Рішення

від 09.01.2020 по справі 340/2730/19

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/2730/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Казанчук Г.П. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Рубіж-Україна-В" до відділу з питань праці Міської ради міста Кропивницького про визнання протиправним наказу та вимоги, -

ВИКЛАД ОБСТАВИН:

ПП "Рубіж-Україна-В", через свого представника - адвоката Усатенка В.Ю., звернулось до суду з позовною заявою в якій просить:

- визнати протиправним наказ відділу з питань праці міської ради міста Кропивницького від 23.10.2019 р. №45 про інспекційне відвідування приватного підприємства Рубіж-Україна-В ;

- визнати неправомірною вимогу про надання документів від 24.10.2019 р. №ОМС-КР3859/1408/НД.

Також представник товариства просить суд стягнути з відділу з питань праці міської ради міста Кропивницького на користь ПП "Рубіж-Україна-В" судові витрати по справі.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що 23.10.2019 р. начальником Відділу з питань праці Міської ради міста Кропивницького винесено наказ №45 Про проведення інспекційного відвідування ПП Рубіж-Україна-В та направлення на проведення інспекційного відвідування від 23.10.2019 року №480/01-05. Вказані наказ та направлення винесені на підставі пп.1 п.5 Порядку здійснення державного контролю за додержання законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року №823 (звернення працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю). Натомість ні направлення відповідача від 23.10.2019 року, ні вимога про надання документів від 24.10.2019 року, яку винесено на підставі акта про неможливість проведення інспекційного відвідування №ОМС-КР3859/1408/НД/АВ від 24.10.2019 року, не містять згоди Держпраці України та не містять прізвище заявника, тобто звернення є анонімним, а тому не може бути підставою для проведення позапланового заходу. Враховуючи викладене, інспекційне відвідування відповідача, на думку позивача, є незаконним, а тому всі дії та рішення під час такого інспекційного відвідування також є незаконними.

Ухвалою судді від 05.11.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін, сторонам встановлено порядок та строки для виконання процесуальних дій (а.с.1).

Представником відповідача до суду подано відзив на позовну заяву (а.с.29-34)., в якому зазначено, що наказ Про проведення інспекційного відвідування від 23.10.2019 р. №45 та вимога про надання документів від 24.10.2019 р. №ОМС-КР3859/1408/НД винесені відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Зокрема представник відповідача зазначає, що 21.10.2019 р. відповідачем отримано звернення ОСОБА_1 на урядову гарячу лінію від 17.10.2019 р. № КА-9796725 про порушення позивачем законодавства про працю (невиплата заробітної плати при звільненні). Враховуючи вказане звернення та на підставі підпункту 1 пункту 5 Порядку №823 відповідачем видано наказ Про проведення інспекційного відвідування від 23.10.2019 р. №45 та оформлено відповідне направлення на проведення інспекційного відвідування від 23.10.2019 №480/01-05.

Також представник відповідача зазначає, що відповідно до підпункту 6 пункту 13 Порядку №823 інспекторам праці забороняється розголошувати джерело будь-якої скарги, доведеної до їх відома, на недоліки або порушення і повідомляти об`єкту відвідування або його представнику про те, що відвідування було проведено у зв`язку з отриманням такої скарги. У зв`язку з цим, як стверджує представник, відповідачем на законних підставах було відмовлено представнику позивача в отриманні копії звернення ОСОБА_1 , а відповідний висновок представника позивача про анонімність вказаного звернення є помилковим та безпідставним (а.с.29-34).

Необґрунтованим на думку представника відповідача є й посилання позивача на приписи частини 1 статті 6 Закону №877-V, згідно якої при здійсненні позапланового заходу за зверненням фізичних та юридичних осіб про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства, позаплановий захід здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення, оскільки вказана норма відсутня серед переліку норм даного закону, дотримання яких зобов`язаний забезпечити відповідач при здійсненні державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення відповідно до частині 5 статті 2 Закону №877-V.

Представник позивача, скориставшись своїм процесуальним правом, надав до суду відповідь на відзив (а.с.53-62), в якому з доводами представника відповідача, котрі викладені у відзиві на позовну заяву не погоджується та зазначає, що з пояснень відповідача підставою призначення перевірки є звернення ОСОБА_1 , проте ні в оскаржуваному наказі, ні у направлені від 23.10.2019 року не вказані питання, необхідність перевірки яких стали підставою для здійснення перевірки, в згідно вимоги від 24.10.2019 року вбачається, що перевірка здійснюється відносно всіх працівників позивача. Представник позивача наголошує на тому, що представник відповідача вказане вище (підстави витребування документів відносно всіх працівників) у відзиві на позовну заяву зовсім не обґрунтовує. Також представник позивача стверджує, що Положення про відділ з питань праці міської ради міста Кропивницького, що затверджене рішенням міської ради Кропивницького від 19.03.2019 року № 2430 є неправомірним, оскільки його розроблено відповідно до постанови КМУ від 26.04.2017 року №295, яка постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 року у справі №826/8917/17 визнана неправомірною та нечинною. Водночас вказує, що Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності та Закон України Про місцеве самоврядування в Україні не передбачає жодних повноважень виконавчих органів міських рад міст обласного значення та об`єднаних територіальних громад на здійснення ними державного нагляду (контролю).

Представником відповідача до суду подано заперечення на відповідь на відзив (а.с.69-74), в якому зазначає про необґрунтованість і безпідставність позовної заяви, відповіді на відзив та наявність підстав для відмови в задоволенні їх вимог. Зокрема представник відповідача звертає увагу на те, що текст Положення про відділ з питань праці Міської ради міста Кропивницького не містить жодного посилання на Постанову № 295, а його зміст не суперечить положенням постанови Кабінету Міністрів України Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю від 21.08.2019 р. № 823, що діяла на момент видання відповідачем наказу Про проведення інспекційного відвідування від 23.10.2019 р. №45, а твердження представника позивача про те, що неправомірність Постанови № 295, тягне за собою неправомірність Положення відповідача та його діяльності, є безпідставними та не обґрунтованими.

Разом з тим представник відповідача наголошує на помилковість твердження представника позивача стосовно наявності у відповідача повноважень на здійснення інспекційного відвідування та стверджує, що згідно з частиною 3 статті 34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні до відання виконавчих органів міських рад міст обласного значення та об`єднаних територіальних громад, крім повноважень, визначених пунктом б частини першої цієї статті, належать: 1) здійснення на відповідних територіях контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у порядку, встановленому законодавством; 2) накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення у порядку, встановленому законодавством. Таким чином, делегованим від Держпраці може бути виключено повноваження державного контролю за додержанням законодавства про працю. Окрім того, відповідно до пункту 2 Порядку № 823 заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці, її територіальних органів та інспекторами праці виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, дотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад) у формах, визначених абзацом першим цього пункту.

Необґрунтованим на думку представника відповідача є також твердження і чергове посилання позивача у відповіді на відзив на приписи частини 1 статті 6 Закону №877-V, зокрема щодо обов`язкової згоди центрального органу виконавчої влади на проведення перевірки.

Стосовно судових витрат понесених позивачем у справі та прохання їх стягнення за рахунок бюджетних асигнування відповідача у випадку задоволення позовних вимог представник відповідача вказує, що Додаткову угоду до Договору про надання професійної правничої допомоги від 24.04.2019 р. було укладено лише 30.11.2019 р. Враховуючи те, що позовну заяву по даній справі подано до Кіровоградського окружного адміністративного суду 31.10.2019 р., тобто до дати укладання Додаткової угоди до Договору, відповідач заперечує проти включення до складу судових витрат, витрати позивача на надання професійної правничої допомоги за опрацювання адвокатом матеріалів та складання позовної заяви до Кіровоградського окружного адміністративного суду в сумі 2500 грн.

Від представника відповідача надійшли клопотання про розгляд справи з повідомленням сторін (а.с.77-78) та про об`єднання в одне провадження (а.с.79-80).

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.12.2019 року відмовлено у задоволенні вказаних вище клопотань (82-83).

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.01.2020 року закрито провадження в частині позовних вимог щодо визнання неправомірною вимогу відповідача про надання документів від 24.10.2019 р. №ОМС-КР3859/1408/НД.

Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, дослідивши письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

На урядову гарячу лінію 17.10.2019 року в телефонному режимі звернулась ОСОБА_1 та повідомила про можливі порушення законодавства про працю ПП "Рубіж-Україна-В" (а.с.24). Зокрема заявниця проінформувала, що до 07.10.2019 року вона працювала охоронником в ПП "Рубіж-Україна-В" (м. Кропивницький, вул. Соборна, 7-а, оф.311, а/с 62) на об`єкті Куйбишівської птахофабрики в с. Благовіщенка Більмацького району Запорізької області та скаржилась що не отримала заробітну плату за вересень 2019 року. Просила вжити заходів для виплати їй розрахункових коштів.

Кіровоградською обласною державною адміністрацією вказане звернення зареєстровано за № КА-9796725, про що складено реєстраційну картку (а.с.24) та направлено за відповідністю до відділу по роботі зі зверненнями громадян Міської ради міста Кропивницького. Останнім вказану реєстраційну картку зі зверненням було отримано 21.10.2019 року.

23.10.2019 року на підставі звернення працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю від 17.10.2019 року № КА-9796725, керуючись Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 р. № 823, начальником відділу з питань праці Міської ради міста Кропивницького винесено наказ Про проведення інспекційного відвідування №45 (а.с.23), яким вирішено провести інспекційне відвідування з питання своєчасної та у повному обсязі оплати праці, дотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці приватного підприємства Рубіж-Україна-В (код ЄДРПОУ 37168258, юридична адреса: вул. Героїв України, б. 26, корп. 1, кв. 232 м. Кропивницький, 25031) у зв`язку з наявністю інформації, передбаченої пп.1 п.5 Порядку № 823.

Проведення інспекційного відвідування доручено заступнику начальника відділу з питань праці Міської ради міста Кропивницького Крейтору С.П., головному спеціалісту відділу з питань праці Міської ради міста Кропивницького Зубак В.В. та спеціалісту І категорії відділу з питань праці Міської ради міста Кропивницького Гончар Н.П. (а.с.23).

В подальшому на підстав вказаного наказу №45 від 23.10.2019 року відповідачем оформлено направлення на проведення інспекційного відвідування №480/01-05 від 23.10.2019 року (а.с.15).

24.10.2019 року відповідачем складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування (а.с.16-17) та винесено вимогу про надання документів від 24.10.2019 р. №ОМС-КР3859/1408/НД (а.с.18).

Не погоджуючись з наказом про проведення інспекційного відвідування №45 від 23.10.2019 року (надалі - оскаржуване рішення), позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як слідує з положень пункту 1 частини 2 статті 2 КАС України, суди перевіряючи рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, в першу чергу повинні з`ясувати, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до преамбули Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05 квітня 2007 року № 877-V (далі - Закон № 877-V) цей Закон визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

В цьому випадку слід наголосити, що Закон № 877-V визначає основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Статтею 1 Закону № 877-V встановлено, що державний нагляд (контроль) діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Відповідно до частини четвертої статті 2 Закону № 877-V заходи контролю здійснюються, зокрема органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Згідно з частиною п`ятою вказаної вище статті Закону № 877-V зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Тлумачення цієї норми вказує на те, що органи державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення в першу чергу повинні ураховувати особливості правового регулювання, визначені законами у відповідній сфері та міжнародними договорами, одночасно звертаючи увагу на правила перелічені в частині п`ятій статті 2 Закону № 877-V та, якщо певні правовідносини не врегульовані законами у відповідній сфері та міжнародними договорами звертатись до інших норм Закону № 877-V.

Закону, який би регулював правовідносини зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері дотримання законодавства про працю та зайнятість населення на цей час немає, а тому спеціальним законодавчим актом, який регулює ці правовідносини є Закон № 877-V незважаючи на те, що він регулює правовідносини зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності для багатьох органів контролю.

Щодо повноважень відповідача на проведення перевірок (інспекційних відвідувань) на території міста Кропивницького та здійснення контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у порядку, встановленому законодавством

Відповідно до частини 3 статті 34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні від 21.05.1997 року № 280/97 до відання виконавчих органів міських рад міст обласного значення та об`єднаних територіальних громад, крім повноважень, визначених пунктом б частини першої цієї статті, належать:

1) здійснення на відповідних територіях контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у порядку, встановленому законодавством;

2) накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення у порядку, встановленому законодавством.

З метою реалізації вказаних повноважень рішенням Міської ради міста Кропивницького від 04.08.2017 р. № 1101 створено відділ з питань праці.

Відповідно до розділу II Положення про відділ з питань праці Міської ради міста Кропивницького, затвердженого рішенням Міської ради міста Кропивницького від 19.03.2019 року №2430 Про затвердження Положення про відділ з питань пращ Міської ради міста Кропивницького у новій редакції , судом встановлено, що відповідач наділений повноваженнями щодо здійснення на території міста Кропивницького контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у порядку, встановленому законодавством.

Суд убачає, що текст Положення про відділ з питань праці Міської ради міста Кропивницького не містить жодного посилання на Постанову КМУ № 295 від 26.04.2017 року, а його зміст не суперечить положенням постанови Кабінету Міністрів України Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю від 21.08.2019 р. № 823, що діяла на момент видання відповідачем наказу Про проведення інспекційного відвідування від 23.10.2019 р. №45, а тому твердження представника позивача про те, що неправомірність Постанови № 295, тягне за собою неправомірність Положення відповідача та його діяльності, є не обґрунтованими.

Хибними також є твердження представника позивача про те, що чинне законодавство України не передбачає жодних повноважень виконавчих органів міських рад міст обласного значення та об`єднаних територіальних громад на здійснення ними державного нагляду (контролю).

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 1 статті 6 Закону № 877-V встановлені підставами для здійснення позапланових заходів органами державного нагляду та контролю.

Так, однією із підстав для здійснення позапланового заходу, зокрема, є звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом.

Як встановлено судом вище ОСОБА_1 17.10.2019 року звернулась на урядову гарячу лінію та повідомила про порушення стосовно неї ПП "Рубіж-Україна-В" законодавства про працю (а.с.24).

Оскаржуваний наказ про проведення інспекційного відвідування було прийнято на підставі вказаного вище звернення та складеної на підставі даного звернення реєстраційної картки.

Статтею 5 Закону України Про звернення громадян від 02.10.1996 року №393/96-ВР визначено, що звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв`язку (електронне звернення).

У зверненні має бути зазначено прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв`язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

Згідно до статті 8 Закону України Про звернення громадян , письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає.

Суд убачає, що звернення ОСОБА_1 відповідає вимогам статті 5 Закону України Про звернення громадян , та не може вважатись анонімним відповідно до статті 8 Закону України Про звернення громадян .

Таким чином, твердження представника позивача в позовній заяві про анонімність такого звернення є хибними. Водночас не зазначення прізвища, імені та по-батькові особи, яка звернулась з відповідним зверненням не є правовою підставою для не проведення позапланового заходу.

Натомість чинним законодавством, зокрема частиною 1 статті 6 Закону № 877-V, встановлено, що позаплановий захід, у разі здійснення його на підставі звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності), здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

Аналогічного правового висновку щодо обов`язковості отримання згоди центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу дійшов Верховний Суд у постанові від 31 січня 2019 року справа №809/799/17 (адміністративне провадження №К/9901/17462/18), а згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року №96 (далі - Положення № 96) передбачено, що Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Документальних доказів надання відповідачу погодження (згоди) Державної служби України з питань праці на проведення позапланової перевірки ПП "Рубіж-Україна-В" до суду не надано.

Більш того, представник відповідача, в поданих до суду заявах по суті, зазначає, що вказана норма про отримання згоди погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю) відсутня серед переліку норм Закону №877-V, дотримання яких зобов`язаний забезпечити відповідач при здійсненні державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення відповідно до частині 5 статті 2 Закону №877-V.

Такі твердження представника відповідача суд вважає хибними, оскільки органи державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення (в т.ч. відповідач) в першу чергу повинні ураховувати особливості правового регулювання, визначені законами у відповідній сфері та міжнародними договорами, одночасно звертаючи увагу на правила перелічені в частині п`ятій статті 2 Закону № 877-V та, якщо певні правовідносини не врегульовані законами у відповідній сфері та міжнародними договорами звертатись до інших норм Закону № 877-V. Натомість закону, який би регулював правовідносини зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері дотримання законодавства про працю та зайнятість населення на цей час немає, а тому спеціальним законодавчим актом, який регулює ці правовідносини є Закон № 877-V незважаючи на те, що він регулює правовідносини зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності для багатьох органів контролю. В той час як Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 р. № 823 є підзаконним актом.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Під час розгляду адміністративної справи судом встановлено, що приймаючи спірний наказ відповідач діяв не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, за таких обставин суд дійшов висновку про задоволення позовної вимоги про визнання протиправним наказу відділу з питань праці міської ради міста Кропивницького від 23.10.2019 р. №45 про інспекційне відвідування приватного підприємства Рубіж-Україна-В .

Відповідно до пункту 2 частини 2статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Згідно частини 2 статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Сам факт визнання наказу протиправним не відновить повністю порушеного права позивача, а тому суд вважає, що належним та допустимим в даному спорі способом захисту порушеного права позивача, без переймання судом жодних дискреційних функцій відповідача, буде також скасування вказаного наказу відділу з питань праці міської ради міста Кропивницького від 23.10.2019 р. №45.

Згідно пунктом 5 частини статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Позивачем сплачено судовий збору у сумі 3842,00 грн (а.с.2, 3), враховуючи ухвалу суду про закриття провадження щодо частини позовних вимог, на користь позивача слід стягнути 1921,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, а сума 1921 грн. може бути повернута за заявою позивача.

Представником позивача у позовній заяві також заявлено вимогу про стягнення витрат на оплату послуг адвоката. В подальшому у відповіді на відзив представник позивача було уточнив суму таких витрат, яка склала 4000,00 грн.

Представник відповідача заперечував проти задоволення вимоги щодо стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 2500,00 грн., зокрема щодо опрацювання адвокатом матеріалів та складання позовної заяви, оскільки позовну заяву по даній справі подано до Кіровоградського окружного адміністративного суду 31.10.2019 р., тобто до дати укладання Додаткової угоди від 30.11.2019 р. до Договору про надання професійної правничої допомоги від 24.04.2019 р.

Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини 3 статті 132 КАС України).

Відповідно до частин 1-5 статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження понесеного позивачем розміру витрат на правничу допомогу адвоката надано:

- ордер на надання правничої (правової) допомоги (а.с.13);

- копію Договору про надання професійної правничої допомоги від 24.04.2019 року (а.с.63);

- копію Додаткової угоди від 30.11.2019 року до Договору про надання професійної правничої допомоги від 24.04.2019 року (а.с.64);

- копію розрахунку від 30.11.2019 року до Договору про надання професійної правничої допомоги від 24.04.2019 року (а.с.65);

- копію акта від 30.11.2019 р. приймання-передачі до Договору про надання професійної правничої допомоги від 24.04.2019 року (а.с.66);

- квитанція до прибуткового касового ордера №82 від 30.11.2019 р. про сплату 4000 грн. (а.с.67).

Вирішуючи питання розподілу витрат на правову допомогу, суд виходить з того, що компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у випадку доведення здійснення витрат пов`язаних с розглядом саме цієї справи.

Так, у розрахунку суми гонорару зазначено:

- опрацювання адвокатом матеріалів та складення позовної заяви до Кіровоградського окружного адміністративного суду від ПП Рубіж-Україна-В до відділу з питань праці Міської ради міста Кропивницького - 2500,00 грн.,

- опрацювання відзиву відділу з питань праці Міської ради міста Кропивницького, складення відповіді на відзив від ПП Рубіж-Україна-В по справі №340/2730/19 - 1500,00 грн.

Відповідно до пункту п.п.1 Договору про надання професійної правничої допомоги від 24.04.2019 року адвокатське об`єднання бере на себе зобов`язання в інтересах клієнта надавати йому професійну правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором, а клієнт зобов`язується сплатити грошову винагороду (гонорар) адвокатському об`єднанню за надання професійної правничої допомоги, а також фактичні витрати пов`язані з виконанням цього договору (а.с.63).

Абзацом 1 пункту 4.1 Договору про надання професійної правничої допомоги від 24.04.2019 року встановлено, що розмір, порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати визначаються додатковою угодою.

Суд зазначає, що за приписами частини 3 статті 27 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність , до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Відтак, договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині 2 статті 27 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність ). За своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України. Як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару.

У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного суду викладеній у постанові від 06.03.2019 року у справі №922/1163/18.

Таким чином, питання стосовно форми та ціни послуг, форми, порядку та терміну оплати за надання чи отримання таких послуг встановлюється виключно сторонами даного договору, натомість суд вправі відмовити у задоволенні вимоги про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково в залежності від конкретних обставин справи.

З огляду на викладене, суд вважає необґрунтованими доводи представника відповідача, що укладення Додаткової угоди до Договору про надання професійної правничої допомоги від 24.04.2019 року (30.11.2019 року) пізніше, ніж звернення позивача до суду та подання позовної заяви (31.10.2019 року) є підставою для відмови у компенсації позивачу витрат на правову допомогу.

Стосовно дотримання принципу співмірності здійснених витрат, суд зазначає наступне.

Як вказала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

За своєю суттю дана справа віднесена до справ незначної складності (а.с.12 КАС України), судові засідання у даній справі за участю сторін судом не проводились, враховуючи також те, що ухвалою суду закрито провадження щодо частини позовних вимог, суд дійшов висновку про відшкодування витрат на правову допомогу в сумі 2000,00 грн.

Враховуючи зазначене вимога про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн. підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255, 263 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов приватного підприємства Рубіж-Україна-В до відділу з питань праці Міської ради міста Кропивницького про визнання протиправним наказу - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ відділу з питань праці міської ради міста Кропивницького від 23 жовтня 2019 р. №45 Про проведення інспекційного відвідування приватного підприємства Рубіж-Україна-В .

Стягнути на користь приватного підприємства Рубіж-Україна-В (вул. Героїв України, 26, корп.1, кв.232, м. Кропивницький, 25000; код ЄДРПОУ: 37168258) судові витрати на сплату судового збору в сумі 1921 грн. 00 коп. (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) гривню та витрати на правову допомогу в сумі 2000 (дві тисячі) гривень за рахунок бюджетних асигнувань відділу з питань праці Міської ради міста Кропивницького (вул. Велика Перспективна, 41, м. 28000; код ЄДРПОУ: 42188147).

Копію рішення суду направити учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.П. Казанчук