Вирок

від 10.01.2020 по справі 364/368/18

ВОЛОДАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 364/368/18

Провадження № 1-кп/364/7/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.01.2020 р. Володарський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

спеціалісті ОСОБА_3 ,

за участю:

прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

його захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

потерпілого ОСОБА_10 ,

розглянувши у відкритих судових засіданнях у залі суду Володарського районного суду Київської області в смтВолодарка Київської області кримінальне провадження, внесене 23.01.2018р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018110160000022, по обвинуваченню:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Київа, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , освіта професійно-технічна, працював машиністом (кочегаром) котельні Товариства з обмеженою відповідальністю «УкрУтильЕнергія» (до 26.03.2019р.), неодруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, невійськовозобов`язаного, раніше судимого:

вироком Дарницького районного суду міста Києві від 20.12.2017р. за частиною другою статті307, частиною першою статті309 Кримінального кодексу України (далі КК України) із застосуванням статей69, 70 КК України до 5років позбавлення волі без конфіскації майна та звільненням на підставі статті75 КК України від відбування покарання з іспитовим строком 3роки,

у вчиненні злочинів, передбачених частиною другою статті309, частиною першою статті121 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_6 восени 2017року, точної дати та часу під час проведення досудового розслідування встановити не вдалось, в денну пору доби пішов на територію недіючого колгоспу, що знаходиться в с.Рубченки Володарського району Київської області, де, переслідуючи мету незаконного придбання наркотичних засобів без мети збуту, підійшов до рослин коноплі та руками від`єднав від стовбурів рослин коноплі фрагменти стебел з листям, верхівками та суцвіттям, чим незаконно придбав наркотичний засіб, який в подальшому помістив до кишень штанів, в які був одягнений.

Придбаний наркотичний засіб, а саме: фрагменти стебел рослин з листям, верхівками та суцвіттям коноплі ОСОБА_6 переніс до місця свого фактичного проживання по АДРЕСА_2 та залишив під шифером на дерев`яній балці сарайного приміщення для висушування.

Дочекавшись висихання зазначеного наркотичного засобу, ОСОБА_6 дістав із сарайного приміщення рослини з листям, верхівками та суцвіттям, подрібнив їх, перетерши руками, та розфасував на шість паперових згортків газетного паперу, чим незаконно виготовив особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс. Один із згортків ОСОБА_6 помістив під шифером на дерев`яній балці сарайного приміщення, а інші п`ять разом із саморобним пристроєм для куріння та відокремленим насінням коноплі, до верхньої шухляди дерев`яної шафи в іншому сарайному приміщенні для подальшого вживання шляхом паління, де їх і незаконно зберігав.

05.02.2018р. на підставі ухвали слідчого судді Володарського районного суду Київської області від 29.01.2018р. (справа №364/111/18, провадження №1-кс/364/10/18), працівниками Володарського відділення поліції Сквирського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області (далі Володарське ВП Сквирського ВП ГУНП в Київській області) проведено обшук за місцем фактичного проживання громадянина ОСОБА_6 , а саме: у житловому будинку, господарських спорудах та будівлях, розташованих за адресою: АДРЕСА_2 . У ході проведення обшуку у господарських приміщеннях виявлено та вилучено: під шифером на дерев`яній балці одного із господарських приміщень один згорток газетного паперу, в якому знаходилась дрібноподрібнена речовина рослинного походження зеленого кольору, зовні схожа на коноплю; у верхній шухляді дерев`яної шафи іншого господарського приміщення п`ять згортків газетного паперу, в яких знаходилась грубоподрібнена речовина рослинного походження зеленого кольору, зовні схожа на коноплю, а також фольговий папір, частину верху пластикової пляшки із нашаруванням речовини темного кольору на їх поверхнях та поліетиленовий прозорий пакет з пазовою застібкою, в якому знаходилось насіння невідомого роду рослин зі специфічним запахом коноплі.

За висновком експерта від 19.02.2018р. №11-2/1041: 1)надані на дослідження речовини рослинного походження зеленого кольору є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено, канабісом, маса канабісу в перерахунку на висушену речовину становить 9,41г, 12,14г, 10,04г, 7,02г, 5,09г, 1,21г, загальна маса канабісу в перерахунку на висушену речовину становить 44,91г; 2)надане на дослідження насіння сіро-зеленого кольору є дозрілим насінням рослин роду коноплі, яке не відноситься до наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів; 3)нашарування речовини коричневого кольору із специфічним запахом, що знаходились на внутрішній поверхні наданої на дослідження верхньої частини пляшки з полімерного матеріалу та деформованої фольги із саморобними отворами, що мається на горловині частини пляшки, є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено, екстрактом канабісу, маса екстракту канабісу в перерахунку на суху речовину становить 0,231г.

Згідно зі Списком №1 «Особливо небезпечні наркотичні засоби, обіг яких заборонено» ТаблиціI Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000р. №770 (з подальшими змінами), канабіс є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено.

Крім того, 07.02.2018р. близько 14:00год. ОСОБА_6 перебував біля території місцевого кладовища в с.Рубченки Володарського району Київської області поблизу вул.Центральна, де зустрів ОСОБА_10 , який перебував у стані алкогольного сп`яніння. Між ОСОБА_6 та ОСОБА_10 виник конфлікт з приводу того, що ОСОБА_10 надав працівникам поліції інформацію про те, що ОСОБА_6 по місцю свого проживання зберігає наркотичні засоби. З мотиву помсти та з метою нанесення тілесних ушкоджень обвинувачений ОСОБА_6 вдарив потерпілого ОСОБА_10 кулаком по обличчю два рази, від чого той втратив рівновагу та впав на земельне покриття, вкрите снігом. Після цього ОСОБА_6 взяв у руки дерев`яну палицю довжиною 178cм, найбільшим діаметром 8см, найменшим 5,5см, яку виявив на місці їх знаходження, та наніс цією палицею один удар по тулубу ОСОБА_10 , від нанесеного удару ОСОБА_10 знову впав на земельне покриття. Коли ОСОБА_10 перебував в положенні лежачи на правому боці, ОСОБА_6 наніс йому палицею не менше трьох ударів по тулубу та не менше двох ударів по голові.

У цей час до ОСОБА_11 підбіг ОСОБА_12 , який перебував неподалік, та зупинив його. Після цього ОСОБА_6 залишив місце нанесення тілесних ушкоджень.

У подальшому ОСОБА_10 пішов від території кладовища до місця свого проживання, але через погіршення стану свого здоров`я зупинився біля проїзної частини дороги, присів і не міг далі рухатись, де був виявлений місцевими жителями. 07.02.2018р. ОСОБА_10 було доставлено до відділення інтенсивної терапії Володарської центральної районної лікарні Київської області, де згідно з довідкою цієї лікарні від 08.02.2018р. №8 йому встановлено діагноз: «ЗЧМТ. ЗТЧП. Перелом кісток черепа. Перелом IV-V-VI-VII-VIII-IX ребер зліва», що за своїми ознаками відноситься до тяжких тілесних ушкоджень.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 02.03.2018р. №16/Д: 1)при дослідженні медичних документів на ім`я ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виявлено такі пошкодження: відкрита черепно-мозкова травма з переломом лівих тім`яної та вискової кісток з переходом на основу черепа та забоєм головного мозку, перелом V- ІХ ребер зліва з гемо пневмотораксом зліва (крові до 150мл), травматичний розрив лівого слухового проходу, гематоми по передній поверхні грудної клітки; описані вище тілесні ушкодження виникли від дії тупих предметів, можливо в час та за обставин, указаних в постанові слідчого і відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень як небезпечні для життя; 2) ОСОБА_10 міг отримати виявлені у нього тілесні ушкодження за обставин, на які вказує підозрюваний ОСОБА_6 під час проведення слідчого експерименту за його участю від 13.02.2018р.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів, передбачених частиною другою статті309, частиною першою статті121 КК України не визнав, заперечивши свою винуватість у вчиненні передбаченого частиною другою статті309 КК України злочину повністю, а за статтею121 КК України частково, визнавши, що бійка з потерпілим ОСОБА_10 мала місце, проте заперечує наявність у нього умислу на спричинення ним потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, тому вважає неправильною кваліфікацію його дій.

По суті обвинувачення та заданих запитань ОСОБА_6 під час його допиту в судовому засіданні 09.01.2019р. пояснив, що названого дня (05.02.2018р.) він був на роботі, приїхала поліція, показали ухвалу суду про обшук та покази ОСОБА_10 і ОСОБА_13 . Сів з ними в машину, поїхали до хати, будучи впевненим, що в нього нічого немає, одразу заперечував, що в нього нічого немає (якби було, то ховав би в сусідній хаті). Раптом десь через годину у ході обшуку (із собакою) знаходять речовини, хоча обвинувачений, як стверджує, вже 4роки не вживає наркотичних засобів. Приїхали до поліції, запропонували все підписати, вказавши, що покарання буде 850грн., тому він погодився і повернувся на роботу; що саме підписував не пам`ятає. Подвір`я, де знайшли коноплю, не зачиняється, будь-хто міг зайти, огорожа бетонна, хвірточка не зачиняється. Знайдені наркотичні засоби поліція запакувала в пакет, перед цим описала. Про те, що конопля його матері, дізнався вже потім (вона зізналася десь через два-три дні), колись вона бачила, як він в Києві на загальному балконі на 11поверсі з хлопцями курив, вона тоді виносила мусор. З названими ОСОБА_10 і ОСОБА_13 спілкувався рідко, звідки вони знали про наркотики не знає, вважає, що вони наговорили на нього, аби самим не сісти за крадіжку. При цьому ОСОБА_10 інколи допомагав матері. Десь через тиждень після цих подій зустрівся з ОСОБА_10 біля кладовища, коли був зі своїми знайомими. ОСОБА_10 , який був дуже п`яний та якому вже передали, що він ( ОСОБА_6 ) сказав, що той заклав його поліції, погукав його для з`ясування цих питань і стосунків, на що ОСОБА_6 показав йому ухвалу (її копію носив в кармані, щоб показати ОСОБА_14 ), ОСОБА_10 заперечив, що це він, та перший вдарив обвинуваченого. Тому у відповідь ОСОБА_6 вдарив того у груди, по обличчю, по носі, той впав, коли з носа пішла кров. Там поруч лежала палиця (десь метра півтора), нею вдарив ще десь два рази по плечах, але не сильно, палка зламалася (трухлява була), кинув її. Підійшов ОСОБА_12 , каже, що досить, розняв. ОСОБА_6 спитав у ОСОБА_10 , чи той в нормі, той голову підняв, каже «да». Ми пішли далі, забрали дітей із садочка, коли йшли назад, то ОСОБА_10 вже не бачили. Тому обвинувачений пройшовся по кладовищу його не було. Обвинувачений також звернув увагу на те, що ОСОБА_10 постійно б`ють. ОСОБА_14 та ОСОБА_12 початок бійки не бачили, бо пішли за будівлю «по нужді». Наступного дня після цієї бійки ОСОБА_6 приїхав у лікарню до ОСОБА_10 (його забрали до лікарні пізно ввечері за 1,5км від кладовища), той був без претензій до ОСОБА_6 , казав, що не пам`ятає, чи його хтось бив. Мати також провідувала ОСОБА_10 , скільки разів не знає, але вона повністю оплатила тому лікування, одягла його, давала їжу, грошей 5тисяч гривень через мене ( ОСОБА_6 ), бо всі знали, що я останній з ним подрався. Палицю шукали надалі з поліцією, для слідчого експерименту взяли якусь іншу, ОСОБА_6 погодився, оскільки не думав, що будуть якісь наслідки щодо нього, хоча знав, що він на умовному терміні (судимість за статтями307, 309 КК України). Бив ОСОБА_10 , бо в його кармані була пляшка, а він подумав, що ніж.

Допитаний у судовому засіданні 07.06.2018р. потерпілий ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_3 , непрацюючий, надав суду пояснення про те, що з обвинуваченим ОСОБА_6 він знайомий десь рік чи два, знає, де той живе в с.Рубченки з т.Олею (його мати чи бабуся). Названого дня, тобто 07.02.2018р., вдень, десь після обіду, в с.Рубченки йшов до магазину по сигарети, був випивший (3-4чарки горілки). Коли вийшов з магазину, побачив ОСОБА_6 , підійшов до нього, той спитав, чи говорив я про нього за коноплю. На таке запитання я його «послав», у чому був неправий, далі перший вдарив ОСОБА_6 рукою в плече, у відповідь від того отримав удари, а саме: руками 5-7разів у груди, по плечах, в живіт, далі ОСОБА_6 взяв невелику дерев`яну палку та 2рази вдарив мене по плечах, я впав. Потім ОСОБА_6 спитав у мене, чи все нормально, я підвівся й пішов. Удари ОСОБА_6 наносив за магазином, біля кладовища. Коли ОСОБА_6 бив, то сам зупинився, йому ніхто не перешкоджав. Потім, коли розійшлися, мені стало погано, я впав, люди викликали «швидку». Десь на другий день ОСОБА_6 приїхав до мене у лікарню, дав гроші, 5тисяч гривень заплатив (його мати) за лікування, цигарки. Додатково потерпілий ОСОБА_10 повідомив, що в той же самий день (07.02.2018р.) він ще падав, а саме: зі сходів у погребі, що в домоволодіння ОСОБА_15 . Також потерпілий вказав на те, що ОСОБА_6 наркотики йому не пропонував, і не знає, чи є вони в ОСОБА_6 , чи нема. Натомість наркотики (коноплю) йому пропонував не ОСОБА_6 , а «бабушка Оля». Він допомагав їй на городі картоплю підгортати, а та казала, що ховає коноплю від ОСОБА_6 , запропонувала потерпілому ОСОБА_10 , той відмовився. При цьому потерпілий вказав, що ці події мали місце весною цього року (тобто 2018року), але ще до описаного конфлікту (бійки) з ОСОБА_6 , що стався в лютому (07.02.2018р.), орієнтовно за місяць до цього. Підпис на заяві в поліції точно його, заяву щодо наркотиків підписував після того, як «баба Оля» пропонувала йому покурити коноплю, яка була у невеличкому мішечку з паперу (1згорток), який «баба Оля» зняла з горища, пояснивши, що ховає його від ОСОБА_6 , якого тоді не було вдома, щоб він не курив. У подальшому слідчий питав, чи бачив я у ОСОБА_6 наркотичні засоби, я відповів, що бачив у «бабушки ОСОБА_16 ».

Крім того, потерпілий ОСОБА_10 у підготовчому судовому засіданні 16.04.2018р. подав до суду письмову заяву про те, що він підтверджує факт нанесення йому тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , проте жодних претензій до нього морального та матеріального характеру він не має, просить справу розглядати без його участі, на суворій мірі покарання не наполягає (т.1, а.п.42). Копії заяв потерпілого ОСОБА_10 аналогічного змісту додані й до письмового клопотання захисника про зміну запобіжного заходу (т.1, а.п.46, 49). Ці заяви потерпілого долучені до матеріалів судового провадження.

Не зважаючи на невизнання вини обвинуваченим у вчиненні інкримінованих злочинів, суд вважає, що його вина доведена сукупністю зібраних досудовим розслідування та досліджених у судових засіданнях доказів, зокрема, показами свідків, поясненнями експертів та письмовими доказами.

Так, допитаний у судовому засіданні 07.06.2018р. свідок ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 , непрацюючий, надав показання про те, що з обвинуваченим він знайомий десь 30років, покази в поліції про те, що ОСОБА_6 зберігає наркотики, дійсно давав, підписавши «чисту бумажку», але після того, як слідчий прочитав вголос протокол, точно той день та як підписував заяву не пам`ятає, оскільки був у стані алкогольного сп`яніння. Зараз свідок мало бачить ОСОБА_6 , дома в нього був, допомагав його матері картоплю підгортати. Свідок особисто у ОСОБА_6 коноплю не бачив та не пам`ятає, чи пропонували йому наркотики ОСОБА_6 та/або його мати. Конфліктів з обвинуваченим як таких не було, хоча коли ОСОБА_6 показав свідкові згадану заяву, то пару разів вдарив. Про бійку обвинуваченого з ОСОБА_10 дізнався від останнього. При цьому свідок пояснив, що потерпілий ОСОБА_10 проживав з ним орієнтовно з кінця серпня 2017року до квітня 2018року, разом вживали алкогольні напої. Напередодні бійки обвинуваченого з ОСОБА_10 вони з останнім погуляли, випивали, свідок відправив ОСОБА_10 до погреба, а сам залишився у будинку, коли ОСОБА_10 повернувся, то сказав, що впав (у погребі згодом перевірив і побачив розбиту банку), «голова свербить», зняв шапку, там не то, щоб сильно, але розбита була голова, свідок проспиртував рану, після цього ОСОБА_10 взяв «чекушку» і кудись пішов, а потім люди сказали, що його «швидка» забрала. Рана на голові ОСОБА_10 була зліва, ближче до середини.

Стосовно обставин, зазначених у показах свідка ОСОБА_13 , про його конфлікт з обвинуваченим ОСОБА_6 , то дане кримінальне провадження, внесене 23.01.2018р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018110160000022, в частині обвинувачення ОСОБА_6 за частиною першою статті125 КК України було закрито ухвалою Володарського районного суду Київської області від 26.04.2018р. за відмовою потерпілого ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від обвинувачення у формі приватного обвинувачення (т.1, а.п.66, 76-78).

Допитаний у судовому засіданні 07.06.2018р. свідок ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 , працює на посаді Рубченківського сільського голови, надав суду показання про те, що знайомий з обвинуваченим, оскільки той проживає з мамою в с.Рубченки, де свідок обіймає посаду сільського голови. 05.02.2018р. до нього зателефонували з поліції та попросили підійти на вул.Коцюбинського, щоб бути понятим під час обшуку. Тоді виявили та вилучили речовину з трьох місць: під навісом у сараї; у шухляді, що стояла на подвір`ї біля будинку; на горищі. До сараю і шухляди є вільний доступ, на горище сам особисто не лазив, зі сторони огороду сітка. Вилучена речовина була запакована, поліцейські були у рукавицях, підписи свої на процесуальних документах свідок ставив, обшук проводився із собакою. Стосовно питання, кому належить вилучена речовина, обвинувачений ОСОБА_6 під час обшуку заперечував, що його, а що казала його мати ОСОБА_18 не пам`ятає. До ОСОБА_6 особистих претензій не має. Під час обшуку був також сусід обвинуваченого ОСОБА_19 в якості понятого, також була його мама і дядько ОСОБА_20 . Будинок оформлений на ОСОБА_18 (мама обвинуваченого) та названого ОСОБА_21 , фактично проживають ОСОБА_18 і ОСОБА_6 .

Допитаний у судовому засіданні 07.06.2018р. свідок ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , повідомив, що він є сусідом обвинуваченого, живе через дорогу. 05.02.2018р. прийшли з поліції та запросили бути понятим під час обшуку, тоді вилучили речовину у пакеті з-під шиферу на сараї (навісу), ще у тумбочці біля будинку, а також з горища, куди свідок особисто піднімався, опакували до спцпакетів при свідку, підписався. Більше у будинку нічого не знайшли. Хвіртка до будинку не замикається, з боку городу сітка, але можна зайти. ОСОБА_6 казав, що не знає, де це взялося, його мати теж не знала. Чи вживає ОСОБА_6 наркотичні засоби, не знає, а його мати взагалі нічого не курить. При цьому свідок показав, що мати ОСОБА_6 він знає з дитинства, вона ніколи не курила. У будинку, де проходив обшук, проживають ОСОБА_6 та його мати, обидва були присутні під час обшуку.

Допитаний у судовому засіданні 10.08.2018р. свідок ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , повідомив, що в лютому 2018року був у гостях у Ю.Гусішного, той попросив сходити з ним за дитиною у дитячий садок. Біля цвинтаря проїхав ОСОБА_6 на велосипеді, також там йшов ОСОБА_23 та окликнув ОСОБА_6 (кликнув «Косой»), останній показав якусь бумагу, на що ОСОБА_24 . ОСОБА_25 заперечив, почав «бушувати», вдарив ОСОБА_6 першим у плече, ОСОБА_6 теж «прийняв оборону». Ми з ОСОБА_26 пішли до заброшеного приміщення, коли я вийшов, то побачив бійку, бо спочатку вони сперечалися (бійки не було), а побачив бійку, вже коли вийшов з будівлі. ОСОБА_6 чимось (як палкою) махав, бив ОСОБА_27 в область спини і тулуба (десь 3-4рази), тому він (свідок) побіг їх рознімати, ОСОБА_6 вже бив ОСОБА_27 руками (палки в руках вже не було). У ОСОБА_27 лице було дуже синє, під очима були синяки, він в крові лежав на землі. Я (свідок) забрав ОСОБА_6 , ОСОБА_23 сказав, що все хорошо, полежу і піду. Я забрав ОСОБА_6 і ми разом пішли до дитсадка.

Допитаний у судовому засіданні 12.10.2018р. свідок ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрований і проживає за адресою: АДРЕСА_4 , повідомив, що 07.02.2018р. біля місцевого кладовища вони йшли, коли ОСОБА_23 погукав ОСОБА_6 , а ми з ОСОБА_28 .Бецом пішли «по нужді». ОСОБА_25 перший почав бити ОСОБА_29 , я кажу ОСОБА_30 «йди забирай». ОСОБА_6 мені також показував бумагу про обшук. Ящук і ОСОБА_25 штовхалися, билися, деталі він не пам`ятає, палиця була дерев`яною. У ОСОБА_31 кров була на руці. Безпосередньо на місце бійки він (свідок) не підходив. Коли ж ОСОБА_32 їх розтягнув, то ОСОБА_33 з нами пішов, а ОСОБА_25 на кладовище. ОСОБА_25 постійно ходить «синій», тобто п`яний, його постійно б`ють. Ящук є сусідом свідка, разом на рибалку ходять, горілку вживають.

Допитана за клопотанням сторони захисту (т.1, а.п.50) у судовому засіданні 25.10.2018р. свідок ОСОБА_34 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , пенсіонер, повідомила, що вона є матір`ю обвинуваченого. На початку лютого 2018року приїхала поліція із собакою, проводили обшук шукали коноплю. ОСОБА_35 каже, що нічого не має, чому приїхали не знає, було багато людей, покликали понятих сільського голову та ОСОБА_36 , ще підійшов Серьожа мій брат. Одразу зайшли у дім, потім біля дому, на горище нічого не знайшли. Біля дому є накриття, де Серьожа колеса зберігає, відкрили шухляду і знайшли в газеті щось, а потім під шифером теж знайшли. Поліція вела відеозйомку один поліцейський ходив за іншими слідом. Поліція питала ОСОБА_37 він заперечував, його забрали, допитували, коли повернувся я йому сказала, що це я поклала ці листки, воно (конопля) росла у сусідки, ховала щою ОСОБА_35 не бачив, бо він раніше курив (у ОСОБА_38 , до вироку суду). Тому я зібрала коноплю, занесла у двір, поклала під шифер, а потім восени на шкафчик у будинку, далі у газету, розділила на два пакети, думала, спробую покурити, бо нерви із-за його судів, один раз спробувала та й викинула. Курила з бутилки так, як раніше ОСОБА_35 робив, а я бачила. Одразу при обшуку не казала, бо я тоді злякалася, також боялася брата ОСОБА_39 . Територія їх подвір`я огороджена, але замків нема, особливо з огорода (там сітка), на території одна прибудова з колесами ОСОБА_40 , інша для дров. Чи підписувала щось під час обшуку не пам`ятає. Все життя вона робила на заводі, ніколи не курила, лише один раз, коли нервувалася через суди ОСОБА_41 в ОСОБА_38 , за що його судили не знає. Коноплю зірвала в сусідки, рослина приблизно 1м, запах, від`єднувала листя, поклала їх у х/б мішечок, після того як висохло, мішечок у шкафчик. Розділила їх на 4 чи 5 частин, не знаю для чого, подрібнила лише одну частину. Взяла одну бутилку (2л), обрізала, низ залишила, потім з меншої бутилки (0,5л) верхню частину з горлишком поставила, взяла фольгу із шоколадки «Оленка», зубочисткою пробила фольгу, вставила у горлишко, горлишко у нижню (там вода), підпалила листя, дихнула, закашлялась, викинула. Це було ще у 2016році осінню, судимість у ОСОБА_41 теж у 2016році. Бачила як робити бульбулятор, коли жила в ОСОБА_38 , бачила як вживав ОСОБА_35 з друзями (десь у 2015році, осінню 2014року помер чоловік). Коноплю не викинула, бо забула.

Стосовно бійки з ОСОБА_27 свідок ОСОБА_42 повідомила, що ще під час обшуку спитала у поліції, той дав бумагу, що ОСОБА_25 і ОСОБА_43 написали на ОСОБА_37 про коноплю. Надалі вони це заперечували. ОСОБА_35 сказав, що бачив ОСОБА_27 на кладовищі, той його покликав, ОСОБА_25 вдарив, поштовхалися, казав, що сильно не бив, бо він вже був побитий. Поліція вилучила речі (одяг і взуття ОСОБА_41 ). Після бійки ОСОБА_35 прийшов, сказав «Добре дав ОСОБА_27 », потім його забрали, а ОСОБА_25 , казали, у реанімації. ОСОБА_35 поїхав до нього, я на наступний день, купила ліків. ОСОБА_25 був без претензій до ОСОБА_41 , каже, що впав у ОСОБА_44 в погребі. Я до ОСОБА_27 їздила два рази, одяг привозила, ліки, десь на 1000грн., запевнила, що все куплю, розмовляла з хірургом. Потім мені сказали, що ОСОБА_25 втік з лікарні. Ухвалу суду про обшук дали мені під час обшуку, вона була у мене в кармані, її я дала ОСОБА_45 , він каже «будемо розбиратися, я їх спитаю, що це таке». Цього ж дня він пішов, а повернувся, каже, бачив ОСОБА_27 , дав йому пару раз. Коли я прийшла до лікарні, кажу «у ОСОБА_41 умовний, йому даром не пройде», а тут медсестри ви мама того, хто побив, я кажу «да». Допомагала ОСОБА_27 через доброту, щоб одужав, він мені ніхто, просто допомагав.

Винуватість обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому злочинів також підтверджується письмовими доказами, а саме:

витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження №12018110160000022 від 23.01.2018р., з якого вбачається, що це провадження відкрито у зв`язку з надходженням 22.01.2018р. до чергової частини Володарського відділення поліції Сквирського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області рапорту від інспектора цього відділення поліції про отримання інформації щодо зберігання ОСОБА_6 за місцем проживання наркотичних речовин, а також надходженням 08.02.2018р. заяви потерпілого ОСОБА_10 щодо нанесення йому 07.02.2018р. біля кладовища в с.Рубченки ОСОБА_6 тілесних ушкоджень палицею в область голови та тулуба (т.1, а.п.215-217), а також згаданим рапортом інспектора поліції (т.1, а.п.218);

клопотанням слідчого від 29.01.2018р. про проведення обшуку, ухвалою слідчого судді від 29.01.2018р. (справа №364/111/18, провадження №1-кс/364/10/18) щодо надання групі слідчих ОСОБА_46 , ОСОБА_47 дозволу на проведення обшуку на території домоволодіння, у житлі, господарських спорудах та будівлях за адресою: АДРЕСА_2 з метою відшукання та вилучення предмету вчинення злочину, а саме: речовини рослинного походження, що відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, а також відповідним протоколом обшуку від 05.02.2018р., проведеним слідчим ОСОБА_48 у присутності ОСОБА_6 та ОСОБА_42 за участю спеціалістів ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , в присутності понятих ОСОБА_17 , ОСОБА_22 із залученням ОСОБА_51 , під час якого було виявлено та вилучено з господарських приміщень паперові згортки газетного паперу з речовиною рослинного походження зеленого кольору (т.1, а.п.219-220, 221-222, 223-226), до протоколу додано і досліджено в судовому засіданні диск з відеозаписом проведеного обшуку (т.1, а.п.227, 228); обшук проводився із застосуванням службової собаки (т.2, а.п.7);

клопотанням слідчого від 06.02.2018р. та ухвалою слідчого судді від 06.02.2018р. (справа №364/111/18, провадження №1-кс/364/23/18) про арешт тимчасово майна, вилученого під час згаданого вище обшуку (т.2, а.п.8-10, 11-12);

постановою слідчого про призначення експертизи матеріалів речовин та виробів від 12.02.2018р. та висновком експерта від 19.02.2018р. №11-2/1041 за результатами проведеної судової експертизи матеріалів, речовин і виробів з ілюстраційною таблицею (т.2, а.п.13-15, 16-23), згідно з пунктами1, 3 якого вилучені під час зазначеного обшуку і надані на експертне дослідження речовини рослинного походження зеленого кольору є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено, канабісом (загальна маса в перерахунку на висушену речовину 44,91г), нашарування речовини коричневого кольору із специфічним запахом, що знаходились на внутрішній поверхні наданої на дослідження верхньої частини пляшки з полімерного матеріалу та деформованої фольги із саморобними отворами, що мається на горловині частини пляшки, є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено, екстрактом канабісу (маса в перерахунку на суху речовину 0,231г);

рапортом чергового поліції про надходження 07.02.2018р. о 17:29 повідомлення зі служби «102» про те, що по АДРЕСА_2 лежить чоловік, на обличчі кров, в нетверезому вигляді, потрібна швидка медична допомога (т.2, а.п.29-31), протоколом прийняття заяви від ОСОБА_10 про нанесення йому тілесних ушкоджень ОСОБА_52 (т.2, а.п.32-34);

протоколом огляду місця події від 08.02.2018р., а саме: земельної ділянки біля в`їзду на цвинтар, що неподалік вул.Центральна в с.Рубченки Володарського району Київської області, з ілюстраційною таблицею (т.2, а.п.35-42) та протоколом огляду місця події від 08.02.2018р., а саме: за місцем фактичного проживання обвинуваченого ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 , з ілюстраційною таблицею, під час якого вилучено його речі одяг і взуття, добровільно видані його матір`ю ОСОБА_42 (т.2, а.п.45-53, 55);

довідкою Володарської центральної районної лікарні від 08.02.2018р. №8 про діагноз, встановлений потерпілому ОСОБА_10 , а саме: «ЗЧМТ. ЗТЧП. Перелом кісток черепа. Перелом IV-V-VI-VII-VIII-IX ребер зліва» (т.2, а.п.68);

постановами слідчого про призначення трьох молекулярно-генетичних експертиз від 13.02.2018р. та відповідними висновками експертів від 26.03.2018р. №10-1/388, №10-1/389, від 27.03.2018р. №10-1/392 за результатами цих експертиз (т.2, а.п.70-71, 72-81, 82-84, 85-94, 95-97, 98-114), згідно з яким вилучені під час огляду місця події земельної ділянки біля в`їзду на цвинтар, що неподалік вул.Центральна в с.Рубченки, змиви речовин бурого кольору (відповідні марлеві тампони) за генетичними ознаками збігаються з генетичними ознаками зразків букального епітелію потерпілого ОСОБА_10 та підозрюваного ОСОБА_6 ;

протоколом проведення слідчого експерименту від 13.02.2018р. за участю підозрюваного ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_53 з доданим до нього і дослідженим у судовому засіданні диском з відеозаписом цього слідчого експерименту (т.2, а.п.123-128), під час якого ОСОБА_6 пояснив і показав на місцевості обставини щодо виникнення у нього конфлікту з ОСОБА_10 та нанесення останньому тілесних ушкоджень (механізм нанесення ударів);

постановою слідчого від 19.02.2018р. про призначення судово-медичної експертизи та відповідним висновком судово-медичного експерта від 02.03.2018р. №16/Д (т.2, а.п.130-131, 132-133), згідно з яким при дослідженні медичних документів ОСОБА_10 виявлено такі пошкодження: відкрита черепно-мозкова травма з переломом лівих тім`яної та вискової кісток з переходом на основу черепа та забоєм головного мозку, перелом 5-9ребер зліва з гемопневмотораксом зліва (крові до 150мл), травматичний розрив лівого слухового проходу, гематоми по передній поверхні грудної клітки; описані вище тілесні ушкодження виникли від дії тупих предметів, можливо в час та за обставин, указаних в постанові слідчого і відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень як небезпечні для життя; ОСОБА_10 міг отримати виявлені у нього тілесні ушкодження за обставин, на які вказує підозрюваний ОСОБА_6 під час проведення слідчого експерименту за його участю від 13.02.2018р.;

висновком експерта від 16.08.2019р. №61/Д за результатами судово-медичної експертизи, призначеної ухвалою суду від 05.06.2019р. в порядку статті332 Кримінального процесуальногокодексу України(далі КПК України) за клопотанням захисника обвинуваченого (т.2, а.п.186-187, 198-200), згідно з яким при дослідженні медичних документів ОСОБА_10 виявлено перелічені вище тілесні пошкодження, які виникли від дії тупих(ого) предметів(у) можливо в час та за обставин, указаних в ухвалі суду, і відносяться до категорії тяжких тілесних пошкоджень як небезпечні для життя; характерологічні особливості предмету(ів), яким нанесено ОСОБА_10 тілесні пошкодження, не відобразились в пошкодженнях; ці тілесні пошкодження не могли утворитися внаслідок падіння на площину (у погребі) або каміння, цеглу бордюр або інші предмети з обмеженою контактуючою поверхнею з висоти власного зросту або іншої висоти; відсутність даних про наявність виражених ознак противодуарного пошкодження головного мозку (що виникають при травмі внаслідок падіння, в тому числі і із висоти) виключає отримання даних пошкоджень при падінні на площину. Крім того у ОСОБА_10 виявлено перелом основи черепа та кровотеча із лівого вуха внаслідок перелому основи черепа (дивись згаданий вище висновок експерта №16\Д), якби він отримав травму раніше до вказаних обставин, то в нього з лівого вуха текла б кров, і він мав би щонайменше закрити слуховий прохід пальцем і ходити так або кров текла б із спинномозковою рідиною із вуха на шию та на одяг. При падінні на тупий предмет з обмеженою контактуючою поверхнею (при умові наявності такого перелому черепа) повинна була б утворитися скальпована рана або хоч садно із пологим нижнім і підритим верхнім краєм. Крім того при обстеженні ОСОБА_10 в лікарні не виявлено ніяких крововиливів під оболонки мозку (субдуральних або епідуральних гематом, гігром), що могли призвести до так званого «світлого» проміжку часу при черепно-мозковій травмі, при якому громадянин після отримання черепно-мозкової травми може ходити, бігати або здійснювати інші цілеспрямовані рухи, тобто дані тілесні пошкодження не могли утворитися за довго до вказаних обставин у ухвалі суду. Експерт не встановлює обставини справи, а може сказати, могли дані тілесні пошкодження виникнути за тих чи інших конкретно вказаних обставин; падіння на площину чи інший предмет потрібно конкретизувати (т.2, а.п.217-219).

Крім того, у судовому засіданні 05.06.2019р. за клопотанням сторони захисту в режимі відеоконференції згідно з ухвалою суду від 22.04.2019р. (т.2, а.п.157-159, 188-189) допитаний експерт Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України головний судовий експерт відділу дослідження наркотичних засобів, їх аналогів і прекурсорів ОСОБА_54 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , яким під час досудового розслідування даного кримінального провадження надавався названий вище висновок від 19.02.2018р. №11-2/1041 за результатами судової експертизи матеріалів, речовин і виробів та який повідомив суд, що об`єктом даного експертного дослідження були речовини рослинного походження та частина пляшки, проведено мікроскопічне дослідження, якісні хімічні дослідження, дослідження методом тонкошарової хроматографії, кількість наркотичного засобу визначалася ваговим методом; дослідження проводилося згідно із затвердженою методикою, названою у висновку. Експертом надано пояснення щодо розпакування об`єктів дослідження, порядку їх дослідження (кожний горсток окремо), вагової маси речовини, що висушувалася для дослідження, вимірювання ваги за допомогою спеціального прибору; всі об`єкти досліджувалися лише у висушеному вигляді. Під час якісно хімічного досліджування бралася певна частина речовини, оскільки за такого дослідження їх властивості змінювалися, але заборони на таке дослідження не було. Висновок експерта складався лише за наслідками всіх передбачених методикою етапів дослідження. Без знищення певної частини речовини та/або зміни її властивостей проведення такої експертизи (наркотичних засобів) є неможливим.

У судових засіданнях 04.04.2019р. та 03.12.2019р. був допитаний судово-медичний експерт завідуючий Сквирським міжрайонним відділенням Київського обласного бюро судово-медичної експертизи ОСОБА_55 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , яким під час досудового розслідування та під час судового розгляду даного кримінального провадження надавалися названі вище висновки від 02.03.2018р. №16/Д (т.2, а.п.130-131, 132-133) та від 16.08.2019р. №61/Д (т.2, а.п.186-187, 198-200, 217-219) та який повідомив суд, що володіє необхідними медичними знаннями, до сфери його експертної компетенції входить медична галузь; судово-медичну експертизу по потерпілому ОСОБА_10 проводив згідно з наказом Міністерства охорони здоров`я України від 17.01.1995р. №6. Експерт, роз`яснюючи в суді під час допитів надані висновки, категорично виключив можливість отримання потерпілим тілесних ушкоджень, зафіксованих у медичній документації, через його падіння ані з висоти власного росту, ані з висоти 2-3м, у тому числі на бетон. За таких тілесних ушкоджень як у ОСОБА_10 отримання цих ушкоджень через будь-яке падіння виключається, оскільки при падінні з висоти ушкодження з одного боку, при цьому мало в зоні удару, а більше в зоні протиудару, при падінні більше внутрішніх пошкоджень ніж зовнішніх, а в ОСОБА_10 було навпаки, тому падіння категорично виключається. Гематоми на поверхні тіла ОСОБА_10 оцінюються в комплексі, оскільки були перелами ребер, у легенях рідина, ступінь рідини також впливає на ступінь тяжкості тілесних ушкоджень. На дослідження йому надавалася історія хвороби ОСОБА_10 , що ще точно не пам`ятає, все описано у висновку, під час другої (додаткової) експертизи досліджував за своїм попереднім висновком, який за нормативними документами теж відноситься до медичної документації. Експертна установа, в якій працює і де проводились експертизи, є структурним підрозділом Міністерства охорони здоров`я України. Щодо висновку від 16.08.2019р. №61/Д, то слово «за довго» вживано оціночно та не малося на увазі конкретний період часу, оскільки при забої людина може втрачати свідомість від декількох хвилин до декількох годин, далі етап «оглушеності» від декількох годин до декількох днів. Відтак, отримання ОСОБА_10 тих тілесних ушкоджень, що є предметом дослідження (а не будь-яких інших), від падіння в погреб виключається, оскільки при такому падінні виникають інші характерні пошкодження (протиударні), яких у ОСОБА_10 не було. Навіть якби було конкретизовано обставини падіння (висота погреба, сходини тощо), це не впливає на зроблений висновок, оскільки, як вказано, отримання названих у висновку ушкоджень через будь-яке падіння виключається.

Оцінюючи досліджені докази, кожний окремо та в їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд визнає їх належними, допустимими, достовірними, такими, що узгоджуються між собою, та достатніми, щоб покласти їх в основу вироку, приходячи до висновку, що винуватість обвинуваченого поза розумним сумнівом знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду даного кримінального провадження з огляду на таке.

Так, стосовно обставин вчинення обвинуваченим злочину, передбаченого частиною другою статті309 КК України, суд виходить з того, що факт зберігання наркотичних засобів за адресою фактичного місця проживання обвинуваченого ОСОБА_6 ним самим у суді не заперечувався та підтверджений не лише поданими стороною обвинувачення письмовими доказами, зокрема протоколом обшуку відповідного домоволодіння та висновком експерта, а також і показами свідка ОСОБА_42 (матері обвинуваченого), якою в суді стверджено, що, дійсно, згортки з наркотичними речовинами зберігалися, виготовлені із зірваної восени 2017року коноплі, яка була висушена, частина перетерта, розподілена на 4-5частин, запакована у відповідні згортки з газетного паперу та схована на території домоволодіння у господарських приміщеннях (будівлях). Проте суд критично оцінює покази свідка ОСОБА_42 в частині належності саме їй цих наркотичних речовин не лише тому, що вона є матір`ю обвинуваченого, а беручи до уваги обставини їх життя, зокрема кримінальне минуле обвинуваченого, який притягувався до кримінальної відповідальності за злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів (за статтями309, 307 КК України), вжиття ним шляхом куріння наркотиків, про що вказано в суді ним самим (адже під час допиту стверджував, що останні роки вже не вживає) та його матір`ю ОСОБА_42 , яка під час допиту зазначала, що переховувала наркотичні засоби з тим, щоб її син (обвинувачений ОСОБА_6 ) не знайшов, бо він курив коноплю. До того ж, як зазначила свідок ОСОБА_42 , вона все життя працювала на заводі, ніколи взагалі нічого не курила, проте один раз спробувала через нервовий стан, при цьому надавши покази про вжиття наркотичних засобів шляхом куріння саме через пристрій, виготовлений нею за допомогою пластикових пляшок, «технологію» виготовлення якого вона нібито випадково побачила кілька років тому в Києві, коли виносила сміття, а її син з друзями курив наркотик згаданим способом. На переконання суду, вжиття свідком ОСОБА_42 , яка є людиною похилого віку і яка ніколи нічого не курила, наркотичної речовини саме наведеним способом, що потребує певних знань з виготовлення і використання відповідного пристрою (так званого бульбулятора), а не будь-яким іншим чином є сумнівним, оскільки людині, яка ніколи не вживала наркотичних засобів, тяжко самій здогадатися технологію виготовлення такого пристрою, побачивши лише як він використовується. Тому суд оцінює покази свідка ОСОБА_42 (матері обвинуваченого) в частині взяття на себе належності вилучених у них наркотичних речовин як намагання запобігти засудження її сина, який згідно з попереднім вироком суду щодо нього перебуває на іспитовому строку. У той же час, як зазначалося, факт зберігання наркотичних речовин, кількість і місце зберігання відповідних згортків тощо нею підтверджено, а так само виготовлення цих речовин з коноплі, яка зірвана восени 2017року, висушування її, подрібнення певної її частини.

Стосовно обставин вчинення обвинуваченим злочину, передбаченого частиною першою статті121 КК України, суд виходить з того, що досліджувана подія (бійка між обвинуваченим ОСОБА_6 і потерпілим ОСОБА_10 ), що сталася 07.02.2018р., час і місце цієї події, а так само причини конфлікту між ними ніким з учасників кримінального провадження, зокрема самим обвинуваченим, не заперечувалися. Можливість отримання потерпілим ОСОБА_10 саме таких зафіксованих у матеріалах кримінального провадження тілесних ушкоджень, а не будь-яких інших, через його ймовірне падіння в погреб напередодні зазначеної події (бійки з ОСОБА_6 ) категорично виключається через відповідні характерні особливості тілесних ушкоджень, механізм їх отримання тощо, що підтверджено в суді двома висновками судово-медичної експертизи, одна з яких до того ж проведена за клопотанням сторони захисту з порушенням перед експертом питань, сформульованих захисником обвинуваченого, а також з урахуванням роз`яснень, наданих відповідним експертом під час двох допитів у суді. У зв`язку з цим суд не погодився та не задовольнив клопотання сторони захисту про надання доручення на проведення слідчого експерименту для з`ясування обставин ймовірного падіння ОСОБА_10 у погреб з мотивів, наведених в ухвалах суду від 05.06.2019р. (т.2, а.п.195-197) та від 03.12.2019р. (т.2, а.п.229-230), зокрема через те, що ці обставини були перевірені судом в інший ніж просила сторона захисту процесуальний спосіб.

Доказів протилежного суду не надавалося та не доводилося; питання щодо участь будь-яких інших осіб, допиту інших свідків тощо жодною стороною кримінального провадження також не порушувалося; так само сторонами кримінального провадження окрім наведених вище будь-яких інших клопотань не заявлялося, у тому числі щодо дослідження будь-яких речових доказів, зокрема й два фрагменти дерев`яної палиці. При цьому чинне процесуальне законодавство України не передбачає повноважень суду щодо збирання та дослідження за власною ініціативою доказів у кримінальному провадженні.

Крім того, суд зазначає, що позиція сторони захисту під час судового провадження змінювалася і коригувалася залежно від мети порушуваних питань і заявлених клопотань, що, на думку суду, не відповідає повною мірою досягненню завдань кримінального провадження, визначених у статті2 КПК України. Так, стороною захисту було зайнято суперечливу позицію щодо нанесення обвинуваченим ОСОБА_6 потерпілому ОСОБА_10 тілесних ушкоджень, визнаючи на початку судового провадження факт нанесення таких тілесних ушкоджень, подальше примирення з потерпілим ОСОБА_10 , надання йому матеріальної допомоги на лікування та відсутність в останнього претензій до обвинуваченого, про що подавалися ним і стороною захисту відповідні письмові заяви (т.1, а.п.42, 46, 49), зокрема, з метою зміни запобіжного заходу, у подальшому ж стверджувалося про отримання ОСОБА_10 тілесних ушкоджень не через дії обвинуваченого, а через падіння в погреб (що надалі, як зазначалося, спростовано висновками експерта та допитом експерта). Також за клопотанням сторони захисту допитано свідка ОСОБА_42 , якою стверджено факт зберігання наркотичних засобів за відповідною адресою, надалі під час дослідження письмових доказів, зокрема протоколу обшуку домоволодіння та відповідного відеозапису, стороною захисту висловлювалися припущення про можливість того, що такі наркотичні речовини могли бути неправомірно підкинуті, у подальшому ставилося під сумнів допустимість висновку експерта щодо наркотичних засобів.

У зв`язку з цим суд виходить також з визначених статтею22 КПК України засад змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів, доведенні перед судом їх переконливості, за якою кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом; сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК України. Наведене відповідає засадничим нормам пункту3 частини другої статті129 Конституції України, пункту15 частини першої статті7 КПК України. При цьому обов`язок доказування належності та допустимості доказів покладається на ту сторону, що їх подає (частина друга статті92 КПК України); докази оцінюються судом, зокрема, і з точки зору їх достовірності (стаття94 КПК України).

Стосовно заявлених стороною захисту письмових та усних заяв і клопотань щодо недопустимості окремих письмових доказів, поданих стороною обвинувачення, суд, окрім вже наведеного вище, виходить з того, що такі зауваження насамперед стосувалися окремих недоліків в оформленні протоколів процесуальних (слідчих) дій, зокрема незазначення повних відомостей щодо імені та по батькові слідчого, дат народження учасників таких слідчих дій, точних даних технічних засобів, за допомогою яких здійснювалося фіксування процесуальних дій тощо.

Відповідно до засадничих приписів частини третьої статті62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

На розвиток наведених конституційних норм у частині третій статті17 КПК України також передбачено, що підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом. За визначенням статті86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом; недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Європейський суд з прав людини, практику якого суд застосовує як джерело права (статті8, 9 КПК України, стаття17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані їм докази (зокрема, рішення ЄСПЛ від 09.06.1998р. у справі «Тейксейра де Кастро проти Португалії», від 19.02.2009р. у справі «Шабельника проти України»), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, а саме: на свободу, особисту недоторканність, на повагу до приватного і сімейного життя, таємницю кореспонденції, на недоторканність житла тощо. Європейський суд з прав людини також вказував на можливість використання в судовому розгляді навіть доказу, отриманого з порушенням названої Конвенції, за умови, якщо процес по справі в цілому і загалом був справедливий (рішення ЄСПЛ від 12.05.2000р. у справі «Султан Хан проти Сполученого Королівства», від 10.03.2010р. у справі «Биков проти Росії»).

Конституційний Суд України, даючи офіційне тлумачення наведеного вище положення частини третьої статті62 Конституції України, виходив з того, що обвинувачення особи у вчиненні злочину не може ґрунтуватися на доказах, одержаних у результаті порушення або обмеження її конституційних прав і свобод, крім випадків, у яких Основний Закон України допускає такі обмеження, дійшовши на підставі аналізу конституційних приписів частини третьої статті62 Конституції України («обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом») висновку, що обвинувачення у вчиненні злочину не може бути обґрунтоване фактичними даними, одержаними в незаконний спосіб, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою тощо (рішення Конституційного Суду України від 20.10.2011р. №12-рп/2011).

Зважаючи на такі наведені позиції Європейського суду з прав людини та тлумачення Конституційного Суду України, суд вважає, що окремі недоліки процесуального оформлення слідчих дій, проведених у цілому відповідно до вимог КПК України, не впливає в цілому і загалом на справедливість кримінального провадження, оскільки конституційні та інші передбачені процесуальним законом права обвинуваченого ОСОБА_6 не порушувалися, перешкод у реалізації його процесуальних прав не чинилося, про що висновки наведено вище; відсутність певних персональних даних певних осіб, зокрема, понятих, залучених до обшуку за місцем проживання обвинуваченого, не стало перешкодою в їх допиті в суді; слідчий експеримент з ОСОБА_6 проводився за участю захисника; тілесні ушкодження, отримані ОСОБА_10 і виявлені лікарями місцевої лікарні, зафіксовані у згаданій вище медичній довідці від 08.02.2018р. №8 (т.2, а.п.68), долученій до матеріалів досудового розслідування та надалі до матеріалів судового провадження; судово-медична експертиза проведена атестованим судовим експертом, що підтверджується даними реєстру атестованих судових експертів на сайті Міністерства юстиції України (т.2, а.п.258-260), у відділенні відповідного бюро судово-медичної експертизи згідно з наказом Міністерства охорони здоров`я України від 17.01.1995р. №6 «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.07.1995р. за №248/748. До того ж додаткова експертиза проводилася за ухвалою суду в тій же експертній установі, що і первісна, згідно з поданим стороною захисту клопотанням, про що також зазначалося вище. Стосовно проведення обшуку неуповноваженими особами, то згідно із згаданим вище протоколом обшуку такий обшук було проведено саме тим слідчим, який був названий у відповідній ухвалі слідчого судді про надання дозволу на проведення такого обшуку, інші особи, зазначені в протоколі обшуку, є особами, залученими слідчим до проведення даної слідчої дії.

Відтак, невизнання вини обвинуваченим ОСОБА_6 суд розцінює як намагання уникнути покарання за вчинені злочини, оскільки його вина доведена сукупністю наведених вище доказів.

Таким чином, зважаючи на усе наведене та даючи правову оцінку діям обвинуваченого, суд вважає доведеним вчинення ОСОБА_6 незаконного виготовлення, придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, вчинених повторно та вчиненого особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями307, 308, 310, 317 КК України,а також вчинення ним умисного тяжкоготілесного ушкодження,тобто умисноготілесного ушкодження,небезпечного дляжиття вмомент заподіяння, та кваліфікує такі дії, відповідно, за частиною другою статті309 КК України та частиною першою статті121 КК України.

При цьому судом враховано, що обвинувачений ОСОБА_6 раніше судимий вироком Дарницького районного суду міста Києва від 20.12.2017р. за частиною другою статті307, частиною першою статті309 КК України за сукупністю злочинів на підставі статті70 КК України до 5років позбавлення волі із застосуванням статті75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку 3роки (т.2, а.п.175-176), проте, маючи не зняту і не погашену в установленому законом порядку судимість, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та повторно вчинив нові умисні злочини за наведених вище і встановлених судом обставин, у тому числі передбачений частиною другою статті309 КК України злочин, який у частині щодо зберігання наркотичних засобів є триваючим.

Кваліфікуючи дії обвинуваченого за частиною першою статті121 КК України як умисні, суд виходить з норм статті24 КК України, що поділяє умисел на прямий і непрямий, останній має місце тоді, коли особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажала, але свідомо припускала їх настання. За роз`ясненням пункту22 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 07.02.2003р. №2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи» питання про умисел необхідно вирішувати, виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки. Зокрема, якщо, цілеспрямовано наносячи удар, особа не конкретизує у своїй свідомості, яку саме шкоду здоров`ю (тяжкість тілесних ушкоджень) буде фактично спричинено ним потерпілому, то в цьому випадку така особа діє з невизначеним (неконкретизованим) умислом, за якого вона хоча і бажає спричинити або свідомо припускає спричинення шкоди здоров`ю потерпілого, але при цьому не конкретизує точними межами у своїй свідомості тяжкість цієї шкоди. У таких випадках винувата особа має відповідати за той результат (шкоду), який фактично було заподіяно умисне заподіяння тілесних ушкоджень відповідного ступеню тяжкості (правова позиція, викладена в ухвалі Верховного Суду України від 28.05.2015р. у справі №5-25кс15).

Питання про призначення обвинуваченому покарання суд вирішує, керуючись вимогами статей65-67, 70, 71 КК України, роз`ясненнями, викладеними в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003р. №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» (з подальшими змінами), виходячи із принципів законності, справедливості, обґрунтованості й індивідуалізації покарання, враховуючи характер суспільної небезпечності і ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Досліджуючи дані, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_6 , судом встановлено, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_11 у м.Києві, громадянин України (т.2, а.п.167-168), зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає разом із своєю матір`ю ОСОБА_42 за адресою: АДРЕСА_2 (т.2, а.п.179, 180), неодружений,дітей чиінших осібна утриманніне має,освіта професійно-технічна, працював машиністом-кочегаром котельні Володарського професійного аграрного ліцею, також машиністом (кочегаром) котельні Товариства з обмеженою відповідальністю «УкрУтильЕнергія» до 26.03.2019р. (т.2, а.п.165), з 29.05.2019р. підсобним робітником у Приватному підприємстві «Аграрне» (т.2, а.п.183), невійськовозобов`язаний (т.2, а.п.177), на диспансерному обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває (т.2, а.п.171, 172), за місцем фактичного проживання характеризується виконкомом Рубченківської сільської ради Володарського району Київської області як особа, яка не працює, живе за рахунок тимчасових заробітків, допомагає матері в догляді за домогосподарством, веде нормальний спосіб життя, поводиться посередньо, підтримує дружні стосунки з односельчанами, у громадських місцях та вдома поводиться ввічливо, не зловживає спиртними напоями, порушень громадського порядку не виявлено, скарг і зауважень до сільської ради не надходило (т.2, а.п.181, 182).

Також встановлено, що обвинувачений ОСОБА_6 раніше судимий вироком Дарницького районного суду міста Києва від 20.12.2017р. за частиною другою статті307, частиною першою статті309 КК України до 5років позбавлення волі із звільненням від відбування покарання та встановленням 3років іспитового строку (т.2, а.п.173-176).

Тому, враховуючи, що ОСОБА_6 вчинив новий умисний злочин у період зазначеного іспитового строку, будучи раніше судимим названим вироком Дарницького районного суду міста Києва за вчинення також умисних злочинів, суд вважає, що обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_6 є рецидив злочинів (стаття34, пункт1 частини першої статті67 КК України, пункт15, 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.06.2010р. №7 «Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки»), проте органами досудового розслідування не було віднесено цю обставину до таких, що обтяжують покарання ОСОБА_6 , тому суд не вбачає можливим погіршити положення обвинуваченого та не враховує зазначену обставину як обтяжуючу при призначенні покарання. Відтак, передбачених статтею67 КК України обставин, що обтяжують обвинуваченому покарання, не встановлено.

До обставин, що згідно зі статтею66 КК України пом`якшують йому покарання, суд не відносить зазначені в обвинувальному акті обставини щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, оскільки вони не знайшли свого підтвердження в суді.

Матеріальної шкоди потерпілому не завдано, цивільний позов не заявлявся, потерпілий ОСОБА_10 , як зазначалося, подав до суду заяви про відсутність претензій до обвинуваченого (т.1, а.п.42, 46, 49).

Складення щодо обвинуваченого ОСОБА_6 досудової доповіді не призначалося через передбачені частиною третьою статті78 КК України наслідки вчинення засудженим протягом іспитового строку нового злочину (т.1, а.п.59).

Враховуючи усе викладене та беручи до уваги, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, суд дійшов до таких висновків.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , суд враховує вчинення ним одного злочину середньої тяжкості та одного тяжкого злочину за визначенням статті12 КК України, відсутність обтяжуючих та пом`якшуючих покарання обставин, бере до уваги особу винного, який згаданим вище вироком Дарницького районного суду міста Києва притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення двох злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, передбачених статтями309 і 307 КК України, із застосуванням до нього статті75 КК України та звільненням від відбування покарання з випробуванням, однак це не призвело до позитивних змін в його особистості і не створило у нього готовності до самокерованої правослухняної поведінки у суспільстві, припинення протиправних діянь, оскільки він знову вчинив злочини, в тому числі злочин, перебачений статтею309 КК України, тому за таких обставин суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого в умовах суспільства є неможливим. Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом, зокрема, у постанові Касаційного кримінального суду від 19.07.2018р. у справі №755/6254/17.

Крім того, за змістом абзацу шостого пункту25 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003р. №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» (з подальшими змінами) коли після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще в кількох злочинах, одні з яких вчинено до, а інші після постановлення першого вироку, покарання за останнім за часом вироком призначається із застосуванням як статті70 КК України, так і статті71 КК України: спочатку за правилами частини першої статті70 КК України за сукупністю злочинів, вчинених до постановлення першого вироку; після цього за правилами частини четвертої статті70 КК України; потім за сукупністю злочинів, вчинених після постановлення першого вироку; і остаточно за сукупністю вироків.

Верховний Суд роз`яснив, що у наведеному випадку процес призначення покарання проходить наступні стадії: 1)призначення покарання за злочин, вчинений до постановлення попереднього вироку; якщо вчинено декілька таких злочинів, які не охоплюються однією статтею чи частиною статті КК України, то покарання призначається за кожен злочин окремо; 2)визначення покарання за сукупністю вказаних злочинів (частини перша-третя статті70 КК України); 3)призначення покарання за сукупністю злочинів, встановлених новим та попереднім вироками, і зарахування у строк покарання повністю або частково відбутого покарання за попереднім вироком (частина четверта статті70, стаття72 КК України); 4)призначення покарання за злочин, вчинений після постановлення попереднього вироку; якщо вчинено декілька таких злочинів, які не охоплюються однією статтею чи частиною статті КК України, то покарання призначається за кожен злочин окремо; 5)визначення та призначення покарання за сукупністю вказаних злочинів (частини перша-третя статті70 КК України); 6)призначення остаточного покарання за сукупністю вироків (частина перша статті71 КК України) (постанова Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 25.06.2018р. у справі №511/37/16-к, провадження №51-830км18).

Згідно з роз`ясненням, викладеним також у пункті25 названої Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003р. №7, при застосуванні правил статті71 КК України слід враховувати, що остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим, ніж покарання, призначене за новий злочин, і ніж невідбута частина покарання за попереднім вироком.

Отже, за таких обставин, призначаючи покарання ОСОБА_6 та зважаючи на усе викладене, частково враховуючи позицію прокурора, висловлену в судовому засіданні, беручи до уваги особу обвинуваченого, а також особу потерпілого ОСОБА_10 , його спосіб життя та поведінку, керуючись наведеними роз`ясненнями Верховного Суду України та Верховного Суду, суд дійшов до висновку про доцільність призначення обвинуваченому на підставі застосування у наведеному вище порядку статей70 і 71 КК України остаточного покарання у виді позбавлення волі ближче до мінімального строку, передбаченого санкцією частини першої статті121 КК України, частково приєднавши невідбуту частину покарання за вироком Дарницького районного суду міста Києва від 20.12.2017р.

На переконання суду, таке покарання обвинуваченому ОСОБА_6 буде достатнім для його виправлення, а також для запобігання вчинення ним нових злочинів.

Визначаючи строк покарання обвинуваченому суд бере до уваги дату його затримання 08.02.2018р. згідно з ухвалою слідчого судді Володарського районного суду Київської області від 09.02.2018р. про застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою (справа №364/180/18, провадження №1-кс/364/31/18) та дату його звільнення з під варти 16.04.2018р. після зміни виду запобіжного заходу ухвалою суду від 16.04.2018р. (т.1, а.п.57-60).

Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили, суд, враховуючи думку прокурора щодо відсутності підстав для обрання запобіжного заходу, а також беручи до уваги, що обвинувачений не становить собою суспільної небезпеки, не ухилявся від викликів до суду, належно виконував покладені на нього законом і судом процесуальні обов`язки, тому суд за таких обставин вважає недоцільним обрання обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Питання щодо речових доказів та процесуальних витрат суд вирішує відповідно до вимог статей100, 124 КПК України.

Керуючись статтями70, 71, частиною другою статті309, частиною першою статті121 КК України, статтями331, 369-371, 373, 374, 392-395, 532 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті309 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3(три) роки.

На підставі частини четвертої статті70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного цим вироком за частиною другою статті309 КК України, більш суворим покаранням, призначеним вироком Дарницького районного суду міста Києва від 20.12.2017р. за частиною першою статті309, частиною другою статті307 КК України, призначити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання за сукупністю злочинів у виді позбавлення волі строком на 5(п`ять) років без конфіскації майна.

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті121 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5(п`ять) років 6(шість) місяців.

На підставі частини першої статті70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання за сукупністю злочинів у виді позбавлення волі строком на 5(п`ять) років 6(шість) місяців.

На підставі частин першої, п`ятої статті71 КК України шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком Дарницького районного суду міста Києва від 20.12.2017р. остаточно призначити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання за сукупністю вироків у виді позбавлення волі строком 6(шість) років.

На підставі частини п`ятої статті72 КК України зарахувати ОСОБА_6 у строк відбування покарання строк його попереднього ув`язнення з 08.02.2018р. до 16.04.2018р., виходячи з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили ОСОБА_6 не обирати.

Стягнути з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), на користь держави процесуальні витрати за проведення: судової експертизи матеріалів, речовин та виробів у розмірі 1430,00грн.; трьох судових молекулярно-генетичних експертиз у розмірі 2799,02грн., 2799,02грн. та 5005,87грн.; загальний розмір процесуальних витрат до стягнення 12033 (дванадцять тисяч тридцять три)грн. 91 (дев`яносто одна)коп.

Речові докази у кримінальному провадженні, внесеному 23.01.2018р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018110160000022, а саме:

особливо небезпечний наркотичний засіб (канабіс), загальною вагою в перерахунку на висушену речовину 44,91г., дозріле насіння рослин роду коноплі, частина пластикової пляшки, деформована фольга із отворами, що зберігаються в камері схову речових доказів при Володарському ВП Сквирського ВП ГУНП у Київській області знищити;

спортивні штани чорного кольору з білими лампасами, спортивна куртка чорно-білого кольору з написом на спині «adidas», пара гумового взуття, що належать ОСОБА_6 та зберігаються в камері схову речових доказів при Володарському ВП Сквирського ВП ГУНП у Київській області повернути власникові;

два фрагменти дерев`яної палиці, які було вилучено 08.02.2018р. під час огляду місця події в с.Рубченки Володарського району Київської області, які зберігаються в камері схову речових доказів при Володарському ВП Сквирського ВП ГУНП у Київській області знищити;

два марлевих тампони, що знаходяться у двох паперових конвертах, на які було вилучено змиви речовини бурого кольору зі снігу на території кладовища в с.Рубченки Володарського району Київської області під час огляду місця події 08.02.2018р., а також диски для лазерних систем зчитування із відеозаписами слідчих дій, що долучені до матеріалів кримінального провадження, залишити при матеріалах судового провадження.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору ОСОБА_5 , обвинуваченому ОСОБА_6 , його захисникам ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та надіслати потерпілому ОСОБА_10 .

Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Володарський районний суд Київської області протягом 30(тридцяти) днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення зазначеного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано; у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1