Постанова

від 10.12.2019 по справі 160/5661/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

10 грудня 2019 року м. Дніпросправа № 160/5661/19

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів:

судді-доповідача Чумака С.Ю.,

суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В.,

секретар судового засідання Сколишев О.О.

за участі представника позивача Захарченко І.В., представника відповідача Радіновського Р.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю виробнича фірма "Євроконтакт"

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 5 вересня 2019 року у справі № 160/5661/19 (суддя І інстанції - Дєєв М.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробнича фірма "Євроконтакт" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В СТ АН О В И В:

ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ, РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ, ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 05.02.2019:

№ 0002701409 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у сумі 84 993 грн;

№ 0002721409, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 94 437 грн.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 5 вересня 2019 року у позові відмовлено.

Не погодившись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

В обґрунтування скарги, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, на неповне з`ясування обставин справи, вказує, що ним надані всі необхідні докази та первинна документація, яка підтверджує реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентом ТОВ Комплект Стандарт Сервіс . Зазначає, що не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх податкових зобов`язань, а також те, що ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 квітня 2019 року було звільнено ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та закрито кримінальне провадження, тобто не встановлено як обставин вчиненого ОСОБА_1 кримінального правопорушення, так і вини останньої у вчиненні такого правопорушення, відтак прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ВИЗНАЧЕНІ ВІДПОВІДНО ДО НИХ СПІРНІ ПРАВОВІДНОСИНИ

У період з 02.01.2019 по 09.01.2019 посадовими особами відповідача, на підставі наказу від 18.12.2018 № 7285-п та повідомлення від 18.12.2018 № 2861, виданих ГУ ДФС у Дніпропетровській області, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ ВФ ЄВРОКОНТАКТ з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ КОМПЛЕКТ СТАНДАРТ СЕРВІС (код ЄДРПОУ 41077038) за період з 01.01.2017 по 31.12.2017. (том № 1 а.с. 18, 19)

Про результати перевірки складено акт від 16.01.2019 № 1001/04-36-14-09/31076588. (том № 1 а.с. 20-29)

Згідно з висновками акту перевірки відповідачем встановлені порушення:

1) п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) занижено податок на прибуток за 2017 рік на суму 56 662;

2) п. 44.1 ст. 44, п. 198.1 п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198, п. 201.1 ст. 201 Податкового Кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 (зі змінами та доповненнями) занижено податок на додану вартість у 2017 році на суму 62 958 грн, в тому числі: - за травень 2017 року у сумі 7 960 грн, - за червень 2017 року у сумі 19 942 грн., - за вересень 2017 року у сумі 15 386 грн, - за жовтень 2017 року у сумі 11712 грн, - за листопад 2017 року у сумі 7 958 грн.

Відповідач за наслідками проведеної перевірки дійшов висновку, що позивачем здійснено безпідставне документальне оформлення нереальних господарських операцій з постачання товарів і первинні документи по взаємовідносинам з контрагентом-постачальником ТОВ Комплект Стандарт Сервіс складені всупереч норм Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-ХІV, вимог Положення № 88, оскільки відсутній факт формування відповідного активу як ресурсу контрольованого у результаті минулих подій внаслідок реального придбання у інших суб`єктів господарювання або власного виробництва. Тобто відсутня господарська операція як певна дія або подія у визначенні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні в основі якої повинен бути здійснений рух певного активу.

Такого висновку податковий орган дійшов з огляду на те, що ГУ ДФС у Дніпропетровській області отримано вирок Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 травня 2018 року по справі № 210/4522/18 (№1-кп/201/490/18), відповідно до якого ОСОБА_1 було визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України. На початку січня 2017 року ОСОБА_1 передала невстановленій слідством особі за обіцяну матеріальну винагороду створити Товариство з обмеженою відповідальністю Комплект Стандарт Сервіс (ЄДРПОУ 41077038). ОСОБА_1 діючи умисно, з корисливих мотивів, без мети ведення фінансово-господарської діяльності, підписавши та передавши невстановленій особі протокол загальних зборів учасників та статут ТОВ Комплект Стандарт Сервіс , на підставі яких було створено (зареєстровано) вказану юридичну особу. У подальшому, протягом 2017 року ТОВ Комплект Стандарт Сервіс використовувалось для ведення незаконної діяльності, яка полягала у мінімізації податкових зобов`язань підприємствам реального сектору економіки. Вказані дії кваліфіковані за ч.1 ст. 205 КК України, як такі, що виразились у фіктивному підприємництві.

Позивач, не погодившись з висновками вказаного вище акту, подав до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області письмові заперечення від 22.01.2019. (Том № 1, а.с. 30-35)

Листом від 31.01.2019 № 10010/10/04-36-14-09 відповідачем повідомлено позивача про результати розгляду заперечень, відповідно до яких підтверджено висновки, викладені в акті перевірки. ( Том № 1, а.с. 36-40)

5 лютого 2019 року, за наслідками акту перевірки від 16.01.2019 № 1001/04-36-14-09/31076588, ГУ ДФС у Дніпропетровській області прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0002701409 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у сумі 84 993 грн (Том № 1, а.с. 41-42);

- №0002721409, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 94 437 грн (Том № 1, а.с.43-44).

Зазначені податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем до ДФС України. (Том № 1, а.с. 45-54)

12.04.2019 за результатами розгляду скарги ДФС України прийнято рішення, яким оскаржені податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарга - без задоволення. (Том № 1, а.с. 56-59)

Законність і обґрунтованість прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень стали підставою звернення позивача до суду із цим позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 13.11.2018 року по справі № 201/4522/18 вказаний вирок Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24.05.2018 року призначено на новий розгляд, а ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16.04.2019 року було звільнено ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та закрито кримінальне провадження. Також вказав, що хоча на час проведення перевірки вирок Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24.05.2018 по справі № 201/4522/18 було скасовано, проте як за змістом вказаного вироку так і ухвали суду про закриття кримінального провадження судами було встановлено, що ОСОБА_1 не мала наміру здійснення господарської діяльності та у подальшому жодних дій щодо такої діяльності не вчиняла. Відтак дійшов висновку, що первинні документи, які стали підставою для формування позивачем даних податкового обліку, виписані керівником Товариства з обмеженою відповідальністю КОМПЛЕКТ СТАНДАРТ СЕРВІС - ОСОБА_1, фіктивність господарської діяльності якого встановлена рішеннями судів в кримінальних справах, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, оскільки статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть при формальному підтвердженні її первинними документами.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ РЕГУЛЮЮТЬ СПІРНІ ПРАВОВІДНОСИНИ, ТА ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ СУДОМ

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 135.1. статті 135 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

- придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

-придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

- ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.2 ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно ж до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, платник податків має право на віднесення понесених витрат, у зв`язку з придбаванням товарів (робіт, послуг), до складу сплачених сум ПДВ, у вартості товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту підприємства. До таких підстав віднесено: 1) наявність господарської операції, наслідок якої є поставка товару (робіт, послуг), понесення витрат, у зв`язку з господарською діяльністю платника; 2) сплата (нарахування) податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг); 3) факт понесення витрат та сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними первинними документами.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ Комплект Стандарт Сервіс (ЄДРПОУ 41077038).

Як вказувалось вище, відповідно до акту перевірки відповідача в основу висновку про відсутність реальності здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ Комплект Стандарт Сервіс покладено інформацію про те, що вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 травня 2018 року у справі № 201/4522/18 (№ 1-кп/201/490/18), постановленим за результатами розгляду матеріалів кримінального провадження та зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань № 32018041660000013, визнано винуватою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України, та встановлено, що на початку січня 2017 року ОСОБА_1 передала невстановленій слідством особі за обіцяну матеріальну винагороду створити ТОВ Комплект Стандарт Сервіс . ОСОБА_1 , діючи умисно, з корисливих мотивів, без мети ведення фінансово-господарської діяльності, підписавши та передавши невстановленій особі протокол загальних зборів учасників та статут ТОВ Комплект Стандарт Сервіс , на підставі яких було створено (зареєстровано) вказану юридичну особу. У подальшому, протягом 2017 року ТОВ Комплект Стандарт Сервіс використовувалось для ведення незаконної діяльності, яка полягала у мінімізації податкових зобов`язань підприємствам реального сектору економіки. Вказані дії кваліфіковані за ч.1 ст. 205 КК України, як такі, що виразились у фіктивному підприємництві.

Проте, апеляційний суд зазначає, що ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 13 листопада 2018 року вказаний вирок у справі № 201/4522/18 скасований, справу направлено а новий розгляд, при якому ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 квітня 2019 року звільнено ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та закрито кримінальне провадження.

При цьому, колегія суддів наголошує, що в ухвалі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 квітня 2019 року не встановлені обставини вчиненого ОСОБА_1 кримінального правопорушення кваліфікованого за ч. 1 ст. 205 КК України, як не встановлена і вина ОСОБА_1 , а лише звільнено ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та закрито кримінальне провадження. Отже, зазначена ухвала суду не містить відомостей, достатніх для здійснення однозначного висновку, що вся діяльність ТОВ Комплект Стандарт Сервіс носила фіктивний характер і не мала на меті реального здійснення господарських операцій.

У зв`язку з цим, колегія суддів дійшла висновку про необхідність оцінки податкових наслідків господарських операцій та перевірки дійсного руху активів у процесі виконання операцій та встановлення зв`язку складених первинних документів з реальними фактами господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю виробнича фірма "Євроконтакт" з контрагентом-постачальником ТОВ Комплект Стандарт Сервіс .

Так, 3 травня 2017 року між ТОВ ВФ Євроконтакт (Покупць) та ТОВ Комплект Стандарт Сервіс (Постачальник) укладено договір поставки № 05/05/04.

На підтвердження реальності операцій з контрагентом за вказаним договором позивачем надано такі документи: видаткова накладна № КС-0000087 від 10.05.2017 р.; Рахунок-фактура № КС- 0000087 від 10.05.2017 р.; товарно-транспортна накладна № 1-00000051 від 10.05.2017 р.; - видаткова накладна № РН-0000088 від 11.05.2017 р.; - рахунок-фактура № 1-00000120 від 24.04.2017 р.; товарно-транспортна накладна № 1-00000001 від 11.05.2017 р.; довіреність на отримання товару від ТОВ ПКФ Станкогідросервіс № 1105 від 11.05.2017 р.; платіжне доручення № 1225 від 24.04.2017 р.; платіжне доручення № 1226 від 25.04.2017 р.; платіжне доручення № 1297 від 07.06.2017 р.; Договір купівлі-продажу № 10117 від 01.01.2017 р.; видаткова накладна № РН-0000091 від 12.05.2017 р.; рахунок-фактура № 1-00000090 від 07.04.2017 р.; товарно-транспортна накладна № 1-00000047 від 12.05.2017 р.; довіреність на отримання товару від ТОВ Акам № 120501 від 12.05.2017 р.; платіжне доручення № 3796 від 25.04.2017 р.; - договір поставки № 10117 від 01.01.2017 р.; видаткова накладна № 1-00000081 від 16.05.2017 р.; рахунок-фактура № 1-00000119 від 21.04.2017 р.; товарно-транспортна накладна № 1-00000082 від 16.05.2017 р.; 5довіреність на отримання товару від ТОВ Завод ЖБК № 131 від 16.05.2017 р.; платіжне доручення № 5081 від 12.05.2017 р.; видаткова накладна № КС-0000088 від 15.05.2017 р.; рахунок-фактура № КС- 0000088 від 15.05.2017 р.; товарно-транспортна накладна № 1-00000054 від 15.05.2017 р.; - Договір поставки № 40117 від 10.01.2017 р.; видаткова накладна № 1-00000082 від 19.05.2017 р.; рахунок-фактура № 1-00000134 від 04.05.2017 р.; товарно-транспортна накладна № 1-000035 від 19.05.2019 р.; платіжне доручення № 321 від 04.05.2017 р.; Договір поставки № 292-ЦО від 14.04.2017 р.; попередня калькуляція вартості виробництва продукції № 1-00000032 від 16.06.2017 р.; видаткова накладна № РН-0000092 від 18.05.2017 р.; рахунок-фактура № 1-00070 від 18.05.2017 р.; платіжне доручення № 2116874159 від 22.08.2017 р.; довіреність на отримання товару від ПАТ ДТЕК Октябрська ЦЗФ № 237 від 15.05.2017 р.; видаткова накладна № КС-0000208 від 01.06.2017 р.; рахунок-фактура № КС- 0000208 від 01.06.2017 р.; товарно-транспортна накладна№ 1-0000176 від 01.06.2017 р.; Договір № 05-1/1043 від 07.11.2014 р.; видаткова накладна № 1-00000096 від 01.06.2017 р.; платіжне доручення № 31995 від 20.07.2017 р.; видаткова накладна № КС-0000209 від 07.06.2017 р.; рахунок-фактура № КС-0000209 від 07.06.2017 р.; товарно-транспортна накладна№ 1-0000178 від 07.06.2017 р.; Договір поставки № 1500-ЗЭ-ЛаТЭС від 03.05.2017 р.; попередня калькуляція вартості виробництва продукції № 1-00000030 від 12.06.2017 р.; видаткова накладна № 1-0000183 від 12.06.2017 р.; рахунок-фактура № 1-00000183 від 16.06.2017 р.; платіжне доручення № 2116965549 від 28.09.2017 р.; платіжне доручення № 2116985097 від 20.10.2017 р.; товарно-транспортна накладна № 1-00000032 від 12.06.2017 р.; наряд на отримання ТМЦ № 01160 від 09.06.2017 р.; видаткова накладна № КС-0000210 від 08.06.2017 р.; рахунок-фактура № КС- 0000210 від 08.06.2017 р.; товарно-транспортна накладна№ 1-0000177 від 08.06.2017 р.; Договір поставки № 2295-ПУ від 11.11.2016 р.; попередня калькуляція вартості виробництва продукції № 1-00000033 від 16.06.2017 р.; видаткова накладна № 1-0000186 від 20.06.2017 р.; рахунок-фактура № СФ-0000195 від 20.06.2017 р.; платіжне доручення № 2116930760 від 22.08.2017 р.; товарно-транспортна накладна № 1-00000093 від 20.06.2017 р.; видаткова накладна № КС-0000211 від 12.06.2017 р.; рахунок-фактура № КС-0000212 від 12.06.2017 р.; товарно-транспортна накладна № 1-0000179 від 12.06.2017 р.; попередня калькуляція вартості виробництва продукції № 1-00000031 від 14.06.2017 р.; видаткова накладна № РН-0000185 від 15.06.2017 р.; платіжне доручення № 32818 від 03.08.2017 р.; товарно-транспортна накладна № 1-00000092 від 15.06.2017 р.; платіжне доручення № 2187 від 29.05.2017 р.; платіжне доручення № 2197 від 07.06.2017 р.; платіжне доручення № 2229 від 03.07.2017 р.; платіжне доручення № 2243 від 11.07.2017 р.; платіжне доручення № 2244 від 11.07.2017 р.

Придбаний у ТОВ Комплект Стандарт Сервіс товар в подальшому був використаний позивачем у власній господарській діяльності шляхом реалізації контрагентам-покупцям ТОВ Редуктор-Плюс , ПАТ ДТЕК Октябрська ЦЗФ , ПАТ Сентравіс Продакшн Юкрейн , ПАТ ДТЕК Західенерго , ПАТ ДТЕК Павлоградвугілля . Зазначені обставини підтверджуються відповідними доказами, наданими позивачем: договорами, видатковими накладними, рахунками-фактурами, товарно-транспортними накладними, відомостями про вантаж та вантажно-розвантажувальні операції, довіреностями на отримання матеріальних цінностей, платіжними дорученнями тощо. (Том № 1, а.с. 107-269)

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 цього Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань платників здійснюється на підставі первинних документів, у яких міститься інформація саме про господарські операції (результати їх здійснення).

Надані позивачем для підтвердження реальності здійснення господарських операцій первинні документи відображають зміст та обсяг укладених договорів, містять всі необхідні реквізити, та обов`язкові посвідчення, що вказує на безпідставність висновків податкового органу про заниження позивачем податку на прибуток та податку на додану вартість.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що під час проведення перевірки, податковим органом фактично не встановлено порушень та недоліків у первинних документах, що підтверджують факт виконання зазначених договорів сторонами. За змістом акту перевірки зустрічні звірки або перевірки з питань підтвердження отриманих від ТОВ Комплект Стандарт Сервіс відомостей щодо відносин з іншими контрагентами контролюючим органом не проводились.

Натомість, відповідачем висновки про порушення позивачем вимог податкового законодавства зроблено лише на підставі вироку Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 травня 2018 року по справі № 210/4522/18 (№1-кп/201/490/18), відповідно до якого ОСОБА_1 було визнано винною у вчиненні кримінального провадження за № 32018041660000013, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України.

Разом з тим, цей вирок на час проведення перевірки та складення акту перевірки у січні 2019 року вже був скасований ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 13 листопада 2018 року.

На підставі викладеного, податковий орган робить висновок про те, що господарські операції позивача з його контрагентам ТОВ Комплект Стандарт Сервіс у періоді, що перевірявся, не мають характеру реального настання наслідків ними обумовлених.

Відповідачем не надано, як до суду першої, так і апеляційної інстанції, доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання операцій з поставки ТОВ Комплект Стандарт Сервіс товарів позивачу, невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтвердили несумлінність позивача як платника податків.

Отже, відповідачем не доведено факту порушення позивачем вимог податкового законодавства при проведенні господарських взаємовідносин з його контрагентом ТОВ Комплект Стандарт Сервіс .

ВИСНОВОК АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Висновки податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства є необґрунтованими і безпідставними, а відтак прийняті за наслідками перевірки податкові повідомлення рішення є протиправними і підлягають скасуванню.

За таких обставин колегія суддів вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального і порушені норми процесуального права, його висновки не відповідають обставинам справи, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню з прийняттям нового судового рішення про задоволення позову.

Відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного суду України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Повний текст судового рішення складений 16 грудня 2019 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 242, 243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю виробнича фірма "Євроконтакт" залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 5 вересня 2019 року у справі № 160/5661/19 скасувати.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю виробнича фірма "Євроконтакт" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення, прийняті Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області, від 05.02.2019:

№ 0002701409, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у сумі 84993 грн, з яких за податковими зобов`язаннями 56662 грн; за штрафними санкціями 28331 грн;

№ 0002721409, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 94437 грн, з яких за податковими зобов`язаннями 62958 грн; за штрафними санкціями 31479 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробнича фірма "Євроконтакт" (код ЄДРПОУ 31076588) сплачений за подачу позову та апеляційної скарги судовий збір у розмірі 6728 (шість тисяч сімсот двадцять вісім) гривень 63 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39394856).

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач С.Ю. Чумак

суддя С.В. Чабаненко

суддя І.В. Юрко