Рішення

від 11.01.2020 по справі 824/673/19-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2020 р. м. Чернівці Справа № 824/673/19-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Дембіцький П.Д., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Чернівецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до АТ "Чернівціобленерго" про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

В поданому до суду адміністративному позові Чернівецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (позивач) просить суд:- стягнути з АТ "Чернівціобленерго" адміністративно-господарській санкції на користь облвідділення Фонду соціального захисту інвалідів у сумі 448983,63 грн., та пеню у розмірі 15624,63 грн., шляхом перерахування коштів Чернівецьке УК / м. Чернівці /50070000 на р/р 31216230024002, код 37978173, МФО 899998, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), призначення платежу: *; 101; ідентифікаційний код; за нестворені робочі місця для інвалідів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в порушення приписів Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" відповідач у 2018 році не забезпечив визначеного нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та не сплатив адміністративно-господарські санкції в сумі 448983,63 грн. Відтак, позивач нарахував відповідачу пеню за прострочення терміну сплати санкцій у розмірі 15624,63 грн.

08.07.2019 року до суду надійшов відзив АТ "Чернівціобленерго" на позов у якому зазначено, що на виконання Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" подавався до Чернівецького міського центру зайнятості форму звітності № 10-ПІ Про зайнятість і працевлаштування інвалідів , звітність форми 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) . Вказує, що обов`язок щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов`язком підібрати і працевлаштувати інвалідів на створені робочі місця.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, поясненнях, просив суд задовольнити позовні вимоги, а також справу розглядати в порядку письмового провадження.

У судовому засіданні представник відповідача заперечував проти позову, надав пояснення суду по суті спору, а також клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Згідно ч. 1 ст. 205 КАС України, у разі неявки відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

У частині 9 статті 205 КАС України зазначено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи приписи ст. 205 КАС України, суд вважає, що немає перешкодою для розгляду і вирішення справи за наявними у справі матеріалами.

З урахуванням заявлених вимог та заперечень, пояснень представників сторін, судом з метою з`ясування обставин справи було зобов`язано сторони надати письмові докази на підтвердження, або спростування позовних вимог.

Оскільки сторонами на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, заперечення не було надано належні письмові докази, що вказувало на їх недостатність для встановлення обставин справи, суд відповідно до вимог ч. 4 ст. 9 КАС України зобов`язував сторони ухвалою суду надати суду письмові докази в обґрунтування заявлених вимог та заперечень.

Частиною 1 статті 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 3 ст. 77 КАС України визначено, що докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з`ясувавши всі обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Акціонерне товариство Чернівціобленерго (58000, Чернівецька область, місто Чернівці, вулиця Прутська, будинок 23 а, код ЄДРПОУ 00130760), зареєстроване як юридична особа, є платником єдиного внеску. (т. 1 а. с. 63).

15.02.2019 року Акціонерне товариство Чернівціобленерго відповідно до вимог Закону України № 875-ХІІ сформувало та подало до Чернівецького міського центру зайнятості звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю за 2018 рік (форма №10-ПІ), згідно з яким: середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу (осіб) становить 1588 осіб; з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (осіб) - 60 осіб. Кількість осіб з інвалідністю - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні , становить 64 особи. (т. 1 а. с. 10, 53, 167).

16.04.2019 року позивач направив відповідачу претензію № 05-48/221 на суму 448983,64 грн., у зв`язку з недотриманням норм Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні". (т. 1 а. с. 12).

17.04.2019 року позивач листом № 05-54/227 звертався до Чернівецької міської філії Чернівецького обласного центру зайнятості щодо надання інформації, зокрема по ПАТ Енергопостачальна компанія Чернівціобленерго стосовно того, чи подавався звіт за формою № 3-ПН у 2018 році з питань працевлаштування інвалідів. (т. 1 а. с. 15).

23.04.2019 року відповідач у відповідь на претензію № 05-48/221 від 16.04.2019 року надіслав на адресу позивача листа, в якому зазначив, що відхиляє претензію в повному обсязі, оскільки вважає її безпідставною тому, що обов`язок товариства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов`язком підібрати і працевлаштувати інвалідів на створені робочі місця. (т. 1 а. с. 13, 62).

08.05.2019 року Чернівецька міська філія Чернівецького обласного центру зайнятості у відповідь на лист позивача № 05-54/227 від 17.04.2019 року надала інформацію, зокрема, що протягом 2018 року ПАТ Енергопостачальна компанія Чернівціобленерго (ЄДРПОУ 00130760) були актуальними 20 вакансій для осіб з інвалідністю, в т.ч. 18 вакансій - контролер енергонагляду, 2 вакансії-комірників відповідно до звіту 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) поданого 24.11.2017 року. 09.01.2018 року до Чернівецької міської філії Чернівецького обласного центру зайнятості був поданий уточнюючий звіт ф.3-ПН до звіту від 24.11.2017 року з збільшеними розмірами заробітної плати. Впродовж 2018 року було видано 18 направлень для осіб з інвалідністю на посаду контролер енергонагляду: результат - 16 відмова особи, на 2 вакансії працевлаштовано (на одну вакансію - особа з інвалідністю, на другу вакансію - особа без інвалідності). На посаду комірника було видано 6 направлень, результат - відмова особи. (т. 1 а. с. 16-17).

Дослідженням письмових доказів судом встановлено, що Чернівецькою міською філією Чернівецького обласного центру зайнятості видано направлення на працевлаштування №24121711270020001 від 14.12.2017 року на робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда в ПАТ Енергопостачальна компанія Чернівціобленерго ОСОБА_1 - відмовилась від запропонованої вакансії (т.1 а.с. 92); № 24121711270016003 від 06.12.2018 року на робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда в ПАТ Енергопостачальна компанія Чернівціобленерго ОСОБА_2 - відмовився від запропонованої вакансії (т. 1 а. с. 93); № 24141711270015003 від 27.07.2018 року на робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда в ПАТ Енергопостачальна компанія Чернівціобленерго ОСОБА_3 - прийнятий з 20.08.2018 року на роботу (т. 1 а. с. 94); № 24121711270016002 від 19.10.2018 року на робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда в ПАТ Енергопостачальна компанія Чернівціобленерго ОСОБА_4 - заява на працевлаштування проходить погодження у керівництва. (т. 1 а.с. 95); №24121711270020003 від 13.03.2018 року на робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда в ПАТ Енергопостачальна компанія Чернівціобленерго ОСОБА_5 відмовилась від запропонованої роботи. (т. 1 а.с. 96); № 24121711270029003 від 29.10.2018 року на робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда в ПАТ Енергопостачальна компанія Чернівціобленерго ОСОБА_6 - відмовився від запропонованої роботи (т. 1 а. с. 98); № 24121711270035002 від 29.10.2018 року на робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда в ПАТ Енергопостачальна компанія Чернівціобленерго ОСОБА_6 - відмовився від запропонованої роботи (т.1 а.с. 99); №24121711270035003 від 17.12.2018 року на робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда в ПАТ Енергопостачальна компанія Чернівціобленерго ОСОБА_7 - відмовився від запропонованої роботи (т. 1 а. с. 100); № 24121711270029004 від 17.12.2018 року на робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда в ПАТ Енергопостачальна компанія Чернівціобленерго ОСОБА_7 - відмовився від запропонованої роботи (т. 1 а.с. 101); № 24121711270011002 від 07.08.2018 року на робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда в ПАТ Енергопостачальна компанія Чернівціобленерго ОСОБА_8 - відмовився від запропонованої роботи (т. 1 а. с. 102); №24121711270012003 від 12.03.2018 року на робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда в ПАТ Енергопостачальна компанія Чернівціобленерго ОСОБА_9 - відмовився від запропонованої роботи. (т. 1 а. с. 103).

24.11.2017 року відповідачем подано до Чернівецької міської філії Чернівецького обласного центру зайнятості звітність 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) , відповідно до якого актуальні 20 вакансій для осіб з інвалідністю, в т.ч. 18 вакансій - контролер енергонагляду, 2 вакансії-комірників. (т. 1 а. с. 39-43, 104-110).

09.01.2018 року відповідачем до Чернівецької міської філії Чернівецького обласного центру зайнятості був поданий уточнюючий звіт (на заміну звітності, поданої 24.11.2017 року) ф.3-ПН до звіту від 24.11.2017 року із збільшеними розмірами заробітної плати. (т. 1 а. с. 44-45, 54-61, 112-115, 163-166).

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини регулюються Законом України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні від 21 березня 1991 року № 875-XII (далі - Закон № 875-XII).

Цей Закон визначає основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами.

Так, статтею 18 Закону № 875-XII передбачено, що забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань особи з інвалідністю, наявних у неї професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно із ст. 18-1 вказаного Закону особа з інвалідністю, яка не досягла пенсійного віку, не працює, але бажає працювати, має право бути зареєстрованим у державній службі зайнятості як безробітний. Рішення про визнання особи з інвалідністю безробітним і взяття її на облік для працевлаштування приймається центром зайнятості за місцем проживання інваліда на підставі поданих ним рекомендації МСЕК та інших передбачених законодавством документів. Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у особи з інвалідністю кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Відповідно до ст. 19 Закону № 875-XII для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів.

Водночас статтею 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 50 Закону України "Про зайнятість населення", роботодавці зобов`язані своєчасно та в повному обсязі подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії). Згідно пунктів 5 та 6 розділу 1 Порядку надання форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 № 316 (далі - Наказ № 316), форма № 3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником. Роботодавець визначає вид звітності - первинна або уточнювальна. Первинна звітність подається з метою інформування про наявність попиту на робочу силу (вакансії).

Згідно діючих положень Наказу № 316 звітність за формою № 3-ПН роботодавці подають до центрів зайнятості за наявності попиту на робочу силу (вакансії), тобто лише у разі наявності на підприємстві чи в організації вільних робочих місць. При цьому періодичності подачі такої звітності не встановлено, оскільки вона подається не пізніше ніж через 3 робочих дні з дати відкриття вакансії.

Судом встановлено, що Акціонерне товариство Чернівціобленерго перебуває на обліку у Фонді, як підприємство яке у своїй діяльності використовує найману працю.

Згідно звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2018 рік форми № 10-ПІ у відповідача в 2018 році середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу (осіб) становила 1588 осіб; з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (осіб) - 60 осіб. Кількість осіб з інвалідністю - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні , становить 64 особи. (т. 1 а. с. 10, 53, 167).

Водночас, з матеріалів справи вбачається, що 24.11.2017 року відповідачем подано до Чернівецької міської філії Чернівецького обласного центру зайнятості звітність форми 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) , відповідно до якої зазначено вакантні посади, зокрема: актуальні 20 вакансій для осіб з інвалідністю, в т.ч. 18 вакансій - контролер енергонагляду, 2 вакансії-комірників. (т. 1 а. с. 39-43, 104-110).

09.01.2018 року відповідачем до Чернівецької міської філії Чернівецького обласного центру зайнятості був поданий уточнюючий звіт (на заміну звітності, поданої 24.11.2017 року) форми 3-ПН до звіту від 24.11.2017 року з збільшеними розмірами заробітної плати. (т. 1 а. с. 44-45, 54-61, 112-115, 163-166).

17.04.2019 року позивач листом № 05-54/227 звертався до Чернівецької міської філії Чернівецького обласного центру зайнятості щодо надання інформації, зокрема по ПАТ Енергопостачальна компанія Чернівціобленерго стосовно того чи подавався звіт за формою № 3-ПН у 2018 році з питань працевлаштування інвалідів. (т. 1 а. с. 15).

08.05.2019 року Чернівецька міська філія Чернівецького обласного центру зайнятості у відповідь на лист позивача № 05-54/227 від 17.04.2019 року надала інформацію, зокрема, що протягом 2018 року ПАТ Енергопостачальна компанія Чернівціобленерго (ЄДРПОУ 00130760) були актуальними 20 вакансій для осіб з інвалідністю, в т.ч. 18 вакансій - контролер енергонагляду, 2 вакансії-комірників відповідно до звіту форми 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) поданого 24.11.2017 року. 09.01.2018 року до Чернівецької міської філії Чернівецького обласного центру зайнятості був поданий уточнюючий звіт ф.3-ПН до звіту від 24.11.2017 року з збільшеними розмірами заробітної плати. Впродовж 2018 року було видано 18 направлень для осіб із інвалідністю на посаду контролер енергонагляду: результат - 16 відмова особи, на 2 вакансії працевлаштовано (на одну вакансію - особа з інвалідністю, на другу вакансію - особа без інвалідності). На посаду комірника було видано 6 направлень, результат - відмова особи. (т. 1 а. с. 16-17).

При цьому, суд зазначає, що доказів, які б підтверджували відмови відповідача у працевлаштуванні інвалідів із числа безробітних в матеріалах справи відсутні, а позивач за період розгляду справи, таких підстав не надав.

За наведеного вище, суд вважає, що відповідачем повністю виконано вимоги чинного законодавства щодо подання у встановленому порядку інформації про зайнятість і працевлаштування інвалідів до центру зайнятості, при цьому ним вжито всіх необхідних заходів для недопущення господарських правопорушень. Зокрема, протягом 2018 року, відповідач відкрив вакансії для працевлаштування інвалідів, про що повідомив центр зайнятості шляхом подання звіту форми № 3-ПН, на які було працевлаштовано двоє осіб, 16 осіб відмовились від працевлаштування у відповідача, тобто з незалежних від відповідача причин.

Частиною 3 статті 18-1 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" передбачено, що державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у особи з інвалідністю кваліфікації та знань, з урахуванням її побажань.

У свою чергу позивач, дійшовши висновку про необхідність стягнення з відповідача санкцій, помилково не врахував, що обов`язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов`язком займатись пошуком інвалідів для працевлаштування.

Даний висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною у постановах від 26.06.2018 р., справа № 806/1368/17 від 08.08.2019 р.справа №805/1436/16-а.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Адміністративно-господарська відповідальність, передбачена ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", за своєю правовою природою є господарсько-правовою відповідальністю. Підставою для застосування такої відповідальності учасника господарських відносин, згідно ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, є вчинене роботодавцем правопорушення в сфері господарювання. Відповідно до частини другої зазначеної статті учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Оскільки в матеріалах справи наявні відомості про виконання відповідачем обов`язку, передбаченого нормами чинного законодавства щодо соціальної захищеності інвалідів в Україні по створенню кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів та відомості про вжиття ним усіх можливих для цього заходів по інформуванню органів державної влади з питань праці та соціальної політики щодо направлення для працевлаштування інваліда на створене робоче місце, суд приходить до переконання, що Акціонерне Товариство Чернівціобленерго здійснило усі належні заходи для недопущення вчинення ним господарського правопорушення. Залишення на підприємстві вакантним робочого місця для працевлаштування інваліда через відсутність осіб-інвалідів, які б виявили бажання працевлаштуватися чи відмовились від працевлаштування у відповідача не може ставитися в провину відповідачу.

Таким чином у контексті даних спірних правовідносин не вбачається вини відповідача у не працевлаштуванні інвалідів, а тому в діях останнього відсутній склад правопорушення пов`язаний із невиконанням нормативу робочих місць по працевлаштуванню інвалідів.

Враховуючи вище викладене, підстави для застосування адміністративно-господарських санкцій, передбачених ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" відносно відповідача відсутні. Як наслідок відсутні також підстави для стягнення з відповідача пені за порушення строків сплати суми адміністративно-господарських санкцій.

За таких обставин, суд вважає дії відповідача правомірними та такими, які відповідають вимогам чинного законодавства.

З урахуванням встановлених обставин справи, які підтверджують правомірність дій відповідача, суд приходить до висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень, закріплених ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 73 КАС України передбачено належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Згідно статей 74-76 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Як зазначено частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ч. ч. 1-3 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оскільки в задоволенні адміністративного позову відмовлено, суд не вирішує питання про понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 2, 5, 9, 72-80, 90, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Статтею 255 КАС України визначено порядок набрання рішенням законної сили. Статтями 293, 295 КАС України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач: Чернівецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (58013, м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 87-г, код ЄДРПОУ 21415797)

Відповідач: - АТ "Чернівціобленерго" (58000, м. Чернівці, вулиця Прутська, 23а, код ЄДРПОУ 00130760).

Суддя П.Д. Дембіцький П.Д. Дембіцький