Постанова

від 09.01.2020 по справі 912/2090/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.01.2020 року м.Дніпро Справа № 912/2090/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Широбокової Л.П., Березкіної О.В.

при секретарі судового засідання : Ревковій Г.О.

представники сторін:

від позивача: Тупало М.П., адвокат, ордер серія ВА № 1001516 від 18.11.2019 р.;

від відповідача: Попов Р.О., представник, довіреність б/н від 03.01.2019 р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Первозванівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 02.10.2019 року, ухвалене суддею Макаренко Т.В., повний текст якого складений 10.10.2019, у справі № 912/2090/19

за позовом Державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу", м. Київ

до Первозванівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, с. Первозванівка Кіровоградської області

про визнання права на постійне користування земельною ділянкою, визнання недійсним рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" (далі Позивач) до Первозванівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області (далі Відповідач) про:

- визнання права Державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" на постійне користування земельною ділянкою, площею 135,2 га для державного випробування нових сортів, гібридів, плодових, ягідних і зернових культур, розташованої за адресою: Кіровоградська область, Кропивницький район, Первозванівська сільська рада (за межами населеного пункту);

- визнання рішення Первозванівської сільської ради №653 від 05 квітня 2019 року недійсним.

В обґрунтування позовних вимог Позивач послався на те, що Державне підприємство "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу", як правонаступник Сонячної державної сортовипробувальної станції, згідно Державного акта на право постійного користування землею Серія КР №110018 від 05.05.1994 (зі змінами) є користувачем земельної ділянки загальною площею 135,2 га на території Первозванівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області. Однак, рішенням Первозванівської сільської ради № 653 від 05.04.2019 надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земельних ділянок комунальної власності, які розташовані за межами населеного пункту для сільськогосподарського призначення, загальною площею 101,2 га на території Первозванівської сільської ради для формування земельних ділянок та внесення відомостей до Державного земельного кадастру. З преамбули рішення вбачається, що йдеться саме про земельну ділянку, яка належала Сонячній державній сортодослідній станції. Виходячи з викладеного, Позивач констатує факт невизнання зі сторони Відповідача права постійного користування, оформленого Державним актом на право постійного користування землею серія КР №110018, виданого 05.05.1994 ДП "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу, як правонаступника Сонячної державної сортодослідної станції.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 02.10.2019 року у справі №912/2090/19 позовні вимоги задоволено повністю.

Визнано право Державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" на постійне користування земельною ділянкою, площею 135,2 га для державного випробування нових сортів, гібридів, плодових, ягідних і зернових культур, розташованого за адресою Кіровоградська область, Кропивницький район, Первозванівська сільська рада (за межами населеного пункту).

Визнано недійсним рішення Первозванівської сільської ради №653 від 05 квітня 2019 року "Про надання дозволу Первозванівській сільській раді на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земельних ділянок комунальної власності".

Стягнуто з Первозванівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області на користь Державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" судовий збір в сумі 3 842,00 грн.

Не погодившись із вказаним рішенням, Первозванівська сільська рада Кропивницького району Кіровоградської області звернулася до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення господарським судом норм матеріального права, неповне з`ясування обставин справи, просить рішення господарського суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

При цьому, скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що згідно відомостей з Єдиною державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, юридична особа: Сонячна державна сортодослідна станція була припинена в результаті ліквідації (запис в реєстрі № 14291 1 10005000863 від 15.09.2011).

Зважаючи на те, що земельне законодавство не передбачає автоматичного переходу права постійного користування землею до юридичної особи, яка утворилась в процесі реорганізації, це право припиняється з моменту припинення юридичної особи.

Вищий господарський суд України зайняв таку позицію в низці судових рішень, зокрема, така позиція була відображена у постановах від 1 червня 2010 року у справі №11/49-04 (8/79-03), від 16 квітня 2013 року у справі № 5002-33/1279-2012, від 29 жовтня 2015 року у справі №927/1498/14.

В той же час, господарський суд використав правову позицію, викладену у постанові Верховного суду України від 21.02.2011, однак, проігнорував посилання Відповідача на правові позиції судів у постановах, які приймалися значно пізніше.

Відтак, право користування земельною ділянкою на підставі державного акту на право постійного користування землею серії КР № 110018 від 05.05.1994 припинено ще в 2005 році.

Крім того, суд встановив факти правонаступництва лише на підставі розпорядчих документів, які за своєю суттю тільки фіксують рішення з адміністративних і організаційних питань діяльності організацій і не є доказами проведення державних реєстрацій вищезазначених перетворень та реорганізацій. В матеріалах справи відсутні установчі документи, статути чи положення перелічених організацій, будь-які документи, що могли б підтвердити проведення реєстраційних дій.

Суд послався на розподільчий баланс від 15 травня 2013 року, однак, відповідно до цього балансу передавалися лише копії документів (актів на землю), а не речові права на земельні ділянки.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення залишити без змін, апеляційну скаргу залишити без задоволення. Зазначив, що задовольняючи позов суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивач є правонаступником Сонячної державної сортодослідної станції, і йому як правонаступнику перейшло право постійного користування земельною ділянкою.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.11.2019 (у складі колегії суддів: головуючого судді (доповідача) Іванова О.Г., суддів Дарміна М.О., Березкіної О.В.) відкрито провадження за апеляційною скаргою Первозванівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 02.10.2019 у справі № 912/2090/19; судове засідання з розгляду апеляційної скарги призначено на 04.12.2019.

Ухвалою суду від 04.12.2019 задоволено клопотання Відповідача та відкладено розгляд апеляційної скарги на 09.01.2020.

09.01.2020 розпорядженням керівника апарату суду відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи № 912/2090/19 у зв`язку з відпусткою судді Дарміна М.О.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.01.2020, справу № 912/2090/19 передано колегії суддів у складі: Іванов О.Г. (головуючий, доповідач), Березкіна О.В., Широбокова Л.П., якою ухвалою від 09.01.2020 прийнято справу до свого провадження.

В судовому засіданні 09.01.2020 Центральним апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

05 травня 1994 року Сонячній державній сортовипробувальній станції надано земельну ділянку в постійне користування, про що видано державний акт серія КР №110018 (а.с. 11, т.1). Загальна площа земельної ділянки за державним актом зі змінами складає 135,2 га. Земельна ділянка надавалась для державного випробування нових сортів, гібридів, плодових, ягідних і зернових культур.

В подальшому, відповідно до розпорядження голови Кіровоградської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 24.02.2003 №163-р "Про перереєстрацію Сонячної державної сортовипробувальної станції" Сонячну державну сортовипробувальну станцію перереєстровано в Сонячну державну сортодослідну станцію (а.с. 14, т.1).

14 липня 2005 року наказом Державної служби з охорони прав на сорти рослин №375 припинено діяльність Сонячної державної сортодослідної станції Кіровоградського обласного державного центру експертизи сортів рослин та створено на базі Сонячної державної сортодослідної станції Кіровоградського обласного державного центру експертизи сортів рослин - юридичну особу - Кіровоградський обласний державний центр експертизи сортів рослин з державною інспекцією з охорони прав на сорти рослин Кіровоградської області. Пунктом 6 даного наказу визначено, що вважати правонаступником Сонячної державної сортодослідної станції Кіровоградський обласний державний центр експертизи сортів рослин з державною інспекцією з охорони прав на сорти рослин Кіровоградської області (а.с. 15-16, т.1).

19 квітня 2012 року відповідно до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України №210 "Про реорганізацію державних центрів експертизи сортів рослин з державними інспекціями з охорони прав на сорти рослин" (а.с. 17-20) проведено реорганізацію держаних центрів експертизи сортів рослин з державними інспекціями з охорони прав на сорти рослин. За наслідками реорганізації Кіровоградський обласний державний центр експертизи сортів рослин з державною інспекцією з охорони прав на сорти рослин Кіровоградської області приєднано до Українського інституту експертизи сортів рослин та державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу". Визнано Український інститут експертизи сортів рослин та державне підприємство "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" правонаступниками майнових прав і обов`язків реорганізованих державних центрів експертизи сортів рослин з державними інспекціями з охорони прав на сорти рослин у відповідних частинах згідно з розподільчими балансами.

Відповідно до розподільчого балансу на 15 травня 2013 року Кіровоградський обласний державний центр експертизи сортів рослин з державною інспекцією з охорони прав на сорти рослин Кіровоградської області передав всі активи та пасиви, а також державний акт на право постійного користування землею серія КР №110018 від 05.05.1994 на 135,2 га державному підприємству "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу", що підтверджується Актом приймання-передачі майна, майнових прав і обов`язків, що знаходяться на балансі Кіровоградського обласного державного центру експертизи сортів рослин з державною інспекцією з охорони прав на сорти рослин Кіровоградської області шляхом поділу та передачі на баланс Українського інституту експертизи сортів рослин та державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу", який є правонаступником Кіровоградського обласного державного центру експертизи сортів рослин з державною інспекцією з охорони прав на сорти рослин Кіровоградської області №10 від 16.05.2013 (а.с. 73, т.1).

За твердженням позивача, з 2013 року по даний час земельною ділянкою загальною площею 135,2 га користується державне підприємство "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу".

12 квітня 2019 року з метою приведення земельних прав у відповідності до чинного законодавства і отримання кадастрового номеру на земельну ділянку, що перебуває в постійному користуванні Державне підприємство "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" звернулось до Відповідача з клопотанням про надання дозволу на виготовлення технічної документації, щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), загальною площею 135,2 га (державний акт серія КР №110018 від 05.05.1994 для державного випробування нових сортів, гібридів, плодових, ягідних і зернових культур) за адресою Кіровоградська область, Кропивницький район Первозванівська сільська рада (за межами населеного пункту). До клопотання додався перелік документів з яких чітко прослідковувалася хронологія реорганізації підприємства та правонаступництво (а.с. 70-77, т.1).

Первозванівська сільська рада листом №06-24/665 від 22 травня 2019 року відмовила у надані дозволу на виготовлення технічної документації з мотивів, що державне підприємство "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" не є правонаступником Сонячної державної сортовипробувальної станції (а.с. 71, т.1). В зазначеному листі також вказувалось, що рішенням Первозванівської сільської ради №653 від 05 квітня 2019 року було надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земельних ділянок комунальної власності, які розташовані за межами населеного пункту для сільського господарського призначення, загальною орієнтовною площею на території Первозванівської сільської ради для формування земельних ділянок та внесення відомостей до Державного земельного кадастру.

Як зазначає Позивач, на офіційному сайті ( https://pervozvanivka.silrada.org/rishennyaradi/rishennya-sesiyi-653-vid-05-kvitnya-2019-roku/ ) ДП "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" ознайомилось зі змістом оспорюваного рішення, у преамбулі якого також зазначалось, що мова йде про інвентаризацію земельних ділянок орієнтовною площею 101,2 га, котрі належали Сонячній державній сортодослідній станції (код ЄДРПОУ 20656406) на підставі Державного акту на право постійного користування землею, серія КР №110018, виданого 05.05.1994 року, але згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зазначена вище юридична особа була припинена в результаті ліквідації (запис в реєстрі № 14291110005000863 від 15.09.2011 року).

Поведінка Відповідача свідчить, що він не визнає права постійного користування, оформленого Державним актом на право постійного користування землею, серія КР №110018, виданого 05.05.1994 року (зі змінами), на земельну ділянку загальною площею 135,2 га за ДП "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу", як правонаступника Сонячної державної сортодослідної станції, у зв`язку з чим позивач був змушений звернутися до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд врахував правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду України від 21.02.2011 у справі № 21-3а11, відповідно до якої приписи п. "в" ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України щодо підстав припинення права користування земельною ділянкою через припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій, слід розуміти таким чином, що припинення права користування земельною ділянкою з підстави припинення установи допускається лише у випадку, коли припинення останньої виключає правонаступництво.

В той же час, матеріалами справи підтверджується факт правонаступництва права постійного користування спірної земельної ділянки від Сонячної державної сортодослідної станції до Державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу".

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.

Статтею 2 Земельного кодексу України передбачено, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та, органи державної влади.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно зі статтею 92 Земельного кодексу України права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають: а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; б) громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об`єднання), установи та організації; в) релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності; г) публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування, утворене відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування".

Право постійного користування земельними ділянками посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою. Право постійного землекористування є безстроковим, на відміну від права оренди, і може бути припинене лише з підстав, передбачених статтею 141 Земельного кодексу України, перелік яких є вичерпним. Зазначений перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

У відповідності до ч. 1 ст. 23 Земельного кодексу України від 18.12.1990 (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Однак, стосовно права користування земельними ділянками діє механізм захисту, гарантований ст.ст. 13, 14, 41, 55 Конституції України. При цьому, у будь-якому разі, виключалась як автоматична зміна титулів права на землю, так і будь-яке обмеження права користування земельною ділянкою у зв`язку з не переоформленням правового титулу.

Згідно положень Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У ч.3 ст.3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Державний акт на право постійного користування землею від 05.05.1994 серії КР №110018 зареєстрований в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №19 відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення.

Пунктом 2 Постанови КМУ від 02.04.2002 № 449 "Про затвердження форми державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою" встановлено, що раніше видані державні акти на право приватної власності на землю, державні акти на право власності на землю та державні акти на право постійного користування землею залишаються чинним і підлягають заміні у разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб (постанова Верховного суду України від 26.09.2011 № 6-14цс11).

Обов`язок переоформлення права користування земельною ділянкою, який міститься у п. 6 Перехідних положень Земельного кодексу України, визнаний неконституційним на підставі рішення Конституційного суду України від 22.09.2005.

Так, Конституційний Суд України рішенням від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005 (справа № 1-17/2005) визнав неконституційним положення пункту 6 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо зобов`язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди юридичних осіб, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але відповідно до норм Земельного кодексу України не можуть мати їх на такому праві - без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення. При цьому Конституційний Суд України вказав на те, що юридичні особи на цій підставі не можуть втрачати раніше наданого їм права постійного користування земельною ділянкою. Таким чином, документ, яким посвідчено право постійного користування земельною ділянкою (державний акт на право постійного користування землею), виданий відповідно до законодавства, яке діяло раніше, є дійсним та залишається чинним.

Таким чином, право постійного користування земельною ділянкою, набуте у встановленому законодавством порядку, відповідно до законодавства, що діяло на момент набуття права постійного користування, не втрачається та не припиняється, навіть у тому разі, якщо особа, яка за чинним законом не може набути таке право, не здійснить переоформлення цього права в інший правовий титул. Право постійного користування зберігається і є чинним до приведення прав та обов`язків щодо такої земельної ділянки у відповідність до вимог чинного законодавства й переоформлення права постійного користування у право власності чи оренду.

Крім того, Законом України "Про Державний земельний кадастр" (чинний з 01.01.2013) встановлено, що документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до набрання чинності цим Законом, є дійсними.

Чинне законодавство не містить чіткого регулювання щодо порядку переоформлення права користування земельними ділянками, тобто приведення його у відповідність до діючої редакції Земельного кодексу України. Відтак, у господарюючих суб`єктів, які користуються земельними ділянками на підставі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою чітко не встановлений законом обов`язок вчиняти дії, що пов`язані із переоформленням такого права на право власності або право оренди, до законодавчо визначеної та встановленої нормативно-правовими актами відповідної процедури.

Статтею 141 Земельного кодексу України, передбачені підстави припинення права користування земельною ділянкою, а саме а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати.

В судовому засіданні 02.10.2019 господарським судом оглянуто оригінал Державного акту серії КР №110018, який передано позивачу разом з розподільчим балансом від 15.05.2013.

Матеріалами справи підтверджується та не спростовано Відповідачем наявність обставин, з якими пов`язується виникнення у позивача правомірного користування земельною ділянкою за Державним актом серії КР №110018, який зареєстровано у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею №19.

Враховуючи вищезазначене, господарським судом правильно встановлено, що матеріалами справи підтверджується факт правонаступництва права постійного користування спірної земельної ділянки від Сонячної державної сортодослідної станції до Державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу".

Доводи заявника апеляційної скарги про те, що відповідно до п. "в" ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України право користування земельною ділянкою на підставі державного акту на право постійного користування землею серії КР №110018 від 05.05.1994 припинилося ще у 2005 році з моменту припинення діяльності Сонячної державної сортодослідної станції Кіровоградського обласного державного центру експертизи сортів рослин, є безпідставними з огляду на наступне.

Відповідно до розподільчого балансу на 15 травня 2013 року Кіровоградський обласний державний центр експертизи сортів рослин з державною інспекцією з охорони прав на сорти рослин Кіровоградської області передав державний акт на право постійного користування землею серія КР №110018 від 05.05.1994 на 135,2 га державному підприємству "Центр сертифікації та експертизи насіння і садового матеріалу".

Право на постійне користування Кіровоградський обласний державний центр експертизи сортів рослин з державною інспекцією з охорони прав на сорти рослин Кіровоградської області отримав 14 липня 2005 року від Сонячної державної сортодослідної станції.

Зазначені перетворення відбувались на підставі рішень уповноважених органів із вказівкою, що наступне створене підприємство є правонаступником ліквідованого підприємства.

Доводи заявника апеляційної скарги про недоведеність факту правонаступництва в порядку вищезазначених перетворень та реорганізацій, оскільки в матеріалах справи відсутні установчі документи, статути чи положення перелічених організацій, будь-які документи, що могли б підтвердити проведення реєстраційних дій, спростовуються наявними в матеріалах справи статутом Державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу", затвердженим наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 309 від 22.06.2017 (а.с. 46-69, т.1), та Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Позивача (а.с. 108-119, т.1).

Крім того, відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Пунктом 5 ч. 3 ст. 165 ГПК України передбачено, що відзив повинен містити заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права.

Також частина 4 ст. 165 ГПК України встановлює, що якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких гуртуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Як вбачається з матеріалів справи, у відзиві на позов Первозванівська сільська рада Кропивницького району Кіровоградської області не заперечувала того факту, що Позивач є правонаступником Сонячної державної сортодослідної станції Кіровоградського обласного державного центру експертизи сортів рослин.

Таким чином, на даний момент Відповідач втратив право заперечувати проти такої обставини.

В земельному законодавстві дійсно не передбачений автоматичний перехід права постійного користування землею до юридичної особи, яка утворилась в процесі реорганізації. Однак, в земельному законодавстві відсутня і заборона такого переходу.

Згідно п. "в" ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій.

Згідно ч.ч. 1, 5 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно зі статтею 108 Цивільного кодексу України (у редакції від 10.04.2011), перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов`язки попередньої юридичної особи. Аналогічне положення передбачене частиною 5 статті 59 Господарського кодексу України (в редакції від 15.01.2011), за змістом якої у разі перетворення одного суб`єкта господарювання в інший до новоутвореного суб`єкта господарювання переходять усі майнові права і обов`язки попереднього суб`єкта господарювання.

Сонячна державна сортодослідна станція хоча і припинила свою діяльність, однак, це відбулось не внаслідок ліквідації, а внаслідок реорганізації. В поданому позові чітко прослідковується хронологія реорганізації підприємства та правонаступництво.

У постанові Верховного Суду України від 21 лютого 2011 року у справі N 21-3а11 було сформовано правову позицію, відповідно до якої приписи пункту "в" частини 1 статті 141 Земельного кодексу України слід розуміти таким чином, що припинення права користування земельною ділянкою з підстави припинення установи допускається лише у випадку, коли припинення останньої виключає правонаступництво.

Тобто, Верховним Судом України був зроблений правовий висновок, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою може бути виключно ліквідація юридичної особи, а не її реорганізація.

А тому посилання Відповідача на те, що право користування земельною ділянкою, посвідчене державним актом серії КР №110018 від 05.05.1994, припинилося, у зв`язку із реорганізацією позивача, є помилковим.

Зазначеною земельною ділянкою користується Державне Підприємство "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" в особі відокремленого структурного підрозділу Кіровоградської філії Державного Підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" по сьогоднішній день та сплачує плату за землю.

Доводи заявника апеляційної скарги про те, що господарський суд використав правову позицію, викладену у постанові Верховного суду України від 21.02.2011, однак проігнорував посилання Відповідача на правові позиції судів у постановах, які приймалися значно пізніше, а саме, - постанови Вищого господарського суду України від 1 червня 2010 року у справі № 11/49-04 (8/79-03), від 16 квітня 2013 року у справі № 5002-33/1279-2012, від 29 жовтня 2015 року у справі №927/1498/14, є безпідставними, оскільки Велика палата Верховного суду 26 червня 2018 року по справі № 902/517/17 (провадження № 12-78гс18), скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанцій, вказала на необхідність з`ясувати, чи погоджувався перехід майнових прав від Станції до її правонаступників внаслідок їх реорганізацій, дослідити, чи припинялося право постійного користування та чи вилучалася спірна земельна ділянка, проаналізувати повноваження Сільради з визнання державного акта на право постійного користування землею, таким, що втратив чинність.

Більш того, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 25.07.2019 у справі № 916/3225/17 зазначив, що "Приймаючи оскаржувані рішення, суди правомірно виходили з того, що припинення права постійного користування земельною ділянкою з підстави, передбаченої пунктом "в" статті 141 Земельного кодексу України, можливе лише у випадку, коли припинення юридичної особи виключає правонаступництво. Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 02.08.2018 у справі № 911/2726/17, від 10.10.2018 у справі № 907/916/17, від 31.01.2019 у справі № 914/839/18".

Таким чином, враховуючи той факт, що у результаті перетворень та реорганізацій всі права та обов`язки Сонячної державної сортодослідної станції перейшли до правонаступника - Державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу", господарський суд дійшов правильного висновку про перехід права постійного користування земельною ділянкою на підставі державного акту на право постійного користування землею серії КР №110018 від 05.05.1994 до Позивача.

Наведене спростовує позицію Відповідача, викладену в апеляційній скарзі, в частині припинення права постійного користування.

За приписами статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Способи захисту прав на земельні ділянки встановлені приписами ст. 152 Земельного кодексу України.

Визнання прав на землю як спосіб захисту застосовується тоді, коли в інших осіб виникають сумніви щодо наявності у особи певного суб`єктивного земельного права, суб`єктивне право оспорюється, заперечується чи створюється неможливість реалізації позивачем свого права користування земельною ділянкою через наявність таких сумнівів чи відсутність або втрату належних правовстановлюючих документів на таку земельну ділянку. Невизначеність суб`єктивного права на землю призводить до неможливості його використання або перешкоджає такому використанню. У позивача немає іншого способу захисту свого права, яке заперечується відповідачем, ніж визнання його за рішенням суду.

З огляду на досліджені докази та висновки, вимоги Позивача про визнання права постійного користування земельною ділянкою площею 135,2 га для державного випробування нових сортів, гібридів, плодових, ягідних і зернових культур, розташованої за адресою: Кіровоградська область, Кропивницький район, Первозванівська сільська рада, на підставі державного акту на право постійного користування серії КР№110018 від 05.05.1994 року, зареєстрованого у книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 19, є доведеними і такими, що правомірно задоволені господарським судом.

Відповідно до приписів ч. 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Тобто, підставами визнання судом акту недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акту недійсним є також порушення, у зв`язку з прийняттям відповідного акту, прав та охоронюваних законом інтересів особи.

З огляду на зміст оспорюваного рішення, яким надано дозвіл невизначеному колу осіб на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земельних ділянок комунальної власності, які розташовані за межами населеного пункту для сільськогосподарського призначення, загальною орієнтовною площею 101.2 га (первісна площа за державним актом на право постійного користування серії КР№110018 від 05.05.1994 року) на території Первозванівської сільської ради для формування земельних ділянок та внесення відомостей до Державного земельного кадастру, а також посилання при цьому відповідача в оспорюваному рішенні на ліквідацію Сонячної державної сортодослідної станції Кіровоградського обласного державного центру експертизи сортів рослин у 2005 році, господарський суд дійшов правильного висновку з врахуванням обставин, які судом встановлено під час розгляду даного спору щодо правонаступництва позивача, що оспорюване рішення порушує права позивача щодо користування земельною ділянкою на підставі державного акту на право постійного користування серії КР№110018 від 05.05.1994 року, направлене в цілому на подальше позбавлення права такого користування.

Доводи заявника апеляційної скарги, що таке рішення Відповідача було направлено лише на інвентаризацію земель комунальної власності в цілому, колегія суддів вважає неспроможними, оскільки за таким рішенням Відповідача, інвентаризації підлягали не всі землі, які знаходяться у комунальній власності Первозванівської сільської ради, а лише земельні ділянки комунальної власності, які розташовані за межами населеного пункту для сільськогосподарського призначення, загальною орієнтовною площею 101.2 га (первісна площа за державним актом на право постійного користування серії КР№110018 від 05.05.1994 року).

До того ж, визначальним є сам факт відмови Первозванівської сільської ради у наданні дозволу на виготовлення технічної документації.

Беручи до уваги наведене, прийняте Первозванівською сільською радою рішення від 05.04.2019 №653 "Про надання дозволу Первозванівській сільській раді на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земельних ділянок комунальної власності" є таким, що прийняте з порушенням норм чинного законодавства, зокрема статті 141 Земельного кодексу України та прав Позивача, як правонаступника, у зв`язку з чим, підставно визнано недійсним.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За викладених обставин, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що розглядаючи справу, суд першої інстанції дав оцінку наявним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, правильно застосував норми матеріального і процесуального права, що у відповідності до ст. 276 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв`язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 ГПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Первозванівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 02.10.2019 у справі № 912/2090/19 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 02.10.2019 у справі № 912/2090/19 - залишити без змін.

Судові витрати Первозванівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області за подання апеляційної скарги на рішення суду покласти на заявника апеляційної

скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 13.01.2020.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя Л.П. Широбокова

Суддя О.В. Березкіна