Постанова

від 19.07.2007 по справі 53/389-06

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

53/389-06

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

19 липня 2007 р.                                                                                   № 53/389-06  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого, суддісуддівКота О.В.Владимиренко С.В.Шевчук С.Р.

розглянувши касаційну скаргуАкціонерної компанії "Харківобленерго"

на рішення господарського суду Харківської області від 22 січня 2007 року тапостанову Харківського апеляційного господарського суду від 18 квітня 2007 року у справі                                       № 53/389-06

за позовомАкціонерної компанії "Харківобленерго" (далі –Компанія)

ДоВСАТ "Агрокомбінат "Слобожанський" (далі – Агрокомбінат)

проспонукання внесення змін до договору

за участю представників:

позивача: Солдатенко А.М.;

відповідача: Лучко А.В.;

встановив:

Рішенням господарського суду Харківської області (суддя Прохоров С.А.) від 22 січня 2007 року у справі № 53/389-06 в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18 квітня 2007 року (судді Погребняк В.Я., Горбачова Л.П., Істоміна О.А.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

Компанія звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів, оскільки судами при винесенні оскаржуваних судових актів порушено норми матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Господарськими судами встановлено, що 26 грудня 1996 року між ДАЕК „Харківобленерго” (Енергопостачальною організацією), правонаступником  якого  є  Компанія  та   Радгоспом-комбінатом „Слобожанський” (Абонентом), правонаступником якого є Агрокомбінат, укладено договір № 12 на користування електричною енергією зі строком дії до 31 грудня 2007 року.

Пунктом 8 договору передбачено, що він може бути розірваний до закінчення строку його дії за ініціативою позивача  при невиконанні відповідачем умов договору або за ініціативою однією із сторін з письмовим повідомленням за 1 місяць. Договір вважається щорічно пролонгованим, якщо за місяць до кінця строку його дії не надійде заява однієї із сторін про відмову від даного договору або його перегляд (аркуш справи 22 том 2 ).

Позивач 27 вересня 2006 року направив відповідачу пропозицію, в якій зазначив, що діючий договір від 26 грудня 1996 року № 12 не відповідає вимогам Правил користування електричною енергією, у зв'язку з чим запропонував внести зміни до зазначеного договору шляхом викладення його у новій редакції. В зв'язку з чим надав проект договору у новій редакції № 14012 без дати з додатками.

Відповідач відмовився підписувати нову редакцію договору, оскільки нові зміни істотних умов свідчать про підписання нового договору, який не стосується попереднього і ніяк з ним не пов'язаний.

У зв'язку з цим позивач звернувся до господарського суду з позовом до Агрокомбінату про спонукання до внесення змін до договору № 12 від 26 грудня 1996 року, шляхом укладання його у новій редакції. Тобто, позивач вважає за необхідне внести зміни до зазначеного договору виклавши його у новій редакції.

Так, відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням електричної енергії регулюються Законом України "Про електричну енергетику", Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ України та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з пунктами 5.1, 5.2  Правил користування електричною енергією, договір є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. При укладанні договору про постачання електричної енергії сторони визначають його зміст на основі Типового договору (який викладено в додатку 3 до Правил користування електричною енергією).

Умови договору про постачання електричної енергії зазначені в пунктах 5.5, 5.6, 5.7 та додатку 3 Правил користування електричною енергією і є істотними та обов'язковими для сторін під час укладання договору про постачання електричної енергії.

У відповідності до статті 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона  договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у  двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі  якщо сторони не досягли згоди  щодо  зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк   з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

У відповідності до статті 652 Цивільного кодексу України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не  встановлено  договором  або  не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо  сторони  не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може   бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, -  змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили  з  того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена  причинами,  які заінтересована сторона не могла усунути  після їх виникнення   при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання  договору  порушило  б  співвідношення  майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за   рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Господарськими судами встановлено, що зі сторони  відповідача не було порушень умов договору від 26.12.1996р. № 12 про постачання електричної енергії. Зазначений договір є дійсним і на час розгляду справи в суді, а позивачем не доведено обставини щодо істотного порушення спірного договору, а також істотної зміни обставин.

Частина 3 статті 184 Господарського кодексу України передбачає, що укладення господарських договорів на основі  примірних  і типових   договорів  повинно  здійснюватися з  додержанням  умов, передбачених статтею 179  цього Кодексу, не  інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного  документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та  відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.

Стаття 179 Господарського кодексу України передбачає, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами  господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами -  юридичними  особами  на  підставі господарських  договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями. Кабінет Міністрів України, уповноважені ним  органи виконавчої влади можуть рекомендувати суб'єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори. При укладенні  господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у  випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли  сторони не можуть відступати  від  змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови. Суб'єкти господарювання, які забезпечують   споживачів, зазначених у частині першій цієї статті, електроенергією, зв'язком,  послугами залізничного та інших видів транспорту, а у випадках,  передбачених  законом,  також інші суб'єкти зобов'язані укладати договори з усіма споживачами їхньої  продукції  (послуг). Законодавством  можуть  бути  передбачені обов'язкові умови таких договорів. Господарські договори  укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

У відповідності до частини 1 статті 181 Господарського кодексу України,  господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного  документа, підписаного сторонами та  скріпленого печатками. Допускається   укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом  обміну  листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не  встановлено спеціальні  вимоги  до  форми  та  порядку укладення даного виду договорів.

Постановою НКРЕ від 17.10.2005 р. № 910 Правила користування електричною енергією були викладені у новій редакції, згідно з якою затверджена і нова форма Типового договору про постачання електричної енергії ( додаток № 3 до Правил користування електричною енергією ).

У відповідності до частин 1, 2, 6 статті 633 Цивільного кодексу України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе  обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються  однаковими  для всіх  споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Умови публічного договору,  які суперечать частині  другій цієї  статті та правилам, обов'язковим для сторін при укладенні і виконанні публічного договору, є нікчемними.

Господарськими судами, враховуючи вищевказані норми обґрунтовано  зроблено висновок, що порівняльний аналіз Типового договору, що є додатком № 3 до Правил користування електричною енергією та проекту нової редакції договору, яка запропонована Компанією відповідачу, значно розширена (доповнена) позивачем, а не конкретизована, як це передбачено чинним законодавством. Також у даний проект нової редакції договору позивачем не включено багато положень, визначених у Типовому договорі і обов'язкових до застосування, у зв'язку з чим при підписанні зазначеного проекту договору можуть бути порушені норми законодавства та права відповідача.

Так, в порушення Типового договору, в спірному проекті договору відсутня така  важлива умова договору, як точка продажу електричної енергії. Крім того, допущені  відхилення від Типового договору, що свідчить про значне розширення у новій редакції договору обов'язків споживача порівняно з Типовим договором.

Отже, господарськими судами обґрунтовано та законно зроблено висновок, що проект нової редакції договору запропонованого позивачем містить велику кількість умов, які є нікчемними.

Крім того, в рішеннях судів правомірно зазначено, що роз'яснення Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України не є нормативно-правовим актом і не тягне за собою правових наслідків щодо зміни умов договору та прав і обов'язків сторін за договором, а відтак не підлягає застосуванню до вказаних спірних відносин.

Матеріали справи свідчать про те, що господарськими судами в порядку ст. 43 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи в їх сукупності і підставно застосовано норми процесуального та матеріального права.

Виходячи з наведеного, судова колегія не вбачає підстав для скасування чи зміни оскаржуваних судових актів.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Харківської області від 22 січня 2007 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18 квітня 2007 року у справі № 53/389-06 залишити без змін, а касаційну скаргу акціонерної компанії "Харківобленерго" –без задоволення.

Головуючий суддя                                                            О. Кот

судді:                                                            С. Владимиренко

                                                                                                    С. Шевчук