Рішення

від 14.01.2020 по справі 320/4351/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 січня 2020 року м. Київ справа № 320/4351/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Журавель В.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РІО ВЕРДЕ" до Київської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "РІО ВЕРДЕ" (далі - позивач) з позовом до Київської митниці Державної фіскальної служби (далі - відповідач), в якому просять суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA125000/2019/000359/2 від 17 травня 2019 р.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що при митному оформленні товару, який ввозився на територію України, позивачем визначено його митну вартість за основним методом - за ціною договору (контракту). Цей показник було заявлено у митній декларації, до якої додавалися усі необхідні документи для підтвердження митної вартості. Однак, митний орган безпідставно не погодився із заявленою декларантом митною вартістю товару та незаконно прийняв рішення про коригування митної вартості товару із застосуванням резервного методу визначення митної вартості товару. Позивач вказує на недотримання відповідачем порядку щодо черговості застосування методів визначення митної вартості.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 4 вересня 2019 р. відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

25 вересня 2019 р. від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він позову не визнав, у його задоволенні просив відмовити. Стверджує, що під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів позивача встановлено, що в поданих документах наявні розбіжності, а надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

18 листопада 2019 р. від позивача до суду надійшла відповідь на відзив. Зазначає, що у відзиві відповідач висловлює надумані доводи, що не ґрунтуються на дійсних обставинах.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2019 р. закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 22 листопада 2019 р.

20 листопада 2019 р. (від представника позивача) та 22 листопада 2019 р. (від представника відповідача) до суду надійшли клопотання про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

У зв`язку з поданими клопотаннями сторін про розгляд справи в порядку письмового провадження протокольною ухвалою суду від 22 листопада 2019 р. на підставі ч.3 ст. 194 КАС України вирішено здійснювати судовий розгляд справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

5 лютого 2016 року Товариством з обмеженою відповідальністю "РІО ВЕРДЕ" (покупець) та компанія "BRADAS" AdamIJanTyralaSpolkaJawna 46-300 Olesnoul. M. Konopnickiej 5 (Польща) (продавець) уклали зовнішньоекономічний контракт №016PL (надалі - Контракт).

Відповідно до п. 5 Контракту FCA м. Олесно, Польща ( Ікотермс-2010 ), або буде визначатися додатковими письмовими угодами до контракту, або буде прямо вказувати в рахунках.

Згідно з п. 7 Контракту покупець повинен перевести на рахунок продавця 100 % вартості партії товару згідно рахунку продавця відповідно реквізитів (п. 13.1 даного контракту) на протязі 730 днів після митного оформлення товару покупцем. Базові умови поставки можуть бути змінені по взаємній письмовій згоді сторін як доповнення до цього договору. Фактом оплати є дата відправки грошового переказу, яка зазначена в платіжному дорученні. За домовленістю сторін умови платежу може бути змінені та зазначені в доповненнях до цього контракту. Фактом митного оформлення товару вважається оформлення імпортної вантажної митної декларації покупцем. Продавець має право вимагати забезпечити платіж на іншу компанію або на інший рахунок, та такі зміни мають бути погоджені на взаємній основі сторонами як доповнення до цього договору.

Термін дії контракту: до 31 грудня 2018 р. включно, до повного виконання зобов`язань обох сторін контракту. Строк контракту може буде продовжено за вказаною згодою сторін (п. 3.3 Контракту).

Позивачем до відповідача подано електронну митну декларацію № UA125110/2019/408954. Цією декларацією позивачем заявлено до митного оформлення в режимі імпорт товари.

На підтвердження митної вартості згаданих товарів позивачем до митного оформлення разом з митною декларацією № UA125110/2019/408954 відповідно до вимог МК України подано наступний перелік наявних у нього документів, а саме:

- контракт № 016PL від 5 лютого 2016р . між позивачем, м. Київ, та BRADAS Spzо.о, Польща та доповнення 1, 2, 3, 4;

- інвойс EX/HU/118/2019 від 14 травня 2019 p.;

- переклад інвойсу ЕХ/HU/118/201 від 14 травня 2019 p.;

- пакінг листи - специфікація до інвойсу ЕХ/HU/118/2019 від 14 травня 2019 p.;

- експортна митна декларація Республіки Польща (№ 19PL 331020Е0273300 від 14 травня 2019р.;

- сертифікат походження № PL/MFAN 0127779 14 травня 2019 р.;

- сертифікат походження EUR-1 № PL/MF/AN 0429158 від 14 травня 2019 р.;

- заявка на перевезення вантажу від перевізника - ФОП ОСОБА_1 №11 від 11 травня 2019 p.;

- довідка про транспортні витрати від 14 травня 2019 р. на заявку № 11 від 11 травня 2019 p.;

- рахунок на сплату транспортування вантажу № 58 від 13 травня 2019 р. на суму 38000 грн.;

- CMR А№ 698195 (міжнародна транспортна декларація) від 14 травня 2019 р.;

- лист про те, що страхування вантажу не проводилось;

- пояснювальний лист № 7-8 від 15 травня 2019 р. про те, що термін поставки є FCA та пояснення про строки сплати послуг транспортування вантажу;

- прайс-лист компанії BRADAS Sp z о.оSpоlkakomandytowa від 10 травня 2019 р.;

- копію платіжного доручення № 1234 від 13 травня 2019 р. про сплату послуг перевізника Олесно (Польща), Київ;

- акт виконаних робіт № 58 від 16 травня 2019 р. на послуги транспортування вантажу від перевізника - ФОП ОСОБА_1

17 травня 2019 р. відповідачем прийнято Рішення про коригування митної вартості № UA125000/2019/000359/2, яким застосовано резервний метод для визначення митної вартості товару.

У п.33 цього Рішення відповідачем зазначено наступне: за результатами опрацювання документів, поданих разом з митною декларацією від 11 лютого 2019 р. № UA125110/2019/408954 встановлено, що декларантом до митного оформлення не надано всіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товарів та документи не містять достовірних та об`єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості, зокрема в інвойсі відсутні умови поставки, тоді як відповідно до п.5 зовнішньоекономічного договору від 5 лютого 2016 р. № 016PL - умови поставки повинні бути зазначені в інвойсах чи додатках. Пунктом 3.2 договору на перевезення вантажу від 9 березня 2017 р. №003 обумовлено, що строк оплати зазначається в Заявці, при цьому в Заявці від 8 травня 2019 р. №11 строк оплати не обумовлений.

Так, відповідно до частини 2 статті 53 МК України, декларантом для підтвердження витрат по доставці товару до кордону України надаються перевізні (транспортні) документи, визначені наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 р. № 599: - акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; заявка на здійснення послуг по доставці товарів; рахунок-фактура (інвойс) на щодо транспортно-експедиційних послуг; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури. Відповідно до ч. 2,2 ст.52 Митного кодексу України декларант зобов`язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Тому з поданих документів неможливо підтвердити заявлений метод визначення митної вартості товарів. З метою підтвердження числових складових митної вартості від декларанта було витребувано відповідно до вимог ч. 2, 3 та 4 ст.53, ст. 57 МК України додаткові документи згідно з переліком, викладеним у електронному повідомленні. Декларантом надано додаткові документи не в повному обсязі, при цьому надані додатково документи не усувають виявлені розбіжності та не підтверджують об`єктивно та достовірно заявлену митну вартість.

Відповідач вважає, що подані декларантом документи не містили належних, об`єктивних та достовірних відомостей про числові складові заявленої митної вартості, тому підтвердити заявлену митну вартість неможливо відповідно до ч. 2 ст. ст. 58 МК України. У зв`язку із вищевикладеним, посадовою особою митниці проведено з декларантом процедуру консультації відповідно до ч.4 ст.57 МК України. Жодних вимог у порядку ч. 6 ст. 55 МК України від декларанта не надходило. За результатами проведених консультацій встановлено, що другорядні методи визначення митної вартості 2а та 26 - за ціною договору щодо ідентичних/подібних (аналогічних) товарів відповідно до ст.ст. 59, 60 МК України неможливо застосувати через відсутність у митниці інформації про митне оформлення ідентичних чи подібних товарів саме за ціною договору. При цьому, декларантом під час проведення з ним консультацій, такої інформації також не надано, що виключає можливість застосування вказаних методів. Методи визначення митної вартості 2 в та 2 г - на основі віднімання та додавання вартостей - не можуть бути застосовані у зв`язку з відсутністю у митниці відомостей про всі складові вартості виробництва товару та його доставки на митну територію України, що є необхідною умовою для використання таких методів. При цьому, за умовами ст.ст. 62, 63 МК України, така інформація надається декларантом або уповноваженою ним особою. До митного оформлення такої інформації надано не було. У митниці така інформація також відсутня. Під час проведення з декларантом консультацій, такої інформації не надано, а тому методи на основі віднімання чи додавання вартостей в даному випадку не можуть бути застосовані.

Натомість, у митного органу наявна інформація, що відповідає ч. 2 ст.64 МК України та є підставою для застосування другорядного методу 2 ґ- резервного методу. Декларантом під час проведення з ним консультацій додаткової інформації для застосування резервного методу також не надано. Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару та рівень митної вартості товару згідно джерела інформації: товар № 14-3,86 USD/кг (МД від 30 січня 2019 р. №UA500120/2019/944); товар № 28- 11,69 USD/кг (МД від 11 березня 2019 р. № UA100010/2019/322846). Розрахунок 11,69 USD/кг * 135,60 (вага нетто) : 2400 пар = 0.6604 USD/пapa; товар № 39-6,16 USD/кг (МД від 17 травня 2019 р. № UА500020/2019/5075.; товар №50-3,50 USD/кг (МД від 11 квітня 2019 р. №UA125110/2019/406609).

Позивачем відповідно до частини 7 статті 55 Митного кодексу України використано можливість випуску товару у вільний обіг шляхом надання гарантій та подачі ВМД від 17 травня 2019 р. № UA125110/2019/409059.

Не погоджуючись з оскаржуваним рішенням митного органу щодо коригування митної вартості, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає про таке.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справляння митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України від 13 березня 2012 р. № 4495-VI, який набув чинності з 1 червня 2012 р. (далі - МК України).

Згідно з вимогами пункту 34-1 частини 1 статті 4 МК України органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, митниці та митні пости.

Відповідно до вимог положень статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 1 статті 52 МК України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до вимог положень ч. 2, 4, 8, 9 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей.

Згідно з вимогами частини 1-4 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).

Частини 1, 2, 3, 5 статті 54 МК України визначають, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині 1 статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Зокрема, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (ч. 6 ст. 54 МК України).

Відповідно до вимог ч. 12 ст. 264 МК України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів.

Згідно з вимогами частини 1, 7, 8, 9 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Положеннями статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до вимога ч. 1, 2, 5-8 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Платежі можуть бути здійснені прямо чи опосередковано. Прикладом опосередкованого платежу може бути врегулювання покупцем повністю чи частково боргу продавця. Платежі необов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо). Термін "ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті" стосується лише ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов`язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Крім того, п. 10 ст. 58 МК України встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів.

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об`єкти права інтелектуальної власності. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України;

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Отже, з викладених правових норм вбачається, що єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов: 1) подання суб`єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у ст. 53 МК України; 2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості; 3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору); 4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.

При цьому суд зазначає, що позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України, а також на вимогу митного органу (здійснення митної формальності - "митне оформлення") на підтвердження заявленої позивачем митної вартості товару за ціною контракту було надано повний пакет документів, у відповідності до переліку, визначеного ч. 2 ст. 53 МК України.

Суд зазначає, що з аналізу ст.ст. 53, 54 МК України вбачається, що митні органи дійсно мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але такі повноваження мають здійснюватися ними у спосіб, установлений законом, тобто в даному випадку витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що так чи інакше впливають на визначення безпосередньо митної вартості.

Водночас, навіть у разі витребування додаткових документів, митний орган має враховувати, що ненадання їх повного пакету може бути підставою для коригування митної вартості лише тоді, коли подані документи є недостатніми або такими, що в сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації про заявлену митну вартість.

Як вже зазначалося судом, у п. 33 оскаржуваного Рішення про коригування митної вартості відповідачем зазначено, що за результатами опрацювання документів поданих разом з митною декларацією від 11 лютого 2019 р. № UA125110/2019/408954 встановлено, що декларантом до митного оформлення не надано всіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товарів та документи не містять достовірних та об`єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості, зокрема в інвойсі відсутні умови поставки.

Як убачається з відзиву, відповідач зазначає, що відповідно до інвойсу від 14 травня 2019 р. ЕХ/HU/118/2019 загальна вартість товару в PLN 139 419,42 (така ж сама вартість зазначена в паркінг листу), при цьому відповідно до експертної декларації країни відправлення № 19PL331020Е02700033 загальна сума вартісного показника по всіх позиція становить в PLN 138 146,00, разом з тим, суд звертає увагу на наступне.

Судом встановлено, що в контракті № 016PL від 5 лютого 2016 р. в п. 6.1 вказано, що сума контракту визначена в Доларах США. Усі основні документи - інвойси, паркінг листи та інше номіновані в Доларах США. Усі розрахунки проводяться у Доларах США. Злоті Польщі можуть використовуватися продавцем для якихось своїх розрахунків або як якась допоміжна для продавця інформація. Продавець може використовувати для своїх внутрішніх розрахунків та званих комерційний курс Злотого Польщі, який може не співпадати з офіційним курсом Нацбанку Польщі, а експортна декларація прив`язана до офіційного курсу та видається митницею Польщі на день замитнення.

Разом з тим, суд зазначає, що вартість товару в Доларах США повністю співпадають в інвойсі від 14 травня 2019 р. ЕХ/HU/118/2019 та в експортній декларації країни відправлення № 19PL331020Е02700033. Отже, висновки відповідача спростовуються наявними у справі доказами, а тому до уваги судом не беруться.

У відзиві відповідач зазначив, що наданий прайс-лист датований 10 травня 2019 р. і не містить терміну його дії. Зазначене не дає можливості упевнитися в істотності або точності відомостей в документах, поданих до митного оформлення.

Суд щодо цих аргументів зазначає наступне.

Відповідно до п. 6 Контракту № 016PL від 5 лютого 2016р ціна на кожну партію товару вказується в супровідних документах на цю партію. Ціна включає в себе вартість упаковки. Ціна може змінюватися згідно письмових доповнень до контракту. Продавець має право відправляти покупцеві зразки на безоплатній основі.

Суд також зазначає, що ціна може змінюватися при суттєвому коливанню Польського Злотого, а на момент розмитнення - 17 травня 2019 р. діяло Доповнення № 4 від 10 травня 2019 р. до Контракту № 016PL від 5 лютого 2016 р., в якому зазначено, що Сторони домовились визначити прайс-лист вiд 10 травня 2019 р. (додаток 1) діючим прайс-листом до Контракту № 016PL вiд 5 лютого 2016 р. У разі зміни цін Продавець проінформує Покупця за один тиждень наперед . З урахуванням зазначеного суд вважає, що ці доводи відповідача є необґрунтованими, тому до уваги не беруться.

У відзиві відповідач також зазначає, що митна вартість відповідно до п. 6 контракту включає в себе вартість упаковки. При цьому відомості про те, хто несе витрати на навантаження відсутні. В той же час відповідно до заявки від 8 травня 2019 р.№ l1 контракту ціна вказується на кожну партію товару, але не включена така складова митної вартості як витрати на навантаження/завантаження.

Суд звертає увагу, що згідно з вимогами п. 5 Контракту № 016PL від 5 лютого 2016р. визначено, що FCA м. Олесно, Польща ("Iнкотермс -2010"), або буде визначатися додатковими письмовими угодами до контракту, або буде прямо вказуватися в рахунках.

Базисом і умовами поставки FCA встановлено, що якщо відвантаження відбувається безпосередньо на складі продавця, то останній несе всі витрати з навантаження. Коли в якості франко-місця визначені термінал або інше місце, не те що на праві власності або оренди постачальника, то витрати на навантаження повинен сплатити покупець.

Оскільки по умовам контракту позивач проводив завантаження товару зі складу продавця - адреса продавця - BRADAS Spolkakomandytowa Olesno-46-300 Польща, то продавець проводить завантаження за свій рахунок, що відповідає умовам ul. M. Konopnickiej 5, поставки FCA.

Отже, доводи відповідача є необґрунтованими і безпідставними.

Крім того, судом встановлено, що в п. 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості вказано, що відповідачем застосовано другорядний метод відповідно до статті 64 Кодексу з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, яка що найбільшою мірою ґрунтується на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях товар № 14 - 3,86 USD/кг (МД від 30 січня 2019 р. №UA500120/2019/944); товар № 28 - 11,69 USD/кг (МД від 11 березня 2019 р. № UA100010/2019/322846). Розрахунок 11,69 USD/кг * 135,60 (вага нетто) : 2400 пар = 0.6604 USD/napa; товар № 39 - 6,16 USD/кг (МД від 17 травня 2019 р. № UА500020/2019/5075.; товар № 50 - 3,50 USD/кг (МД від 11 квітня 2019 р. № UA125110/2019/406609).

Відповідно до вимог пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Між тим, як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів від 17 травня 2019 р. № UA125000/2019/000359/2 у ньому зазначено лише номер та дата митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постановах від 19 червня 2018 р. у справі № 826/6346/16 (провадження №К/9901/36092/18).

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Ураховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідачем не доведено наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за першим методом, так як усі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів ним було надано. Зазначене свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару та протиправність прийнятого Митницею рішення про коригування митної вартості товарів.

Суд зазначає, що зміст винесеного відповідачем рішення про коригування митної вартості не містить обґрунтування того, що іменовані ним "розбіжності" будь-яким чином впливають на митну вартість товару. Крім того, не зазначив відповідач і про те, які саме обставини мали б підтвердити документи, які він запропонував позивачу надати додатково.

Окрім цього, у рішенні про коригування митної вартості товарів відповідач не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами.

З наведених вище підстав, суд вважає, що винесене відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів не відповідає вимогам п. 2 та п. 4 ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України. Відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом.

Отже, на думку суду, відсутність витребуваних відповідачем додаткових документів не впливає на правильність визначення позивачем (декларантом) митної вартості товарів за основним методом, що, в свою чергу, підтверджується наданими до митного оформлення документами. Крім того, неподання позивачем (декларантом) запитуваних відповідачем документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не може бути достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування відповідачем іншого методу визначення митної вартості.

Таким чином, наявність однієї лише вказівки відповідача на перелічені ним розбіжності та недоліки у поданих позивачем документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, не може бути достатньою для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.

На підставі наведеного, суд вважає, що подані позивачем документи для митного оформлення товару дають змогу встановити митну вартість товару, а відповідачем не надано належного обґрунтування причин їх неврахування для встановлення митної вартості товару.

Таким чином, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, у своєму рішенні про коригування митної вартості товарів не перелічив наявні у нього докази того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

За таких обставин, висновок митного органу про неможливість визначення митної вартості товару за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, суд вважає необґрунтованим, а застосування резервного методу - протиправним.

Виходячи з того, що твердження митного органу про неможливість застосування обраного позивачем резервного методу, які імпортуються, є необґрунтованим та безпідставним, суд визнає, що документи, подані позивачем до митного органу, відповідають вимогам чинного законодавства, необхідним для надання їм юридичної сили та доказовості, а тому підтверджують заявлені позивачем відомості про митну вартість товарів.

Отже, суд дійшов висновку, що визначення відповідачем митної вартості товару за резервним методом визначення митної вартості здійснено з порушенням вимог митного законодавства України, що є підставою для скасування оскаржуваних рішень.

Суд зазначає, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ураховуючи викладене, суд визнає, що відповідачем протиправно було застосовано до визначення митної вартості товару резервний метод, отже порушено права позивача та не дотримано вимог, передбачених частиною другою статті 2 КАС України.

Позивачем під час розгляду справи було надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а наведені ним доводи не було спростовано відповідачем.

Наведене свідчить, що винесене рішення про коригування митної вартості є протиправним і підлягає скасуванню. Право позивача порушено. Отже, позовні вимоги є обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до платіжного доручення від 24 липня 2019 р. № 1306 позивачем сплачено судовий збір на суму 1921 грн. 00 коп.

Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 1921 грн. 00 коп. підлягають стягненню на його за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 295 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості № UA125000/2019/000359/2 від 17 травня 2019 р.

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Державної фіскальної служби (код ЄДРПОУ - 39470947) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю РІО ВЕРДЕ (код ЄДРПОУ - 38824792) судовий збір у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд .

Повне найменування сторін:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю РІО ВЕРДЕ , адреса: вул. Дегтярівська, буд. 21-А, офіс 107, м. Київ, 04119, код ЄДРПОУ - 38824792.

Відповідач - Київська митниця Державної фіскальної служби України, адреса: Міжнародний аеропорт "Бориспіль", м. Бориспіль, Київська область, 08307, код ЄДРПОУ - 39470947.

Суддя Журавель В.О.

Дата складання рішення суду 14 січня 2020 р.