Рішення

від 13.01.2020 по справі 617/210/19

ВОВЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 617/210/19

Провадження № 2-др/617/1/20

ДОДАТКОВЕ Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2020 року Вовчанський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Глоби М.М.,

за участю секретаря судового засідання - Борщ Л.В.,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

відповідача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вовчанську Харківської області заяву ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , Старицької сільської ради Вовчанського району Харківської області про визнання заповіту нікчемним,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3 звернулась до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просить стягнути з ОСОБА_2 та Старицької сільської ради Вовчанського району Харківської області (далі - Рада) на її користь понесені нею судові витрати, а саме витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4000 грн. 00 коп. з кожного, посилаючись на те, що позивачем було сплачено правничі послуги адвоката в сумі 8000 грн. 00 коп.

Представник позивача під час розгляду заяви, підтримав заявлені вимоги та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у заяві.

Відповідач ОСОБА_2 просила відмовити у задоволенні заявлених вимог, посилаючись на їх безпідставність та необґрунтованість.

Позивач та представники відповідачів в судове засідання не з`явились, сповіщались судом про час та місце розгляду завчасно та належним чином. Позивач про поважність причин неявки суд не повідомила, представник відповідача Ради надав суду заяву про розгляд справи за її відсутності.

У відповідності до вимог ч. 4 ст. 270 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути заявлені вимоги за відсутності не з`явившихся осіб, оскільки їх неявка не перешкоджає розгляду заяви.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, відповідача ОСОБА_2 та дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, вважає, що заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Рішенням Вовчанського районного суду Харківської області від 22 жовтня 2019 року позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , Старицької сільської ради Вовчанського району Харківської області про визнання заповіту нікчемним - задоволено. Визнано нікчемним заповіт, складений від імені ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 , посвідчений 31 липня 2018 року секретарем виконавчого комітету Старицької сільської ради Вовчанського району Харківської області Молебською В.М., що зареєстрований в реєстрі за № 43; стягнуто з ОСОБА_2 та Старицької сільської ради Вовчанського району Харківської області на користь ОСОБА_3 витрати по сплаті судового збору у розмірі 384 грн. 20 коп. з кожного.

У судових дебатах 21 жовтня 2019 року представником позивача адвокатом Крамаром І.М. зроблено заяву, що ними будуть надані докази судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

23 жовтня 2019 позивачем подано заяву про ухвалення додаткового рішення, до якої подано докази на підтвердження понесених судових витрат.

Відповідно до ст. 246 ЦПК України - якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати (п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України).

Приписами ч. 1 ст. 26 ЗУ від 05 липня 2012 року за № 5076-VI Про адвокатуру та адвокатську діяльність визначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Між ОСОБА_3 та адвокатом Крамар І.М. 17 жовтня 2018 року укладено договір із додатком про надання правничої допомоги (а.с. 22-23, 131).

Цей договір про надання правових послуг по своїй формі і змісту відповідає також вимогам статті 27 ЗУ від 05 липня 2012 року № 5076-УІ, а також в цілому діючому законодавству України.

Згідно із ст. 30 Закону України від 05 липня 2012 року за № 5076-УІ гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Як передбачено ст. 15 ЦПК України - учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Витрати на професійну правничу допомогу відносяться до витрат, пов`язаних з розглядом справи (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України), та становлять одну із складових судових витрат (ч. 1 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 135 ЦПК України сума забезпечення витрат на професійну правничу допомогу визначається судом з урахуванням приписів частини четвертої статті 137, частини сьомої статті 139 та частини третьої статті 141 цього Кодексу, а також їх документального обґрунтування.

За змістом ст. 137 ЦПК України (1) витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. (2) За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. (3) Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (4) Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. (5) У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. (6) Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно із ч. 3 ст. 141 ЦПК при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Під час судових дебатів адвокатом було попереджено суд, що після судового засідання сторони договору про надання правової допомоги узгодять кінцеву калькуляцію з фактично наданих правових послуг і нададуть суду необхідні документи у встановлений законом строк.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду від 30 вересня 2009 року за № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного випливає, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво у судах тощо.

22 жовтня 2019 року адвокат і клієнт узгодили розрахунок фактично наданих правових послуг, підписали акт виконаних робіт, згідно якого вартість:

- консультування клієнта тривалістю дві години становить 1000 грн. 00 коп.;

- зібрання доказів для подачі позовної заяви до суду тривалістю три години становить 1500 грн. 00 коп.;

- вивчення судової практики з питань вирішення спадкових спорів тривалістю п`ять годин становить 2500 грн. 00 коп.;

- представництва інтересів в суді, в тому числі участь у судових засіданнях 07 березня 2019 року, 22 квітня 2019 року, 22 травня 2019 року, 24 вересня 2019 року, 21 жовтня 2019 року та 22 жовтня 2019 року (з розрахунку вартості представництва в одному судовому засіданні 500 грн. 00 коп.), становить 3000 грн. 00 коп. (а.с. 132).

ОСОБА_3 сплатила адвокатові гроші кошти у сумі 8000 грн. 00 коп., що підтверджується квитанціями № 031837 від 25 жовтня 2018 року, № 031843 від 15 лютого 2019 року та № 031850 від 22 жовтня 2019 року на вказану суму (а.с. 133-135).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі East/West Alliance Limited проти України , від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд дійшов висновку що стягненню підлягають документально підтверджені обґрунтовані витрати на професійну правничу допомогу.

На підтвердження обставин, викладених у заяві про ухвалення додаткового рішення, позивачем надано копії договору про надання правничої допомоги від 17 жовтня 2018 року за № 22 з додатком, остаточний розрахунок суми судових витрат від 22 жовтня 2019 року, акт виконаних робіт від 22 жовтня 2019 року та квитанції № 031837 від 25 жовтня 2018 року, № 031843 від 15 лютого 2019 року та № 031850 від 22 жовтня 2019 року на загальну суму 8000 грн. 00 коп. (а.с. 22-23, 130-135).

Разом з тим, суд враховує, що посилання на представництво інтересів ОСОБА_3 в суді, в тому числі в судовому засіданні 22 травня 2019 року, згідно акту виконаних робіт, є безпідставним, оскільки згідно матеріалів справи, судове засідання 22 травня 2019 року по вказаній цивільній справі не проводилось.

З урахуванням обставин справи, обсягу наданих адвокатом Крамар І.М. правових послуг, критерію розумності їхнього розміру, з ОСОБА_2 та Ради на користь ОСОБА_3 підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3750 грн. 00 коп. з кожного.

Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 133, 134, 137, 140, 141, 142, 246, 270 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Заяву ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , Старицької сільської ради Вовчанського району Харківської області про визнання заповіту нікчемним - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 та Старицької сільської ради Вовчанського району Харківської області на користь ОСОБА_3 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3750 (три тисячі сімсот п`ятдесят) грн. 00 коп. з кожного.

В іншій частині в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення - відмовити.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому додаткове рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного додаткового рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Вовчанський районний суд Харківської області до Харківського апеляційного суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , іден. номер. НОМЕР_1 .

Представник позивача - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , іден. номер НОМЕР_2 .

Відповідач - ОСОБА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 , іден. номер НОМЕР_3 .

Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_5 , адреса: АДРЕСА_4 .

Відповідач - Старицька сільська рада Вовчанського району Харківської області, адреса місця знаходження: 62530, Харківська обл., Вовчанський район, с. Стариця, вул. Спартака, 440, ід. код - 04399051.

Представник відповідача Старицької сільської ради Вовчанського району Харківської області - Морозова Наталя Іванівна, адреса: 62530, Харківська обл., Вовчанський район, с. Стариця, вул. Спартака, 440.

Суддя -