Рішення

від 15.01.2020 по справі 477/2583/19

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15.01.2020

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД

Миколаївської області

Справа №477/2583/19

Провадження №2/477/57/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2020 року Жовтневий районний суд Миколаївської області у складі:

головуючої судді Л.М.Семенової,

при секретарі Сірюк С.В.,

за участю

прокурора Жимилінської С.С.,

представника відповідачів ОСОБА_1 та ТОВ Агрофармінг - Бараненка Д.Б.,

в ході розгляду цивільної справи за позовом заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури №1 до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (далі - Управління), ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та товариства з обмеженою відповідальністю Агрофармінг про визнання незаконним та скасування наказу, скасування запису в Державному реєстрі речових прав, скасування державної реєстрації земельної ділянки, витребування земельної ділянки,

в с т а н о в и в:

09 жовтня 2019 року заступник керівника Миколаївської місцевої прокуратури №1 звернувся до суду із позовною заявою до вище вказаних відповідачів, в якій просить визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 10.08.2017 року 14-10480/14-17-СГ, скасувати у Дерджавному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4823384700:03:000:0016 за ОСОБА_2 .

Також просить скасувати державну реєстрацію земельної ділянки за кадастровим номером 4823384700:03:00:0046 площею 25 га для ведення особистого селянського господарства, розташовану в межах території Шевченківської сільської ради Вітовського району Миколаївської області.

Просить витребувати від Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофармінг у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області земельну ділянку загальною площею 2 га, яка є частиною земельної ділянки з кадастровим номером 4823384700:03:000:0046 (первісний кадастровий номер земельної ділянки 4823384700:03:000:0016), для ведення особистого селянського господарства в межах території Шевченківської сільської ради Вітовського району Миколаївської області з координатами поворотних точок меж земельної ділянки: перша - відстань 124,99м Х518989,38, Y327415,47; друга - відстань 360,64 м. Х5185873,515, Y327368,577; третя - відстань 64,98 м. Х5186229,432, Y327310,39; четверта - відстань 255,01 м. Х5186241,052, Y327374,325. Стягнути з відповідачів судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог прокурор посилається на те, що відповідач ОСОБА_2 повторно звернулася до органу виконавчої влади за отриманням безоплатно з земель державної чи комунальної власності земельної ділянки одного і того ж виду призначення, при цьому вже використавши раніше максимально визначений Земельним кодексом розмір даного виду земельної ділянки, а відповідач - Головне управління Держгеокадастру в Миколаївській області, не перевіривши використання ОСОБА_2 раніше цього права, безпідставно надало дозвіл на виготовлення проекту відведення земельної ділянки, затвердило цей проект та передало у власність ОСОБА_2 земельну ділянку для особистого селянського господарства площею 2 га, в межах території Шевченківської сільської ради Вітовського району Миколаївської області, що є порушенням ч.1 ст.121 Земельного кодексу України.

У своєму відзиві на позовну заяву відповідач - Управління Держгеокадастру в Миколаївській області посилалося на зловживання своїм правом з отримання земельної ділянки відповідачем ОСОБА_2 , яка не повідомила про використане нею право на отримання безоплатно земельної ділянки одного й того ж виду в максимальних розмірах, а перевірка такої інформації на Управління вимогами ЗК України не покладена та не передбачена законом. Управління Держгеокадастру, приймаючи рішення про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та його подальшого затвердження, керувалося вимогами ЗК України та діяло відповідно до своїх повноважень. Головне управління визнає обставини, викладені у позовній заяві, проте не погоджується з правовою оцінкою, наданою цим обставинам позивачем. Посилаючись на зловживання своїми правами відповідачем ОСОБА_2 , Управління Держгеокадастру вважає, що судові витрати не мають покладатись на дане Управління (а.с. 143).

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в межах доводів позовної заяви. Підставою до звернення із цим позовом до суду зазначає неналежне виконання своїх повноважень органом державної влади, зокрема Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, що вимагає втручання прокурора відповідно до ч.3 ст. 23 ЗУ Про прокуратуру та захист інтересів держави.

Відповідач - Головне управління Держгеокадастру свого представника до суду не направило. Згідно клопотання представника за довіреністю даного Управління, останній просив про розгляд справи за його відсутності, з урахуванням наданого відзиву від 07.11.2019 року (а.с. 164).

Відповідач ОСОБА_2 до суду не прибула, про причини неявки не повідомила, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлялася належно за останнім відомим місцем проживання. Згідно даних поштового повідомлення, судова повістка не вручена з причини відсутності адресата, а той же час, відповідно до ст.131 ЦПК України, відповідач не повідомивши суд про зміну місця проживання, є такою, що повідомлена належно за останньою відомою суду адресою проживання.

Відповідно до її письмових пояснень, в яких відповідач ОСОБА_2 також зазначила адресу свого проживання як: АДРЕСА_1 , то оформлення вказаної земельної ділянки здійснено за наданою нею довіреністю від 14.02.2017 року довіреною особою при цьому нею надавалося дане доручення з метою оформлення іншої земельної ділянки. Підписи на заявах, адресованих до Головного управління Держагеокадастру їй не належать (а.с. 156-157).

Представник відповідачів ОСОБА_1 та ТОВ Агрофармінг - адвокат Бараненко Д.Б. проти позову заперечував. Вважав, що відсутні підстави скасування державної реєстрації земельної ділянки кадастровий номер 4823384700:03:00:0046 площею 25 га, адже ОСОБА_1 є добросовісним набувачем та не був обізнаний про набуття у власність ОСОБА_2 земельної ділянки 4823384700:03:000:0016 з порушенням норм земельного законодавства, а тому не підлягають задоволенню також вимоги про витребування спірної земельної ділянки.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1ст.116 Земельного кодексу України (далі ЗК), громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

За положеннями ч.3 цієї ж статті, безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі:

а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян;

б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Згідно частини 4 ст.116 ЗК передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання. Вказані норми, визначені ст.121 ЗК України, та норма земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства становить не більше 2,0 гектара.

Зі змісту наданих письмових доказів слідує, що ОСОБА_2 є власницею земельної ділянки за кадастровим номером 4824255600:02:000:0047 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Ольшанської селищної ради Миколаївського району Миколаївської області, та яка передана у її власність відповідно до розпорядження Миколаївської районної державної адміністрації від 20.12.2012 року за №696-р (а.с. 34).

Отже, з отриманням вище вказаної земельної ділянки ОСОБА_2 використала в повному обсязі, тобто в граничних нормах (ст. 121 ЗК), своє право на безоплатне отримання земельної ділянки з земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства.

Відповідно до особистої заяви ОСОБА_2 від 17.03.2017 року (а.с.20) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в межах території Шевченківської сільської ради Вітовського району Миколаївської області, 03.04.2017 року Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області видано наказ за номером 14-3697/14-17-СГ, яким надано ОСОБА_2 дозвіл на розроблення такого проекту.

03 серпня 2017 року зареєстровано заяву ОСОБА_2 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за вище вказаним цільовим призначенням, площею та місцем розташування, з кадастровим номером 4823384700:03:000:0016 (а.с.18).

При цьому, згідно вказаних заяв, обидві підписані ОСОБА_2 із зазначенням цільового використання земельної ділянки саме для особистого селянського господарства, що спростовує письмові пояснення ОСОБА_2 про її необізнаність щодо оформлення на її ім`я земельної ділянки саме за вказаним видом. Стосовно її пояснень про відсутність її підпису на вказаних заявах та які вчинені іншою особою, то доказів суду щодо цього не надано, будь-яких клопотань від ОСОБА_2 , в тому числі щодо призначення експертного дослідження, тощо, не надходило, в той час як положення цивільного процесуального закону вимагають доведення стороною тих обставин, на які вона посилається як підставу своїх вимог чи заперечень (ст.ст.76, 81 ЦПК України).

Окрім того, надавши довіреність на вчинення певних дій, особа вправі вимагати звітування щодо ходу виконаної роботи, тим паче що довіреність надана не тільки з оформлення права власності на нерухоме майно, але й реєстрації такого права та розпорядження цим майном, що породжує довірителя виникнення певних прав та обов`язків як власника такого майна (а.с. 28).

Відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 10.08.2017 року 14-10480/14-17-СГ, затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2,0000га, із земель сільськогосподарського призначення державної власності без зміни цільового призначення для ведення особистого селянського господарства, що розташована в межах території Шевченківської сільської ради Вітовського району Миколаївської області (а.с. 17).

Жодна з вказаних земельних ділянок не належать до земельної частки (паю), отже положення ч.2 ст. 121 ЗК на дані правовідносини не розповсюджується.

Згідно ст. 15-1 ЗК України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належить, зокрема, розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Частиною 4 статті 122 ЗК передбачено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Згідно підпункту 13 пункту 4 Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 № 333, вказаний орган розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством.

Відповідно до цього ж пункту (п.4 Положення), ГУ ДГК в області здійснює державний нагляд (контроль) в агропромисловому комплексі у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, в тому числі за веденням державного обліку і реєстрації земель, дотримання вимог земельного законодавства в процесі передачі у власність, надання у користування.

Виходячи з положень, наведених вище норм матеріального права, прийняте відповідачем - головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області рішення, зокрема наказ від 10.08.2017 року №14-10480/14-17-СГ про затвердження проекту землеустрою та передання у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, не ґрунтується на нормах закону, адже суперечить вимогам ст.121 Земельного кодексу України та рівності прав громадян в отриманні державного чи комунального майна у власність, а тому вказаний наказ, відповідно до положень ст. 155 ЗК України, ст.393 ЦК України, має бути визнаний незаконним та скасований.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 38), підставою виникнення права власності ОСОБА_2 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 4823384700:03:000:0016 є наказ Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 10.08.2017 року №14-10480/14-17-СГ, тобто реєстрація даного права є похідним від вказаного наказу, отже із визнанням даного наказу незаконним, підлягає скасуванню і проведена за ним державна реєстрація речових прав.

Окрім того, без витребування спірного майна, не може бути досягнуто захисту і відновлення порушеного права.

Зі змісту наданих доказів слідує, що спірна земельна ділянка входила до єдиного масиву земельної ділянки площею 25 га, що перебували в оренді ОСОБА_3 , та від імені якого ОСОБА_4 надано згоду на їх вилучення на користь відведення земельних ділянок у власність 13 осіб, в тому числі ОСОБА_2 (а.с. 30) та замовником проекту землеустрою щодо яких виступив як довірена особа, в тому числі ОСОБА_2 , - ОСОБА_4 .

Після оформлення правовстановлюючого документу на ім`я ОСОБА_2 та реєстрації її прав щодо цього майна ОСОБА_4 від її імені укладено договір купівлі-продажу щодо цього майна із ОСОБА_1 (а.с. 95), та яка увійшла до складу придбаним ОСОБА_1 у інших 13 осіб земельних ділянок, з подальшим їх об`єднанням та присвоєнням об`єднаній земельній ділянці кадастрового номеру 4823384700:03:000:0046 (а.с.49-91). 07.05.2018 року об`єднана земельна ділянка передана в оренду ТОВ Агрофармінг , керівником якого є ОСОБА_1 .

Стосовно витребування майна, то від недобросовісного набувача майно може бути витребувано в будь-якому випадку. Від добросовісного - лише в передбачених законом випадках (ст.388 ЦК), а саме: у разі, якщо майно було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом; у всіх випадках добросовісного заволодіння річчю на підставі безвідплатного договору з особою, яка не мала права на її відчуження.

У разі відчуження майна за відплатним договором відповідно до ч.1 ст.388 ЦК власник має право витребувати це майно від добросовісного набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі (пп.1-3 зазначеної норми).

Відповідно до п. 22 Постанови від 07.02.2014 № 5, до вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом (пункт 3 частини першої статті 388 ЦК) відносяться, зокрема, такі випадки, як вчинення правочину під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника власника з другою стороною, тобто у всіх випадках, коли майно вибуло з володіння поза волею власника (або законного володільця).

Згідно п. 26 Постанови від 07.02.2014№ 5, власник має право витребувати своє майно із чужого незаконного володіння незалежно від заперечення відповідача про те, що він є добросовісним набувачем, якщо доведе факт вибуття майна з його володіння чи володіння особи, якій він передав майно, не з їхньої волі.

Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду України від 8 червня 2016 року та від 30листопада 2016р.№ 6-2069цс16.

Враховуючи вище викладене, оскільки земельна ділянка була передана ОСОБА_2 внаслідок введення останньою в оману державного органу, який здійснює функції розпорядження земельними ділянками, та що в подальшому потягло відчуження земельної ділянки ОСОБА_1 , задоволенню також підлягають і вимоги про витребування земельної ділянки від відповідача ТОВ Агрофармінг , в користуванні якого на даний час перебуває вказана земельна ділянка відповідно до договору оренди.

Враховуючи, що спірна земельна ділянка увійшла до складу об`єднаних земельних ділянок з присвоєнням нового кадастрового номеру, що вимагається при формуванні земельної ділянки відповідно до ст.79-1 ЗК України, то витребування спірного майна неможливе без скасування реєстрації ново сформованої земельної ділянки за кадастровим номером 4823384700:03:000:0046.

Щодо судових витрат, то при зверненні до суду, прокурором за кожною з заявлених 3-х вимог, сплачено суму судового збору по 1921 грн., всього 7684грн, а також судовий збір за заявою про забезпечення позову - 960,50грн.

Щодо посилань Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області про відсутність підстав до стягнення витрат судового збору у справі з даного Управління, так як вибуття земельної ділянки стало можливим за цілеспрямованими діями щодо введення в оману дане Управління з наявності права на отримання земельної ділянки, то суд вважає, що неповідомлення особою стосовно використаного права, не звільняє орган, відповідальний за розпорядження державним чи комунальним майном, від належного розпорядження цим майном відповідно до вимог Закону.

Відповідно до приписів ч. 1 ст.141 ЦПК України з відповідачів в рівних частках належить стягнути судові витрати по справі на користь прокуратури Миколаївської області. Відповідно до ч. 9 ст. 141 ЦПК України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи наведене, приймаючи до уваги, що спір стосовно вище вказаної земельної ділянки виник з дій саме відповідачів ОСОБА_2 та Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, про що зазначено вище, суд вважає необхідним судові витрати покласти в рівній частці на даних відповідачів.

Керуючись ст.ст. 4, 19, 141, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, п. 3 Перехідних положень ЗУ Про судоустрій і статус суддів , суд -

В И Р І Ш И В:

Позов заступник керівника Миколаївської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та товариства з обмеженою відповідальністю Агрофармінг про визнання незаконним та скасування наказу, скасування запису в Державному реєстрі речових прав, скасування державної реєстрації земельної ділянки, витребування земельної ділянки, - задовольнити повністю.

Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 10.08.2017 року 14-10480/14-17-СГ, яким затверджено проект землеустрою та передано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2 га (кадастровий номер 4823384700:03:000:0016) для ведення особистого селянського господарства в межах території Шевченківської сільської ради Вітовського району Миколаївської області.

Скасувати у Дерджавному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис ВІД 06.09.2017 РОКУ ЗА №22254850 про реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4823384700:03:000:0016 за ОСОБА_2 .

Скасувати державну реєстрацію земельної ділянки за кадастровим номером 4823384700:03:00:0046 площею 25 га для ведення особистого селянського господарства, розташовану в межах території Шевченківської сільської ради Вітовського району Миколаївської області.

Витребувати від Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофармінг (ЄДРПОУ 39812788) у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області земельну ділянку загальною площею 2 га, яка є частиною земельної ділянки з кадастровим номером 4823384700:03:000:0046 (первісний кадастровий номер земельної ділянки 4823384700:03:000:0016), для ведення особистого селянського господарства в межах території Шевченківської сільської ради Вітовського району Миколаївської області з координатами поворотних точок меж земельної ділянки: перша - відстань 124,99м Х518989,38, Y327415,47; друга - відстань 360,64 м. Х5185873,515, Y327368,577; третя - відстань 64,98 м. Х5186229,432, Y327310,39; четверта - відстань 255,01 м. Х5186241,052, Y327374,325.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (код ЄДРОПУ 39825404, адреса: пр.Миру, 34, м.Миколаїв, 5403) на користь прокуратури Миколаївської області (р.р 35215058000340, ЄДРПОУ 02910048, Банк ДКСУ м.Києва МФО 820172) судові витрати в сумі 4322 (чотири тисячі триста двадцять дві) грн. 25 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , код платника податків НОМЕР_1 , на користь прокуратури Миколаївської області (р.р 35215058000340, ЄДРПОУ 02910048, Банк ДКСУ м.Києва МФО 820172) судові витрати в сумі 4322 (чотири тисячі триста двадцять дві) грн. 25 коп.

Відповідно до ч.7 та ч. 8 ст. 158 ЦПК України, застосовані судом заходи забезпечення позову згідно ухвали Жовтневого районного суду Миколаївської області від 10 жовтня 2019 року (справа №477/2583/19, провадження 2-з/477/22/19), продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення.

Повний текст рішення виготовлено 15 січня 2020 року.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

З повним текстом рішення учасники справи можуть ознайомитись та отримати його копію в канцелярії суду 15.01.2020 року після 13 години.

Суддя Л.М. Семенова