Рішення

від 13.01.2020 по справі 140/3302/19

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2020 року ЛуцькСправа № 140/3302/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Мачульського В.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Громадської організації Порятунок чотирилапих до Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області про визнання протиправним та скасування припису,

ВСТАНОВИВ:

Громадська організація Порятунок чотирилапих (далі - ГО Порятунок чотирилапих , позивач) звернулася в суд з позовом до Луцького районного управління Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області про визнання протиправним та скасування припису №20 від 24.10.2019.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що посадовими особами Луцького районного управління Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області було здійснено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо ГО Порятунок чотирилапих з приводу дотримання останньою вимог законодавства у сфері ветеринарної медицини. За результатами проведеного позапланового заходу складено акт №08/138 від 24.10.2019, в якому зафіксовано ряд порушень ГО Порятунок чотирилапих положень законодавства у сфері ветеринарної медицини. В подальшому на підставі вищевказаного акту, начальником районного управління надано припис №20 від 24.10.2019, яким зобов`язано позивача облаштувати місця та умови утримання тварин які повинні відповідати їх біологічним, видовим та індивідуальним особливостям. Забезпечити необхідний простір, температурно-вологісний режим, задовольнити їх природні потреби у рухах, контактах із собі подібними, природним для них середовищем; Під час перевезення тварин оформляти відповідні супровідні ветеринарні документи; Заборонити переміщення тварин ГО Порятунок чотирилапих без дозволу інспектора ветеринарної медицини та усунути виявлені порушення до 24.11.2019.

Позивач не погоджується із вищевказаним приписом, вважає його необґрунтованим, прийнятим з порушенням вимог чинного ветеринарного законодавства, та таким що підлягає скасуванню, оскільки переміщення виловлених безпритульних (бродячих) тварин з місць їх природнього знаходження не підпадає під державний ветеринарно-санітарний контроль, оскільки не відбувається зміна господарства, в якому перебувала тварина, чи зміна власника або утримувача такої тварини.

Крім того, зазначає що Правилами транспортування тварин передбачено, що саме відправник передає перевізнику ветеринарні документи на тварин. При цьому специфіка діяльності поводження з безпритульними (бродячими) тваринами якраз і полягає в тому, що тварини є саме безпритульними, а отже вони ніким не передаються, а їх перевезення здійснюється за результатами їх вилову.

Також, позивач зазначає, що розміщення виловлених безпритульних (бродячих) тварин до карантинних майданчиків допускається і без наявності ветеринарних документів. Головною умовою при цьому є необхідність для таких тварин пройти період карантинування, під час якого надається ветеринарна допомога, проводяться лабораторно - діагностичні дослідження та профілактичні обробки. Виловлені безпритульні тварини, які потрапляють до Громадської організації без ветеринарних документів проходять обов`язковий період карантинування та отримують увесь необхідний комплекс ветеринарних процедур. При цьому, членами Громадської організації здійснюються усі необхідні медичні процедури як під час карантинування, так і в подальшому до передачі новому власнику.

Позивач окремо наголошує на тому, що ГО Порятунок чотирилапих не переміщує тварин з потужностей (об`єктів), де вони утримуються, в розумінні норм Закону України Про ветеринарну медицину . А переміщення виловлених безпритульних тварин не потребує дозволу державного інспектора ветеринарної медицини.

Щодо невідповідності місця та умов утримання тварин, позивач зазначає, що ні в акті, ні в приписі, не вказано, якими є біологічні, видові та індивідуальні особливості виловлених тварин та відповідно в чому конкретно полягає невідповідність умов їх утримання таким особливостям. Не вказано, якими ж є обстежені умови утримання тварин та чому вони не задовольняють їх природні потреби, в чому це проявляється. Також посадовими особами не вказано яким є обстежене місце утримання тварин та не пояснено чому воно не забезпечує необхідний простір та температурно-вологісний режим.

З врахування зазначеного позивач просить визнати протиправним та скасувати припис Луцького районного управління Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області №20 від 24.10.2019, прийнятий за результатами позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо Громадської організації Порятунок чотирилапих .

Відповідно до ухвали судді від 13.11.2019 відкрито провадження у даній справі та ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику сторін (а.с.1).

29.11.2019 від Луцького районного управління Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просив відмовити в задоволенні позову, а також просив замінити первісного відповідача - Луцьке районне управління Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області на належного - Головне управління Держпродспоживслужби у Волинській області (а.с.41-44).

Ухвалою суду від 06.12.2019 замінено у даній справі первісного відповідача - Луцьке районне управління Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області на належного - Головне управління Держпродспоживслужби у Волинській області далі - ГУ Держпродспоживслужби у Волинській області, відповідач) (а.с.79-80).

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 12.12.2019 за вих. №09.05/7006 позовні вимоги не визнав (а.с.83-85). В обґрунтування своєї позиції зазначив, що згідно позовної заяви ГО Порятунок чотирилапих займається ветеринарною практикою та здійснює відлов безпритульних тварин, котрих розміщує в частині нежитлового приміщення в с.Рованці Луцького району Волинської області (загальною площею 36 кв.м.) та на території відведеній для його обслуговування. Тварини проходять обов`язковий період карантинування та отримують увесь комплекс необхідних ветеринарних послуг. В подальшому вони передаються новим власникам. Проте, під час проведення позапланово заходу відповідачем встановлено що позивачем в порушення вимог Закону України Про ветеринарну медицину здійснюється переміщення тварин без відповідних ідентифікаційних, ветеринарних та інших супровідних документів, а також без дозволу державного інспектора ветеринарної медицини.

Таким чином, оскаржуваним приписом було заборонено переміщення тварин які знаходяться в ГО Порятунок чотирилапих без дозволу державного інспектора ветеринарної медицини або передачу тварин новим власникам, та у разі перевезення цих тварин в інші спеціалізовані заклади зобов`язано оформляти відповідні ветеринарні документи.

Також, відповідача вказує на те, що твердження позивача про те що допускається розміщення виловлених безпритульних тварин до карантинних майданчиків і без наявності ветеринарних документів свідчить про довільне тлумачення норм права.

Можливість розміщення тварин у карантинному відділенні з метою проведення клінічного огляду, антирабічного щеплення, лабораторно-діагностичних досліджень та профілактичних обробок. Однак, за результатами проведення антирабічного щеплення, лабораторно-діагностичних досліджень та профілактичних обробок має складатися ветеринарна довідка - разовий документ, виданий державним ветеринарним інспектором або ліцензованим лікарем ветеринарної медицини, що підтверджує ветеринарно-санітарний стан партії тварин, включаючи обов`язкове зазначення результатів лабораторних досліджень та ветеринарно-санітарного статусу території (потужності) походження, а для тварин - засвідчення проведення вакцинації та діагностичних досліджень (абзац 8 статті 1 Закону України Про ветеринарну медицину ).

Таким чином, необхідно складати ветеринарні документи щодо тварин за результатами проведення антирабічного щеплення, лабораторно-діагностичних досліджень та профілактичних обробок під час карантинування, за винятком тих, які надійшли з ветеринарних установ та мають ветеринарні документи.

Крім того, зазначає, що при складені акту та припису посадові особи не зобов`язані вказувати яким є обстежене місце утримання тварин, а також пояснювати чому воно не забезпечує необхідний простір та температурний режим. На підставі вищевказаного, в акті посадова особа зазначає лише стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

Таким чином, твердження позивача в частині не наведення посадовими особами конкретних правових норм, які не відповідають місцю та умовам утримання тварин в ГО Порятунок чотирилапих не відповідають дійсності, адже, посадовою особою в акті були вказані детальні описи виявлених порушень, а також посилання на відповідну вимогу законодавства.

З врахуванням викладеного, просить в задоволенні позову відмовити.

У відповіді на відзив від 08.01.2020 вх. №361 (а.с.71-72) представник позивача підтримав позицію викладену у позовній заяві, та просив позов задовольнити повністю.

Крім того, 08.01.2020 за вх. №360 від представника позивача надійшла заява про розподіл судових витрат, у якій останній просив стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у розмірі 1921,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 11 500,00 грн.

Інших заяв по суті справи від сторін на адресу суду не надходило. Сторони скористались своїм правом щодо подачі заяв по суті справи.

Перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, а також матеріали відео фіксації, суд встановив такі обставини.

Частина 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Судом встановлено, що до Луцького районного управління ГУ Держпродспоживслужби у Волинській області надійшло звернення гр. м. Славути ОСОБА_1 від 03.10.2019 щодо проведення перевірки ГО Порятунок чотирилапих (а.с.47).

Так, на підставі даного звернення ГУ Держпродспоживслужби у Волинській області було видано наказ №08/138 від 18.10.2019 Про проведення заходу державного нагляду (контролю) та направлення №08/138 від 18.03.2019 (а.с.48-49).

Згідно вказаного наказу та направлення у період з 18.10.2019 по 24.10.2019 ГУ Держпродспоживслужби була проведена позапланова перевірка ГО Порятунок чотирилапих . Копія направлення отримана головою ГО Порятунок чотирилапих Новарчук Б.Б. про що свідчить її підпис на другому примірнику направлення.

За результатами проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері ветеринарної медицини перевірки 24.10.2019 складений акт №08/138 (а.с.50-54). Згідно даного акту, перевіряючими виявленні наступні порушення, зокрема:

- місце та умови утримання тварин не відповідають їх біологічними, видовим та індивідуальним особливостям (відсутній необхідний простір, температурно-вологісний режим), не задовольняють їхнє природні потреби в руках, контактах із собі подібними, природнім для них середовищем;

- під час перевезення тварин не оформлюються відповідні супровідні ветеринарні документи;

- переміщення тварин з потужностей (об`єктів), де вони утримуються, здійснюється без дозволу державного інспектора ветеринарної медицини.

Копія вищевказаного акту 24.10.2019 вручена голові ГО Порятунок чотирилапих Новарчук Б.Б . наручно під підпис. У графі пояснення, зауваження або заперечення Новарчук Б.Б. вказала, що незгідна з описом виявлених порушень.

24.10.2019 начальником Луцького районного управління ГУ Держпродспоживслужби був внесений припис №20, щодо усунення порушень виявлених під час перевірки ГО Порятунок чотирилапих , яким зобов`язано позивача облаштувати місця та умови утримання тварин які повинні відповідати їх біологічним, видовим та індивідуальним особливостям. Забезпечити необхідний простір, температурно-вологісний режим, задовольнити їх природні потреби у рухах, контактах із собі подібними, природним для них середовищем; Під час перевезення тварин оформляти відповідні супровідні ветеринарні документи; Заборонити переміщення тварин ГО Порятунок чотирилапих без дозволу інспектора ветеринарної медицини та усунути виявлені порушення до 24.11.2019 (а.с.55).

Копія припису вручена особисто голові ГО Порятунок чотирилапих Новарчук Б.Б. про що свідчить її підпис на другому примірнику припису. Заперечень, зауважень чи пояснень до припису зі сторони ГО Порятунок чотирилапих чи його представників не надходило.

Не погодившись з даним приписом ГО Порятунок чотирилапих вважає його протиправним, у зв`язку з чим звернулось до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Щодо необхідності оформлення ветеринарних документів під час перевезення тварин.

Законом України Про ветеринарну медицину передбачено основні організаційні та правові засади функціонування ветеринарної медицини, а також повноваження державних органів, права і обов`язки юридичних та фізичних осіб у сфері забезпечення ветеринарно-санітарного і епізоотичного благополуччя, карантину тварин, здійснення державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду.

Частиною другою статті 32 вказаного закону передбачено, що об`єкти державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду (до яких згідно статті 1 Закону, серед іншого, належать також тварини), крім випадків, встановлених цим Законом, супроводжуються такими ветеринарними документами ветеринарні свідоцтва (для України - форми N1, N 2) - при переміщенні за межі території Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, районів, міст (крім харчових продуктів тваринного та рослинного походження для споживання людиною) ветеринарні довідки - при переміщенні в межах району.

Суд вважає за необхідне зазначити, що ветеринарне свідоцтво, відповідно до статті 1 Закону України Про ветеринарну медицину це разовий документ, виданий державним ветеринарним інспектором, що підтверджує ветеринарно-санітарний стан партії тварин, продуктів тваринного походження, репродуктивного матеріалу, біологічних продуктів, кормів тваринного та рослинного походження, включаючи обов`язкове зазначення результатів лабораторних досліджень та ветеринарно-санітарного статусу території (потужності) походження, а для тварин - засвідчення проведення вакцинації та діагностичних досліджень.

Також, цією ж статтею передбачено схоже визначення для такого ветеринарного документа як ветеринарна довідка, а саме це разовий документ, виданий державним ветеринарним інспектором або ліцензованим лікарем ветеринарної медицини, що підтверджує ветеринарно - санітарний стан партії тварин, продуктів тваринного походження, репродуктивного матеріалу, біологічних продуктів, кормів тваринного та рослинного походження, включаючи обов`язкове зазначення результатів лабораторних досліджень та ветеринарно-санітарного статусу території (потужності) походження, а для тварин - засвідчення проведення вакцинації та діагностичних досліджень.

Відповідно до частини шостої статті 15 Закону України Про ветеринарну медицину , переміщення неідентифікованих тварин або тварин без відповідних ідентифікаційних, ветеринарних та інших супровідних документів забороняється.

Відтак, з огляду на викладені вище норми слід зробити висновок, що для здійснення переміщення тварин необхідно отримувати відповідний ветеринарний документ, форма якого залежить від території їх переміщення (в межах району або за територію області).

Разом з тим, судом встановлено, та підтверджується письмовими матеріалами справи та матеріалами відео-фіксації перевірки, позивачем під час перевезення тварин не оформляються відповідні супровідні ветеринарні документи, а також здійснюється переміщення тварин з потужностей (об`єктів) де вони утримувались без дозволу державного інспектора ветеринарної медицини.

Отже, переміщення вказаної категорії тварин має певні особливості та підпадає під ветеринарно - санітарний контроль з огляду на таке.

Приписами частини першої статті 15 Закону України Про ветеринарну медицину встановлено, що державний ветеринарно-санітарний контроль та нагляд за тваринами, що переміщуються поза межами потужностей (об`єктів), де вони утримувалися, здійснюється відповідними державними органами ветеринарної медицини.

Відповідно до статті 1 Закону України Про ветеринарну медицину , потужності (об`єкти) - будь-які споруда, комплекс споруд, приміщення, будівля або територія, включаючи обладнання, що використовується для розведення племінних тварин, вирощування, тренування, змагання, утримання, виставок (огляду), конкурсу, продажу, забою або вилову тварин; для виробництва та обігу неїстівних продуктів тваринного походження, ветеринарних препаратів, кормових добавок, преміксів, кормів, репродуктивного матеріалу тощо; для знищення туш або інших частин тварин.

Пунктом 6 статті 1 Закону України Про ідентифікацію та реєстрацію тварин визначено, що переміщення це процес, результатом якого є зміна господарства, в якому перебуває тварина, або зміна її власника/утримувача.

Згідно із пунктом 1 статті 1 Закону України Про ідентифікацію та реєстрацію тварин господарство це будівлі, споруди, ферми, будь-яке інше місце на території України, де перебувають, розводяться та утримуються тварини, проводиться їх продаж, забій, утилізація, штучне осіменіння, організовуються виставки тварин та власником якого може бути будь-яка юридична або фізична особа.

Таким чином, зі змісту зазначених норм випливає, що державний ветеринарно - санітарний контроль здійснюється за тваринами, які переміщуються поза межами потужностей (об`єктів) де вони утримувалися, у результаті чого відбувається зміна господарства в якому перебувала тварина або зміна власника/утримувача.

Відповідно до пункту 23, відправник видає перевізникові ветеринарні документи (ветеринарно-санітарний паспорт, ветеринарне свідоцтво) на тварин, які підлягають перевезенню, що додаються до перевізного документа і підтверджують можливість здійснення перевезення.

Відправником, відповідно до пункту 2 зазначених Правил, є особа, що здійснює відправлення тварин під час їх транспортування перевізником.

Отже, Правилами транспортування тварин передбачено, що саме відправник передає перевізнику ветеринарні документи на тварин. При цьому жодних ветеринарних документів на тварин які були транспортовані з одного міста до іншого, ні під час перевірки, ні до матеріалів адміністративної справи позивачем не додано.

Водночас частиною шостою статті 15 Закону України Про ветеринарну медицину заборонено здійснювати саме переміщення тварин без ветеринарних документів.

Також ветеринарним законодавством передбачена можливість розміщення виловлених безпритульних тварин до карантинних майданчиків без наявності ветеринарних документів.

Так, пунктом 3.5 Ветеринарно - санітарних вимог до утримання тварин у притулках, затверджених наказом Державного комітету ветеринарної медицини України від 15.10.2010 № 438 передбачено, що усі тварини, за винятком тих, які надійшли з ветеринарних установ та мають ветеринарні документи, розміщуються на 7 діб (в окремих випадках - на 14 діб) до карантинного відділення з метою проведення клінічного огляду, антирабічного щеплення, лабораторно-діагностичного дослідження та профілактичної обробки.

Згідно пункту 15 Положення про притулок тварин, затверджених наказом Державного комітету ветеринарної медицини України від 15.10.2010 № 439, під час карантинування тварина обов`язково повинна бути оглянута спеціалістом ветеринарної медицини. Під час карантинування повинно бути забезпечено проведення лабораторно-діагностичних досліджень та профілактичних обробок.

Пунктом 3.7 Ветеринарно - санітарних вимог до утримання тварин у притулках встановлено, що тварини після проходження карантинування переводяться до відділень утримання тварин для подальшого пошуку нових власників.

У разі виявлення у тварин інфекційних та інвазійних захворювань тварину переводять до ізолятора, де утримують її до видужання (пункт 16 Положення про притулок тварин).

Відповідно до пунктів 9, 10 Положення про притулок тварин, у притулку утримуються виловлені безпритульні тварини, тварини, вилучені у власників за рішенням суду, а також тварини, від яких власники відмовились у зв`язку з неможливістю їх утримання.

Здійснення вилову та надходження тварин до притулків на адміністративній території здійснюється службами/підприємствами відповідно до вимог законодавства.

Таким чином, розміщення виловлених безпритульних тварин до карантинних майданчиків допускається і без наявності ветеринарних документів. Головною умовою при цьому є необхідність для таких тварин пройти період карантинування, під час якого ч надається ветеринарна допомога, проводяться лабораторно - діагностичні дослідження та профілактичні обробки.

Як слідує з матеріалів справи позивач орендує частину нежитлового приміщення в с. Рованці Луцького району Волинської області, загальною площею 63 кв.м.

Судом встановлено, що ГО Порятунок чотирилапих займається ветеринарною практикою та здійснює відлов безпритульних тварин, котрих розміщує у вказаному нежитловому приміщенні та на території, відведеній для його обслуговування. Тварини проходять обов`язковий період карантинування та отримують увесь комплекс необхідних ветеринарних процедур. В подальшому вони передаються новим власникам.

Також, судом встановлено та підтверджується матеріалами відео-фіксації перевірки те, що ГО Порятунок чотирилапих обладнано карантинним майданчиком, на який першочергово доставляються виловлені безпритульні тварини.

Як зазначено позивачем в позовній заяві виловлені безпритульні тварини, які потрапляють до ГО Порятунок чотирилапих без ветеринарних документів проходять обов`язковий період карантинування та отримують увесь необхідний комплекс ветеринарних процедур. При цьому, позивачем не зазначено, що на підприємстві працюють кваліфіковані спеціалісти з ветеринарної медицини, які здійснюють усі необхідні медичні процедури як під час карантинування, так і в подальшому до передачі власнику чи новому власнику.

Щодо висновків посадових осіб про невідповідності місця та умов утримання тварин, суд зазначає таке.

Відповідно до ч.6 ст.7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт.

Абзацом 8 ст.2 цього Закону передбачено, що уніфіковані форми актів з переліком питань затверджуються органом державного нагляду (контролю) та оприлюднюються на його офіційному веб-сайті протягом п`яти робочих днів з дня затвердження у порядку, визначеному законодавством.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 07.03.2018 року №130 було затверджено уніфіковану ФОРМУ акта, що складається за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері ветеринарної медицини, та встановлено вичерпний перелік питань щодо проведення державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у галузі ветеринарної медицини.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан про виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

На підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу у разі необхідності вжиття інших заходів реагування, орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис. (ч.7.ст.7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності )

При складені акту та припису посадові особи не зобов`язані вказувати яким є обстежене місце утримання тварин, а також пояснювати чому воно не забезпечує необхідний простір та температурний режим. На підставі вищевказаного, в акті посадова особа зазначає лише стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

Таким чином, твердження позивача в частині не наведення посадовими особами відповідача конкретних правових норм, які не відповідають місцю та умовам утримання тварин в ГО Порятунок чотирилапих не відповідають дійсності, адже, посадовою особою в акті були вказані детальні описи виявлених порушень, а також посилання на відповідну вимогу законодавства.

Також суд зазначає, що частиною шостою статті 2 цього ж Закону встановлено обов`язок відповідача забезпечити дотримання, з урахуванням особливостей, визначених Законом України Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин , вимог частини першої статті 6 (крім вимог щодо отримання погодження) Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Таким чином, проаналізувавши наведене, суд приходить до висновку, що позивачем порушено норм чинного ветеринарно - санітарного законодавства, у зв`язку з чим у відповідача були правові підстави видавати оскаржуваний припис.

Відповідно до статті 2 КАС України - завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з частиною першою статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні

Таким чином, виходячи з аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити в повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд зазначає наступне.

Враховуючи вимоги статті 139 КАС України, оскільки суд відмовляє у задоволенні позову, тому підстави для розподілу судових витрат, понесених позивачем, відсутні.

Керуючись статтями 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Громадської організації Порятунок чотирилапих до Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області про визнання протиправним та скасування припису відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.

Головуючий

Суддя В.В. Мачульський