Рішення

від 13.01.2020 по справі 43/239

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.01.2020Справа № 43/239

За позовом Російсько-українського спільного підприємства по сервісному

обслуговуванню автомобілів та мотоциклів випускаючих заводом

"Іжмаш" "КИЇВІЖСЕРВІС"

до товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНССЕРВІСІНВЕСТ. Н"

про стягнення 288.380, 00 грн.

Суддя Пасько М.В.

Представники: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНССЕРВІСІНВЕСТ. Н" про стягнення 288.380, 00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.06.2009 року порушено провадження у справі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.09.2009 року зупинено провадження у справі № 43/239.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.11.2019 року поновлено провадження у справі, розглядати справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Розглянувши матеріали справи в спрощеному провадженні без виклику сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

В поданій позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача грошові кошти в розмірі 288.380, 00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

04.06.2007р. між Російсько-Українським спільним підприємством по сервісному обслуговуванню автомобілів та мотоциклів випускаючих заводом "Іжмаш" "КИЇВІЖСЕРВІС" (надалі - Позивач) та з Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРАНССЕРВІСІНВЕСТ. Н" (надалі - Відповідач) було укладено дилерський договір № 0406/7-1 про співробітництво в області реалізації продукції-автомобілів марок ВАЗ, ІЖ, Даєво,Таврія та ін. (надалі - договір).

Виконуючи взяті на себе зобов`язання за договором № 0406/7 від 04.06.2007р. Позивачем на розрахунковий рахунок Відповідача була перерахована передоплата на підставі рахунку-фактури № 2503-109 від 25.03.2008р. та рахунку-фактури від 10.04.2008р. згідно платіжного № 94 від 14.04.2008р. - 44.840,00 грн.; згідно платіжного доручення № 99 від 17.04.2008р. - 51.400,00 грн.; згідно платіжного доручення № 102 від 21.04.2008р. - 54.200,00 грн.; згідно платіжного доручення № 107 від 22.04.2008р - 44.000 00 грн.,; згідно платіжного доручення №102 від 23.04.2008р. - 49.940,00 грн.; платіжне доручення № 90 від 09.04.08р. - 44.000,00 грн., а всього на суму - 288,380 00 грн. (двісті вісімдесят вісім тисяч триста вісімдесят грн. 00 коп. для придбання та одержання автомобілів.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно правил отримання продукції Постачальнику (Відповідачу) необхідно пред`явити довіреність від Позивача на отримання продукції, посвідчення особи, яка отримує продукцію та свідоцтво платника ПДВ.

Незважаючи на отримані від Позивача грошові кошти передоплати за автомобілі, Відповідач свої зобов`язання перед Позивачем не виконав і продукцію - автомобілі ВАЗ та інші - у 2008р. Позивачу не поставив.

Відповідач, порушуючи правила отримання продукції (автомобілів) видав ці автомобілі на суму 288,380,00 грн. у 2008р. ОСОБА_1 , який не є робітником Позивача та не знаходився з ним у трудових відносинах і шахрайським шляхом (обманом) заволодів цими автомобілями після чого продав їх, а виручені від продажу автомобілів, як. належали Позивачу, грошові кошти привласнив та розпорядився ними на свій розсуд.

СВ Дніпровського РУ ГУ МВС України у м. Києві проти ОСОБА_1 за ці шахрайські дії та незаконне привласнення від продажу автомобілів грошових коштів порушено кримінальну справу за № 04-18039 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст.190 КІС України і Дніпровським районним судом м. Києва він притягується до кримінальної відповідальності. По цій кримінальній справі Позивача визнано цивільним позивачем.

Від акту звірки взаєморозрахунку між сторонами станом на 01.06.2009р. Відповідач ухиляється та змінив свою юридичну адресу.

Відповідач не надав суду відзиву чи інших документів, які б могли спростувати обставини викладені в позовній заяві.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Укладений між Позивачем та Відповідачем Контракт за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексом України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав свої договірні зобов`язання у повному обсязі, здійснивши передплату за поставку автомобілів.

Водночас відповідач, порушив умови Договору, не поставивши позивачу автомобілі.

Частиною 3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Судовій збір відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНССЕРВІСІНВЕСТ. Н (02660, м. Київ, Деснянський район, ВУЛИЦЯ МАГНІТОГОРСЬКА, будинок 1; ідентифікаційний код 34344030) на користь Російсько-українського спільного підприємства по сервісному обслуговуванню автомобілів та мотоциклів випускаючих заводом "Іжмаш" "КИЇВІЖСЕРВІС" (02206, м. Київ, вул. Малишко, 21б, кв. 120; 02090, м. Київ, Дніпровський район, ВУЛИЦЯ СИВАСЬКА, будинок 14-А; ідентифікаційний код 14350599) грошові кошти в розмірі 288 380 грн. (Двiстi вiсiмдесят вiсiм тисяч триста вiсiмдесят гривень 00 копiйок), держмито в розмірі 2 883, 80 грн.(Двi тисячi вiсiмсот вiсiмдесят три гривнi 80 копiйок) та 118,00 грн. (Сто вiсiмнадцять гривень 00 копiйок) інформаційно-технічне забезпечення.

3.Рішення підлягає оскарженню в порядку та строк розділу ІV ГПК України, та набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України.

4.Видати наказ відповідно до ст. 327 ГПК України.

Суддя М.В. Пасько

Інформацію по справі можна отримати за веб-адресою: http://court.gov.ua/fair/ .