Постанова

від 08.07.2020 по справі 320/4351/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/4351/19 Суддя (судді) першої інстанції: Журавель В.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Собківа Я.М.,

суддів: Земляної Г.В., Глущенко Я.Б.,

за участю секретаря: Кондрат Л.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби на рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 січня 2020 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю РІО ВЕРДЕ до Київської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю РІО ВЕРДЕ звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Київської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA125000/2019/000359/2 від 17 травня 2019 року.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 січня 2020 року позов задоволено повністю.

Не погодившись із вказаним рішенням суду, Київська митниця Держмитслужби подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 січня 2020 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції неповністю з`ясовані обставини справи, порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 05 лютого 2016 року Товариством з обмеженою відповідальністю "РІО ВЕРДЕ" (покупець) та компанія "BRADAS" AdamIJanTyralaSpolkaJawna 46-300 Olesnoul. M. Konopnickiej 5 (Польща) (продавець) уклали зовнішньоекономічний контракт №016PL (надалі - Контракт).

Відповідно до п. 5 Контракту FCA м. Олесно, Польща ( Ікотермс-2010 ), або буде визначатися додатковими письмовими угодами до контракту, або буде прямо вказувати в рахунках.

Згідно з п. 7 Контракту покупець повинен перевести на рахунок продавця 100 % вартості партії товару згідно рахунку продавця відповідно реквізитів (п. 13.1 даного контракту) на протязі 730 днів після митного оформлення товару покупцем. Базові умови поставки можуть бути змінені по взаємній письмовій згоді сторін як доповнення до цього договору. Фактом оплати є дата відправки грошового переказу, яка зазначена в платіжному дорученні. За домовленістю сторін умови платежу можуть бути змінені та зазначені в доповненнях до цього контракту. Фактом митного оформлення товару вважається оформлення імпортної вантажної митної декларації покупцем. Продавець має право вимагати забезпечити платіж на іншу компанію або на інший рахунок, та такі зміни мають бути погоджені на взаємній основі сторонами як доповнення до цього договору.

Термін дії контракту: до 31 грудня 2018 р. включно, до повного виконання зобов`язань обох сторін контракту. Строк контракту може буде продовжено за вказаною згодою сторін (п. 3.3 Контракту).

Позивачем до відповідача подано електронну митну декларацію № UA125110/2019/408954. Цією декларацією позивачем заявлено до митного оформлення в режимі імпорт товари.

На підтвердження митної вартості згаданих товарів позивачем до митного оформлення разом з митною декларацією № UA125110/2019/408954 відповідно до вимог МК України подано наступний перелік наявних у нього документів, а саме: контракт № 016PL від 5 лютого 2016р . між позивачем, м. Київ, та BRADAS Spzо.о, Польща та доповнення 1, 2, 3, 4; інвойс EX/HU/118/2019 від 14 травня 2019 p.; переклад інвойсу ЕХ/HU/118/201 від 14 травня 2019 p.; пакінг листи - специфікація до інвойсу ЕХ/HU/118/2019 від 14 травня 2019 p.; експортна митна декларація Республіки Польща (№ 19PL 331020Е0273300 від 14 травня 2019р.; сертифікат походження № PL/MFAN 0127779 14 травня 2019 р.; сертифікат походження EUR-1 № PL/MF/AN 0429158 від 14 травня 2019 р.; заявка на перевезення вантажу від перевізника - ФОП ОСОБА_1 №11 від 11 травня 2019 p.; довідка про транспортні витрати від 14 травня 2019 р. на заявку № 11 від 11 травня 2019 p.; рахунок на сплату транспортування вантажу № 58 від 13 травня 2019 р. на суму 38000 грн.; CMR А№ 698195 (міжнародна транспортна декларація) від 14 травня 2019 р.; лист про те, що страхування вантажу не проводилось; пояснювальний лист № 7-8 від 15 травня 2019 р. про те, що термін поставки є FCA та пояснення про строки сплати послуг транспортування вантажу; прайс-лист компанії BRADAS Sp z о.оSpоlkakomandytowa від 10 травня 2019 р.; копію платіжного доручення № 1234 від 13 травня 2019 р. про сплату послуг перевізника Олесно (Польща), Київ; акт виконаних робіт № 58 від 16 травня 2019 р. на послуги транспортування вантажу від перевізника - ФОП ОСОБА_1

17 травня 2019 р. відповідачем прийнято Рішення про коригування митної вартості № UA125000/2019/000359/2, яким застосовано резервний метод для визначення митної вартості товару.

У п.33 цього Рішення відповідачем зазначено наступне: за результатами опрацювання документів, поданих разом з митною декларацією від 11 лютого 2019 р. № UA125110/2019/408954 встановлено, що декларантом до митного оформлення не надано всіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товарів та документи не містять достовірних та об`єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості, зокрема в інвойсі відсутні умови поставки, тоді як відповідно до п.5 зовнішньоекономічного договору від 5 лютого 2016 р. № 016PL - умови поставки повинні бути зазначені в інвойсах чи додатках. Пунктом 3.2 договору на перевезення вантажу від 9 березня 2017 р. №003 обумовлено, що строк оплати зазначається в Заявці, при цьому в Заявці від 8 травня 2019 р. №11 строк оплати не обумовлений.

Відповідно до частини 2 статті 53 МК України, декларантом для підтвердження витрат по доставці товару до кордону України надаються перевізні (транспортні) документи, визначені наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 р. № 599: - акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; заявка на здійснення послуг по доставці товарів; рахунок-фактура (інвойс) на щодо транспортно-експедиційних послуг; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури. Відповідно до ч. 2,2 ст.52 Митного кодексу України декларант зобов`язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Тому з поданих документів неможливо підтвердити заявлений метод визначення митної вартості товарів. З метою підтвердження числових складових митної вартості від декларанта було витребувано відповідно до вимог ч. 2, 3 та 4 ст.53, ст. 57 МК України додаткові документи згідно з переліком, викладеним у електронному повідомленні. Декларантом надано додаткові документи не в повному обсязі, при цьому надані додатково документи не усувають виявлені розбіжності та не підтверджують об`єктивно та достовірно заявлену митну вартість.

Відповідач вважає, що подані декларантом документи не містили належних, об`єктивних та достовірних відомостей про числові складові заявленої митної вартості, тому підтвердити заявлену митну вартість неможливо відповідно до ч. 2 ст. ст. 58 МК України. У зв`язку із вищевикладеним, посадовою особою митниці проведено з декларантом процедуру консультації відповідно до ч.4 ст.57 МК України. Жодних вимог у порядку ч. 6 ст. 55 МК України від декларанта не надходило. За результатами проведених консультацій встановлено, що другорядні методи визначення митної вартості 2"а" та 2"б" - за ціною договору щодо ідентичних/подібних (аналогічних) товарів відповідно до ст.ст. 59, 60 МК України неможливо застосувати через відсутність у митниці інформації про митне оформлення ідентичних чи подібних товарів саме за ціною договору. При цьому, декларантом під час проведення з ним консультацій, такої інформації також не надано, що виключає можливість застосування вказаних методів. Методи визначення митної вартості 2 в та 2 г - на основі віднімання та додавання вартостей - не можуть бути застосовані у зв`язку з відсутністю у митниці відомостей про всі складові вартості виробництва товару та його доставки на митну територію України, що є необхідною умовою для використання таких методів. При цьому, за умовами ст.ст. 62, 63 МК України, така інформація надається декларантом або уповноваженою ним особою. До митного оформлення такої інформації надано не було. У митниці така інформація також відсутня. Під час проведення з декларантом консультацій, такої інформації не надано, а тому методи на основі віднімання чи додавання вартостей в даному випадку не можуть бути застосовані.

Натомість, у митного органу наявна інформація, що відповідає ч. 2 ст.64 МК України та є підставою для застосування другорядного методу 2 ґ- резервного методу. Декларантом під час проведення з ним консультацій додаткової інформації для застосування резервного методу також не надано. Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару та рівень митної вартості товару згідно джерела інформації: товар № 14-3,86 USD/кг (МД від 30 січня 2019 р. №UA500120/2019/944); товар № 28- 11,69 USD/кг (МД від 11 березня 2019 р. № UA100010/2019/322846). Розрахунок 11,69 USD/кг * 135,60 (вага нетто) : 2400 пар = 0.6604 USD/пapa; товар № 39-6,16 USD/кг (МД від 17 травня 2019 р. № UА500020/2019/5075.; товар №50-3,50 USD/кг (МД від 11 квітня 2019 р. №UA125110/2019/406609).

Позивачем відповідно до частини 7 статті 55 Митного кодексу України використано можливість випуску товару у вільний обіг шляхом надання гарантій та подачі ВМД від 17 травня 2019 р. № UA125110/2019/409059.

Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, а свої права порушеними, позивач звернулась до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У статті 4 Митного кодексу України (надалі за текстом - МК України ) надано визначення термінів, що вживаються у ньому, розкрито і зміст терміну митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

За приписами частини 1 статті 318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Частиною 2 статті 53 МК України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

За змістом статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Пунктом 2 частини 5 названої статті МК України органу доходів і зборів, з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, надано право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Згідно частини 3 статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно частини 4 статті 53 МК України 4 разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).

Згідно пункту 2 частини 6 статті 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини 1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

За приписами статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

За приписами наведених правових норм у випадку виникнення обґрунтованих сумнівів митний орган має право витребувати, а позивач - зобов`язаний надати докази, які можуть підтвердити або спростувати такі сумніви.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що підстав для коригування митної вартості товару у Київської митниці Держмитслужби не було.

Декларантом були надані усі документи, передбачені статті 53 Митного кодексу України на підтвердження митної вартості ввезеного на митну територію товару.

При цьому, аналіз наданих первинних документів свідчить про дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження митної вартості товарів.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Всі наведені апелянтом доводи не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.

Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 січня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач Собків Я.М.

Суддя Земляна Г.В.

Суддя Глущенко Я.Б.

Повний текст постанови виготовлено - 13 липня 2020 року.