Рішення

від 09.01.2020 по справі 910/15034/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.01.2020Справа № 910/15034/19

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Бондаренко Г. П.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 910/15034/19

За позовом Ритуальної служби Спеціалізованого комунального підприємства Спеціалізований Комбінат Підприємств Комунально-Побутового Обслуговування виконавчого органу Київради (01054, м. Київ, Шевченківський район, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинк 47/14)

До Товариство з обмеженою відповідальністю Спецбудсервіс-ЮА (04128, м. Київ, вул. Стеценка, 20-А)

Про стягнення заборгованості у розмірі 26 985, 10 грн

Без виклику представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Ритуальна служба Спеціалізоване комунальне підприємство Спеціалізований Комбінат Підприємств Комунально-Побутового Обслуговування виконавчого органу Київради (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Спецбудсервіс-ЮА (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем взятих на нього зобов`язань за Договором № 34-12/18 (далі - Договір) від 01.12.2018 про надання послуг з використання оглядової канави та проведення ремонту і технічного обслуговування транспортних засобів власними силами замовника, в частині оплати за надані послуги. У зв`язку з цим Позивач просить стягнути з Відповідача заборгованість за Договором № 34-12/18 від 01.12.2018 у розмірі 26 985, 10 грн за січень - травень 2019 року та покласти судові витрати по сплаті судового збору на Відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, з огляду на малозначність справи в розумінні ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, беручи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, ціну позову, яка не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд дійшов висновку, що справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження на підставі ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України, без проведення судового засідання та виклику сторін, запропоновано сторонам надати докази по справі та повідомлено, що подання ними додаткових письмових доказів, висновків експертів, клопотань, заяв, пояснень, можуть бути подані до суду у строк до 05.12.2019.

05.12.2019 через відділ канцелярії суду від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву про стягнення заборгованості, в якому Відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог повністю, у зв`язку з тим, що Позивач не надав доказів того, що послуги, які обумовлені в Договорі та в актах наданих послуг були надані Відповідачу.Також Відповідач зазначає, що акти, які ним підписані не мають чіткого зв`язку з вказаним Позивачем у позивній заяві Договором (не ідентифіковані), тому що вони між собою уклали декілька різних договорів.

Правом на подання відповіді на відзив на позов Позивач, у встановлений судом строк, не скористався.

Згідно з ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно з частиною 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, 01.12.2018 між Ритуальною службою Спеціалізованого комунального підприємства Спеціалізований Комбінат Підприємств Комунально-Побутового Обслуговування , як виконавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю Спецбудсервіс - ЮА , як замовником був укладений Договір про надання послуг № 34-12/18, за яким виконавець бере на себе зобов`язання по наданню послуг з використання оглядової канави та проведення ремонту і технічного обслуговування транспортних засобів власними силами замовника (п. 1.1. Договору).

Предметом Договору, відповідно до п. 1.1. Договору та актів надання послуг є: використання оглядової канави.

Відповідно до п. 2.1.1. Договору, виконавець (Позивач) зобов`язується, надати місце у зоні поточного ремонту автомашин (оглядова канава) для проведення ремонту та (або) технічного обслуговування автотранспорту власними силами замовника (Відповідача).

Замовник у свою чергу у відповідності до п. 2.2.3. Договору зобов`язується, своєчасно і в повному обсязі сплачувати виконавцю вартість наданих послуг.

Згідно з п. 3.1. Договору, за надані згідно з цим Договором послуги замовник перераховує на поточний рахунок виконавця кошти у розмірі 12, 00 грн за годину за фактично наданий час з врахуванням ПДВ 20%.

Пунктом 3.3. Договору встановлено, що розрахунки за надані згідно даного договору послуги надаються замовнику щомісячно. Термін сплати - до 10 числа наступного місяця.

Матеріали справи містять копії актів наданих послуг за Договором № 34-12/18 №65 від 31.01.2019 на суму - 4 908, 00 грн, який підписаний сторонами та скріплений печатками, а також №364 від 31.03.2019 на суму - 14 100, 00 грн, №510 від 30.04.2019 на суму - 4 281, 10 грн та №624 від 31.05.2019 на суму - 3 696, 00 грн, які не підписані Відповідачем, тому що за твердженнями Позивача, він (Відповідач) постійно ухиляється від підписання актів за надані послуги, які зазначені в Договорі.

Пунктом 5.1. Договору визначено, що термін дії цього договору встановлено з 01.12.2018 і діє до 31.05.2019.

Отже, строк дії Договору скінчився 31.05.2019.

В пункті 4.4. Договору зазначено, що розірвання даного Договору не звільняє сторони від виконання своїх зобов`язань по ньому.

Всі спори, які можуть виникнути між сторонами в процесі виконання умов даного Договору вирішуються шляхом переговорів (п. 6.1. Договору).

Як зазначає Позивач, він неодноразово претензіями звертався до Відповідача, копії яких наявні в матеріалах справи, а саме № 557 від 10.05.2019, № 564 від 13.05.2019, № 835 від 27.06.2019 з вимогою погасити заборгованість, які за твердженнями Позивача залишилися без задоволення.

Проте, матеріали справи містять докази направлення лише претензії № 835 від 27.06.2019.

Також, Позивач в позивній заяві зазначає, що їм також була направлена до Відповідача претензія №699 від 04.06.2019, але в матеріалах справи не міститься копії зазначеної претензії.

При недосягненні згоди, спори між сторонами вирішуються в судовому порядку, згідно з чинним законодавством України (п. 6.2. Договору).

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог Відповідач у відзиві на позов зазначає, що Позивач не надав до суду доказів того, що послуги, які обумовлені в Договорі та в актах наданих послуг були надані Відповідачу та що акти, які ним підписані не мають чіткого зв`язку з вказаним Позивачем у позивній заяві Договором (не ідентифіковані), тому що вони між собою уклали декілька різних договорів.

Предметом позову у справі є вимоги Позивача до Відповідача про стягнення з останнього 26 985, 10 грн боргу за період прострочення з січня по травень 2019 року.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Договір №34-12/18 укладений між сторонами є договором про надання послуг, а відтак він підпадає під правове регулювання глави 63 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Згідно із ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строк та в порядку, що встановлені договором.

Як заявляє Позивач, що він на виконання умов Договору №34-12/18 від 01.12.2018 надав обумовлені в ньому послуги Відповідачу, проте Відповідач всупереч п. 2.2.3. Договору не здійснив оплату за надані послуги.

Відповідно до п. 3.1. Договору, за надані згідно з цим Договором послуги замовник перераховує на поточний рахунок виконавця кошти у розмірі 12, 00 грн за годину за фактично наданий час з врахуванням ПДВ 20%.

Пунктом 3.3. Договору зазначено, що розрахунки за надані згідно даного договору послуги надаються замовнику щомісячно. Термін сплати - до 10 числа наступного місяця.

Замовник зобов`язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати виконавцю вартість наданих послуг (п. 2.2.3. Договору).

31.01.2019 сторони підписали та скріпили печатками акт надання послуг №65: використання оглядової канави у січні 2019 в кількості 409 годин в сумі 4 908, 00 грн.

А також Позивачем були складені та в односторонньому порядку підписанні акти наданих послуг №364 від 31.03.2019 в кількості 1 175 годин на суму - 14 100, 00 грн, №510 від 30.04.2019 в кількості 62 годин на суму - 4 281, 10 грн, №624 від 31.05.2019 в кількості 308 годин на суму - 3 596, 00 грн.

Зазначені акти надання послуг (№ 364, № 510, № 624) не були підписані Відповідачем.

Відповідач, заперечуючи доводи Позивача, зазначає, що Позивач не надав доказів того, що послуги за цими актами були надані Відповідачу, тому у Відповідача відсутній обов`язок їх сплачувати.

Натомість, Відповідач у свою чергу також не надав будь-яких доказів щодо того, що він (Відповідач) не отримав послуги за цими актами.

А також з відзиву на позовну заяву вбачається, що Відповідач не заперечує факти не підписання їм зазначених актів, отримання претензій та отримання послуг обумовлених в Договорі №34-12/18 від 01.12.2018.

Виконавець може підписати акт в односторонньому порядку. Такий акт вважається погодженим, а послуги - надані в повному обсязі (постанова ВСГУ від 01.03.2016 №908/1367/14).

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Розрахуватися за надані послуги Відповідач за умовами договору був зобов`язаний до 10 числа наступного місяця, проте доказів виконання Відповідачем відповідного обов`язку матеріали справи не містять, як і не містять заперечень Відповідача на направлені йому Позивачем претензії та акти наданих послуг.

Таким чином, Відповідач не виконав взяті на себе договірні зобов`язання.

В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом.

Таким чином, факт наявності боргу у Відповідача перед позивачем в сумі 26 985, 10 грн належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований, строк виконання зобов`язання відповідно п. 3.3. Договору настав, а тому позовні вимоги по стягнення боргу у розмірі 26 985, 10 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Твердження Відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, щодо того, що Позивач не надав доказів того, що послуги, які обумовлені в актах були надані Відповідачу судом не приймаються, тому що Відповідачем у свою чергу також не було подано доказів, щодо того, що він не отримав обумовлені послуги або заперечував претензії Позивача.

Твердження Відповідача, щодо того, що акти, які ним підписані не мають чіткого зв`язку з вказаним Позивачем у позивній заяві Договором (не ідентифіковані), тому що вони між собою уклали декілька різних договорів, також судом не приймаються, у зв`язку з тим, що на актах надання послуг зазначається на підставі якого договору, а саме Договір №34-12/18 від 01.12.2018, були складені зазначені акти. Таким чином, Договір, на підставі якого були складені акти, є ідентифікованим.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач не спростував факт отримання ним послуг за Договором №34-12/18.

Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, оцінивши подані докази, які досліджені судом, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог.

Витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідача.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов Ритуальної служби Спеціалізованого комунального підприємства Спеціалізований Комбінат Підприємств Комунально-Побутового Обслуговування виконавчого органу Київради до Товариства з обмеженою відповідальністю Спецбудсервіс-ЮА про стягнення 26 985, 10 грн задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Спецбудсервіс-ЮА ( 04128, м. Київ, вул. Стеценка, 20-А; ідентифікаційний код: 37932804) на користь Ритуальної служби Спеціалізованого комунального підприємства Спеціалізований Комбінат Підприємств Комунально-Побутового Обслуговування виконавчого органу Київради (01054, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 47/14; ідентифікаційний код: 03358475) суму основного боргу в розмірі - 26 985 (двадцять шість тисяч дев`ятсот вісімдесят п`ять) грн 10 коп. та суму судового збору у розмірі - 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Г.П. Бондаренко