Ухвала

від 09.01.2020 по справі 373/1605/19

ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 373/1605/19

УХВАЛА

09 січня 2020 року м. Переяслав

Слідчий суддя Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , за участі:

секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

розглянув клопотання слідчого СВ Переяслав-Хмельницького відділу поліції ГУНП в Київській області ОСОБА_4 про проведення обшуку, яке погоджено 08.01.2020 начальником Переяслав-Хмельницького відділу Бориспільської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_5 .

Відповідно до клопотання 05.01.2020 до чергової частини Переяслав-Хмельницького відділу поліції ГУНП в Київській області надійшло телефонне повідомлення зі служби «102» про те, що на телефонну лінію звернувся прокурор Переяслав-Хмельницького відділу Бориспільської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_3 , який повідомив, що 05.01.2020 о 10:16 працює АЗС без дозволів та документів за адресою: АДРЕСА_1 .

Зазначене повідомлення приєднано до матеріалів кримінального провадження №12019110240000294 від 25.07.2019, в межах якого внесено відомості до ЄРДР про те, що на території Переяслав-Хмельницького району діють незаконно встановлені АЗС без будь-яких правовстановлюючих документів, які порушують правила безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві, що можуть призвести до загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків (ЄО №4196). Правова кваліфікація ч.1 ст.272 КК України.

У клопотанні зазначено:

«Зокрема встановлено, що на території за адресою : АДРЕСА_1 , здійснюється незаконна торгівля скрапленим газом. Згідно ст. 1 Указу Президента України №837/2019 «про невідкладні заходи з проведення реформ та зміцнення держави» працівниками Переяслав-Хмельницького ВП ГУ НП в Київській області, було проведено заходи, щодо незаконної торгівлі скрапленим газом.

21.12.2019 та 29.12.2019 на усний запит начальника Переяслав-Хмельницького ВП ГУ НП в Київській області, щодо надання документів, що підтверджують дозвіл у встановленому законом порядку на торгівлю вказаними вище енергетичними матеріалами відповіді на адресу Переяслав-Хмельницького ВП не надійшло. На повторний усний запит 05.01.2020 про надання документів, що підтверджують право на здійснення такої діяльності не надходило. Вказані вище запити було проігноровано. Це стало підставою для проведення невідкладної слідчої дії-проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .

В ході невідкладного обшуку за адресою: АДРЕСА_1 від 05.01.2020 року в період часу з 14 год. 10 хв., по 15 год. 00 хв., було виявлено та вилучено: книга відгуків та пропозицій, виписка з ЄДР Юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, та громадських формувань ІКЮО 42019202, копія реєстраційного , посвідчення № НОМЕР_1 , витяг №1826534500427, 367 відрізків чеків ТОВ «ДІ ЛІНК» АЗС Циблі, Україна, вул. Бойко П. 104., термінал VERI FONE VX 520 серійний № 400034281, роутер ASUS S/N F71END008300, термінал для відпуску пального з написами налив, аварія, грн., літри, кран, пб, та інше, докази які на думку слідчого підтверджують факт вчинення даного кримінального правопорушення.

Факт належності земельної ділянки підтверджується довідкою з реєстру нерухомого майна №180892966, згідно якої власниками приміщення є дві особи ОСОБА_6 , який володіє 2/3 часткою та ОСОБА_7 , власник 1/3 частки.

Факт заняття роздрібною торгівлею підтверджується ліцензією на право роздрібної торгівлі 0170314201900457, даною ТОВ «ДІ ЛІНК» інд40273345, однак при цьому жодним чином не підтверджується факт права на заняття ліцензійною діяльністю «торгівля паливно-мастильними матеріалами».

Не дивлячись на неодноразові вимоги про надання підтверджуючих правовстановлюючих документів, ці вимоги були проігноровані, під час приїзду СОГ вказані документи не були надані, що в загалом підтверджує факт заняття незаконної діяльності з торгівлею скрапленим газом.

З урахуванням ст. 235 ч. 1 п.5, КПК України, заборонити використання матеріалів, які можуть в подальшому слугувати небезпекою для оточення, а саме: модульну установку «Shelf» з ідентифікуючою табличкою № НОМЕР_2 , яка під`єднань до паливної цистерни білого кольору з ідентифікуючою табличкою, № НОМЕР_3 , bud2003, НОМЕР_4 , 1,56МРА; модульна установка для відпуску бензину та дизельного палива, з ідентифікуючими табличками № НОМЕР_5 , №76652, по заду яких маються 2 металеві ємності».

Необхідність проведення обшуку у клопотанні обґрунтовано для фіксації обставин даного правопорушення, які підлягають доказуванню: факт наявності обладнання для зберігання та відпуску паливно-мастильних матеріалів.

Також зазначається, що «незаконно встановлені АЗС без будь-яких правовстановлюючих документів, які порушують правила безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві, можуть призвести до загибелі людей й настання інших тяжких наслідків».

У своєму клопотанні слідчий та начальник Переяслав-Хмельницького відділу Бориспільської місцевої прокуратури Київської області просять надати дозвіл на обшук у вищезазначеній будівлі по АДРЕСА_1 , в ході якого планується виявлення та вилучення вищезгаданих документів, які вже були вилучені під час обшуку 05.01.2020.

Також висловлено прохання заборонити будь-кому та в будь-який спосіб використовувати газове обладнання.

У судовому засіданні слідчий ОСОБА_4 та прокурор ОСОБА_3 підтримали своє клопотання.

У ході з`ясування обставин звернення до слідчого судді із зазначеним клопотанням встановлено, що у вересні 2019 року у цьому кримінальному провадженні слідчий вже звертався із клопотанням про проведення обшуку у приміщенні автомобільної заправної станції по АДРЕСА_1 . Ухвалою слідчого судді було відмовлено у задоволенні цього клопотання.

Слідчий зазначив, що не знає про ці обставини, оскільки лише 05.01.2020 йому доручено проводити досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні.

Прокурор зазначив, що на даний час у клопотанні зазначені інші нові обставини, ніж у попередньому. Заявив клопотання про надання йому часу для погодження із керівником можливості долучення до матеріалів цього клопотання копій матеріалів попереднього клопотання. Однак, після надання йому відповідної можливості, заявив про відсутність будь-яких клопотань з цього приводу.

Відповідно доположень ст.30Конституції Україникожному гарантуєтьсянедоторканність житла. Не допускається проникнення дожитла чидо іншоговолодіння особи,проведення вних оглядучи обшукуінакше якза вмотивованимрішенням суду. У невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, можливий інший, встановлений законом, порядок проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду і обшуку.

Згідно зположеннями ст.8Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свободкожен маєправо наповагу досвого приватногоі сімейногожиття,до свогожитла ікореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Відповідно до приписів ч.ч. 1, 2 ст. 233 КПК України ніхто немає правапроникнути дожитла чиіншого володінняособи збудь-якоюметою,інакше яклише задобровільною згодоюособи,яка нимиволодіє,або напідставі ухвалислідчого судді,крім випадків,установлених частиноютретьою цієїстатті. Під житлом особи розуміється будь-яке приміщення, яке знаходиться у постійному чи тимчасовому володінні особи, незалежно від його призначення і правового статусу, та пристосоване для постійного або тимчасового проживання в ньому фізичних осіб, а також всі складові частини такого приміщення. Не є житлом приміщення, спеціально призначені для утримання осіб, права яких обмежені за законом. Під іншим володінням особи розуміються транспортний засіб, земельна ділянка, гараж, інші будівлі чи приміщення побутового, службового, господарського, виробничого та іншого призначення тощо, які знаходяться у володінні особи.

Частиною 3 цієї статті визначено, що слідчий, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину. У такому випадку прокурор, слідчий за погодженням із прокурором зобов`язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді.

Частиною 1 ст. 234 КПК України передбачено, що обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

Відповідно доабзацу 2ч.3цієї статті до клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими прокурор, слідчий обґрунтовує доводи клопотання, а також витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.

Частиною 5 цієї статті визначено, що слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про обшук, якщо прокурор, слідчий не доведе наявність достатніх підстав вважати, що:

1) було вчинено кримінальне правопорушення;

2) відшукувані речі і документи мають значення для досудового розслідування;

3) відомості, які містяться у відшукуваних речах і документах, можуть бути доказами під час судового розгляду;

4) відшукувані речі, документи або особи знаходяться у зазначеному в клопотанні житлі чи іншому володінні особи;

5) за встановлених обставин обшук є найбільш доцільним та ефективним способом відшукання та вилучення речей і документів, які мають значення для досудового розслідування, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб, а також заходом, пропорційним втручанню в особисте і сімейне життя особи.

Частина 6 цієї статті містить вказівку, що у разі відмови у задоволенні клопотання про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи слідчий, прокурор не має права повторно звертатися до слідчого судді з клопотанням про дозвіл на обшук того самого житла чи іншого володіння особи, якщо у клопотанні не зазначені нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею.

Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Котій проти України», «Пантелеєнко проти України», «Ратушна проти України», «Багієва проти України» тощо), зокрема у рішенні у справі «Кривіцька та Кривіцький проти України» від 02.12.2010, заява No 30856/03, (п.42), втручання держави є порушенням ст. 8 Конвенції, якщо воно не переслідує законну мету, одну чи кілька, що перелічені у п. 2 ст. 8, не здійснюється «згідно із законом» та не може розглядатись як «необхідне в демократичному суспільстві».

З пояснень слідчого та з доданої до клопотання копії рапорту чергового Переяслав-Хмельницького відділу поліції ГУНП в Київській області від 05.01.2020 вбачається, що заявником інформації, на підставі якої здійснювався обшук, був ОСОБА_3 (прокурор). Також у рапорті зазначено, що результатом відпрацювання є проведення ОМП, опечатування АЗС, опитування оператора.

З копії листа СУ ГУНП в Київській області від 24.07.2019 вбачається, що начальнику Переяслав-Хмельницького відділу поліції ГУНП в Київській області направлено заяву кореспондента від 06.06.2019 щодо незаконного функціонування автозаправних станцій, а також з інших питань, яке зареєстровано у журналі Переяслав-Хмельницького відділу поліції ГУНП в Київській області 25.07.2019.

Також до клопотання додано пояснення громадян ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які відібрані ДОП Переяслав-Хмельницького відділу поліції ГУНП в Київській області ОСОБА_10 «у відповідності до ч. 8 ст. 95 КПК України». Слідчий та прокурор пояснили, що зазначений дільничний офіцер поліції входив до складу оперативно-слідчої групи.

Відповідно до положень ч.8ст.95КПК Українисторони кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, мають право отримувати від учасників кримінального провадження та інших осіб за їх згодою пояснення, які не є джерелом доказів.

Пунктом 19 ч. 1 ст. 3 КПК України визначено, що сторони кримінального провадження - з боку обвинувачення: слідчий, керівник органу досудового розслідування, прокурор, а також потерпілий, його представник та законний представник у випадках, установлених цим Кодексом; з боку захисту: підозрюваний, обвинувачений (підсудний), засуджений, виправданий, особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, їхні захисники та законні представники.

Оцінюючи зазначені обставини, суд доходить висновку, що зазначення підставою для проведення обшуку без ухвали слідчого судді відбулось за заявою прокурора, який брав потім участь у цій процесуальній дії, а також підтримував клопотання про проведення обшуку у суді, свідчить про наявність обґрунтованого сумніву у безсторонності з боку прокурора при проведенні обшуку 05.01.2020 та у подальших процесуальних діях.

Також, вбачається, що органом досудового розслідування заходи у межах цього кримінального провадження здійснюються вже біля 6 місяців, що вказує на можливість вжиття інших ніж обшук заходів для досягнення вказаних у клопотанні цілей - виявлення та вилучення речей, документів, виявлення та фіксування знарядь кримінально-протиправних дій тощо.

Оцінюючи зазначену у клопотанні підставу для проведення обшуку без ухвали слідчого судді, суд бере до уваги пояснення прокурора та слідчого, що опитування осіб, пояснення яких додано до клопотання (працівників АЗС), відбувалось приблизно за 20-30 хв. до безпосередньо обшуку. Отже, на момент проведення обшуку на території, яка обшукувалась була відсутня загроза життю чи здоров`ю людей.

Будь-яких доказів наявності ризику пошкодження майна, який нібито усувався при проведенні обшуку, суду не надано.

Крім того, вбачається, що вищезазначене опитування відбувалось із порушенням положень ч. 8 ст. 95 КПК України, оскільки здійснювалось особою, яка не уповноважена на такі дії відповідно до цієї норми закону.

Також, судом враховується, що про власника об`єкту нерухомості (АЗС) органу досудового розслідування було відомо ще станом на 13.09.2019, що підтверджується доданим до клопотанням витягом з Державного реєстру речових прав.

Твердження про існування (здійснення) будь-яких, у тому числі усних, запитів начальника Переяслав-Хмельницького ВП ГУ НП в Київській області суду не надано. Крім того, незрозумілим є адресат таких запитів. Також, відсутні будь-які законодавчі підстави припускати, що ці запити здійснювались у межах кримінального провадження, оскільки, як зазначено, робились усно, а також відсутні відомості щодо наявності повноважень цієї посадової особи у цьому кримінальному провадженні. Отже, суд доходить висновку, що ці обставини не доведені.

З огляду на те, що суду не надано доказів того, що у клопотанні, яке розглядається, зазначені нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею у вересні 2019 року, суд доходить висновку про порушення слідчим та прокурором приписів ч. 6 ст. 234 КПК України при зверненні із цим клопотанням.

Також, оцінюючи твердження у клопотанні, що працівниками Переяслав-Хмельницького ВП ГУ НП в Київській області було проведено заходи щодо незаконної торгівлі скрапленим газом згідно зі ст. 1 Указу Президента України №837/2019, суд доходить висновку, що у зазначеному Указі відсутні приписи щодо здійснення працівниками поліції незаконних дій, у тому числі торгівлі скрапленим газом. За умов наявності ознак таких дій з боку працівників поліції, вбачається, що питання розслідування цього кримінального правопорушення відноситься до підслідності Державного бюро розслідувань, а не Національної поліції.

Оцінюючи прохання слідчого СВ Переяслав-Хмельницького відділу поліції ГУНП в Київській області ОСОБА_4 , погоджене начальником Переяслав-Хмельницького відділу Бориспільської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_5 про заборону будь-кому та в будь-який спосіб використовувати газове обладнання, суд доходить висновку, що це прохання взагалі не ґрунтується на положеннях законодавства, що містить ознаки свавілля, зважаючи на те, що обшук вже проведений та вилучені певні речі та документи.

Отже, вирішуючи питання про відповідність здійсненого обшуку приписам законодавства, суд доходить висновку, що втручання у гарантовані права відбулось із порушенням приписів КПК України.

Крім того, прокурор, слідчий не довели наявність достатніх підстав вважати, що за встановлених обставин обшук є найбільш доцільним та ефективним способом відшукання та вилучення речей і документів, які мають значення для досудового розслідування, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб, а також заходом, пропорційним втручанню в особисте і сімейне життя особи.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 233 - 235 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання слідчого СВ Переяслав-Хмельницького відділу поліції ГУНП в Київській області ОСОБА_4 про проведення обшуку, яке погоджено 08.01.2020 начальником Переяслав-Хмельницького відділу Бориспільської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_5 .

2.Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1