Рішення

від 27.12.2019 по справі 280/4037/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27 грудня 2019 року Справа № 280/4037/19 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Татаринова Д.В., розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова спілка "Фармпром" (вул. Олександрівська, буд. 18, оф. 22 м. Запоріжжя, 69063, код ЄДРПОУ 38285110) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (пр. Соборний, 166, м. Запоріжжя, 69107, код ЄДРПОУ 39396146), Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська пл., 8, код ЄРДПОУ 43005393)

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова спілка "Фармпром" (надалі - позивач) до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (далі по тексту, відповіднач-1), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 19 квітня 2019 року № 1145678/38285110.

- зобов`язати Головне управління ДФС у Запорізькій області зареєструвати розрахунок коригування № 18 від 26 березня 2019 року до податкової накладної № 4 від 14 лютого 2019 року, виписаний Позивачем на адресу ПП "Володимир-Холод", що був сформований на зміну кодів УКТЗЕД в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Ухвалою судді від 27 серпня 2019 року провадження у справі відкрито в порядку загального позовного провадження, а підготовче засідання призначено на 24 вересня 2019 року.

24 вересня 2019 року, за клопотанням сторін, ухвалою суду провадження у справі зупинено до 06 листопада 2019 року.

Ухвалою суду від 06 листопада 2019 року провадження у справі поновлено. Також до участі у справі залучено Державну податкову службу України, а підготовче засідання відкладено до 03 грудня 2019 року.

Ухвалою суду від 03 грудня 2019 року підготовче засідання закрито, а справу призначено до розгляду по суті на 17 грудня 2019 року.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що контролюючий орган підійшов до розгляду документів та пояснень позивача формально, за відсутністю об`єктивного розгляду, не врахував обставин, які стали підставою для зупинення реєстрації розрахунку коригування та не перевірив, чи дійсно сума компенсації вартості товару/послуг за кодом УКТЗЕД/ДКПП 9403, зазначеного у розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, перевищує величину залишку такого товару. Також, контролюючим органом не враховано, що у Квитанції від 11 травня 2019 року про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних не було пропозицій позивачу надати контролюючому органу розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків.

Позивач у судове засідання не прибув, 03 грудня 2019 року до суду надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності. Про день час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник Головного управління ДФС у Запорізькій області проти адміністративного позову заперечив з підстав, викладених у письмових відзивах (вх.№38082 від 12 вересня 2019 року, вх.№ 49291 від 25 листопада 2019 року), відповідно до яких зазначено, що рішення Комісії ГУ ДФС у Запорізькій області є таким, що не може бути скасованим, оскільки за висновками комісії підставою відмови у реєстрації розрахунку корегування є ненадання копій розрахункових документів, банківських виписок з особового рахунку, в тому числі були прийняті виключно в межах діючого законодавства, а тому є правомірними.

Представник Державної податкової служби України проти адміністративного позову заперечив з підстав, викладених у письмовому відзиві (вх.№49291 від 25 листопада 2019 року), відповідно до якого зазначено, що згідно з пунктом 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних , затвердженого КМУ від 29 грудня 2010 року №1246 Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки... . Вказує, що розпорядником Єдиного реєстру податкових накладних є Державна фіскальна служба, тому дії ГУ ДФС у Запорізькій області щодо реєстрації податкових накладних взаємозалежні з діяльністю ДФС. Отже, в разі винесення судом рішення на користь позивача, у відповідача буде відсутня можливість належним чином виконати рішення суду в частині реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Просить суд відмовити у задоволенні позовної заяви повністю.

Розглянувши матеріали справи суд встановив наступні обставини.

11 квітня 2019 року позивач надіслав до Єдиного реєстру податкових накладних розрахунок коригування № 18 від 26 березня 2019 року до податкової накладної № 4 від 14 лютого 2019 року, виписаний позивачем на адресу ПП Володимир-Холод , що був сформований на зміну кодів УКТЗЕД.

Така заміна УКТЗЕД була здійснена у зв`язку зі зміною зазначених кодів постачальником позивача - ТОВ "ВК "Енергопром".

11 квітня 2019 року, позивачем отримано квитанцію про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, згідно з якою реєстрація зазначеного розрахунку коригування зупинена.

Зі змісту зазначеної квитанції вбачається, що підставою для зупинення реєстрації розрахунку коригування є висновок контролюючого органу про те, що сума компенсації вартості товару/послуг за кодом УКТЗЕД/ДКПП 9403, зазначеного у розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, перевищує величину залишку такого товару (різниця обсягу придбання постачальника та обсягу постачання отримувача такого товару/послуги).

Так, позивачем 16 квітня 2019 року відповідно до пунктів 15, 16 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117) було надано відповідачу відповідні пояснення та копії документів:

- договір поставки № Е-130219-1 від 13 лютого 2019 року разом з Додатком № 1 "Специфікація № 1", який укладений з постачальником ТОВ ВК Енергопром", рахунок № 3 від 14 лютого 2019 року, податкову накладну № 2 від 14 лютого 2019 року, оборотно-сальдову відомість по рахунку 3711 за 1 квартал 2019 року, видаткову накладну № 22 від 26 березня 2019 року, податкову накладну № 18 від 26 березня 2019 року, оборотно-сальдову відомість по рахунку 631 за 1 квартал 2019 року, які підтверджують придбання відповідної кількості товару Позивачем;

- договір поставки № 11-02/19 від 11 лютого 2019 року разом із Специфікацією № 1, який укладений з покупцем ПП "Володимир-Холод", рахунок № 7 від 12 лютого 2019 року, податкову накладну № 4 від 14 лютого 2019 року, оборотно-сальдову відомість по рахунку 6811 за 1 квартал 2019 року, видаткову накладну № 16 від 26 березня 2019 року, податкову накладну № 23 від 26 березня 2019 року, оборотно-сальдову відомість по рахунку 361 за 1 квартал 2019 року, які підтверджують відвантаження відповідної кількості товару Позивачем;

- розрахунок коригування № 13 від 26 березня 2019 року до податкової накладної № 2 від 14 лютого 2019 року, виписаний ТОВ "ВК Енергопром" на користь позивача, експертний висновок № Е-019 ЗТПП, які підтверджують правомірність зміни позивачем кодів УКТЗЕД.

Рішенням комісії Головного управління ДФС у Запорізькій області про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 19 квітня 2019 року № 1145678/38285110 позивачу відмовлено у реєстрації розрахунку коригування № 18 від 26 березня 2019 року до податкової накладної № 4 від 14 лютого 2019 року, виписаний позивачем на адресу ПП "Володимир-Холод".

Відмова мотивована тим, що платником не надано розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з позовною заявою.

Враховуючи викладене, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За змістом підпункту "а" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до абзацу першого пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Абзацами першим, другим пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, платник податку - постачальник з настанням першої із умов виникнення податкових зобов`язань, визначених у пункті 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в ЄРПН.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 (надалі - Порядок №117), визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з пунктом 5 Порядку №117, податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Пунктами 6, 7 Порядку №117 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до змісту пункту 10 Порядку №117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Пунктом 13 Порядку №117 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

За приписами пунктів 18-20 Порядку №117 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 21 Порядку №117 визначено, що підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Відповідно до пунктів 23, 24 Порядку №117 комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку:

щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, менше 30 млн. гривень та які на дату зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі не відповідали критеріям ризиковості платника податку, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яке реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу;

щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, більше 30 млн. гривень включно та/або які на дату зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі відповідали критеріям ризиковості платника податку, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яке попередньо реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається до комісії центрального рівня.

Комісія центрального рівня протягом семи робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів відповідно до пункту 15 цього Порядку, але не раніше отриманого рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі комісії регіонального рівня, може прийняти інше рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. Прийняте комісією центрального рівня рішення реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу, а рішення Комісії регіонального рівня скасовується.

За приписами пункту 28 названого Порядку податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Як визначено пунктом 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Зі змісту залучених до матеріалів справи квитанцій судом встановлено, що контролюючим органом сформовано одночасний висновок про відповідність зазначених вище податкових накладних як критеріям ризиковості здійснення операцій, передбачених підпунктом 2.5 пункту 2 "Критеріїв ризиковості здійснення операцій"

Оцінюючи наведені доводи контролюючого органу, суд виходить з такого.

Суд враховує, що пунктом 2 листа ДФС від 21 березня 2018 року №959/99-99-07-18 "Критерії ризиковості платника податку" визначені критерії ризиковості здійснення операції. Зокрема, відповідно до підпункту 2.5 цього пункту сума компенсації вартості товару/послуги, зазначеного у розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, який подано отримувачем такого товару/послуги на реєстрацію в Реєстрі, перевищує величину залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України з 01 січня 2017 року, зазначеного постачальником в зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування, складених на отримувача такого товару/послуги та обсягу постачання з 01 січня 2017 року, зазначеного отримувачем в зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування на постачання даного товару/послуги.

З урахуванням положень наведеної норми, суд зауважує, що у разі зупинення реєстрації розрахунку коригування на підставі підпункту 2.5 пункту 2 Критеріїв ризиковості платника податку "Критерії ризиковості здійснення операцій" контролюючий орган має вказати чіткі підстави для такого рішення, зокрема, навести детальний обґрунтований розрахунок, що свідчитиме про відповідність податкової накладної визначеному критерію.

Однак, надіслані позивачу квитанції таких розрахунків не містять.

Не надано їх відповідачами і в ході розгляду справи.

До того ж, суд звертає увагу на те, що Критерії ризиковості здійснення операцій, існують виключно у вигляді листа ДФС України .

У свою чергу, листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України і не можуть бути підставою для прийняття рішення суб`єктом владних повноважень.

Таким чином, зупинення реєстрації розрахунку коригування на підставі критеріїв ризиковості, встановлених листом ДФС, порушує принцип правової визначеності та передбачуваності, а відтак, є неправомірним.

Аналогічні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 2 квітня 2019 року у справі №822/1878/18, від 21 травня 2019 року у справі №815/2791/18, від 9 липня 2019 року у справі №140/2093/18, від 30 липня 2019 року у справі №320/6312/18, від 20 листопада 2019 року у справі №560/279/19.

Окрім того, суд зазначає, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Однак необхідно звернути увагу на те, що у рішенні про зупинення, контролюючим органом при прийнятті рішення про зупинення реєстрації податкових накладних не зазначено які саме документи необхідно надати до контролюючого органу, для можливості зареєструвати такий розрахунок коригування.

Частинами 1 та 2 статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР та вона набула чинності для України 11 вересня 1997 року.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Аналізуючи оскаржувані рішення, суд вказує, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), №37801/97, п. 36, від 01 липня 2003 року, яке, відповідно до ч. 1 статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Разом з тим, як встановлено в ході судового розгляду справи відповідачем зазначених вище принципів при прийнятті рішень дотримано не було.

В свою чергу, представником позивача до матеріалів адміністративної справи надано документи на підставі яких 11 квітня 2019 року позивач надіслав до Єдиного реєстру податкових накладних розрахунок коригування № 18 від 26 березня 2019 року до податкової накладної № 4 від 14 лютого 2019 року, виписаний Позивачем на адресу ПП "Володимир-Холод", що був сформований на зміну кодів УКТЗЕД.

Така заміна УКТЗЕД була здійснена у зв`язку зі зміною зазначених кодів постачальником позивача - ТОВ "ВК "Енергопром".

Також, з наданих до матеріалів справи документів та документів, які надавались контролюючому органу, було можливо встановити підстави для складання та направлення на реєстрацію спірного розрахунку коригування.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що всі сумніви та протиріччя контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення визначених ПК України, а не шляхом блокування реєстрації розрахунку коригування.

Судом встановлено, що позивачем подані до податкового органу повідомлення про подання пояснень та копії документів щодо господарських операцій, в результаті чого було подано розрахунок коригування реєстрацію якого зупинено.

Разом з тим, комісія, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, незважаючи на надані пояснення та додані документи, що підтверджують наведені у поясненнях факти, прийняла рішення про відмову в реєстрації розрахунку коригування позивача в ЄРПН.

Суд погоджується з доводами позивача, що надані ним документи та пояснення були достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію в ЄРПН складених позивачем розрахунку коригування, а щодо необхідності подання саме тих документів, про які зазначено в оскаржуваних рішенні, не наведено жодних обґрунтувань.

Крім того, суд зазначає, що відсутність певного документа чи ненадання його контролюючому органу не може бути підставою для відмови в реєстрації розрахунку коригування без наведення відповідного обґрунтування, а також за умови, якщо інші надані документи підтверджують проведення господарської операції.

Таким чином, зважаючи на виконання платником податку обов`язку щодо підтвердження господарських операцій з контрагентами, а також на те, що запропонувавши подати підтверджуючі документи контролюючий орган не вказав їх конкретного переліку та, у подальшому, не обґрунтував неможливість розблокування реєстрації розрахунку коригування на підставі поданих позивачем документів, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відмови в реєстрації розрахунку коригування № 18 від 26 березня 2019 року до податкової накладної № 4 від 14 лютого 2019 року, виписаний позивачем на адресу ПП "Володимир-Холод", що був сформований на зміну кодів УКТЗЕД в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зміст оскаржуваного рішення дає підстави стверджувати, що комісія ГУ ДФС у Запорізькій області, розглядаючи подані позивачем документи, не з`ясувала специфіку проведеної господарської операції та не визначила документи, які є достатніми для підтвердження реальності господарської операції з урахуванням їх змісту і обсягу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення прийнято необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мали значення для їх прийняття, а відтак є протиправними та підлягають скасуванню.

Вирішуючи позовну вимогу про зобов`язання ГУ ДФС у Запорізькій області зареєструвати розрахунок коригування № 18 від 26 березня 2019 року в ЄРПН, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до пункту 28 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: зокрема, набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно з пунктами 19, 20 Порядку №1246 накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, нормами Порядку №1246 визначено компетенцію Державної фіскальної служби України щодо реєстрації розрахунків коригування в ЄРПН на підставі рішення суду.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року №227 Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України затверджено, крім іншого, Положення про Державну податкову службу України, відповідно до якого Державна податкова служба України (ДПС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань Державна податкова служба України зареєстрована 17 травня 2019 року, не перебуває в процесі припинення.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №682-р Питання Державної податкової служби вирішено погодитися з пропозицією Міністерства фінансів щодо можливості забезпечення здійснення Державною податковою службою покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 року № 227 «Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України» функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Таким чином, повноваження Державної фіскальної служби України передані Державній податковій службі України, отже на даний час повноваження щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН на підставі рішення суду здійснює Державна податкова служба України.

Таким чином, в цій частині позовних вимог суд приходить до висновку про необхідність задоволення вимог позивача в частині та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати розрахунок коригування № 18 від 26 березня 2019 року до податкової накладної № 4 від 14 лютого 2019 року, виписаний Позивачем на адресу ПП "Володимир-Холод", що був сформований на зміну кодів УКТЗЕД в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Враховуючи висновки суду про протиправність оскаржуваного рішення про відмову в реєстрації розрахунку коригування, складеного позивачем, та відсутність законодавчо закріплених перешкод для такої реєстрації, суд вважає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати розрахунок коригування № 18 від 26 березня 2019 року до податкової накладної № 4 від 14 лютого 2019 року в ЄРПН.

При цьому, у даному випадку, задоволення позовної вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в ЄРПН спірного розрахунку коригування сприятиме дотриманню гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Таким чином, в частині позовних вимог про зобов`язання Головне управління ДФС у Запорізькій області зареєструвати розрахунок коригування, слід відмовити.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження поданими до матеріалів справи письмовими доказами, є обґрунтованими, а тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова спілка "Фармпром" підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з того, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у

Керуючись ст.ст.2, 5, 9, 77, 132, 139, 143, 243-246, 255, 295 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова спілка "Фармпром" (вул. Олександрівська, буд. 18, оф. 22 м. Запоріжжя, 69063, код ЄДРПОУ 38285110) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (пр. Соборний, 166, м. Запоріжжя, 69107, код ЄДРПОУ 39396146), Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська пл., 8, код ЄРДПОУ 43005393)про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 19 квітня 2019 року № 1145678/38285110.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати розрахунок коригування № 18 від 26 березня 2019 року до податкової накладної № 4 від 14 лютого 2019 року, виписаний Позивачем на адресу ПП "Володимир-Холод", що був сформований на зміну кодів УКТЗЕД в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова спілка "Фармпром" (вул. Олександрівська, буд. 18, оф. 22 м. Запоріжжя, 69063, код ЄДРПОУ 38285110) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області (пр. Соборний, 166, м. Запоріжжя, 69107, код ЄДРПОУ 39396146) судові витрати, у вигляді судового збору у сумі 1921,00 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова спілка "Фармпром" (вул. Олександрівська, буд. 18, оф. 22 м. Запоріжжя, 69063, код ЄДРПОУ 38285110) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська пл., 8, код ЄДРПОУ 43005393) судові витрати, у вигляді судового збору у сумі 1921,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 27 грудня 2019 року.

Суддя Д.В. Татаринов