Постанова

від 05.05.2020 по справі 910/14392/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" травня 2020 р. Справа№ 910/14392/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Михальської Ю.Б.

Скрипки І.М.

розглянувши у письмовому провадженні без виклику та повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Буква Логістік"

на рішення

Господарського суду м. Києва

від 13.01.2020

у справі № 910/14392/19 (суддя Літвінова М.Є.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво "ОВК"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Буква Логістік"

про стягнення 43 940,50 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Видавництво "ОВК" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Буква Логістік" про стягнення заборгованості у розмірі 43 940, 50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням умов договору поставки № 189 від 26.12.2016 в частині повної та своєчасної оплати за поставлений позивачем товар.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та його мотиви

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.01.2020 у справі № 910/14392/19 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво "ОВК" задоволено.

За рішенням суду присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Буква Логістік" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво "ОВК" основний борг у сумі 43 940,50 грн, витрати по сплаті судового збору в сумі 1 921,00 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскільки відповідач у визначений договором термін, товар, що не користувався попитом, постачальнику не повернув, вказаний товар вважається реалізованим, а строк його оплати таким, що настав.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги, письмових пояснень та узагальнення їх доводів

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Буква Логістік" звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить рішення суду першої інстанції скасувати повністю та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, мотивуючи свої вимоги тим, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм процесуального та матеріального права, без урахування усіх обставин, що мають суттєве значення, а висновки, викладені у рішенні, не відповідають обставинам справи.

Так, апелянт зазначає, що умовами договору (п. 3.3.) сторони визначили відкладальну обставину для моменту настання обов`язку відповідача по оплаті поставленого товару - продаж на користь третіх осіб. Тобто лише після продажу товару третім особам у відповідача виникає обов`язок з оплати товару протягом 40 календарних днів після закінчення календарного місяця, в якому було здійснено продаж товару. Разом з тим, за доводами апелянта доказів продажу товару на користь третіх осіб (звіт за проданий товар на момент подання позову) позивачем не надано, а відтак право вимоги оплати товару у позивача ще не виникло.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу та заперечень проти пояснень відповідача

Заперечуючи проти апеляційної скарги, позивачем подано відзив, у якому Товариство з обмеженою відповідальністю "Видавництво "ОВК" заперечує проти вимог апеляційної скарги, вказує, що рішення судом першої інстанції винесено відповідно до норм процесуального права та з вірним застосуванням норм матеріального права. У зв`язку з даними обставинами, позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2020 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Буква Логістік" строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2020 у справі № 910/14392/19, відкрито апеляційне провадження у справі № 910/14392/19; ухвалено здійснювати розгляд апеляційної скарги за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання); встановлено учасникам справи строк для надання можливості скористатися наданими ст. 267 Господарського процесуального кодексу України правами протягом семи днів з дня отримання даної ухвали.

Частиною 10 статті 270 ГПК України визначено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За правилами п. 1 ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Обставини справи встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як підтверджено матеріалами справи, 26.12.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Видавництво ОВК" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Буква Логістік" (покупець) був укладений договір поставки № 189 (далі - договір), відповідно до пункту 1.1. якого постачальник зобов`язується в порядку та на умовах визначених договором, поставляти покупцю (передати у власність покупця) визначений цим договором товар, а покупець зобов`язується приймати товар та оплачувати його на умовах та в порядку, визначених цим договором.

Згідно з п.п. 1.2, 1.3 договору предметом поставки є наступні товари: друкована продукція, аудіо-, відеопродукція, інформаційні носії різних видів, у тому числі диски, канцелярські і супутні товари, рекламні, інформаційні, маркетингові послуги, послуги з організації збуту товару через кожну нову торгівельну точку покупця й інші послуги, перелік й умови надання яких сторони узгоджують шляхом підписання додаткової угоди до договору.

Поставка товару здійснюється окремими партіями відповідно до замовлень покупця силами постачальника та за його рахунок. Замовлення товару здійснюється шляхом надсилання постачальнику замовлень (п. 2.1 договору).

Постачальник зобов`язується поставляти (передавати у власність покупця) товари за цінами, зазначеними у специфікації, затвердженій сторонами. Ціна поставленого товару міститься у товарних накладних, які надаються постачальником покупцеві для проведення оплати, та складені на підставі кількості поставленого товару, що зазначено у транспортній накладній (п. 3.1 договору).

Відповідно до п. 3.3 договору розрахунки за товар здійснюються в безготівковому порядку не пізніше, ніж через 40 (сорок) календарних днів після закінчення календарного місяця, в якому було здійснено продаж на користь третіх осіб (з правом повернення та обміну), за умови своєчасного надання постачальником всіх передбачених даним договором та чинним законодавством України документів на товар, що постачається. Покупець не здійснює оплату постачальнику за такий товар, який ще не є реалізованим покупцем на користь третіх осіб. Звіт за проданий товар, який надсилається покупцем на користь постачальника електронною поштою, є підставою для визначення моменту продажу товару покупцем на користь третіх осіб. У випадку несвоєчасного надання постачальником всіх передбачених даним договором та чинним законодавством України документів на товар, що постачається, термін розрахунків подовжується на відповідну кількість днів затримки.

Загальна сума договору складається з окремих сум операцій, проведених на виконання даного договору (п. 3.4). Постачальник зобов`язаний щоквартально проводити звірку взаєморозрахунків з покупцем (п. 3.5).

Відповідно до п. 3.6 договору сторони, керуючись ч. 3 ст. 6, ч. 2 ст. 692 Цивільного Кодексу України, досягли згоди про те, що визначені пунктом 3.3. даного договору умови оплати за товар є розстрочкою платежу.

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2016. (п. 9.1).

Як встановлено п. 9.3. договору, якщо жодна із сторін за місяць до дати припинення дії договору не виявила бажання його розірвати, то договір вважається продовженим на кожний наступний рік на попередніх умовах праці.

Як встановлено судом першої інстанці, на виконання своїх зобов`язань у період з 2017 року по 2019 рік позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 111 836, 50 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи видатковими накладними за вказаний період, підписаними сторонами.

Проте, відповідач, зі свого боку, сплатив лише 1 163, 70 грн. за поставлений товар та частково здійснив повернення товару на загальну суму 66 732, 30 грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними про повернення товару, підписаними обома сторонами, та платіжними дорученнями про оплату.

Отже, залишився неоплачений товар на суму 43940, 50 грн.

Відповідач, заперечуючи проти указаної суми боргу, вказував на настання відкладальної умови щодо оплати поставленого товару, передбаченої п. 3.3 договору, а саме - відсутність реалізації товару третім особам.

Разом з тим, звертаючись з позовом, позивач вказує на невиконання відповідачем зобов`язання з оплати вартості поставленого товару на підставі договору поставки № 189 від 26.12.2016, у зв`язку з чим просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 43940,50 грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно зі статтями 11 , 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України ), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України ).

Відповідно до частини 1 ст. 530 Цивільного кодексу України , якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як підтверджено матеріалами справи, позивач, на виконання умов договору, здійснив ряд поставок товару відповідачу на загальну суму 111836,50 грн.

Матеріалами справи також підтверджено невиконання відповідачем свого обов`язку щодо оплати повної вартості поставленого товару, а саме на суму 43490,50 грн.

Пунктом 1.2. договору передбачено, що право власності на товар переходить до покупця з дати передання товару та підписання сторонами товаросупровідних документів.

В той же час, за змістом ст. 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ст. 252 Цивільного кодексу України).

За змістом ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 3.3 договору розрахунки за товар здійснюються в безготівковому порядку не пізніше, ніж через 40 (сорок) календарних днів після закінчення календарного місяця, в якому було здійснено продаж на користь третіх осіб (з правом повернення та обміну), за умови своєчасного надання постачальником всіх передбачених даним договором та чинним законодавством України документів на товар, що постачається. Покупець не здійснює оплату постачальнику за такий товар, який ще не є реалізованим покупцем на користь третіх осіб. Звіт за проданий товар, який надсилається покупцем на користь постачальника електронною поштою, є підставою для визначення моменту продажу товару покупцем на користь третіх осіб. У випадку несвоєчасного надання постачальником всіх передбачених даним договором та чинним законодавством України документів на товар, що постачається, термін розрахунків подовжується на відповідну кількість днів затримки.

В заперечення проти позову, відповідач посилається на те, що за умовами договору сторони за взаємною згодою визначили відкладальну обставину для моменту настання обов`язку відповідача (покупця) по оплаті поставленого товару - продаж на користь третіх осіб, і тільки після цього у покупця (відповідача) настає обов`язок оплати товару, і то не відразу, а протягом 40 (сорока) календарних днів після закінчення календарного місяця, в якому було здійснено продаж товару.

Водночас, суд апеляційної інстанції вважає зазначені доводи відповідача безпідставними та необґрунтованими, з огляду на таке.

За змістом положень статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Аналогічні положення наведено й у статтях 525, 526 ЦК України.

Згідно зі статтею 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частини перша, друга статті 712 ЦК України).

Положеннями частин першої, другої статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 212 ЦК України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов`язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина). Якщо настанню обставини недобросовісно перешкоджала сторона, якій це невигідно, обставина вважається такою, що настала.

Як зазначено вище, пунктом 3.3 договору сторони погодили, що розрахунки за товар здійснюються в безготівковому порядку не пізніше, ніж через 40 (сорок) календарних днів після закінчення календарного місяця, в якому було здійснено продаж на користь третіх осіб, за умови своєчасного надання постачальником всіх передбачених даним договором та чинним законодавством України документів на товар, що постачається. Покупець не здійснює оплату постачальнику за такий товар, який ще не є реалізованим покупцем на користь третіх осіб. Звіт за проданий товар, який надсилається покупцем на користь постачальника електронною поштою є підставою для визначення моменту продажу товару покупцем на користь третіх осіб.

Відповідно до п.п. 2.9.6 п. 2.9 договору покупець має право повернути товар, а постачальник зобов`язаний його прийняти, протягом 2-х місяців з моменту поставки, якщо товар не користується значним попитом у третіх осіб. Витрати, пов`язані з поверненням товару несе постачальник.

Аналіз наведених норм матеріального права у сукупності з умовами спірного договору дає підстави для висновку, що нереалізація товару протягом 2-х місяців з моменту поставки та невчинення покупцем (відповідачем) зі спливом указаного строку передбачених договором дій щодо повернення товару постачальникові, тягне за собою обов`язок покупця оплатити товар.

Разом із цим, відповідач на підтвердження обставин нереалізації товару та його дійсної наявності належних доказів суду не подав, а також не пояснив, в чому полягала складність нереалізації товару протягом тривалого часу, оскільки як вбачається з матеріалів справи, з моменту останньої поставки відповідачу товару (серпень 2017) минуло більше, ніж півтора роки, а реалізація товару за іншими видатковими накладними не відбулась протягом ще більшого строку.

Судом встановлено, що будь-яких звернень щодо повернення товару за договором, в тому числі, протягом 2-х місяців з дати поставки, матеріали справи не містять, як і доказів повернення такого нереалізованого товару. Відтак, вказаний товар вважається реалізованим, а строк його оплати таким, що настав.

При цьому, судом враховано, що метою укладення договору поставки є отримання товару покупцем та отримання грошових коштів постачальником, тому укладаючи такий договір, позивач розраховував на отримання оплати за поставлений товар і добросовісну поведінку зі сторони відповідача, яка мала б полягати у повному розрахунку за отриманий товар за період протягом 2017 року, а у випадку дійсної нереалізації товару - на його повернення.

Разом з тим, відповідач, як покупець, до якого з моменту передачі товару перейшло право власності на нього, не здійснив його оплати, не надав інформації щодо реалізації/нереалізації товару, а також не звернувся до позивача про повернення нереалізованого товару, а лише після пред`явлення даного позову до суду надав пояснення про втрату товару.

Відповідно до положень статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).

Оскільки відповідач не реалізував своє право на повернення товару в обумовлений договором строк, його обов`язок щодо оплати товару не виконано в повному обсязі, а тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо правомірності заявленого позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво "ОВК" щодо стягнення з відповідача заборгованості у сумі 43940,50 грн.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний суд України у постанові від 15.03.2017 у справі №911/4620/15 та Верховний Суд у складі касаційного господарського суду у постанові від 22.02.2018 у справі №910/699/17.

Доводи відповідача щодо наявності у нього товару у меншій кількості, ніж вказує позивач та щодо його втрати, на підтвердження чого відповідач надав інвентаризаційний опис № 4 від 11.10.2019 та звіряльну відомість результатів інвентаризації товарно-матеріальних цінностей за договором поставки №189 від 26.12.2016, суд першої інстанції вірно не прийняв до уваги, оскільки вони не є належними доказами випадкової втрати та не мають значення для правильного вирішення спору з огляду на вищевикладене, а також на п. 2.13 договору, який містить умову про те, що продавець (постачальник) несе ризик випадкової втрати товару у процесі реалізації третім особам лише в розмірі 2 % від поставленого товару за рік, які позивачем були вже враховані при визначенні заборгованості покупця.

У той же час, суд враховує, що ТОВ "Буква Логістік", підписуючи без заперечень акт звірки взаєморозрахунків товару від 22.06.2017 та від 29.12.2017, не посилалось на будь-які втрати товару, а без зауважень підтвердило наявність у нього заборгованості у сумі 111 836, 50 грн., що узгоджується з установленими у справі обставинами.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Оскільки наявність обов`язку відповідача щодо сплати заборгованості у розмірі 43940,50 грн. підтверджується матеріалами справи та не була спростована відповідачем, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо задоволення позову та стягнення з відповідача 43940,50 грн. заборгованості за договором.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується із висновками місцевого суду як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.

Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2020 у справі № 910/14392/19 обґрунтоване, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підстав для його скасування не вбачається, у зв`язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 281- 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Буква Логістік" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2020 у справі № 910/14392/19 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2020 у справі № 910/14392/19 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/14392/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, окрім випадків, передбачених ст. 287 Господарського процесуального кодексу України та у строки, встановлені ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя А.І. Тищенко

Судді Ю.Б. Михальська

І.М. Скрипка