Рішення

від 09.01.2020 по справі 924/1154/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" січня 2020 р. Справа № 924/1154/19

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Яроцького А.М., при секретарі судового засідання Адамчук І.П., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрна індустріальна компанія"

до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Заслуч"

про стягнення 106 051,78 грн., з яких 86 328,65 грн. основний борг, 10 182,05 грн. пеня, 8632,86 грн. штраф, 908,22 грн. 3% річних

Представники сторін:

від позивача: Кисіль М.М. - представник згідно довіреності №02/12 від 02.12.2019р.;

від відповідача: Борисова Л.В. - адвокат згідно ордера №014809 від 29.11.2019р.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Процесуальні дії по справі .

06.11.2019р. до господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрна індустріальна компанія" до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Заслуч" про стягнення 106 051,78 грн., з яких 86 328,65 грн. основний борг, 10 182,05 грн. пеня, 8632,86 грн. штраф, 908,22 грн. 3% річних, заявлених на підставі договору купівлі-продажу №ПА-036КУ від 15.04.2019р.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.11.2019 року вказану позовну заяву передано для розгляду судді Яроцькому А.М.

Ухвалою суду від 11.11.2019р. позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено її розгляд за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 03 грудня 2019р.

У судовому засіданні 03.12.2019р. відкладено підготовче засідання на 17 грудня 2019р.

Ухвалою суду від 17.12.2019р. закрито підготовче провадження, справу №924/1154/19 призначено до судового розгляду по суті у загальному позовному провадженні на 09 січня 2020 р.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення 106 051,78 грн., з яких 86 328,65 грн. основний борг, 10 182,05 грн. пеня, 8632,86 грн. штраф, 908,22 грн. 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на виконання умов договору купівлі-продажу №ПА-036КУ від 15.04.2019р. позивач передав відповідачу товар, за який останній зобов`язався оплатити до 25.06.2019р., однак станом на 31.10.2019р. СТОВ "Заслуч" вартість товару повністю не сплатило, з огляду на що борг склав 86 328,65 грн. У зв`язку з неналежним виконанням грошових зобов`язань позивач нарахував до стягнення пеню, 3% річних та згідно п. 4.2.1 договору штраф у розмірі 10% від суми прострочення.

25.11.2019р. та 17.12.2019р. відповідачем подано відзив та додаткові пояснення, у яких останній підтвердив факт укладення договору №ПА-036КУ від 15.04.2019р., у якому погоджено вартість товару у грошовому еквіваленті в іноземній валюті - Євро, яку, як стверджує відповідач, ним повністю сплачено у гривнях з урахуванням курсу продажу Євро по відношенню до гривні на день здійснення оплати по максимальному курсу продажу Євро на міжбанку, зокрема 25.04.2019р. - 515337,00 грн. (17600 Євро), 21.05.2019р. - 754168,00 грн. (25890 Євро), 03.07.2019р. - 272893,50 грн. (9250 Євро) та 04.07.2019р. - 993334,41 грн. (33900 Євро), на підтвердження чого додано копії платіжних доручень та інформацію щодо курсу іноземних валют. З огляду на викладене, СТОВ "Заслуч" повністю виконало грошові зобов`язання за договором та позовні вимоги є безпідставними.

03.12.2019р. від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій вказано, що питання коливання курсу Євро узгоджено в п.п. 2.1, 2.2 договору, у яких вказано, що продавець має право пропорційно збільшити ціну товару в гривні якщо курс Євро підвищиться на міжбанку станом на день здійснення платежу або за курсом продажу Євро за даними банку за вибором продавця. При цьому, в будь-якому разі покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною не нижчою зазначеної у документі про одержання товару покупцем, зокрема 30.04.2019р. та 16.05.2019р. Враховуючи вищевикладене, відповідач зобов`язаний оплатити за товар суму не менше 2 622 061,56 грн. Позивач звертає увагу на те, що відповідач при здійсненні оплат визначив невірний курс Євро.

Представник позивача в судовому засіданні 09.01.2020р. позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судовому засіданні 09.01.2020р. проти позову заперечив.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин .

15.04.2019р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Аграрна індустріальна компанія" (продавець) та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Заслуч" (покупець) укладено договір купівлі-продажу №ПА 036 КУ, відповідно до змісту якого продавець зобов`язується передати у власність покупця техніку KUHN, найменування і комплектацію якої зазначено в Додатку № 1 до цього договору (в подальшому товар), а покупець в порядку і на умовах визначених даним договором зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього грошову суму.

Асортимент товару, одиниця виміру кількості товару, загальна кількість товару зазначається у Додатку № 1 до даного договору, що є невід`ємною частиною даного договору (п. 1.2 договору).

У відповідності до пункту 2.1 договору покупець зобов`язаний не пізніше 25 червня 2019р. сплатити за товар, грошову суму, яка складає еквівалент 86300,00 EUR, що станом на день підписання договору складає 2 622 061,56 грн., в т.ч. ПДВ - 20%: 437 010,26 грн. наступним чином:

Покупець зобов`язаний сплатити продавцю частину вартості товару, що складає еквівалент 17260,00 EUR , що станом на день підписання договору становить 524412,31 грн., в т.ч. ПДВ 20%: 87402,05 грн. шляхом перерахування на поточний рахунок продавця, не пізніше 25 квітня 2019 року.

Покупець зобов`язаний сплатити продавцю частину вартості товару, що складає еквівалент 25890,00 EUR , що станом на день підписання договору становить 786618,47 грн., в т.ч. ПДВ 20%: 13113,08 грн. шляхом перерахування на поточний рахунок продавця, протягом доби з моменту поставки товару в господарство.

Покупець зобов`язаний сплатити продавцю частину вартості товару, що складає еквівалент 43150,00 EUR, що станом на день підписання договору становить 1311030,78 грн., в т.ч. ПДВ 20%: 218505,13 грн. шляхом перерахування на поточний рахунок продавця, не пізніше 25 червня 2019 року.

У п. 2.2 сторонами узгоджено, що при умові коливання вгору курсу ЕВРО (EUR) на день здійснення оплати відносно до курсу (30,3831 грн. за 1 EUR) зазначеного у цьому договорі, продавець має право пропорційно збільшити ціну товару у гривні.

Продавець встановлює ціну товару в гривнях, а також визначає її грошовий еквівалент в іноземній валюті, вказаній в пункті 2.1 цього договору. У випадку, якщо курс відповідної іноземної валюти до гривні збільшився відносно до курсу (30,3831 грн. за 1 EUR), сума у гривнях, що підлягає сплаті покупцем на дату виконання ним зобов`язань по цьому договору, визначається шляхом множення грошового еквівалента ціни договору (її неоплаченої частини) в іноземній валюті, визначеній у цьому договорі, на ринковий курс продажу ЕВРО (EUR) на міжбанку (далі за текстом - Міжбанківський курс), який визначається згідно інформації, опублікованої на Офіційному сайті Українського фінансового сервера http://www.udinform.com/index.php?option=com-dealingquotation&task=forexukrarchive&Itemid=65, в колонці ASK/MAX за період станом на день здійснення платежу, або за курсом продажу ЕВРО (EUR) за даними банку за вибором продавця. В будь-якому разі, покупець зобов`язаний оплатити товар продавцю за ціною не нижчою зазначеної у документі про одержання товару покупцем. У випадку недостатності сплачених покупцем грошових коштів в гривні для виконання ним зобов`язань з оплати товару згідно умов договору, покупець зобов`язаний впродовж 10 календарних днів з дня відповідної сплати коштів за товар здійснити відповідну доплату.

За змістом п. 2.2.1 договору загальна сума платежів покупця у гривні, з урахуванням курсу продажу ЕВРО (EUR) по відношенню до гривні станом на день здійснення оплат, повинна складати еквівалент 86300,00 EUR.

У випадках передбачених в п. 2.2 до цього договору продавець має право скласти Додаткову угоду щодо зміни ціни товару. Покупець протягом п`яти діб з дня одержання зобов`язаний підписати, та повернути продавцю Додаткову угоду щодо зміни ціни товару (еквіваленту ціни товару), або протягом п`яти діб надати продавцю письмову вмотивовану відмову від писання Додаткової угоди. У випадку якщо покупець протягом п`яти діб з дня одержання не поверне продавцю підписану Додаткову угоду, або не надасть вмотивовану письмову відмову в підписанні Додаткової угоди, а так само в разі якщо відмова покупця підписати Додаткову угоду є безпідставною, така Додаткова угода вважається підписаною сторонами, та нова ціна товару погодженою. (п. 2.3 договору).

Згідно з п. 2.5 договору датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок продавця в робочий день. У випадку зарахування грошових коштів на поточний рахунок продавця після 18 год. 00 хвилин робочого дня, датою оплати вважається наступний робочий день.

Відповідно до п. 4.1 договору в разі прострочення оплати покупець сплачує продавцю суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних з простроченої суми.

За змістом п. 4.2 у випадку не виконання або неналежного виконання покупцем в строк зобов`язань, відповідно до пункту 2.1 даного договору, покупець зобов`язаний, сплатити продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період прострочення здійснення оплати, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення до виконання договору (прострочення здійснення оплати).

В разі прострочення покупцем здійснення розрахунку за пунктом 2.1 договору понад десять робочих днів покупець сплачує продавцю штраф у розмірі 10% (десять відсотків) від суми строк оплати якої прострочено (п. 4.2.1 договору).

Даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами, і діє до повного виконання сторонами зобов`язань (п. 7.4 договору).

Сторонами укладено додаток №1 до договору Специфікацію, у якій визначено найменування обладнання, його кількість, ціну з ПДВ в Евро та в гривні.

На виконання умов договору купівлі-продажу №ПА 036 КУ від 15.04.2019р. позивач передав, а відповідач прийняв товар на суму 2 622 061,56 грн., що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними №УТ-1305 від 30.04.2019р. на суму 2 622 061,56 грн., №УТ-1322 від 16.05.2019р. на суму 1 826 024,34 грн.

До матеріалів справи додано накладну №1 від 16.05.2019р. про повернення постачальнику, згідно з якою відповідачем повернуто позивачу товар на суму 1 826 024,34 грн., що не заперечується сторонами в судових засіданнях.

11.09.2019р. позивач звернувся до відповідача з претензією про погашення заборгованості в сумі 86 328,65 грн., пені в сумі 6312,63 грн., 3% річних в сумі 553,45 грн. та штрафу в розмірі 8632,86 грн., однак остання залишена без будь-якого реагування.

На підтвердження часткового виконання відповідачем умов договору від 15.04.2019р. додано довідку АТ "ОТП Банк" від 01.11.2019р., в якій зазначено про надходження від СТОВ "Заслуч" на рахунок ТОВ "Аграрна індустріальна компанія" коштів згідно платіжних доручень №142 від 25.04.2019р. на суму 515337,00 грн., №161 від 21.05.2019р. на суму 754168,00 грн., №216 від 03.07.2019р. на суму 272893,50 грн., №217 від 04.07.2019р. на суму 993334,41 грн. Загалом відповідачем сплачено позивачу 2 535 732,91 грн., що підтверджується обома сторонами.

У зв`язку з тим, що відповідач не сплатив позивачу за отриманий товар за договором від 15.04.2019р. у повному обсязі відповідно до узгодженої у п. 2.1 договору та підписаних видаткових накладних вартості товару, позивач просить суд стягнути з СТОВ "Заслуч", окрім 86 328,65 грн. боргу, обраховані за період з 26.06.2019р. по 31.10.2019р. 10 182,05 грн. пені, 908,22 грн. 3% річних та штраф у розмірі 8632,86 грн.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Згідно зі ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання іншою особою.

Захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в суді кожна особа вправі здійснювати шляхом звернення з позовом, предмет якого або кореспондує із способами захисту, визначеними у ст. 16 ЦК України, договором або іншим законом.

Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 2 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як вбачається із матеріалів справи, 15.04.2019р. між сторонами укладено договір купівлі-продажу №ПА 036 КУ, відповідно до змісту якого ТОВ "Аграрна індустріальна компанія" зобов`язується передати у власність СТОВ "Заслуч" товар, а СТОВ "Заслуч" в порядку і на умовах визначених даним договором зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього грошову суму.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 Цивільного кодексу України).

За змістом ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Згідно частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

На виконання умов договору купівлі-продажу №ПА 036 КУ від 15.04.2019р. позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 2 622 061,56 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи видатковими накладними.

Ст. 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Матеріалами справи підтверджено та сторонами не заперечується, що відповідач на викоання умов договору від 15.04.2019р. сплатив 2 535 732,91 грн., що підтверджується довідкою АТ "ОТП Банк" від 01.11.2019р., в якій зазначено про надходження від СТОВ "Заслуч" на рахунок ТОВ "Аграрна індустріальна компанія": 25.04.2019р. - 515337,00 грн., 21.05.2019р. - 754168,00 грн., 03.07.2019р. - 272893,50 грн., 04.07.2019р. - 993334,41 грн.

Відповідно до ст. 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов`язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 524 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Згідно з ст. 533 ЦК України грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

За змістом п. 2.2.1 договору загальна сума платежів покупця у гривні, з урахуванням курсу продажу ЕВРО (EUR) по відношенню до гривні станом на день здійснення оплат, повинна складати еквівалент 86300,00 EUR.

За своєю правовою природою визначення ціни товару в еквіваленті до іноземної валюти, що коригується станом на момент здійснення оплати товару, є способом забезпечення майнового права та інтересу кредитора отримати погоджену вартість майна незважаючи на інфляційні процеси національної валюти.

Узгоджені сторонами умови договору поставки відносно коригування вартості товару у зв`язку зі зміною курсу долара є чинними, не визнаними недійсними, а тому, їх дотримання є обов`язковим в силу статтей 525, 526 ЦК України. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі №923/760/16 від 27.09.2019р.

У п.п. 2.1 та 2.2 сторони узгодили, що покупець зобов`язаний не пізніше 25 червня 2019р. сплатити за товар грошову суму, яка складає еквівалент 86300,00 EUR, що станом на день підписання договору складає 2 622 061,56 грн. в т.ч. ПДВ - 20%: 437 010,26 грн. При умові коливання вгору курсу ЕВРО (EUR) на день здійснення оплати відносно до курсу (30,3831 грн. за 1 EUR) зазначеного у цьому договорі, продавець має право пропорційно збільшити ціну товару у гривні.

Продавець встановлює ціну товару в гривнях, а також визначає її грошовий еквівалент в іноземній валюті, вказаній в пункті 2.1 цього договору. У випадку, якщо курс відповідної іноземної валюти до гривні збільшився відносно до курсу (30,3831 грн. за 1 EUR), сума у гривнях, що підлягає сплаті покупцем на дату виконання ним зобов`язань по цьому договору, визначається шляхом множення грошового еквівалента ціни договору (її неоплаченої частини) в іноземній валюті, визначеній у цьому договорі, на ринковий курс продажу ЕВРО (EUR) на міжбанку (далі за текстом - Міжбанківський курс), який визначається згідно інформації, опублікованої на Офіційному сайті Українського фінансового сервера http://www.udinform.com/index.php?option=com-dealingquotation&task=forexukrarchive&Itemid=65, в колонці ASK/MAX за період станом на день здійснення платежу, або за курсом продажу ЕВРО (EUR) за даними банку за вибором продавця. В будь-якому разі, покупець зобов`язаний оплатити товар продавцю за ціною не нижчою зазначеної у документі про одержання товару покупцем. У випадку недостатності сплачених покупцем грошових коштів в гривні для виконання ним зобов`язань з оплати товару згідно умов договору, покупець зобов`язаний впродовж 10 календарних днів з дня відповідної сплати коштів за товар здійснити відповідну доплату.

З огляду на те, що сторонами узгоджено ціну за поставлений позивачем товар у п. 2.1 договору в еквіваленті до іноземної валюти, відображення вартості останнього у національній валюті України в специфікації до договору та двосторонніх видаткових накладних від 30.04.2019р. та від 16.05.2019р., враховуючи, що у п. 2.2 договору передбачено виключно можливість збільшення суми у гривнях що підлягає сплаті на дату виконання відповідачем зобов`язань якщо курс відповідної іноземної валюти до гривні збільшився, суд дійшов до висновку, що відповідач зобов`язаний сплатити вартість отриманого товару у погодженому в договорі розмірі 2 622 061,56 грн.

До матеріалів справи додано витяги з веб-сайту Українського фінансового сервера http://www.udinform.com/index.php?option=comdealingquotation&task=forexukrarchive&Itemid=65, у яких відображено ринковий курс продажу ЕВРО (EUR) на міжбанку до гривні станом на дати проведених відповідачем часткових оплат, зокрема у колонці ASK/MAX за період за 24.04.2019р. курс Євро до гривні становив 29,8858 грн./1 Евро, 21.05.2019р. - 29,2001 грн./1 Евро, 03.07.2019р. - 29,5020 грн./1 Евро, 04.07.2019р. - 29,3019 грн./1 Евро.

З вищевикладеного вбачається, що станом на день здійснення відповідачем платежів ринковий курс продажу Евро на міжбанку знизився по відношенню до курсу 30,3831 грн. за 1 EUR визначеного у п. 2.1 та згідно п. 2.2. договору підстави для збільшення ціни у гривні відсутні.

З огляду на те, що сторони визначили у п. 2.1 договору мінімальну грошову суму за товар у накладних на одержання товару, та відсутність підстав для зміни (збільшення) ціни за останній у гривні, то пункт 2.2.1 договору щодо визначення ціни за товар у гривні, з урахування курсу продажу ЕВРО по відношенню до гривні станом на день здійснення оплат, не підлягає застосуванню.

Зважаючи на часткову сплату відповідачем 2 535 732,91 грн. за отриманий товар, відсутність в матеріалах справи доказів сплати 86 328,65 грн. боргу, суд вважає заявлені позовні вимоги про стягнення 86 328,65 грн. боргу правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи прострочення відповідачем грошового зобов`язання за договором поставки, позивач просить стягнути нараховані на підставі ст. 625 ЦК України та п. 4.1 договору 908,22 грн. 3% річних обрахованих за період з 26.06.2019р. по 31.10.2019р.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

При перерахунку заявлених до стягнення 3% річних, суд дійшов до висновку, що останні є правомірними, обґрунтованими та заявленими в межах максимального розміру за обрахований позивачем період, а тому вимога про стягнення 908,22 грн. - 3% річних підлягає задоволенню в повному обсязі.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на підставі п. 4.2.1 договору 10 182,05 грн. пені за період з 26.06.2019р. по 31.10.2019р. та 8632,86 грн. штрафу (10% від суми прострочення).

Виходячи зі змісту ст.ст. 546, 548, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов`язання. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Водночас, відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У п.п. 4.2, 4.2.1 договору сторони узгодили, що у випадку не виконання або неналежного виконання покупцем в строк зобов`язань, відповідно до пункту 2.1 даного договору, покупець зобов`язаний, сплатити продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період прострочення здійснення оплати, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення до виконання договору (прострочення здійснення оплати). В разі прострочення покупцем здійснення розрахунку за пунктом 2.1 договору понад десять робочих днів покупець сплачує продавцю штраф у розмірі 10% (десять відсотків) від суми строк оплати якої прострочено.

У разі порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, тобто коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Судом враховується, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій (наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.02.2018 у справі №911/2813/17, від 22.03.2018 у справі №911/1351/17, від 25.05.2018 у справі №922/1720/17, від 02.04.2019 у справі №917/194/18 ).

Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення пені та штрафу, суд дійшов до висновку, що останні заявлено в межах максимального розміру за заявлений період, у зв`язку з чим вимога про стягнення 10 182,05 грн. пені та 8632,86 грн. штрафу підлягає задоволенню в повному обсязі.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України).

Беручи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, суд вважає правомірними вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 86 328,65 грн. основного боргу, 10 182,05 грн. пені, 8632,86 грн. штрафу, 908,22 грн. 3% річних.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача у зв`язку з задоволенням позову.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрна індустріальна компанія" до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Заслуч" про стягнення 106 051,78 грн., з яких 86 328,65 грн. основний борг, 10 182,05 грн. пеня, 8632,86 грн. штраф, 908,22 грн. 3% річних задовольнити.

Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Заслуч" (31100, Хмельницька область, м. Старокостянтинів, вул. Меджибіжська, 3, ідентифікаційний код 31819534) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрна індустріальна компанія" (02081, м. Київ, вул. Урлівська, буд. 23Г, прим. 245, ідентифікаційний код 35822918) 86 328,65 грн. основного боргу, 10 182,05 грн. пені, 8632,86 грн. штрафу, 908,22 грн. 3% річних, 1921,00 грн. витрат по судовому збору.

Після набрання рішенням законної сили, видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України, з урахуванням пп. 17.5 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 13.01.2020р.

Суддя А.М. Яроцький

Віддруковано 3 примірника :

1 - до справи;

2 - позивачу - 02081, м. Київ, вул. Урлівська, буд. 23Г, прим. 245;

3 - відповідачу - 31100, м. Старокостянтинів Хмельницької області, вул. Меджибіжська, 3.

Всім рекомендованим з повідомленням.