Постанова

від 13.01.2020 по справі 910/9096/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" січня 2020 р. Справа№ 910/9096/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Буравльова С.І.

Андрієнка В.В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження,

без повідомлення учасників справи

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Венчурс Груп"

на рішення Господарського суду міста Києва від 16.09.2019

у справі №910/9096/19 (суддя Спичак О.М.)

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", в особі філії "Центр забезпечення виробництва"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Венчурс Груп"

про стягнення 116 671,47 грн,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Українська залізниця", в особі філії "Центр забезпечення виробництва" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Венчурс Груп" про стягнення 116761,47 грн штрафних санкцій.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем прийнятих на себе зобов`язань за договором поставки щодо своєчасності оплати поставленого товару, в зв`язку з чим нараховано штрафні санкції.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.09.2019 по справі №910/9096/19 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Венчурс Груп" на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", в особі філії "Центр забезпечення виробництва" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" штрафні санкції у сумі 116761,47 грн та судові витрати у розмірі 1921,00 грн.

Ухвалюючи зазначене рішення, місцевий господарський суд дійшов висновку, що відповідачем допущено прострочення поставки продукції за видатковими накладними №135 від 21.09.2018, №136 від 21.09.2018, №148 від 30.10.2018. При цьому, судом визнано обґрунтованими розрахунки штрафних санкцій та відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру пені.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Венчурс Груп" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 16.09.2019 скасувати та постановити нове, яким зменшити розмір штрафних санкцій на 80%.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що місцевий господарський суд безпідставно відмовив в задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій.

Згідно з Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.11.2019 по справі №910/9096/16 визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Сітайло Л.Г. судді: Буравльов С.І., Андрієнко В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2019, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою. Справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

19 листопада 2019 року до Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого, останній заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі та просив залишити без змін оскаржуване рішення.

Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши, на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

05 липня 2018 року між філією "Центр забезпечення виробництва" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Венчурс Груп" (постачальник) укладено договір поставки №ЦЗВ-07-04318-01 (надалі - Договір).

Відповідно до умов Договору постачальник зобов`язується поставити та передати у власність, а замовник прийняти та оплатити продукцію, найменування, марка та кількість якої вказується в специфікації, яка є невід`ємною частиною договору, на умовах, що викладені у цьому договорі.

Згідно з п. 1.2 Договору найменування продукції: частини залізничних або трамвайних локомотивів чи рейкового рухомого складу; обладнання для контролю залізничного руху (рейкові з`єднувачі).

Пунктом 4.1 Договору встановлено, що ціна визначається даним договором і приймається сторонами: в національній валюті України - гривні, на умовах СРТ (перевезення оплачено до), пункт призначення - відділ матеріальних ресурсів м. Фастів філії "ЦЗВ" ПАТ "Укрзалізниця" (Київська обл., м. Фастів, вул. Шевченка, буд. 48). Постачання здійснюється за цінами, передбаченими у специфікації до даного договору. Ціна продукції, узгоджена у специфікації до даного договору, включає: вартість продукції, всі податки і збори, передбачені чинним законодавством, транспортні витрати постачальника, згідно з п. 5.1 договору.

Загальна сума даного договору, на момент його укладення, складає 11965024,40 грн, крім того ПДВ - 2393004,88 грн, всього 14358029,28 грн. (п. 4.3. Договору).

Відповідно до п. 5.1 Договору, постачальник здійснює поставку продукції автомобільним або залізничним транспортом на умовах СРТ, пункт призначення - відділ матеріальних ресурсів філії "ЦЗВ" ПАТ "Укрзалізниця" (Київська обл., м. Фастів, вул. Шевченка, буд. 48 (відповідно до вимог Інкотермс 2010). Вантажовідправником продукції може бути третя особа, зазначена постачальником.

В пункті 5.2 Договору сторони погодили, що поставка продукції проводиться партіями протягом терміну дії договору, тільки після письмової рознарядки замовника, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності замовника до прийому продукції. Відповідальність за достовірність інформації, яка вказується у рознарядці, несе замовник. Рознарядка надається постачальнику в оригіналі шляхом направлення засобами поштового зв`язку (Укрпошта) цінного листа з описом вкладення та/або направлення сканкопії рознарядки електронним листом із застосуванням електронної пошти (E-mail). Сторони погоджують, що рознарядка вважається отриманою постачальником з дня її відправлення замовником засобами поштового зв`язку (Укрпошта) та/або електронною поштою (E-mail). Кожна партія продукції постачається протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати письмової рознарядки замовника, якщо інше не вказано у рознарядці. Матеріальні витрати, що виникли при поверненні продукції, яка не була письмово заявлена, покладаються на постачальника, замовник не несе відповідальності за ненадання рознарядок (надання - не в повному обсязі), якщо це є наслідком зміни планів постачання та фінансування замовника. За необхідності рознарядка може бути відкоригована замовником, про що обов`язково повідомляється постачальнику.

Датою поставки продукції, відповідно до п. 5.3 Договору, вважається дата приймання цієї продукції замовником у відділі матеріальних ресурсів філії "ЦЗВ" ПАТ "Укрзалізниця" (Київська обл., м. Фастів, вул. Шевченка, буд. 48), що підтверджується належно оформленою видатковою накладною, довіреністю або актом прийому-передачі.

Згідно з п. 7.1 Договору поставки, приймання продукції замовником здійснюється на підставі підтвердження наступних рахунків: рахунку-фактури; видаткової накладної або акту прийому-передачі, підписаного представником постачальника, який замовник повинен підписати після прийняття продукції; податкової накладної, оформленої та зареєстрованої у відповідності до вимог чинного законодавства України; товарно-транспортної накладної або накладної (залізничної); документів, що підтверджують якість продукції; пакувальних аркушів. Відвантажувальні і платіжні документи повинні надаватись замовнику протягом 5 днів з моменту відвантаження продукції, але не пізніше другого числа місяця, наступного за місяцем, в якому проводилось відвантаження продукції. Постачальник відшкодовує замовнику всі збитки, понесені останнім у зв`язку з несвоєчасним представленням вищезазначених документів, або з приводу їх неправильного оформлення.

Термін дії договору встановлюється з моменту його підписання до 31.12.2018, а в разі наявності потреби замовника, що підтверджено відповідними повідомленням та рознарядкою, направленими на адресу постачальника, та в частині оплати - до повного виконання (п. 13.7 Договору).

13 серпня 2018 року позивач направив відповідачу письмову рознарядку №ЦЗВ-20/3011 від 10.08.2018, в якій позивач надав дозвіл на відвантаження продукції на суму 9126433,20 грн.

Відповідно до п. 5.2. Договору, кожна партія продукції постачається протягом 30-ти календарних днів з дати письмової рознарядки позивача за №ЦЗВ-20/3011 від 10.08.2018. Відтак, відповідач повинен був поставити позивачу продукцію у строк до 10.09.2018 (включно), враховуючи, що останній день строку - 09.09.2018, припадає на вихідний день.

На виконання умов договору відповідач поставив позивачу продукцію на загальну суму 9 126 433,20 грн, а саме:

15 серпня 2018 року на суму 3764340,00 грн, згідно з видатковою накладною №111 від 15.08.2018;

30 серпня 2018 року на суму 836520,00 грн, згідно з видатковою накладною №118 від 30.08.2018;

21 вересня 2018 року на суму 3689053,20 грн, згідно з видатковою накладною №135 від 21.09.2018;

21 вересня 2018 року на суму 418260,00 грн, згідно з видатковою накладною №136 від 21.09.2018;

30 жовтня 2018 року на суму 167304,00 грн, згідно з видатковою накладною №148 від 30.10.2018.

Таким чином, відповідачем допущено прострочення поставки продукції за видатковими накладними №135 від 21.09.2018, №136 від 21.09.2018, №148 від 30.10.2018.

Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Норми статей 230 ГК України та 549 ЦК України визначають штрафні санкції як грошову суму, яку зобов`язаний сплатити учасник господарських відносин у разі порушення відповідних зобов`язань.

Пунктом 10.1. Договору сторони погодили, що за порушення термінів постачання постачальник оплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% від суми непоставленої в строк продукції, на умовах передбачених п. 5.2. даного договору, за кожен день прострочення, а за прострочення понад 15 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 15% від суми непоставленої в строк продукції.

Колегія суддів перевіривши розрахунок суми штрафних санкцій, прийшла до висновку про його обґрунтованість.

В той же час, відповідачем подано суду клопотання про зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій. При цьому, апелянт зазначає про відсутність доказів понесення позивачем збитків внаслідок затримки доставки вантажу.

Згідно з п. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Колегія суддів зазначає, що в даному випадку, розмір штрафних санкцій попередньо узгоджений сторонами у окремому пункті Договору, сума штрафних санкцій нарахована згідно з умовами укладеного між сторонами Договору, та з огляду на вартість поставленого товару в розмірі 9 126 433,20 грн, штрафні санкції не є значно чи надмірно великими.

Згідно зі ст. 219 ГК України за невиконання або неналежне виконання господарських зобов`язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності правопорушник відповідає належним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного управління майном, якщо інше не передбачено цим Кодексом та іншими законами. Засновники суб`єкта господарювання не відповідають за зобов`язаннями цього суб`єкта, крім випадків, передбачених законом або установчими документами про створення даного суб`єкта. Якщо правопорушенню сприяли неправомірні дії (бездіяльність) другої сторони зобов`язання, суд має право зменшити розмір відповідальності або звільнити відповідача від відповідальності. Сторони зобов`язання можуть передбачити певні обставини, які через надзвичайний характер цих обставин є підставою для звільнення їх від господарської відповідальності, у випадку порушення зобов`язання через дані обставини, а також порядок засвідчення факту виникнення таких обставин.

Відповідач не довів наявність обставин, передбачених ст. 219 ГК України , для зменшення розміру його відповідальності.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про відсутність підстав для зменшення розміру штрафних санкцій, нарахованих за Договором.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду приходить до висновку, що місцевим господарським судом повно та всебічно досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку. Рішення Господарського суду міста Києва від 16.09.2019 по справі №910/9096/19 відповідає фактичним обставинам справи, ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак передбачених законом підстав для зміни та скасування оскаржуваного рішення немає.

Враховуючи вимоги ст. 129 ГПК України, судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на апелянта.

Керуючись ст. ст. 253-254, 269, 272, п.1 ч.1 ст. 275, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Венчурс Груп" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.09.2019 по справі №910/9096/19 залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду міста Києва від 16.09.2019 по справі №910/9096/19 залишити без змін.

3.Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/9096/19.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст.288, 289 ГПК України.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді С.І. Буравльов

В.В. Андрієнко