Постанова

від 01.08.2007 по справі а8/220-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

А8/220-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ   ОБЛАСТІ

01032, м.Київ - 32, вул. Комінтерну, 16.тел. 230-31-77

І м е н е м     України

ПОСТАНОВА

"01" серпня 2007 р.                                                               Справа № А8/220-07          

За позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Київській області, м. Київ

до відповідача Бородянської районної санітарно-епідеміологічної станції, смт. Бородянка   

про стягнення 29542,53грн.   

Суддя                    Чорна Л.В.

Представники:

від позивача: Данюк В.В. –довір. №1-828 від 04.05.2007р. –гол. спец. - юрисконсульт;

             Гудій В.В. –довір. №1-96 від 22.01.2007р. –зав. юр. сектору;

від відповідача: Яворська О.С. –без повноважень.

Суть спору:

          Стягується 9847грн. 51коп. необґрунтовано отриманої виручки по акту перевірки №617 від 14.11.2006р., 19695грн. 02коп. штрафу по рішенню №320 від 17.11.2006р. про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін в доход державного бюджету.

                Відповідач позов не визнає, посилаючись на застосування понижуючого коефіцієнту за надання платних послуг згідно листа Київської обласної санепідемстанції №2445 від 03.11.2004р. У наданому відповідачем пояснені головного лікаря Бобрик Л.П. зазначено, що застосування понижуючих коефіцієнтів та дослідження є недоцільним, так як при проведенні бактеріологічних досліджень біологічних матеріалів від людей з метою діагностики, дослідження проводиться від кожної особи окремо і по кожному виду досліджень, що потребує проведення декількох аналізів та додаткових витрат.     

          Відповідачем заявлено клопотання про відкладення справи, у зв‘язку із оскарженням Ірпінської міської санітарно-епідеміологічної станції, Білоцерківської міської санітарно-епідеміологічної станції рішень про застосування економічних санкцій та розгляд справ у Верховному суді України скарг за винятковими обставинами.  

          Відповідно до ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених цим Кодексом, а також у разі неможливості розгляду справи у зв'язку з необхідністю заміни судді (в результаті задоволення заяви про відвід чи з інших причин) або залучення до участі у справі інших осіб.

Суд оголошує перерву у зв'язку з необхідністю одержання нових доказів або в інших необхідних випадках. Тривалість перерви встановлюється судом залежно від обставин розгляду справи.

              Справи, на які посилається відповідач не можуть бути підставою для відкладення розгляду справи, так як суд не вбачає неможливості розгляду цієї справи до вирішення зазначених справ.   

          Позов підлягає задоволенню.                     

судом встановлено:

          На підставі посвідчення, виданого Держінспекцією з контролю за цінами в Київській області №719 від 31.10.2006р. старшим державним інспектором Матвієнко Оленою Володимирівною проведено перевірку на Бородянській районній санітарно-епідеміологічній станції щодо додержання порядку формування, встановлення та застосування цін і тарифів. Результати перевірки відображені у акті №617 від 14.11.2006р.

          В ході перевірки встановлено, що відповідачем, при надані споживачам послуг за державними регульованими цінами (за одне дослідження / вимірювання в серії починаючи з другого аналізу, або понад десяти аналізів) не застосовувались корегуючи коефіцієнти „0,8” та /або „0,75”, до законодавчо встановлених тарифів, чим порушено вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 27.08.2003р. №1351 „Про затвердження тарифів (прейскурантів) на роботи і послуги, що виконуються і надаються за плату установам та закладам державної санітарно-епідеміологічної служби”. В результаті цього, за період з 01.01.2004р. по 10.05.2006р. відповідачем необґрунтовано одержано виручки в сумі 9847,51грн.    

          Відповідно до ст. 35 Закону України „Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”, який регулює суспільні відносини, які виникають у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя, визначає відповідні права і обов'язки державних органів, підприємств, установ, організацій та громадян, встановлює порядок організації державної санітарно-епідеміологічної служби і здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду в Україні, встановлено, що кошти до спеціального фонду державного бюджету установи та заклади державної санітарно-епідеміологічної служби центрального органу виконавчої влади в галузі охорони здоров'я відраховують за виконання робіт і надання послуг у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя, що не відносяться до медичної допомоги населенню: підготовка та видача дозволів, висновків, гігієнічних сертифікатів, передбачених статтями 12, 16, 17, 23, 25 цього Закону; проведення лабораторних досліджень, вимірювань, випробувань факторів середовища життєдіяльності людини; вивчення, дослідження, аналіз проектів нормативних документів, проектної, технічної, інструктивно-методичної документації на відповідність вимогам санітарного законодавства; обґрунтування медичних вимог безпеки для життя і здоров'я людини, розробка гігієнічних нормативів і санітарних норм; участь в акредитації установ, організацій та закладів на право випробувань продукції щодо її безпеки для життя і здоров'я людини; атестація робочих місць; гігієнічне навчання професійних груп працівників; консультації за зверненнями юридичних і фізичних осіб; роботи з профілактичної дезінфекції, дезінсекції, дератизації; інші види робіт і послуг за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України.

Оплата зазначених послуг здійснюється за тарифами та прейскурантами, затвердженими Кабінетом Міністрів України. Таким чином, нарахування цін за надані послуги відповідачем мали нараховуватися у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 27.08.2003р. №1351 „Про затвердження тарифів (прейскурантів) на роботи і послуги, що виконуються і надаються за плату установам та закладам державної санітарно-епідеміологічної служби”.

          Не погоджуючись із результатами проведеної перевірки відповідач відмовився підписувати акт. При цьому відповідач у акті зазначив, що при проведені бактеріологічного дослідження від фізичних осіб –кожна особа досліджується окремо, так як бактеріологічні дослідження від людей об‘єднувати забороняється. При дослідженні змивів на мікробіологічні забруднення при проведені правильного та своєчасного дослідження кожен змив береться з окремої точки і досліджується як один аналіз.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України „Про ціни та ціноутворення”, координація роботи по здійсненню політики цін, проведення економічного аналізу рівня та динаміки цін і вжиття заходів щодо регулювання цін і тарифів здійснюються відповідними державними органами управління України та їх структурними підрозділами.

              Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України „Про ціни та ціноутворення”, державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. При цьому контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України „Про ціни та ціноутворення”, вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки.

На підставі проведеної перевірки та виявлених порушень винесено рішення №320 від 17.11.2006р. про вилучення у відповідача в доход державного бюджету 9847грн. 51коп. необґрунтовано одержану суму виручки та 19695грн. 02коп. штрафу. Доказів оскарження рішення у встановленому законодавством порядку відповідачем до суду не подано.      

За таких обставин позовні вимоги обґрунтовані, матеріалами справи доведені, підлягають задоволенню.

Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 94, 158, 161, 163, 167 та п. п. 3, 6 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -  

постановив:

          Стягнути з Бородянської районної санітарно-епідеміологічної станції (код 01994824, 07800, вул. Семашка, 3, смт. Бородянка, Бородянський район, Київська область) в доход державного бюджету УДК у Бородянському районі (код бюджетної класифікації 21081100, код ЗКПО 23569872, р/р 31111106700124, банк отримувача УДК у Київській області, МФО 821018) 9847(дев‘ять тисяч вісімсот сорок сім)грн. 51коп. необґрунтовано одержаної суми виручки, 19695(дев‘ятнадцять тисяч шістсот дев‘яносто п‘ять)грн. 02коп. штрафу.

       Стягнути з Бородянської районної санітарно-епідеміологічної станції (код 01994824, 07800, вул. Семашка, 3, смт. Бородянка, Бородянський район, Київська область) в доход державного бюджету України 295(двісті дев‘яносто п‘ять)грн. 53коп. судового збору.

Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Дана постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку: заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України –з дня складення в повному обсязі, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження (ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України).      

Суддя