Рішення

від 28.10.2019 по справі 810/1218/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2019 року м.Київ № 810/1218/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання адміністративну справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Кейнфор", товариства з обмеженою відповідальністю "Фармако 2009" про стягнення коштів,

у с т а н о в и в:

до Київського окружного адміністративного суду звернулось ГУ ДФС у Київській області з позовом до ТОВ "Кейнфор" та ТОВ "Фармако 2009", в якому просило суд застосувати наслідки, визначені ч. 3 ст. 228 ЦК України, шляхом стягнення з ТОВ Кейнфор на користь ТОВ Фармако 2009 78 000 грн. та стягнення з ТОВ Фармако 2009 в дохід держави коштів у сумі 78 000 грн.

Свої вимоги обґрунтувало тим, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 31.10.2017 визнано недійсним договір про надання послуг від 01.12.2016, укладений між ТОВ Кейнфор та ТОВ Фармако 2009 , за наслідками якого складено податкова накладна від 30.12.2016 № 235. Відповідно до п. 5постанови пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги в разі нікчемності правочину та наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. На думку позивача, за своїм змістом та спрямованістю правовідносини між ТОВ "Кейнфор" і ТОВ Фармако 2009 завідомо суперечили інтересам держави і суспільства, оскільки порушували встановлений правовий порядок як у сфері господарської діяльності, так і податкових правовідносинах, спотворили показники податкового обліку та мали на меті несплату податків до бюджету.

Зазначені обставини вказують на умисел обох сторін на вчинення правочину, який суперечив інтересам держави і суспільства, що відповідно до ч.3 ст. 228 ЦК України має правовим наслідком стягнення в дохід держави за рішенням суду всього одержаного сторонами за угодою. З огляду на те, що рішення суду, яким було визнано недійсним правочин, щодо застосування якого наразі подано позов, набрало законної сили 12.12.2017, то на переконання ГУ ДФС у Київській області, саме з цієї дати контролюючий орган отримав можливість звернутися до суду з відповідним позовом. Відповідно до вимог ч.3 ст. 228 ЦК України, при наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або неналежне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід державі. На цій підставі позивач просив задовольнити позов.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.09.2019 було відкрито провадження та призначено адміністративну справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику сторін для участі в ньому.

Зазначеною ухвалою відповідачам надано п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються їх заперечення у разі їх наявності.

Проте, на час прийняття рішення у даній справі, відповідачі відзив на позовну заяву, заперечення проти позову, будь-яких пояснень не надіслали; з заявами про розгляд справи з повідомленням сторін або у відсутність представників, не звертались.

Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання; якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів. З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважав можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини, їх зміст та характер, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке:

01.12.2016, між ТОВ Компанія Фармако 2009 (замовник) та ТОВ Кейнфор (виконавець) було укладено договір надання послуг. За умовами зазначеного договору виконавець прийняв на себе зобов`язання надати замовнику послуги по організації просування товарів, що випускаються з використанням торговельних марок виробників, вказаних у додатках до даного договору, а замовник прийняти та оплатити надані послуги (пункт 1.2 договору).

До складу послуг, що зобов`язався надати виконавець, входило: надання інформації уповноваженим особам замовника щодо товарообігу згідно ТМ, вказаними замовником в додатках до договору; розміщення товарів, що випускаються з використанням ТМ, вказаних у додатку № 1 до даного договору, у пунктах продажу, згідно планограмами; інформування покупців, що перебувають у торгівельній точці (місце реалізації) про товар вказаний в ТМ; упакування товарів; опитування покупців щодо якості товару вказаного у ТМ; розміщення інформації про товар вказаних ТМ в торговельних точках, в яких товар реалізується чи надається споживачам (пункт 1.2 договору).

Конкретний обсяг послуг, термін їх надання та адреси відповідних торгівельних точок, де здійснювалось просування товару виконавцем, визначаються у відповідних додатках до даного договору (пункт 1.3 договору).

Відповідно до пункту 1.4 договору, виконавець зобов`язався на підставі окремих замовлень надавати інші послуги, перелік, обсяг, вартість та терміни надання яких, визначаються у додатках до договору.

01.12.2016, між сторонами договору від 01.12.2016 про надання послуг був складений додаток № 1, відповідно до змісту якого, виконавець мав просувати товари - лікарські засоби та товари медичного призначення торгових марок виробників: Алкон Куврьов Бельгія концерн Алкон Фармасьют; Ей, Наттерманн енд САйІ ГмбХ , Німеччина; Санофі Вінтроп Індастріа , Франція; Санофі Вінтроп , Франція; Санофі , Франція; Хіноїн , Угорщина; Алкон Парентералс ЛТД Индия; Гедеон Ріхтер хімічний завод.

Проведення просування товарів вказаних ТМ повинно було здійснюватися в пунктах продажу замовника за наступними адресами: м. Буча, вул. Енергетиків, 8 - № 1; м. Буча, вул. Нове Шосе, 16 - № 2 (пункт 2 додатку).

Термін надання послуг - з 01.12.2016 по 30.12.2016 (пункт 3 додатку). Вартість послуг наданих виконавцем протягом терміну їх надання послуг становила 65000 грн. та вкючала 20% ПДВ - 13 000 грн. Всього - 78000 грн.

30.12.2016, відповідачем було видано податкову накладну від 30.12.2016 № 235 на суму 65 000 грн. без урахування податку на додану вартість.

Вказана накладна складена директором ТОВ Кенфор ОСОБА_1. Вироком Печерського районного суду міста Києва від 17.05.2017 по справі №757/22807/17-к, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1статті 205-1 КК України, внесення в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей.

У подальшому, ГУ ДФС у Київській області звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до ТОВ Кейнфор , ТОВ Фармако 2009 про визнання правочину недійсним, в якому просило визнати недійсним правочин укладений між ТОВ Кейнфор та ТОВ Фармако 2009 , за результатами якого складена податкова накладна від 30.12.2016 №235.

За наслідком розгляду вищевказаного позову, Київським окружним адміністративним судом, 31.10.2017, ухвалено постанову у справі №810/2296/17, якою позов задоволено. Постанова набрала законної сили 12.12.2017.

Відтак з огляду на положення статті 78 КАС України, зазначені вище обставини мають силу преюдиції та не підлягають повторному доказуванню у цій справі, тому суд повторно їх не встановлював та не надав оцінки.

У постанові від 31.10.2017 зазначено, що оскільки, ОСОБА_1 на час укладання спірного договору не був директором ТОВ Кейнфор та надав пояснення про те, що він не приймав участі у здійсненні підприємницької діяльності зазначеного товариства, а лише погодився за винагороду внести в документи, які відповідно до закону подавались для проведення державної реєстрації ТОВ Кейнфор завідомо неправдиві відомості, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, визнав недійсним договір про надання послуг від 01.12.2016, укладений між ТОВ"Кейнфор" та ТОВ "Компанія Фармако 2009" за результатами якого складено податкову накладну від 30.12.2016 № 235.

З посиланням на норми підпункту 20.1.30 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, ГУ ДФС у Київський області звернулось з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами:

у відповідності до частини 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Згідно статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Частиною першою статті 202 Цивільного кодексу України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно частин першої та другої статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до статті 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

За відсутності документа, що фіксує зміст правочину, вважається, що такий правочин вчинено усно.

Юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів (частина друга статті 206 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Згідно з пунктом першим Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 № 236, Державна фіскальна служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску.

Відповідно до підпункту 20.1.30 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду, у тому числі подавати позови до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, щодо визнання оспорюваних правочинів недійсними та застосування визначених законодавством заходів, пов`язаних із визнанням правочинів недійсними, а також щодо стягнення в дохід держави коштів, отриманих за нікчемними договорами.

Таким чином, в розумінні пункту сьомого частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України та статті 20 Податкового кодексу України, ГУ ДФС у Київській області є державним органом, наділеним публічно-владними управлінськими функціями, тобто суб`єктом владних повноважень, а спір у справі виник у зв`язку з виконанням ним відповідних функцій.

Аналізуючи норми законодавства, які врегульовують спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що податкові органи наділені повноваженнями на звернення до адміністративного суду з вимогою про визнання недійсним правочину, укладеного між платником податку та його контрагентом, з метою, що завідомо суперечною інтересам держави та суспільства.

Аналогічна правова позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 20.06.2018 у справі № 802/470/17-а щодо прийняття до розгляду зазначеної категорії справ.

Суд зазначає, що за результатами взаємовідносин між ТОВ Кейнфор та ТОВ Фармако 2009 була складена податкова накладна від 30.12.2016 №235.

Як вбачається з її змісту, ТОВ Кейнфор надало послуги, а ТОВ Фармако 2009 сплатило за надані послуги (а саме: надання інформації уповноваженим особам замовника щодо товарообігу товару, що випускаються пі ТМ, вказаними замовником в додатках до договору; розміщення товарів, що випускаються з використанням ТМ, вказаних у додатку № 1 до даного договору, у пунктах продажу, згідно планограм; інформування покупців, що перебувають у торгівельній точці (місце реалізації), про товар вказаних ТМ; упакування товарів; опитування покупців щодо якості товара вказаних ТМ; розміщення інформації про товар вказаних ТМ в торговельних точках, де цей товар реалізується чи надається споживачам (пункт 1.2 договору)) у розмірі 78 000 грн. в т.ч. ПДВ 13 000 грн.

Враховуючи сутність податкової накладної від 30.12.2016 №235, законодавчо визначених підстав для її складання та безпосереднього змісту, ТОВ Кейнфор та ТОВ Фармако 2009 вчинили дії, спрямовані на набуття цивільних прав та обов`язків, а відтак суд констатує наявність вчиненого між ними правочину за результатами якого складена податкова накладна від 30.12.2016 №235.

Отже, з урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що ТОВ Кейнфор має ознаки фіктивного підприємства, оскільки ОСОБА_1 формально був засновником та керівником ТОВ Кейнфор і документів фінансово-господарської діяльності підприємства від імені ТОВ Кейнфор не підписував, у зв`язку з чим, первинні бухгалтерські документи, договори та податкові декларації підприємства є недійсними, а підприємство фіктивним.

Частиною 1 статті 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.1 ст.77 КАС України).

Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов до висновку що оскільки правочин, за наслідками якого складено податкову накладну від 30.12.2016 №235 визнано судовим рішенням, що набрало законної сили недійсним, тому наявні підстави для застосування визначених законодавством заходів, пов`язаних із визнанням правочинів недійсними, а також щодо стягнення в дохід держави коштів, отриманих за недійсним договором, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Доказів понесення позивачем витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, матеріали справи не містять у зв`язку з чим судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

адміністративний позов Головного управління Державної фіскальної служби України у Київській області (код ЄДРПОУ 39393260, м.Київ, вул. Народного Ополчення, 5-А, 03151) задовольнити.

Застосувати наслідки визначені ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України шляхом стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Кейнфор" (код ЄДРПОУ 40947978, м.Київ, вул.Предславинська, буд. 12 кв. 196, 03150) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фармако 2009" (код ЄДРПОУ 36449535, м.Вишневе Києво-Святошинського району, Київської області, вул.Балукова, буд. 21, 08132) коштів у сумі 78 000 (сімдесят вісім тисяч) грн.

Застосувати наслідки, визначені у частини 3 статті 228 ЦК України, шляхом стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Фармако 2009" (код ЄДРПОУ 36449535, м.Вишневе Києво-Святошинського району, Київської області, вул.Балукова, буд. 21, 08132) в дохід держави коштів у сумі 78 000 (сімдесят вісім) грн., як таких, що були отримані за недійсним правочином.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Брагіна О.Є.