Ухвала

від 09.01.2020 по справі 707/2476/16-ц

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/58/20 Справа № 707/2476/16-цГоловуючий по 1 інстанції - Василенко В.В. Категорія: 302000000 Доповідач в апеляційній інстанції - Вініченко Б.Б.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2020 року Черкаський апеляційний суд в складі:

суддів Вініченка Б.Б., Храпка В.Д., Бондаренка С.І.

за участю секретаря Матюхи В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 21 грудня 2016 року у справі за позовом заступника прокурора Черкаської області та Державного підприємства Черкаське лісове господарство до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 та Черкаська районна державна адміністрація про витребування земельної ділянки, -

в с т а н о в и в :

У жовтні 2016 року заступник прокурора Черкаської області та ДП Черкаське лісове господарство звернулися до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 та Черкаська районна державна адміністрація, про витребування земельної ділянки.

В обгрунтування своїх позовних вимог заступник прокурора вказував, що рішенням Черкаського районного суду від 25.04.2016 р. задоволено позов заступника прокурора Черкаської області до Черкаської районної державної адміністрації, ОСОБА_3 , відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Черкаського районного управління юстиції, треті особи без самостійних вимог на предмет спору: ДП Черкаське лісове господарство , ПП Гарант , та визнано недійсним розпорядження голови Черкаської РДА від 11.09.2014 р. №242 Про затвердження проекту землеустрою та передачу земельних ділянок у власність з усіма його додатками в частині, що стосується ОСОБА_3 , та скасовано рішення про державну реєстрацію за нею права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7124986000:01:002:0014, ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 14.07.2016 р. це рішення залишено без змін.

ОСОБА_3 , незважаючи, що законність отримання нею земельної ділянки оскаржувалась прокуратурою в судовому порядку, 28.04.2016 р. її продала ОСОБА_2 , а приватний нотаріус Степаненко А.М., як державний реєстратор прийняла рішення №29462893 про державну реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на спірну земельну ділянку.

Прокурор просив суд витребувати у ОСОБА_2 на користь держави в особі Кабінету Міністрів України зазначену земельну ділянку.

Заочним рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 21.12.2016 р. позов заступника прокурора Черкаської області та ДП Черкаське лісове господарство задоволено, та витребувано у ОСОБА_2 на користь держави в особі Кабінету Міністрів України земельну ділянку площею 0,0995 га, кадастровий номер 7124986000:01:002:0014, що розташована в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області за межами населеного пункту. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь прокуратури Черкаської області сплачений судовий збір в сумі 7 047.90 грн.

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що оскільки рішенням Черкаського районного суду від 25.04.2016 р. спірна земельна ділянка вибула з володіння держави та з постійного користування ДП Черкаське лісове господарство не з їхньої волі, а шляхом прийняття Черкаською РДА незаконного розпорядження, з перевищенням наданих їй повноважень, тому ОСОБА_2 відповідно до ст.330 ЦК України, не набуває право власності на земельну ділянку за кадастровим номером 7124986000:01:002:0014 та ця ділянка підлягає витребуванню у неї на підставі ст.388 ЦК України, при цьому послався на п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р №9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочину недійсним та п.п.21,22,24-30 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 №5 Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав .

Сторони рішення суду не оскаржили.

Не погоджуючись з заочним рішенням суду ОСОБА_1 , який не приймав участь у справі, подав апеляційну скаргу в якій просив його скасувати в частині витребування у ОСОБА_2 земельної ділянки з кадастровим номером 7124986000:01:002:0014, площею 0,095 га, що розташована в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області за межами населеного пункту на користь держави в особі Кабінету Міністрів та ухвалити рішення яким скасувати державну реєстрацію даної земельної ділянки, та витребувати її на користь держави.

Апеляційні вимоги мотивував тим, що він є власником нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , яка розташована на земельній ділянці орієнтованою загальною площею 0,9611 га.

З довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями № 0-23-0.221-4483/180-18 від 27.09.2018 р., яку він отримав для оформлення права користування земельною ділянкою за адресою знаходження власних нежитлових будівель, йому стало відомо, що зазначена земельна ділянка обліковується за Свидівоцьким лісництвом Черкаського ДЛП та відноситься до категорії Ліси та інші лісовкриті площі , а саме Ліси І-групи.

Звернувшись до Свидівоцького лісництва Черкаського ДЛП він дізнався, що частина земельної ділянки, яка знаходиться у його фактичному користуванні, входить у межі сформованих земельних ділянок (кадастрові номери 7124986000:01:002:0014 та 7124986000:01:002:0028). Саме ці земельні ділянки були передані у приватну власність громадянам розпорядженням голови Черкаської РДА Про затвердження проекту землеустрою та передачу земельних ділянок у власність від 11.09.2014 р. №242, яке в подальшому рішенням Черкаського районного суду від 25.04.2016 р. з усіма його додатками в частині, що стосується ОСОБА_3 та ОСОБА_4 визнано недійсним, та скасовано рішення про державну реєстрацію права власності за цими громадянами на земельні ділянки з кадастровими номерами 7124986000:01:002:0014 та 7124986000:01:002:0028.

Апелянт зазначає, що прокуратура Черкаської області дізнавшись, що ОСОБА_3 28.04.2016 р. продала спірну земельну ділянку 7124986000:01:002:0014 ОСОБА_2 звертаючись до суду з позовом, на відміну від вимог витребувати зазначену земельну ділянку у державну власність, звернулася із позовом витребувати у ОСОБА_2 цю земельну ділянку на користь держави в особі Кабінету Міністрів України, що на його думку, не відповідає вимогам чинного законодавства.

Апелянт вважає, що задовольняючи такий позов прокурора суд порушив його права, оскільки таке рішення унеможливлює оформлення ним права користування земельною ділянкою на якій знаходиться його власне нерухоме майно.

У відзиві на апеляційну скаргу прокурор ОСОБА_5 зазначила, що доводи апелянта ОСОБА_1 викладені ним в апеляційній скарзі не відповідають дійсним обставинам справи.

Відповідно до вимог ст.352 ЦПК України право апеляційного оскарження рішення суду надається учасникам справи, а також особам, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов`язки. Проте судом першої інстанції питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_1 не вирішувались.

Під час підготовки відзиву, прокуратурою Черкаської області було вивчено матеріали інвентаризаційної справи Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації №206 на будинок АДРЕСА_1 та установлено, що ОСОБА_1 є власником нежитлової будівлі площею 8,6 кв.м., навісу та огорожі (загальну площу якого не зазначено). Згідно матеріалів інвентарної справи за вказаною адресою огорожі не існує. Згідно абрису на присадибну ділянку, який міститься в інвентаризаційній справі установлено, що нежитлова будівля належна апелянту на праві приватної власності не потрапляє в межі земельної ділянки з кадастровим номером 7124986000:01:002:0014, що була предметом спору у справі №707/2476/16-ц. Наголосила, що будь-яка, землевпорядна документація, що посвідчує право власності чи користування апелянта на земельну ділянку, в тому числі і спірну, відсутня, в матеріалах інвентаризації зазначено, що розмір земельної ділянки в абрисі зазначено по фактичному користуванню станом на 2012 рік. Отримавши свідоцтво на право власності на майно апелянт фактично погодився з відсутністю на земельній ділянці огорожі.

Вказує, що ОСОБА_1 в обґрунтування апеляційної скарги не надав жодного доказу порушення його прав чи інтересів рішенням суду, а тому заочне рішення є законним та обґрунтованим, і в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 слід відмовити, а апеляційне провадження закрити.

У поданому відзиві на апеляційну скаргу, представник ДП Черкаський лісгосп - адвокат Сторчоус О.В. просить залишити без змін заочне рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 21.12.2016 р., а апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення.

Вважає, що скаржник не надав суду жодних доказів, що свідчать про те належне йому нерухоме майно розташоване саме в межах вказаної земельної ділянки площею 0,01 га, що є предметом оскаржуваного ним рішення. Посадові особи ДП Черкаський лісгосп вказують, що нерухоме майно на вказаній ділянці відсутнє. ОСОБА_1 також не надав жодних доказів того, що земельна ділянка орієнтованою площею 0,9611 га (тобто, майже 1 га) належить йому на праві власності чи користування. Технічний паспорт, на який останній посилається, не доданий ним до матеріалів апеляційної скарги. При цьому, ОСОБА_1 не заперечує, що земельна ділянка обліковується за ДП Черкаський лісгосп та повернута до державної власності. Зауважив, що адреса нерухомого майна згідно наданими ОСОБА_1 свідоцтва про право власності на нерухоме майно - АДРЕСА_1 , тобто в межах населеного пункту, а згідно оскаржуваного заочного рішення, земельна ділянка із кадастровим номером 7124986000:01:002:0014 розташована в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області за межами населеного пункту.

Крім того вказав, що заочним рішенням права та інтереси скаржника жодним чином не порушені, оскільки судом при розгляді справи не вирішувались питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_1 .

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_2 - адвокат Вовк А.І. вказував на те, що доводи апелянта ОСОБА_1 про те, що рішенням Черкаського районного суду від 21.12.2016 р. порушуються його права, в дійсності не відповідають обставинам справи, а тому рішення є законним та обґрунтованим.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши законність і обґрунтованість заочного рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги дійшла висновку, що апеляційне провадження у справі підлягає закриттю з огляду на наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо: після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 11 грудня 2007 року № 11-рп/2007 зазначив, що реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини).

Конституційні гарантії захисту прав і свобод людини й громадянина в апеляційній та касаційній інстанціях конкретизовано в главах 1, 2 розділу V ЦПК України (у редакції, чинній на момент звернення до суду зі скаргою), якими врегульовано порядок і підстави для апеляційного та касаційного оскарження рішень і ухвал суду в цивільному судочинстві.

Згідно із частиною першою статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

За змістом зазначеної статті право на апеляційне оскарження мають особи, які не брали участі у справі, проте ухвалене судове рішення порушує їх права чи покладає на них додаткові обов`язки, що у будь-якому випадку тягне несприятливі наслідки для цих осіб.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду України від 03 лютого 2016 року у справі № 6-885цс15 та від 06 вересня 2017 року у справі № 6-1844цс16, висновок про відсутність у особи права на оскарження рішення суду першої інстанції на тій підставі, що суд не вирішував питання про його права та обов`язки, може бути зроблений лише після з`ясування, яким чином вказане рішення впливає на обсяг прав, інтересів чи обов`язків особи, яка подала апеляційну скаргу.

Як убачається із поданої апеляційної скарги, особа, яка не брала участі у справі, ОСОБА_1 зазначає, що рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 21.12.2016 р. зачіпаються його права та інтереси, оскільки рішення спрямоване на унеможливлення ним оформлення права користування земельною ділянкою орієнтованою загальною площею 0,9611 га за адресою: АДРЕСА_1 , на якій знаходиться його нерухоме майно.

Проте, колегія суддів вважає, що оскаржуваним рішенням суду першої інстанції про витребування у ОСОБА_2 на користь держави в особі Кабінету Міністрів земельної ділянки 0,0995 га, кадастровий номер 7124986000:01:002:0014, не вирішувалось питання про його права, свободи, інтереси (або) обов`язки. Тому ОСОБА_1 не має права на апеляційне оскарження заочного рішення суду.

Дослідивши документи, що знаходяться в матеріалах справи, та були надані ОСОБА_1 при подачі апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав вважати, що оскарженим рішенням були порушені права та інтереси ОСОБА_1 .

Сам намір ОСОБА_1 оформити право на користування зазначеною земельною ділянкою не свідчить про порушення його права, яке на даний час не виникло.

Відповідно до ч.1 ст.116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.

Частиною 5 ст.116 ЗК України, земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Колегія суддів, встановила, що відповідно до реєстру прав власності на нерухоме майно, приватному підприємцю ОСОБА_1 згідно свідоцтва про право власності САС 284978 від 01.04.2010 р. виданого на підставі рішення виконавчого комітету Свидівоцької сільської ради від 17.12.2009 р. №247, належить нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_1 . Однак, будь-яких доказів про те що ОСОБА_1 була отримана у встановленому законом порядку земельна ділянка на якій знаходиться належна йому на праві власності нерухоме майно - нежитлова будівля, матеріали справи не містять.

Як видно з матеріалів справи (а.с.69,70) право власності на нерухоме майно отримано фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 , а не фізичною особою, як зазначено в апеляційній скарзі.

З матеріалів справи видно, що апелянт не надав суду доказів, що нежитлова будівля, яка йому належить, потрапляє в межі земельної ділянки з кадастровим номером 7124986000:01:002:0014, що була предметом розгляду у справі №707/2476/16-ц.

Ураховуючи наведене, апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, ОСОБА_1 на заочне рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 21.12. 2016 року слід закрити відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 362 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 362, 374 ЦПК України, апеляційний суд, -

у х в а л и в :

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 21 грудня 2016 року - закрити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено 10 січня 2020 року.

Судді: