Ухвала

від 09.12.2019 по справі 372/3976/19

ОБУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 372/3976/19

Провадження № 1-кс-2233/19

У Х В А Л А

іменем України

09 грудня 2019 року Слідчий суддя Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю слідчого ОСОБА_3 ,

представника володільця майна ОСОБА_4 ,

розглянувши у залі судових засідань Обухівського районного суду Київської області клопотання слідчого слідчого відділення Обухівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області про арешт майна,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СВ Обухівського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням, в якому просив накласти арешт на майно, у кримінальному провадженні № 12019110230001093, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.10.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 21 жовтня 2019 року до Обухівського ВП ГУ НП в Київській області надійшло інформування начальника Обухівського МРВ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області підполковника ОСОБА_5 про те, що посадові особи Обухівського та Козинського лісництва ДП «Київський лісгосп» (ЄДРПОУ 00991373, Київська область, Києво-Святошинський район, село Стоянка) здійснюють незаконну порубку лісу, у тому числі цінних порід дерев (дуб, ясен тощо) під прикриттям санітарних рубок, штучно створюють надлишки деревини шляхом фальсифікації документації стосовно сорту та якості лісової продукції, після чого з використанням підроблених документів для легалізації незаконно видобутої деревини шляхом отримання відповідних сертифікатів, деревина продається за готівку за зниженою ціною афілійованим комерційним структурам для подальшої реалізації за кордон. Вказане інформування зареєстровано в журналі Єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події Обухівського ВП Г УНП в Київській області від 21 жовтня 2019 року № 13375.

21 жовтня 2019 року відомості про вчинення даного кримінального правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019110230001093, за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України та розпочато розслідування за фактом незаконної порубки дерев або чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, перевезення, зберігання, збут незаконно зрубаних дерев або чагарників, що заподіяли істотну шкоду.

Досудовим розслідуванням встановлено, що посадові особи Обухівського та Козинського лісництва ДП «Київський лісгосп» (ЄДРПОУ 00991373, Київська область, Києво-Святошинський район, село Стоянка) здійснюють незаконну порубку лісу, у тому числі цінних порід дерев (дуб, ясен тощо) під прикриттям санітарних рубок, штучно створюють надлишки деревини шляхом фальсифікації документації стосовно сорту та якості лісової продукції, після чого з використанням підроблених документів для легалізації незаконно видобутої деревини шляхом отримання відповідних сертифікатів, деревина продається за готівку за зниженою ціною афілійованим комерційним структурам для подальшої реалізації за кордон.

На підставі вище викладеного з метою фіксації відомостей про обставини вчинення злочину, відшукання знаряддя і предметів кримінального правопорушення 03 грудня 2019 року в період часу з 16 години 06 хвилин по 16 годину 50 хвилин працівниками поліції в присутності понятих під час проведення санкціонованого обшуку за місцем здійснення підприємницької діяльності ФОП « ОСОБА_6 » (РНОКПП № НОМЕР_1 ), що за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено: лісоматеріали круглі (стовбури дерев), а саме: «тополя», довжиною 4,5 м., діаметром 30 см., у кількості 15 дерев; «сосна», довжиною 4,5 м., діаметром 30 см., у кількості 25 дерев, (20 з яких містять чіпи); «тополя», довжиною 3,5 м., діаметром 40 см., у кількості 8 дерев; «сосна», довжиною 4,5 м., діаметром 35 см., у кількості 24 дерева, (17 з яких містять чіпи). 2 (дві) стрічкові пилорами; готова продукція - «дошка», розмірами: 50 мм., довжиною 6 м., 42 шт.; 30 мм., довжиною 6 м., 58 шт.; 50 мм., довжиною 4,5 м., 12 шт. готова продукція - «брус», розмірами: 100х100 мм., довжиною 6 м., 11 шт.; 100х50 мм., довжиною 6 м., 15 шт.; 120х120 мм., довжиною 6 м., 4 шт.; 50х80 мм., довжиною 3 м., 10 шт. автомобіль «Камаз», реєстраційний номер НОМЕР_2 , з дровами.

На підставі вище викладеного вилучені в ході проведення 03 грудня 2019 року обшуку предмети, речі та деревина мають доказове значення у кримінальному провадженні, необхідні для повного, всебічного та неупередженого проведення досудового розслідування, а також є безпосередньо предметом та доказом вчинення кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України.

Згідно постанови слідчого від 03 грудня 2019 року вилучені предмети, речі та деревина під час проведення 03 грудня 2019 року санкціонованого обшуку за місцем здійснення підприємницької діяльності ФОП « ОСОБА_6 » (РНОКПП № НОМЕР_1 ), що за адресою: АДРЕСА_1 визнано речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні, які передано на відповідальне зберігання ФОП « ОСОБА_6 ».

04 грудня 2019 року до СВ Обухівського ВП ГУ НП в Київській області від ФОП « ОСОБА_6 » надано документи з приводу походження вищезазначеної вилученої деревини.

Виходячи з того, що при проведенні 03 грудня 2019 року обшуку виявлено та вилучено речі, предмети та деревина, які є безпосередньо предметом вчинення вказаного злочину, містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому виникає необхідність у накладенні арешту на тимчасово вилучене вищезазначене майно.

Слідчий СВ Обухівського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_3 в судовому засіданні вимоги клопотання підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити посилаючись на обставини викладені в клопотанні.

Представник володільця майна ОСОБА_4 в судовому засіданні проти вимог клопотання слідчого СВ Обухівського ВП ГН НП в Київській області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12019110230001093 заперечив в повному обсязі та просив відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що клопотання слідчого є необґрунтованим та безпідставним.

Інші особи в судове засідання не з`явились, про причини неявки суду не повідомили.

Згідно норми ч. 4ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Вислухавши учасників процесу, перевіривши та дослідивши матеріали клопотання вважаю клопотання таким, що не підлягає задоволенню зважаючи на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, спеціальної конфіскації, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов) чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, i перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.

Згідно ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України завдання арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Вважаю доводи клопотання про наявність підстав для накладення арешту необґрунтованими і безпідставними.

Так, у наданих слідчому судді доказах відсутні переконливі відомості необхідності накладення такого арешту. Також у наданих слідчому судді матеріалах відсутні відомості про те, що у цьому кримінальному провадженні заявлено цивільний позов. Вимоги та обґрунтування клопотання залишились протирічливими і неконкретизованими, оскільки процесуальний статус одного і того ж майна зазначено по різному як речові докази та як тимчасово вилучене майно, що одночасно не передбачено чинним КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч.2 ст.167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:

1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;

2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;

3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом;

4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Таким чином, речовими доказами можуть бути речі, що мають правове значення саме у межах цього кримінального провадження, а тимчасово можуть вилучатись речі, які не є речовими доказами і можуть не мати правового значення для меж саме цього кримінального провадження, відносно яких не надавався дозвіл на обшук з метою їх відшукування тощо.

У клопотанні не наведено критеріїв, за яким можна визначити процесуальний статус майна, на яке пропонується накласти арешт.

Зі змісту клопотання та з поданих слідчому суддів матеріалів не вбачається необхідність такого арешту, а тому клопотання слідчого є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Слід визнати необґрунтованими вимоги клопотання про накладення арешту на матеріали, обладання та транспортні засоби, які використовуються у господарській діяльності володільця майна, а також готову продукцію, створену в результаті такої господарської діяльності, оскільки належного вмотивування протиправності відповідної діяльності у клопотання не наведено. При цьому під час розгляду справи представник володільця майна надав достатній обсяг письмових доказів, які вказують на правомірність відповідної господарської діяльності та належність майна володільцю на законних підставах.

Також слід врахувати неприпустимість свавільного втручання суду у здійснення господарської діяльності володільця майна, який не має у цьому кримінальному провадженні процесуального статусу підозрюваного, обвинуваченого, цивільного відповідача або юридичної особи, відносно якої здійснюється кримінальне провадження.

Крім того, у клопотанні відсутні достатні відомості для висновку про співмірність заходів забезпечення кримінального провадження із межами потреб досудового розслідування у кримінальному провадженні. Висловлені слідчим доводи, на думку слідчого судді, не є правовою підставою для арешту майна у кримінальному провадженні, а потреби досудового розслідування можуть бути задоволені у інший, менш обтяжливий для власника спосіб.

За таких обставин в задоволенні клопотання слідчого слід відмовити в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 131, 167, 170, 174 КПК України,

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання слідчого слідчого відділення Обухівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області про арешт майна у кримінальному провадженні № 12019110230001093 від 21.10.2019 року відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятиденний строк з дня проголошення ухвали, у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`яти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1