Рішення

від 13.01.2020 по справі 910/14392/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.01.2020Справа № 910/14392/19

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Літвінової М.Є.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво "ОВК"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Буква Логістік"

про стягнення 43 940, 50 грн

Без повідомлення (виклику) представників учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Видавництво "ОВК" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Буква Логістік" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 43 940, 50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням умов Договору поставки № 189 від 26.12.2016 в частині повної та своєчасної оплати за поставлений позивачем товар.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2019 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позов.

12.11.2019 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечив проти позовних вимог та зазначив про недоведеність заявлених вимог, оскільки договором поставки (п. 3.3) передбачена відкладальна умова оплати поставленого товару, а саме - оплата здійснюється у разі, якщо цей товар реалізований третім особам. Також вказав, що після відкриття провадження у даній справі, у ТОВ "Буква Логістік" була проведена інвентаризація, за результатами якої встановлено, що у відповідача товар наявний у меншій кількості, ніж вказує позивач, що підтверджується відповідним інвентаризаційним описом, тому при розрахунку заборгованості позивачем не врахований показник втраченого товару.

28.11.2019 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій позивач проти доводів відповідача заперечив та вказав на те, що обов`язок з оплати товару у відповідача настав.

Позивач також зазначив, що інвентаризаційний опис не є належним доказом наявності кількості залишків товару у відповідача

Згідно з пунктом 1 частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є малозначними справами.

Частиною 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 1 статті 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвала Господарського суду міста Києва від 21.10.2019 була надіслана сторонам по справі у встановленому порядку.

Відповідач ухвалу суду про відкриття провадження у справі, яка направлена на адресу зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань отримав, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень № 0103052069819, № 0103052069827.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

26.12.2016 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Видавництво ОВК (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Буква Логістік (покупець) був укладений договір поставки № 189 (далі - договір).

Відповідно до умов цього договору постачальник зобов`язується в порядку та на умовах визначених договором, поставляти покупцю (передати у власність покупця) визначений цим договором товар, а покупець зобов`язується приймати товар та оплачувати його на умовах та в порядку, визначених цим договором (п. 1.1).

Відповідно до п.п. 1.2, 1.3 договору предметом поставки є наступний товари: друкована продукція, аудіо-, відеопродукція, інформаційні носії різних видів, у тому числі диски, канцелярські і супутні товари, рекламні, інформаційні, маркетингові послуги, послуги з організації збуту товару через кожну нову торгівельну точку покупця й інші послуги, перелік й умови надання яких сторони узгоджують шляхом підписання додаткової угоди до договору.

Поставка товару здійснюється окремими партіями відповідно до замовлень покупця силами постачальника та за його рахунок. Замовлення товару здійснюється шляхом надсилання постачальнику замовлень (п. 2.1 договору).

Постачальник зобов`язується поставляти (передавати у власність покупця) товари за цінами, зазначеними у специфікації, затвердженій сторонами. Ціна поставленого товару міститься у товарних накладних, які надаються постачальником покупцеві для проведення оплати, та складені на підставі кількості поставленого товару, що зазначено у транспортній накладній (п. 3.1 договору).

Відповідно до п. 3.3 договору розрахунки за товар здійснюються в безготівковому порядку не пізніше, ніж через 40 (сорок) календарних днів після закінчення календарного місяця, в якому було здійснено продаж на користь третіх осіб (з правом повернення та обміну), за умови своєчасного надання постачальником всіх передбачених даним договором та чинним законодавством України документів на товар, що постачається. Покупець не здійснює оплату постачальнику за такий товар, який ще не є реалізованим покупцем на користь третіх осіб. Звіт за проданий товар, який надсилається покупцем на користь постачальника електронною поштою, є підставою для визначення моменту продажу товару покупцем на користь третіх осіб. У випадку несвоєчасного надання постачальником всіх передбачених даним договором та чинним законодавством України документів на товар, що постачається, термін розрахунків подовжується на відповідну кількість днів затримки.

Загальна сума договору складається з окремих сум операцій, проведених на виконання даного договору (п. 3.4). Постачальник зобов`язаний щоквартально проводити звірку взаєморозрахунків з покупцем (п. 3.5).

Відповідно до п. 3.6 договору сторони, керуючись ч. 3 ст. 6, ч. 2 ст. 692 Цивільного Кодексу України, досягли згоди про те, що визначені пунктом 3.3. даного договору умови оплати за товар є розстрочкою платежу.

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2016 р. (п. 9.1).

Як встановлено п. 9.3. договору якщо жодна із сторін за місяць до дати припинення дії договору не виявила бажання його розірвати, то договір вважається продовженим на кожний наступний рік на попередніх умовах праці.

Згідно з ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 вказаної статті).

Згідно з ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання своїх зобов`язань у період з 2017 року по 2019 рік позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 111 836, 50 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи видатковими накладними за вказаний період, підписаними сторонами.

Проте, відповідач, зі свого боку, сплатив лише 1 163, 70 грн. за поставлений товар та частково здійснив повернення товару на загальну суму 66 732, 30 грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними про повернення товару, підписаними обома сторонами, та платіжними дорученнями про оплату.

Отже, у відповідача виникла заборгованість за поставлений, але не оплачений товару, у сумі 43940, 50 грн.

Відповідач, заперечуючи проти указаної суми боргу, вказував на настання відкладальної умови щодо оплати поставленого товару, передбаченої п. 3.3 договору, а саме - відсутність реалізації товару третім особам.

Розглянувши вказані доводи відповідача та заперечення позивача у цій частині, суд зазначає наступне.

Дійсно, пунктом 3.3 договору передбачено, що розрахунки за товар здійснюються в безготівковому порядку не пізніше, ніж через 40 (сорок) календарних днів після закінчення календарного місяця, в якому було здійснено продаж на користь третіх осіб, за умови своєчасного надання постачальником всіх передбачених даним договором та чинним законодавством України документів на товар, що постачається. Покупець не здійснює оплату постачальнику за такий товар, який ще не є реалізованим покупцем на користь третіх осіб. Звіт за проданий товар, який надсилається покупцем на користь постачальника електронною поштою є підставою для визначення моменту продажу товару покупцем на користь третіх осіб.

Разом із цим, відповідач на підтвердження обставин нереалізації товару та його дійсної наявності належних доказів суду не подав, а також не пояснив, в чому полягала складність нереалізації товару протягом тривалого часу, оскільки як вбачається з матеріалів справи, з моменту останньої поставки відповідачу товару (серпень 2017) минуло більше, ніж півтора роки, а реалізація товару за іншими видатковими накладними не відбулась протягом ще більшого строку.

У той же час, відповідно до п.п. 2.9.6 п. 2.9 договору покупець має право повернути товар, а постачальник зобов`язаний його прийняти, протягом 2-х місяців з моменту поставки, якщо товар не користується значним попитом у третіх осіб. Витрати, пов`язані з поверненням товару несе постачальник.

За таких обставин, оскільки відповідач у визначений договором термін, товар, що не користувався попитом, постачальнику не повернув, значить вказаний товар суд вважає реалізованим та строк його оплати настав.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 212 ЦК України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов`язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина). Якщо настанню обставини недобросовісно перешкоджала сторона, якій це невигідно, обставина вважається такою, що настала.

Суд враховує, що метою укладення договору поставки є отримання товару покупцем та отримання грошових коштів постачальником, тому укладаючи такий договір, позивач розраховував на отримання оплати за поставлений товар і добросовісну поведінку зі сторони відповідача, яка мала б полягати у повному розрахунку за отриманий товар за період протягом 2017 року, а у випадку дійсної нереалізації товару - на його повернення.

Разом з тим, відповідач, як покупець, до якого з моменту передачі товару перейшло право власності на нього, не здійснив його оплати, не надав інформації щодо реалізації/нереалізації товару, а також не звернувся до позивача про повернення нереалізованого товару, а лише після пред`явлення даного позову до суду надав пояснення про втрату товару.

Отже, враховуючи викладене, суд вважає, що умова щодо часу реалізації товару за усіма видатковими накладними настала, а тому у ТОВ "Буква Логістік" виник обов`язок розрахуватись за отриманий товар у повному обсязі.

Доводи відповідача щодо наявності у нього товару у меншій кількості, ніж вказує позивач та щодо його втрати, на підтвердження чого відповідач надав інвентаризаційний опис № 4 від 11.10.2019 р. та звіряльну відомість результатів інвентаризації товарно-матеріальних цінностей за договором поставки №189 від 26.12.2016 р., суд до уваги не приймає, оскільки вони не є належними доказами випадкової втрати та не мають значення для правильного вирішення спору з огляду на вищевикладене, а також на п. 2.13 договору, який містить умову про те, що продавець (постачальник) несе ризик випадкової втрати товару у процесі реалізації третім особам лише в розмірі 2 % від поставленого товару за рік, які позивачем були вже враховані при визначенні заборгованості покупця.

Також суд вважає, що вказані доводи відповідача є надуманими та такими, що не підтверджені належними доказами, зокрема, стосовно випадковості зазначених втрат та причин нестачі товару.

У той же час, суд враховує, що ТОВ "Буква Логістік", підписуючи без заперечень акт звірки взаєморозрахунків товару від 22.06.2017 р. та від 29.12.2017 р., не посилалось на будь-які втрати товару, а без зауважень підтвердило наявність у нього заборгованості у сумі 111 836, 50 грн., що узгоджується з установленими у справі обставинами.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно зі ст. 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися у встановлений строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Частиною 1 ст. 202 ГК України встановлено, що господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Оскільки доказів належної сплати вартості товару відповідач не надав, доводів позивача не спростував, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Видавництво ОВК про стягнення заборгованості в сумі 43 940, 50 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України у разі задоволення позову судові витрати у вигляді судового збору покладаються на відповідача. Інших судових витрат позивач не заявляв.

Керуючись ст.ст. 73 - 79, 129, 236 - 238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Видавництво ОВК задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Буква Логістік" (04074, м. Київ, вул. Лугова, 9, ідентифікаційний код 39742669) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Видавництво ОВК (02206, м. Київ, вул. Андрія Малишка, буд. 21, кв. 8; ідентифікаційний код 38729359) основний борг у сумі 43 940 (сорок три тисячі дев`ятсот сорок) грн. 50 коп., а також витрати по сплаті судового збору в сумі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням суду законної сили видати наказ.

4. Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Відповідно до ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Згідно з підпунктом 17.5. пункту 17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 13.01.2020 року.

Суддя М.Є. Літвінова