Ухвала

від 09.01.2020 по справі 520/6482/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

09 січня 2020 р.Справа № 520/6482/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бершова Г.Є.,

Суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження клопотання Державної фіскальної служби України про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.07.2019 року по справі № 520/6482/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський тепловозоремонтний завод"

до Державної фіскальної служби України , Головного управління Державної фіскальної служби в Харківській області

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25.07.2019 року задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський тепловозоремонтний завод" до Державної фіскальної служби України , Головного управління Державної фіскальної служби в Харківській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

Державною фіскальною службою України 23.12.2019 року подано до Харківського окружного адміністративного суду апеляційну скаргу на зазначене рішення , до якої додано клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 09.09.2019 р. апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.07.2019 року по справі № 520/6482/19 залишено без руху.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2019 р. відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору. Продовжено Головному управлінню ДФС у Харківській області строк на усунення недоліків апеляційної скарги, встановлений ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 09.09.2019 р.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 17.10.2019 року в задоволенні клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги та/або відстрочення сплати судового збору відмовлено

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.07.2019 року по справі № 520/6482/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський тепловозоремонтний завод" до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії повернуто скаржнику.

23.12.2019 року на адресу суду надійшла апеляційна скарга Державною фіскальною службою України. Також апелянтом подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення.

Дослідивши доводи клопотання та матеріали справи, колегія суддів вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Матеріали справи свідчать, що оскаржуване рішення було прийнято Харківським окружним адміністративним судом 25.07.2019 року повний текст виготовлено 30.07.2019 року.

Таким чином, останнім днем строку апеляційного оскарження є 30.08.2019 року.

Апеляційна скарга вдруге подана апелянтом до Харківського окружного адміністративного суду 23.12.2019 року, тобто вже після закінчення встановленого процесуальним законом строку на її подання.

В обґрунтування заяви про поновлення строку та поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення заявник апеляційної скарги зазначає, що дана справа була передана на супроводження до ГУ ДФС у Харківській області, рішення суду першої інстанції вперше було своєчасно оскаржено та не було сплачено судовий збір з поважних підстав, а саме через тривалу процедуру на сплату судового збору державним органом на підстав цього зазначає, що апеляційна скарга повторно подана не в строк апеляційного оскарження, а після сплати судового збору.

З цього приводу колегія суддів зазначає таке.

Згідно з ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

В силу ч. 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 46 рішення Європейського суду з прав людини "Устименко проти України" (№ 32053/13) зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності".

У пункті 48 рішення Європейського суду з прав людини "Пономарьов проти України" (№ 3236/03) зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" визначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання ("Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" № 11681/85).

У пункті 44 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Осман проти Сполученого Королівства" зазначено, що обмеження не буде сумісним з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, "якщо воно не має правомірної мети і якщо відсутнє пропорційне співвідношення між вжитими засобами та поставленою метою" (CASO OSMAN CONTRA REINO UNIDO № 23452/94).

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Повернення заявнику апеляційної скарги, за умови порушення вимог до оформлення апеляційної скарги, не є обставинами, що перешкоджали своєчасному вчиненню процесуальних дій, а лише свідчить про неналежне користування суб`єктом владних повноважень наданими процесуальним законодавством правами.

Інших належних та допустимих доказів, які б підтверджували поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, апелянтом не надано.

Вказана позиція узгоджується з позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 31.08.2018 року по справі №643/11023/16-а.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання Державної фіскальної служби України про поновлення процесуального строку для подання апеляційної скарги.

Керуючись ст. 118, 121, ч.3 ст.243, ч.6 ст.250, 295, 298,299, ч.2 ст.321, ст.325 Кодексу адміністративного судочинства, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Державної фіскальної служби України про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Бершов Г.Є. Судді Ральченко І.М. Катунов В.В.