного висновку України від 12.02.2019 №335/21-10.2, із зазначенням того, що за приписами ст. 11 Закону України "Про торгово-промислові палати України" методичні та експертні документи ТПП є обов`язковими для застосування на території України.

Не погоджується апелянт і з періодом нарахування неустойки, до якого увійшли святкові та неробочі дні.

Також апелянт звертає увагу апеляційного господарського суду на те, що місцевим господарським судом допущені процесуальні порушення, а саме залишено поза увагою клопотання відповідача про врегулювання спору за участю судді та проведення судового засідання 12.09.2019, в той час як рішення датоване 11.09.2019.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.11.2019 (колегією суддів у складі: головуючий суддя - Орєшкіна Е.В. (доповідач), судді: Широбокова Л.П., Кузнецова І.Л.) відкрито апеляційне провадження з розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна компанія "Альянсремтрактор" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.09.2019 у справі №904/1719/19, розгляд скарги призначений у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, в порядку письмового провадження.

20.11.2019 від Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якій позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує та просить залишити рішення місцевого господарського суду без змін. Не погоджується із доводами апелянта стосовно проведення ремонту на території виконавця; вказує, що інформація про відповідність учасника кваліфікаційним критеріям (наявність матеріально-технічної бази) в тендерному оголошенні не пов`язує її з умовами договору, яким передбачено виконання ремонту на території замовника та який підписано відповідачем.

Позивач погоджується із висновком місцевого господарського суду про можливість виконання робіт на території замовника та відсутність умов в договорі щодо вивезення ТМЦ від замовника. Щодо листа відповідача №3477, то позивач звертає увагу на те, що в самому листі не конкретизовано, які саме МТЦ та в якій кількості просить вивезти відповідач.

Також позивач погоджується із місцевим господарським судом про відхилення висновку (довідки) ТПП, оскільки за його доводами належним доказом на підтвердження форс-мажорних обставин є сертифікат ТПП) та відмову у призначенні експертизи, оскільки відповідач є досвідченим фахівцем в галузі надання послуг з ремонту, тому ознайомившись із тендерною документацією, він не міг не усвідомлювати можливість виконання/невиконання ремонту крану за місцем його розташування.

05.12.2019 від Господарського суду Дніпропетровської області надійшла ухвала від 05.12.2019 про виправлення описки, допущеної в даті повного тексту рішення Господарського суду Дніпропетровської області, зазначивши вірною датою повного тексту рішення "12.09.2019".

Відповідно до частини 1 статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи (частина 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України)

Враховуючи, що ціна позову у даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, апелянтом не наведено конкретних обставин справи, які перешкоджали б розгляду апеляційної скарги, апеляційний господарський суд здійснює перегляд оскаржуваного рішення суду першої інстанції без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Апеляційний господарський суд, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши правильність висновків, повноту їх дослідження місцевим господарським судом вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 12.12.2018 між Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі начальника структурного підрозділу "Запорізька колійна машинна станція" Регіональної філії "Придніпровська залізниця" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна компанія "Альянсремтрактор" (виконавець) укладений договір №ПР/П-181346/НЮ, за умовами якого виконавець зобов`язується на власний ризик, своїми силами, засобами та матеріалами надати послуги з ремонту козлових кранів, згідно із переліком послуг з ремонту (додаток №2), а замовник - прийняти і оплатити їх на умовах даного договору. Вказаний договір укладений відповідно до повідомлення про намір укласти договір за процедурою закупівлі відкриті торги: № UA-2018-09-21-002001-с.

Відповідно до п. 2.1 договору виконавець зобов`язаний у точності виконувати усі вимоги замовника з приводу надання послуг.

Вартість послуг по даному договору визначається на підставі калькуляції з розшифруванням матеріальних витрат та витрат на оплату праці, яка є невід`ємною частиною даного договору та складає 1 099 800,00 грн. (п.3.1 договору).

Пунктом 4.1. договору передбачено, що строк надання послуг - з моменту приймання-передачі в ремонт до 28.12.2018.

Згідно із п.4.5 договору датою початку надання послуг з ремонту слід вважати дату підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі в ремонт. Виконавець зобов`язаний в строк не пізніше 5-ти календарних днів з моменту укладання договору, прибути до замовника та приступити до надання послуг з підписаним сторонами акту приймання-передачі в ремонт.

Відповідно до п. 4.6 договору приймання наданих послуг з ремонту козлових кранів проводиться на території замовника, результат яких оформлюється актом приймання - передачі наданих послуг, який підписується уповноваженими представниками сторін. При прийманні наданих послуг з ремонту виконавець надає замовнику рахунку з фактичними калькуляціями на надані послуги із розшифровками по статтям витрат.

Відповідно до п. 13.1 договору, він набирає чинності з моменту його укладання і діє до 31.12.2018.

12.12.2018 на виконання умов договору сторонами підписаний акт приймання-передачі в ремонт козлового крану КПБ-10М. Строк надання послуг відповідно до п.4.1 договору до 28.12.2018.

Листом № 3477 від 13.12.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна компанія "Альянсремтрактор" звернулось до позивача про надання дозволу на вивезення матеріалів та ТМЦ на адресу його підприємства з метою якісного та вчасного виконання умов договору.

Відповіді на цій лист позивачем надано не було.

У листі № 3561 від 28.12.2018 Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна компанія "Альянсремтрактор" зазначено про те, що станом на 28.12.2018 його спеціалістами прийнято в ремонт та розпочато роботи з ремонту козлового крану КПБ-10М, однак, приймаючи до уваги дефіцит оборотних коштів, він обмежений в придбанні нових запасних частин та матеріалів. Також, у цьому листі він просив позивача продовжити термін дії договору до 01.02.2019 шляхом підписання додаткової угоди.

Як зазначено у рішенні суду, позивач відповіді на даний лист не надав, однак з тексту відповіді на відзив від 26.06.2019 вбачається, що він був обізнаний про цей лист.

Місцевим господарським судом зазначено, що лист № 3561 від 28.12.2018 складений відповідачем після того, як повинен бути підписаний акт приймання - передачі наданих послуг (повернення крану з ремонту). Доказів його направлення відповідачем не надано.

18.03.2019 позивачем на адресу відповідача направлено лист №42 від 18.03.2019, в якому повідомлено останнього про виставлення йому штрафу у розмірі 76 986,00 грн.

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії Регіональної філії "Придніпровська залізниця" посилається на неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна компанія "Альянсремтрактор" зобов`язань за договором № ПР/П-181346/НЮ від 12.12.2018 в частині надання послуг з ремонту козлового крану КПБ-10М №258, проти чого заперечує відповідач, що і є причиною виникнення спору.

Предметом спору є стягнення неустойки за прострочення виконання робіт, нарахованої відповідно до пункту 6.4 договору, в сумі 163 870,20 грн.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з частинами 1, 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі.

Таким чином, відповідач прийняв пропозицію на укладання договору на умовах, визначених в тендерній документації замовника.

Відповідно до пункту 4 частини 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" продовження строку дії договору та виконання зобов`язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 532 Цивільного кодексу України місце виконання зобов`язання встановлюється у договорі.

Така ж позиція міститься і в статті 197 Господарського кодексу України, якою передбачено, що усі інші варіанти щодо місця виконання зобов`язань можуть застосовуватись при відсутності врегулювання такої умови в договорі.

Згідно з п. 4.4 договору послуги з ремонту надаються на території замовника, за адресою: структурний підрозділ "Запорізька колійна машинна станція" Регіональної філії "Придніпровська залізниця" вул. Автодорожна, 237, м. Запоріжжя, 69081.

Таким чином, умовами договору передбачено виконання робіт з ремонту козлового крану на території замовника.

Матеріалами справи підтверджено прийняття відповідачем в ремонт козлового крану КПБ-10М з кінцевим строком його ремонту до 28.12.2018.

Відповідачем роботи з ремонту у визначений договором строк не виконані, однак вину з прострочення виконання робіт відповідач покладає на позивача, з посиланням на те, що останнім не надавався дозвіл на вивезення матеріалів ТМЦ на адресу його підприємства.

Однак, як правильно зазначено місцевим господарським судом, умови договору передбачають виконання робіт на території замовника, не містять пунктів щодо вивезення матеріалів та ТМЦ, а також залучення до ремонту інших осіб.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно частини 2 статті 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до частини 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з частиною 2 статті 217 та частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до пункту 6.4. договору за прострочення строків виконання послуг з ремонту згідно з умовами цього договору виконавець сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1% простроченого зобов`язання за кожну добу затримки, а за прострочення понад 30 днів виконавець додатково сплачує штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

За порушення умов договору позивач заявив вимогу про сплату відповідачем пені у сумі 86 884,20 грн. за період з 29.12.2018 по 18.03.2019 та штрафу у сумі 7% у сумі 79 986,00 грн.

Місцевий господарський суд розрахунок неустойки позивача визнав арифметично правильним та дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Апелянт не погоджується із таким висновком місцевого господарського суду, посилаючись на неправомірність нарахування пені у період з 30.12.2018 по 02.01.2019, які були вихідними та святковими днями. Однак апеляційний господарський суд не погоджується із такими доводами апелянта, оскільки святкові та неробочі дні не виключаються із періоду прострочення виконання зобов`язання та не є підставою в даному випадку для зменшення періоду для нарахування неустойки.

Апелянт посилається на відсутність вини у невиконанні робіт (що виключає відповідальність), так як в тендерному оголошенні зазначено про необхідність наявності у виконавця матеріально-технічної бази, тому, на думку апелянта, передбачалось виконання робіт на території виконавця (його матеріально-технічній базі), а в обсяг ремонту (пункт 4.3 договору), входить, зокрема, транспортування до місяця ремонту та місця установки, тобто договором передбачено виконання робіт поза межами бази замовника.

Між тим, апеляційний господарський суд не погоджується із такими доводами апелянта, оскільки інформація про відповідність учасника кваліфікаційним критеріям (наявність матеріально-технічної бази) в тендерному оголошенні не пов`язує її з умовами договору, яким передбачено виконання ремонту на території замовника та який підписано відповідачем.

Так, згідно пункту 4.4 договору послуги з ремонту надаються на території замовника, за адресою: структурний підрозділ "Запорізька колійна машинна станція" Регіональної філії "Придніпровська залізниця" вул. Автодорожна, 237, м.Запоріжжя, 69081.

При цьому умови договору щодо транспортування до місяця ремонту та місця установки не спростовують узгодженого сторонами місця виконання ремонту (надання послуг) - територія замовника, за адресою: структурний підрозділ "Запорізька колійна машинна станція" Регіональної філії "Придніпровська залізниця" вул. Автодорожна, 237, м. Запоріжжя, 69081.

Апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта про ненадання місцевим господарським судом оцінки листу відповідача №3377 про надання відповідачу дозволу на вивезення матеріалів та ТМЦ на його адресу з метою надання послуг з ремонту, оскільки в рішенні місцевого господарського суду міститься оцінка вказаного листа та зазначено, що умови договору не містять пунктів щодо вивезення матеріалів та ТМЦ, а також залучення до ремонту інших осіб.

Щодо доводів апелянта про безпідставну відмову у призначенні судової експертизи, яка, на його думку, підтвердила (спростувала) б наявність вини відповідача у невиконанні зобов`язань з ремонту, апеляційний господарський суд зазначає, що місцевим господарським судом правильно відмовлено у призначенні такої експертизи з урахуванням приписів статті 99 Господарського процесуального кодексу України. Окрім того, відповідач (апелянт) не позбавлений був можливості надати висновок експерта, складений на його замовлення (стаття 101 Господарського процесуального кодексу України).

Щодо доводів апелянта про безпідставне відхиленням місцевим господарським судом Комплексного науково-практичного висновку України від 12.02.2019 №335/21-10.2, з посиланням на те, що за приписами ст. 11 Закону України "Про торгово-промислові палати України" методичні та експертні документи ТПП є обов`язковими для застосування на території України, апеляційний господарський суд зазначає, що відповідно до статті 14 Закону України "Про торгово-промислові палати України" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України).

Оскільки відповідач посилається на наявність саме форс-мажорних обставин, тому і підтвердити такі обставини має відповідним сертифікатом.

Відповідно до частини 1 статті 186 Господарського процесуального кодексу України врегулювання спору за участю судді проводиться за згодою сторін до початку розгляду справи по суті.

Оскільки в матеріалах справи відсутня згода позивача на врегулювання спору за участю судді апеляційним господарським судом відхиляються доводи апелянта стосовно недотримання місцевим господарським судом такої процедури.

Щодо доводів апелянта про проведення судового засідання 12.09.2019, в той час як рішення датоване 11.09.2019, апеляційний господарський суд зазначає, що в матеріалах справи міститься протокол судового засідання від 12.09.2019, в якому зазначено про оголошення судом вступної та резолютивної частини рішення та вступна та резолютивна частини рішення у справі від 12.09.2019.

Відповідно до статті 243 Господарського процесуального кодексу України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/1719/19 (повний текст) датовано 11.09.2019, однак ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2019 виправлено описку, допущену в даті повного тексту рішення Господарського суду Дніпропетровської області, зазначивши вірною датою повного тексту рішення "12.09.2019".

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що рішення Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/1719/19 ухвалено 12.09.2019, однак під час виготовлення повного тексту допущено описку щодо дати його прийняття, яку усунуто ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2019.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта, наведені в обґрунтування апеляційної скарги.

Таким чином, апеляційний господарський суд вбачає підстави, передбачені статтею 276 Господарського процесуального кодексу України, для залишення рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна компанія "Альянсремтрактор" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.09.2019 у справі №904/1719/19 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.09.2019 у справі №904/1719/19 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна компанія "Альянсремтрактор".

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, зазначених у пункті 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя Л.П. Широбокова

Суддя І.Л. Кузнецова