Ухвала

від 13.01.2020 по справі 702/404/19

МОНАСТИРИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/702/10/20

Справа № 702/404/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

про забезпечення позову

13 січня 2020 року м. Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області

під головуванням судді: Мазай Н. В.

за участю секретаря судового засідання : Шевчук О.А.

розглянув у підготовчому відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Монастирище заяву представника позивача про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Селянського (фермерського) господарства Нова Україна , третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Товариство з обмеженою відповідальністю Жильнєльфа Вельє про визнання правочину недійсним,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про визнання правочину недійсним.

Ухвалою суду від 17.05.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду 13.08.2019 призначено судову почеркознавчу експертизу, зупинено провадження у справі.

Ухвалою суду від 21.12.2019 провадження у справі поновлено в зв`язку з надходженням до суду 11.12.2019 висновку експертів від 27.11.2019 № 2140,2446/19-23 судової почеркознавчої експертизи.

Представником позивача ОСОБА_2 О. 13.01.2020 подано заяву про забезпечення позову.

Як на підставу для забезпечення позову посилаються на те, що відповідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 7123483000:02:001:0006, площею 3,76 га, яка розташована в адміністративних межах Копіюватської сільської ради Монастирищенського району.

17.06.2012 позивачем укладено договір оренди даної земельної ділянки з СФГ Нова Україна , строком на 5 років, до 17.03.2019, який 17.03.2014 зареєстрований в ДРРП. Позивача не влаштовували умови даного договору, зокрема розмір орендної плати за користування земельною ділянкою, а тому позивач не мав наміру продовжувати орендні відносини щодо свого майна з СФГ Нова Україна .

Діючи згідно норм законодавства, позивач уклав договір оренди земельної ділянки з ТОВ Жильнельфа Вельє .

За даними інформаційної довідки з ДРРП строк дії права оренди спірної земельної ділянки з кадастровим номером 7123483000:02:001:0006 додатковою угодою б/н від 07.02.2019, до договору оренди земельної ділянки від 17.06.2012 укладеного з СФГ Нова Україна продовжено на 15 років, до 17.03.2034.

Вищезазначену додаткову угоду з СФГ Нова Україна позивач не підписував та нікого у передбаченому законом порядку не уповноважував на підписання додаткової угоди.

Даний факт підтверджується результатами судової почеркознавчої експертизи призначеної ухвалою Монастирищенського районного суду Черкаської області від 13.08.2019 у даній справі та відповідно до яких підпис на додатковій угоді б/н від 07.02.2019 до договору оренди земельної ділянки № 7123483000:02:001:0006, площею 3,73 га, розташованої в межах Копіюватської сільської ради виконаний не ОСОБА_1 .

Отже, СФГ Нова Україна подала заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень для проведення державної реєстрації іншого речового права, а саме права оренди на підставі додаткової угоди б/н від 07.02.2019 до договору оренди земельної ділянки № 7123483000:02:001:0006, площею 3,73 га, 17.06.2012, якої позивач не підписував та нікого у встановлений законодавством спосіб не уповноважував на підписання даної угоди, що фактично свідчить про підроблення підпису позивача на відповідній додатковій угоді, для подальшого використання земельної ділянки, власником якої є позивач, в господарській діяльності СФГ Нова Україна .

Дані дії відповідача суперечать ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, оскільки даний правочин укладено без волевиявлення власника земельної ділянки.

Предметом позову в даному випадку є визнання правочину не дійсним.

Просять в порядку та на підставах ст. 149, 150 ЦПК України забезпечити позов шляхом заборони вчиняти певні дії, оскільки позивач вважає, що не вжиття заходів забезпечення позову може унеможливити виконання рішення суду, не зможе забезпечити ефективний захист, у вигляді поновлення порушеного права власника земельної ділянки. Відповідач подав для державної реєстрації додаткову угоду яку позивач (власник земельної ділянки), не підписував про що фактично знав, оскільки позивач звертався до СФГ Нова Україна з листом - повідомленням про не бажання продовжувати договір оренди землі від 07.06.2012 з СФГ Нова Україна . Вважає, що такими діями СФГ Нова Україна не визнає та фактично порушує право власності позивача на земельну ділянку з кадастровим номером 7123483000:02:001:0006, таким чином намагається якомога довше використовувати земельну ділянку, для отримання неправомірної вигоди, чим порушує право позивача володіти, користуватися і розпоряджатися своєю земельною ділянкою.

Позивач вважає за доцільне застосувати такий засіб забезпечення позову, як заборона вчиняти певні дії, а саме заборонити уповноваженим особам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо спірної земельної ділянки. В даному випадку оскільки відповідно до чинного законодавства договір оренди земельної ділянки, а відтак і майнове право що виникає на його основі, виникає виключно з моменту державної реєстрації, то і зміна та припинення таких правовідносин можливе лише після внесення до реєстру реєстраційних дій щодо них. Просять заборонити вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, щодо земельної ділянки № 7123483000:02:001:0006, площею 3,73 га розташованої на території Копіюватської сільської ради Монастирищенського району Черкаської області, власником якої є ОСОБА_1 .

В судове засідання сторони не з`явилися. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку. На адресу суду надали заяви про розгляд справи у їх відсутність.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України в разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. З огляду на викладене фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Перевіривши викладені у заявах по суті справи обставини та безпосередньо дослідивши письмові докази, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини.

Суд вбачає, що позивач звернувся до суду з позовом до Селянського (фермерського) господарства Нова Україна , треті особи без самостійних вимог щодо предмету спору Товариство з обмеженою відповідальністю Жильнельфа Вельє про визнання правочину недійсним.

Предметом позовної заяви є визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки № 7123483000:02:001:0006, площею 3,73 га, розташованої на території Копіюватської сільської ради Монастирищенського району Черкаської області від 07.02.2019, яка на праві власності належить позивачу.

Судом встановлено, що спірна земельна ділянка № 7123483000:02:001:0006, площею 3,76 га розташована на території Копіюватської сільської ради Монастирищенського району Черкаської області, відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 26.12.2019, належить на праві власності позивачу. Позивач оспорює правомірність підстав реєстраційних дій (поданих документів, зокрема додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки), які 07.02.2019 вчинялися відповідачем СФГ Нова Україна , посилаючись на те, що будь-яких додаткових угод, які б були підставою для державної реєстрації прав та їх обтяжень він не підписував та не уповноважував на їх підписання інших осіб та немає наміру продовжувати орендні відносини з відповідачем, про що повідомив його письмово.

У відповідності до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Заява про забезпечення позову підлягає розгляду за правилами, встановленими частиною 1 статті 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Згідно з ч. 1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі Пантелеєнко проти України зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі Ятрідіс проти Греції ). Поняття законність у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року передбачає дотримання відповідних положень національного законодавства та принципу верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справах Антріш проти Франції та Кушоглу проти Болгарії ).

У відповідності до ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. (п.4 постанови Пленуму ВСУ від 22.12.2006 року № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову ).

Метою забезпечення позову - є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами щодо захисту основоположних прав конкретної особи. Про необхідність досягнення такого балансу йдеться в ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Баланс не буде забезпечений якщо на особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див. рішення у справі Спорронг та Льонрот проти Швеції ). Інакше кажучи, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти (див. рішення у справі Джеймс та інші проти Сполученого Королівства ).

За таких обставин суд погоджується з доводами представника позивача і доходить до висновку про те, що наявні всі передбачені процесуальним законом підстави для задоволення заяви про забезпечення позову, оскільки не вжиття заходів забезпечення позову призведе до можливої реєстрації прав та їх обтяжень, зокрема права оренди за земельну ділянку, яка належить на праві власності позивачу, всупереч його волі та неможливості ефективного захисту прав позивача та виконання рішення суду.

За таких обставин, дослідивши матеріали справи та враховуючи обставини справи, характер правовідносин, предмет та підстави позову, а також з метою ефективного захисту прав позивача в майбутньому, суд приходить до висновку, що невжиття зазначених позивачем заходів щодо забезпечення позову у обраний ним спосіб може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а також ефективний захист прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, крім того заявлений захід забезпечення позову є співмірним із заявленими позивачем вимогами, а тому заява підлягає задоволенню.

При цьому суд звертає увагу, що забезпечення позову направлене на охорону матеріально - правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача, і не є обмеженням права власності особи в повній мірі та носить тимчасовий характер.

Що стосується застосування вимог статті 154 ЦПК України, слід зазначити, що суду не надано доказів та судом не встановлено на даний момент наявність підстав, передбачених п.1.2, ч. 3, ст. 154 ЦПК України, для обов`язкового застосування зустрічного забезпечення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.149,150,153,154,353-355 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Заяву представника позивача про забезпечення позову - задовольнити.

Вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам (нотаріусам) та іншим посадовим особам, які відповідно до закону наділені повноваженнями державних реєстраторів, здійснювати будь-які реєстраційні дії стосовно державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, щодо земельної ділянки кадастровий номер 7123483000:02:001:0006, площею 3,76 га, розташованої на території Копіюватської сільської ради Монастирищенського району Черкаської області, власником якої є ОСОБА_1 .

Визначити стягувачем за ухвалою фізичну особу ОСОБА_1 , ідентифікаційний НОМЕР_1 , проживає за адресою: с. Теолин Монастирищенського району Черкаської області.

Визначити боржником за ухвалою: юридичну особу Селянське (фермерське) господарство Нова Україна , ЄДРПОУ 32033545, місце знаходження вул. Набережна, 58 с. Теолин Монастирищенського району Черкаської області.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Копію ухвали направити учасникам справи для відома, а також у Монастирищенський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області для негайного виконання.

Оскарження ухвали суду про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 157 ЦПК України особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Строк пред`явлення до виконання відповідно до Закону України Про виконавче провадження три роки.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду або через Монастирищенський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Н.В. Мазай