Рішення

від 14.01.2020 по справі 320/4466/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 січня 2020 року м. Київ № 320/4466/19

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Еталон-К

до Київської міської митниці ДФС

про визнання протиправними та скасування рішень

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулося товариство з обмеженою відповідальністю Еталон-К із позовом до Київської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 21.02.2019 №UA100010/2019/000043/2; визнання протиправною та скасування картки відмови Київської митниці ДФС в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100010/2019/00503.

Позов мотивовано протиправністю відмови у митному оформленні товару за ціною договору (контракту) та протиправністю коригування контролюючим органом митної вартості імпортованого позивачем товару, незважаючи на надання декларантом необхідних документів для митного оформлення та визначення митної вартості товару за першим (основним) методом. Також в обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено про порушення відповідачем приписів законодавства, що регламентує митну справу в Україні, в частині безпідставного застосування контролюючим органом другорядного (резервного) методу визначення митної вартості товарів, оскільки оскаржуване рішення не містить пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо, необхідність зазначення яких передбачено Митним кодексом України.

Ухвалою суду від 03.09.2019 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву.

Ухвалою суду від 23.10.2019 замінено відповідача у справі - Київську митницю ДФС на належного відповідача - Київську міську митницю ДФС.

Відповідачем подано до суду письмовий відзив на позовну заяву, згідно якого позов не визнано. Зазначено, що на підтвердження митної вартості задекларованого товару позивачем надано контролюючому органу, зокрема, довідку про вартість перевезення, яка не містила сум навантаження та транспортування товару, зазначених декларантом у митній декларації, та не містила відомостей щодо транспортних витрат до митного кордону України. Відтак, враховуючи ненадання позивачем інших документів на підтвердження витрат експедитора, що залучався до виконання договору транспортного експедирування, у відповідача була відсутня можливість здійснити перевірку правильності обчислення складових митної вартості та застосування основного методу визначення митної вартості задекларованого позивачем товару.

Позивачем подано відповідь на відзив в якій зазначено, що Митним кодексом України не визначено документів, якими має підтверджуватись розмір витрат на перевезення товарів, як і не вказано, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи, відповідно довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів. Крім того позивачем додатково надано контролюючому органу договір про надання транспортно-експедиторських послуг та рахунок за послуги перевезення.

Представник позивача у підготовчому судовому засіданні 20.11.2019 позов підтримав, просив визнати протиправними та скасувати спірні рішення в зв`язку з їх протиправністю.

Представник відповідача у підготовчому судовому засіданні 20.11.2019 проти позову заперечив, зазначив про правомірність прийняття відповідачем оскаржуваних рішень, в зв`язку з чим просив відмовити у задоволенні позову.

На підставі поданих представниками сторін письмових клопотань про закриття підготовчого провадження та розгляд адміністративної справи в порядку письмового провадження, судом закрито підготовче провадження та продовжено подальший розгляд справи в письмовому провадженні.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з`ясувавши обставини справи, судом встановлено таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю Еталон-К , ідентифікаційний код 36630287, місцезнаходження: 07400, Київська область, м. Бровари, бульвар Олега Оникієнка, 125, офіс 15, зареєстроване як юридична особа 13.08.2009, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зроблено запис №10691020000024963.

Між товариством з обмеженою відповідальністю Еталон-К (Покупець) та PAMESA CERAMICA S.L. (Продавець), укладено зовнішньоекономічний контракт від 11.05.2017 №40/МК17, згідно якого Продавець продає, а Покупець купує товари відповідно до інвойсів (рахунків-фактур), які додаються під час фактичного отримання кожної партії товарів та є невід`ємною частиною цього Контракту.

Контрактом поміж іншого встановлено, що: Продавець поставляє Покупцеві товар на умовах, зазначених в інвойсі (у відповідності до Інкотермс 2010) (пункт 3.1); ціни за одиницю кожного товару встановлюються в Євро (EUR), EXWORKS (Almazora), та вказуються в інвойсах (рахунках-фактурах) на кожну партію товару згідно даного Контракту. Можливі зміни ціни на товар повинні бути узгоджені між Продавцем та Покупцем в письмовій (електронна пошта, факс) формі (пункт 4.2); платіж здійснюється у валюті, вказаній в інвойсах (рахунках-фактурах) на кожну партію товару шляхом переводу Покупцем на рахунок Продавця, вказаний в цьому контракті, грошових коштів протягом 180 днів після дати поставки товару (пункт 8.2).

Продавцем виставлено покупцю інвойс від 28.12.2018 №027712/83, згідно якого позивачу поставляється чотири товарних позиції масою нетто 5448,30 кг (маса брутто 5548,30 кг) на загальну суму 2330,81 Євро.

ТОВ Еталон-К подано до митного органу UA100010 (відділ митного оформлення №1 митного поста Західний Київської міської митниці ДФС) митну декларацію ІМ40ДЕ №UA100010/2019/318035, до якої долучено документи згідно переліку, вказаному в графі 44 митної декларації, в тому числі довідку від 15.02.2019 №7513 із специфікацією. Відповідно до зазначеної митної декларації, умовами поставки товару є EXW ES ALMAZORA (CASTELLON) (графа 20 митної декларації), валюта та загальна сума за рахунком - 2330,81 Євро (графа 22 митної декларації); курс валюти - 30,681129 (графа 23 митної декларації); графа 45 митної декларації - 80211,54 грн.

Листом від 21.02.2019, направленим засобами електронного зв`язку, інспектором Карпінською Л.В. повідомлено декларанта про необхідність надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, а саме: - виписки з бухгалтерської документації; - висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; - якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - якщо здійснювалось страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Листом від 21.02.2019 №21/02 позивачем повідомлено контролюючий орган про відсутність додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості за ВМД №UA100010/2019/318035.

Відповідачем прийнято рішення від 21.02.2019 №UA100010/2019/000043/2 про коригування митної вартості та відмовлено позивачу в митному оформленні (випуску) товару, в зв`язку з чим оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100010/2019/00503.

З метою здійснення митного оформлення товару та випуску товарів у вільний обіг, позивачем подано митну декларацію ІМ40ДЕ від 26.02.2019 №UA100010/2019/321291 з урахуванням рішення про коригування митної вартості, що призвело до завищення розміру митних платежів на загальну суму 6991,62 грн.

Позивач, не погоджуючись із рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Основним нормативним актом, що регламентує питання митної справи, є Митний кодекс України від 13.03.2012 №4495-VI.

Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина перша). Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: - декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; - зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; - рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга). В разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (пункти 1-8 частини третьої). В разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: - виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; - довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; - розрахунок ціни (калькуляцію) (частина четверта).

Згідно статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (частина перша). Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частина друга). За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина третя). Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: - упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; - у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; - у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; - проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; - звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; - застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю (частина п`ята). Зокрема, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: - невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; - неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; - невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; - надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста).

Частиною дванадцятою статті 264 Митного кодексу України встановлено, що у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів.

За висновком суду, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості не може ґрунтуватись на припущеннях, а може мати місце у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, тощо.

Під час судового розгляду судом встановлено, що передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України документи, які були подані позивачем до митного оформлення, а саме: митна декларація ІМ40ДЕ №UA100010/2019/318035, зовнішньоекономічний контракт від 11.05.2017 №40/МК17, інвойс від 28.12.2018 №027712/83, довідка від 15.02.2019 №7513 про транспортні витрати із специфікацією, не містять у собі будь-яких розбіжностей чи недостовірних відомостей. За висновком суду, вказаних документів було достатньо для визначення ціни, що підлягає сплаті за товари, які ввозяться позивачем.

Водночас, у оскаржуваному рішенні відповідачем зазначено, що: декларантом ТОВ Глобал Оушен Лінк надана довідка про транспортні витрати від 15.02.2019 №7513 у якій вказані витрати по перевезенню, навантажувально-розвантажувальні роботи та експедиторські витрати із розбивкою по номерам коносаментів та контейнерів. Але зазначені у митній декларації суми на навантаження та транспортування (1235,84 грн. та 7463,82 грн. відповідно) відсутні у довідці. Тому зазначені у довідці вказані витрати неможливо перевірити та прийняти до уваги. Також у довідці вказано: компенсація вартості послуг автотранспортом виконана за маршрутом Валенсія (Іспанія) - порт Кастелон (Іспанія) , але не зазначено про транспортні витрати до митного кордону України. Дані, вказані у митній декларації країни відправлення №19ES00461110020167 від 04.01.2019, неможливо ідентифікувати ані з вагою товару, ані з митною вартістю. .

За висновком суду, зазначені у спірному рішенні обставини не свідчать про наявність сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей щодо митної вартості товару, виходячи з наступного.

Так, умови поставки EXW (Інкотермс 2010) передбачають, зокрема, що імпортер (покупець) повинен укласти договір з перевізниками товару і сплатити перевезення від підприємства продавця до пункту призначення, включаючи вантаження, отримати експортні ліцензії, виконати і сплатити митні процедури, а також податки і збори, сплатити товар продавцеві за ціною виробника.

Згідно пунктів 5, 6 частини десятої статті 58 Митного кодексу України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

Таким чином під час імпорту товару на умовах EXW (Інкотермс 2010) вартість навантажувально-розвантажувальних робіт, транспортування до порту включається до митної вартості товару.

Судом встановлено, що на підтвердження транспортування задекларованого відповідно до митної декларації №UA100010/2019/318035 товару позивачем надано довідку від 15.02.2019 №7513 відповідно до якої вартість послуг, зокрема, по контейнеру СМАU0035824 (також зазначений у графі 31 митної декларації №UA100010/2019/318035), склала 21520,15 грн. (вартість морського фрахту по маршруту Кастелон, Іспанія - порт ОМТП, Україна, навантажувально-розвантажувальні роботи в порту Кастелон, Іспанія, компенсація вартості послуг автотранспорту, виконаних нерезидентом по маршруту Валенсія (Іспанія) - порт Кастелон (Іспанія), експедиторські послуги за митною територією України).

В специфікації до вказаної довідки зазначено, що вартість транспортних послуг по інвойсу 027712/83 склала 8699,66 грн. (в тому числі, витрати на доставку - 7463,82 грн., навантаження-розвантаження - 1235,84 грн.).

Оскільки доставка задекларованого позивачем товару здійснювалась морським транспортом до Одеського морського торговельного порту, то зазначені у довідці транспортні витрати стосуються виключно витрат до митного кордону України.

Крім того позивачем на підтвердження транспортних витрат додатково подано контролюючому органу договір від 16.04.2015 №841/15 про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення у контейнерах експортно-імпортних та транзитних вантажів, укладений між ТОВ Еталон-К та ТОВ Глобал Оушен Лінк , та рахунок від 15.02.2019 №298035 на оплату транспортних послуг по доставці чотирьох контейнерів на загальну суму 105516,48 грн.

Тому суд вважає надані позивачем до митного оформлення документи на підтвердження понесення ним витрат на транспортування належними та достатніми для цілей митного оформлення.

При цьому суд погоджується з доводами позивача про те, що Митним кодексом України не визначено вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів, як і не вказано, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи.

Не містить також вичерпного переліку документів на підтвердження витрат експедитора Закон України Про транспортно-експедиторську діяльність від 01.07.2004 №1955-ІV.

Відтак, на думку суду, довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Аналогічна за змістом правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 31.05.2019 у справі №804/16553/14 (82119177).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про недоведеність відповідачем наявності обґрунтованих сумнівів щодо достовірності документів та відомостей, поданих декларантом.

Як убачається з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів: у органу доходів і зборів наявна інформація щодо числових значень складових митної вартості, що могли вплинути на ціну товарів, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом. При здійсненні порівняння рівня заявленої митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, з`ясовано, що вартість заявлених до митного оформлення товарів є меншою від мінімального рівня митної вартості товарів, інформація по яким міститься у КММ ДФС. Рівень митної вартості подібних за фізичними характеристиками товарів становить 0,561 USD/кг за митними деклараціями №UA100020/2019/366300 від 11.02.2019; №UA100020/2019/366226 від 08.02.2019; №UA100020/2019/366227 від 08.02.2019; №UA100020/2019/366207 від 08.02.2019; №UA100020/2019/366219 від 08.02.2019; №UA100020/2019/366224 від 08.02.2019; №UA100020/2019/366209 від 08.02.2019; №UA100020/2019/366354 від 12.02.2019; №UA100010/2019/317231 від 17.02.2019; №UA100020/2019/366548 від 18.02.2019; №UA100020/2019/366549 від 18.02.2019; №UA100020/2019/366550 від 18.02.2019; №UA100010/2019/316639 від 15.02.2019 .

Відповідно до статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний (частина перша). Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (частина друга). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина третя). Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта). У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу (частина п`ята). При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (частина шоста).

Частиною шостою статті 54 Митного кодексу України встановлено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (пункти 1-4).

Згідно частини першої статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

З оскаржуваного рішення убачається, що підставою для застосування резервного методу слугували встановлені контролюючим органом розбіжності в документах, які судом спростовано та визнано необґрунтованими. Крім того, у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

В порушення наведених норм Митного кодексу України, оскаржуване рішення не містить: обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом та фактів, які вплинули на таке коригування, зокрема, пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки. Відповідачем не зазначено митна вартість якого товару (назва, характеристики, код за УКТЗЕД) бралася за основу, торгову марку, фактурну вартість, країну експорту цього товару в Україну, виробника, маршрут транспортування товару та інші комерційні умови поставки.

При цьому відповідачем у оскаржуваному рішенні зазначено про неможливість застосування другого (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) та третього (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) методів визначення митної вартості у зв`язку з відсутністю вартості операції з ідентичними товарами, прийнятої органами доходів і зборів, та відсутністю ціни, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до положень статті 62 Митного кодексу України.

Втім, позивачем надано суду митні декларації від 12.04.2018 №UA100010/2018/130036, від 27.12.2018 №UA100010/2019/163374, з яких убачається митне оформлення позивачем аналогічних та ідентичних товарів як і зазначених у митній декларації №UA100010/2019/318035.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 21.02.2019 №UA100010/2019/000043/2, відтак вказане рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Крім того підлягає задоволенню вимога позивача про визнання протиправною та скасування картки відмови Київської міської митниці ДФС в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100010/2019/00503, оскільки під час судового розгляду судом встановлено відсутність перешкод для митного оформлення товарів за митною декларацією №UA100010/2019/318035.

Отже, позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю Еталон-К про підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3842,00 грн. (платіжні доручення від 13.08.2019 №3241 на суму 1921,00 грн. та №3243 на суму 1921,00 грн.), відтак на користь позивача слід присудити судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3842,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань призначених для Київської міської митниці ДФС.

Керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 21.02.2019 №UA100010/2019/000043/2.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Київської міської митниці ДФС в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100010/2019/00503.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю Еталон-К судові витрати в розмірі 3842,00 грн. (три тисячі вісімсот сорок дві грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської митниці ДФС.

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю Еталон-К (ідентифікаційний код 36630287, місцезнаходження: 07400, Київська область, м. Бровари, бульвар Олега Оникієнка, 125, офіс 15).

Відповідач - Київська міська митниця ДФС (ідентифікаційний код 39422888, місцезнаходження: 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 8-А).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Колеснікова І.С.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 14 січня 2020 року.