Постанова

від 23.07.2020 по справі 280/6409/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

23 липня 2020 року м. Дніпросправа № 280/6409/19

головуючий суддя І інстанції - Сіпака А.В.

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді (доповідача): Іванова С.М.,

суддів: Панченко О.М., Чередниченка В.Є.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Приазовського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08.01.2020 року в адміністративній справі №280/6409/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РІСК" до Приазовського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання протиправними та скасування постанов,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "РІСК" звернулось до суду з адміністративним позовом до Приазовського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), в якому просило:

- визнати протиправними та скасувати постанови відповідача від 29.11.2019 про стягнення з боржника (TOB Ріск ) витрат виконавчого провадження;

- визнати протиправним та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП 60787584 від 05.12.2019.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 08.01.2020 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "РІСК" було задоволено.

Визнано протиправною та скасовано постанову старшого державного виконавця Приазовського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Воронцова Cергія Володимировича про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 29.11.2019 року ВП № 46048614.

Визнано протиправною та скасовано постанову старшого державного виконавця Приазовського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Воронцова Cергія Володимировича про відкриття виконавчого провадження від 05.12.2019 року ВП № 60787584.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Приазовський районний відділ державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нову постанову якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що спірні постанови були прийняті останнім правомірно та з дотриманням приписів Закону України Про виконавче провадження , що свідчить про відсутність підстав для їх скасування.

Відзив від позивача на адресу суду не надходив.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, відповідно до ст. 311 КАС України.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як було встановлено судом першої інстанції, 16.01.2015 старшим державним виконавцем Приазовського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Воронцовим C.B. було відкрито виконавче провадження № 46048614, з примусового виконання наказу Господарського суду Запорізької області № 908/2630/13 щодо зобов`язання ТОВ Ріск звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,125 га земель водного фонду прибережної захисної смуги Азовського моря на території Приморсько-Посадської сільської ради за межами населеного пункту, шляхом знесення самочинно збудованої рятувальної станції з літнім майданчиком та гаражу для зберігання пляжного інвентарю, яка розташована по вул. Набережна, 2, с. Приморський Посад, Приазовського району, Запорізької області, за рахунок коштів виконавчого провадження.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 28.09.2015 по справі № 908/2630/13, був змінений спосіб виконання рішення суду, а саме: з Зобов`язати ТОВ Ріск звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,125 га земель водного фонду прибережної захисної смуги Азовського моря на території Приморсько-Посадської сільської ради за межами населеного пункту, шляхом знесення за власний рахунок самочинно збудованої рятувальної станції з літнім майданчиком та гаражу для зберігання пляжного інвентарю, яка розташована по вул. Набережна, 2, с. Приморський Посад Приазовського району Запорізької області на Звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,125 га земель водного фонду прибережної захисної смуги Азовського моря на території Приморсько-Посадської сільської ради за межами населеного пункту, шляхом знесення самочинно збудованої рятувальної станції з літнім майданчиком та гаражу для зберігання пляжного інвентарю, яка розташована по вул. Набережна, 2, с. Приморський Посад Приазовського району Запорізької області за рахунок коштів виконавчого провадження .

29.11.2019 старшим державним виконавцем Приазовського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Воронцовим C.B. було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 46048614 з підстав, передбачених пунктом 11 частини першої статті 39 Закону України Про виконавче провадження .

Також, 29.11.2019 старшим державним виконавцем Приазовського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Воронцовим C.B. було винесено постанову ВП № 46048614 про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження у розмірі 5623,54 грн.

05.12.2019 старшим державним виконавцем Приазовського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Воронцовим C.B. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №60787168 з виконання постанови від 26.01.2015 року № 46048614 про стягнення з ТОВ Ріск виконавчого збору в сумі 1360.00 грн.

Не погодившись з обґрунтованістю прийняття постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження та про відкриття виконавчого провадження № 60787168, позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в даному випадку стягнення витрат виконавчого провадження та виконавчого збору з позивача, згідно постанови старшого державного виконавця Приазовського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Воронцова C.B. від 29.11.2019 ВП №46048614 та постанови від 05.12.2019 ВП №60787584 є безпідставним та необґрунтованим, що свідчить про протиправність спірних постанов, та як наслідок їх скасування.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України Про виконавче провадження , відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди.

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України Про виконавче провадження примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до п. 8 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5, у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, постанова про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) реєструється в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом та цією Інструкцією.

Державний виконавець зобов`язаний відкрити виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації в автоматизованій системі виконавчого провадження.

Зі змісту зазначених правових норм вбачається, що постанова державного виконавця про стягнення виконавчого збору є виконавчим документом, яка підлягає примусовому виконанню в окремому виконавчому провадженні.

Як свідчать встановлені обставини справи, підставою для прийняття спірної постанови про відкриття виконавчого провадження від 05.12.2019 року була наявність постанови Приазовського РД ДВС ГТУЮ у Запорізькій області від 26.01.2015 року № 46048614 та прийняття відповідачем постанови про закінчення виконавчого провадження від 29.11.2019 року ВП № 46048614 на підставі приписів п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону України Про виконавче провадження .

Згідно постанови старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Приазовського районного управління юстиції Воронцова С.В. від 26.01.2015 року ВП № 46048614, з Товариства з обмеженою відповідальністю Ріск було стягнуто виконавчий збір в розмірі 1360.00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що наведені постанови в судовому чи адміністративному порядку позивачем оскаржені не були

Відтак, з зазначених обставин справ вбачається, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 05.12.2019 року була прийнята відповідачем на підставі належного виконавчого документа та за наявності правомірної підстави, а саме закриття провадження у справі ВП № 46048614 на підставі приписів п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону України Про виконавче провадження .

В свою чергу, що стосується посилань позивача, з якими погодився суд першої інстанції, що наказ Господарського суду Запорізької області фактично виконаний не був, а Державний виконавець не вчинив дій, які б свідчили про реалізацію заходів примусового виконання рішення, передбачених ст. 10 Закону України Про виконавче провадження , як на підставу необґрунтованості нарахування виконавчого збору, то колегія суддів апеляційного суду зазначає, що наведені доводи в межах спірних правовідносин не є належними, оскільки стосуються безпосередньо правомірності стягнення виконавчого збору, визначеного постановою Приазовського РД ДВС ГТУЮ у Запорізькій області від 26.01.2015 року та яка позивачем оскаржена не була.

Поряд з вказаним, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що суд розглядає адміністративну справу в межах позовних вимог, за виключення можливості суду вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Такі повноваження суду щодо визначення меж розгляду адміністративної справи є субсидіарними, вони не можуть змінювати предмет спору, а лише стосуються обсягу захисту порушеного права. Як вже зазначено, позивач не заявляв позовну вимогу про скасування постанови Приазовського РД ДВС ГТУЮ у Запорізькій області від 26.01.2015 року, від вирішення якої залежало, чи підлягає захисту право, на порушення якого позивач посилається. Питання ефективності захисту порушеного права суд міг вирішити після розгляду такої вимоги.

Що стосується правомірності прийняття відповідачем постанови від 29.11.2019 про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження, то колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне.

Відповідно до ст. 42 Закону України Про виконавче провадження кошти виконавчого провадження складаються з:1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; 2) авансового внеску стягувача; 3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

Витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті.

Витрати виконавчого провадження приватних виконавців здійснюються за рахунок авансового внеску стягувача, стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження можуть здійснюватися приватним виконавцем за рахунок власних коштів.

Розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України.

На стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум, згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження, виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.

Відповідно до Наказу Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року №2830/5 Про встановлення видів та розмірів витрат виконавчого провадження , зокрема частин першої, другої та дев`ятої розділу І, до видів витрат виконавчого провадження відносяться: виготовлення документів виконавчого провадження: папір; копіювання, друк документів; канцтовари; пересилання документів виконавчого провадження: конверти; знаки поштової оплати (марки); послуги маркувальної машини; послуги поштового зв`язку; послуги за користування Єдиним державним реєстром виконавчих проваджень та після введення в дію статті 8 Закону № 1404 плата за користування автоматизованою системою виконавчого провадження.

Зі змісту зазначених правових приписів вбачається, що витрати виконавчого провадження, як складова коштів виконавчого провадження, є витратами державного виконавця, пов`язаними з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, які стягуються з боржника. Види і розміри цих витрат визначені у Наказі №2830/5 і у разі необхідності їх примусового стягнення з боржника державним виконавцем виноситься відповідна постанова.

Вказані правові висновки також відповідають правовій позиції Верховного Суду, відображеній в постанові від 30.07.2018 року по справі №750/6732/17, що враховується судом апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

Як вбачається зі змісту спірної постанови, розмір витрат виконавчого провадження становить 5623.54 грн.

Згідно акту державного виконавця про витрати на проведення виконавчих дій від 28.11.2019 року, при примусовому виконанні наказу № 908/2630/13, виданого 10.01.2014 року, за рахунок коштів виконавчого провадження здійснено витрати, пов`язані з проведенням виконавчих дій, а саме: друкований аркуш (листування зі сторонами, постанови, супровідні листи), 120/0.79=94.80 грн., конверти 25/0.50=12.50 грн., марки 25/12.00=300 грн., робота в АСВП 69.00 грн. канцелярські товари 23.70 грн., калькуляція КП Водоканал (послуги автокрану та зварювальних робіт) 5123.54 грн., всього: 5623.54 грн.

Відповідно до калькуляції послуг автокрану та зварювальних робіт по знесенню самочинно збудованої рятувальної станції з літнім майданчиком за адресою: Запорізька область, Приазовський район, с. Приморський Посад, вул. Набережна 2, КП Водоканал було надано послуг на суму 5123.54 грн.

Факт сплати грошових коштів за наведеною калькуляцією підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень від 27.04.2017 року № 733 та від 20.06.2017 року № 1123.

Отже, з зазначених обставин справи вбачається, що відповідачем належними доказами було підтверджено факт понесення витрат при примусовому виконанні наказу Господарського суду Запорізької області № 908/2630/13, виданого 10.01.2014 року, що свідчить про обґрунтованість прийняття спірної постанови про їх стягнення.

При цьому, що стосується посилань позивача щодо того, що державним виконавцем не було вчинено жодних дій з примусового виконання наведеного судового наказу, то колегія суддів апеляційного суду зазначає, що положення Закону України Про виконавче провадження не пов`язують стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій із вчиненням чи не вчиненням заходів примусового виконання, а лише із наявністю факту здійснених витрат в рамках виконавчого провадження.

Також, що стосується висновків суду першої інстанції, відносно необхідності застосування до спірних правовідносин положень ст. 63 Закону України Про виконавче провадження , які регламентують порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, а саме що наказ Господарського суду Запорізької області № 908/2630/13 є рішенням немайнового характеру, яке не може бути виконано без участі боржника, то колегія суддів апеляційного суду зазначає, що відповідно до ухвали Господарського суду Запорізької області від 28.09.2015 року змінено спосіб виконання рішення суду у справі № 908/2630/13 з зобов`язати ТОВ Ріск звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,125 га земель водного фонду прибережної захисної смуги моря на території Приморсько-Посадської сільської ради за межами населеного пункту, шляхом знесення за власний рахунок самочинно збудованої рятувальної станції з літнім майданчиком та гаражу для зберігання пляжного інвентарю, яка розташована по вулиці Набережна, 2 с. Приморський-Посад Приазовського району Запорізької області на Звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,125 га земель водного фонду прибережної захисної смуги моря на території Приморсько-Посадської сільської ради за межами населеного пункту, шляхом знесення самочинно збудованої рятувальної станції з літнім майданчиком та гаражу для зберігання пляжного інвентарю, яка розташована по вулиці Набережна, 2 с. Приморський-Посад Приазовського району Запорізької області за рахунок коштів виконавчого провадження , що зумовлює можливість виконання судового наказу без участі боржника.

Таким чином, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а позовні вимоги позивача підлягають залишенню без задоволення.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, ст. 287, ст. 308, ст. 310, ст. 315, ст. 317 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Приазовського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) - задовольнити.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08.01.2020 року в адміністративній справі №280/6409/19 - скасувати та прийняти нову постанову.

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "РІСК" - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду відповідно до ч. 4 ст. 272 КАС України та за наявності підстав, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий - суддя С.М. Іванов

суддя О.М. Панченко

суддя В.Є. Чередниченко