Рішення

від 14.01.2020 по справі 140/2945/19

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2020 року ЛуцькСправа № 140/2945/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Ковальчука В.Д.,

за участю секретаря судового засідання Новак Л.О.,

представника позивача Давидюка О.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Веставтобуд» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Веставтобуд» (далі - ПП «Веставтобуд» , позивач) звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення Комісії Головного управління ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, щодо внесення ПП «Веставтобуд» до переліку (журналу) ризикових платників податків; зобов`язати ГУ ДПС у Волинській області виключити ПП «Веставтобуд» з журналу ризикових платників податків.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення Комісії Головного управління ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації щодо внесення ПП «Веставтобуд» до журналу ризикових платників податку не містить належної мотивації підстав та причин віднесення підприємства до ризикових платників податків, а тому є необґрунтованим та неправомірним. Позивач вважає оскаржуване рішення в частині про включення до переліку ризикових платників податків протиправним, оскільки Критерії ризиковості, затверджені листом центрального органу виконавчої влади - Державної фіскальної служби України, не можна вважати нормативно-правовим актом, а існування вказаних Критеріїв призводить до порушення прав позивача у формі зупинення поданих ним до реєстрації податкових накладних та одночасно призводить до необхідності надання позивачем додаткових документів для підтвердження правомірності складення таких податкових накладних. З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою суду від 02.10.2019 року відмовлено у забезпеченні позову.

Ухвалою суду від 08.10.2019 року витребувано від відповідача належним чином засвідчені копії протоколів, прийняті у 2019 році, якими оформлені рішення про включення ПП «Веставтобуд» до переліку ризикових платників податку, та документів, на підставі яких вони прийняті.

Ухвалою суду від 09.10.2019 року заяву позивача про забезпечення позову задоволено. Зупинено дію рішення комісії Головного управління ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, оформленого протоколом від 16 серпня 2019 року №91, в частині внесення до переліку ризикових платників податків ПП «Веставтобуд» .

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 17.10.2019 року вих. № 516/03-20-08-02-07 позовних вимог підприємства не визнає, посилаючись на те, що розгляд питання про включення/не включення ПП «Веставтобуд» до переліку ризикових платників податків АІС «Податковий блок» було винесено на розгляд Комісії Головного управління ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації у зв`язку із надходженням службової записки Луцького управління Головного управління ДФС у Волинській області №1093/03-20-55-12 від 15.08.2019 року, в якій повідомлялося про те, що ряд платників податків, у тому числі і ПП «Веставтобуд» не подали фінансову звітність за І півріччя 2019 року.

Враховуючи вищезазначене, зокрема той факт, що всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі ПК - України) ПП «Веставтобуд» , яке є платником податку на прибуток, не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період, на засіданні Комісії Головного управління ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) або відмову в такій реєстрації було прийнято оскаржуване рішення про включення ПП «Веставтобуд» до переліку ризикових платників.

Звертає увагу на те, що внесення контролюючим органом платника податку до переліку ризикових платників податків є лише діяльністю контролюючого органу з виконання своїх повноважень по збиранню та формуванню податкової інформації, яка сама по собі не створює для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов`язкових юридичних наслідків. Включення суб`єктом владних повноважень до бази даних певної інформації не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

У свою чергу, реальність здійснення господарських операцій підприємства з його контрагентами та їх ризиковість підлягає з`ясуванню під час оскарження дій та рішень контролюючого органу у разі відмови в реєстрації податкових накладних. Критерії ризиковості платника податків застосовані до фінансово-господарських операцій, здійснених до їх прийняття, оскільки віднесення платника податків до переліку ризикових не є формою юридичної відповідальності, а лише служить додатковим елементом контролю держави у сфері податків.

Відтак, вважає, що віднесення платника податків до ризикових та зупинення реєстрації податкової накладної є дискреційними повноваженнями податкового органу і не є рішенням про відмову у реєстрації податкової накладної, яке може потягти за собою порушення прав позивача та його контрагентів.

Крім того, на думку відповідача безпідставними є посилання позивача на той факт, що Критерії ризиковості платника податку нібито не є і не можуть бути нормативно - правовими актом, а отже не є обов`язковими для виконання, оскільки позивач не оскаржує їх порядок прийняття/затвердження, а тому вказане питання виходить за межі предмету доказування у справі.

При цьому, стосовно твердження позивача про те, що Критерії ризиковості платника податку не зареєстровані у Міністерстві юстиції України зазначає, що такі критерії існують у формі інформаційного листа ДФС, який згідно з вимогами чинного законодавства не підлягає затвердженню ДФС та погодженню Міністерством фінансів України, відтак не підлягає і обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством. Критерії ризиковості платника податку затверджені у встановленому законом порядку в.о. голови ДФС України на даний час є чинними та підлягають застосуванню.

На підставі наведеного вважає, що ГУ ДПС у Волинській області діяло виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому просить в задоволенні позову відмовити повністю.

У додаткових поясненнях від 29.11.2019 року №1310/03-20-08-02-07 відповідач вказує на те, що дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами, якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної) не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків. Внесення до системи АІС «Податковий блок» податкової інформації щодо відповідності платника податків критеріям ризиковості є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань.

Ухвалою суду від 02 грудня 2019 року судовий розгляд справи призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

У судове засідання 14 січня 2020 року представник відповідача не прибув, хоча належним чином був повідомлений про дату, місце та час розгляду справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ПП «Веставтобуд» внесено до переліку ризикових платників податків згідно протоколу від 16 серпня 2019 року №91 засідання комісії Головного управління ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації у зв`язку із відповідністю аб.5 пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку, а саме у зв`язку із неподанням платником податку на прибуток контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та 46.2 статті 46 ПК України.

24.09.2019 року та 27.09.2019 року ПП «Веставтобуд» через представника адвоката Давидюка О.Ф. звернулося до ГУ ДПС у Волинській області із запитами про надання інформації по ПП «Веставтобуд» .

Листами від 30.09.2019 року №816/ФОП/03-20-05-05-13 та від 03.10.2019 року №961/ФОП/03-20-06-03-08 відповідач надав відповіді на дані запити.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенні, суд приходить до таких висновків.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 201 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначений Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 (далі - Порядок №117).

Так, у пункті 2 Порядку №117 (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) наведено перелік таких визначень: моніторинг - сукупність заходів та методів роботи контролюючих органів, що виявляє за результатами проведення аналізу наявної інформації в інформаційних ресурсах ДФС та/або за результатами проведення обробки та аналізу податкової інформації об`єктивні ознаки наявності ризиків порушення норм податкового законодавства; критерій оцінки ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник моніторингу, що характеризує ризик; ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складання та надання податкової накладної / розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту «а» / «б» пункту 185.1 статті 185, підпункту «а» / «б» пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено у такій податковій накладній / розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

У пунктах 5, 6 Порядку №117 зазначено, що податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку. У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно пункту 10 цього Порядку, критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Відповідно до приписів викладених у абзацах 3 та 4 пункту 13 Порядку №117 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку. Також, зазначається пропозиція, щодо надання платником податку пояснень та копій документів необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Перелік цих документів наведений в пункті 14 цього Порядку.

Згідно пунктів 18, 20 Порядку №117 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

У пункті 21 Порядку №117 зазначено вичерпний перелік підстав для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, а саме: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Як визначено пунктом 27 Порядку зупинення реєстрації рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Організаційні та процедурні засади діяльності комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі -комісія контролюючих органів), а також права та обов`язки її членів визначені в Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Порядок роботи комісій), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 3 Порядку роботи комісій, комісія контролюючого органу діє в межах повноважень, визначених у Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з пунктом 17 цього Порядку, рішення комісії контролюючого органу приймається шляхом відкритого голосування, більшістю голосів присутніх на засіданні членів такої комісії. Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення.

Так, пунктом 19 Порядку роботи комісій визначено, що рішення, прийняті комісіями контролюючих органів, підлягають реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена.

Відповідно до пункту 21 Порядку роботи комісій, комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

На час виникнення спірних правовідносин Критерії ризиковості платника податку визначені у листі Державної фіскальної служби в Україні від 07.08.2019 року № 1962/99-99-29-01-01 та введені в дію 08.08.2019 року, а також попередньо погоджені листом Міністерства фінансів України від 06.08.2019 рок №26010-06-5/2111.

Відповідно до підпункту 1.6 пункту 1 Критерії ризиковості платника податків та ризиковості здійснення операцій, комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

керівник платника податку та/або головний бухгалтер, та/або особа, що має право підпису, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань, зареєстровані (перереєстровані) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України ;

платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 ПК України;

платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 ПК України;

в органах ДФС наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв.

Відповідність платника податку Критеріям ризиковості платників податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.

У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

Інформація про внесення/виключення платника податку до/з переліку ризикових платників податків, відповідно до пунктів 1.1-1.6 цих Критеріїв, стає доступною платнику в Електронному кабінеті.

Як слідує з оскаржуваного рішення, що відображено у протоколі від 16 серпня 2019 року №91 засідання комісії Головного управління ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації ПП «Веставтобуд» внесено до переліку ризикових платників податків у зв`язку із відповідністю аб.5 пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку, а саме у зв`язку із неподанням платником податку на прибуток контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та 46.2 статті 46 ПК України.

Оскаржуване рішення прийнято у зв`язку із надходженням службової записки Луцького управління Головного управління ДФС у Волинській області №1093/03-20-55-12 від 15.08.2019 року, в якій повідомлялося про те, що ряд платників податків, у тому числі і ПП «Веставтобуд» не подали фінансову звітність за І півріччя 2019 року.

Доказів подання такої звітності контролюючому органу позивачем суду не надано.

Крім того, з системного аналізу наведених вище нормативно-правових актів, суд вважає, що розгляд комісією контролюючого органу питання про внесення платників податку до переліку ризикових платників податків з відповідними висновками є підставою для внесення, зокрема до АІС «Податковий блок» , інформації щодо внесення/виключення платників податку до (з) переліку ризикових платників податків згідно з пунктом 1.6 Критеріїв, що не порушує прав платника податків, оскільки безпосередньо не породжує певних правових наслідків для суб`єктів відповідних правовідносин і не має обов`язкового характеру, а є лише результатом проведення аналізу наявної інформації в інформаційних ресурсах ДФС та/або за результатами проведення обробки та аналізу податкової інформації і відображенням певної інформації бази даних контролюючого органу.

Слід також зазначити, що ПК України врегульовані питання інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу. У пункті 61.1 статті 61 ПК України визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Так, підпунктом 62.1.2 пункту 62.2 статті 62 ПК України передбачено, що способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів.

Відповідно до статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

У пункті 74.1 статті 74 ПК України зазначено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами. Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Відповідно до пункту 74.3 статті 74 ПК України зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

З наведеного, суд дійшов висновку, що внесення контролюючим органом платника податку до переліку ризикових платників податків є лише діяльністю контролюючого органу з виконання своїх повноважень по збиранню та формуванню податкової інформації, яка сама по собі не створює для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов`язкових юридичних наслідків. Включення суб`єктом владних повноважень до бази даних певної інформації не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 20 листопада 2019 року у справі №480/4006/18.

Виходячи з приписів вищевказаних Порядків, платники податків можуть бути віднесені до переліку ризикових платників податків на підставі протокольно прийнятих рішень комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, при цьому включення платника податків до переліку ризикових платників податків тягне за собою наслідки у вигляді зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань.

Разом з тим, зупиняючи реєстрацію податкової накладної, податковий орган пропонує платнику податків надати документи та пояснення по визначеним податковим накладним з метою аналізу наявності негативної податкової інформації чи аналізу критеріїв ризиковості. Отже, віднесення платника податків до ризикових та зупинення реєстрації податкової накладної є дискреційними повноваженнями податкового органу і не є рішенням про відмову у реєстрації податкової накладної, яке може потягти за собою порушення прав позивача та його контрагентів.

Більше того, як вбачається з квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних, доданих до матеріалів справи, реєстрація податкових накладних зупинена та запропоновано позивачу надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення, зокрема про реєстрацію податкової накладної.

Доводи позивача щодо відсутності будь-яких допустимих та належних доказів, які підтверджують наявність у контрагентів позивача певних, конкретних ознак ризиковості, судом до уваги не приймаються, оскільки, реальність здійснення господарських операцій товариства з його контрагентами та їх ризиковість, підлягає з`ясуванню під час оскарження дій та рішень контролюючого органу у разі відмови в реєстрації податкових накладних.

Таким чином, суд дійшов висновку, що протокольне рішення Комісії Головного управління ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 16.08.2019 року №91 не є рішенням (актом) суб`єкта владних повноважень в розумінні пункту 19 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки оскаржуване рішення (у вигляді протоколу засідання робочої групи) є актом індивідуальної дії, який не порушує безпосередні права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача, є рекомендаційним та не породжує наслідки, а тому оскарженню не підлягає.

Також безпідставними є доводи позивача про те, що лист ДФС України від 07.08.2019 року № 1962/99-99-29-01-01 , яким визначені Критерії ризиковості платника податку, не є нормативно-правовим актом та затверджено без дотримання регуляторних процедур, оскільки позивач не оскаржує порядок їх прийняття/затвердження, а тому вказане питання виходить за межі предмету доказування у справі.

Разом з тим, суд не приймає до уваги твердження позивача про те, що Критерії ризиковості платника податку не зареєстровані у Міністерстві юстиції України, тому вважаються такими, що не набрали чинності і не можуть застосовуватися, оскільки Критерії ризиковості платника податків існують у формі інформаційного листа ДФС, який згідно з вимогами чинного законодавства не підлягає обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством. Вищенаведені Критерії ризиковості платника податку затверджені у встановленому законом порядку в.о. голови Державної фіскальної служби України Гутенко Д., на даний час є чинними та підлягають застосуванню.

З огляду на вказане, рішення відповідача про внесення позивача до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, є проміжним рішенням податкового органу, яке безпосередньо не порушує права платника податків, а за своєю суттю є лише підставою для можливого вчинення у майбутньому додаткових заходів стосовно перевірки господарських операцій платника податків під час здійснення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отже, позивач, звернувшись до суду із позовом про оскарження проміжного рішення податкового органу, обрав такий спосіб захисту своїх прав, який суперечить закону.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 27 серпня 2019 року у справі №540/2077/18 (адміністративне провадження №К/9901/17394/19).

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Суд звертає увагу на те, що підстави для відступлення від правових позицій Верховного Суду судом не встановлені, а сторонами не повідомлені.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З врахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, суд дійшов висновку, що відповідач довів правомірність прийнятого рішення, відтак позовні вимоги позивача є необґрунтованими та безпідставними, з огляду на що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

Враховуючи те, що суд відмовляє у задоволенні позову повністю, у відповідності до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 250, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Приватного підприємства «Веставтобуд» (43023, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Вахтангова, будинок 10-В, код ЄДРПОУ 40928728) до Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4, код ЄДРПОУ 43143484) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» цього Кодексу. Апеляційна скарга може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Повне рішення суду буде складено 18 січня 2020 року.

Суддя В.Д. Ковальчук