Постанова

від 02.08.2007 по справі 7/535-42/484

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

7/535-42/484

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

02 серпня 2007 р.                                                                                   № 7/535-42/484  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:           

головуючого, суддісуддівКота О.В.Владимиренко С.В.Шевчук С.Р.

розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Лєта"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від  25 квітня 2007 року у справі                                       № 7/535-42/484

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Лєта"

До

Товариства з обмеженою відповідальністю  (далі - ТОВ)"Зуктон"Дослідного господарства "Шевченківське"

Провизнання недійсним договору

за участю представників:

позивача: Сірик В.В.;

відповідача 1: не з'явилися;

відповідача 2: Завальнюк В.В.;

прокуратури: Савицька О.В.

встановив:

Рішенням господарського суду м. Києва від 5 грудня 2006 року у справі    № 7/535-42/484 позов ТОВ "Лєта" задоволено частково; визнано недійсним договір поставки № 11/19-06 від 19 червня 2003 року, що був укладений між ТОВ "Лєта" і ТОВ "Зуктон ЛТД"; стягнуто з дослідного господарства "Шевченківське" на користь ТОВ "Лєта" 257 702,10 грн. вартості майна та судові витрати; в іншій частині позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25 квітня 2007 року (судді Кондес Л.О., Куровського С.В., Михальської Ю.Б.) рішення господарського суду м. Києва скасовано в частині задоволених позовних вимог щодо стягнення з дослідного господарства "Шевченківське"  на користь ТОВ "Лєта" вартості 64 105 літрів дизельного палива на загальну суму 252 702,01 грн. та прийняти нове рішення, яким відмовити в цій частині позовних вимог.

В частині визнання недійсним договору поставки № 11/19-06 від 19 червня 2003 року, а також в частині відмови у визнанні Договору купівлі-продажу № 84 від 2 липня 2003 року недійсним –рішення залишити без змін; стягнуто судові витрати.

ТОВ "Лєта" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову апеляційного господарського суду, оскільки при винесенні оскаржуваного судового акту порушено норми матеріального та процесуального права, та залишити рішення місцевого господарського суду без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність застосування норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Господарськими судами встановлено, що 19 червня 2003 року між ТОВ “Лєта” та ТОВ “Зуктон ЛТД” укладено договір поставки № 11/19-06, відповідно до умов якого позивач зобов'язався поставляти та передавати у власність відповідачу товар (нафтопродукти), а відповідач вчасно здійснювати оплату на умовах даного договору.

На виконання умов Договору позивачем 2 липня 2003 року укладені договір про надання автопослуг з ТОВ "Маяк" і договір на перевезення з ТОВ "Донець О.Е." про перевезення дизельного пального. На підставі зазначених договорів на нафтобазу ДГ "Шевченківське", яке знаходиться в с. Денихівка Тетіївського р-ну Київської області, було поставлено 64 105 л. дизельного пального.

2 липня 2003 року між ТОВ "Зуктон ЛТД" в особі директора Пономарьова М.М. і ДГ "Шевченківське" укладено договір купівлі-продажу № 84, за яким ДГ "Шевченківське" придбало у відповідача дизельне пальне в кількості 64 105 л. на загальну суму 82 112 грн. Апеляційним господарським судом встановлено, що договір виконаний обома сторонами і претензій щодо виконання умов Договору купівлі-продажу у сторін немає.  

09 липня 2003 р. Тетіївським РВ ГУ МВС України в Київській області була порушена кримінальна справа по факту незаконного заволодіння невстановленими особами шляхом шахрайства дизельним паливом в кількості 64 105 л., що належать ТОВ "Лєта" та коштами ДГ "Шевченківське" за ознаками злочину передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

З листа № 23/6113 від 30 жовтня 2006 року Тетіївського РВ ГУ МВС України в Київській області до директора ТОВ "Лєта" вбачається, що Договір поставки і Договір купівлі-продажу був укладений гр. Давигорою Павлом Михайловичем, який діяв за підробним паспортом. За інформацією ВСГ і РФО РВ УМВС України в Черкаській області гр. Пономарьов М.М. 04.07.2003 р. звернувся із заявою про видачу нового паспорта в зв'язку з втратою паспорта НЕ № 053990, який був виданий на його ім'я. Також у зазначеному листі міститься інформація про те, що на даний час гр. Давигора П.М. згідно вироку Придніпровського районного суду м. Черкас від 08.04.2004 р. засуджений по ч. 4 ст. 190. ч. З ст. 209, ст. 15 ч. ч. 4 ст. 190, ст. 27 ч. 2 ст. 205, ч. З ст. 358, ст. 70 КК України до 10 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого та відбуває покарання.

Апеляційний господарський суд дійшов вмотивованого висновку, що Договір поставки і Договір купівлі-продажу були укладені особою, яка не мала для цього повноважень і взагалі не була директором ТОВ "Зуктон ЛТД", тобто шляхом обману для заволодіння дизельним паливом в кількості 64 105 л., що належать ТОВ "Лєта" та коштами ДГ "Шевченківське". В свою чергу, при укладанні зазначених договорів ні позивач, ні відповідач-2 не могли знати, що Давигора П.М. не є повноважною особою для укладання договорів від імені ТОВ "Зуктон ЛТД".

Під час нового розгляду позивач уточнив позовні вимоги та просить суд визнати недійсними договір поставки № 11/19-06 від 19 червня 2003 року між ним і ТОВ "Зуктон ЛТД" та договір купівлі-продажу № 84 від 2 липня 2003 року між ТОВ "Зуктон ЛТД" і ДГ "Шевченківське"; повернути сторони в попередній стан, а у разу відсутності дизельного палива в кількості 64 105 л у ДГ "Шевченківське, стягнути з останнього на користь ТОВ "Лєта" кошти в сумі 257 702,10 грн. з розрахунку вартості одного літра дизельного палива 4,02грн.

Судом також встановлено, що обидва Договори були укладені з позивачем і відповідачем-2 від імені ТОВ "Зуктон ЛТД" особою, яка не була на це уповноважена і діяла за допомогою підробного посвідчення особи.

Докази того, що посадові особи ТОВ "Зуктон ЛТД" є причетними до вчинення гр. Давигорою П.М. вказаних злочинів, суду надані не були.

Апеляційним господарським судом встановлено, що відповідно до Договору поставки  і Довіреності ИАЛ № 746680 позивачем з власної волі було передано особі, яка видавала себе за директора ТОВ "Зуктон ЛТД", Пономарьову М.М., дизельне пальне в кількості 64 105 л.

Після порушення кримінальної справи по факту заволодіння невстановленими особами шляхом шахрайства дизельним пальним, що належить позивачу і коштами ДГ "Шевченківське" в сумі 41 056 грн. за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,  і отримання повідомлення про можливість подання цивільного позову до органів, що проводять досудове розслідування по кримінальній справі, позивач може скористатися своїм правом і заявити вимоги про відшкодування завданих йому збитків Давигорою П.М., який вироком суду був визнаний винним у вчиненні даних злочинів.

Так, ст. 28 КПК України передбачає, що особа, яка зазнала матеріальної шкоди від злочину, вправі при провадженні в кримінальній справі пред'явити до обвинуваченого або до осіб, що несуть матеріальну відповідальність за дії обвинуваченого, цивільний позов, який розглядається судом разом з кримінальною справою.

Апеляційний господарський суд прийшов до вмотивованого висновку про те, що ДГ "Шевченківське" є добросовісним набувачем дизельного пального у кількості 64 105 л та враховуючи ст. 388 ЦК України, що підстави для його витребування   відсутні, а відтак підставно в цій частині відмовив в позові.

Оскільки Договір поставки і Договір купівлі-продажу були укладені 19.06.2003 р. і 02.07.2003 р., при вирішенні даної справи суди керувалися нормами Цивільного Кодексу УРСР, який діяв на час укладення спірних договорів.

Так, відповідно до ст. 57 ЦК УРСР, угода, укладена внаслідок обману, насильства, погрози, зловмисної угоди представника однієї сторони з другою стороною, а також угода, яку громадянин був змушений укласти на вкрай невигідних для себе умовах внаслідок збігу тяжких обставин, може бути визнана недійсною за позовом потерпілого або за позовом державної чи громадської організації.

Відповідно до ст.ст. 62, 62 ЦК УРСР, чинних на час виникнення спірних правовідносин, які передбачали, що угода, укладена однією особою (представником) від мені другої особи (яку представляють) в силу повноваження, що ґрунтується на довіреності, законі або адміністративному акті, безпосередньо створює, змінює і припиняє цивільні права обов'язки особи, яку представляють. Угода, укладена від імені другої особи особою, не уповноваженою на укладення угоди або з перевищенням повноважень, створює, змінює і припиняє цивільні права і обов'язки для особи, яку представляють, лише в разі дальшого схвалення угоди цією особою. Наступне схвалення угоди особою, яку представляють, робить угоду дійсною з моменту її укладення.

Враховуючи, що Давигора П.М. укладав Договори від імені ТОВ "Зуктон ЛТД" не маючи на те повноважень і прагнучи шляхом обману заволодіти дизельним пальним, а ТОВ "Зуктон ЛТД" не мало за мету виконувати зобов'язання визначені йому Договором, господарські суди прийшли до вірного висновку стосовно того, що Договір поставки підлягає визнанню недійсним, оскільки доказів схвалення відповідачем-1 спірного Договору поставки, зокрема прийняття товару, здійснення ним оплати за договором суду не надано.

Виходячи з викладено, апеляційний господарський суд прийшов до вмотивованого висновку про визнання недійсним договору поставки,  відмови у визнанні Договору купівлі-продажу № 84 від 2 липня 2003 року недійсним та відмови у стягненні вартості дизельного пального.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Матеріали справи свідчать про те, що апеляційним господарським судом в порядку ст. 43 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи в їх сукупності і підставно застосовано норми процесуального та матеріального права.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 25 квітня 2007 року залишити без змін у справі №7/535-42/484, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Лєта" - без задоволення.

Головуючий суддя                                                  О. Кот

судді:                                                  С. Владимиренко

                                                                                          С. Шевчук