КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 грудня 2019 року № 320/5825/19
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження розглянувши адміністративну справу за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Дружба про стягнення капіталізованих платежів,
встановив:
Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України звернулось до суду з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба" про стягнення капіталізованих платежів у сумі 283875,84 грн.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.10.2019 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі.
На обґрунтування своїх вимог, позивач зазначив, що відповідач ліквідується як юридична особа без правонаступника, у зв`язку з чим повинна бути проведена капіталізація платежів для продовження страхових виплат особам, потерпілим на підприємстві протягом їх життя. Зазначає, що у Білоцерківському відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області знаходиться одна потерпіла від нещасного випадку на виробництві - колишній працівник відповідача ОСОБА_1 , яка щомісячно отримує соціальні виплати в зв`язку з втратою працездатності. На думку позивача, сума платежів, які підлягають капіталізації для розрахунку з потерпілою за рахунок відповідача становить 283875,84 грн.
Відповідач проти позову заперечив, надав до суду відповідь на відзив, в якому на обґрунтування своєї правової позиції зазначив, що підприємство ліквідується за рішенням засновників. Зазначив, що порядок, який передбачає капіталізацію платежів визначений Постановою Кабінету Міністрів України №765 від 06.05.2000 Про порядок капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов`язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров`ю (далі - Порядок) не застосовується під час ліквідації підприємства за рішенням засновників та відповідач не є підприємством-банкротом. На думку відповідача, при розрахунку потреби в капіталізації позивачем не дотримано вимог Порядку щодо складання розрахунку, не здійснено розрахунок кожного платежу, що підлягає капіталізації, а застосовано лист управління статистики, який не є нормативно-правовим документом та не передбачений Порядком.
Представник позивача у судове засідання з`явився, позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі. Подав 04.12.2019 заяву про подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.
У судове засідання представник відповідача не з`явився, про час, дату та місце судового засідання належним чином повідомлений, подав до суду 22.11.2019 клопотання про розгляд справи за його відсутністю.
Протокольною ухвалою від 04.12.2019, на підставі ст. ст. 194, 205 КАС України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають виходячи з наступного.
Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Дружба (ЄДРПОУ 01197708) як юридична особа зареєстроване 22.02.2002, місцезнаходженням якої є Київська область, м. Кагарлик, вулиця Першого Травня, будинок, 6-П.
Як вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 02.08.2019 внесено запис, що за рішенням засновників (учасників) юридичної особи, відповідач перебуває в стані припинення юридичної особи в результаті ліквідації. Головою комісії з припинення діяльності відповідача призначено Кравець Т.В . Строк з`явлення вимог кредиторами - 12.10.2019.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем направлено Лист-вимогу від 07.08.2019 №06/2240 щодо оплати капіталізованих платежів на адресу відповідача.
В даному листі, зазначено, що у Білоцерківському відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області знаходиться одна потерпіла від нещасного випадку на виробництві - колишній працівник відповідача ОСОБА_1 , яка щомісячно отримує соціальні виплати в зв`язку з втратою працездатності. Розрахунок потреби в капіталізації коштів щодо СТОВ Дружба проведено відділенням управління за місцем проживання потерпілої особи. За розрахунками позивача, сума платежів, які підлягають капіталізації для розрахунку з потерпілою за рахунок відповідача становить 283875,84 грн.
Надалі, відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення ПАТ Укрпошта за трек-номером 0314814705204 відправлення вручено особисто голові комісії з припинення підприємства Кравець Т.С. 13.08.2019.
У зв`язку з ненадходженням від відповідача відповіді на лист-вимогу та не вчиненням відповідачем жодних дій, щодо надання коштів на капіталізовані платежі, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, які склались між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 59 ГК України припинення діяльності суб`єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб`єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених цим Кодексом, - за рішенням суду.
Згідно ч.1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст. 609 ЦК України зобов`язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов`язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов`язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю.
Як вбачається з приписів ч. 5 ст. 112 ЦК України вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.
Відповідно до ч. 2 ст. 1205 ЦК України у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.
У разі відсутності в юридичної особи, що ліквідується, коштів для капіталізації платежів, які підлягають сплаті, обов`язок щодо їх капіталізації покладається на ліквідаційну комісію на підставі рішення суду за позовом потерпілого.
Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 11 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" джерелами формування коштів Фонду разом із іншими є капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Порядок, який передбачає капіталізацію платежів визначений постановою Кабінету Міністрів України №765 від 06.05.2000 "Про порядок капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов`язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров`ю" (далі - Порядок №765).
Згідно п. 5 1 Порядку №765 у вимогах Фонду до суб`єкта підприємницької діяльності, щодо якого порушено справу про банкрутство, зазначається сума, визначена з урахуванням кожного платежу, що підлягає капіталізації.
З преамбули Постанови Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 р. №765 слідує, що Порядок був прийнятий відповідно до частини першої статті 45 і частини другої статті 92 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Таким чином Порядок №765 передбачає порядок дій, зокрема і подача заяв на задоволення кредиторських вимог, позивача виключно в межах процедури банкрутства і не передбачає можливість звернення Фонду соціального страхування з самостійними позовами від імені страхувальників до судів України.
Судом встановлено, що відповідач не є підприємством-банкрутом, а тому даний Порядок №765 не може застосовуватись у спірних правовідносинах.
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 31.01.2019 справа №804/1351/17 (провадження №К/9901/46379/18).
Окрім того, при розрахунку потреби в капіталізації платежів позивачем не дотримано вимог Порядку щодо складення розрахунку, не здійснено розрахунок кожного платежу, що підлягає капіталізації, застосовано лист управління статистики, який не є нормативно-правовим документом та не передбачений порядком.
Суд зазначає, що на даний час відсутній механізм капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов`язань підприємства, яке ліквідується на підставі рішення засновників.
Аналізуючи зміст ст. 1205 Цивільного кодексу України суд висновує, що з даної норми права слідує обов`язок відшкодування шкоди потерпілим особам правонаступником юридичної особи, а у разі - ліквідації - ліквідаційною комісією юридичної особи, що припиняється шляхом капіталізації. При цьому звернутись до суду з позовом до ліквідаційної комісії юридичної особи про таку капіталізацію та відшкодування шкоди має виключно потерпілий, - тобто особа, якій має бути відшкодовано шкоду. Окрім того, право на звернення з зазначеним цивільним позовом про капіталізацію у потерпілого виникає у разі відсутності в юридичної особи, що ліквідується, коштів для капіталізації платежів, які підлягають сплаті. А такий факт не було встановлено ні судами України, ні доведено позивачем.
Посилаючись на свої право на звернення до адміністративного суду, позивач вказав ч.1 ст.11 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 23.09.1999 №1105.
Зазначена стаття містить наступну норму: Джерелами формування коштів Фонду є: 1) страхові внески страхувальників та застрахованих осіб; 2) суми фінансових санкцій, застосованих відповідно до цього Закону, інших законів до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - підприємців за порушення встановленого порядку сплати страхових внесків та використання коштів Фонду, штрафів за недотримання законодавства про соціальне страхування, а також суми адміністративних штрафів, накладених відповідно до закону на посадових осіб та громадян за такі порушення; 3) суми не прийнятих до зарахування витрат страхувальника за соціальним страхуванням; 4) доходи від розміщення тимчасово вільних коштів, у тому числі резерву коштів Фонду; 5) капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України; 6) доходи від реалізації майна, придбаного за рахунок коштів Фонду; 7) добровільні внески та інші надходження відповідно до закону.
Дана стаття не містить уповноваження позивача звертатись від імені застрахованих осіб, як потерпілих, в порядку та на підставі статті 1205 Цивільного кодексу України, а містить лише джерела надходження коштів для виплати застрахованих особам.
Щодо доказів наданих позивачем разом з позовною заявою, суд зазначає наступне.
За правилами частини 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частини 1 статті 73 КАС України).
Згідно з частиною 2 статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до частини 2 статті 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Відповідно до ч. 5 ст. 94 КАС України учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Судом встановлено, що позивачем наданні копії документів, які містяться в матеріалах справи є копії, які не засвідчені належним чином, а саме: виписки з акту огляду МСЕК 1 та 2 сторінка, довіреність на адвоката Рябоконь В.Ю., розрахунок перерахованої місячної страхової виплати з 01 березня 2019 року, Постанова №1962/171/171/26 від 13 березня 2019р, Акт №1 про нещасний випадок пов`язаний з виробництвом за формою Н-1, та інші, оскільки дані копії документів не містять дати підпису та не містять інформації, що це копія. Крім того, деякі копії документів скопійовані з копій - бо містять: з оригіналом згідно, начальник відділу, підпис. У позовній заяві відсутнє посилання про наявність у позивача або іншої особи оригіналу письмових доказів та відповідність копії оригіналу, які знаходяться у позивача.
За приписами ч. 2, ч. 4 ч. 5 ст. 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
При цьому, згідно з пунктом 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 № 55, копія документа засвідчується відміткою, що складається зі слів "Згідно з оригіналом", назвою посади, особистим підписом особи, яка засвідчує копію, її ініціалами та прізвищем, датою засвідчення копії, що проставляється у лівому нижньому куті документа. Відповідно до п. 8 гл. 10 розд. II Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 2015 року № 1000/5, копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку. Напис про засвідчення копії складається зі слів Згідно з оригіналом , назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії. На лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа проставляється відмітка Копія . Відповідний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 08.05.2019 №160/7887/18.
Отже, позивач не надано належних доказі, а саме виписки з акту огляду МСЕК 1 та 2 сторінки, Акту №1 про нещасний випадок пов`язаний з виробництвом за формою Н-1 - документи, які підтверджують нещасний випадок з ОСОБА_1 , який пов`язаний з виробництвом.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
в и р і ш и в:
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Щавінський В.Р.
Суд | Київський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 28.12.2019 |
Оприлюднено | 11.01.2020 |
Номер документу | 86826220 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Костюк Любов Олександрівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Костюк Любов Олександрівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Костюк Любов Олександрівна
Адміністративне
Київський окружний адміністративний суд
Щавінський В.Р.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні