Постанова

від 01.09.2020 по справі 369/9283/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа №369/9283/17 головуючий у суді І інстанції: Дубас Т.В.

провадження №22-ц/824/5276/2020 головуючий у суді ІІ інстанції: Сушко Л.П.

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 вересня 2020 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

Головуючого судді: Сушко Л.П.,

суддів: Іванової І.В., Сліпченка О.І.,

секретар судового засідання: Спеней О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09 грудня 2019року у справі запозовом ОСОБА_1 до АТ "Альфа-Банк", ОСОБА_2 , ТОВ Левелз , ОСОБА_3 , від імені якої діє ОСОБА_4 та ОСОБА_4 про визнання договорів про відступлення прав вимогинедійсними,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк , ОСОБА_2 , товариства з обмеженою відповідальністю Левелз , ОСОБА_3 , від імені якої діє ОСОБА_4 та ОСОБА_4 про визнання правочину не дійсним.

Свої позовні вимоги обґрунтовувала тим, що 13 червня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю "УніКредит Банк" (далі - ТОВ УніКредит Банк ) та ОСОБА_1 було укладено договір про іпотечний кредит № MRTG-000000013330, відповідно до якого банк зобов`язався надати позичальнику на положеннях та умовах цього договору грошові кошти в сумі 242000 євро, а позичальник зобов`язався прийняти, використати за цільовим призначенням та повернути Кредит, а також сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 10,0% процентів річних, комісії, неустойки та інші платежі в порядку, на умовах та в строки, визначені цим договором.

Кредит надавався строком на 30 років зі строком остаточного повернення кредиту не пізніше 13 червня 2038 року.

Кредитні кошти були призначені для придбання житлового будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки, площею 0,1000 га, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3222486201:01:018:0115.

Також, 13 червня 2008 року між ТОВ "УніКредит Банк" та ОСОБА_4 було укладено договір поруки № MRTG-000000013330/Р, відповідно до якого поручитель поручається перед банком солідарно в повному обсязі відповідати за своєчасне виконання боржником усіх його зобов`язань за договором про іпотечний кредит № MRTG-000000013330 від 13 червня 2008 року та додатковими договорами до нього, які можуть бути укладені в майбутньому.

В подальшому 13 червня 2008 року між ТОВ "УніКредит Банк" та ОСОБА_1 , було укладено іпотечний договір № MRTG-000000013330/S, відповідно до якого предметом іпотеки за цим договором є житловий будинок АДРЕСА_1 , що належить іпотекодавцю на праві власності, що підтверджується договором купівлі-продажу, посвідченим 13 червня 2008 року, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою С.М., зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів, про що надано відповідний витяг та земельна ділянка, площею 0,1000 га, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3222486201:01:018:0115.

20 вересня 2016 року між ПАТ "Укрсоцбанк" та ТОВ "Левелз", було укладено договір про відступлення права вимоги за договором про іпотечний кредит № MRTG-000000013330 від 13 червня 2008 року.

20 вересня 2016 року між ПАТ "Укрсоцбанк" та ТОВ "Левелз" було укладено договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором № MRTG-000000013330/S, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою С.М., 13 червня 2008 року за реєстровим № 3666, відповідно до якого первісний іпотекодержатель відступає, а новий іпотекодержатель набуває право вимоги за іпотечним договором зі всіма договорами про внесення змін та доповнень, які були укладені між первісним іпотекодержателем та іпотекодавцем ОСОБА_1 .

До нового іпотекодержателя переходять всі права первісного іпотекодержателя за іпотечним договором в повному обсязі та на умовах, які існували на момент відступлення права вимоги, включаючи, але не обмежуючись, правом звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором.

3 жовтня 2016 року між ТОВ "Левелз" та ОСОБА_2 було укладено договір про відступлення права вимоги за договором про іпотечний кредит № MRTG-000000013330 від 13 червня 2008 року, відповідно до якого первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги за договором про іпотечний кредит № MRTG-000000013330 від 13 червня 2008 року, укладеного між ТОВ " УніКредит Банк" та ОСОБА_1 , належне первісному кредиторові відповідно до договору про відступлення права вимоги від 20 вересня 2016 року, укладеного між первісним кредитором та ПАТ "Укрсоцбанк".

Також, 3 жовтня 2016 року між ТОВ "Левелз" та ОСОБА_2 , було укладено договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором № MRTG-000000013330/S, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою С.М., 13 червня 2008 року за реєстровим №3666, відповідно до якого первісний іпотекодержатель відступає, а новий іпотекодержатель набуває право вимоги за іпотечним договором зі всіма договорами про внесення змін та доповнень, які були укладені між первісним іпотекодержателем та іпотекодавцем ОСОБА_1 .

До нового іпотекодержателя переходять всі права первісного іпотекодержателя за іпотечним договором в повному обсязі та на умовах, які існували на момент відступлення права вимоги, включаючи, але не обмежуючись, правом звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором.

5 жовтня 2016 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , було укладено договір про відступлення права вимоги за договором про іпотечний кредит № MRTG-000000013330 від 13 червня 2008 року, відповідно до якого первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги за договором про іпотечний кредит № MRTG-000000013330 від 13 червня 2008 року, укладеного між ТОВ "УніКредит Банк" та ОСОБА_1 , належне первісному кредиторові відповідно до договору про відступлення права вимоги від 20 вересня 2016 року, укладеного між первісним кредитором та ПАТ "Укрсоцбанк".

Також, 5 жовтня 2016 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , було укладено договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором № MRTG-000000013330/S, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою С.М., 13 червня 2008 року за реєстровим №3666, відповідно до якого первісний іпотекодержатель відступає, а новий іпотекодержатель набуває права за іпотечним договором №MRTG-000000013330/S, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою С.М., 13 червня 2008 року за реєстровим №3666, укладений між ТОВ "УніКредит Банк" та ОСОБА_1 , з метою забезпечення виконання позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором.

Предметом іпотеки за іпотечним договором є житловий будинок АДРЕСА_1 та земельна ділянка, площею 0,1000 га, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3222486201:01:018:0115.

Відповідно до п.7.1.10 вищезазначеного договору іпотеки іпотекодержатель може здійснювати уступку права вимоги за цим Договором третім особам без отримання згоди іпотекодавця. Іпотекодержатель зобов`язаний письмово попередити Іпотекодавця протягом 5 (п`яти) банківських днів про відступлення права вимоги а цим договором і права вимоги за кредитним договором.

ОСОБА_1 не була належним чином повідомлена про відступлення права вимоги за кредитним договором та за договором іпотеки, обов`язковість якого передбачено договором іпотеки.

Як зазначила позивач, договір про відступлення укладено з порушенням вимог п.7.1.10 договору іпотеки та ч.1 ст.516 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), тому є підстави для визнання його недійсним.

З аналізу норм ЦК України вбачається, що за загальним правилом заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, оскільки не впливає на характер, обсяг і порядок виконання ним своїх обов`язків, не погіршує становище боржника та не зачіпає його інтересів, однак сторони мають право додатково врегулювати порядок заміни кредитора у договорі.

Тобто відсутність згоди боржника на заміну кредитора у зобов`язанні, якщо обов`язковість такої згоди передбачено договором, є підставою для визнання недійсним на підставі ч. 1 ст. 203 ЦК України договору про відступлення права вимоги, оскільки він суперечить вимогам ч. 1 ст. 516 ЦК України.

Крім того, укладанням договорів про відступлення права вимоги було порушено вимоги ст.1 Закону України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті відповідно до якого не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із ст. 4 Закону України Про заставу та/або предметом іпотеки згідно із ст. 5 Закону України Про іпотеку , якщо таке майно виступає як забезпечення зобов`язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об`єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об`єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку; 2) не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) інше майно (майнові права), яке відповідно до законодавства або кредитного договору підлягає стягненню з позичальника, зазначеного у підпункті 1 цього пункту, при недостатності коштів, одержаних стягувачем від реалізації (переоцінки) предмета застави (іпотеки); 3) кредитна установа не може уступити (продати, передати) заборгованість або борг, визначений у підпункті 1 цього пункту, на користь (у власність) іншої особи.

Позивач просила суд визнати недійсним договір про відступлення права вимоги від 20 вересня 2016 року, укладений між ПАТ "Укрсоцбанк" та ТОВ "Левелз" за договором про іпотечний кредит № MRTG-000000013330 від 13 червня 2008 року та визнати недійсним договір про відступлення права вимоги від 20 вересня 2016 року укладений між ПАТ "Укрсоцбанк" та ТОВ "Левелз" за іпотечним договором № MRTG-000000013330/S, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою С.М., 13 червня 2008 року за реєстровим № 3666; визнати недійсним договір про відступлення права вимоги від 3 жовтня 2016 року укладений між ТОВ "Левелз" та ОСОБА_2 за договором про іпотечний кредит № MRTG-000000013330 від 13 червня 2008 року та визнати недійсним договір про відступлення права вимоги від 3 жовтня 2016 року укладений між ТОВ "Левелз" та ОСОБА_2 за іпотечним договором № MRTG-000000013330/S, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою С.М., 13 червня 2008 року за реєстровим № 3666; визнати недійсним договір про відступлення права вимоги від 5 жовтня 2016 року укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 за договором про іпотечний кредит № MRTG-000000013330 від 13 червня 2008 року та визнати недійсним договір про відступлення права вимоги від 5 жовтня 2016 року укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 за іпотечним договором №MRTG-000000013330/S, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою С.М., 13 червня 2008 року за реєстровим № 3666.

Також, представник позивача подав до суду заяву про уточнення позовних вимог, зазначивши що ОСОБА_6 , який діяв нібито від імені ПАТ Укрсоцбанк та підписував спірний договір відступлення прав вимоги в ПАТ Укрсоцбанк не працював та довіреність від ПАТ Укрсоцбанк на ім`я ОСОБА_6 не видавався, що підтверджується копіями довідок від Банку.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09 грудня 2019 року задоволено позовну заяву ОСОБА_1 до АТ Укрсоцбанк , ОСОБА_2 , ТОВ Левелз , ОСОБА_3 , від імені якої діє ОСОБА_4 та ОСОБА_4 про визнання правочину не дійсним.

Визнано недійсним договір про відступлення права вимоги від 20 вересня 2016 року укладений між ПАТ "Укрсоцбанк" та ТОВ "ЛЕВЕЛЗ" за договором про іпотечний кредит № MRTG-000000013330 від 13 червня 2008 року та визнати недійсним договір про відступлення права вимоги від 20 вересня 2016 року укладений між ПАТ "Укрсоцбанк" та ТОВ "ЛЕВЕЛЗ" за іпотечним договором № MRTG-000000013330/S, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою С.М., 13 червня 2008 року за реєстровим №3666.

Визнано недійсним договір про відступлення права вимоги від 03 жовтня 2016 року укладений між ТОВ "ЛЕВЕЛЗ" та ОСОБА_2 за договором про іпотечний кредит № MRTG-000000013330 від 13 червня 2008 року та визнати недійсним договір про відступлення права вимоги від 03 жовтня 2016 року, укладений між ТОВ "ЛЕВЕЛЗ" та ОСОБА_2 за іпотечним договором №MRTG-000000013330/S, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою С.М., 13 червня 2008 року за реєстровим № 3666.

Визнано недійсним договір про відступлення права вимоги від 05 жовтня 2016 року укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за договором про іпотечний кредит № MRTG-000000013330 від 13 червня 2008 року та визнати недійсним договір про відступлення права вимоги від 05 жовтня 2016 року укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за іпотечним договором № MRTG-000000013330/S, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою С.М., 13 червня 2008 року за реєстровим № 3666.

Скасовано арешт, що накладений ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23.11.2018 року, на земельну ділянку площею 0,1000 га, кадастровий номер 3222486201:01:018:0115, та домоволодіння, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Не погодившись із вказаним судовим ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, і порушення судом норм процесуального права, просив рішення суду першої інстанції скасувати та закрити провадження у справі. Вказує, що позивачем не надано жодного документу, який би підтверджував викладені обставини у позовній заяві, копію технічний паспорту, на який посилається суддя в своєму рішенні доручено позивачем у судовому засідання 09.12.2019 року, тобто в день винесення оскаржуваного рішення. Крім того, копія технічного паспорту будинку не була належним чином засвідчена ні позивачем, ні його представником, проте вказаний документ прийнято до матеріалів справи, не повідомивши про його наявність всіх сторін по справі. Також зазначає, що представнику відповідача відмовлену у призначенні судової будівельно-технічної експертизи для встановлення реального розміру будинку. Вважає, що листи АТ Укрсоцбанк №03-26/975 від 25.10.2017 року та №02-26/2297 від 24.10.2017 року не можуть братися до уваги судом та розглядатися в сукупному порядку з іншими доказами, оскільки інформація АТ Укрсоцбанк не є перевіреною в рамках кримінального провадження №12018100100012155 від 15.11.2018 року. Звертає увагу суду на те, що судом першої інстанції не надано належної оцінки доказів, на які посилався АТ Укрсоцбанк . Також вважає, що судом першої інстанції не враховано, що нотаріус мав перевірити справжність підписів учасників правочинів та інших осіб, які звернулися за вчиненням нотаріальної дії. Зазначає, що перед винесенням судового рішення суд повинен дати оцінку та перевірити всі твердження позивача щодо її єдиного місця проживання в буд. АДРЕСА_1 .. Крім того, судом першої інстанції не враховано рішення 19.08.2013 року, у якому визначено місце проживання дитини ОСОБА_8 за місцем проживання її матері ОСОБА_1 у АДРЕСА_2 .

ОСОБА_1 , АТ Укрсоцбанк , ОСОБА_2 , ТОВ Левелз відзиви на апеляційну скаргу, у встановлений апеляційним судом строк, не надали.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи даний спір і задовольняючи позов, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що укладанням договорів про відступлення права вимоги між ПАТ Укрсоцбанк та ТОВ Левелз від 20.09.2016 року порушено вимоги Закону України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті та вимоги ЦК України, тому останні підлягають визнанню недійсними.

Однак, такі висновки суду не відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до частин 1-5 статі 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Встановлено, що 13 червня 2008 року між ТОВ УніКредит Банк та ОСОБА_1 укладено договір про іпотечний кредит № MRTG-000000013330, відповідно до якого банк зобов`язався надати позичальнику на положеннях та умовах цього договору грошові кошти в сумі 242000 євро, а позичальник зобов`язався прийняти, використати за цільовим призначенням та повернути Кредит, а також сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 10,0% процентів річних, комісії, неустойки та інші платежі в порядку, на умовах та в строки, визначені цим договором.

Кредит надавався строком на 30 років зі строком остаточного повернення кредиту не пізніше 13 червня 2038 року.

Кредитні кошти були призначені для придбання житлового будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки, площею 0,1000 га, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3222486201:01:018:0115.

13 червня 2008 року між ТОВ "УніКредит Банк" та ОСОБА_4 укладено договір поруки № MRTG-000000013330/Р, відповідно до якого поручитель поручається перед банком солідарно в повному обсязі відповідати за своєчасне виконання боржником усіх його зобов`язань за договором про іпотечний кредит № MRTG-000000013330 від 13 червня 2008 року та додатковими договорами до нього, які можуть бути укладені в майбутньому.

13 червня 2008 року між ТОВ "УніКредит Банк" та ОСОБА_1 , укладено іпотечний договір № MRTG-000000013330/S, відповідно до якого предметом іпотеки за цим договором є житловий будинок АДРЕСА_1 , що належить іпотекодавцю на праві власності, що підтверджується договором купівлі-продажу, посвідченим 13 червня 2008 року, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою С.М., зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів, про що надано відповідний витяг та земельна ділянка, площею 0,1000 га, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3222486201:01:018:0115.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ст. 215 ЦК України).

Відповідно до п.7.1.10 Договору іпотеки іпотекодержатель може здійснювати уступку права вимоги за цим Договором третім особам без отримання згоди іпотекодавця. Іпотекодержатель зобов`язаний письмово попередити Іпотекодавця протягом 5 (п`яти) банківських днів про відступлення права вимоги а цим договором і права вимоги за кредитним договором.

Відповідно до ст. 24 Закону України Про іпотеку відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов`язанням. Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов`язанням. Іпотекодержатель зобов`язаний письмово у п`ятиденний строк повідомити боржника про відступлення прав за іпотечним договором і права вимоги за основним зобов`язанням. Правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню. Відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що не повідомлення боржника про укладення договору відступлення прав вимоги та відсутність згоди боржника є підставою для визнання такого договору недійсним, оскільки і в законі і в договорі п.7.1.10 Договору іпотеки визначено, що зміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника. Отже, підстави для визнання договору недійсним відсутні, крім того, не повідомлення про укладення договору не є підставою для визнання його недійсним.

20 вересня 2016 року між ПАТ "Укрсоцбанк" та ТОВ "Левелз", було укладено договір про відступлення права вимоги за договором про іпотечний кредит № MRTG-000000013330 від 13 червня 2008 року.

20 вересня 2016 року між ПАТ "Укрсоцбанк" та ТОВ "Левелз" було укладено договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором № MRTG-000000013330/S, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою С.М., 13 червня 2008 року за реєстровим № 3666, відповідно до якого первісний іпотекодержатель відступає, а новий іпотекодержатель набуває право вимоги за іпотечним договором зі всіма договорами про внесення змін та доповнень, які були укладені між первісним іпотекодержателем та іпотекодавцем ОСОБА_1 .

Відповідно до копії технічного паспорту від 01 листопада 2007 року, на момент укладання вищезазначених договорів площа будинку АДРЕСА_1 разом (площа по внутрішньому обміру кв. м.) 337,0 кв.м., в тому числі площа житлових кімнат в кв.м.: загальна - 239,9 кв.м., житлова площа 73,9 кв.м., підсобна 165,4 кв.м. (т. 2 а.с. 194-199).

Відповідно до копій Договору іпотеки та витягу з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно загальна площа будинку АДРЕСА_1 складає 337,0 кв.м..

Відповідно до Закону України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті від 03 червня 2014 року, відповідно до якого протягом дії цього Закону не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України Про заставу та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України Про іпотеку , якщо таке майно виступає як забезпечення зобов`язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об`єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об`єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв.м. для житлового будинку.

Відповідно до п.п. 3 п. 1 Закону України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті кредитна установа не може уступити (продати, передати) заборгованість або борг, визначений у підпункті 1 цього пункту, на користь (у власність) іншої особи.

Отже, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що загальна площа будинку складає 337,0 кв.м, що підтверджується договором іпотеки, витягом з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно в яких зазначено загальну площу іпотечного майна 337,0 кв.м.., також технічним паспортом від 01 листопада 2007 року, в якому визначено загальний розмір (площу) будинку 337,0 кв.м..

Також судом встановлено, що кредит ОСОБА_1 був наданий в іноземній валюті на споживчі цілі, що підтверджується самим кредитним договором і не заперечується сторонами, житловий будинок АДРЕСА_1 .

Суд апеляційної інстанції, не погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що у ОСОБА_1 наявне єдине нерухоме житлове майно, яке боржник має у власності, та єдиним його місцем проживання,оскільки такі висновки спростовуються загально відомими відомостями, якіє доступними, а саме витягом з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно в якому знаходиться у власності ОСОБА_1 : будинок АДРЕСА_1 разом; Ѕ права власності на квартиру в АДРЕСА_3 (внесено запис в реєстр 28.07.2005 року); 1/3 права власності на квартиру в АДРЕСА_4 (внесено запис в реєстр 12.12.2005 року); 1/3 права власності на квартиру в АДРЕСА_5 (дата внесення запису 25.07.2006 року).

Згідно до копій відповідей ПАТ Укрсоцбанк за № 02-26/2297 від 24.10.2017 та № 03-26/975 від 25.10.2017, відповідно до Реєстру довіреностей ПАТ Укрсоцбанк юридичним департаментом довіреність на ім`я ОСОБА_6 не видавалась та останній з 01.01.2013 по дату видачі відповіді не мав трудових відносин з ПАТ Укрсоцбанк .

Обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи набуває юридичної сили для третьої особи в тому випадку, якщо саме вона, ця третя особа, вступаючи у відносини з юридичною особою та укладаючи договір, діяла недобросовісно або нерозумно, зокрема достеменно знала про відсутність у виконавчого органу товариства необхідного обсягу повноважень або повинна була, проявивши принаймні розумну обачність, знати про це. Тягар доказування недобросовісності та нерозумності в поведінці третьої особи несе юридична особа.

Подібні правові висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 жовтня 2019 року у справі № 911/2129/17 (провадження № 12-45гс19).

Суд апеляційної інстанції не приймає до уваги зазначений доказ (відповідь ПАТ Укрсоцбанк за № 02-26/2297 від 24.10.2017 та № 03-26/975 від 25.10.2017), оскільки сторони договору - юридичні особи виконали умови договору та зобов`язання, з договором погодились та його не оспорювали, отже відсутні підстави для визнання його недійсним відповідно до постанови ВС у справі №911/2129/17(провадження № 12-45гс19).

03 жовтня 2016 року між ТОВ "Левелз" та ОСОБА_2 було укладено договір про відступлення права вимоги за договором про іпотечний кредит № MRTG-000000013330 від 13 червня 2008 року, відповідно до якого первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги за договором про іпотечний кредит № MRTG-000000013330 від 13 червня 2008 року, укладеного між ТОВ " УніКредит Банк" та ОСОБА_1 , належне первісному кредиторові відповідно до договору про відступлення права вимоги від 20 вересня 2016 року, укладеного між первісним кредитором та ПАТ "Укрсоцбанк".

03 жовтня 2016 року між ТОВ "Левелз" та ОСОБА_2 , було укладено договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором № MRTG-000000013330/S, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою С.М., 13 червня 2008 року за реєстровим №3666, відповідно до якого первісний іпотекодержатель відступає, а новий іпотекодержатель набуває право вимоги за іпотечним договором зі всіма договорами про внесення змін та доповнень, які були укладені між первісним іпотекодержателем та іпотекодавцем ОСОБА_1 .

05 жовтня 2016 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , було укладено договір про відступлення права вимоги за договором про іпотечний кредит № MRTG-000000013330 від 13 червня 2008 року, відповідно до якого первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги за договором про іпотечний кредит № MRTG-000000013330 від 13 червня 2008 року, укладеного між ТОВ "УніКредит Банк" та ОСОБА_1 , належне первісному кредиторові відповідно до договору про відступлення права вимоги від 20 вересня 2016 року, укладеного між первісним кредитором та ПАТ "Укрсоцбанк".

05 жовтня 2016 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , було укладено договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором № MRTG-000000013330/S, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою С.М., 13 червня 2008 року за реєстровим №3666, відповідно до якого первісний іпотекодержатель відступає, а новий іпотекодержатель набуває права за іпотечним договором №MRTG-000000013330/S, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою С.М., 13 червня 2008 року за реєстровим №3666, укладений між ТОВ "УніКредит Банк" та ОСОБА_1 , з метою забезпечення виконання позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором.

Суд апеляційної інстанції, не погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що укладанням договорів про відступлення права вимоги між ПАТ Укрсоцбанк та ТОВ Левелз від 20.09.2016 року порушено вимоги Закону України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті та вимоги ЦК України, оскільки зазначений закон на правовідносини, що виникли між сторонами не розповсюджується. З урахуванням того, що загальна площа будинку складає 337,00 кв.м., а також у позивача наявне інше нерухоме майно у власності.

З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції вважає, що майнове право позивача не було порушено відповідачем.

Таким чином, доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу суду апеляційної інстанції.

Тобто при вирішенні даного спору суд першої інстанції мав керуватись положеннями ст. 203, 215, 516 ЦК України, ЗУ України Про мораторій , однак не вірно застосував дані норм права та дав не вірну оцінку доказам.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги часткого заслуговують на увагу, висновки суду про задоволення позовних вимог не відповідають обставинам справи, рішення суду першої інстанції ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, і підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог відповідно до ст.376 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.374, 376 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_9 задовольнити частково.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09 грудня 2019року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

В позові ОСОБА_1 до АТ "Альфа-Банк", ОСОБА_2 , ТОВ Левелз , ОСОБА_3 , від імені якої діє ОСОБА_4 та ОСОБА_4 про визнання правочину не дійсним - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складено 03 вересня 2020 року.

Головуючий суддяЛ.П. Сушко СуддіІ.В. Іванова О.І. Сліпченко