Ухвала

від 10.01.2020 по справі 340/2773/19

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залучення співвідповідача

10 січня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/2773/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Казанчук Г.П., за участі секретаря судового засідання Дигас В.М. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Гайворонської районної державної адміністрації Кіровоградської області (пл. Героїв Майдану, 5, м. Гайворон, Кіровоградська область, 26300) про визнання незаконними та скасування записів, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Волощука В.В., звернувся до суду з позовною заявою в якій просить визнати незаконними та скасувати записи.

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.12.2019 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.2).

У зв`язку з поданням представником відповідача заяви про заміну неналежного відповідача належним, ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.12.2019 року вирішено подальший розгляд справи №340/2773/19 здійснити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, судове засідання призначено на 10.01.2020 року об 10:00 год. (а.с.70).

На електронну адресу суду 10.01.2020 року надіслано електронне вкладення, яке має вигляд клопотання про заміну неналежного відповідача (а.с.78-80). У вказаному вкладені міститься прохання про розгляд справи провести без участі позивача та його представника.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином (а.с.78), жодних клопотань до суду не надав.

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності учасників справи та без фіксування судового засідання технічними засобами, що передбачено частиною 4 статті 229 КАС України та відображено у відповідному протоколі судового засідання.

Надаючи правову оцінку надісланому електронному вкладенню та поданій заяві представника відповідача про заміну неналежного відповідача належним, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 1, 2 статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відносини, що виникають у процесі створення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, оброблення, використання та знищення електронних документів врегульовані Законом України Про електронні документи та електронний документообіг №851-IV від 22.05.2003 року (далі - Закон №851-IV).

Відповідно до статті 3 Закону №851-IV відносини, пов`язані з електронним документообігом та використанням електронних документів, регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, законами України "Про інформацію", "Про захист інформації в автоматизованих системах", "Про державну таємницю", "Про телекомунікації", "Про обов`язковий примірник документів", "Про Національний архівний фонд та архівні установи", цим Законом, а також іншими нормативно-правовими актами. Якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються правила міжнародного договору.

Згідно статті 5 Закону №851-IV електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Статтею 8 Закону №851-IV визначено, що юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму. Електронний документ не може бути застосовано як оригінал: 1) свідоцтва про право на спадщину; 2) документа, який відповідно до законодавства може бути створений лише в одному оригінальному примірнику, крім випадків існування централізованого сховища оригіналів електронних документів; 3) в інших випадках, передбачених законом. Нотаріальне посвідчення цивільно-правової угоди, укладеної шляхом створення електронного документа (електронних документів), здійснюється у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 6 Закону №851-IV для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

При цьому Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 14.02.2019 року в рамках справи №9901/43/19 (П/9901/43/19) (провадження № 11-112заі19) зазначила, що саме електронний цифровий підпис є головним реквізитом подання електронного документа. Відсутність такого реквізиту в електронному документі виключає підстави вважати його оригінальним.

Так, згідно з частин 7, 8 статті 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, (…) в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Частиною 10 статті 44 КАС України встановлено, що якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи.

Водночас, за змістом абзацу 15.16 підпункту 15 пункту 1 розділу VII Перехідні положення КАС України Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті Голос України та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

При цьому, відповідно до абзацу 15.1 підпункту 15 пункту 1 розділу VII Перехідні положення КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.

На час подання (надіслання) представником позивача до суду клопотання про заміну неналежного відповідача, Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему не запроваджено, що унеможливлює прийняття вказаного клопотання в електронній формі без наявності електронного підпису заявника.

Таким чином роздруківка електронного вкладення без ЕЦП не може бути використана як доказ у справі, оскільки таке не відповідає вимогам Закону №851-IV та КАС України та не містить електронного підпису, який є обов`язковим реквізитом електронного документа, що унеможливлює ідентифікацію відправника повідомлення та зміст такого документу не захищений від внесення правок та викривлення.

Аналогічні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 11.06.2019 у справі № 904/2882/18 та від 24.09.2019 у справі № 922/1151/18.

З огляду на викладене, надіслане на електронну адресу суду 10.01.2020 року електронне вкладення суд до уваги не бере, оскільки останнє унеможливлює ідентифікацію відправника повідомлення, а зміст такого документу не захищений від внесення правок та викривлення.

Стосовно заяви представника відповідача про заміну неналежного відповідача належним, а саме заміну Гайворонську районну державну адміністрацію Кіровоградської області (пл. Героїв Майдану, 5, м. Гайворон, Кіровоградська область, 26300; код ЄДРПОУ 04055305) на Головне територіальне управління юстиції у Кіровоградській області (вул. Дворцова, 6/7, м. Кропивницький, 25006; код ЄДРПОУ 34894735) (а.с.59-60), суд убачає, що представник відповідача вказану заяву обґрунтовує тим, що позивачем подано позов не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, оскільки оскаржувані реєстраційні дії були вчинені державним реєстратором Ганджою І.А. реєстраційної служби Гайворонського районного РУЮ у Кіровоградській області. Враховуючи наказ Міністерства юстиції України Про Типову структуру головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі №571/5 від 01.03.2016 року, а відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №17 від 21.01.2016 року Питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади системи юстиції Міністерство юстиції України є правонаступником Державної реєстраційної служби.

Також представник відповідача в заяві посилається на абзац 2 пункту 1 положення Про Міністерство юстиції України , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 року № 228, відповідно до якого Міністерство юстиції України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, державну політику з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Вказує, що згідно підпункту 1 пункту 5 постанови Про реформування територіальних органів Міністерства юстиції та розвиток системи надання безоплатної правової допомоги № 99 від 11.02.2016 року, Кабінетом Міністрів України постановлено Міністерству юстиції України забезпечити здійснення заходів, пов`язаних із включенням відділів державної виконавчої служби та відділів державної реєстрації актів цивільного стану районних, районних у містах; міських (міст обласного значення), міськрайонних, міжрайонних управлінь юстиції до структури відповідних головних територіальних управлінь юстиції, ліквідацією територіальних органів та утворенням бюро правової допомоги.

Відтак, враховуючи викладене представник відповідача наголошує, що Гайворонське районне управління юстиції у Кіровоградській області було віднесене до переліку територіальних органів Міністерства юстиції України, що ліквідуються (додаток до постанови Кабінету міністрів України Про реформування територіальних органів Міністерства юстиції та розвиток системи надання безоплатної правової допомоги від 11.02.2016 року № 99), а Гайворонській районній державній адміністрації було лише передано на зберігання в архів матеріали реєстраційних справ, тому вважає, що Гайворонська районна державна адміністрація не може бути належним відповідачем по справі за позовом ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора та просить суд замінити його на належного.

Згідно з частиною 3 статті 46 КАС України визначено, що відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

За визначеннями, наведеними у пунктах 7, 9 статті 4 КАС України, суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг; відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Частиною 1 статті 43 КАС України встановлено, що здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Відповідно до частин 3, 4, 5 статті 48 КАС України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.

Під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах Гайворонська районна державна адміністрація Кіровоградської області не є належним відповідачем у справі.

Натомість згода позивач на заміну відповідача іншою особою у справі відсутня, тому суд вважає за необхідне залучити Головне територіальне управління юстиції у Кіровоградській області як другого відповідача.

Відповідно до частини 6 статті 48 КАС України після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку.

Також залучення другого відповідача у справі зумовлює необхідність встановлення судом порядку та строків для подання учасниками справи заяв по суті, передбачених чинним КАС України.

Керуючись статтями 48, 248, 256 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

Заяву представника відповідача про заміну неналежної сторони задовольнити частково.

Залучити до участі у справі в якості співвідповідача - Головне територіальне управління юстиції у Кіровоградській області (вул. Дворцова, 6/7, м. Кропивницький, 25006; код ЄДРПОУ 34894735).

Надати позивачу строк п`ятиденний строк для направлення на адресу співвідповідача змісту позовної заяви з додатками, докази такого направлення подати Кіровоградському окружному адміністративному суду.

Встановити співвідповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву в порядку, визначеному статтею 162 КАС України, з поясненнями по суті заявлених вимог та доданням підтверджуючих документів, у тому числі документів, що підтверджують надіслання копії відзиву та доданих до нього документів учасникам справи, а також, у разі надходження відповіді на відзив, подати свої заперечення у п`ятиденний термін з дня отримання відповіді на відзив, у разі наявності таких.

Роз`яснити співвідповідачам, що в силу частини 4 статті 159 КАС України, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

У разі невиконання вимог ухвали суду повідомити суд про причини такого невиконання.

Роз`яснити позивачу про її право подати відповідь на відзив у п`ятиденний термін з моменту отримання відзиву на позовну заяву.

Розгляд справи відкласти на 20 січня 2020 року об 10:00 год. у приміщенні Кіровоградського окружного адміністративного суду за адресою: 25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 40, 6 поверх в залі судового засідання № 6.

Виклик учасників процесу здійснити судовими повістками.

Ухвала суду набирає законної сили у порядку, встановленому статтею 256 КАС України та окремому оскарженню не підлягає.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.П. Казанчук