Постанова

від 24.12.2019 по справі 160/4372/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

24 грудня 2019 року справа 160/4372/19

Третій апеляційний адміністративний суду складі колегії:

головуючий суддя Суховаров А.В.

судді Ясенова Т.І., Головко О.В.,

при секретарі Троянові А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.06.2019 (суддя Жукова Є.О.) в адміністративній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Південний гірничо-збагачувальний комбінат до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання бездіяльності протиправною та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Південний гірничо-збагачувальний комбінат 10.05.2019 звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність щодо нездійснення аналізу інформації в податкових накладних, виданих ТОВ Українсько-Французьке підприємство Ла сірен ;

- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення №0004054615 від 23.04.2019 про зменшення бюджетного відшкодування податку на додану вартість основний платіж 46грн, штрафні санкції 23грн, всього 69грн;

- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення №0004064615 від 23.04.2019 про зменшення податкового кредиту з податку на додану вартість на 7' 511' 210грн;

- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення №0004074615 від 23.04.2019 про зобов`язання з податку на додану вартість основний платіж 6' 157' 023грн, штрафні санкції 3' 078' 511грн50коп, всього 9' 235' 534грн50коп (т1ас4,20) .

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.06.2019 позов задоволений частково. Визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення №0004054615 від 23.04.2019, №0004064615 від 23.04.2019, №0004074615 від 23.04.2019 на загальну суму 16' 746' 813грн50коп (т4ас66) .

В апеляційній скарзі Офіс великих платників податків просить рішення суду скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказують, що суд першої інстанції не дав належної оцінки тій обставині, що контрагентом, яким позивачу поставлене вугілля, не подавалась заява про відмову від використання пільги щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість, а тому цим контрагентом незаконно складені та зареєстровані податкові накладні зі ставкою податку 20 процентів. Як наслідок, сплачений ПАТ Південний ГЗК за названими податковими накладними податок на додану вартість неправомірно віднесений до податкового кредиту (т4ас80) .

Переглядаючи справу, колегія суддів виходить з наступного:

Згідно акту №46/28-10-46-15/00191000 від 25.03.2019 документально позапланової виїзної перевірки ПАТ Південний ГЗК з питань правомірності визначення податкового кредиту за серпень 2017 року - березень 2018 року за податковими накладними, виписаними ТОВ Українсько-Французьке підприємство Ла Сірен , проведеної Офісом великих платників податків, встановлені порушення пунктів 198.3, 198.6 статті 198; пунктів 200.1, 200.2, 200.4 статті 200 Податкового Кодексу України, внаслідок чого завищено бюджетне відшкодування на 46грн; занижена сума податку на додану вартість на 6' 157' 023грн; завищено від`ємне значення податку на додану вартість на 7' 511' 210грн.

Так, підприємство Ла Сірен , в порушення пункту 201.1 статті 201 Податкового Кодексу України, склало та зареєструвало в єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні за ставкою 20 відсотків по операціях з реалізації вугілля антрацит марки АШ і коксового дріб`язку. При цьому, відповідно до абзацу 1 пункту 45 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення Податкового Кодексу України, тимчасово до 01.01.2022 звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання на митній території України вугілля або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2704 00 УКТ ЗЕД.

Відповідно до абзацу 3 пункту 45 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення Податкового Кодексу України, платник податків може відмовитись від використання вказаної пільги чи зупинити її використання на один або декілька звітних (податкових) періодів шляхом подання заяви. Заява, в якій зазначається перелік товарних позицій товарів УКТ ЗЕД і період, на який платник відмовляється чи зупиняє використання пільги, подається до контролюючого органу за місцем реєстрації платника податків до настання звітного періоду, в якому платник податку не передбачає використання вказаної пільги. Відмова від використання пільги, зазначеної в цьому пункті, чи зупинення її використання застосовується з першого числа звітного (податкового) періоду, зазначеного в заяві.

Проте, підприємство Ла Сірен не подавало заяву про відмову від використання пільги, якою воно звільненню від оподаткування податком на додану вартість, а тому незаконно склало та зареєструвало податкові накладні на поставку в Україну вугілля та продуктів його збагачення за ставкою податку на додану вартість 20 відсотків.

Відтак, сплачений ПАТ Південний ГЗК податок на додану вартість в ціні товару за поставлене вугілля та коксовий дріб`язок безпідставно віднесений до податкового кредиту за перевіряємий період (т1ас23) .

Офісом великих платників податків 23.04.2019 прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0004054615 про зменшення бюджетного відшкодування податку на додану вартість основний платіж 46грн, штрафні санкції 23грн, всього 69грн (тас76) ;

- №0004064615 про зменшення податкового кредиту з податку на додану вартість на 7' 511' 210грн (т1ас77) ;

- №0004074615 про зобов`язання з податку на додану вартість основний платіж 6' 157' 023грн, штрафні санкції 3' 078' 511грн50коп, всього 9' 235' 534грн50коп (т1ас74) .

Відповідно пункту 14.1.181 статті 14 Податкового Кодексу України, податковий кредит це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового Кодексу України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані в разі здійснення операцій: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (в тому числі в зв`язку з придбанням або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ?) ввезення товарів або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до абзаців 1-3 пункту 198.2 статті 198 Податкового Кодексу України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулась раніше: дата писання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до абзацу 4 пункту 198.2 статті 198 Податкового Кодексу України, для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до абзаців 1-4 пункту 198.3 статті 198 Податкового Кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду в зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, в тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи); ввезенням товарів або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до абзацу 5 пункту 198.3 статті 198 Податкового Кодексу України, нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватись в оподатковуваних операціях в межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до абзацу 1 пункту 198.6 статті 198 Податкового Кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) в зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригувань до таких податкових чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до абзацу 2 пункту 198.6 статті 198 Податкового Кодексу України, в разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними в абзаці 1 цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до абзацу 3 пункту 198.6 статті 198 Податкового Кодексу України, податкові накладні, отримані з єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту .

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового Кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до абзацу 1 пункту 200.2 статті 200 Податкового Кодексу України, при позитивному значенні суми, розрахованої відповідно до пункту 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету в строки, встановлені цим розділом.

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 Податкового Кодексу України, при від`ємному значенні суми, розрахованої відповідно до пункту 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (в тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника в сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг в попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або в рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до абзацу 1 пункту 201.1 статті 201 Податкового Кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації в порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до абзацу 1 пункту 201.10 статті 201 Податкового Кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Відповідно до абзацу 2 пункту 201.10 статті 201 Податкового Кодексу України, податкова накладна, складена та зареєстрована в єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до абзацу 3 пункту 201.10 статті 201 Податкового Кодексу України, податкова накладна або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 в єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження .

Відповідно до абзацу 4 пункту 201.10 статті 201 Податкового Кодексу України, податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до абзацу 10 пункту 201.10 статті 201 Податкового Кодексу України, якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також в разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді в текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Відповідно до абзацу 12 пункту 201.10 статті 201 Податкового Кодексу України, квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Відповідно до абзацу 13 пункту 201.10 статті 201 Податкового Кодексу України, якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в єдиному реєстрі податкових накладних.

Офіс великих платників податків в акті перевірки стверджує, що порушенням податкового законодавства є те, що ТОВ Українсько-Французьке підприємство Ла Сірен не подало заяву про відмову від використання пільги, якою воно звільнено від оподаткування податком на додану вартість, та зареєструвало в єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні за ставкою 20 відсотків по операціях з реалізації позивачу вугілля антрацит марки АШ і коксового дріб`язку.

Однак, за таких обставин, в акті перевірки не зазначено, в чому полягає вина ПАТ Південний ГЗК . І в позовній заяві, і у відзиві на апеляційну скаргу, і в поясненнях позивач обгрунтовано стверджує, що не має повноважень перевіряти фінансову діяльність контрагента, не володіє інформацією про стан податкового і бухгалтерського обліку контрагента та не може нести відповідальність за його дії.

Натомість податкові органи мали зупинити реєстрацію податкових накладних, складених зі ставкою податку 20 процентів за операціями, звільненими від оподаткування податком на додану вартість, - у відповідності до пункту 201.16 статті 201 Податкового Кодексу України, Постанови КМУ №190 від 29.03.2017 Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації , підпункту 1 пункту 5 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених Наказом Міністерства фінансів України №567 від 13.06.2017, в редакції на час спірних правовідносин.

Відповідно до пункту 109.1 статті 109 Податкового Кодексу України, податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пункту 109.2 статті 109 Податкового Кодексу України, вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

Названими нормами передбачено, що відповідальність за порушення податкового законодавства настає лише за наявності вини платника податків у вчиненні податкового правопорушення. З огляду на викладене, колегія суддів відзначає, що ПАТ Південний ГЗК ніяким чином не винно в тому, що ТОВ Українсько-Французьке підприємство Ла Сірен склало і зареєструвало в єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні за ставкою 20 відсотків (т3ас135-210) .

В свою чергу, як зазначалось вище, відповідно до абзацу 3 пункту 198.6 статті 198, абзацу 1 пункту 201.1, абзаців 1-3 пункту 201.10 статті 201 Податкового Кодексу України, реєстрація суб`єктом владних повноважень податкових накладних, складених постачальником товарів, в єдиному реєстрі податкових накладних є достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Покупець товару втрачає право на нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, тільки у випадку надіслання йому податковим органом квитанції про неприйняття або зупинення реєстрації податкових накладних у відповідності до абзаців 10, 12, 13 пункту 201.10 статті 201 Податкового Кодексу України.

Відповідно до пункту 71 рішення Європейського Суду з прав людини від 18.03.2010 у справі Бізнес сепорт сентре проти Болгарії , в разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх зобов`язань як платника податку на додану вартість, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника з тим, щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції.

Відповідно до пункту 38 рішення Європейського Суду з прав людини від 09.01.2007 у справі Інтерсплав проти України , коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання в системі відшкодування податку на додану вартість, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування податку на додану вартість за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Колегія суддів також звертає увагу, що укладений між ПАТ Південний ГЗК та ТОВ Українсько-Французьке підприємство Ла Сірен договір №25/10 від 25.10.2016, додаткові угоди, специфікації (т3ас218-232) , рахунки на оплату, видаткові накладні, акти приймання-передачі товару, прибуткові ордери (т1ас138-т3ас134,23-253) містять ціну вугілля антрацит марки АШ і коксового дріб`язку з урахуванням податку на додану вартість 20 відсотків.

Згідно платіжних документів, ПАТ Південний ГЗК повністю розрахувався за отриманий товар, в тому числі сплатив податок на додану вартість 20 процентів в ціні продукції (т1ас84-136,т3ас211-217) , а відтак отримав право на формування податкового кредиту у відповідності до пункту 198.1, абзаців 1-3 пункту 198.2, пункту 198.3 статті 198 Податкового Кодексу України.

Згідно витягу з акту №838/26-15-14-04-03/34500290 від 27.08.2018 перевірки ТОВ Українсько-Французьке підприємство Ла Сірен , проведеної ГУ ДФС в м.Києві, та податкових декларацій з податку на додану вартість, товариство задекларувало податкові зобов`язання та перерахувало до бюджету податок на додану вартість, сплачений ПАТ Південний ГЗК в ціні придбаного вугілля і коксового дріб`язку (т4ас140,143-152) .

Більш того, окружний суд правильно звернув увагу, що ТОВ Українсько-Французьке підприємство Ла Сірен 21.05.2017 надіслало на адресу ДПІ в Голосіївському районі м.Києва заяву про відмову від використання пільги, передбаченої пунктом 45 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового Кодексу України за період з червня 2017 року по травень 2018 року за товарами код УКТЗЕД 2701, 2704 00. Отримання заяви податковою інспекцією підтверджується квитанцією №2 від 21.05.2017 (т1ас21,22) .

Ні у відзиві на позовну заяву, ні в апеляційній скарзі, Офіс великих платників податків не надав аргументованих пояснень неврахування вищевказаної заяви.

Тільки під час другого судового зсідання при апеляційному перегляді справи представники відповідача заявили, що ТОВ Українсько-Французьке підприємство Ла Сірен 21.05.2017 не подавало заяву про відмову від пільги (т4ас119,127) .

Третім апеляційним адміністративним судом на адресу ДПІ в Голосіївському районі м.Києва направлялась ухвала від 21.11.2019 про витребування доказів, в якій пропонувалось повідомити, чи надходила до них 21.05.2017 заява ТОВ Українсько-Французьке підприємство Ла Сірен про відмову від використання пільги, передбаченої пунктом 45 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового Кодексу України на період з червня 2017 року по травень 2018 року. Ухвала отримана 26.11.2019 (т4ас130,136) та ДПІ в Голосіївському районі м.Києва не підтвердило твердження представників Офісу великих платників податків що ТОВ Українсько-Французьке підприємство Ла Сірен 21.05.2017 не подавало заяву про відмову від пільги.

В свою чергу, від ТОВ Українсько-Французьке підприємство Ла Сірен надійшов витяг з акту перевірки №838/26-15-14-04-03/34500290 від 27.08.2018, складеного ГУ ДФС в м.Києві, згідно якого, товариство з січня 2015 року по березень 2018 року не застосовувало пільги зі сплати окремих податків і зборів (т4ас141) .

З урахуванням доводів і заперечень сторін, наданих ними доказів, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.06.2019 - без змін.

Постанова набирає законної сили з 24.12.2019 та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повної постанови.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 24.12.2019.

Повну постанову складено 08.01.2020.

Головуючий суддя А.В. Суховаров

судді Т.І. Ясенова

судді О.В. Головко