Постанова

від 16.04.2020 по справі 924/1154/19

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2020 року Справа № 924/1154/19

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Тимошенко О.М. , суддя Юрчук М.І.

секретар судового засідання Кравчук О.В.

за участю представників сторін:

позивача: представник не з`явився

відповідача: представник не з`явився

розглянувши апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Заслуч" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 09.01.2020, повний текст рішення складено 13.01.2020

у справі № 924/1154/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрна індустріальна компанія"

до відповідача Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Заслуч" про стягнення 106 051,78 грн.

В листопаді 2019 Товариство з обмеженою відповідальністю Аграрна індустріальна компанія звернулось до Господарського суду Хмельницької області із позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Заслуч про стягнення 106 051,78 грн, з яких 86 328,65 грн - основний борг, 10 182,05 грн - пеня, 8 632,86 грн - штраф, 908,22 грн - 3% річних.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов Договору купівлі-продажу № ПА-036КУ від 15.04.2019 зі сплати повної вартості отриманого товару. Згідно з п.4.2.1 Договору та ст.625 ЦК України за прострочку оплати товару позивачем також заявлено до стягнення пеню, штраф та 3 % річних.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 09.01.2020 у справі № 924/1154/19, позов Товариства з обмеженою відповідальністю Аграрна індустріальна компанія до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Заслуч про стягнення 106 051,73 грн, з яких 86 328,65 грн - основний борг, 10 182,05 грн - пеня, 8632,86 грн - штрафу, 908,22 грн - 3 % річних задоволено.

Стягнуто з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Заслуч на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Аграрна індустріальна компанія 8632,86 грн - основного боргу, 10 182,05 грн - пені, 8632,86 грн - штрафу, 908,22 грн - 3 % річних, 1921 грн - витрат по судовому збору.

Рішення місцевого господарського суду обґрунтовано тим, що відповідач в порушення покладеного на нього обов`язку згідно з Договором № ПА-036КУ від 15.04.2019 своє зобов`язання щодо повного розрахунку за товар не виконав, а тому з урахуванням перевіреного судом розрахунку пені, штрафу та 3% річних, останній дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідач Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Заслуч , не погоджуючись з ухваленим рішенням, звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 09.01.2020 по справі № 924/1154/19 і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ Аграрна індустріальна компанія до СТОВ Заслуч про стягнення 106 051,73 грн, з яких 86 328,65 грн - основний борг, 10 182,05 грн - пеня, 8632,86 грн - штрафу, 908,22 грн - 3% відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник вказує:

- 25.04.2019 СТОВ Заслуч на поточний рахунок ТОВ Аграрна індустріальна компанія сплачено 515 337,00 грн, що в перерахунку до курсу продажу Євро на Міжбанку на дату сплати даної суми становило 17 260,00 Євро. Враховуючи те, що оплату було здійснено зранку, коли ще курс продажу Євро на Міжбанку в колонці ASK/MAK не визначений, при здійсненні оплати було взято курс продажу Євро на Міжбанку в колонці Закриття за 24.04.2019. Так курс продажу Євро на Міжбанку в колонці Закриття становить 29,8573 грн - а курс продажу Євро на Міжбанку в колонці ASK/MAK за період станом на 25.04.2019 на 10 год.44 хв. становить 26,7100 та на 14 год 56 хв. - 29,8030. Отже при здійсненні оплати 25.04.2019 відповідачем було взято курс продажу Євро на Міжбанку 29,8573 грн, що є більшим ніж в колонці ASK/MAK за період ;

- 21.05.2019 відповідачем сплачено 754 168,00 грн, що в перерахунку до курсу продажу Євро на Міжбанку на дату сплати даної суми становило 25 890,00 Євро. Так як оплату було здійснено зранку о 10 год 00 хв, коли ще курс продажу Євро на Міжбанку в колонці ASK/MAK не визначений, при здійсненні оплати було взято максимальний курс продажу Євро на Міжбанку в колонці Відкриття за 21.05.2019. Так курс продажу Євро на Міжбанку в колонці Закриття становить 29,1297 грн;

- 03.07.2019 відповідачем сплачено 272893,50 грн, що в перерахунку до курсу продажу Євро на Міжбанку на дату сплати даної суми становило 9 250,00 Євро. При здійсненні оплати було використано курс продажу Євро на Міжбанку в колонці АБК/МАК , що станових 29,5020 грн;

- 04.07.2019 відповідачем сплачено 993 334,41 грн, що в перерахунку до курсу продажу Євро на Міжбанку на дату сплати даної суми становило 33 900,00 Євро. При здійсненні оплати було використано курс продажу Євро на Міжбанку в колонці АБК/МАК , що становить 29,3019 грн. Отже, загальна сума платежів в гривні, з врахуванням курсу продажу Євро по відношенню до гривні станом на день здійснення оплат становить гривневий еквівалент 86 300,00 Євро. Таким чином, відповідачем у повному обсязі виконані грошові зобов`язання, згідно Договору купівлі-продажу № ПА 036 КУ від 15.04.2019.

Таким чином, на думку скаржника, рішення Господарського суду Хмельницької області від 09.01.2020 у справі № 924/1154/19 є необґрунтованим та незаконним, таким, що прийняте із порушенням норм матеріального права, а тому наявні усі правові підстави для його скасування.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.02.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Заслуч на рішення Господарського суду Хмельницької області від 09.01.2020 у справі № 924/1154/19; розгляд справи призначено на 18.03.2020 об 11:00 год.

21.02.2020 ТОВ Аграрна індустріальна компанія подано до суду відзив на апеляційну скаргу (вх. №1477/20 від 21.02.2020), в якому позивач заперечує проти апеляційної скарги СТОВ Заслуч .

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.03.2020 за клопотаннями сторін розгляд справи № 924/1154/19 відкладено на 15.04.2020 об 10:00 год.

14.04.2020 на електронну адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від відповідача Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Заслуч надійшло клопотання (вх. № 2824/20) про відкладення розгляду справи на іншу дату, яке обґрунтоване листом Ради суддів України № 9рс-186/20 від 16.03.2020 та постановою Кабінету міністрів України № 211 від 11.03.2020 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 щодо введення на території України карантинних заходів у період з 12.03.2020 по 24.04.2020 та роз`яснення громадянам можливість відкладення розгляду справи. Клопотання не підписано електронним підписом.

14.04.2020 на електронну адресу суду від позивача ТОВ Аграрна індустріальна компанія надійшло клопотання (вх. № 2826/20) про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв`язку із введенням на усій території України карантину на підставі постанови Кабінету Міністрів України Про запобігання поширенню на території України коронавірусу СОVID-19 від 11.03.2020 № 211 та встановленням особливого режиму роботи судів України у період з 16.03.2020 по 03.04.2020, відповідно до листа Ради суддів України від 16.03.2020. Клопотання не підписано електронним підписом.

Відповідно до ч.1 ст.169 ГПК України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Вимоги до форми і змісту письмової заяви, клопотання встановлені част.1, 2 ст.170 ГПК України.

Згідно з частиною першої статті 5 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг , електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Відповідно до частин першої, другої статті 6 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг , електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписування електронного документа іншим суб`єктами електронного документообігу. Накладання електронного підпису завершує створення електронного документа.

Отже, без такого реквізиту, як електронний цифровий підпис, вважається, що електронний документ не створений і тому не може розглядатися судом як доказ. А тому клопотання позивача та відповідача про відкладення розгляду справи, подані до суду засобами електронного зв`язку, та на яких не накладені електронні підписи заявників, залишаються судом без розгляду на підставі част.4 ст.170 ГПК України.

Разом з тим, згідно з ч.11, 12 ст. 270 ГПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

При цьому відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Тобто неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.

Відповідно до част.1 ст.273 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Колегія суддів бере до уваги, що Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) від 30.03.2020 № 540-IX, яким, зокрема, розділ Х Прикінцеві положення ГПК України доповнено пунктом 4, не було запроваджено змін до ст. 273 ГПК України щодо продовження строків розгляду апеляційної скарги.

Поскільки провадження за апеляційною скаргою СТОВ Заслуч відкрито 12.02.2020, то кінцевим терміном апеляційного розгляду є 15.04.2020.

Окрім того, ухвалою від 18.03.2020 явка представників сторін у судове засідання, призначене на 15.04.2020, обов`язковою не визнавалась, позиція відповідача СТОВ Заслуч достатньо повно викладена в апеляційній скарзі, а позивач ТОВ Аграрна індустріальна компанія скористався своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, який долучено до матеріалів справи. А тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи.

Таким чином, враховуючи положення ч.12 ст. 270 ГПК України, судова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції за відсутністю представників позивача та відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

15.04.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю Аграрна індустріальна компанія (продавець) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Заслуч (покупець) укладено Договір купівлі-продажу № ПА 036 КУ, за умовами п.1.1 якого продавець зобов`язується передати у власність покупця техніку KUHN, найменування і комплектацію якої зазначено в Додатку № 1 до цього договору (в подальшому товар), а покупець в порядку і на умовах визначених даним договором зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього грошову суму.

Асортимент товару, одиниця виміру кількості товару, загальна кількість товару зазначається у Додатку № 1 до даного договору, що є невід`ємною частиною даного договору (п. 1.2 Договору).

У відповідності до п. 2.1 Договору покупець зобов`язаний не пізніше 25.06.2019 сплатити за товар, грошову суму, яка складає еквівалент 86 300,00 EUR, що станом на день підписання договору складає 2 622 061,56 грн, в т.ч. ПДВ - 20%: 437 010,26 грн наступним чином:

Покупець зобов`язаний сплатити продавцю частину вартості товару, що складає еквівалент 17 260,00 EUR , що станом на день підписання договору становить 524 412,31 грн, в т.ч. ПДВ 20%: 87 402,05 грн шляхом перерахування на поточний рахунок продавця, не пізніше 25.04.2019.

Покупець зобов`язаний сплатити продавцю частину вартості товару, що складає еквівалент 25 890,00 EUR , що станом на день підписання договору становить 786 618,47 грн, в т.ч. ПДВ 20%: 13 113,08 грн шляхом перерахування на поточний рахунок продавця, протягом доби з моменту поставки товару в господарство.

Покупець зобов`язаний сплатити продавцю частину вартості товару, що складає еквівалент 43 150,00 EUR, що станом на день підписання договору становить 1 311 030,78 грн, в т.ч. ПДВ 20%: 218 505,13 грн шляхом перерахування на поточний рахунок продавця, не пізніше 25.06.2019.

У п. 2.2 Договору сторонами узгоджено, що при умові коливання вгору курсу ЕВРО (EUR) на день здійснення оплати відносно до курсу (30,3831 грн за 1 EUR) зазначеного у цьому договорі, продавець має право пропорційно збільшити ціну товару у гривні.

Продавець встановлює ціну товару в гривнях, а також визначає її грошовий еквівалент в іноземній валюті, вказаній в пункті 2.1 цього договору. У випадку, якщо курс відповідної іноземної валюти до гривні збільшився відносно до курсу (30,3831 грн. за 1 EUR), сума у гривнях, що підлягає сплаті покупцем на дату виконання ним зобов`язань по цьому договору, визначається шляхом множення грошового еквівалента ціни договору (її неоплаченої частини) в іноземній валюті, визначеній у цьому договорі, на ринковий курс продажу ЕВРО (EUR) на міжбанку (далі за текстом - Міжбанківський курс), який визначається згідно інформації, опублікованої на Офіційному сайті Українського фінансового сервера http://www.udinform.com/index.php?option=com_dealingquotation&task=forexukrarchive&Itemid=65, в колонці ASK/MAX за період станом на день здійснення платежу, або за курсом продажу ЕВРО (EUR) за даними банку за вибором продавця. В будь-якому разі, покупець зобов`язаний оплатити товар продавцю за ціною не нижчою зазначеної у документі про одержання товару покупцем. У випадку недостатності сплачених покупцем грошових коштів в гривні для виконання ним зобов`язань з оплати товару згідно умов договору, покупець зобов`язаний впродовж 10 календарних днів з дня відповідної сплати коштів за товар здійснити відповідну доплату.

За змістом п. 2.2.1 Договору загальна сума платежів покупця у гривні, з урахуванням курсу продажу ЕВРО (EUR) по відношенню до гривні станом на день здійснення оплат, повинна складати еквівалент 86 300,00 EUR.

У випадках передбачених в п. 2.2 до цього договору продавець має право скласти Додаткову угоду щодо зміни ціни товару. Покупець протягом п`яти діб з дня одержання зобов`язаний підписати, та повернути продавцю Додаткову угоду щодо зміни ціни товару (еквіваленту ціни товару), або протягом п`яти діб надати продавцю письмову вмотивовану відмову від писання Додаткової угоди. У випадку якщо покупець протягом п`яти діб з дня одержання не поверне продавцю підписану Додаткову угоду, або не надасть вмотивовану письмову відмову в підписанні Додаткової угоди, а так само в разі якщо відмова покупця підписати Додаткову угоду є безпідставною, така Додаткова угода вважається підписаною сторонами, та нова ціна товару погодженою. (п. 2.3 Договору).

Згідно з п. 2.5 Договору датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок продавця в робочий день. У випадку зарахування грошових коштів на поточний рахунок продавця після 18 год. 00 хвилин робочого дня, датою оплати вважається наступний робочий день.

Відповідно до п. 4.1 Договору в разі прострочення оплати покупець сплачує продавцю суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних з простроченої суми.

За змістом п. 4.2 Договору у випадку не виконання або неналежного виконання покупцем в строк зобов`язань, відповідно до пункту 2.1 даного Договору, покупець зобов`язаний, сплатити продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період прострочення здійснення оплати, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення до виконання договору (прострочення здійснення оплати).

В разі прострочення покупцем здійснення розрахунку за пунктом 2.1 Договору понад десять робочих днів покупець сплачує продавцю штраф у розмірі 10% (десять відсотків) від суми строк оплати якої прострочено (п. 4.2.1 Договору).

Даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами, і діє до повного виконання сторонами зобов`язань (п. 7.4 Договору).

Даний Договір підписаний та скріплений печатками з боку обох сторін /а.с. 10-14/.

Також, сторонами підписано Специфікацію (Додаток № 1 до Договору купівлі-продажу № ПА 036 КУ від 15.04.2019). Вказаною Специфікацією сторони погодили найменування обладнання, його кількість, ціну з ПДВ в Евро та гривні /а.с. 15/.

На виконання умов Договору купівлі-продажу № ПА 036 КУ від 15.04.2019 позивач передав, а відповідач прийняв відповідний товар позивача, що підтверджується видатковими накладними № УТ-1305 від 30.04.2019 на суму 2 622 061,56 грн, № УТ-1322 від 16.05.2019 на суму 1 826 024,34 грн, які підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств /а.с. 16,18/.

Згідно з накладною № 1 від 16.05.2019 про повернення постачальнику, відповідачем повернуто позивачу товар на суму 1 826 024,34 грн, зазначена накладна підписана представниками сторін та скріплена печатками підприємств /а.с. 17/.

11.09.2019 позивачем направлено на адресу відповідача претензію (вих.№ 11/09-2019) з вимогою про погашення заборгованості в сумі 86 328,365 грн. Окрім цього повідомлено, що за порушення термінів зі сплати повної вартості отриманого товару СТОВ Заслуч має також сплатити пеню в сумі 6 312,63 грн, 3% річних в сумі 553,45 грн та штраф в розмірі 8 632,28 грн /а.с. 19-21/.

На підтвердження часткового виконання відповідачем умов Договору від 15.04.2019, додано довідку АТ ОТП Банк від 01.11.2019, в якій зазначено про надходження від СТОВ Заслуч на рахунок ТОВ Аграрна індустріальна компанія коштів згідно платіжних доручень № 142 від 25.04.2019 на суму 515 337,00 грн, № 161 від 21.05.2019 на суму 754 168,00 грн, № 216 від 03.07.2019 на суму 272 893,50 грн, № 217 від 04.07.2019 на суму 993 334,41 грн, що загалом становить 2 535 732,91 грн /а.с. 22/. Вказане визнається обома сторонами.

З огляду на те, що відповідач не сплатив позивачу суму за отриманий товар за Договором від 15.04.2019 у повному обсязі відповідно до узгодженого у п. 2.1 Договору порядку та підписаних видаткових накладних вартості товару, ТОВ Аграрна індустріальна комлоанія звернувся до Господарського суду Хмельницької області із відповідним позовом про стягнення з СТОВ Заслуч основного боргу в сумі 86 328,65 грн, пені в сумі 10 182,05 грн, 3% річних в сумі 908,22 грн та штраф у розмірі 8 632,86 грн.

Розглянувши матеріали справи , апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін, виходячи з наступного.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За приписами статей 526, 527, 530, 599, 610 та 629 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Судом встановлено, що правовідносини між сторонами виникли на підставі Договору № ПА 036 КУ від 15.04.2019, який за своєю правовою містить ознаки договору купівлі-продажу та договору поставки.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 691 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Такв, на виконання умов Договору купівлі-продажу № ПА 036 КУ від 15.04.2019 позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 2622 061,56 грн, що підтверджується доданими до матеріалів справи видатковими накладними.

В свою чергу, відповідач на викання умов Договору № ПА 036 КУ від 15.04.2019 сплатив 2 535 732,91 грн, що підтверджується довідкою АТ ОТП Банк від 01.11.2019, в якій зазначено про надходження від СТОВ Заслуч на рахунок ТОВ Аграрна індустріальна компанія : 25.04.2019 - 515 337,00 грн, 21.05.2019 - 754 168,00 грн, 03.07.2019 - 272 893,50 грн, 04.07.2019 - 993 334,41 грн. Зазначене не заперечується сторонами справи.

За змістом п. 2.2.1 Договору загальна сума платежів покупця у гривні, з урахуванням курсу продажу ЕВРО (EUR) по відношенню до гривні станом на день здійснення оплат, повинна складати еквівалент 86 300,00 EUR.

Відповідно до ст. 524 ЦК України, зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Згідно з ч. 2 ст. 533 ЦК України, якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Отже, умовами Договору № ПА 036 КУ від 15.04.2019 сторони визначили грошовий еквівалент зобов`язання (оплата товару) в іноземній валюті (EUR) та встановили механізм визначення суми оплати товару, яка підлягає сплаті покупцем (відповідачем).

Так, пунктами 2.1 та 2.2 Договору № ПА 036 КУ від 15.04.2019 сторони узгодили, що покупець зобов`язаний не пізніше 25 червня 2019 сплатити за товар грошову суму, яка складає еквівалент 86 300,00 EUR, що станом на день підписання договору складає 2 622 061,56 грн. в т.ч. ПДВ - 20%: 437 010,26 грн. При умові коливання вгору курсу ЕВРО (EUR) на день здійснення оплати відносно до курсу (30,3831 грн. за 1 EUR) зазначеного у цьому договорі, продавець має право пропорційно збільшити ціну товару у гривні.

Продавець встановлює ціну товару в гривнях, а також визначає її грошовий еквівалент в іноземній валюті, вказаній в пункті 2.1 цього договору. У випадку, якщо курс відповідної іноземної валюти до гривні збільшився відносно до курсу (30,3831 грн. за 1 EUR), сума у гривнях, що підлягає сплаті покупцем на дату виконання ним зобов`язань по цьому договору, визначається шляхом множення грошового еквівалента ціни договору (її неоплаченої частини) в іноземній валюті, визначеній у цьому договорі, на ринковий курс продажу ЕВРО (EUR) на міжбанку (далі за текстом - Міжбанківський курс), який визначається згідно інформації, опублікованої на Офіційному сайті Українського фінансового сервера http://www.udinform.com/index.php?option=com_dealingquotation&task=forexukrarchive&Itemid=65, в колонці ASK/MAX за період станом на день здійснення платежу, або за курсом продажу ЕВРО (EUR) за даними банку за вибором продавця. В будь-якому разі, покупець зобов`язаний оплатити товар продавцю за ціною не нижчою зазначеної у документі про одержання товару покупцем . У випадку недостатності сплачених покупцем грошових коштів в гривні для виконання ним зобов`язань з оплати товару згідно умов договору, покупець зобов`язаний впродовж 10 календарних днів з дня відповідної сплати коштів за товар здійснити відповідну доплату.

Таким чином, за умовами Договору ціна товару може змінюватись тільки у випадку збільшення курсу Євро по відношенню до гривні. Перерахунок ціни товару у випадках зменшення курсу Євро по відношенню до гривні договором не передбачено. Відтак, в будь-якому разі, покупець (відповідач) зобов`язаний оплатити товар продавцю (позивачу) за ціною не нижчою зазначеної у документі про одержання товару, тобто у розмірі 2 622 061,56 грн, згідно з видатковою накладною № УТ-1305 від 30.04.2019.

Колегією суддів було досліджено витяги з веб-сайту Українського фінансового сервера http://www.udinform.com/index.php?option=comdealingquotation&task=forexukrarchive&Itemid=65, у яких відображено ринковий курс продажу ЕВРО (EUR) на міжбанку до гривні станом на дати проведених відповідачем часткових оплат, зокрема у колонці ASK/MAX за період за 24.04.2019 курс Євро до гривні становив 29,8858 грн/1 Евро, 21.05.2019 - 29,2001 грн/1 Евро, 03.07.2019 - 29,5020 грн/1 Евро, 04.07.2019- 29,3019 грн/1 Евро /а.с. 31, 33, 35, 37/.

З вищевикладеного вбачається, що станом на день здійснення відповідачем платежів ринковий курс продажу Евро на міжбанку знизився по відношенню до курсу 30,3831 грн за 1 EUR визначеного у п. 2.1 та п. 2.2 Договору, тому підстави для збільшення ціни у гривні відсутні.

Враховуючи вищевикладені обставини справи та зважаючи на часткову сплату відповідачем коштів у сумі 2 535 732,91 грн за отриманий товар, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач свої зобов`язання за Договором № ПА 036 КУ від 15.04.2019 не виконав належним чином, оплату отриманого товару у повному обсязі до 25.06.2019 не здійснив, у зв`язку із чим у відповідача утворилася заборгованість за Договором у сумі 86 328,65 грн.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що заявлені вимоги про стягнення 86 328,65 грн боргу є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а тому зазначена сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Разом з тим, у своїй апеляційній скарзі, відповідач заперечив щодо розміру нарахованого позивачем за отриманий товар, оскільки вважає, що вартість товару перш за все погоджено у грошовому еквіваленті в іноземній валюті - Євро, тоді як СТОВ Заслуч повністю сплатило вартість отриманого товару у гривнях з урахуванням курсу продажу Євро по відношенню до гривні на день здійснення оплати по максимальному курсу продажу Євро на міжбанку, зокрема 25.04.2019 - 515 337,00 грн. (17260 Євро), 21.05.2019 - 754 168,00 грн. (25 890 Євро), 03.07.2019 - 272893,50 грн. (9250 Євро) та 04.07.2019 - 993 334,41 грн (33900 Євро), що заголом за умов Договору складає 86 300 Євро.

Слід зазначити, що умовами п. 2.1 Договору № ПА 036 КУ від 15.04.2019 сторони визначили мінімальну грошову суму за товар у видаткових накладних у гривні, відповідно зміна (зменшення) курсу Євро, станом на день здійснення оплат, ніяким чином не може свідчити про повну оплату покупцем грошових коштів визначених у гривні і відповідно виконання ним грошового зобов`язання за укладеним між сторонами Договором.

Отже, безпідставними є твердження СТОВ Заслуч про необґрунтоване заявлене позовної вимоги зі сплати повної вартості отриманого товару за Договором.

Щодо вимоги про стягнення 908,22 грн - 3% річних за період з 26.06.2019 по 31.10.2019.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зауважує, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

З огляду на наявність прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання за Договором, місцевий суд, здійснивши перерахунок за обрахований період, перевірений апеляційним судом, слушно задовольнив вимогу позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 908,22 грн.

Щодо вимог про стягнення з відповідача на підставі п. 4.2, 4.2.1 Договору пені - 10 182,05 грн за період з 26.06.2019 по 31.10.2019 та 8 632,86 грн - штрафу (10 % від суми прострочення).

Виходячи із змісту ст. 546, 548 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов`язання.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У пунктах 4.2, 4.2.1 Договору № ПА 036 КУ сторони узгодили, що у випадку не виконання або неналежного виконання покупцем в строк зобов`язань, відповідно до пункту 2.1 даного договору, покупець зобов`язаний, сплатити продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період прострочення здійснення оплати, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення до виконання договору (прострочення здійснення оплати). В разі прострочення покупцем здійснення розрахунку за пунктом 2.1 Договору понад десять робочих днів покупець сплачує продавцю штраф у розмірі 10 % (десять відсотків) від суми строк оплати якої прострочено.

Судова колегія констатує, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст.61 Конституції України.

Так, згідно з ст.549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. Відтак, у межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Зазначена правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 09.02.2018 у справі № 911/2813/17, від 22.03.2018 у справі № 911/1351/17, від 25.05.2018 у справі № 922/1720/17, від 02.04.2019 у справі № 917/194/18.

Колегія суддів, перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені та штрафу, погоджується з ним та вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 10 182,05 грн за заявлений період з 26.06.2019 по 31.10.2019 та штраф у розмірі 8 632, 86 грн.

Відповідно до ст.ст.74, 76 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до п.1 част.1 ст.275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з ст.276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів зазначає, що доводи та заперечення апелянта, які викладені в апеляційній скарзі були також відображені останнім у відзиві на позовну заяву та належним чином дослідженні місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення, а тому не можуть бути підставою для його скасування та відхиляються як необґрунтовані.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що скаржник не довів тих обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог та заперечень. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 09.01.2020 у справі № 924/1154/19 ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.

На підставі ст.129 ГПК України судовий збір за подання позову та апеляційної скарги покладається на відповідача.

Відповідно до част.4 ст.240 ГПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

За змістом част.5 ст.240 ГПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.129, част.4, 5 ст.240, ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Заслуч" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 09.01.2020 у справі № 924/1154/19 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Хмельницької області від 09.01.2020 у справі № 924/1154/19 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Справу № 924/1154/19 повернути Господарському суду Хмельницької області.

Повний текст постанови складений "16" квітня 2020 р.

Головуючий суддя Крейбух О.Г.

Суддя Тимошенко О.М.

Суддя Юрчук М.І.