Рішення

від 10.01.2020 по справі 528/1015/19

ГРЕБІНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Гребінківський районний суд Полтавської області

Справа № 528/1015/19

Провадження № 2/528/25/20

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

10 січня 2020 року м. Гребінка

Гребінківський районний суд Полтавської області у складі:

судді Шевченко В.М.,

за участю секретаря судового засідання Кузуб В.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін за наявними у справі письмовими доказами в приміщенні Гребінківського районного суду Полтавської області

цивільну справу № 528/1015/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінекс капітал

до ОСОБА_1 ,

про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу,

УСТАНОВИВ:

22.10.2019 ТОВ Фінансова компанія Фінекс капітал (далі -позивач, ТОВ ФК Фінекс капітал ) звернулось із позовними вимогами до ОСОБА_1 про стягнення в порядку регресу суми виплаченого страхового відшкодування, які мотивує тим, що 03.12.2014 між ТДВ СТ Домінанта та ОСОБА_2 був укладений договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/3276057, яким забезпечено транспортний засіб Hundai д.н.з. НОМЕР_1 . 15.03.2015 відбулась ДТП за участю застрахованого транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , який був пішоходом (потерпілий). ТДВ СТ Домінанта , на підставі рішення Яготинського районного суду Київської області від 27.01.2016, здійснено виплату страхового відшкодування на користь потерпілого в розмірі 56 847 грн 73 коп, про що свідчать відповідні документи. На підставі договору укладеного між ТДВ СТ Домінанта та ТОВ Фінансова компанія Довіра про фінансування під відступлення права грошової вимоги право вимоги за грошовими зобов`язаннями прийняло ТОВ Фінансова компанія Довіра , яке в свою чергу, на правах нового кредитора відступило право грошової вимоги ТОВ Фінансова компанія Фінекс капітал . З огляду на викладене позивач просить стягнути із відповідача в порядку регресу вказану суму страхового відшкодування, а також 1 921,00 грн сплаченого судового збору.

29.10.2019 ухвалою Гребінківського районного суду Полтавської області прийнято до розгляду та відкрито провадження у цій справі та постановлено про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та встановлено сторонам строк на реалізацію процесуального права подачі заяв по суті позовних вимог. (а.с. 28-30).

Позивачем направлено до суду клопотання в якому просить суд розглянути справу у відсутність представника позивача /а.с. 35/.

Відповідач ОСОБА_1 у встановлений судом строк не скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву. Поштове відправлення у цій справі - копію позовної заяви та ухвали від 29.10.2019 відповідач отримав 14.12.2019 /а.с. 49/. За відсутності доказів поважності причин неподання сторонами заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 ЦПК України.

Враховуючи те, що при відкритті провадження судом було ухвалено проводити судовий розгляд цієї справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, а сторони в установленому законом порядку не подали клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, то в силу положень ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. У такому випадку судове засідання не проводиться. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного тексту судового рішення (ч. 5 ст. 268 ЦПК України). Судовий розгляд справи призначено на 09.12.2019.

Дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.

Судом встановлено, що 03.12.2014 між ТДВ СТ Домінанта та ОСОБА_2 був укладений договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/3276057, яким забезпечено транспортний засіб Hundai д.н.з. НОМЕР_2 /а.с. 5, 10/.

15.03.2015 у м. Яготин по вул. Незалежності сталася дорожньо-транспортна пригода за участю ОСОБА_1 , який керував забезпеченим транспортним засобом Hundai д.н.з. НОМЕР_2 та ОСОБА_3 , який був пішоходом (потерпілим), що підтверджено страховим актом № 7793/1/ЦВ від 17.10.2016 /а.с. 3/.

Рішенням Яготинського районного суду Київської області від 27.01.2016 по справі № 382/1487/15-ц стягнуто з ТДВ СТ Домінанта на користь потерпілого ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмірі 51 847 грн 73 коп та 5 000 грн 00 коп моральної шкоди /а.с.6-9/.

ТДВ Страхове товариство Домінанта здійснило виплату на користь потерпілого на підставі рішення суду у розмірі 56 847 грн 73 коп, що підтверджено платіжним дорученням № 2263 від 17.10.2016 /а.с. 4/.

02.04.2018 між ТДВ СТ Домінанта та ТОВ Фінансова компанія Довіра укладено договір № 02-04/2018 про фінансування під відступлення права грошової вимоги (факторинг), згідно Додатку №1 до цього Договору /а.с. 19-23/.

03.04.2018 ТОВ ФК Довіра на правах нового кредитора уклало договір про фінансування під відступлення права грошової вимоги (факторинг) № 03-04/2018 з ТОВ Фінансова компанія Фінекс Капітал про відступлення права вимоги, відповідно до якого Клієнт передає Фактору право вимоги за грошовими зобов`язаннями, що перейшли до клієнта за договором № 02-04/2018 від 02.04.2018 від страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування /а.с.14-18/.

Згідно із Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія ФІНЕКС КАПІТАЛ є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законом порядку з основним видом економічної діяльності - фінансовий лізинг /а.с. 11/.

Предметом спірних правовідносин у цій справі є стягнення сплаченого страхового відшкодування в порядку регресу.

За приписами п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є: свобода договору, свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно із положеннями п. 2 ч. 1 ст. 980 ЦК України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані з володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування).

Істотними умовами договору страхування є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов`язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства (ст. 982 ЦК України).

Згідно зі ст. 985 ЦК України страхувальник має право укласти із страховиком договір на користь третьої особи, якій страховик зобов`язаний здійснити страхову виплату у разі настання страхового випадку, що кореспондується із положенням статті 3 Закону України Про страхування .

За приписами ч. 1 ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Відповідно до ст. 1 Закону України Про страхування страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Згідно із положеннями ст. 16 цього Закону договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування(подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Страховий випадок - це подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити страхову виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі. Яка саме подія визнається страховим випадком має бути детально зазначено у договорі страхування (ст. 8 Закону України Про страхування ).

Страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком, відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. (ч. 2 ст. 9 Закону України Про страхування ).

Закон України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон) регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Системний аналіз положень цього Закону дає підстави для висновку, що в момент укладення договору обов`язкового страхування страховик бере на себе зобов`язання відповідати перед невизначеним і невідомим заздалегідь колом осіб за майнову шкоду, завдану цим особам страхувальником відповідальності, тобто приймає на себе фінансові ризики виплати відшкодування завданої страхувальником іншій особі майнової шкоди.

За змістом частин першої та другої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим майновим права фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що законом не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача в заподіянні шкоди, він лише повинен доказати факт заподіяння такої шкоди відповідачем та її розмір.

Тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди, а позивач доводить лише факти, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

Аналогічні правові висновки висловлені у постанові Верховного Суду України від 03.12. 2014 у справі № 6-183цс14, а також у постанові Верховного Суду від 23.01.2018 у справі № 686/20040/2012, провадження № 61-672 св 18.

Деліктне зобов`язання виникає з факту завдання шкоди (зокрема, майнової) і триває до моменту її відшкодування потерпілому в повному обсязі особою, яка завдала шкоду (статті 11, 599, 1166 ЦК України). Сторонами деліктного зобов`язання зазвичай виступають потерпілий (кредитор) і заподіювач шкоди (боржник). Разом з тим правила регулювання таких зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо заподіювачем, а іншою особою за умови, що законом передбачено такий обов`язок іншої особи, хоч вона шкоди й не заподіювала.

Отже, деліктне зобов`язання - це зобов`язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто в таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов`язання із відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого.

Особою, відповідальною за завдані збитки, може бути як безпосередній заподіювач шкоди, так і відповідальна за нього страхова компанія.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

За правилом частини першої статті 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, після виконання особою, що не завдавала шкоди, свого обов`язку з відшкодування потерпілому шкоди, завданої іншою особою, потерпілий одержує повне задоволення своїх вимог, і тому первісне деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням (стаття 599 ЦК України).

Така правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 16.11.2016 у цивільній справі N 6-2188цс16.

Отже, зобов`язання за договором страхування та зобов`язання, що виникло з регресної вимоги, не можуть виникати та існувати одночасно.

У зв`язку із виконанням ТДВ СТ ДОМІНАНТА рішення Яготинського районного суду Київської області № 382/1487/15-ц, що підтверджується платіжним дорученням № 2263 від 17.10.2016 та страховий акт № 7793/1/ЦВ від 17.10.2016, тобто зобов`язань за договором страхування, з цього дня у Страховика виникло право регресної вимоги до заподіювача шкоди - ОСОБА_1 .

Водночас, у подальшому між ТДВ СТ ДОМІНАНТА та ТОВ ФК ДОВІРА 02.04.2018 було укладено договір факторингу, наступне відступлення права грошової вимоги від ТОВ ФК ДОВІРА до ТОВ ФК Фінекс Капітал відбулось на підстав договору факторингу від 03.04.2018, в силу якого останній набув право вимоги за грошовими зобов`язаннями, що перейшли за договором № 02-04/2018 від 02.04.2018 від страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування.

Умовами пп. 3.1.3 договору від 02.04.2018 передбачено можливість уступати права грошової вимоги в цілому або якоїсь окремої регресної вимоги третім особам (а.с 14), а тому наступне відступлення права грошової вимоги не суперечить правилам ст. 1083 ЦК України.

Підстави виникнення цивільних прав та обов`язків визначені в ст. 11 ЦК України, зокрема з договорів та інших правочинів.

Ст. 14 цього Кодексу унормовано, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Виконання цивільних обов`язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.

Згідно зі ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У ч. 1 ст. 516 ЦК України зазначено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

За загальним правилом наявність згоди боржника на заміну кредитора в зобов`язанні не вимагається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. Такий висновок зробив Верховний Суд в постанові №643/4902/14-ц від 05.12.2018.

Оскільки передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення права вимоги (договір факторингу) є правонаступництвом, то такий правонаступник кредитора має право звертатись до суду, зокрема із позовною заявою про відшкодування збитків у порядку регресу.

За приписами ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень,

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Згідно із положеннями ст. 94 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надані сторонами докази суд визнає належними і допустимими, також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов`язані з обставинами справи. Сторонами надано належним чином завірені копії відповідних документів.

Отже, за наслідком судового розгляду, аналізуючи наявні у справі письмові докази, надані стороною позивача, за відсутності заперечень відповідача, з огляду на обов`язок заподіювача шкоди відшкодувати збитки в повному обсязі, суд прийшов висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_4 на користь ТОВ ФК Фінекскапітал страхового відшкодування в прядку регресу у розмірі 56 897, 73 грн, оскільки позивачем доведено факт завдання шкоди відповідачем, що стороною відповідача за відсутності відзиву не заперечувалося, між діями відповідача і шкодою є безпосередній причинний зв`язок, ОСОБА_1 не доведено, що шкоду завдано не з його вини, а тому він є заподіювачем шкоди, тобто особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду, стороною відповідача не спростовано в установленому процесуальним законодавством порядку докази позивача щодо розміру позовних вимог, тому вимога про стягнення страхового відшкодування у порядку регресу до відповідача у розмірі виплаченого страхового відшкодування на підставі рішення суду та страхового акта, є правомірною.

Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат між сторонами, правове регулювання якого міститься в положеннях ст.ст. 141, 142 ЦПК України.

За загальним правилом судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1 ст. 141 ЦПК України).

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача ( ч. 2 ст. 141 ЦПК України).

Відповідно до абз. 1 ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

З огляду на викладене підлягає стягненню із відповідача на користь позивача сума судового збору у розмірі 1921, 00 грн, сплаченого відповідно до платіжного доручення № 164 від 17.12.2019.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 11, 14, 22, 204, 512, 516, 599, 979, 980, 985, 990, 1166, 1191 ЦК України, Закону України Про страхування , Законом України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , ст.ст. 12, 13, 76, 77, 81, 89, 141, 142, 209, 258, 259, 264, 265, 268, 354, пп.15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України,

УХВАЛИВ:

позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінекс капітал до ОСОБА_1 , про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінекс капітал страхове відшкодування у порядку регресу в розмірі 56 847 (п`ятдесят шість тисяч вісімсот сорок сім) грн 73 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінекс капітал сплачений судовий збір в розмірі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн 00 коп.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва у строки, встановлені статтею 354 ЦПК України.

Інформацію стосовно справи, що розглядається, можна отримати за адресою: м. Гребінка, вул. Я. Мудрого, 4, та на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/sud1605.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , ІПН - невідомий;

Відповідач - Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінекс капітал , адреса: пр.-т В. Лобановського, 82, Солом`янського району, м. Київ, 03138, ЄДРПОУ 41220708.

Складення повного тексту - 10.01.2020

Суддя В. Шевченко