Рішення
від 27.12.2019 по справі 320/4918/19
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 грудня 2019 року справа № 320/4918/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Леонтовича А.М., за участю секретаря судового засідання Савенкова Є.О.

представників позивача Ковальського Г.В., Кружільного С.О. представника відповідача Куліди А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальність "АС Інвестмент"

до Головного управління Державної податкової служби у Київській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги про сплату боргу (недоїмки) та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого внеску,

в с т а н о в и в:

І. Зміст позовних вимог

До Київського окружного адміністративного суду звернулось ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ АС ІНВЕСТМЕНТ з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.08.2019 №0024311402, прийняте Головним управлінням ДФС у Київській області;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.08.2019 №0024321402, прийняте Головним управлінням ДФС у Київській області;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.08.2019 №0024331402, прийняте Головним управлінням ДФС у Київській області;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.08.2019 №0011091304, прийняте Головним управлінням ДФС у Київській області;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.08.2019 №0011101304, прийняте Головним управлінням ДФС у Київській області;

- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 22.08.2019 №Ю-0011111304, прийняту Головним управлінням ДФС у Київській області;

- визнати протиправним та скасувати рішення № 0011121304 від 22.08.2019 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого внеску, прийняте Головним управлінням ДФС у Київській області.

ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що встановлені в спірних податкових повідомленням-рішеннях, вимозі про сплату боргу (недоїмки), та рішенні про застосування штрафних санкцій порушення позивачем податкового законодавства та Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , та висновки і відомості акта перевірки про порушення ТОВ АС Інвестмент податкового законодавства та Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , на підставі яких прийняті спірні рішення контролюючого органу є необґрунтовані, не відповідають та суперечать фактичним обставинам, встановленим перевіркою, та не суперечать положенням чинного законодавства України.

Позивач стверджує, що встановлені порушення законодавства України в податковому повідомленні-рішенні від 22.08.2019 №0024311402, є необґрунтованими, оскільки згідно правил бухгалтерського обліку амортизація основного засобу не підлягала нарахуванню на час його перебування в ремонті із модернізацією, а тому фінансовий результат не підлягав коригуванню шляхом його збільшення на суму 269 809 грн. в порядку п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України, а також амортизація сідлових тягачів не підлягала нарахуванню за час їх знаходження на дообладнанні. Також, позивач вказав, що у відповідності до пп.138.3.2. п.138.3. ст..138 Податкового кодексу України мав право зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму амортизації екскаватора-навантажувача протягом грудня 2017 - квітня 2018, оскільки він був призначений для використання у господарській діяльності та міг у ній використовуватися.

В заперечення висновку акта перевірки прийнятого податковим органом на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.08.2019 №0024321402, позивач вказує, що останнє є необгрунтованим, оскільки встановлене завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму 1 906 594 грн. за березень 2019 є таким, що суперечить нормам законодавства України.

Також, позивач вказує, що податкове повідомлення-рішення від 22.08.2019 №0024331402 є протиправним, оскільки у позивача відсутній обов`язок складати та реєструвати податкові накладні з податкових зобов`язань встановлених актом перевірки, а тому є безпідставним застосування до ТОВ АС Інвестмент штрафу передбаченого п.120-1.2 ст. 120-1 Податкового кодексу України.

Разом з тим, вказуючи на протиправність податкового повідомлення-рішення від 22.08.2019 №0011091304 позивач стверджує, що встановлені порушення актом перевірки наслідком яких є прийняття вказаного податкового повідомлення-рішення, оскільки відповідно до пп.165.1.36 ст.165, ст. 177 Податкового кодексу України він не є податковим агентом ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 , а тому підприємство не зобов`язане контролювати збіг видів діяльності підприємця з тим видом доходу, яке підприємство виплачує фізичній особі-підприємцю. Щодо встановленого порушення актом перевірки про неутримання та неперахування до бюджету ПДФО з доходу отриманого як додаткове благо ОСОБА_3 позивач зазнає, що у нього були відсутні підстави для збільшення основних зобов`язань за спірним податковим повідомлення-рішенням, а тому і відсутні підстави застосування встановлених штрафних санкцій.

Щодо встановленого порушення передбаченого пп.164.2.17 п. 164.2 ст.168, пп.168.1.1. п.168.1 ст. 168 Податкового кодексу України, збільшення суми грошового зобов`язання з податків і зборів на 80 831. 00 грн., в тому числі за податковим зобов`язанням - на 46 575, 00 грн. і за штрафними санкціями - на 34 256, 00 грн., на підставі яких прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.08.2019 №0011101304, позивач вказує, що дані правопорушення є непідтвердженими податковим органом, та суперечать положенням законодавства, оскільки позивач не є податковим агентом ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , який зобов`язаний утримувати та переховувати до бюджету військовий збір.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) від 22.08.2019 №Ю-0011111304 на думку позивача також є необґрунтованою, оскільки встановлені порушення передбачені ч.1 п.1 ст.7 , п.1 п.2, п.5 ст. 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , та як наслідок заниження суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за 2017 -2018 рр. в сумі 23 100, 00 грн. не відповідають фактичним обставинам, та суперечать закону.

ТОВ АС Інвестмент також вказує на протиправність рішення № 0011121304 від 22.08.2019 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого внеску, прийнятого Головним управлінням ДФС у Київській області, та зазначає що останнє підлягає скасуванню у зв`язку із безпідставністю та протиправністю висновків акта перевірки про порушення ТОВ АС Інвестмент .1 п.1 ст.7 , п.1 п.2, п.5 ст. 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , та як наслідок заниження суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за 2017 -2018 рр. в сумі 23 100, 00 грн., протиправністю вимоги про сплату податкового боргу (недоїмки) № Ю-0011111303 від 22.08.2019, відсутні підстави застосування штрафним санкцій за оскаржуваним рішенням № 0011121304 від 22.08.2019 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого внеску.

Заперечуючи проти позову, податковий орган зазначив, що під час проведення документальної виїзної перевірки діяв в межах наданих йому повноважень, вказав про необґрунтованість позовних вимог, та законність прийнятих відповідачем рішень.

ІІІ. Процесуальні дії суду у справі

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.09.2019 відкрито провадження в адміністративній справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розпочати підготовку справи до судового розгляду, та призначено підготовче засідання на 10.10.2019 року.

10.10.2019 у судове засідання прибули представники позивача та представник відповідача.

В адміністративній справі оголошено перерву у зв`язку із наданням сторонами додаткових доказів до 30.10.2019.

30.10.2019 через канцелярію суду від представника позивача та відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи 320/4918/19 у зв`язку із неможливістю розгляду справи та необхідністю надання додаткового часу на надання до суду додаткових доказів та пояснень (вх. № 29781/19).

30.10.2019 у судове засідання сторони не з`явилися.

Протокольною ухвалою суд на місці ухвалив відкласти розгляд справи до 07.11.2019.

07.11.2019 у судове засідання прибули представники позивача та представник відповідача.

В адміністративній справі оголошено перерву у зв`язку із клопотанням представника відповідача щодо надання часу на ознайомлення з доказами по справі до 14.11.2019.

14.11.2019 у судове засідання прибули представник позивача та представник відповідача.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 183 КАС України протокольною ухвалою суд на місці ухвалив закрити підготовче провадження та перейти до розгляду справи по суті.

В адміністративній справі оголошено перерву до 02.12.2019.

02.12.2019 у судове засідання прибули представники позивача та представник відповідача.

В адміністративній справі оголошено перерву на підставі ч.2 ст.223 у зв`язку із не можливістю вирішення спору в даному судовому засіданні, розгляд якого по суті розпочато до 10.12.2019.

10.12.2019 від представників позивача та представника відповідача надійшло клопотання про призначення розгляду справи 320/49/19 на 18.12.2019.

10.12.2019 у судове засідання прибули представники позивача та представник відповідача.

В адміністративній справі оголошено перерву на підставі ч.2 ст.223 у зв`язку із не можливістю вирішення спору в даному судовому засіданні, розгляд якого по суті розпочато до 18.12.2019.

18.12.2019 від представників позивача та представника відповідача надійшло клопотання про призначення розгляду справи 320/4918/19 на 27.12.2019.

18.12.2019 у судове засідання прибули представники позивача та представник відповідача.

В адміністративній справі оголошено перерву на підставі ч.2 ст.223 у зв`язку із не можливістю вирішення спору в даному судовому засіданні, розгляд якого по суті розпочато до 27.12.2019.

27.12.2019 у судове засідання прибули представники позивача та представник відповідача.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю АС Інвестмент є юридичною особою зареєстрованою в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 10.06.2014 та номером запису 1 356 102 0000 003941. (а.с.36, 37-38).

На підставі наказу від 28.11.2017 року № 32-03 та акту введення в експлуатацію №27 від 28.11.2017 було введено в експлуатацію Вантажний сідловий тягач-Е БАР НОМЕР_10 (інвентарний номер 00043, заводський номер 80С005532), первісною (балансовою вартістю)

1179916.73 грн., рік випуску 2013, дата введення в експлуатацію 28.11.2017 року (т.2 а.с.13).

На підставі наказу від 28.11.2017 року № 33-03 та акту введення в експлуатацію №28 від 28.11.2017року було введено в експлуатацію Вантажний сідловий тягач-Е БАР НОМЕР_12 (інвентарний номер 00044, заводський номер 30С007309), первісною (балансовою вартістю) 1179916.73 грн., рік випуску 2013, дата введення в експлуатацію 28.11.2017 року (т.2 а.с.14).

На підставі наказу від 28.11.2017 року № 34-03 та акту введення в експлуатацію №29 від 28.11.2017 було введено в експлуатацію Вантажний сідловий тягач-Е БАР НОМЕР_4 (інвентарний номер 00045, заводський номер 300008353), первісною (балансовою вартістю)

1178130,90 грн., рік випуску 2013, дата введення в експлуатацію 28.11.2017 року (т.2 а.с.15).

На підставі наказу від 28.11.2017 року № 29-03 та акту введення в експлуатацію №22 від 28.11.2017 було введено в експлуатацію Вантажний сідловий тягач-Е БАР НОМЕР_5 (інвентарний номер 00046, заводський номер 300008359), первісною (балансовою вартістю)

1176552,50 грн., рік випуску 2013, дата введення в експлуатацію 28.11.2017 року (т.2 а.с.16).

На підставі наказу від 28.11.2017 року № 35-03 та акту введення в експлуатацію №30 від 28.11.2017 було введено в експлуатацію Вантажний сідловий тягач-Е БАР НОМЕР_6 (інвентарний номер 00047, заводський номер 800005517), первісною (балансовою вартістю)

1197442,38 грн., рік випуску 2013, дата введення в експлуатацію 28.11.2017 року(т.2 а.с.17).

На підставі наказу від 28.11.2017 року № 30-03 та акту введення в експлуатацію №24 від 28.11.2017 було введено в експлуатацію Вантажний сідловий тягач-Е БАР НОМЕР_7 (інвентарний номер 00048, заводський номер 800005380), первісною (балансовою вартістю)

1195671,9 грн., рік випуску 2013, дата введення в експлуатацію 28.11.2017 року (т.2 а.с.17).

На підставі наказу від 28.11.2017 року № 31-03 та акту введення в експлуатацію №25 від 28.11.2017 було введено в експлуатацію Вантажний сідловий тягач-Е БАР НОМЕР_8 (інвентарний номер 00049, заводський номер 800007240), первісною (балансовою вартістю) 1195688, 6 грн., рік випуску 2013, дата введення в експлуатацію 28.11.2017 року (т.2 а.с.18).

На підставі наказу від 28.11.2017 року № 36-03 та акту введення в експлуатацію №31 від 28.11.2017 було введено в експлуатацію Вантажний сідловий тягач-Е БАР НОМЕР_9 (інвентарний номер 00050, заводський номер 800008364), первісною (балансовою вартістю) 1177693.31 грн., рік випуску 2013. Дата введення в експлуатацію 28.11.2017 року (т.2 а.с.19).

Екскаватор-навантажувач JCB 4cxStimfster c.h.SLP4CXFS5EO9 60090 60090 (Інв. номер 00031) введено в експлуатацію 31.03.2016 (без нарахування амортизації). Амортизація нараховувалась з грудня 2017 року документом Зміна стану 03 від 31.11.2017 року. В господарській діяльності екскаватор- навантажувач не використовувався. 25.05.2018 року екскаватор-навантажувач .ІСВ 4сх5іІет/яґег с.Н.5ЬР4СХР55Е09 60090 2005р. (Інв. номер 00031) знято з обліку та реалізовано сторонній організації (т.2 а.с.20).

На підставі наказу від 30.03.2016 №11 екскаватор-навантажувач JCB 4cxStimfster.h.SLP4CXFS5EO9 60090 60090 (Інв. номер 00031) призупинено використання основного засобу (т.2 а.с.9).

Відповідно до витягу з ЄДР ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ) є фізичною особою-підприємцем (т.2 а.с.56).

Згідно рахунку-фактури від 13.10.2017, та видаткової накладної від 13.10.2017 позивачем позивачем здійснено оплату товару предметів канцелярії ОСОБА_1 (т.2 а.с.57-58).

Відповідно до витягу з ЄДР ОСОБА_2 ( НОМЕР_2 ) є фізичною особою-підприємцем (т.2 а.с.49).

Згідно рахунку-фактури від 18.04.2018, від 10.05.2018, 30.08.2018, та видаткових накладних від 18.04.2018, 10.05.2019, 30.08.2018 позивачем здійснено оплату товару предметів канцелярії ОСОБА_2 (т.2 а.с.50-55).

Розпискою від 13.08.2018 ОСОБА_3 зобов`язується повернути ТОВ АС ІНВЕСТМЕНТ надані грошові кошти в строк до 31.12.2021 (т.2 а.с.59).

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 04.12.2018р. у справі № 760/31425/18 стороні обвинувачення відмовлено у задоволенні клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Перова А.В. про продовження строку дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, покладених на підозрюваного ОСОБА_3 (копія Ухвали слідчого судці Солом`яНського районного суду міста Києва від 04.12.2018 р. по справі № 760/31425/18 (т.2 а.с.60-68).

На підставі направлень від 27.06.2019 №1782, №1783, №1784, №1785, №1786, №1787, №1788 виданих ГУ ДФС у Київській області, плану-графіку проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків за 2019 р., наказу ГУ ДФС у Київській області від 04.06.2019 №1205 проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ АС Інвестмент (т.2 а.с.174).

У висновку акта документальної планової виїзної перевірки ТОВ АС Інвестмент від 25.07.2019 №670/10-36-14-02-13/3924862 встановлено порушення позивачем наступних вимог законодавства:

1.п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 пп.138.3.2. п.138.3 п.138.1 ст. 138 п. 140.2 п. 140.3 ст. 140 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-УІ (зі змінами та доповненнями), що призвело до завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податку на прибуток на загальну суму 1944090 грн. за 1 квартал 2019 року.

2.п.198.5 статті 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-УІ (зі змінами та доповненнями), що призвело до завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (значення рядка 21) на загальну суму 1 906 594 грн. за березень 2019 року.

3.п.120.1.2 статті 120.1 Податкового кодексу України від 02.12.2012 року № 2856-УІ зі змінами та доповненнями, не зареєстровано податкові накладні в ЄРПН на загальну суму 953296,89 грн (1 906 593,78 грн.*50%).

4.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, пп. 164.2.17 п.164.2 ст.164 та абзац б п. 176.2 ст. 176

Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ (із змінами та доповненнями), в результаті чого встановлено заниження суми податку на доходи фізичних осіб за 2017р.- 2018р. в сумі 558900,00грн.

5.ч.І п.1 ст.7, п.1, п.2, п.5 ст. 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , в результаті чого встановлено заниження суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за 2017р.- 2018р. в сумі 23100,00грн

6.пп.1.4.п.16 прим.1 підрозділу 10 Розділу XX ПКУ, пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ (зі змінами та доповненнями). В результаті перевіркою встановлено заниження військового збору за 2017р.- 2018р. в сумі 46575,00 грн.

На підставі акту документальної планової виїзної перевірки ПСП ДІАР було винесено оспорювані податкові повідомлення-рішення.

Позивачем було подано заперечення на акт перевірки від 25.07.2019 №670/10-36-14-02-13/3924862 (т.1 а.с.142-157).

За наслідками розгляду заперечення на акт перевірки, ГУ ДФС у Київській області направлено лист Про розгляд заперечення від 19.08.2019 № 29055/10/10-36-14-02 (т.1 а.с.158-173).

Спірні податкові повідомлення-рішення, вимога про сплату боргу (недоїмки), рішення № 0011121304 від 22.08.2019 оскаржувалися позивачем в адміністративному порядку до ГУ ДФС України. Рішенням ДФС України Про розгляд заперечення від 19.08.2019 № 29055/10/10-36-14-02 заперечення було залишено без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення - рішення - без змін.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, вважаючи його протиправним та необгрунтованим, позивач і звернувся до суду з даним позовом.

V.Норми права

Відповідно до п.62.1 ст.62 ПК України податковий контроль здійснюється, зокрема, шляхом: 62.1.3. перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; 62.1.4. моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статті 39 цього Кодексу.

Пунктом 77.4 ст.77 ПК України визначено, що про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Згідно з п.81.3 ст.81 ПК України, під час проведення перевірок посадові (службові) особи органів державної служби повинні діяти у межах повноважень, визначених цим Кодексом. Керівники і відповідні посадові особи юридичних осіб та фізичні особи - платники податків під час перевірки, що проводиться контролюючими органами, зобов`язані виконувати вимоги контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів про оподаткування і підписати акт (довідку) про проведення перевірки та мають право надати заперечення на цей акт (довідку).

Відповідно до вимог п. 85.2 ст. 85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Пунктами 85.7 - 85.8 ст.85 ПК України визначено, що отримання копій документів оформляється описом. Копія опису, складеного посадовими (службовими) особами контролюючого органу, вручається під підпис платнику податків або його законному представнику. Якщо платник податків або його законний представник відмовляється від засвідчення опису або від підпису про отримання копії опису, то посадові (службові) особи контролюючого органу, які отримують копії, роблять відмітку про відмову від підпису. Посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Згідно з п.86.1 ст.86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.

Відповідно до п.86.7 ст.86 ПК України, у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу.

Рішення про визначення грошових зобов`язань приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.

Згідно пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16 липня 1999 року № 996-X1V "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон).

Відповідно до статті 1 вказаного Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно зі статтею 1 Закону № 996-X1V господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов`язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством (стаття 2 Закону).

Згідно з пунктом 2 статті 3 Закону фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Підпункт 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає витрати як суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Положеннями ст. 134.1 встановлено, що об`єктом оподаткування є:

134.1.1. прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об`єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об`єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Пунктом 138.2. ст.138 ПК України встановлено, що фінансовий результат до оподаткування зменшується:

на суму розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до пункту 138.3 цієї статті;

на суму залишкової вартості окремого об`єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень цієї статті Кодексу, у разі ліквідації або продажу такого об`єкта;

на суму дооцінки основних засобів або нематеріальних активів у межах попередньо віднесених до витрат уцінки відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму вигід від відновлення корисності основних засобів або нематеріальних активів у межах попередньо віднесених до витрат втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму первісної вартості придбання або виготовлення окремого об`єкта невиробничих основних засобів або невиробничих нематеріальних активів та витрат на їх ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення, у тому числі віднесених до витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі продажу такого об`єкта невиробничих основних засобів або нематеріальних активів, але не більше суми доходу (виручки), отриманої від такого продажу.

Згідно п.138.3. ст.138 ПК України порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об`єкта оподаткування.

Відповідно до пп.138.3.1 п.138.3 ст.138 ПК України розрахунок амортизації основних засобів або нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених підпунктом 14.1.138пункту 14.1 статті 14 розділу I цього Кодексу, підпунктами 138.3.2-138.3.4 цього пункту. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, крім "виробничого" методу.

Для розрахунку амортизації відповідно до положень цього пункту визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.

138.3.2. Не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел:

вартість гудвілу;

витрати на придбання/самостійне виготовлення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів;

на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів.

Термін "невиробничі основні засоби", "невиробничі нематеріальні активи" означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку".

Відповідно до п.140.5 ст.140 фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується:

140.5.1. на суму перевищення ціни, визначеної за принципом "витягнутої руки", над договірною (контрактною) вартістю (вартістю, за якою відповідна операція повинна відображатися при формуванні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку) реалізованих товарів (робіт, послуг) при здійсненні контрольованих операцій у випадках, визначених статтею 39 цього Кодексу.

Норми цього підпункту застосовуються за результатами податкового (звітного) року;

140.5.2. на суму перевищення договірної (контрактної) вартості (вартості, за якою відповідна операція повинна відображатися при формуванні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку) придбаних товарів (робіт, послуг) над ціною, визначеною за принципом "витягнутої руки", при здійсненні контрольованих операцій у випадках, визначених статтею 39 цього Кодексу.

Норми цього підпункту застосовуються за результатами податкового (звітного) року;

140.5.3. на суму втрат від інвестицій в асоційовані, дочірні та спільні підприємства, розрахованих за методом участі в капіталі або методом пропорційної консолідації;

140.5.4. на суму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг (крім операцій, зазначених у пункті 140.2 та підпункті 140.5.6 цього пункту, та операцій, визнаних контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу), придбаних у:

неприбуткових організацій, внесених до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого придбання, крім випадків, коли сума вартості товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг, придбаних у таких організацій, сукупно протягом звітного (податкового) року не перевищує 25 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, та крім бюджетних установ, Накопичувального фонду, недержавних пенсійних фондів і неприбуткової організації, яка є об`єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об`єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону;

нерезидентів (у тому числі пов`язаних осіб - нерезидентів), зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу;

нерезидентів, організаційно-правова форма яких включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту "г" підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи.

Згідно пп.168.1.1. п.168.1 ст.168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п.198.5. ст.198 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Згідно п.189.1. ст.189 Податкового кодексу України у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексубаза оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

У відповідності до пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п.120-1.2 ст.120-1 Податкового кодексу України відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), що зазначена у податковому повідомленні - рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття відповідного рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.

Згідно п.177.6. ст.177 ПК України у разі якщо фізична особа - підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими цим Кодексом для платників податку - фізичних осіб.

Пунктом 177.7. ст.177 ПК України визначається, що фізична особа - підприємець вважається податковим агентом працівника - фізичної особи, яка перебуває з нею у трудових, цивільно-правових відносинах, або будь-якої іншої фізичної особи щодо будь-яких оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) на користь такої особи.

Відповідно до п.177.8. ст.177 ПК України під час нарахування (виплати) фізичній особі - підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб`єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою - підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб`єкта підприємницької діяльності. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Згідно ч.1 п.1 ст.7 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування від 17.10.2013 №2464-V (далі - Закон №2464-V) єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Пунктом 2 ст. 9 Закону №2464-V визначається, що єдиний внесок обчислюється виключно у національній валюті, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі. Обчислення єдиного внеску із сум, виражених в іноземній валюті (крім випадків сплати єдиного внеску в іноземній валюті, передбачених абзацами другим - четвертим частини п`ятої цієї статті), здійснюється шляхом перерахування зазначених сум у національну валюту України за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, установленим Національним банком України на день обчислення єдиного внеску.

Відповідно до п.2 ст. 9 Закону №2464-V обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Згідно п.5 ст. 9 Закону №2464-V сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь). Сплата єдиного внеску згідно з договорами про добровільну участь особами, зазначеними в абзаці п`ятому частини першої статті 10 цього Закону (з числа осіб, які працюють або постійно проживають за межами України), та у випадках, передбачених частиною дев`ятою статті 10 цього Закону, в іноземній валюті здійснюється на поточний рахунок органу доходів і зборів, відкритий в уповноваженому банку України. Кошти єдиного внеску, що надійшли в іноземній валюті, після її продажу за курсом продажу безготівкової іноземної валюти за гривні та утримання уповноваженим банком комісійної винагороди за здійснення операції з продажу іноземної валюти зараховуються на відповідні рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Облік єдиного внеску, сплаченого в іноземній валюті, та внесення відомостей до Державного реєстру здійснюються у гривнях органами доходів і зборів за місцем реєстрації (останнім місцем проживання) громадянина в Україні на підставі копій платіжних документів, що підтверджують сплату єдиного внеску.

Відповідно до підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобовязаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом.

Відповідно до пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Інші перехідні положення Податкового кодексу України платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від обєкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.

Пунктом 127.1 статті 127 Податкового кодексу України передбачено, що ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Відповідно до П(С)БО 7 Основні засоби підприємством обрано метод нарахування амортизації основних засобів та інших необоротних матеріальних активів - прямолінійний. Амортизація основних засобів проводиться до досягнення залишкової вартості об`єктом його ліквідаційної вартості .

Відповідно до п. 14 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 Основні засоби , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000 року № 92, первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов`язаних з поліпшенням об`єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об`єкта.

Згідно з п.23 П(С)БО 7 Основні засоби нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об`єкта, який встановлюється підприємством (у розпорядчому акті) при визнанні його активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його:

-реконструкції;

-модернізації;

-добудови;

-дообладнання;

-консервації.

Відповідно до п. 29 П(С)БО 7, нарахування амортизації проводиться щомісячно. Місячна сума амортизації при застосуванні прямолінійного методу визначається діленням річної суми амортизації на 12. Місячна сума амортизації при застосуванні методів зменшення залишкової вартості, прискореного зменшення залишкової вартості та кумулятивного визначається діленням суми амортизації за повний рік корисного використання на 12. Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому об`єкт основних засобів став придатним для корисного використання. Нарахування амортизації при застосуванні виробничого методу починається з дати, що настає за датою, на яку об`єкт основних засобів став придатним для корисного використання. Нарахування амортизації припиняється, починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття об`єкта основних засобів, переведення його на реконструкцію, модернізацію, добудову, дообладнання, консервацію. Нарахування амортизації при застосуванні виробничого методу амортизації припиняється з дати, що настає за датою вибуття об`єкта основних засобів.

VI .Оцінка суду

Спірні правовідносини, в межах даної справи, регулюються Податковим кодексом України, Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування .

Як вбачається з матеріалів справи, посадовими особами ГУ ДФС в Київській області відповідно п. 77.4 ст.77 ПК України проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ АС Інвесмент з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 31.03.2019, з питань єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 31.03.2019.

В результаті проведення вказаної перевірки складено акт документальної планової виїзної перевірки ТОВ АС Інвесмент від 25.07.2019 №670/10-36-14-02-13/3924862 за яким встановлені оскаржувані порушення.

1.Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.08.2019 №0024311402 прийнятого Головним управлінням ДФС у Київській області , та яким встановлено порушення пп. 54.3.2 п.54.3 ст.54, п.58.1 ст.58 ПК України, які призвели до завищення від`ємного значення обєкта оподаткування податку на прибуток у розмірі 1944090, 00 грн. суд зазначає наступне.

Згідно з п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті тау статті 139 цього Кодексу.

При цьому, за приписами пп.138.1.1 цієї статті витрати операційної діяльності включають:

собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об`єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку;

витрати банківських установ, до яких відносяться:

а)процентні витрати за кредитно-депозитними операціями, в тому числі за кореспондентськими рахунками та коштами до запитання, цінними паперами власного обігу;

б) комісійні витрати, в тому числі за кредитно-депозитними операціями, розрахунково-касове обслуговування, інкасацію та перевезення цінностей, операціями з цінними паперами, операціями на валютному ринку, операціями з довірчого управління;

в) від`ємний результат (збиток) від операцій з купівлі/продажу іноземної валюти та банківських металів;

г) від`ємне значення курсових різниць від переоцінки активів та зобов`язань у зв`язку зі зміною офіційного курсу національної валюти до іноземної валюти відповідно до підпункту 153.1.3 пункту 153.1 статті 153 цього Кодексу;

ґ) суми страхових резервів, сформованих у порядку, передбаченому статтею 159 цього Кодексу;

д) суми коштів (зборів), внесені до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

е)витрати з придбання права вимоги на виконання зобов`язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги (факторинг);

є) витрати, пов`язані з реалізацією заставленого майна;

ж)інші витрати, прямо пов`язані зі здійсненням банківських операцій та наданням банківських послуг;

з) інші витрати, передбачені цим розділом.

Пунктами 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Із надних письмових доказів вбачається, що основні засоби були введені в експлуатацію наказами ТОВ АС ІНВЕСТМЕНТ від 28.11.2017 (а.с.13-20).

Під час розгляду справи було встановлено, що документи, які б свідчили про реконструкцію, модернізацію, добудову, вибуття, дообладнання чи консервацію під час перевірки позивачем не надавались.

Разом з тим, судом встановлено, що ТОВ АС Інвестмент введено в експлуатацію екскаватор-навантажувач JCB 4cxStimfster.h.SLP4CXFS5EO9 60090 2005р. (інвентарний номер 00031) відповідно до акту введення експлуатацію АІ000000001 від 30.03.2016. Амортизація відповідно до наданих відомостей про амортизаційні відрахування за 2017 рік становить 13813, 55 грн., за 2018 рік 69067, 75 грн., всього 82881, 3 грн.

Податковий орган звернувся до ТОВ АС ІНВЕСТМЕНТ із запитом від 16.07.2019 №3/1 про надання інформації та її документального підтвердження щодо використання в діяльності підприємства екскаватора- навантажувача JCB 4cxStimfster.h.SLP4CXFS5EO9 60090 2005р. (інвентарний номер 00031).

Листом від 16.07.2019 №54: Екскаватор-навантажувач JCB 4cxStimfster.h.SLP4CXFS5EO9 60090 2005р. (інвентарний номер 00031) ТОВ АС ІНВЕСТМЕНТ повідомило, що введено його в експлуатацію 31.03.2016 (безнарахування амортизації). Амортизація нараховувалась з грудня 2017 року документом Зміна стану 03 від 31.11.2017 року.

В господарській діяльності екскаватор-навантажувач не використовувався. 25.05.2018 року екскаватор-навантажувач JCB 4cxStimfster.h.SLP4CXFS5EO9 60090 2005р. знято з обліку та реалізовано сторонній організації .

Позивач під час розгляду справи вказав, що фактичне не використання екскаватор-навантажувач JCB 4cxStimfster.h.SLP4CXFS5EO9 60090 2005р. протягом грудня 2017 - квітня 2018 було пов`язане із відсутністю виробничої необхідності його використання у вказаний період.

Відповідно до наказу Про облікову політику : Ліквідаційна вартість основних засобів прирівнюється до нуля.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби визначені в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби".

Також, у наведеному положенні вказується, що рахунок 10 "Основні засоби" призначено для обліку й узагальнення інформації про наявність та рух власних або отриманих на умовах фінансової оренди об`єктів і орендованих цілісних майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів, а також об`єктів інвестиційної нерухомості.

До основних засобів належать матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів і послуг, надання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

За дебетом рахунку 10 "Основні засоби" відображається надходження (придбаних, створених, безоплатно отриманих) основних засобів на баланс підприємства, які обліковуються за первісною вартістю, сума витрат, яка пов`язана з поліпшенням об`єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об`єкта; сума дооцінки вартості об`єкта основних засобів, за кредитом - вибуття основних засобів внаслідок продажу, безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом, а також у разі часткової ліквідації об`єкта основних засобів, сума уцінки основних засобів.

Підпунктом 14.1.138 п. 14.1 ст.14 Кодексу встановлено, що основні засоби - це матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 6000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 6000 гривень і поступово зменшується у зв`язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

Порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об`єкта оподаткування встановлено п.138.3 ст.138 Кодексу.

Підпунктом 138.3.1 п.138.3 ст.138 ПКУ встановлено, що розрахунок амортизації основних засобів або нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності

з урахуванням обмежень, встановлених п.п.14.1.138 п.14.1 ст.14 розд. І ПКУ, п.п.138.3.2 - 138.3.4 п.138.3 ст.138 ПКУ. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, крім виробничого методу.

Відповідно до вимог п.п. 138.3.2 п. 138.2 ст. 138 ПКУ витрати на придбання/самостійне виготовлення та ремонт, а також на реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел фінансування. Термін "невиробничі основні засоби" означає основні засоби, які не використовуються в господарській діяльності платника податку. Тобто для цілей оподаткування амортизація основних засобів нараховується у разі їх експлуатації при здійсненні господарської діяльності платника податку.

Разом з цим, у п.п. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 ПКУ визначені групи основних засобів та інших необоротних активів, мінімально допустимі строки їх амортизації, а також обумовлені особливості щодо врахування при розрахунку амортизації строків корисного використання (експлуатації) об`єкта основних засобів в бухгалтерському обліку.

-реконструкції;

-модернізації;

-добудови;

-дообладнання;

-консервації.

Згідно з п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Кодексу, об`єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III Податок на прибуток Кодексу.

Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації, формуються відповідно до вимог ст.138 Кодексу.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 Кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму нарахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності та згідно з п. 138.2 ст. 138 Кодексу зменшується на суму розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до пункту 138.3 цієї статті.

Крім того, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму нарахованої амортизації основних засобів та нематеріальних активів відповідно до правил бухгалтерського обліку та зменшується на суму розрахованої амортизації основних засобів та нематеріальних активів відповідно до п. 138.3 ст.138 Кодексу незалежно від того, чи включена така амортизація до складу витрат за правилами бухгалтерського обліку.

Вищенаведені встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, що регулюють відповідні правовідносини, свідчать про наявність підстав порушення позивачем п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 п. 138.1 ст. 138 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-УІ (зі змінами та доповненнями), що призвело до заниження показників у рядку 1.1.1 додатку РІ Сума нарахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (пункт 138.1 статті 138 розділу III Податкового кодексу України) на загальну суму 1 422 642 грн.

Пунктом 138.1. ст 138 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-УІ (зі змінами та доповненнями): Фінансовий результат до оподаткування збільшується: на суму нарахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності .

Згідно наданих до перевірки документів, а саме відомостей по амортизації 03 (бухгалтерський облік) за 2016 рік сума нарахованої амортизації становить 1 434 787 грн.

ТОВ "АС ІНВЕСТМЕНТ" у рядку 1.1.1 додатку РІ Сума нарахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (пункт 138.1 статті 138 розділу III Податкового кодексу України) відображено 1 181 707 грн.

Різниця між даними бухгалтерського обліку та задекларованими показниками становить 253080 грн.

Відповідно, ТОВ "АС ІНВЕСТМЕНТ" перевіркою встановлені порушення передбачені п. 138.1 ст. 138 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-УІ (зі змінами та доповненнями), що призвело до заниження показників у рядку 1.1.1 додатку РІ Сума нарахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (пункт 138.1 статті 138 розділу III Податкового кодексу України) на загальну суму 253080 грн., в тому числі за 2016 рік 253080 грн.

Вказані порушення призвели до заниження показників у рядку 1.1.1 додатку РІ Сума нарахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (пункт 138.1 статті 138 розділу III Податкового кодексу України) на загальну суму 253080 грн., в тому числі за 2016 рік 253080 грн.

ТОВ АС ІНВЕСТМЕНТ надано запит від 16.07.2019 №3/1 щодо використання в діяльності підприємства екскаватора-навантажувача JCB 4cxStimfster.h.SLP4CXFS5EO9 60090 2005р.

На письмовий запит надано відповідь від 16.07.2019 №54: Екскаватор-навантажувач JCB 4cxStimfster.h.SLP4CXFS5EO9 60090 2005р.( Інв. номер 00031) введено в експлуатацію.

31.03.2016 (без нарахування амортизації). Амортизація нараховувалась з грудня 2017 року документом Зміна стану 03 від 31.11.2017 року. В господарській діяльності екскаватор- навантажувач не використовувався. 25.05.2018 року екскаватор-навантаоїсувач JCB 4cxStimfster.h.SLP4CXFS5EO9 60090 2005р.(Інв. номер 00031) знято з обліку та реалізовано сторонній організації .

Відповідно до наданих до перевірки документів ТОВ АС ІНВЕСТМЕНТ паливно - мастильні матеріали на екскаватор- JCB 4cxStimfster.h.SLP4CXFS5EO9 60090 60090 2005р. (Інв. номер 00031) не списувались, в оренду стороннім організаціям екскаватор- навантажувач JCB 4cxStimfster.h.SLP4CXFS5EO9 60090 60090 (Інв. номер 00031) не надавався.

У бухгалтерському обліку нарахування амортизації зафіксовано записом:

Д-т 92 Адміністративні витрати , К-т 131 Знос основних засобів .

Відповідно до вимог пп. 138.3.2. п.138.3 ст.138 Податкового кодексу України №2755-УІ із змінами та доповненнями: Не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел фінансування:

-витрати на придбання/самостійне виготовлення та ремонт, а також на реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів.

Термін "невиробничі основні засоби" означає основні засоби, які не призначені для використання в господарській діяльності платника податку, в результаті чого завищено суму амортизації основних засобів на загальну суму 82 882 грн.

Відповідно перевіркою податкового органу встановлені позивачем порушення передбачені пп.138.3.2. п.138.3 ст.138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ із змінами та доповненнями, що призвело до завищення показників у рядку 1.2.1 додатка РІ Сума розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до пункту 138.3 статті 138 розділу III Податкового кодексу України (пункт 138.2 статті 138 розділу III Податкового кодексу України) на загальну суму 82 882 грн., в тому числі за 2017 рік на 13814 грн., 1 квартал 2018 року на 41441 грн., півріччя 2018 року на 69068 грн. (в тому числі за 2 квартал 2018 року на 27627 грн.), три квартали 2018 року на 69068 грн. (в тому числі за 3 квартал 2018 року на 0 грн.), 2018 рік на 69068 грн. (в тому числі за 4 квартал 2018 року на 0 грн.).

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об`єктом оподаткування податку на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III Податок на прибуток підприємств Кодексу.

Згідно з п. 140.3 ст. 140 Кодексу проценти, які перевищують суму обмеження, визначеного п. 140.2 цієї статті, які збільшили фінансовий результат до оподаткування, зменшують фінансовий результат до оподаткування майбутніх звітних податкових періодів у сумі, зменшеній щорічно на 5 відсотків до повного її погашення з урахуванням обмежень, встановлених п. 140.2 ст. 140 Кодексу.

Для платника податку, у якого сума боргових зобов`язань, визначених у п. 140.1 цієї статті, що виникли за операціями з пов`язаними особами - нерезидентами, перевищує суму власного капіталу більш ніж в 3,5 раза (для фінансових установ та компаній, що займаються виключно лізинговою діяльністю, більш ніж в 10 разів), фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму перевищення нарахованих у бухгалтерському обліку відсотків за кредитами, позиками та іншими борговими зобов`язаннями над 50 відсотками суми фінансового результату до оподаткування, фінансових витрат та суми амортизаційних відрахувань за даними фінансової звітності звітного податкового періоду, в якому здійснюється нарахування таких процентів (п. 140.2 ст. 140 Кодексу).

Сума боргових зобов`язань та власного капіталу для цілей цього пункту визначається як середнє арифметичне значень боргових зобов`язань та власного капіталу на початок та кінець звітного податкового періоду з урахуванням відсотків, зазначених у п. 140.3 цієї статті.

Проценти, які перевищують суму обмеження, визначеного п. 140.2 ст.140 Кодексу, які збільшили фінансовий результат до оподаткування, зменшують фінансовий результат до оподаткування майбутніх звітних податкових періодів у сумі, зменшеній щорічно на 5 відсотків до повного її погашення з урахуванням обмежень, встановлених п. 140.2 ст. 140 Кодексу (п. 140.3 ст. 140 Кодексу).

Для розрахунку обмежень, встановлених п. 140.2 ст. 140 Кодексу, невраховані проценти станом на 01.01.2016 відповідно до п. 141.1 ст. 141 Кодексу зменшуються на 5 відсотків та додаються до суми процентів, нарахованих на користь пов`язаних осіб - нерезидентів у звітних періодах 2016 року.

Якщо при розрахунку обмежень, встановлених п. 140.2 ст. 140 Кодексу, сумарне значення показників фінансового результату до оподаткування, фінансових витрат та суми амортизаційних відрахувань має від`ємне значення за рахунок від`ємного значення фінансового результату, то фінансовий результат до оподаткування у звітному періоді не підлягає зменшенню на суму не списаних на початок звітного періоду процентів за борговими зобов`язаннями за операціями з пов`язаними особами - нерезидентами.

Фінансовий результат до оподаткування за 2016 рік становить -24 625 539 грн.

Фінансові витрати (нараховано % по кредиту у сумі 14498484 грн.) відповідно до наказу про облікову політику відсотки по кредиту за 2016 рік було капіталізовано та відкориговано в рядку 3.1.1 додатку РІ. Таким чином, фінансові витрати (рахунок бухгалтерського обліку 95 "Фінансові витрати") дорівнює 0.

Сума амортизаційних відрахувань за 2016 рік відповідно до даних бухгалтерського обліку 1434786 грн.

Як встановлено судом, та підтверджено матеріалами справи позивачем сума процентів, була зменшена щорічно на 5 відсотків, яка збільшила фінансовий результат до оподаткування минулих періодів (пункт 140.3 статті 140 розділу III Податкового кодексу України) всього за період з 01.01.2016 по 31.03.2019 сумі 3 067 537 грн., що складає -3,1% у загальній сумі різниць на які зменшується фінансовий результат на підставі: загальних оборотно-сальдових відомостей за 2016р., 2017р, 2018 р., І кварталу 2019 року оборотно- сальдових відомостей по бухгалтерських рахунках 10 Основні засоби , 95 "Фінансові витрати", 13 Знос , відомостей нарахування амортизації встановлено їх завищення на загальну суму 185486 грн. в тому числі за 2016 рік на 185486 грн.

Відтак, доводи позивача про те, що позивач мав право зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму нарахованої амортизації екскаватора- навантажувач JCB 4cxStimfster.h.SLP4CXFS5EO9 60090 2005р. (Інв. номер 00031) протягом грудня 2017року - квітня 2018 року у розмірі 82 882 грн. у відповідності до пп.138.3.2 п.138.3 ст. 138 ПК України, як такого, що був призначений для використання у господарській діяльності та міг у ній використовуватися, та те, що висновки акта перевірки не відповідають дійсності та чинному законодавству спростовано під час розгляду справи у судовому засіданні.

Враховуючи вищезазначене, у судовому засіданні представниками позивача не було спростовано доводів відповідача щодо відсутні підстави для зменшення фінансового результату до оподаткування у звітному періоді на суму не списаних на початок звітного періоду процентів за борговими зобов`язаннями за операціями з пов`язаними особами - нерезидентами, відповідно позовна вимога про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.08.2019 №0024311402 задоволенню не підлягає.

2.Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкових повідомленнь-рішеннь від 22.08.2019 №0024331402 та №0024331402, також не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Розділом III ПКУ основні засоби, що використовуються у негосподарської діяльності, називаються невиробничими 03. Норми п. 4 П (С)БО 7 визначають основні засоби як матеріальні активи, що їх підприємство/установа утримує з метою використання у процесі виробництва/діяльності або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більший від одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Згідно з пп. 138.3.2 ПКУ термін невиробничі основні засоби означає основні засоби, які не використовуються в господарській діяльності платника податку.

В розумінні п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. №2755 -VI , згідно якого господарська діяльність це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Пунктом 198.5 статті 198 розділу V Податкового кодексу України визначено, що платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання та/або починають використовуватися в операціях, що не є об`єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, що здійснюються платником податку в межах балансу, та в операціях, що не є господарською діяльністю.

Донарахування таких податкових зобов`язань здійснюється шляхом складання зведеної податкової накладної не пізніше останнього календарного дня відповідного звітного періоду. Така податкова накладна підлягає реєстрації в ЄРПН за загальновстановленими правилами.

При нарахуванні податкових зобов`язань використовується ставка податку (20 або 7 відсотків), яка зазначена в отриманій від постачальника податковій накладній, складеній ним при постачанні товарів/послуг, необоротних активів.

Відповідно до п.11 Порядку №1307, у разі нарахування податкових зобов`язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Кодексу платник податку складає окремі зведені податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, які призначаються для їх використання / починають використовуватися:

-в операціях, що не є об`єктом оподаткування;

-в операціях, звільнених від оподаткування;

-в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

-в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Відповідно до п. 198.5 статті 198 Податкового кодексу України у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як вбачається з метеріалів справи на підставі наказу від 28.11.2017 року № 32-03 та акту введення в експлуатацію №27 від 28.11.2017 було введено в експлуатацію Вантажний сідловий тягач-Е БАР НОМЕР_10 (інвентарний номер 00043, заводський номер 30С005532), первісною (балансовою вартістю) 1179916, 73 грн., рік випуску 2013, дата введення в експлуатацію 28.11.2017 року.

Відповідно до договору №51 від 05.04.2018 Вантажний сідловий тягач-Е БАР НОМЕР_10 було надано в оренду ТОВ ЗНГК (код 33064160) з квітня 2018 року, та розпочато нарахування амортизації в бухгалтерському обліку.

1179916.74 грн., рік випуску 2013, дата введення в експлуатацію 28.11.2017 року (т.2 а.с.13).

1178130,91 грн., рік випуску 2013, дата введення в експлуатацію 28.11.2017 року (т.2 а.с.15).

1176552,51 грн., рік випуску 2013, дата введення в експлуатацію 28.11.2017 року (т.2 а.с.16).

1197442,39 грн., рік випуску 2013, дата введення в експлуатацію 28.11.2017 року(т.2 а.с.17).

1195671,10 грн., рік випуску 2013, дата введення в експлуатацію 28.11.2017 року (т.2 а.с.17).

Суд встановив, що згідно Інвентарної картки обліку основних засобів ТОВ АС ІНВЕСТМЕНТ проведено поліпшення 29.11.2017 року на суму 2374,02 грн.

ТОВ АС ІНВЕСТМЕНТ надано запит №5 від 16.07.2019 року щодо використання в діяльності підприємства, введених в експлуатацію, автомобілів БАР НОМЕР_10, БАР АІ НОМЕР_3 , БАР НОМЕР_4 , БАР НОМЕР_5 , БАР НОМЕР_6 , БАР НОМЕР_7 , БАР НОМЕР_8 , БАР НОМЕР_9 .

На письмовий запит надано відповідь від 17.07.2019 №56: Сідельний тягач БАР НОМЕР_10 надано в оренду ТОВ ЗНГК з 05.04.2018 (договір №51 від 05.04.2018). Сідельні тягачі ВАР НОМЕР_12, ОАР НОМЕР_4, О АР НОМЕР_5, БАР АІ НОМЕР_11 , БАР НОМЕР_7 , ПАР НОМЕР_8 , БАР НОМЕР_9 введено в експлуатацію для здійснення капітального ремонту, амортизація по цих транспортних засобах ні в бухгалтерському, ні в податковому обліку не нараховувалась. Планується їх здача в оренду .

Згідно із п.198.1 ст.198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

- придбання або виготовлення товарів та послуг;

- придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

- отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

- ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

-ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

-дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

-дата отримання платником податку товарів/послуг (п. 198.2. ст..198 ПК України).

Представники позивача зазначали, що вказані основні засоби придбавалися з метою подальшої передачі їх в оренду, та вказали на, те що останні не використовувалися в господарській діяльності, а тому посилання відповідача на порушення п.198.5 ст.198 ПК України.

З приводу вказаного суд зазначає, що відповідно до пп.138.3.2 п.138.3 ст.138 ПК України невиробничими основними засобами є основні засоби, які не використовуються в господарській діяльності платника податку, разом з тим п.198.5 ст.198 ПК України встановлено, що платник податку складає окремі зведені податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, які призначаються для їх використання / починають використовуватися, зокрема в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Отже, судом не встановлено правових підстав щодо не здійснення реєстрації податкових накладних в ЄРПН, з нарахуванням податкових зобов`язань на введені в експлуатацію основні фонди, що не використовувалися в господарській діяльності на 953296, 89 грн. ТОВ АС ІНВЕСТМЕНТ .

Пунктом 201.10 ст. 201 Кодексу визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Згідно пп. 120.1 та 120.2 ст. 120 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу.

За порушення встановлене п.201.10 ст. 201 ПК України, а саме відсутність реєстрації протягом граничного строку передбаченого пп. 120.1 та 120.2 ст. 120 ПК України , податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ 1906 593, 78 грн. до позивача застовано штраф у розмірі 953296,89 грн (1 906 593,78 грн.*50%).

Підсумовуючи зазначене, та враховуючи доводи сторін, суд дійшов висновку, що суб`єкт владних повноважень діяв в межах, та у спосіб наданих йому повноважень під час винесення податкових повідомлень-рішень від 22.08.2019 №0024321402, 22.08.2019 №0024331402, а отже вони є такими, що прийняті на підставі положень чинного законодавства України.

3. Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.08.2019 №0011091304 суд вказує на наступне.

Податковим повідомленням-рішенням Форми Д № 0011091304 від 22.08.2019 р. на підставі Акта перевірки встановлено порушення підпункту 164.2.17. пункту 164.2. статгі 164 та підпункту 168.1.1. пункту 168.1. статті 168 Податкового кодексу України та застосовано штрафні (фінансові) санкції на підставі пункту 127.1. статті 127 Податкового кодексу України, і у зв`язку з цим, згідно з підпунктом 54.3.5. пункту 54.3. статті 54, пунктом 58.1 статті 58 та абз. 2 пункту 123.1. ст. 123 Податкового кодексу України, збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на 970 485,00 грн., в тому числі за податковим зобов`язанням - на 558 900,00 грн. і за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 411 585,00 грн.

Вибірковою перевіркою встановлено, що ТОВ „АС Інвестмент", за перевіряємий період, виплачувало кошти ФОП ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ), ФОП ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) за канцтовари та книги.

Вказаною перевіркою встановлено наступні порушення:

-неутримання та неперерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб з доходу отриманого 30.10.2017 року ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ) в сумі 30000,00грн. (за канцтовари), ОСОБА_2 ( НОМЕР_2 ) на загальну суму 75000,00грн. (19.04.2018р. 30000,00грн. за книги для дітей, 10.05.2018р. 30000,00грн., 30.08.2018р. 15000,00грн. за канцтовари), чим порушено пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ;

-неутримання та неперерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб з доходу отриманого як додаткове благо ОСОБА_3 ( НОМЕР_15 ) в сумі 3000000,00грн., а саме 10.08.2018року підприємством перераховані кошти ТУ ДСАУ в м.Києві код ЄДРПО 26268059, призначення платежу: застава за ОСОБА_3 ( НОМЕР_15 ) згідно ухвали Печерського районного суду м.Києва 10.08.2018р. по справі №757/39280/18-к, чим порушено пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ.

Занижена сума податку на доходи фізичних осіб за вищевказані порушення становить 558900,00грн.

Відповідно єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (СДР):

ФОП ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ) перебуває на 2групі платників єдиного податку та обрані види діяльності:

46.73- оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням (основний);

47.52- роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно- технічними виробами в спеціалізованих магазинах;

49.41- вантажний автомобільний транспорт;

49.42- надання послуг перевезення речей (переїзду).

-ФОП ОСОБА_2 ( НОМЕР_2 ) перебуває на 2групі платників єдиного податку та обрані види діяльності:

69.20-діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту; консультування з питань оподаткування;

46.73- оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням (основний);

46.74- оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткуванням і приладдям до нього;

70.22- консультування з питань комерційної діяльності з керування (основний);

46.21-оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин;

46.52- оптова торгівля електронним і телекомунікаційним устаткуванням, деталями до нього;

46.51- оптова торгівля комп`ютерами, периферійним устаткуванням і програмним забезпеченням;

46.43 - оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення.

Згідно відомостей Реєстру платників єдиного податку ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 зареєстровані як платники єдиного податку групи 2.

Статус вказаних осіб, як фізичних осіб-підприємців підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на час здійснення відповідних господарських операцій.

Відповідно до пп. 165.1.36 ст.165 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається дохід фізичної особи - підприємця, з якого сплачується єдиний податок згідно із спрощеною системою оподаткування відповідно до цього Кодексу.

З наведеної норми слідує, що не встановлюється обов`язок підприємства якимось чином контролювати збіг видів діяльності підприємця з тим видом доходу, який підприємство виплачує фізичні особи-підприємцю.

Матеріалами справи встановлено, що придбання товарів у господарських взаємовідносинах із ФОП ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ) та ФОП ОСОБА_2 ( НОМЕР_2 ) здійснювалося на підставі рахунків-фактур №СФ-000002 від 18.04.2018р., СФ-000004 від 10.05.2018р., №СФ-000006 від 30.08.2018р, №ФОП- 000100 від 13.10.2017р. та посвідчувалося видатковими накладними №РН-0000004 від 18.04.2018р., №РН-0000006 від 10.05.2018р., №РН-0000005 від 30.05.2018р., №ФОП-2116 від 13.10.2017р.

Відповідно до ч.1 ст.181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Представник позивача під час розгляду справи у судовому засіданні вказав, що товари, які придбані на підставі господарських договорів, укладених у спрощений спосіб, що передбачено ч.1 ст.181 Господарського кодексу України, та зазначив, що у останнього не було та не могло бути сумнівів в межах розумної обачності, щодо намірів вказаних осіб-суб`єктів підприємницької діяльності на отримання ними коштів, перерахованих Позивачем в рахунок оплати за товари, як доходів від підприємницької діяльності, а не доходів фізичної особи, не пов`язаних із підприємницькою діяльністю.

Статтею 171 ПК України визначено осіб, відповідальних за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) податку до бюджету та передбачено наступне. Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, зокрема, є:

- податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні (пп. а п. 171.2).

Отже, з огляду на вищенаведене, податкове повідомлення-рішення № 0011091304 від 22.08.2019 є протиправним, в частині неутримання та неперерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб з доходу отриманого 30.10.2017 року ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ) в сумі 30000,00грн. (за канцтовари), ОСОБА_2 ( НОМЕР_2 ) на загальну суму 75000,00грн. (19.04.2018р. 30000,00грн. за книги для дітей, 10.05.2018р. 30000,00грн., 30.08.2018р. 15000,00грн. за канцтовари), оскільки відповідно до відповідно до положень чинного законодавства, позивач не є податковим агентом ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 , а тому вимога про неутримання та неперарахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб з доходу отриманого останніми у розмірі 18 900, 00 грн. є такою що не відповідає нормам законодавства України.

Щодо неутримання та неперерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб з доходу отриманого як додаткове благо ОСОБА_3 , суд вказує наступне.

Зі змісту акта перевірки від 10.08.2018 р. ТОВ "АС ІНВЕСТМЕНТ" слідує, що перераховані кошти в сумі 3 000 000,00 грн. на рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в місті Києві (скорочене найменування: ТУ ДСА України в м. Києві; код ЄДРПОУ 26268059), призначення платежу: застава за ОСОБА_3 ( НОМЕР_15 ) згідно ухвали Печерського районного суду м. Києва по справі №757/39280/18-к.

З огляду на встановлення такого факту податковою перевіркою, податковим органом зроблено висновок, що ОСОБА_3 отримав дохід, а підприємство повинно було утримати та перерахувати в бюджет суму податку.

Відповідно до п.п.14.1.47. п.14.1. ст.14 ПКУ додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Положеннями пункту ґ підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України встановлено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми безповоротної фінансової допомоги (крім суми процентів умовно нарахованих на таку допомогу).

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Отже, віднесення певного виду доходу до категоріх додаткове благо передбачає виплату такого доходу податковим агентом платнику податку, та встановленя факту виплати коштів, матеріальних або нематеріальних цінностей, послуг.

Як вбачається з матеріалів справи кошти були перераховані позивачем ОСОБА_3 , останній надав ТОВ "АС ІНВЕСТМЕНТ" розписку, відповідно до якої він зобов`язався повернути ТОВ "АС ІНВЕСТМЕНТ" грошові кошти в сумі 3 000 000,00 грн. у строк до 31.12.2021 р. у випадку звернення вказаної суми грошових коштів в дохід держави або не повернення ТУ ДСА України в м. Києві (чи іншим компетентним органом) ТОВ "АС ІНВЕСТМЕНТ" вказаної суми грошових коштів з будь-яких інших причин.

За визначенням підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статі 14 ПК України фінансовою допомогою є фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі. Безповоротна фінансова допомога - це: сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості; сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних); сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Поворотна фінансова допомога - це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обовязковою до повернення.

Суд зазначає, що вказана норма не містить застережень щодо можливості розширеного її тлумачення.

З аналізу викладеної норми слідує, що обов`язковими ознаками такої фінансової допомоги є, те що вона надається платнику на підставі договору, який передбачає передання відповідної суми коштів у користування; не передбачається нарахування відсотків або інших видів компенсації як плати за користування такими коштами; кошти передаються на визначений договором строк з обов`язком повернення.

Згідно ч.1 ст.181 Кримінально-процесуального кодексу застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Таким чином, за своєю суттю застава у вигляді депонування грошових коштів, пов`язана не із наданням особі певних переваг чи вигод, а лише із забезпеченням певних дій або утримання від них, що необхідно для упередження перешкоджанню досудовому слідству.

Відповідно, звернення внесеної у дохід держави застави, тобто її неповернення позивачу, пов`язане із невиконанням покладених на підозрюваного обов`язків.

Під час розгляду справи втановлено, що перераховані грошові кошти позивачем ОСОБА_3 були призначені для внесення ним застави згідно згідно ухвали Печерського районного суду м. Києва по справі №757/39280/18-к.

В кримінальному провадженні у справі №757/39280/18-к ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 04.12.2018р. з ОСОБА_3 знято обов`язки, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, які було покладеного на останнього, як на підозрюваного.

За таких умов необхідність у зверненні наданих грошових коштів в дохід держави не виникла, відтак сума застави, внесена позивачем, на підставі ч.1, ч.2 ст.181 КПК України підлягає поверненню позивачу, що підтверджує поворотний характери такої застави.

В зв`язку з відсутністю підстав збільшення основних зобов`язань за оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням відсутні і підстави застосування штрафних (фінансових) санкцій, оскільки згідно пп.165.1.31 п.165.1 ст.165 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому, основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку.

Відповідно до пп. 163.1.1 ст.163 ПКУ, об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

За встановлених обставин справи, доводи відповідача про порушення ТОВ АС ІНВЕСМЕНТ підпункту 164.2.17. пункту 164.2. статгі 164 та підпункту 168.1.1. пункту 168.1. статті 168 Податкового кодексу України та застосовано штрафні (фінансові) санкції на підставі пункту 127.1. статті 127 Податкового кодексу України, і у зв`язку з цим, згідно з підпунктом 54.3.5. пункту 54.3. статті 54, пунктом 58.1 статті 58 та абз. 2 пункту 123.1. ст. 123 Податкового кодексу України, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

4. Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.08.2019 р. № 0011101304 суд зазначає наступне.

Податковим повідомленням-рішенням від 22.08.2019 р. Форми Д № 0011101304, ТОВ "АС ІНВЕСТМЕНТ" на підставі акта встановлено порушення підпункту 164.2.17. пункту 164.2. статті 164 та підпункту 168.1.1. пункту 168.1. статті 168 Податкового кодексу України та застосовано штрафні (фінансові) санкції на підставі пункту 127.1. статті 127 Податкового кодексу України, і у зв`язку з цим, згідно з підпунктом 54.3.5. пункту 54.3. статті 54, пунктом 58.1 статті 58 та абз. 2 пункту 123.1. ст: 123 Податкового кодексу України , збільшено суму грошового зобов`язання з податків і зборів на 80 831,00 грн., в тому числі за податковим зобов`язанням - на 46 575,00 грн. і за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 34 256,00 грн.

Перевіркою порядку обчислення і сплати військового збору встановлено:

-неутримання та неперерахування до бюджету податковим агентом військового збору з доходу отриманого 30.10.2017року ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ) в сумі 30000,00грн. (за канцтовари) та ОСОБА_2 ( НОМЕР_2 ) на загальну суму 75000,00грн. (19.04.2018р. 30000,00грн. за книги для дітей, 10.05.2018р. 30000,00грн., 30.08.2018р. 15000,00грн. за канцтовари), що відображено в розділі перевірка правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб акта перевірки.

-неутримання та неперерахування до бюджету податковим агентом військового збору з доходу отриманого як додаткове благо ОСОБА_3 ( НОМЕР_15 ) в сумі 3000000,00грн., а саме 10.08.2018року підприємством перераховані кошти ТУ ДСАУ в м. Києві код ЄДРПО 26268059, призначення платежу: застава за ОСОБА_3 ( НОМЕР_15 ) згідно ухвали Печерського районного суду м. Києва 10.08.2018р. по справі №757/39280/18-к, що відображено в розділі перевірка правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб акта перевірки.

Податкове повідомлення-рішення від 22.08.2019 р. № 0011101304 прийнято на підставі висновку акта перевірки про порушення ТОВ "АС ІНВЕСТМЕНТ" пп. 1.4. п. 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу XX, пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового Кодексу України, і, як наслідок, заниження військового збору за 2017 р. - 2018 р. в сумі 46 575,00 грн.

Отже, обовязковою умовою для визначення податкового порушення в частині обовязку сплати податку з доходів фізичних осіб та військового збору є встановлення обставин чи відбулася у спірному випадку виплата доходу, в які строки, чи сплачено податок на доходи фізичних осіб з такою виплатою доходу або у разі невиплати доходу у строки, встановлені Податковим кодексом України для місячного податкового періоду, оскільки сплата (перерахування) такого податку до бюджету повязується саме з оподатковуваним доходом.

Як встановлено судом правопорушення щодо неутримання та неперерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб з доходу отриманого не знайшли свого підтвердження піщд час розгляду справи, а отже виявлені порушення під час податкової перевірки з несплати до бюджету податковим агентом військового збору є такими, що не підпадають під категорію обєкта оподаткування військового збору, та є необгрунтованим.

Відтак, позивач не є податковим агентом, який зобов`язаний утримувати та перераховувати до бюджету військовий збір.

Підсумовуючи суд зазначає, що у даному випадку податковий орган не навів обґрунтованих доводів про наявність складу податкового правопорушення, покладеного в основу прийняття податкового повідомлення-рішення від від 22.08.2019 р. № 0011101304 та безпідставне застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 34256, 00 грн., а отже позовна вимога про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.08.2019 р. № 0011101304 підлягає задоволенню.

5. Щодо позовної вимоги про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ю-0011111303 від 22.08.2019 р. суд вказує наступне.

відповідно до ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" та на підставі акта перевірки сплатити суму недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в розмірі 23 100,00 грн. суд зазначає, що відповідно до пп.1 п.1 ст.4 цього Закону платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці, а саме, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно- правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Для такого платника згідно із пп.1 п.1 ст.7 Закону № 2464 єдиний внесок нараховується на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до

Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 №2464-VI (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платник єдиного внеску зобовязаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Як встановлено матеріалами справи, підтверджено представниками позивача, та не заперечувалося представником відповідача ТОВ АС ІНВЕСТМЕНТ здійснювало оплату ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 за товари (канцтовари та книги для дітей) як суб`єктам господарської діяльності (фізичним особам-підприємцям) за господарськими договорами.

З наведеного слідує, що позивач у даному випадку, не є платником єдиного внеску, оскільки виплата грошових коштів здійснювалася на підставі укладених господарських договорів, та відносини, що виникли не містять елементів трудових правовідносин, а отже така виплата не є базою для нарахування внеску, відтак позовна вимога про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ю-0011111303 від 22.08.2019 р. підлягає задоволенню.

6. Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення № 0011121304 від 22.08.2019 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого внеску суд вказує наступне.

Рішення № 0011121304 від 22.08.2019 р. про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого внеску суд зазначає, що оскільки під час розгляду справи встановлено необґрунтованість вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ю-0011111303 від 22.08.2019, а спірне рішення щодо застосування штрафних санкцій яке прийнято на підставі встановлення факту порушення позивачем ч.1 п.1 ст.7, п.1, п.2, п.5 ст. 9 Закону України Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , та вказане зазначено підставою для виплати боргу (недоїмки), а отже позовна вимога про визнання протиправним та скасувати рішення № 0011121304 від 22.08.2019 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого внеску, прийняте Головним управлінням ДФС у Київській області підлягає задоволенню.

VIII. Висновок суду

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

VІІ. Розподіл судових витрат

Згідно з ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Розраховуючи судові витрати суд виходив з наступного.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 19 210, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 04.09.2019 №1342 (а.с.4).

Ціна позову становить 6843243, 78 грн., тобто позивач сплатив максимальний розмір судового збору, оскільки п.1 ч.3 ст.4 Закону України Про судовий збір встановлює, що за подання адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою останній складає не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2019 рік від 23.11.2018 № 2629-VIII установлено, що у 2019 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2019 року становить 1921,00 грн., максимальний розмір сплати судового збору складає 19 210, 00 грн.

Виходячи з того, що оскаржувані розміри сум у кожній позовній вимозі є відмінними, суд розраховуючи судові витрати визначав їх у відсотковому відношенні, відповідно до фактичної ціни позову та сплаченого судового збору.

За наслідками розгляду справи позов задоволений в частині майнових вимог, розмір яких становить 10113218, 00 грн., або 15,87% від їх загального розміру.

Під час звернення до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 19 210, 00 грн. Сплачений позивачем судовий збір пропорційно до задоволеної частини позовних вимог (3048, 65 грн.) підлягає відшкодуванню йому за рахунок відповідача.

Доказів понесення позивачем інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, матеріали справи не містять.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.08.2019 №0011091304, прийняте Головним управлінням ДФС у Київській області.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.08.2019 №0011101304, прийняте Головним управлінням ДФС у Київській області.

4. Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 22.08.2019 №Ю-0011111304, прийняту Головним управлінням ДФС у Київській області.

5. Визнати протиправним та скасувати рішення № 0011121304 від 22.08.2019 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого внеску, прийняте Головним управлінням ДФС у Київській області.

6. В решті позовних вимог відмовити.

7.Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальність АС Інвестмент (ідентифікаційний код 39248621, місцезнаходження: 08623, Київська область, Васильківський район, смт. Калинівка, вул. Залізнична, 51) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Київській області (ідентифікаційний код 43141377, місцезнаходження: 03680, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5а).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного судупротягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Леонтович А.М.

Дата виготовлення повного тексту рішення 10.01.2019


Суд	Київський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	27.12.2019
Оприлюднено	12.01.2020
Номер документу	86848782
Судочинство	Адміністративне

Блажівська Н.Є.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 27.12.2019 по справі 320/4918/19КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —320/4918/19

Рішення
від 27.12.2019 по справі 320/4918/19
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД