Рішення

від 09.12.2019 по справі 369/9283/17

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/9283/17

Провадження № 2/369/78/19

РІШЕННЯ

Іменем України

09.12.2019 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді - Дубас Т.В.,

за участю секретаря - Мазурик Д.С.,

за участю представника позивача - Паламарчука І.І.,

представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ,

представника відповідача ПАТ Укрсоцбанк - Галас П.В.,

представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до АТ Укрсоцбанк , ОСОБА_6 , ТОВ Левелз , ОСОБА_1 , від імені якої діє ОСОБА_3 та ОСОБА_3 про визнання правочину не дійсним, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2018 року ОСОБА_5 звернулась до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк (далі - ПАТ Укрсоцбанк ), ОСОБА_6 , товариства з обмеженою відповідальністю Левелз (далі - ТОВ Левелз ), ОСОБА_1 , від імені якої діє ОСОБА_3 та ОСОБА_3 про визнання правочину не дійсним.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовувала тим, що 13 червня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю "УніКредит Банк" (далі - ТОВ УніКредит Банк ) та ОСОБА_5 було укладено договір про іпотечний кредит № MRTG-000000013330, відповідно до якого банк зобов`язався надати позичальнику на положеннях та умовах цього договору грошові кошти в сумі 242 000 (двісті сорок дві тисячі) євро, а позичальник зобов`язався прийняти, використати за цільовим призначенням та повернути (погасити) Кредит, а також сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 10,0% процентів річних, комісії, неустойки та інші платежі в порядку, на умовах та в строки, визначені цим договором.

Кредит надавався строком на 30 (тридцять) років зі строком остаточного повернення кредиту не пізніше 13 червня 2038 року.

Кредитні кошти були призначені для придбання житлового будинку АДРЕСА_1 з надвірними будівлями та спорудами, що в цілому складає домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки, площею 0,1000 га, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3222486201:01:018:0115.

Також, 13 червня 2008 року між ТОВ "УніКредит Банк" та ОСОБА_3 було укладено договір поруки № MRTG-000000013330/Р, відповідно до якого поручитель поручається перед банком солідарно в повному обсязі відповідати за своєчасне виконання боржником усіх його зобов`язань за договором про іпотечний кредит № MRTG-000000013330 від 13 червня 2008 року та додатковими договорами до нього, які можуть бути укладені в майбутньому.

В подальшому 13 червня 2008 року між ТОВ "УніКредит Банк" та ОСОБА_5 , було укладено іпотечний договір № MRTG-000000013330/S, відповідно до якого предметом іпотеки за цим договором є житловий будинок АДРЕСА_1 разом з надвірними будівлями та спорудами, що в цілому складає домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить іпотекодавцю на праві власності, що підтверджується договором купівлі-продажу, посвідченим 13 червня 2008 року, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою С.М., зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів, про що надано відповідний витяг та земельна ділянка, площею 0,1000 га, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3222486201:01:018:0115.

20 вересня 2016 року між ПАТ "Укрсоцбанк" та ТОВ "Левелз", було укладено договір про відступлення права вимоги за договором про іпотечний кредит № MRTG-000000013330 від 13 червня 2008 року.

20 вересня 2016 року між ПАТ "Укрсоцбанк" та ТОВ "Левелз" було укладено договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором № MRTG-000000013330/S, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою С.М., 13 червня 2008 року за реєстровим № 3666, відповідно до якого первісний іпотекодержатель відступає, а новий іпотекодержатель набуває право вимоги за іпотечним договором зі всіма договорами про внесення змін та доповнень, які були укладені між первісним іпотекодержателем та іпотекодавцем ОСОБА_5 .

До нового іпотекодержателя переходять всі права первісного іпотекодержателя за іпотечним договором в повному обсязі та на умовах, які існували на момент відступлення права вимоги, включаючи, але не обмежуючись, правом звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором.

3 жовтня 2016 року між ТОВ "Левелз" та ОСОБА_6 було укладено договір про відступлення права вимоги за договором про іпотечний кредит № MRTG-000000013330 від 13 червня 2008 року, відповідно до якого первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги за договором про іпотечний кредит № MRTG-000000013330 від 13 червня 2008 року, укладеного між ТОВ " УніКредит Банк" та ОСОБА_5 , належне первісному кредиторові відповідно до договору про відступлення права вимоги від 20 вересня 2016 року, укладеного між первісним кредитором та ПАТ "Укрсоцбанк".

Також, 3 жовтня 2016 року між ТОВ "Левелз" та ОСОБА_6 , було укладено договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором № MRTG-000000013330/S, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою С.М., 13 червня 2008 року за реєстровим №3666, відповідно до якого первісний іпотекодержатель відступає, а новий іпотекодержатель набуває право вимоги за іпотечним договором зі всіма договорами про внесення змін та доповнень, які були укладені між первісним іпотекодержателем та іпотекодавцем ОСОБА_5 .

До нового іпотекодержателя переходять всі права первісного іпотекодержателя за іпотечним договором в повному обсязі та на умовах, які існували на момент відступлення права вимоги, включаючи, але не обмежуючись, правом звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором.

5 жовтня 2016 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 , було укладено договір про відступлення права вимоги за договором про іпотечний кредит № MRTG-000000013330 від 13 червня 2008 року, відповідно до якого первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги за договором про іпотечний кредит № MRTG-000000013330 від 13 червня 2008 року, укладеного між ТОВ "УніКредит Банк" та ОСОБА_5 , належне первісному кредиторові відповідно до договору про відступлення права вимоги від 20 вересня 2016 року, укладеного між первісним кредитором та ПАТ "Укрсоцбанк".

Також, 5 жовтня 2016 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 , було укладено договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором № MRTG-000000013330/S, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою С.М., 13 червня 2008 року за реєстровим №3666, відповідно до якого первісний іпотекодержатель відступає, а новий іпотекодержатель набуває права за іпотечним договором №MRTG-000000013330/S, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою С.М., 13 червня 2008 року за реєстровим №3666, укладений між ТОВ "УніКредит Банк" та ОСОБА_5 , з метою забезпечення виконання позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором.

Предметом іпотеки за іпотечним договором є житловий будинок АДРЕСА_1 разом з надвірними будівлями та спорудами, що в цілому складає домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка, площею 0,1000 га, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3222486201:01:018:0115.

Відповідно до п.7.1.10 вищезазначеного договору іпотеки іпотекодержатель може здійснювати уступку права вимоги за цим Договором третім особам без отримання згоди іпотекодавця. Іпотекодержатель зобов`язаний письмово попередити Іпотекодавця протягом 5 (п`яти) банківських днів про відступлення права вимоги а цим договором і права вимоги за кредитним договором.

ОСОБА_5 не була належним чином повідомлена про відступлення права вимоги за кредитним договором та за договором іпотеки, обов`язковість якого передбачено договором іпотеки.

Як зазначила позивач, договір про відступлення укладено з порушенням вимог п.7.1.10 договору іпотеки та ч.1 ст.516 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), тому є підстави для визнання його недійсним.

З аналізу норм ЦК України вбачається, що за загальним правилом заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, оскільки не впливає на характер, обсяг і порядок виконання ним своїх обов`язків, не погіршує становище боржника та не зачіпає його інтересів, однак сторони мають право додатково врегулювати порядок заміни кредитора у договорі.

Тобто відсутність згоди боржника на заміну кредитора у зобов`язанні, якщо обов`язковість такої згоди передбачено договором, є підставою для визнання недійсним на підставі ч. 1 ст. 203 ЦК України договору про відступлення права вимоги, оскільки він суперечить вимогам ч. 1 ст. 516 ЦК України.

Крім того, укладанням договорів про відступлення права вимоги було порушено вимоги ст.1 Закону України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті відповідно до якого не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із ст. 4 Закону України Про заставу та/або предметом іпотеки згідно із ст. 5 Закону України Про іпотеку , якщо таке майно виступає як забезпечення зобов`язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об`єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об`єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку; 2) не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) інше майно (майнові права), яке відповідно до законодавства або кредитного договору підлягає стягненню з позичальника, зазначеного у підпункті 1 цього пункту, при недостатності коштів, одержаних стягувачем від реалізації (переоцінки) предмета застави (іпотеки); 3) кредитна установа не може уступити (продати, передати) заборгованість або борг, визначений у підпункті 1 цього пункту, на користь (у власність) іншої особи.

Позивач просила суд визнати недійсним договір про відступлення права вимоги від 20 вересня 2016 року, укладений між ПАТ "Укрсоцбанк" та ТОВ "Левелз" за договором про іпотечний кредит № MRTG-000000013330 від 13 червня 2008 року та визнати недійсним договір про відступлення права вимоги від 20 вересня 2016 року укладений між ПАТ "Укрсоцбанк" та ТОВ "Левелз" за іпотечним договором № MRTG-000000013330/S, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою С.М., 13 червня 2008 року за реєстровим № 3666; визнати недійсним договір про відступлення права вимоги від 3 жовтня 2016 року укладений між ТОВ "Левелз" та ОСОБА_6 за договором про іпотечний кредит № MRTG-000000013330 від 13 червня 2008 року та визнати недійсним договір про відступлення права вимоги від 3 жовтня 2016 року укладений між ТОВ "Левелз" та ОСОБА_6 за іпотечним договором № MRTG-000000013330/S, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою С.М., 13 червня 2008 року за реєстровим № 3666; визнати недійсним договір про відступлення права вимоги від 5 жовтня 2016 року укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 за договором про іпотечний кредит № MRTG-000000013330 від 13 червня 2008 року та визнати недійсним договір про відступлення права вимоги від 5 жовтня 2016 року укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 за іпотечним договором №MRTG-000000013330/S, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою С.М., 13 червня 2008 року за реєстровим № 3666.

07.09.2017 було відкрито провадження у вищезазначеній справі.

У зв`язку із набранням чинності нової редакції Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25.05.2018 було продовжено судовий розгляд справи за правилами загального позовного провадження; з метою виконання вимог ч.1 ст. 189 ЦПК України було розпочато підготовче провадження у справі.

17.09.2018 представник ОСОБА_3 подав до суду відзив на позовну заяву за вх. № 32564, відповідно до якого зазначив, що ЦК України не зазначено зобов`язання повідомляти боржника про відступлення права вимоги за кредитним договором.

Відступлення права вимоги за іпотекою є невід`ємною частиною відступлення права вимоги за основним зобов`язанням, яке випливає з договору кредиту і можливе лише в разі відступлення права вимоги за кредитним договором, що визначається ч. 1 ст. 24 Закону України Про іпотеку , тобто разом із правами за кредитним та договорами забезпечення до нового кредитора перейде також право звернення стягнення на предмет іпотеки.

Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 в повному обсязі.

18.09.2018 представник ОСОБА_1 подав до суду відзив на позовну заяву за вх. № 32783, аналогічний за змістом до відзиву представника ОСОБА_3 ; просив відмовити у задоволенні позову.

В подальшому представник ОСОБА_1 подав до суду письмові пояснення на позовну заяву, зазначивши, що позивач у позовній заяві посилається на дію Закону України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті , що не є правильним твердженням, оскільки оспорювані договори укладені не щодо стягнення майна, а про відступлення права вимоги за основним зобов`язанням, що відповідно до ЦК України є правомірним.

Крім того, в даній справі не дотримані умови, передбачені Законом України Про мораторій на стягнення майна громадян України , зокрема відповідно до п.2.1.1 іпотечного договору № MRTG-000000013330/S загальна площа вищезазначеного будинку становить 337,0 кв.м., що значно перевищує норму ч. 3 пп. 1 п. 1 даного Закону, та позивач не використовує його як місце постійного проживання, що підтверджується рішенням у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про визначення місця проживання дитини.

Також, представник ОСОБА_1 вказав, що договором іпотеки передбачено можливість здійснення уступки права вимоги за договором третім особам без отримання згоди іпотекодавця. Єдиним наслідком, у випадку якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, є те, що новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків, у цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Крім того, позивач в порушення п. 5.3.5 договору про іпотечний кредит не повідомила кредитора про зміну реєстрації свого постійного місця проживання, фактичного місця проживання та місця працевлаштування, у зв`язку з чим кредитор повідомив про відступлення права вимоги за адресою: АДРЕСА_3 .

Представник відповідача просив відмовити у задоволенні заявленого позову.

Представник позивача подав до суду заяву про уточнення позовних вимог, зазначивши що ОСОБА_10 , який діяв нібито від імені ПАТ Укрсоцбанк та підписував спірний договір відступлення прав вимоги в ПАТ Укрсоцбанк не працював та довіреність від ПАТ Укрсоцбанк на ім`я ОСОБА_10 не видавався, що підтверджується копіями довідок від Банку.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05.11.2018 було залучено до участі у справі у якості співвідповідача Акціонерне товариство Укрсоцбанк .

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23.11.2018 було задоволено заяву про забезпечення позову та накладено арешт на земельну ділянку площею 0,1000 га, кадастровий номер 3222486201:01:018:0115 та домоволодіння, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Представник ОСОБА_3 подав до суду відзив письмові пояснення на позовну заяву, аналогічні за змістом до письмових пояснень представника ОСОБА_1 .

Представник АТ Укрсоцбанк подав до суду письмові пояснення, зазначивши, що громадянин ОСОБА_10 , який ніби то він імені Банку та на підставі відповідної довіреності укладав договір про відступлення права вимоги за кредитним договором та договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором на користь ТОВ Левелз не мав трудових відносин з Банком, останній не надавав ОСОБА_10 довіреності на право укладання спірних договорів, а тому останні необхідно визнати недійсними.

14.12.2018 представник ОСОБА_1 подав до суду письмові пояснення на позовну заяву за вх. № 44917, відповідно до яких зазначив, що 19 жовтня 2017 року суддею Києво-Святошинського районного суду Київської області було задоволено заяву ОСОБА_1 про зміну сторони його правонаступником по цивільній справі за позовом ПАТ УкрсоцБанк до ОСОБА_5 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, при чому при розгляді даної заяви представник ПАТ Укрсоцбанк підтримав заявлені вимоги, тобто Банк по суті визнавав дійсними договори про відступлення прав вимоги.

Вказав, що надані представником Банку довідки про не надання ОСОБА_10 довіреності на укладання спірних договорів не є встановленим фактом в судовому порядку.

Також представником відповідача зазначено, що договором про відступлення прав вимоги права боржника/іпотекодавця із зміною кредитора не порушуються.

В судовому засіданні представник позивача просив задовольнити заявлені позовні вимоги.

Представник АТ Укрсоцбанк визнав заявлений позов.

Представники відповідачів заперечували проти задоволення позову у повному обсязі.

Суд, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши письмові докази по справі приходить до висновку про задоволення заявленого позову з огляду на наступне.

У відповідності до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13 цього Кодексу.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Як встановлено в судовому засіданні, що 13 червня 2008 року між ТОВ УніКредит Банк та ОСОБА_5 було укладено договір про іпотечний кредит № MRTG-000000013330, відповідно до якого банк зобов`язався надати позичальнику на положеннях та умовах цього договору грошові кошти в сумі 242 000 (двісті сорок дві тисячі) євро, а позичальник зобов`язався прийняти, використати за цільовим призначенням та повернути (погасити) Кредит, а також сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 10,0% процентів річних, комісії, неустойки та інші платежі в порядку, на умовах та в строки, визначені цим договором.

Кредит надавався строком на 30 (тридцять) років зі строком остаточного повернення кредиту не пізніше 13 червня 2038 року.

Кредитні кошти були призначені для придбання житлового будинку АДРЕСА_1 з надвірними будівлями та спорудами, що в цілому складає домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки, площею 0,1000 га, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3222486201:01:018:0115.

За правилами ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Також, 13 червня 2008 року між ТОВ "УніКредит Банк" та ОСОБА_3 було укладено договір поруки № MRTG-000000013330/Р, відповідно до якого поручитель поручається перед банком солідарно в повному обсязі відповідати за своєчасне виконання боржником усіх його зобов`язань за договором про іпотечний кредит № MRTG-000000013330 від 13 червня 2008 року та додатковими договорами до нього, які можуть бути укладені в майбутньому.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку; поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

В подальшому, 13 червня 2008 року між ТОВ "УніКредит Банк" та ОСОБА_5 , було укладено іпотечний договір № MRTG-000000013330/S, відповідно до якого предметом іпотеки за цим договором є житловий будинок АДРЕСА_1 разом з надвірними будівлями та спорудами, що в цілому складає домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить іпотекодавцю на праві власності, що підтверджується договором купівлі-продажу, посвідченим 13 червня 2008 року, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою С.М., зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів, про що надано відповідний витяг та земельна ділянка, площею 0,1000 га, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3222486201:01:018:0115.

Відповідно до Закону України Про іпотеку іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотеко держатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

20 вересня 2016 року між ПАТ "Укрсоцбанк" та ТОВ "Левелз", було укладено договір про відступлення права вимоги за договором про іпотечний кредит № MRTG-000000013330 від 13 червня 2008 року.

20 вересня 2016 року між ПАТ "Укрсоцбанк" та ТОВ "Левелз" було укладено договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором № MRTG-000000013330/S, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою С.М., 13 червня 2008 року за реєстровим № 3666, відповідно до якого первісний іпотекодержатель відступає, а новий іпотекодержатель набуває право вимоги за іпотечним договором зі всіма договорами про внесення змін та доповнень, які були укладені між первісним іпотекодержателем та іпотекодавцем ОСОБА_5 .

Статтею 512 ЦК України визначено підстави заміни кредитора у зобов`язанні, зокрема внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно зі ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Разом з тим, 07 червня 2014 року набрав чинності Закон України № 1304-VII від 03 червня 2014 року Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті , відповідно до якого протягом дії цього Закону не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України Про заставу та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України Про іпотеку , якщо таке майно виступає як забезпечення зобов`язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об`єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об`єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв.м. для житлового будинку.

Підпункт 3 п. 1 цього Закону передбачає, що кредитна установа не може уступити (продати, передати) заборгованість або борг, визначений у підпункті 1 цього пункту, на користь (у власність) іншої особи.

Як вбачається з копії технічного паспорту, на момент укладання вищезазначених договорів загальна площа будинку АДРЕСА_1 складала 239,3 кв.м.

Судом встановлено, що кредит ОСОБА_5 був наданий в іноземній валюті на споживчі цілі, що підтверджується самим кредитним договором і не заперечується сторонами, житловий будинок АДРЕСА_1 ( предмет іпотеки) за адресою: АДРЕСА_1 , є єдиним нерухомим житловим майном, яке боржник має у власності, та єдиним його місцем проживання, загальна площа житлового будинку, згідно технічного паспорту на нього, менше 250 кв.м.

Таким чином, положення Закону України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті унеможливлюють без згоди ОСОБА_5 уступлення (продаж, передання) такої заборгованості або боргу.

Суд не приймає до уваги твердження представників відповідачів, що рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про визначення місця проживання дитини та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 , треті особи: Служба у справах дітей Києво-Святошинської районної державної адміністрації про визначення місця проживання дитини від 19.08.2013, підтверджує наявність у позивача іншого житла, оскільки враховуючи дату ухвалення такого рішення (задовго до укладання договорів про відступлення права вимоги) відсутні підстави для твердження про незмінність ситуації і наявність іншого житла у власності ОСОБА_5 .

Належних та допустимих доказів щодо знаходження у власності ОСОБА_5 іншого нерухомого житлового майна суду не надано.

Крім того, як вбачається із копій відповідей ПАТ Укрсоцбанк за № 02-26/2297 від 24.10.2017 та № 03-26/975 від 25.10.2017, відповідно до Реєстру довіреностей ПАТ Укрсоцбанк юридичним департаментом довіреність на ім`я ОСОБА_10 не видавалась та останній з 01.01.2013 по дату видачі відповіді не мав трудових відносин з ПАТ Укрсоцбанк .

Представник АТ Укрсоцбанк в судовому засіданні зазначав, що Банк не мав трудових відносин з ОСОБА_10 ; довіреність на право укладання договорів про відступлення права вимоги Банк останньому не надавав.

Згідно з п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 6 листопада 2009 року за № 9, судам відповідно до статті 215 ЦК України, необхідно розмежовувати види недійсності правочинів: нікчемні правочини - якщо їх недійсність встановлена законом (частина перша статті 219, частина перша статті 220, частина перша статті 224 тощо), та оспорювані - якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом (частина друга статті 222, частина друга статті 223, частина перша статті 225 ЦК тощо).

Нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом.

Оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ст. 215 ЦК України).

Враховуючи, що укладанням договорів про відступлення права вимоги між ПАТ Укрсоцбанк та ТОВ Левелз від 20.09.2016 порушено вимоги Закону України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті та вимоги ЦК України, останні підлягають визнанню недійсними.

В подальшому, 3 жовтня 2016 року між ТОВ "Левелз" та ОСОБА_6 було укладено договір про відступлення права вимоги за договором про іпотечний кредит № MRTG-000000013330 від 13 червня 2008 року, відповідно до якого первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги за договором про іпотечний кредит № MRTG-000000013330 від 13 червня 2008 року, укладеного між ТОВ " УніКредит Банк" та ОСОБА_5 , належне первісному кредиторові відповідно до договору про відступлення права вимоги від 20 вересня 2016 року, укладеного між первісним кредитором та ПАТ "Укрсоцбанк".

Також, 3 жовтня 2016 року між ТОВ "Левелз" та ОСОБА_6 , було укладено договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором № MRTG-000000013330/S, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою С.М., 13 червня 2008 року за реєстровим №3666, відповідно до якого первісний іпотекодержатель відступає, а новий іпотекодержатель набуває право вимоги за іпотечним договором зі всіма договорами про внесення змін та доповнень, які були укладені між первісним іпотекодержателем та іпотекодавцем ОСОБА_5 .

5 жовтня 2016 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 , було укладено договір про відступлення права вимоги за договором про іпотечний кредит № MRTG-000000013330 від 13 червня 2008 року, відповідно до якого первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги за договором про іпотечний кредит № MRTG-000000013330 від 13 червня 2008 року, укладеного між ТОВ "УніКредит Банк" та ОСОБА_5 , належне первісному кредиторові відповідно до договору про відступлення права вимоги від 20 вересня 2016 року, укладеного між первісним кредитором та ПАТ "Укрсоцбанк".

Також, 5 жовтня 2016 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 , було укладено договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором № MRTG-000000013330/S, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою С.М., 13 червня 2008 року за реєстровим №3666, відповідно до якого первісний іпотекодержатель відступає, а новий іпотекодержатель набуває права за іпотечним договором №MRTG-000000013330/S, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою С.М., 13 червня 2008 року за реєстровим №3666, укладений між ТОВ "УніКредит Банк" та ОСОБА_5 , з метою забезпечення виконання позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором.

Враховуючи, що суд прийшов до висновку про визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги між ПАТ Укрсоцбанк та ТОВ Левелз від 20.09.2016 порушено вимоги Закону України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті , то і укладені в подальшому договори про відступлення права вимоги ОСОБА_6 та ОСОБА_1 підлягають визнання недійсними.

Щодо інших тверджень сторін, письмових доказів, суд зазначає, що вони, були досліджені у судовому засіданні та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються судом в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України , рішення від 10.02.2010). Крім того, аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц.

Враховуючи, що судом ухвалено рішення про задоволення позову ОСОБА_5 до АТ Укрсоцбанк , ОСОБА_6 , ТОВ Левелз , ОСОБА_1 , від імені якої діє ОСОБА_3 та ОСОБА_3 про визнання правочину не дійсним у повному обсязі, суд відповідно до ст. 158 ЦПК України вважає за необхідне скасувати заходи забезпечення вказаного позову, вжиті ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23.11.2018 в даній справі.

На підставі вищевикладеного, ст. ст. 15, 16, 203, 215 Цивільного кодексу України, Закону України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті , керуючись ст. ст. 12, 13, 76-82, 137, 141, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_5 до АТ Укрсоцбанк , ОСОБА_6 , ТОВ Левелз , ОСОБА_1 , від імені якої діє ОСОБА_3 та ОСОБА_3 про визнання правочину не дійсним - задовольнити.

Визнати недійсним договір про відступлення права вимоги від 20 вересня 2016 року укладений між ПАТ "Укрсоцбанк" та ТОВ "ЛЕВЕЛЗ" за договором про іпотечний кредит № MRTG-000000013330 від 13 червня 2008 року та визнати недійсним договір про відступлення права вимоги від 20 вересня 2016 року укладений між ПАТ "Укрсоцбанк" та ТОВ "ЛЕВЕЛЗ" за іпотечним договором № MRTG-000000013330/S, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою С.М., 13 червня 2008 року за реєстровим №3666.

Визнати недійсним договір про відступлення права вимоги від 03 жовтня 2016 року укладений між ТОВ "ЛЕВЕЛЗ" та ОСОБА_6 за договором про іпотечний кредит № MRTG-000000013330 від 13 червня 2008 року та визнати недійсним договір про відступлення права вимоги від 03 жовтня 2016 року, укладений між ТОВ "ЛЕВЕЛЗ" та ОСОБА_6 за іпотечним договором №MRTG-000000013330/S, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою С.М., 13 червня 2008 року за реєстровим № 3666.

Визнати недійсним договір про відступлення права вимоги від 05 жовтня 2016 року укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 за договором про іпотечний кредит № MRTG-000000013330 від 13 червня 2008 року та визнати недійсним договір про відступлення права вимоги від 05 жовтня 2016 року укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 за іпотечним договором № MRTG-000000013330/S, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою С.М., 13 червня 2008 року за реєстровим № 3666.

Скасувати арешт, що накладений ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23.11.2018 року, на земельну ділянку площею 0,1000 га, кадастровий номер 3222486201:01:018:0115, та домоволодіння, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Київського апеляційного суду або через Києво-Святошинський районний суд Київської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про позивача: ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ).

Інформація про відповідача: АТ Укрсоцбанк (Код ЄДРПОУ 00039019, місцезнаходження: м. Київ, вул. Ковпака, 29).

Інформація про відповідача: ОСОБА_6 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_4 ).

Інформація про відповідача: ТОВ ЛЕВЕЛЗ (код ЄДРПОУ: 40449913, місцезнаходження: м. Київ, вул. Раскової Марини, 2-А).

Інформація про відповідача: ОСОБА_1 від імені якої діє ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ).

Інформація про відповідача: ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ).

Повний текст рішення виготовлений 11 січня 2020 року.

Суддя: Дубас Т.В.