Рішення

від 10.12.2019 по справі 2-1115/08

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

(ДОДАТКОВЕ)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 2-1115/08

пр. № 2-др/759/42/19

10 грудня 2019 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва у складі: головуючого судді Марко Я.Р., за участю секретаря судового засідання Шапаренка О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Коновал З.Ф. про визнання права власності на Ѕ частину будинку та визнання частково недійсним заповіту від 05.04.2002 року на ім`я ОСОБА_1 та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , треті особи: Дванадцята київська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Коновал З.Ф. про визнання права власності на Ѕ частину спадкового майна та визнання заповіту частково недійсним та визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 19.12.2002 року, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з заявою про ухвалення додаткового рішення у справі за первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Коновал З.Ф. про визнання права власності на Ѕ частину будинку та визнання частково недійсним заповіту від 05.04.2002 року на ім`я ОСОБА_1 та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , треті особи: Дванадцята Київська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Коновал З.Ф. про визнання права власності на Ѕ частину спадкового майна та визнання заповіту частково недійсним та визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 19.12.2002 року та просив суд, з врахуванням уточнення:

- заповіт на ім"я ОСОБА_1 , складений ОСОБА_4 та посвідчений 05.04.2002 року приватним нотаріусом Коновал З.Ф., визнати частково недійсним в частині обов"язкової частки у спадщині, що успадковується спадкоємцями за законом у розмірі 2/3 частини спадкового майна, заповіт є діючим в частині, що залишилась - 1/3 частини спадкового майна;

- визнати за ОСОБА_1 , як спадкоємцем за заповітом, право власності на 4/18 частин будинку АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заяви зазначив, що рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 26.12.2008 року визнано за ОСОБА_2 право власності на 7/18 частин будинку АДРЕСА_1 , визнано за ОСОБА_3 право власності на 7/18 частин будинку АДРЕСА_1 , визнано частково недійсним заповіт на ім`я ОСОБА_1 , складеного ОСОБА_4 та посвідчений 05.04.2002 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коновал З.Ф., визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, виданого 19.12.2002 року Дванадцятою київською державною нотаріальною конторою на ім`я ОСОБА_2 . В інших частинах основний та зустрічний позови залишено без задоволення.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 12.03.2009 року рішення Святошинського районного суду м. Києва від 26.12.2008 року залишено без змін.

Ухвалою Верховного суду від 28.09.2009 року рішення Святошинського районного суду м. Києва та ухвалу Апеляційного суду м. Києва залишено без змін.

Після набрання чинності рішення суду у даній справі, заявник неодноразово звертався до Дванадцятої КДНК стосовно оформлення права власності на належне йому спадкове майно. Однак, на думку нотаріуса, у резолютивній частині рішення суду відсутнє пряме визначення частини будинку належного на праві власності ОСОБА_1 , а також не зрозуміло в якій частині вважати частково недійсним заповіт. Після проведених консультацій, нотаріальною конторою було направлено до суду заяву про роз`яснення рішення суду, однак дана заява залишена без задоволення. На чергове звернення ОСОБА_1 до нотаріальної контори, заявнику було відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на спадкове майно, про що винесено відповідну постанову № 5718/02-31 від 01.10.2019 року та зазначено, що неможливо встановити, щодо якого майна частково втратив чинність заповіт. У зв`язку з наведеним вище, заявник звернувся до суду за захистом свої порушених прав.

В судове засідання заявник та інші учасники судового розгляду не з`явились, про розгляд справи повідомлялись належним чином. ОСОБА_1 та ОСОБА_5 подали до суду заяви про проведення судового засідання без їх участі. Заявник підтримав подану заяву. ОСОБА_5 не заперечували проти її задоволення.

У відповідності до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та просила суд визнати за нею право власності на Ѕ частину будинку АДРЕСА_1 , визнати право власності на грошовий вклад в філії Ощадбанку № 8069/0100, що належав її матерів ОСОБА_6 та визнати частково недійсним заповіт на ім`я ОСОБА_1 складеного ОСОБА_4 05.04.2002 року та стягнути судові витрати в розмірі 10050 грн.

ОСОБА_3 подала до суду зустрічний позов до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та просила суд визнати право власності на Ѕ частину спадкового майна, визнати заповіт частково недійсним та визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 19.12.2002 року.

Як встановлено судовим рішенням від 26.12.2008 року спадкоємцями майна померлої ОСОБА_6 в рівних долях по 1/3 частин є ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а всього майно подружжя ОСОБА_4 становить: частка ОСОБА_3 - 1/6, частка ОСОБА_2 - 1/6, частка ОСОБА_4 - 4/6.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , який заповів своє майно ОСОБА_1 . Спадковим майном після померлого ОСОБА_4 являлись 4/6 спірного будинку АДРЕСА_1 та грошові вклади подружжя ОСОБА_4 в відділеннях Ощадбанку. На час смерті ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були непрацездатними та відповідно до ст. 535 ЦК України (в редакції 1963 року) мали право на 2/3 частки, яка б належала кожному з них при спадкоємстві за законом і їх частки становили по 2/9 спадкового майна подружжя. До всього спадкового майна подружжя ОСОБА_4 становлять: частка ОСОБА_2 - 7/18, частка ОСОБА_3 - 7/18, частка ОСОБА_1 - 4/18.

З матеріалів справи та рішення суду вбачається, що 19.12.2002 року Дванадцятою Київською державною нотаріальною. Конторою ОСОБА_2 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на грошовий вклад померлої ОСОБА_6 , при цьому не було враховано, що на час відкриття спадщини по грошовому вкладу у померлої ОСОБА_6 залишився чоловік ОСОБА_4 , що мешкав разом з нею і був зареєстрований разом з нею по АДРЕСА_1 , фактично прийняв спадщину і його доля, як спадкоємця першої черги не була врахована при видачі свідоцтва, у зв`язку з чим вказане свідоцтво визнано судом недійсним.

Відповідно до статті 529 Цивільного кодексу України (в редакції 1963 року) при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних долях, діти дружина і батьки померлого.

Згідно зі статтею 535 Цивільного кодексу України (в редакції 1963 року) непрацездатні діти спадкоємця, незалежно від змісту заповіту, успадковують не менше двох третин частки, яка б належала кожному х них при спадкоємстві за законом (обов`язкова частка).

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 26.12.2008 року визнано за ОСОБА_2 право власності на 7/18 частин будинку АДРЕСА_1 , визнано за ОСОБА_3 право власності на 7/18 частин будинку АДРЕСА_1 , визнано частково недійсним заповіт на ім`я ОСОБА_1 , складеного ОСОБА_4 та посвідчений 05.04.2002 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коновал З.Ф., визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, виданого 19.12.2002 року Дванадцятою Київською державною нотаріальною конторою на ім`я ОСОБА_2 . В інших частинах первісний та зустрічний позов залишено без задоволення.

Таким чином, як вбачається з вищенаведеного, судом, при вирішення спору у даній справі не зазначено в якій частині визнано частково недійсним заповіт на ім`я ОСОБА_1 , складеного ОСОБА_4 та посвідчений 05.04.2002 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коновал З.Ф.

У відповідності до статті 270 Цивільного процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати;

4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Рішення суду повинно бути повним, тобто повинно вирішувати усі позовні вимоги та усі питання, пов`язані із розглядом спору. Способом усунення неповноти рішення суду є ухвалення додаткового рішення. Ухвалюючи рішення, суд повинен враховувати первісні вимоги, а також усі уточнення (доповнення або зміни) до них, які заявлялися в судовому засіданні.

При розгляді заяви ОСОБА_1 судом враховано, що суд, ухвалюючи рішення від 26.12.2008 року, встановив, що на час смерті ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були непрацездатними та відповідно до ст. 535 ЦК України (в редакції 1963 року) мали право на 2/3 частки, яка б належала кожному з них при спадкоємстві за законом і їхчастки становили по 2/9 спадкового майна подружжя, відтак, заповіт, що є предметом спору у справі, є недійсним саме в цій частині.

Враховуючи фактичні обставини встановлені судом в сукупності із зазначеною нормою процесуального закону, суд вважає, що існують достатні підстави для ухвалення судом додаткового рішення з визначенням в якій саме частині визнано недійсним заповіт на ім"я ОСОБА_1 складений ОСОБА_4 , посвідчений 05.04.2002 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коновал З.Ф., а саме, в частині обов`язкової частки у спадщині, що успадковується спадкоємцями за законом у розмірі 2/3 частини спадкового майна.

Як вбачається з мотивувальної частини рішення суду від 26.12.2008 року, частки у спадковому майні подружжя ОСОБА_4 належать наступним особам: частка ОСОБА_2 - 7/18, частка ОСОБА_3 - 7/18, частка ОСОБА_1 - 4/18.

Водночас, заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в частині визнання за ОСОБА_1 , як спадкоємцем за заповітом, право власності на 4/18 частин будинку АДРЕСА_1 задоволенню не підлягає, оскільки не була предметом позову у даній справі.

На підставі викладеного та керуючись статтями 8, 10, 88, 247, 270 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Коновал З.Ф. про визнання права власності на Ѕ частину будинку та визнання частково недійсним заповіту від 05.04.2002 року на ім`я ОСОБА_1 та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , треті особи: Дванадцята київська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Коновал З.Ф. про визнання права власності на Ѕ частину спадкового майна та визнання заповіту частково недійсним та визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 19.12.2002 року - задовольнити частково.

Заповіт на ім"я ОСОБА_1 складений ОСОБА_4 , посвідчений 05.04.2002 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коновал З.Ф. визнати частково недійсним в частині обов`язкової частки у спадщині, що успадковується спадкоємцями за законом у розмірі 2/3 частини спадкового майна.

В задоволені іншої частини заяви - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя: Я.Р. Марко