Рішення

від 08.01.2020 по справі 280/6409/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08 січня 2020 року Справа № 280/6409/19 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріск» (вул. Героїв України, буд. 48, м. Мелітополь, Запорізька область,72319, код ЄДРПОУ 13621732)

до Приазовського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (вул. Горького, буд. 70, смт.Приазовське, Приазовський район, Запорізька область,72400, код ЄДРПОУ 34920513)

про визнання протиправними та скасування постанов,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріск» (надалі - позивач або ТОВ Ріск ) до Приазовського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (надалі - відповідач або Приазовське РВ ДВС ГТУЮ у Запорізькій області), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати постанови відповідача від 29.11.2019 про стягнення з боржника (TOB Ріск ) витрат виконавчого провадження та від 05.12.2019 про відкриття виконавчого провадження ВП 60787584 від 05.12.2019 про стягнення з TOB Ріск на користь Приазовського РВ ДВС ГТУЮ у Запорізькій області виконавчого збору в розмірі 1360,00 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 29.11.2019 відповідачем винесено постанову ВП№46048614 від 29.11.2019 про закінчення виконавчого провадження на підставі п.11 ст.39 Закону України Про виконавче провадження . 29.11.2019 відповідачем винесена постанова ВП№46048614 від 29.11.2019 про стягнення з боржника (TOB Ріск ) витрат виконавчого провадження. Даною постановою відповідач постановив стягнути з позивача витрати на проведення виконавчих дій у розмірі 5623,54 грн. за ВП №46048614. 05.12.2019 відповідачем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП60787584. Даною постановою відповідач постановив стягнути з позивача виконавчий збір у розмірі 1360,00 грн. Вивчивши зазначені постанови, позивач вважає їх безпідставними, необгрунтованими та такими, що не відповідають діючому законодавству на підставі того, що приймаючи постанову від 29.11.2019 про стягнення з боржника (TOB Ріск ) витрат виконавчого провадження відповідач керувався ст. 42 Закону Про виконавче провадження . Сума коштів у розмірі 5623,54 грн., які відповідач зазначає як витрати виконавчого провадження, не підтверджується жодними доказами. Зі слів представника відповідача, витрати виконавчого провадження складаються з витрат на відправлення поштової кореспонденції та послуг, які були надані підприємством-підрядником, який залучався до виконавчого провадження за адресою: Запорізька область, Приазовський район, с. Приморський Посад, вул. Набережна, буд. 2. Позивачу відомо, що за вказаною вище адресою, знаходиться Приватне підприємство Невід , що було також встановлено при розгляді заяви відповідача Господарським судом Запорізької області по справі №908/2630/13 про роз`яснення рішення суду. Таким чином відповідач, за думкою позивача, незаконно проводив роботи (залучав спеціалістів) за адресою, яка ніяким чином не відноситься до боржника (TOB Ріск ) по виконавчому провадженню. Відповідно витрати, у розмірі зазначеному у від 29.11.2019 про стягнення з боржника (TOB Ріск ) витрат виконавчого провадження не обґрунтовані та незаконні. Приймаючи постанову від 05.12.2019 про відкриття виконавчого провадження відповідач керувався ст. 27 Закону України Про виконавче провадження . Відповідно до ч. 3 ст. 40 Закону Про виконавче провадження , у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом. Позивач вважає, що відповідачем при винесені постанови від 05.12.2019 про відкриття виконавчого провадження, невірно застосовано законодавчі норми, а саме положення ст. 27 Закону України Про виконавче провадження , яка встановлює обов`язковість наявності повернутих, стягнених сум чи вартості майна для стягнення виконавчого збору. Враховуючи вищезазначене просить задовольнити позовну заяву.

Ухвалою суду від 28.12.2019 призначено справу до розгляду у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін на 08.01.2020 урахуванням особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, визначених ст.287 КАС України (категорія термінових адміністративних справ).

03.01.2019 за вх. № 514 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник зазначає, що в провадженні старшого державного виконавця Приазовського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Воронцова C.B. перебувало виконавче провадження № 46048614, відкрите за заявою прокурора Приазовського району, з виконання наказу № 908/2630/13, виданого 10.01.2014 року господарським судом Запорізької області про: зобов`язати товариство з обмеженою відповідальністю Ріск звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,125 га земель водного фонду прибережної захисної смуги Азовського моря на території Приморсько-Посадської сільської ради за межами населеного пункту, шляхом знесення самочинно збудованої рятувальної станції з літнім майданчиком та гаражу для зберігання пляжного інвентарю, яка розташована по вул. Набережна, 2, с. Приморський Посад, Приазовського району, Запорізької області, за рахунок коштів виконавчого провадження. Виконавче провадження було відкрито 16.01.2015 шляхом винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. Відповідно до частини статті 25 Закону України Про виконавче провадження , в редакції, що була чинною на той час, боржнику було надано строк для самостійного виконання до 23.01.2015 року. Постанову про відкриття виконавчого провадження було одержано колишнім директором ТОВ Ріск Конюховим В.Д. 20.01.2015 року особисто, під підпис. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 28.09.2015 по справі № 908/2630/13 було задоволено заяву в.о. прокурора Приазовського району про зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі № 908/2630/13, був змінений спосіб виконання рішення суду, а саме: з Зобов`язати товариство з обмеженою відповідальністю Ріск звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,125 га земель водного фонду прибережної захисної смуги Азовського моря на території Приморсько-Посадської сільської ради за межами населеного пункту, шляхом знесення за власний рахунок самочинно збудованої рятувальної станції з літнім майданчиком та гаражу для зберігання пляжного інвентарю, яка розташована по вул. Набережна, 2, с. Приморський Посад Приазовського району Запорізької області на Звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,125 га земель водного фонду прибережної захисної смуги Азовського моря на території Приморсько-Посадської сільської ради за межами населеного пункту, шляхом знесення самочинно збудованої рятувальної станції з літнім майданчиком та гаражу для зберігання пляжного інвентарю, яка розташована по вул. Набережна, 2, с. Приморський Посад Приазовського району Запорізької області за рахунок коштів виконавчого провадження . Оскільки, рішення суду боржником в самостійному порядку не було виконано, 26.01.2015 державним виконавцем відповідно до статті 28 Закону України Про виконавче провадження в редакції, яка була чинною до 05.10.2016, було винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 1 360,00 грн., копію якої було направлено ТОВ Ріск 26.01.2015. 29.11.2019 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 46048614 з підстав, передбачених пунктом 11 частини першої статті 39 Закону України Про виконавче провадження в редакції, що є чинною з 05.10.2016. Вказує, що оскільки на момент закінчення виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого провадження вже було винесено до набрання чинності Закону України Про виконавче провадження в редакції, що є чинною з 05.10.2016, то після закінчення виконавчого провадження № 46048614 нова постанова про стягнення з боржника виконавчого збору не виносилась. Державний виконавець зобов`язаний відкрити виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації в автоматизованій системі виконавчого провадження. Крім того, вказав, що в процесі здійснення виконавчого провадження № 46048614 стягувачем - Запорізькою обласною державною адміністрацією на рахунок відділу ДВС був перерахований авансовий внесок для проведення виконавчих дій у розмірі 19790,54 грн. З цих коштів, відділом ДВС були витрачено грошові кошти у розмірі 5123,54 грн. на залучення спеціальної будівельної техніки. 12.09.2017 та 31.05.2019 державним виконавцем із залученням спеціальної будівельної техніки були здійснені виїзди за місцем знаходження будівель, що підлягають знесенню. Також, в процесі примусового виконання рішення державним виконавцем було витрачено коштів на суму 500,00 грн., зокрема, це витрати на виготовлення постанов та супровідних листів до них (папір, копіювання (друк) документів, канцтовари), пересилання постанов (конверти, знаки поштової оплати (марки) та послуги поштового зв`язку, про що державним виконавцем був складений відповідний акт. Таким чином, державним виконавцем винесено постанови 29.11.2019 та 05.12.2019 правомірно, на підставі чого просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

08.01.2019 суду подано клопотання (вх. №609) в якому позивач просить суд розглянути справу в порядку письмового провадження, а відповідач не заперечує, про що свідчить відповідна відмітка.

Враховуючи приписи ст. 194 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

На підставі приписів ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 4 ст. 287 КАС України, адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

16.01.2015 старшим державним виконавцем Приазовського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Воронцовим C.B. було відкрито виконавче провадження № 46048614, з примусового виконання виконання наказу Господарського суду Запорізької області №908/2630/13, щодо зобов`язання ТОВ Ріск звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,125 га земель водного фонду прибережної захисної смуги Азовського моря на території Приморсько-Посадської сільської ради за межами населеного пункту, шляхом знесення самочинно збудованої рятувальної станції з літнім майданчиком та гаражу для зберігання пляжного інвентарю, яка розташована по АДРЕСА_1 Набережна, 2, с. Приморський Посад, Приазовського району, Запорізької області, за рахунок коштів виконавчого провадження.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 28.09.2015 по справі № 908/2630/13, був змінений спосіб виконання рішення суду, а саме: з Зобов`язати ТОВ Ріск звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,125 га земель водного фонду прибережної захисної смуги Азовського моря на території Приморсько-Посадської сільської ради за межами населеного пункту, шляхом знесення за власний рахунок самочинно збудованої рятувальної станції з літнім майданчиком та гаражу для зберігання пляжного інвентарю, яка розташована по вул. Набережна, 2, с. Приморський Посад Приазовського району Запорізької області на Звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,125 га земель водного фонду прибережної захисної смуги Азовського моря на території Приморсько-Посадської сільської ради за межами населеного пункту, шляхом знесення самочинно збудованої рятувальної станції з літнім майданчиком та гаражу для зберігання пляжного інвентарю, яка розташована по вул. Набережна, 2, с. Приморський Посад Приазовського району Запорізької області за рахунок коштів виконавчого провадження .

29.11.2019 старшим державним виконавцем Приазовського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Воронцовим C.B. було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 46048614 з підстав, передбачених пунктом 11 частини першої статті 39 Закону України Про виконавче провадження .

Також, 29.11.2019 старшим державним виконавцем Приазовського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Воронцовим C.B. було винесено оскаржувану постанову ВП № 46048614 про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 5623,54 грн.

05.12.2019 старшим державним виконавцем Приазовського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Воронцовим C.B. було винесено оскаржувану постанову про відкриття виконавчого провадження №60787168 з виконання постанови від 29.11.2019 №46048614 про стягнення з ТОВ Ріск витрат виконавчого провадження в сумі 5623,54 грн.

Вважаючи вказані оскаржувані постанови про стягнення з боржника виконавчого збору та про відкриття виконавчого провадження №60787168 протиправними та такими, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, врегульовано Законом України Про виконавче провадження від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (який діяв на час відкриття виконавчого провадження; далі - Закон № 606-XIV).

Відповідно до статті 1 Закону № 606-XIV, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною першою статті 6 Закону № 606-XIV, державний виконавець зобов`язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 11 Закону № 606-XIV).

Згідно з частиною другою статті 25 Закону №606-XIV державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п`ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 27 Закону № 606 у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Згідно з частиною першою статті 28 Закону № 606 у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення, за яким боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавчий збір стягується в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі виконання рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки та виконання боржником рішення після закінчення строку для самостійного його виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом.

05 жовтня 2016 року набув чинності Закон України Про виконавче провадження від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII), згідно з яким примусове виконання рішень проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини сьомої Прикінцевих та перехідних положень Закону №1404-VIII виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

При цьому, в Прикінцевих та перехідних положень Закону №1404-VIII вказано порядок виконання та правового регулювання саме виконавчих дій , а не виконавчого провадження .

Оскільки стягнення виконавчого збору, як окрема виконавча дія, здійснена державним виконавцем після набрання чинності Законом України Про виконавче провадження від 02 червня 2016 року № 1404-VIII, то в даному випадку підлягали застосуванню положення саме цього закону.

Дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15 лютого 2018 року у справі № 910/1587/13.

Статтею 1 Закону № 1404 визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) це - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У відповідності до ст.26 Закону №1404, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Згідно з статтею 27 Закону № 1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Суд відмічає, що майновим характером наділене рішення щодо вимоги права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що піддається грошовій оцінці. Об`єктом рішення немайнового характеру навпаки виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.

Так, з аналізу положень статті 63 Закону № 1404-19 видно, що рішення, за якими боржник зобовязаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення є рішенням немайнового характеру, порядок виконання якого встановлений у розділі VIII Закону України "Про виконавче провадження".

Таким чином, рішення немайнового характеру не має ціни, тому розмір виконавчого збору визначається у залежності від суб`єкта боржника з урахуванням положень статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" .

Відповідно до статті 10 Закону № 1404-19, заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, обєкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обовязку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Суд вважає за необхідне зазначити, що іншими заходами примусового характеру, що передбачені цим Законом, у разі виконання рішення немайнового характеру можуть бути заходи, які передбачені статтями 64-67 Закону № 1404-19 .

Системний аналіз наведених норм дає підстави вважати, що обов`язковими умовами стягнення виконавчого збору є:

1) фактичне виконання судового рішення;

2) вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішень.

За своїм змістом виконавчий збір є своєрідною винагородою державному виконавцю за вчинення заходів примусового виконання рішення, за умови що такі заходи призвели до виконання рішення.

Суд вказує, що наказ Господарського суду Запорізької області у справі №908/2630/13 є рішенням немайнового характеру. Порядок виконання таких рішень передбачений розділом VIII Закону № 1404-19 .

Відповідно до статті 63 Закону № 1404-19, за рішеннями, за якими боржник зобовязаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до пункту 11 частини першої статті 39 Закону № 1404-19, виконавче провадження підлягає закінченню у разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону.

Проаналізувавши положення статті 63 Закону № 1404-19 суд зазначає, що під час виконання рішень немайнового характеру державний виконавець фактично надає боржнику строк на добровільне виконання рішення, а у випадку повторного невиконання боржником рішення протягом наданого строку законодавець диференціює подальші дії державного виконавця залежно від участі боржника в процесі виконання рішення. Так, якщо рішення можливо виконати без участі боржника державний виконавець вживає заходів примусового виконання рішення, а якщо рішення неможливо виконати без участі боржника, державний виконавець після надсилання органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, тобто не вживає жодних заходів примусового виконання рішення.

Таким чином, положення Закону, що визначають порядок виконання рішень немайнового характеру, які не можуть бути виконані без участі боржника, не передбачають вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання рішення та, як наслідок, стягнення з боржника витрат виконавчого провадження та виконавчого збору.

Крім того, судом встановлено, що фактично судове рішення (наказ Господарського суду Запорізької області) виконане не було. Державний виконавець не вчинив дій, які б свідчили про реалізацію заходів примусового виконання рішення, передбачених ст.10 Закону. Більш того, виконання судового рішення (наказу Господарського суду Запорізької області) можливе лише боржником, державний виконавець взагалі не в змозі без участі боржника в примусовому порядку виконати дане рішення, а отже й відсутні підстави для стягнення витрат виконавчого провадження та виконавчого збору.

Враховуючи наведені обставини в сукупності, суд доходить висновку, що в даному випадку стягнення витрат виконавчого провадження та виконавчого збору з позивача згідно постанови старшого державного виконавця Приазовського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Воронцова C.B. від 29.11.2019 ВП №46048614 та постанови від 05.12.2019 ВП №60787584 є безпідставним та необґрунтованим, що свідчить про протиправність спірних постанов, та як наслідок їх скасування.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, позовну заяву належить задовольнити повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є субєктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 287 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріск» (вул. Героїв України, буд. 48, м. Мелітополь, Запорізька область,72319, код ЄДРПОУ 13621732) до Приазовського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (вул. Горького, буд. 70, смт. Приазовське, Приазовський район, Запорізька область,72400, код ЄДРПОУ 34920513) про визнання протиправними та скасування постанов, - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Приазовського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Воронцова Cергія Володимировича про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 29.11.2019 ВП №46048614.

Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Приазовського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Воронцова Cергія Володимировича про відкриття виконавчого провадження від 05.12.2019 ВП №60787584.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріск» (вул. Героїв України, буд. 48, м. Мелітополь, Запорізька область,72319, код ЄДРПОУ 13621732) за рахунок Приазовського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (вул. Горького, буд. 70, смт.Приазовське, Приазовський район, Запорізька область,72400, код ЄДРПОУ 34920513) судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 3842,00 грн.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня й ого проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 08.01.2020

Суддя А.В. Сіпака